Позначка: Джеффрі Епштейн

  • Скандал навколо брата короля: поліція Британії розслідує нові звинувачення

    Скандал навколо брата короля: поліція Британії розслідує нові звинувачення

    Поліція Великої Британії проводить розслідування щодо експринца Ендрю Маунтбеттена-Віндзора у зв’язку з новими та раніше відомими звинуваченнями, які стосуються можливих сексуальних злочинів і зловживання службовим становищем. Про це повідомляє Sky News.

    За даними слідства, британські правоохоронці намагаються встановити контакт із жінкою, яка стверджує, що її нібито доставили до будинку колишнього принца у Віндзорі з метою сексуальної експлуатації. Слідчі перевіряють її свідчення, а також інші можливі епізоди, які можуть бути пов’язані з діяльністю американського фінансиста Джеффрі Епштейна, вже фігуранта численних кримінальних справ у США.

    Окремо розглядається версія, згідно з якою Епштейн у 2010 році міг організувати поїздку жінки, яка не є громадянкою Великої Британії, до країни для зустрічі з Ендрю Маунтбеттеном-Віндзором. Цей епізод, за даними слідчих, є лише одним із кількох напрямків у ширшому розслідуванні, яке охоплює десятилітній період і різні країни.

    Правоохоронці також закликають інших можливих постраждалих від дій Епштейна або пов’язаних із ним осіб звертатися до поліції. У слідстві наголошують, що справа має комплексний характер і може розширюватися в міру появи нових свідчень і доказів. Очікується, що розслідування триватиме багато місяців і може охопити додаткові епізоди міжнародного масштабу.

    Окремий блок розслідування стосується звинувачень у зловживанні службовим становищем. За даними слідчих, під час виконання обов’язків торгового посланця уряду Великої Британії Ендрю міг передавати конфіденційні урядові документи та комерційну інформацію Джеффрі Епштейну. Правоохоронці наголошують, що цей напрям справи не обмежується фінансовими злочинами.

    У поліції пояснюють, що поняття «зловживання службовим становищем» охоплює широкий спектр можливих правопорушень — від корупції та шахрайства до перешкоджання правосуддю та сексуальних злочинів. Саме тому слідчі розглядають усі можливі версії та не виключають жодного сценарію.

    Експринц Ендрю Маунтбеттен-Віндзор залишається під слідством і категорично заперечує всі звинувачення. За даними правоохоронців, він уже був допитаний, а також у межах справи опитано низку свідків. Поліція Темз-Веллі підтверджує, що розслідування триває та перебуває на активній стадії.

    Начальник поліції регіону Олівер Райт заявив, що слідство охоплює всі аспекти можливих правопорушень і рухається виключно за наявними доказами. За його словами, розслідування залишається відкритим і може розширюватися в разі появи нових матеріалів.

    Ця справа розвивається на тлі тривалого скандалу навколо зв’язків Ендрю Маунтбеттена-Віндзора з Джеффрі Епштейном. У жовтні 2025 року його позбавили титулу принца після хвилі звинувачень і суспільного тиску, що стало безпрецедентним кроком для сучасної британської монархії.

    Раніше також публікувалися документи британського уряду щодо його призначення на посаду торгового посланця. У них згадувалося, що ініціативу щодо його призначення нібито підтримувала покійна королева Єлизавета II, що додатково привернуло увагу до ролі королівської родини в цих процесах.

    За інформацією слідства, справу ускладнює міжнародний характер можливих злочинів, а також велика кількість потенційних свідків у різних країнах. Британські правоохоронці наголошують, що розслідування може стати одним із наймасштабніших у справах, пов’язаних із колишніми представниками королівської родини, за останні десятиліття.

  • Суд у США розсекретив записку Епштейна: нові деталі гучної справи

    Суд у США розсекретив записку Епштейна: нові деталі гучної справи

    Федеральний суд у США оприлюднив документ, який імовірно є передсмертною запискою американського фінансиста Джеффрі Епштейна, чия смерть у 2019 році стала однією з найрезонансніших подій у сучасній кримінальній історії країни та породила численні суспільні дискусії, політичні суперечки та теорії змов. Як повідомляє The New York Times, документ тривалий час залишався засекреченим у межах кримінального провадження, пов’язаного з перебуванням Епштейна під вартою та обставинами його загибелі у слідчому ізоляторі в Нью-Йорку.

    Рішення про оприлюднення ухвалив суддя Федерального окружного суду штату Нью-Йорк Кеннет Карас після того, як журналісти подали клопотання про розсекречення матеріалів справи. Суд розглянув аргументи щодо суспільного інтересу до документів і дійшов висновку, що частину матеріалів можна зробити публічною. Саме в межах цього рішення і була оприлюднена записка, яка, за версією слідства та джерел видання, могла бути написана Епштейном.

