Daypolitico

Позначка: економічні злочини

  • 23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі

    23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі

    Українські правоохоронці заявили про викриття масштабного так званого конвертаційного центру, через який із 2023 року могли пройти фінансові операції на 23,5 млрд грн. У межах спецоперації провели 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі, вилучили мільйони гривень необлікованої готівки, а частині фігурантів уже повідомили про підозру.

    Про результати операції 20 вересня повідомив директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський.

    За його словами, орієнтовний щомісячний оборот мережі становив майже 500 млн грн, а загальний обсяг операцій із 2023 року сягнув 23,5 млрд грн. Правоохоронці попередньо оцінюють можливу суму ухилення від сплати податків приблизно у 3 млрд грн.

    Цивінський наголосив, що йдеться про масштабну мережу, яка працювала протягом кількох років. У межах розслідування правоохоронці одночасно відпрацювали десятки адрес у трьох найбільших містах країни.

    Операцію БЕБ проводило у взаємодії з Державною прикордонною службою та Кіберполіцією. У повідомленні Бюро також зазначалося, що розслідування стосується злочинної організації та фінансових операцій, у тому числі із застосуванням віртуальних активів.

    Точну кількість підозрюваних, їхні імена та повний перелік інкримінованих статей у першому публічному повідомленні не розкрили.

    Тому на цьому етапі важливо говорити саме про версію слідства. Вина конкретних осіб може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

    Що означають 23,5 млрд грн

    Заявлена правоохоронцями сума — це не розмір вилучених грошей і не встановлені збитки держави.

    23,5 млрд грн — це загальний обсяг фінансових операцій, які, за попередньою оцінкою БЕБ, пройшли через схему із 2023 року.

    23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі
    ФОТО: ОГП та БЕБ викрили злочинну організацію, яка виводила кошти через криптовалюту /Прокуратура України
    23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі
    ФОТО: ОГП та БЕБ викрили злочинну організацію, яка виводила кошти через криптовалюту /Прокуратура України

    Окремо Бюро оцінює можливі несплачені податки приблизно у 3 млрд грн. Остаточний розмір збитків має бути встановлений у процесі розслідування, експертиз і аналізу руху коштів.

    Якщо розділити заявлений загальний оборот на середній щомісячний показник у 500 млн грн, масштаб схеми справді відповідає тривалій системній роботі, а не кільком окремим транзакціям.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили мільйони гривень необлікованої готівки. Детальну структуру вилученого майна БЕБ на момент першої публікації не оприлюднювало.

    Як зазвичай працюють «конвертаційні центри»

    Під поняттям «конвертаційний центр» правоохоронці зазвичай мають на увазі не одну компанію або фізичний обмінник, а мережу підприємств і рахунків, які використовуються для переведення безготівкових грошей у готівку, створення фіктивного документообігу або приховування реального походження коштів.

    У попередніх справах БЕБ такі мережі складалися з десятків або навіть сотень підконтрольних компаній, через які оформлювали операції, що, за версією слідства, не мали реального економічного змісту.

    Наприклад, у серпні 2026 року БЕБ повідомило про викриття іншого конвертаційного центру на Київщині. Там правоохоронці заявляли про понад 60 підприємств з ознаками фіктивності, які використовували для тіньових розрахунків в аграрному секторі. Частину грошей, за даними слідства, переводили у готівку та віртуальні активи.

    Ще масштабнішу справу БЕБ розкрило навесні 2026 року. Тоді йшлося про конвертаційний центр із оборотом близько 18 млрд грн, який, за інформацією Бюро, обслуговував сотні компаній по всій Україні. Для проведення операцій використовували близько 500 підконтрольних компаній, а частину коштів переводили через фінансові канали у країнах ЄС та Об’єднаних Арабських Еміратах.

    На цьому тлі нова справа з оборотом 23,5 млрд грн виглядає однією з найбільших публічно оголошених операцій БЕБ проти подібної інфраструктури за останній час.

