Daypolitico

Позначка: е-гривня

  • Компанію дружини голови НБУ пов’язують із забрудненням річки на Львівщині

    Компанію дружини голови НБУ пов’язують із забрудненням річки на Львівщині

    Голові Національного банку Андрію Пишному виповнилося 51. Він очолює НБУ з жовтня 2022 року і за цей час зібрав навколо себе репутацію не лише кризового менеджера, а й людини, за якої Нацбанк став помітно більш політично залежним. Критики кажуть, що регулятор втратив позицію незалежного арбітра і діє вибірково щодо учасників фінансового ринку. Сам Пишний публічно наголошує на протилежному: він представляє НБУ як інституцію, яка тримає курс, модернізує платіжну інфраструктуру і просуває санкційний тиск проти Росії, включно з відключенням російських банків від глобальної фінансової системи.

    Найбільш болюча тема — доступ гравців до українського банківського ринку і платіжної інфраструктури. Міжнародні фінтех-сервіси, які декларували відкриті продукти та прозорі тарифи, останні роки стикаються з дедалі жорсткішими бар’єрами і частково йдуть з країни. Водночас структури, які багато хто в Україні досі асоціює з колишнім “Альфа-Банком”, працюють далі, попри токсичний російський бекграунд. Критики Пишного називають це політичною вибірковістю: замість єдиних правил для всіх, Нацбанк ніби “підкручує вентиль” під конкретні бренди. Прихильники голови НБУ відповідають, що банк діє в межах законів і санкційного режиму РНБО, а будь-які зміни у власності “російських” банків перевіряються регуляторно й погоджуються на найвищому рівні, у тому числі в РНБО, де сам Пишний є членом із жовтня 2022 року.

    Окремий пласт претензій — ринок платежів і так званий “міскодинг”. Йдеться про схему, коли транзакції від реальних азартних сервісів або сервісів “сірої” зони проводяться під виглядом зовсім інших покупок — умовно “цифрових послуг” чи якихось безпечних платежів. Це дозволяє виводити кошти за кордон, оминати офіційні обмеження і продовжувати роботу марок на кшталт Pin-Up чи PariMatch, попри санкції Ради нацбезпеки й оборони. Закиди до НБУ тут у тому, що регулятор бачить ці потоки і не перекриває їх повністю, хоча має нагляд за банками-еквайрами й платіжними системами, які дозволяють проводити такі платежі. Критики пов’язують це або з небажанням сваритися з великими гравцями ринку азарту, або з прямим лобіюванням інтересів платіжних посередників, які заробляють на комісії. НБУ офіційно говорить, що моніторинг транзакцій ведеться, а санкційна політика проти російських структур — один із його пріоритетів. Але факт у тому, що схеми з “міскодингом” досі живі, і тіньовий ринок платежів не зник.

    Є питання і до приватного контуру, пов’язаного з оточенням Пишного. Компанія “Фіднова”, співвласницею якої є його дружина Людмила Пишна, фігурує у кримінальному провадженні через забруднення річки Рокитна на Львівщині. Місцеві жителі та екологічні інспектори неодноразово скаржилися на скиди та різкий запах, але жодних відчутних санкцій проти бізнесу, за даними публічних розслідувань, так і не запроваджено. Частка дружини голови НБУ у статутному капіталі “Фіднови” оцінюється у понад 14 мільйонів гривень, що підкреслює, що це не формальна участь, а значимий фінансовий інтерес родини. Критики вважають, що така історія — класичний конфлікт інтересів: регулятор №1 у фінансовій системі країни і паралельно прибутковий сімейний бізнес, до якого є претензії з боку екологів. Сам Пишний публічно не визнає жодного впливу цієї історії на свою діяльність у НБУ.

    Ще один момент — прозорість його декларацій. У відкритих публікаціях не раз стверджували, що дані про корпоративні права у “Фіднові” за 2021–2023 роки були подані неповністю або зі строковими “зсувами”, які ускладнюють розуміння реального обсягу активів родини. Якщо довести, що активи або доходи приховувалися, це може потягнути за собою серйозні юридичні наслідки. Офіційно про підозру Пишному наразі не оголошено, але його ім’я час від часу з’являється у публікаціях про потенційні зловживання ще з часів керівництва державним “Ощадбанком”, включно з історіями про м’яку реструктуризацію великих боржників на мільйони доларів.

    Паралельно сам НБУ під його керівництвом просуває стратегічні речі — від участі в санкційній групі проти Росії до підготовки е-гривні. Запуск цифрової гривні офіційно відклали, пояснюючи це війною і потребою доопрацювати технічні рішення, але Нацбанк продовжує продавати ідею е-гривні міжнародним партнерам як частину майбутньої фінансової архітектури України.

    У підсумку маємо дуже суперечливу картину. Публічно Андрій Пишний подається як людина, яка тримає фінансову стабільність у країні під час війни, вибиває підтримку від МВФ, лобіює санкції проти російських банків і готує ґрунт для модернізації ринку. Усередині країни його критикують за політизацію регулятора, вибірковий допуск гравців, толерантність до “сірих” платіжних схем і тіньові історії навколо родинного бізнесу. На 51-му році це виглядає як найкраще і водночас найнебезпечніше місце в українській економіці: один крок від статусу “архітектора фінансової стійкості” до статусу “ручного регулятора зі своїми інтересами”.

