Daypolitico

Позначка: дисциплінарне провадження

  • Дисциплінарну справу проти прокурорки з інвалідністю закрито

    Дисциплінарну справу проти прокурорки з інвалідністю закрито

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно прокурорки управління нагляду за додержанням законів Національної поліції України Харківської обласної прокуратури Асріян Лариси Арамівни. Рішення було прийнято 17 лютого та оформлене відповідною постановою.

    Провадження відкрили 30 липня за скаргою керівника прокуратури Омарова А. А. Підставою для перевірки стало встановлення прокурорці другої групи інвалідності рішенням Харківської обласної МСЕК від 27 травня 2024 року зі строком дії до 1 травня 2026 року.

    Під час перевірки Комісія встановила, що інвалідність другої групи була вперше визначена ще у 2008 році, задовго до початку роботи Асріян у прокуратурі. На той момент вона працювала юристом у приватному секторі в Донецькій області. Надалі групу інвалідності неодноразово підтверджували рішеннями МСЕК у 2009, 2012, 2014, 2020 та 2024 роках.

    Комісія також зазначила, що прокурорка не зверталася із запитами щодо спеціального облаштування робочого місця чи зміни умов праці у зв’язку зі станом здоров’я. Пенсію по інвалідності вона отримувала з 2008 року на загальних підставах. У липні 2024 року виплати було переведено на підстави закону «Про прокуратуру», однак після чергового перегляду групи інвалідності у травні 2025 року її змінено на третю групу. Відповідно, пенсійне забезпечення повернули на загальний режим.

    Рішення про зміну групи інвалідності було оскаржене в суді. Харківський окружний адміністративний суд 10 лютого 2026 року задовольнив позов та визнав відповідне рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

    Додатково службове розслідування, проведене у серпні 2025 року, а також висновок члена КДКП Віталія Мавроді від 2 лютого 2026 року не встановили складу дисциплінарного проступку в діях прокурорки.

    На підставі частини 5 статті 48 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження було закрито. Рішення підписали голова Комісії Максим Радзівон та члени КДКП.

    Прокурорка має право оскаржити це рішення в установленому законом порядку протягом місяця з дня отримання копії документа.

  • Прокурору, який фігурував у скандалі Тетяни Крупи, зберегли інвалідність

    Прокурору, який фігурував у скандалі Тетяни Крупи, зберегли інвалідність

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про закриття дисциплінарного провадження щодо прокурора Летичівської окружної прокуратури Хмельницької області Андрія Благовісного. Комісія дійшла висновку про відсутність у його діях складу дисциплінарного проступку.

    Провадження було відкрито на підставі скарги, поданої виконувачем обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора. У ній йшлося про можливі порушення, пов’язані з отриманням Благовісним II групи інвалідності у 2019 році та подальшим призначенням пенсійних виплат. Загальна сума виплат за період 2019–2025 років оцінювалася заявником у приблизно 1,3 млн грн.

    Ситуація навколо прокурора стала частиною ширшого суспільного обговорення щодо встановлення інвалідності окремим працівникам правоохоронних органів у Хмельницькій області. У межах службових перевірок та окремих кримінальних проваджень досліджувалися обставини оформлення інвалідності та можливі порушення процедур.

    Під час розгляду дисциплінарної справи комісія вивчила матеріали службових розслідувань Генінспекції Офісу Генерального прокурора та Хмельницької обласної прокуратури, документи Державного бюро розслідувань, а також медичні висновки і результати переоглядів. За даними перевірок, ознак використання службового становища для отримання інвалідності не встановлено. ДБР не повідомляло прокурору про підозру та не проводило щодо нього процесуальних дій у межах кримінального провадження.

    У 2019 році Благовісному було встановлено II групу інвалідності безстроково на підставі медичних документів, що підтверджували наявність вродженого захворювання серця та супутніх станів. Після суспільного резонансу 2024–2025 років його направили на повторний медичний огляд. У 2025 році групу інвалідності було змінено на III, а згодом підтверджено її безстроковий характер відповідно до чинних процедур оцінювання.

    Комісія наголосила, що оцінка медичних критеріїв не належить до її повноважень, а питання стану здоров’я є конфіденційною інформацією. Доводи скарги, за висновком КДКП, не підтверджені належними доказами порушення закону «Про прокуратуру», присяги прокурора або правил професійної етики.

    Рішення про закриття дисциплінарного провадження ухвалено одноголосно. Копії рішення буде надіслано до Генінспекції Офісу Генерального прокурора, Летичівської окружної прокуратури та самому прокурору.

  • Суддю, яка ухвалювала рішення під час Революції Гідності, не притягнули до відповідальності

    Суддю, яка ухвалювала рішення під час Революції Гідності, не притягнули до відповідальності

    Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила рішення закрити дисциплінарне провадження щодо судді Деснянського районного суду Києва Ірини Татаурової у зв’язку зі спливом строків притягнення до відповідальності.

    Під час засідання 23 лютого палата відмовила у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності та припинила провадження. Таким чином, розгляд справи завершився без застосування дисциплінарного стягнення.

    Ірина Татаурова працює суддею з 2013 року. До переведення в Деснянський районний суд Києва вона здійснювала правосуддя у Вінницькому міському суді та Староміському районному суді Вінниці.

    У період Революції Гідності 2013–2014 років суддя ухвалювала рішення щодо учасників протестів. Зокрема, у січні 2014 року вона постановила взяти під варту на 60 діб дизайнера Антона Стогова, якого слідство пов’язувало з подіями на вулиці Грушевського. Сам чоловік категорично заперечував участь у масових заворушеннях і стверджував, що був затриманий дорогою додому. Його свідчення підтверджували інші особи.