    Криптовалюта дедалі частіше з’являється у таких справах

    Окремий напрямок, який досліджують українські правоохоронці, — використання криптовалюти та віртуальних активів для переміщення коштів.

    У попередніх розслідуваннях БЕБ фігуранти, за даними слідства, переводили гроші у криптовалюту, щоб ускладнити відстеження походження коштів та уникнути традиційного фінансового моніторингу.

    У серпневій справі щодо аграрного «конверта» БЕБ прямо повідомляло, що частину коштів переводили у віртуальні активи.

    Подібний механізм використовувався і в інших великих кримінальних провадженнях. У справі про конвертаційний центр із оборотом 18 млрд грн правоохоронці заявляли, що гроші могли обготівковувати або переводити у криптовалюту через мережу обмінників в Україні та за кордоном.

    Водночас використання криптовалюти саме по собі не є незаконним. Кримінальне значення має походження коштів, мета транзакцій та конкретні дії учасників схеми.

    БЕБ посилює боротьбу з тіньовими фінансами

    Нинішня операція відбувається на тлі ширшої кампанії БЕБ із детінізації економіки.

    У 2026 році Бюро неодноразово звітувало про ліквідацію великих нелегальних фінансових структур, схем із фіктивними підприємствами, незаконних обмінників та мереж, через які бізнес міг уникати сплати податків.

    Один із найбільш показових прикладів — конвертаційний центр на Київщині, ліквідований ще у травні 2025 року. Тоді БЕБ заявило, що понад десять компаній використовували для оформлення фіктивних договорів і штучного формування податкового кредиту. Під час обшуків правоохоронці вилучили 15,5 млн грн, $200 тис. та майже €22 тис. готівкою.

    Паралельно Бюро намагається показувати ефект детінізації окремих ринків. Наприклад, на ринку електроніки після посилення контролю офіційно задекларований обсяг продажів, за даними БЕБ і ДПС, зріс із 15,3 млрд грн у вересні 2025 року до 23,5 млрд грн у грудні.

    Схожі справи вже вимірюються мільярдами

    Раніше Nenka.info писала про інше масштабне розслідування, де правоохоронці заявили про виведення майже 580 млн грн із оборонних контрактів через конвертаційний центр. У тій справі йшлося про приватне підприємство, яке протягом 2023–2025 років отримало приблизно 2,5 млрд грн за ремонт і обслуговування військової техніки.

    Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів

    Також Nenka.info повідомляла про розслідування БЕБ щодо багатомільярдної схеми експорту аграрної продукції, де слідство оцінювало можливі втрати бюджету більш ніж у 1 млрд грн.

    БЕБ розслідує багатомільярдну схему експорту зерна за участю ексчиновника ДФС

    Нова справа виділяється передусім масштабом заявленого обороту. Якщо оцінка БЕБ у 23,5 млрд грн буде підтверджена матеріалами слідства, йтиметься про фінансову інфраструктуру, яка протягом кількох років могла обслуговувати значні обсяги тіньових операцій.

    Наразі слідчі мають встановити повне коло учасників і клієнтів схеми, проаналізувати вилучені документи, електронні носії та фінансові транзакції, а також визначити остаточний розмір можливих податкових втрат.

    Тож цифра у 3 млрд грн несплачених податків поки залишається попередньою оцінкою правоохоронців, а заявлені 23,5 млрд грн — обсягом операцій, а не доведеними збитками державі.

  • “15 тисяч доларів за закриття справи”: ДБР затримало двох працівників БЕБ через хабарі

    “15 тисяч доларів за закриття справи”: ДБР затримало двох працівників БЕБ через хабарі

    Державне бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України викрило двох співробітників Бюро економічної безпеки, яких підозрюють у вимаганні та одержанні хабарів за використання службового становища. Один із фігурантів, за даними слідства, вимагав десятки тисяч доларів за “вирішення питання” у кримінальному провадженні, інший — обіцяв допомогти з отриманням ліцензії через зв’язки у податкових органах.

