Daypolitico

Позначка: Економічне бронювання

  • В Україні вже понад 1,3 млн заброньованих: у Мінекономіки пояснили ситуацію з мобілізацією

    В Україні вже понад 1,3 млн заброньованих: у Мінекономіки пояснили ситуацію з мобілізацією

    В Україні станом на травень 2026 року від мобілізації заброньовано понад 1,3 мільйона військовозобов’язаних чоловіків. Про це в ефірі телемаратону повідомив міністр економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Олексій Соболев.

    За словами міністра, система бронювання під час воєнного стану продовжує працювати у стабільних межах, а кількість осіб із відстрочкою від мобілізації вже кілька років тримається приблизно на одному рівні — від 1,1 до 1,3 мільйона людей.

    Соболев наголосив, що держава не планує кардинально змінювати сам принцип бронювання, адже значна частина заброньованих працівників забезпечує функціонування критично важливих підприємств, оборонної промисловості, енергетики, транспорту, медицини, аграрного сектору та інших сфер, без яких економіка не зможе працювати в умовах війни.

    Водночас міністр окремо прокоментував ситуацію з приблизно двома мільйонами громадян, які досі не оновили свої військово-облікові дані. За його словами, уряд спільно з Міністерством оборони наразі працює над механізмами залучення цих людей або до економіки, або до Сил оборони.

    «Під час воєнного стану людина має або працювати, або воювати», — заявив Соболев.

    За його словами, влада шукає шляхи спрощення процедур та легалізації працевлаштування тих громадян, які перебувають поза офіційною системою обліку. Йдеться як про оновлення військово-облікових даних, так і про спрощення деяких бюрократичних процесів для підприємств та працівників.

    Тема бронювання останніми місяцями залишається однією з найбільш дискусійних в Україні. Після змін у законодавстві та нових підходів до мобілізації уряд переглядає критерії для підприємств, які можуть отримати статус критично важливих.

    Напередодні Кабінет Міністрів уже ухвалив нову постанову щодо бронювання військовозобов’язаних. Документ передбачає оновлені правила для компаній, які претендують на можливість залишати частину працівників у тилу.

    Серед ключових критеріїв — рівень сплати податків, стратегічне значення для економіки, обсяги валютної виручки, участь у забезпеченні обороноздатності країни та рівень офіційної заробітної плати.

    Уряд також намагається збалансувати потреби фронту та економіки. Через затяжну війну дефіцит кадрів дедалі сильніше відчувають як приватний бізнес, так і державний сектор. Особливо гостро проблема проявляється у промисловості, будівництві, транспорті, агросекторі та енергетиці.

    Паралельно тривають дискусії щодо так званого економічного бронювання — моделі, яка могла б дозволити частині підприємств офіційно утримувати працівників за рахунок підвищених податкових платежів або спеціальних внесків. Водночас остаточного рішення щодо цієї ініціативи влада поки не ухвалила.

    На тлі повномасштабної війни питання мобілізації та бронювання залишається одним із найбільш чутливих для українського суспільства. У владі наголошують, що основне завдання — зберегти баланс між потребами армії та стабільною роботою економіки.

  • Хабар за відстрочку від служби: керівника підприємства взяли під варту

    Хабар за відстрочку від служби: керівника підприємства взяли під варту

    У Запорізькій області правоохоронці повідомили про підозру 42-річному директору підприємства, яке має статус критично важливого. За даними слідства, посадовець організував схему вимагання коштів у власних підлеглих за включення їх до переліку працівників, які мають право на відстрочку від мобілізації.

    Як встановили слідчі, керівник вимагав від працівників неправомірну вигоду за так зване «економічне бронювання» строком на один рік. За гроші він обіцяв внести відповідні відомості до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. У разі відмови працівникам погрожували скасуванням відстрочки та передачею інформації до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

    Правоохоронці задокументували факт отримання хабаря у розмірі 21 тисячі гривень від одного з працівників підприємства. Після цього було проведено низку санкціонованих обшуків за місцем проживання фігуранта, в його автомобілі та в адміністративних приміщеннях підприємства. Під час слідчих дій вилучено грошові кошти та інші речові докази, які підтверджують протиправну діяльність.