  • НБУ тестує е-гривню: цифрова валюта, яка стане доповненням до готівки

    НБУ тестує е-гривню: цифрова валюта, яка стане доповненням до готівки

    Національний банк України (НБУ) розпочав підготовку пілотного проєкту цифрової гривні, яка має стати важливим доповненням до готівкових коштів. Тестування цієї цифрової валюти дозволить оцінити її ефективність, зручність та популярність серед користувачів, перш ніж ухвалити рішення про впровадження на масовому рівні.

    Що таке е-гривня і як вона працюватиме?

    Цифрова гривня – це нова форма національної валюти, що існуватиме виключно в безготівковому вигляді. Вона буде контролюватися НБУ і виконуватиме всі функції традиційних грошей. Зокрема, цифрову гривню можна буде використовувати для переказів між фізичними особами (P2P), оплати товарів та послуг, здійснення платежів на користь держави, благодійних пожертв, а також отримання заробітної плати та соціальних виплат.

    Заступник голови НБУ Олексій Шабан зазначив, що е-гривня відповідає глобальним тенденціям: центральні банки багатьох країн, таких як ЄС, Китай, Індія та Туреччина, вже тестують або впроваджують свої цифрові валюти. Основною метою е-гривні є забезпечення сучасних та швидких платежів, фінансової безпеки та сприяння цифровізації економіки.

    Е-гривня матиме кілька суттєвих переваг. Зокрема, вона дозволить створювати програмовані платежі, такі як автоматичні перекази або виплати за певними умовами. Крім того, використання цифрової валюти зменшить ризики банківських криз та забезпечить стабільність фінансової системи. Цифровізація економіки та збільшення рівня фінансової інклюзії сприятимуть розвитку електронних платежів в Україні.

    Іще одна важлива особливість е-гривні полягає у високому рівні захисту конфіденційності. На відміну від криптовалют, цифрова гривня зберігатиме приватність користувачів, оскільки НБУ не матиме доступу до персональних даних.

    Наразі НБУ готує пілотний проєкт, який відбудеться на основі технології DLT (Distributed Ledger Technology). Це означає, що тестування буде проходити за участі реальних користувачів та платіжних сервісів, що дозволить отримати реальні дані про ефективність і зручність цифрової гривні.

    Основною метою пілотного проєкту є перевірка здатності е-гривні виконувати функції грошей та її здатність задовольняти потреби користувачів. Проте, як зазначив Шабан, е-гривня не має замінити готівку. Готівка залишиться в обігу, а цифрова гривня стане лише додатковою формою валюти, яку можна буде обирати для здійснення платежів.

    Попри значні переваги, впровадження цифрової гривні може зіткнутися з кількома проблемами. Однією з них є необхідність оновлення законодавства, щоб забезпечити правову основу для нового платіжного інструменту. Крім того, інфраструктура банківських та платіжних систем має бути готова працювати з новою цифровою валютою. Не менш важливим є рівень довіри серед громадян, що може стати перешкодою для масового впровадження е-гривні, тому НБУ має провести активну інформаційну кампанію.

    Загалом, цифрова гривня може стати важливим етапом у розвитку фінансової системи України, сприяючи її модернізації та інтеграції з глобальними економічними процесами.

  • Нацбанк визначив дату відкритого тестування електронної гривні та оголосив основні завдання

    Нацбанк визначив дату відкритого тестування електронної гривні та оголосив основні завдання

    В Україні активно працюють над проєктом електронної гривні, і очільник Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку України (НБУ) Андрій Поддєрьогін розповів про наближення нового етапу розробки.

    За словами глави одного з відділів Національного банку, планується проведення відкритого тестування української електронної гривні до кінця 2024 року, в якому кожен бажаючий зможе взяти участь. В рамках цього проєкту планується залучення банків та небанківських установ, які будуть виступати агентами НБУ та відповідати за розповсюдження грошей, а також за обмін та надання можливості користувачам розпоряджатися ними через свої мобільні застосунки.

    Поддєрьогін також повідомив, що Національний банк вже розіслав запрошення банкам для участі у пілотному проєкті, а ті, що погодяться, будуть запрошувати до участі своїх клієнтів.

    Оголошення про обсяг емісії електронної гривні відбудеться після того, як буде відомо, скільки учасників прийме участь у тестуванні. Другий пілотний проєкт, спрямований на використання е-гривні, планується провести у другому півріччі 2024 року з орієнтовною тривалістю 6 місяців.

    Учасники проєкту матимуть можливість обмінювати свої готівкові та безготівкові кошти на е-гривню. Поддєрьогін підкреслив, що НБУ не планує повторювати практику Китаю, де електронний юань роздавали жителям для стимулювання інтересу до проєкту.

    Мета нового експерименту з використання електронної гривні від Національного банку полягає в тому, щоб з’ясувати, чи є попит на такий засіб платежу серед населення України та чи доцільно вводити його в обіг. Вперше е-гривню тестували у 2018 році.