    Про це повідомили пресслужба ДБР та генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За інформацією слідства, перший епізод стосується старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області. Правоохоронці вважають, що посадовець вимагав 15 тисяч доларів у чоловіка, який проходив у справі щодо виготовлення, ввезення та збуту підробленої валюти.

    Слідчі стверджують, що співробітник БЕБ запропонував фігуранту “домовленість”: за гроші він нібито обіцяв не притягувати його до кримінальної відповідальності та посприяти уникненню проблем із правоохоронною системою.

    У ДБР заявили, що правоохоронці задокументували передачу частини суми — 10 тисяч доларів. Після цього посадовця затримали.

    Другий епізод, про який повідомили слідчі, стосується аналітика БЕБ. За версією ДБР, він пообіцяв підприємцю “вплинути” на представників податкової служби для отримання ліцензії на зберігання пального.

    За таку “послугу” працівник БЕБ нібито вимагав 2 тисячі доларів.

    У матеріалах слідства йдеться, що після повторного подання документів компанія дійсно отримала необхідну ліцензію. Після цього, за даними правоохоронців, аналітик почав вимагати обіцяну оплату за свій “вплив”.

    Обох фігурантів затримали.

    Старшому детективу інкримінують одержання неправомірної вигоди службовою особою у великому розмірі. Йдеться про статті Кримінального кодексу, які передбачають серйозну відповідальність за корупційні злочини, включно з позбавленням волі та конфіскацією майна.

    Аналітика БЕБ підозрюють в одержанні неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішень посадовими особами державних органів.

    У ДБР зазначають, що найближчим часом обом мають офіційно повідомити про підозру та звернутися до суду з клопотаннями про обрання запобіжних заходів.

    У пресслужбі Бюро наголошують, що розслідування триває, а правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до корупційних схем.

    Справи проти співробітників БЕБ стали черговим гучним антикорупційним скандалом навколо правоохоронних органів України. Бюро економічної безпеки створювалося як новий орган для боротьби з економічними злочинами та заміни податкової міліції, однак останнім часом БЕБ неодноразово опинялося у центрі критики через кадрові проблеми та підозри щодо корупції.

    Експерти неодноразово звертали увагу, що питання довіри до антикорупційної та правоохоронної системи залишається одним із ключових викликів для України, особливо на тлі переговорів про вступ до ЄС та виконання міжнародних зобов’язань перед партнерами.

    Європейський Союз та міжнародні фінансові організації регулярно наголошують на необхідності посилення боротьби з корупцією та забезпечення незалежності правоохоронних органів.

    На цьому тлі українська влада останніми місяцями активізувала публічні антикорупційні розслідування. Лише у квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд арештував начальника слідчого відділу управління СБУ у Полтавській області, якого також підозрюють у хабарництві. Тоді суд визначив альтернативу у вигляді застави розміром 5 мільйонів гривень.

    Правоохоронці та антикорупційні органи заявляють, що продовжують очищення системи від посадовців, які використовують службове становище для незаконного збагачення.

    Водночас аналітики наголошують: сам факт регулярних викриттів свідчить не лише про роботу слідчих органів, а й про системну проблему корупційних ризиків у державних структурах.

    Після оприлюднення інформації про затримання співробітників БЕБ у соцмережах знову активізувалася дискусія щодо необхідності повноцінної реформи Бюро економічної безпеки та перезавантаження кадрової системи.

    Раніше бізнес-асоціації та міжнародні партнери вже закликали українську владу пришвидшити реформування БЕБ, забезпечити прозорий відбір керівництва та мінімізувати політичний чи корупційний вплив на роботу органу.

    Наразі слідство у двох нових справах триває. У ДБР заявляють, що встановлюють усі обставини можливих корупційних схем та перевіряють, чи могли затримані діяти не самостійно.