    За процесуального керівництва окружної прокуратури фігуранту повідомлено про підозру у підкупі службової особи юридичної особи приватного права. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

    Санкція інкримінованої статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років, конфіскацію майна, а також заборону обіймати певні посади або займатися визначеною діяльністю протягом кількох років.

    Наразі слідство перевіряє можливу причетність інших осіб та встановлює повне коло працівників, які могли постраждати від цієї схеми.

  • Економічне бронювання: хто насправді отримує відстрочку від мобілізації

    Економічне бронювання: хто насправді отримує відстрочку від мобілізації

    Народний депутат України Ігор Кицак запевняє в ефірі Новини.live, що економічного бронювання не буде, бо начебто існує суспільний опір до цього. Проте реальність виявилася дещо іншою: економічне бронювання існує, але тільки для компаній, які відповідають низці критеріїв.

    Зокрема, бронюються підприємства, що генерують значні валютні надходження, не мають заборгованості зі сплати соціальних внесків і виплачують своїм працівникам середню зарплату, не нижчу за середньорегіональну.

    Водночас за допомогою зв’язків з необхідними структурами, виявляється, що деякі компанії отримують доступ до цього механізму. Так, серед організацій, що потрапляють під економічне бронювання, опинилися такі гіганти, як китайський агрохолдинг “COFCO” і тютюновий бізнес “Тедіс” Кауфмана. Обидві компанії мають сумнівну репутацію через зв’язки з офшорними схемами, що лише підсилює скептицизм щодо прозорості цього процесу.

    Особливу увагу привертає розслідування, яке наразі проводить Територіальне управління Бюро економічної безпеки (ТУ БЕБ) в Києві щодо діяльності агрохолдингу “COFCO”. Проти компанії порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 212 КК України, що стосується ухилення від сплати податків.

    Також не обійшлося без розслідувань стосовно тютюнового монополіста “Тедіс”, де ТУ БЕБ в Одеській області проводить перевірку у кримінальному провадженні № 72024171100000002 за ознаками порушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204 та ч. 2 ст. 199 Кримінального кодексу України. Ці провадження пов’язані із незаконним обігом товарів та фальсифікацією документів, що викликає сумніви щодо того, чи варто таким компаніям користуватися перевагами економічного бронювання.

  • Чи варто запровадити економічну демобілізацію в Україні

    Чи варто запровадити економічну демобілізацію в Україні

    В Україні триває обговорення нових підходів до мобілізації та підтримки економіки під час війни. Адвокат Тарас Боровський виступив з пропозицією запровадження не лише економічного бронювання, але й економічної демобілізації для бійців, які вже тривалий час боронять країну. В ефірі телеканалу “Київ24” він зазначив, що такий крок міг би зменшити напругу в суспільстві та забезпечити справедливі умови для захисників.

    “Поза сумнівом, я думаю, щоб зняти градус напруги, потрібно придумати і якийсь механізм. Якщо ми кажемо про економічне бронювання, то ми маємо говорити і про економічну демобілізацію”, — вважає Боровський.

    Боровський підкреслив, що багато громадян, особливо підприємців та активних діячів, є життєво важливими для розвитку економіки України. Багато з них на початку повномасштабного вторгнення добровільно вступили до лав Збройних сил, але тепер опинилися в ситуації, коли не можуть повернутися до своїх бізнесів і проектів.

    “Ці люди виконали свій обов’язок і заслуговують на економічну демобілізацію. Це було б справедливо”, — наголосив адвокат.