    Джеффрі Епштейн був затриманий у липні 2019 року за федеральними звинуваченнями у торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації, а також у змові з метою вчинення таких злочинів. Його справа набула надзвичайного суспільного резонансу через масштабність обвинувачень і через численні зв’язки фінансиста з впливовими політиками, бізнесменами та представниками еліт у США та за кордоном. 10 серпня 2019 року Епштейна знайшли мертвим у камері Metropolitan Correctional Center у Нижньому Мангеттені. Офіційна версія слідства кваліфікувала смерть як самогубство, однак низка порушень у роботі пенітенціарної системи, зокрема проблеми з відеоспостереженням і чергуванням персоналу, спричинили хвилю сумнівів і численні альтернативні версії подій.

    Оприлюднена записка, як повідомляється, була знайдена співкамерником Епштейна Ніколасом Тартальйоне у липні 2019 року після інциденту, коли фінансиста виявили непритомним у камері з елементами, що вказували на можливу спробу самопошкодження. За словами Тартальйоне, документ був написаний на жовтому аркуші паперу, вирваному з блокнота, і містив емоційні фрази та уривчасті думки. Згодом він передав записку своїм адвокатам, вважаючи її потенційно важливою для власного юридичного захисту, після чого документ став предметом тривалих судових суперечок і був тимчасово засекречений.

    У тексті записки, як повідомляє The New York Times, містяться заяви про те, що слідчі «місяцями нічого не знайшли», а також емоційні висловлювання щодо висунутих проти нього звинувачень. У документі також є фрази про можливість «самостійно обрати момент прощання» та емоційні реакції, які відображають стан роздратування і заперечення. Окремі формулювання, зокрема різкі вигуки та розмовні конструкції, привернули увагу дослідників, які порівнюють їх із відомим стилем електронного листування Епштейна, хоча незалежної експертизи автентичності записки не проводилося.

    Після інциденту в липні 2019 року Епштейн спочатку повідомляв адміністрації в’язниці про можливий напад з боку співкамерника, однак згодом відмовився від цих заяв і зазначив, що конфлікту між ними не було. Ці суперечливі свідчення стали частиною ширшої дискусії щодо психологічного стану фінансиста та обставин його перебування під вартою.

    Оригінал документа був переданий до суду лише у травні 2021 року, майже через два роки після смерті Епштейна. З того часу він залишався під грифом обмеженого доступу у межах матеріалів справи, які охоплюють мільйони сторінок документів, зібраних федеральними органами США під час розслідування.

    У Міністерстві юстиції США заявили, що не мали доступу до цієї записки раніше і не включали її до публічних матеріалів справи, які поступово розкривалися в межах запитів журналістів та громадських організацій. Водночас відомство наголошує, що справа Епштейна є однією з найбільших і найскладніших у сучасній історії американського правосуддя, що включає величезний масив доказів, свідчень і конфіденційних матеріалів.

    Експерти, на яких посилається видання, зазначають, що навіть після офіційного закриття кримінального провадження справа Епштейна продовжує викликати суспільний інтерес через низку невідповідностей і прогалин у розслідуванні. Зокрема, критиці піддається система охорони в’язниці, де він утримувався, а також відсутність повного відеозапису з камер спостереження в ніч його смерті.

    Оприлюднення передсмертної записки знову актуалізувало питання про прозорість розслідування та повноту оприлюднених матеріалів у справі, яка й досі залишається однією з найобговорюваніших у США та у світовому медіапросторі. Попри офіційну версію про самогубство, суспільні дискусії довкола обставин смерті Епштейна тривають, а нові документи лише підсилюють інтерес до цієї справи.

  • $5 млн від Епштейна і загадкова смерть: в Осло знайшли мертвим сина відомих дипломатів

    $5 млн від Епштейна і загадкова смерть: в Осло знайшли мертвим сина відомих дипломатів

    У столиці Норвегії Осло знайшли мертвим 25-річного Едварда Юула Род-Ларсена — сина відомих дипломатів, чиї імена останніми тижнями опинилися в центрі міжнародного скандалу через зв’язки з американським фінансистом і сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном. Трагедія сталася на тлі активного медійного резонансу та початку спільного розслідування французьких і норвезьких правоохоронців, що лише посилило увагу до цієї історії.

    За інформацією міжнародних ЗМІ, зокрема The Times, тіло молодого чоловіка виявили через кілька днів після того, як слідчі органи розпочали перевірку щодо його батьків — норвезьких дипломатів Мона Юул та Тер’є Род-Ларсен. За словами адвокатів родини, йдеться про самогубство, однак правоохоронці продовжують з’ясовувати всі обставини події.

    Ситуація привернула особливу увагу через зв’язок із гучною справою Епштейна. Слідство припускає, що американський фінансист міг допомогти родині дипломатів придбати елітну нерухомість, а також залишив у своєму заповіті по 5 мільйонів доларів кожному з їхніх дітей. Ця інформація стала публічною після витоку документів та активного обговорення в медіа, що спричинило нову хвилю інтересу до справи.