  • ВАКС закрив “залізничну справу” Дубневича через строки розслідування

    ВАКС закрив “залізничну справу” Дубневича через строки розслідування

    Вищий антикорупційний суд України ВАКС ухвалив рішення про закриття кримінального провадження у так званій “залізничній справі”, в якій фігурує народний депутат Ярослав Дубневич. Підставою для закриття стало завершення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру, що унеможливило подальший розгляд справи по суті в межах чинного кримінального процесуального законодавства.

    Відповідно до ухвали суду, клопотання сторони захисту було задоволене, а провадження закрито на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. У рішенні зазначається, що строки досудового розслідування були вичерпані після офіційного повідомлення особам про підозру, що є процесуальною підставою для припинення кримінального провадження без ухвалення вироку.

    У цій справі обвинувачення висувалися одразу вісьмом фігурантам, серед яких, окрім Ярослава Дубневича, були також колишній перший заступник начальника філії “Центр забезпечення виробництва” АТ Укрзалізниця, керівники підконтрольних підприємств та посадові особи приватних структур. Слідство вважало, що вони діяли у змові та організували схему закупівель через систему публічних торгів, яка стосувалася постачання стрілочних переводів, запасних частин і комплектуючих для залізничної інфраструктури.

    За версією обвинувачення, схема полягала у штучному формуванні умов тендерів, що дозволяло залучати заздалегідь визначених постачальників та забезпечувати їм перемогу в закупівлях. Унаслідок цього, як стверджували правоохоронні органи, державне підприємство зазнало значних фінансових збитків, які оцінювалися у десятки мільйонів гривень. Саме тому справа отримала неофіційну назву “залізнична”, оскільки була пов’язана з інфраструктурними закупівлями для залізниці.

    САП ще у 2022 році скерувала обвинувальний акт до суду, а справа розглядалася в судовій системі не один рік. У процесі її розгляду неодноразово змінювалися процесуальні рішення. Як зазначають у громадській організації Transparency International Ukraine, провадження вже закривалося раніше з аналогічних підстав, однак згодом Апеляційна палата ВАКС скасовувала це рішення та повертала справу на новий розгляд, що знову відновлювало судовий процес.

    Нинішнє рішення ВАКС може бути оскаржене протягом семи днів з моменту його оголошення. Водночас воно фактично ставить крапку в можливості розгляду справи по суті, оскільки закриття провадження через сплив строків досудового розслідування не передбачає винесення обвинувального вироку або подальшого дослідження доказів у суді.

    Окремо варто зазначити, що за даними слідства, загальні збитки у справі могли перевищувати 90 мільйонів гривень, що стосувалося закупівель для потреб Укрзалізниця. Сам Ярослав Дубневич заперечував звинувачення, а його захист наполягав на порушеннях у процедурі розслідування та недотриманні процесуальних строків, що зрештою і стало ключовим аргументом для закриття провадження.

    Таким чином, одна з найгучніших антикорупційних справ, пов’язаних із закупівлями в транспортній сфері, була закрита не через виправдання або розгляд доказів по суті, а через процесуальні строки, що викликало нову хвилю дискусій у юридичному та антикорупційному середовищі щодо ефективності розслідувань і судових процедур у подібних справах.

  • Нова підозра Коломойському: слідство заявляє про схему на понад 100 млн грн із коштами ПриватБанку

    Нова підозра Коломойському: слідство заявляє про схему на понад 100 млн грн із коштами ПриватБанку

    Українському бізнесмену Ігорю Коломойському повідомили про нову підозру у справі, пов’язаній із заволодінням коштами одного з найбільших банків країни — ПриватБанку. За даними слідства, йдеться про суму понад 100 мільйонів гривень, яку, за версією правоохоронців, було виведено через фінансові схеми ще у 2014 році.

    Про нові епізоди кримінального провадження повідомили Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора. У відомствах заявили, що задокументували додаткові факти діяльності колишнього бенефіціарного власника фінансової установи. Хоча ім’я підозрюваного офіційно не називається, за даними медіа, йдеться саме про Ігоря Коломойського.