    Протилежні думки

    Однак не всі підтримують ідею демобілізації у таких складних умовах. Народний депутат Федір Веніславський, член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, заявив, що вимагати законопроєкт про демобілізацію зараз — це небезпечний крок, який може поставити під загрозу державність України. Він вважає, що армія все ще потребує достатньої кількості людей для захисту країни від агресора.

    Герой України, командир батальйону К-2 54 ОМБр Кирило Верес також висловив свою позицію щодо мобілізації. На його думку, не всі мають воювати на передовій — деякі громадяни можуть зробити більше для перемоги, працюючи в тилу. Це особливо актуально для тих, хто може сприяти економічному відновленню та підтримувати життєво важливі галузі.

    “Не всі чоловіки повинні копати окопи. Деякі можуть бути кориснішими для армії, працюючи на інших фронтах — економічних та соціальних”, — зазначив Верес.

  • Український бізнес стикається з проблемами бронювання співробітників

    Український бізнес стикається з проблемами бронювання співробітників

    Український бізнес останніми тижнями зіткнувся з труднощами у процесі бронювання співробітників для проходження військової служби. Цю інформацію підтвердила Європейська бізнес-асоціація, зазначаючи, що ситуація може вплинути на діяльність підприємств в Україні.

    «Проблема набуває системного характеру. По суті, рішення про повторне підтвердження статусу критично важливого підприємства просто «зависає» у відповідних органах», – йдеться у зверненні ЄБА.

    Як ідеться в повідомленні, станом на середину 2024 року співробітники в лавах ЗСУ є у 86% опитаних членських компаній Асоціації.

    У половини, а саме у 52% компаній, кількість мобілізованих сягає до 10% від загальної кількості військовозобов’язаних. У 28% кількість мобілізованих сягає 10-20%, у 6% – 20-40%.

    У близько половини компаній, а саме 46%, серед мобілізованих або добровольців є критичні для роботи підприємства фахівці.

    Раніше повідомлялося, що з ініціативи Зеленського бронювання було призупинено на час аудиту критичних підприємств. Потім Міноборони спростувало це.

    Але, як бачимо, проблеми з бронюванням усе ж таки почалися.

  • Економічне бронювання від мобілізації: плани Кабміну

    Економічне бронювання від мобілізації: плани Кабміну

    Український уряд має намір продовжити практику економічного бронювання від мобілізації, хоча точні строки реалізації цього плану залишаються невизначеними. Як повідомляє “РБК-Україна”, рішення може бути ухвалено наприкінці 2024 року або на початку 2025 року, залежно від ситуації на фронті та темпів мобілізації.

    Економічне бронювання в Україні все ж таки планують продовжити, але трохи пізніше — можливо, наприкінці 2024-го або на початку 2025 року, бо зараз триває мобілізація. Про це пише “РБК-Україна” з посиланням на власні поінформовані джерела.

    За словами джерел, влада не відмовилася від ідеї “економічної броні”, а строки повернення до цього питання залежатиме від темпів мобілізації та ситуації на фронті.

    “Ще влітку було заявлено про концепцію “воюй або працюй”, про це казали і президент, і глава уряду. Нічого з того часу не змінилося, тобто є політичне рішення. Але зараз у фокусі уваги — мобілізація, оскільки ворог тисне на фронті. Як ви уявляєте зараз сказати мобілізованим, що ухвалено рішення про бронювання, де критерієм є зарплати чи сплачені податки?”, — сказав один із співрозмовників видання.

    Журналісти уточнили, що одним із варіантів “економічної броні” може бути її щомісячне продовження у разі сплати відповідного рівня податків. Тут йдеться про податок на доходи фізичних осіб.

    Також джерела повідомили “РБК-Україна” про те, що економічне бронювання може бути реалізоване як через ухвалення закону у Верховній Раді, так і через постанову Кабінету міністрів.

    Автори матеріалу наголосили, що наразі у владі схиляються до того, що цю норму все ж таки слід провести через парламентську залу.

