Позначка: дитбудинки

  • Генпрокуратура почала перевірки дитбудинків і вручила перші підозри

    Генпрокуратура почала перевірки дитбудинків і вручила перші підозри

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив про запуск масштабної перевірки всіх дитячих будинків України та одночасно повідомив про вручення трьох підозр працівникам інтернатної системи. Рішення пролунало вже після того, як оприлюднені активістами матеріали про багаторічні зловживання почали надходити в правоохоронні органи й активно ширитися мережею, створивши безпрецедентний суспільний резонанс.

    За останні пів року правозахисники зібрали сотні документів і публікацій, що демонструють, як українська система інтернатів перетворилася на замкнену, непрозору та інколи відверто кримінальну конструкцію. Вона роками прикривала знущання з дітей, корупцію на державних коштах і схеми, у яких фігурували посадовці місцевих установ. Тепер, коли перші підозри вже вручено, стає зрозуміло: порушені теми були системними, а не поодинокими випадками.

    Одним із найбільш болючих епізодів став випадок у Великому Любліні. Після того як у мережі з’явилося відео 12-річної дівчинки, яка розповіла про сексуальні домагання з боку керівника реабілітаційного центру, стало очевидно, що йдеться не про один інцидент. Свідчення дітей підтвердили багаторічні факти побиттів, зґвалтувань, принижень та погроз. Моніторинг виявив умови, що не відповідають жодним стандартам: відсутність базових засобів гігієни, використання їдальні у приватних цілях, незаконні операції з грошима вихованців. Саме після публічного розголосу матеріали активістів почали вивчати правоохоронні органи.

    Не менш резонансною стала історія незаконного повернення 52 українських дітей з Австрії, серед яких були й діти з важкими формами інвалідності. Вони три роки перебували у безпечних умовах за кордоном, але в ніч на 2 червня 2025 року були таємно доставлені в Україну, на Кіровоградщину — регіон, що регулярно потрапляє під ракетні обстріли. Правозахисники подали десятки запитів на адресу центральних і регіональних органів, домагаючись пояснень щодо легітимності та мети цього рішення, адже доля дітей і мотиви посадовців у цій історії залишаються нез’ясованими.

    Ще один масштабний кейс стосується Запорізького будинку дитини «Сонечко». Після аналізу фінансових документів стало очевидно, що заклад роками отримував фінансування на дітей, яких там фактично не було. Сто сімдесят вісім вихованців були евакуйовані на Львівщину та перебували на повному утриманні місцевого бюджету, але для державних звітів вони «продовжували перебувати» у Запоріжжі. Це дозволило адміністрації залучити майже 297 млн грн, з яких понад 212 млн пішли на зарплати та премії працівникам. Матеріали щодо схеми були скеровані до трьох десятків адресатів, включно з центральними органами влади.

    Ще одним напрямком викриття стала державна субвенція на житло для сиріт. У 2024 році держава виділила кошти на придбання квартир для дітей-сиріт та підтримку сімейних форм виховання. Але на місцях чиновники масово повідомляли про «відсутність потреби», що дозволяло перерозподіляти субвенції у власних інтересах. Правозахисники надіслали запити до Одеси, Харкова і Києва, охопивши понад шістдесят адресатів та зафіксувавши характерні ознаки схеми, що працювала на приховане перерозподілення державних коштів.

    Заява Генерального прокурора про початок перевірки всієї системи інтернатів виглядає першим серйозним кроком держави після тривалого ігнорування проблеми. Водночас у правозахисних колах наголошують, що формальна перевірка не дасть результату, якщо прокуратура не вивчить зібрані матеріали предметно. За пів року роботи громадським експертам удалося створити серйозні прецеденти, довести наявність системних порушень і показати, що проблему можливо розв’язувати не на папері, а через реальні дії.

  • На Полтавщині у будинку дитини викрили жахливі умови та порушення прав вихованців

    На Полтавщині у будинку дитини викрили жахливі умови та порушення прав вихованців

    Моніторинговий візит до КП «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради», проведений у січні 2025 року представниками Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та громадських організацій, засвідчив численні факти порушень прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також малюків із кризових родин.

    Освітній процес у закладі фактично відсутній: частина вихованців взагалі не охоплена навчанням, а дошкільна підготовка та педагогічна корекція проводяться формально. Це позбавляє дітей базових знань і навичок, необхідних для соціалізації, та суперечить Конституції України й Конвенції ООН про права дитини.

    Право на охорону здоров’я також системно порушується:

    • психотропні препарати призначалися без оформленої згоди законних представників;

    • діти не отримували направлень на спеціалізовані обстеження;

    • дітям з інвалідністю не надавали реабілітаційних заходів;

    • зафіксовані випадки ізоляції дітей, що потребують паліативного догляду.

    Матеріально-побутові умови не відповідають державним стандартам:

    • діти змушені користуватися спільним одягом і білизною;

    • спальні переповнені, а вбиральні — без перегородок;

    • укриття перебуває у непридатному стані;

    • відсутній належний пропускний режим.

    Усі ці фактори створюють пряму загрозу безпеці та гідності вихованців, особливо в умовах воєнного стану.

  • Мінсоцполітики хоче передати догляд за сиротами приватникам

    Мінсоцполітики хоче передати догляд за сиротами приватникам

    У розпал війни, коли кількість соціально вразливих громадян лише зростає, Міністерство соціальної політики готує реформу, яка фактично згортатиме державну систему підтримки. Мова йде про повний перехід від фінансування державних інтернатів, будинків для літніх людей і притулків — до закупівлі послуг у приватного сектору.

    Цю модель презентують як «інноваційну» і таку, що відповідає «принципам життєстійкості», проте в реальності вона виглядає як чергове перекладання відповідальності на плечі ринку. Закупівля послуг «на конкурентній основі» означає, що приватні установи зможуть обирати лише прибуткові напрями роботи. Потреби ж лежачих хворих, дітей з інвалідністю чи осіб з ментальними розладами можуть залишитись поза увагою — просто тому, що за них ніхто не захоче братися.

    Проблему поглиблює те, що жодних детальних розрахунків, джерел фінансування чи кадрової стратегії Мінсоцполітики не озвучило. Замість цього — розмиті тези про «волонтерство», «розвиток спроможностей» і «субсидіарність», які не мають нічого спільного з відповідальною державною політикою.

    Показовим є приклад Одеси, де місцева влада роками не засвоює державні субвенції на житло для дітей-сиріт. Бюджетні кошти зникають у звітах, а результату — нуль. У такому контексті запуск «реформи» без системного контролю виглядає не просто передчасним, а небезпечним. Це ризик — перетворити соціальну сферу на ринок з вибірковою емпатією.

    Ідея віддати турботу про найуразливіших на аутсорс у воєнний час, коли сотні тисяч людей втратили житло, доходи й опору — виглядає не як крок уперед, а як офіційна відмова держави від власних обов’язків.