    Слідство вважає, що у 2014 році було реалізовано схему незаконного заволодіння коштами банку через механізм кредитування підконтрольних компаній. За версією правоохоронців, підприємства отримували значні кредити без належного забезпечення і без реальної господарської діяльності. Надалі ці кошти проходили через розгалужену мережу юридичних і фізичних осіб, що дозволяло створювати видимість законних фінансових операцій.

    У Службі безпеки України зазначають, що кінцевою метою таких дій було виведення коштів на рахунки осіб, які могли бути організаторами схеми. Зокрема, за матеріалами справи, частина фінансових ресурсів була перерахована на особисті рахунки під виглядом виконання договірних зобов’язань. Один із таких епізодів стосується переказу значної суми коштів у грудні 2014 року з підконтрольного підприємства.

    Правоохоронці також повідомляють, що джерелом коштів були кредитні ресурси банку, які використовувалися у схемі так званого перекредитування. Такий механізм дозволяв не лише виводити гроші, а й маскувати їхній рух через фінансову систему. До реалізації схеми, за попередніми даними, могли бути залучені службові особи банку, керівники підприємств та інші учасники, які забезпечували транзит активів і оформлення документів.

    Слідчі кваліфікують дії за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайське заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, вчинене у складі організованої групи. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років.

    У правоохоронних органах наголошують, що досудове розслідування триває, а всі обставини справи мають бути встановлені в межах законної процедури. Водночас відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в суді.

    Це не перша підозра, висунута Ігорю Коломойському. Із вересня 2023 року він перебуває під вартою в межах іншого кримінального провадження, пов’язаного з підозрами у шахрайстві та легалізації коштів. Крім того, у травні 2024 року йому також було оголошено підозру у справі про можливу причетність до організації замовного вбивства.

    Справи, пов’язані з ПриватБанком, залишаються одними з найрезонансніших в історії українського фінансового сектору. Після націоналізації банку держава неодноразово заявляла про необхідність розслідування схем, які могли призвести до значних збитків. Нові епізоди, про які повідомляють правоохоронці, свідчать про те, що слідство продовжує виявляти додаткові факти та розширювати обсяг обвинувачень.

    Експерти зазначають, що подібні справи мають не лише юридичне, а й економічне значення, адже йдеться про довіру до банківської системи та ефективність боротьби з фінансовими злочинами. Водночас остаточні висновки щодо вини чи невинуватості підозрюваного може зробити лише суд.

    Нова підозра у справі про можливе заволодіння коштами ПриватБанку стала черговим етапом у тривалому розслідуванні діяльності колишнього власника фінансової установи. Слідство триває, а подальший розвиток подій залежатиме від зібраних доказів і рішень судових органів.

  • Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів і затримали підозрюваних

    Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів і затримали підозрюваних

    Правоохоронці викрили масштабну схему розкрадання коштів з оборонних контрактів, у межах якої було виведено майже 580 млн грн через так званий «конвертаційний центр». У справі вже затримано підозрюваних, яким інкримінують створення злочинної організації, відмивання коштів та ухилення від сплати податків.

    Джерело: Офіс генерального прокурора, національна поліція

    За даними слідства, одним із ключових учасників схеми стало приватне підприємство, яке у 2023–2025 роках отримало близько 2,5 млрд грн за ремонт і обслуговування військової техніки для сектору оборони. Частину цих коштів, як стверджують слідчі, посадовці підприємства разом із учасниками схеми виводили через мережу фіктивних компаній.

    Операції маскували під закупівлю запчастин та послуг, які фактично не надавалися. Для цього використовували десятки підконтрольних фірм, на рахунки яких перераховували кошти. Після цього гроші переводили в готівку і повертали замовникам, тоді як організатори схеми отримували відсоток за свої послуги.