    “Законодавчі ініціативи є, вони зареєстровані у парламенті, але ще не було голосування навіть у першому читанні. Хоча, безумовно, у неофіційному спілкуванні нардепи обговорюють доцільність ухвалювати закон, який дозволить економічне бронювання”, — йдеться у матеріалі.

  • Економіічне бронювання викликає багато питань у військових

    Економіічне бронювання викликає багато питань у військових

    На думку міністра фінансів Сергія Марченка, ідея економічного бронювання досі залишається предметом дискусій через свою складність, адже цей механізм викликає нерозуміння з боку військових. Він зазначив, що під час спілкування з військовими важко переконати їх у необхідності цього механізму.

    “Коли ви спілкуєтеся із військовими, ви їх ніколи не переконаєте, що це потрібно робити. Ніколи. Вони кажуть: давайте ми теж зараз 35 тисяч заплатимо і підемо трошки відпочинемо. І на це питання я не знаю відповіді”, – підкреслив Марченко.

    Попри це, міністр нагадав, що механізм бронювання вже існує в країні, і на даний момент заброньовано вже мільйон чоловіків. “Тому якби був дійсно прозорий спосіб, коли ти платиш податки, реєструєшся, і це тобі дозволяє як мінімум бути гарантованим, що тебе не спіймають, відразу не ‘запакують’ і не відправлять кудись без твого відома, було б краще”, – додав він.

    Ідея про «економічне бронювання», яка передбачає бронювання лише для українців з високими зарплатами, викликала хвилю критики серед військових, експертів і населення, що змусило Офіс президента відмовитися від цієї ініціативи. Проте деякі чиновники все ще лобіюють цю ідею, що викликає обурення серед військових. Вони стверджують, що така система може розколоти українське суспільство, адже війна одна для всіх, а не лише для “бідних”.

    Водночас економісти підкреслюють, що мета економічного бронювання полягає не в тому, щоб уникнути служби, а в тому, щоб запобігти економічному колапсу. Тому важливо, щоб моделі бронювання були обговорені з українськими роботодавцями, щоб знайти оптимальне рішення для всіх сторін.

  • Шмигаль пояснив, чому понад 900 тисяч осіб мають бронювання від мобілізації

    Шмигаль пояснив, чому понад 900 тисяч осіб мають бронювання від мобілізації

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час конференції Ялтинської європейської стратегії YES-2024 розповів про ситуацію з мобілізацією в Україні та кількість осіб, які мають бронювання від призову.

    Ключові заяви Шмигаля:

    1. Обсяги бронювання та можливе збільшення Шмигаль повідомив, що в Україні більше 900 тисяч осіб мають бронювання від мобілізації. Прем’єр зазначив, що ці цифри можуть змінюватися, і в майбутньому їх може бути ще більше. Це свідчить про важливість координації між урядом, військовими та бізнесом у забезпеченні оптимального балансу між потребами фронту і економікою.
    2. Пріоритет мобілізації і роль населення За словами прем’єра, мобілізація є пріоритетом для України, що пов’язано з необхідністю виживання країни у стані війни. Шмигаль пояснив, що населення країни має дві ключові ролі: одна частина воює, а інша – працює, забезпечуючи бюджет і підтримуючи фронт.
    3. Значення економічної діяльності Шмигаль підкреслив, що економічна діяльність є критично важливою для підтримки оборонних зусиль. Він зазначив, що частина населення, яка працює, повинна наповнювати бюджет, виробляти зброю та створювати інші ресурси для підтримки військових.

    Контекст конференції YES-2024

    13-14 вересня 2024 року в Києві відбулася конференція YES-2024, яка є 20-ю за рахунком. З моменту свого заснування у 2004 році, YES проводила свої заходи в Ялті до окупації Криму Росією в 2013 році. Після цього конференція була перенесена до Києва. YES об’єднує українських політиків, експертів, лідерів громадянського суспільства та бізнесу з міжнародними політиками для обговорення важливих питань.