    Едвард Юул Род-Ларсен опинився у центрі цієї історії не як фігурант розслідування, а як член родини, яка потрапила під підозру. Водночас адвокати наголошують: сам молодий чоловік ніколи не був обвинуваченим у будь-яких правопорушеннях. Проте саме інформаційний тиск і публічність справи могли суттєво вплинути на його психологічний стан.

    За словами представників родини, останні дні перед трагедією були «надзвичайно виснажливими». Юристи закликали утриматися від спекуляцій щодо причин смерті, підкресливши, що медійний резонанс і хвиля звинувачень створили додатковий тиск не лише на батьків, а й на їхніх дітей.

    Сама історія з норвезькими дипломатами має значно ширший контекст. Тер’є Род-Ларсен є однією з ключових фігур у міжнародній дипломатії 1990-х років. Він відіграв важливу роль у так званих «Ослоських угодах» — переговорах між Ізраїлем та Організацією визволення Палестини, які стали основою мирного процесу на Близькому Сході. Його дружина Мона Юул також має значний дипломатичний досвід і обіймала високі посади в системі зовнішньополітичної служби Норвегії.

    Саме тому будь-які звинувачення щодо їхніх контактів із Епштейном викликали широкий резонанс у міжнародному середовищі. Родина не заперечує, що підтримувала контакти з фінансистом, однак категорично відкидає будь-які незаконні дії.

    Окремо варто зазначити, що справа Епштейна й досі залишається однією з найрезонансніших у світі. Після смерті фінансиста у 2019 році розслідування продовжуються, а нові документи та свідчення регулярно з’являються у публічному просторі. Вони стосуються не лише самого Епштейна, а й його численних контактів із політиками, бізнесменами та представниками міжнародної еліти.

    У цьому контексті історія норвезьких дипломатів стала ще одним епізодом у ширшому ланцюгу подій, що демонструють масштаб впливу Епштейна та його зв’язків. Водночас трагедія їхнього сина підкреслює іншу сторону таких скандалів — їхній вплив на родини та людей, які опиняються під пильним контролем суспільства.

    Правоохоронні органи Норвегії та Франції продовжують розслідування щодо можливих фінансових порушень і контактів дипломатів із Епштейном. За попередніми даними, перевіряються обставини придбання нерухомості, а також можливі фінансові операції, пов’язані з міжнародними структурами.

    Водночас експерти зазначають, що подібні справи часто мають складний юридичний характер і можуть тривати роками. Особливо це стосується випадків, де йдеться про міжнародні зв’язки, дипломатичні контакти та фінансові операції через різні юрисдикції.

    Смерть Едварда Юула Род-Ларсена стала трагічним епізодом у цій історії, який додав їй ще більшого резонансу. Вона також порушує питання про відповідальність медіа та суспільства у висвітленні подібних справ, особливо коли йдеться про людей, які не є безпосередніми фігурантами розслідувань.

    Загалом ця ситуація демонструє, наскільки складним і багатошаровим може бути поєднання міжнародної політики, фінансових скандалів і людських трагедій. І хоча слідство ще триває, очевидно, що наслідки цієї історії виходять далеко за межі однієї родини.

  • Україна у приватних дискусіях світових еліт: роль фонду Пінчука

    Україна у приватних дискусіях світових еліт: роль фонду Пінчука

    В оприлюднених листуваннях Джеффрі Епштейна, доступних у рамках розслідувань його зв’язків, згадується український бізнесмен Віктор Пінчук. Ці згадки стосуються контактів із Давосом, приватними заходами фонду Пінчука та обговоренням українських питань у вузьких міжнародних колах.

    Центральною фігурою листування є Борис Ніколіч — друг Епштейна, лікар і венчурний інвестор, який на той період був головним науковим радником Білла Гейтса. У листах 2010 та 2014 років Ніколіч обговорює запрошення Віктора Пінчука на події в Давосі, включаючи закритий захід Ukrainian Lunch, який традиційно збирає західних політиків, інвесторів та лідерів великого бізнесу.

    Особливу увагу привертає період січня 2014 року. Тоді Білл Гейтс був присутній у Давосі, а листування свідчить про обговорення української теми не як частини офіційного форуму, а у форматі приватних, закритих зустрічей. У листах також згадується радник «Yuri», ймовірно Юрій Мільнер, що вказує на перетин інтересів російських і ізраїльських інвесторів із українською порядком денного.

    Ще один епізод датується травнем 2019 року — за кілька місяців до смерті Епштейна. У листуванні з ним бере участь ексміністр фінансів США Лоуренс Саммерс, який обговорює форум Пінчука та зазначає, що Володимир Зеленський «потребує підтримки», а Володимир Путін «з презирством заявляє, що Зеленським керують ізраїльтяни».

    Хоча жоден із цих епізодів не свідчить про порушення закону, вони демонструють тривалу практику обговорення українських питань у закритих колах, де перетинаються інтереси олігархів, західних ексчиновників, інвесторів із російськими зв’язками та оточення Епштейна. Участь Віктора Пінчука у цьому нетворкінгу підкреслює роль приватних фондів і особистих контактів у формуванні іміджу та зовнішньої політики України.