    Після винесення рішення щодо Стогова в Києві відбулися акції підтримки. Згодом апеляційний суд змінив запобіжний захід на домашній арешт, а в травні 2014 року кримінальне провадження було закрите через відсутність складу правопорушення.

    Крім цього, у січні 2014 року суддя ухвалювала рішення щодо інших осіб, пов’язаних із подіями протестів, а також учасників поїздки до резиденції тодішнього президента у Межигір’ї. У 2015 році Тимчасова спеціальна комісія дійшла висновку про порушення присяги суддею, після чого було ініційовано процедуру її звільнення.

    Згодом рішення про звільнення переглядалося в судах різних інстанцій. У 2020 році судові рішення були скасовані, а суддю поновлено на посаді. У 2021 році її також поновили з виплатою компенсації за вимушений прогул.

    У 2022 році Державне бюро розслідувань повідомляло про нову підозру щодо рішень, ухвалених у період подій 2014 року. Окремо розглядалася дисциплінарна справа у Вищій раді правосуддя. Паралельно суддя подала заяву про відставку, однак її розгляд був відкладений до завершення дисциплінарного провадження.

    Наразі, після рішення дисциплінарної палати про закриття справи через строки давності, подальша доля кадрового питання залежатиме від інших процедур, передбачених законодавством.

    За декларацією за 2024 рік, суддя отримала понад 1,45 млн грн заробітної плати та понад 88 тис. грн пенсійних виплат.

  • Суддя Марчук під підозрою через розголошення матеріалів справи Жеваго

    Суддя Марчук під підозрою через розголошення матеріалів справи Жеваго

    Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу проти судді Верховного суду Наталії Марчук. Про це повідомляє “Судовий репортер”.

    У 2024 році Марчук головувала у колегії Верховного суду, яка розглядала касаційні скарги адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та ексголови Верховного суду Всеволода Князєва на вирок Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду з Горецьким, який визнав себе посередником у передачі хабарів суддям, отримавши умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва і Жеваго.

    Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

    Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

    Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

    Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

    Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.

  • Заступника керівника САП Синюка звільнили під час дисциплінарного провадження

    Заступника керівника САП Синюка звільнили під час дисциплінарного провадження

    Колишній прокурор САП Андрій Броневицький заявив, що звільнення заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрія Синюка виглядає як «класичне інституційне прикриття». Про це він публічно повідомив, коментуючи обставини відставки посадовця, який фігурує у гучній «справі Міндича».

    Андрій Синюк тривалий час вважався одним із найбільш наближених представників САП до Офісу Президента. У матеріалах «справи Міндича» він фігурує як учасник злочинної організації — у ролі виконавця, який передавав фігурантам службову інформацію.
    За словами Броневицького, Синюк передавав дані стороннім особам навіть у тих провадженнях, де сам був процесуальним керівником.

    Головне порушення, на яке звертає увагу експрокурор, — спосіб, у який відбулася відставка. Синюк звільнений «за власним бажанням», хоча частина 9 статті 46 Закону «Про прокуратуру» прямо забороняє звільняти прокурора під час незавершеного дисциплінарного провадження.

    За законом порядок мав бути іншим:
    – внутрішній контроль САП проводить повну перевірку;
    – матеріали передаються до КДКП;
    – КДКП ухвалює остаточне й незалежне рішення.

    Жоден із цих етапів не був завершений.

    Попри невиконання процедури, звільнення погодили фактично одразу. Ба більше — Синюк отримав 382 723 грн вихідних виплат, що вже відображено в його декларації. Фактично особа, яку в підозрі описують як учасника злочинної організації, не лише уникнула дисциплінарної відповідальності, а й отримала значну компенсацію при звільненні.

    Броневицький наголошує: ситуація нічим не відрізняється від тих випадків, за які антикорупційні органи самі ж критикують інших. У місці, де мають демонструвати зразкову прозорість, відбувається повне порушення процедур і подарунок фігуранту кримінальної справи.

    За його словами, це радше схоже на «тиху евакуацію», ніж на верховенство закону:
    САП не завершила розгляд, не передала матеріали до дисциплінарного органу і дозволила топпосадовцю піти з посади без жодних наслідків.

    У підсумку, зазначає експрокурор, САП «мала б частіше дивитися в дзеркало» — адже за механізмами боротьби з корупцією нерідко ховається практика її ж прикриття.

  • Після штрафів за водіння у нетверезому стані та проблем з декларацією — суддю Савіна позбавили посади

    Після штрафів за водіння у нетверезому стані та проблем з декларацією — суддю Савіна позбавили посади

    Вища рада правосуддя 2 жовтня ухвалила рішення звільнити голову суду Південноукраїнська Олександра Савіна. Рішення було прийняте за поданням Третьої дисциплінарної палати ВРП, яка встановила наявність істотного дисциплінарного проступку та систематичного нехтування обов’язками, йдеться в повідомленнях.

    За інформацією ЗМІ, справи проти Савіна тривали кілька років і супроводжувалися резонансом: суддю притягували до відповідальності за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, накладали адміністративні штрафи та позбавляли права керування. Зокрема, 14 березня 2025 року його оштрафували на 17 тисяч гривень і позбавили водійських прав на рік за водіння у нетверезому стані. У 2024 році, за даними джерел, Савін також отримав штраф 1,700 грн за неподання змін у майновому стані в декларації.

    Третя дисциплінарна палата та ВРП оцінювали не лише окремі інциденти, а й систематичне нехтування суддівськими обов’язками, що стало підставою для остаточного звільнення. Суддя неодноразово оскаржував дисциплінарні рішення у встановленому порядку, однак його скарги були відхилені.

    Рішення ВРП набирає сили в порядку, передбаченому законодавством; подальші коментарі у відомстві або від самого Олександра Савіна очікуються за потреби.