  • Що зміниться в системі бронювання від мобілізації

    Що зміниться в системі бронювання від мобілізації

    Найближчим часом в Україні змінять систему бронювання військовозобов’язаних, але головною умовою залишається неможливість відкупитися від мобілізації. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час пресконференції, акцентуючи увагу на принципах справедливості, які будуть враховані в нових правилах.

    Шмигаль підкреслив, що до питання бронювання залучаються військові, аби гарантувати прозорість та справедливість рішень. Він додав, що економічне бронювання стосується не лише принципу «воюй або працюй», а й інших параметрів, таких як важливість підприємства та дефіцитні професії. Також враховуються відсутність податкових боргів і рівень заробітної плати на підприємствах.

    «Ми хочемо вдосконалити підхід до бронювання, враховуючи три ключові аспекти: створення нових робочих місць, підвищення зарплат і повернення українців з-за кордону», – сказав Шмигаль.

    За словами прем’єр-міністра, уряд прагне відновити втрачений економічний потенціал, оскільки на початку повномасштабної війни Україна втратила 3,5 мільйона робочих місць. Ціль – забезпечити належний рівень соціального забезпечення після завершення війни.

    Головна «червона лінія» нової системи бронювання полягає в тому, що відкупитися від мобілізації буде неможливо. Прем’єр наголосив, що кожен заброньований працівник має робити вагомий внесок у підтримку держави.

  • Що змінить економічне бронювання від мобілізації

    Що змінить економічне бронювання від мобілізації

    В Україні вже цього року може запрацювати система економічного бронювання від мобілізації. Про це в інтерв’ю повідомив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. За його словами, впровадження цього механізму є складним соціально-політичним рішенням, яке викликає суперечки та вимагає обережного підходу.

    Гетманцев наголосив, що впровадження економічного бронювання – це одне з найскладніших питань за останні п’ять років. “Це рішення розмежовує людей під час війни, що може створити додаткові соціальні суперечності. Важливо також врахувати сприйняття цього рішення військовими, що є ключовим у контексті демобілізації, яку ми не можемо фізично здійснити,” – зазначив він.

    Міністерство фінансів підрахувало, що щомісячні надходження до бюджету від економічного бронювання можуть становити близько 8 мільярдів гривень. Цей прогноз базується на припущенні, що більшість військовозобов’язаних, які сьогодні працюють та отримують зарплату менше 35 тисяч гривень, будуть отримувати саме цю суму після бронювання.

    Гетманцев вважає, що критерієм для бронювання має бути розмір «білої» зарплати. Він переконаний, що це сприятиме детінізації та виведенню зарплат із «тіні», що позитивно вплине на економіку в цілому. Однак, нардеп також застерігає, що немає стовідсоткової впевненості в тому, що всі очікувані кошти дійсно надійдуть до бюджету.

    Різні моделі бронювання

    Міністерство економіки готує кілька моделей економічного бронювання, які можуть бути впроваджені вже в жовтні-листопаді 2024 року. Верховна Рада також розробила три концепції економічного бронювання, які були представлені під час зустрічі Комітету з питань економічного розвитку. Серед варіантів:

    1. Сплата спеціального збору за бронювання працівників.
    2. Бронювання на основі заробітної плати.
    3. Змішана модель бронювання.

    Кожна з цих концепцій має свої переваги та недоліки, і рішення щодо їх впровадження буде ухвалюватися з урахуванням економічної ситуації та суспільного настрою.

    У Верховній Раді вже зареєстровано два законопроєкти, які пропонують нові правила економічного бронювання працівників. Згідно з цими пропозиціями, підприємства, які сплачують Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) понад 40 тисяч гривень та мають штатну чисельність від 10 осіб, зможуть забронювати до 50% призовників, військовозобов’язаних та резервістів.