    Слідство встановило, що до схеми було залучено понад 40 підприємств. Частина з них мала фіктивних керівників і засновників. Зокрема, серед директорів фігурують особи, які тривалий час проживають на тимчасово окупованих територіях і підтримують державу-агресора. Також встановлено, що деякі засновники компаній існували лише на папері — їхні дані виявилися вигаданими.

    Правоохоронці детально відтворили структуру «конвертаційного центру» — від фіктивних постачальників до організаторів і координаторів. Ще у грудні минулого року трьом ключовим фігурантам оголосили підозри, зокрема керівнику схеми, співорганізатору та бухгалтерці.

    Після цього, за даними слідства, окремі учасники намагалися вплинути на розслідування. Зокрема, шукали виконавців для підпалу автомобіля слідчого, пропонуючи за це грошову винагороду.

    Окрім виведення коштів, слідчі встановили, що підприємство штучно формувало збитки, щоб мінімізувати податкові зобов’язання. За результатами експертиз, державний бюджет міг недоотримати понад 100 млн грн.

    У межах розслідування було проведено близько 40 обшуків. Під час слідчих дій вилучили фінансову документацію, мобільні телефони, електронні носії інформації, чорнові записи, а також майже 2 млн грн готівки та транспортні засоби.

    Загалом підозри отримали семеро осіб. П’ятьох із них затримали, а суд обрав усім запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Слідство триває. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб і підприємств до схеми, а також встановлюють повний обсяг завданих державі збитків.

    Ця справа стала черговим прикладом викриття масштабних зловживань у сфері оборонних закупівель, яка залишається однією з найбільш чутливих в умовах війни.

  • Схеми на деревині для війська: у ЗСУ викрили корупцію на понад 14,7 млн грн

    Схеми на деревині для війська: у ЗСУ викрили корупцію на понад 14,7 млн грн

    Українські правоохоронці викрили масштабні корупційні зловживання під час закупівель деревини для потреб Сил оборони. Загальна сума збитків, завданих державному бюджету, перевищує 14,7 млн грн. Йдеться про системні схеми завищення цін і службову недбалість посадовців у різних регіонах країни.

    Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора, зазначивши, що викриття відбулося в межах масштабної операції під назвою «Нечесні закупівлі», яку провели 15 квітня. За даними слідства, порушення були зафіксовані одразу в 11 регіонах України.

    Слідчі дії охопили Вінницьку, Волинську, Дніпропетровську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Рівненську, Тернопільську, Хмельницьку, Чернігівську області, а також Київ. У межах розслідування правоохоронці провели 38 обшуків, під час яких вилучили засоби зв’язку, комп’ютерну техніку, службову документацію та чорнові записи, що можуть свідчити про організацію незаконних схем.

    За результатами слідчих дій шістьом особам повідомлено про підозру. Серед фігурантів — колишній керівник Київського квартирно-експлуатаційного управління (КЕУ), начальник квартирно-експлуатаційної служби тилу однієї з військових частин, а також керівники державних підприємств, які були залучені до процесу закупівель.

    Слідство встановило, що ключовою схемою було придбання паливної деревини для військових потреб за завищеними цінами. Зокрема, один із підозрюваних — інженер відділу матеріально-технічного забезпечення Харківського КЕУ — через неналежне виконання службових обов’язків допустив закупівлі, які завдали державі понад 10 млн грн збитків.

    Колишньому начальнику Київського КЕУ інкримінують службову недбалість, що призвела до закупівель за завищеною вартістю і завдання збитків приблизно на 2 млн грн. Ще один фігурант — начальник квартирно-експлуатаційної служби тилу військової частини — підозрюється у зловживанні службовим становищем. За даними слідства, він погоджував закупівлю деревини твердих порід за значно завищеними цінами, що спричинило понад 1,2 млн грн збитків.

    Дії підозрюваних кваліфіковані за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема за службову недбалість та зловживання владою або службовим становищем. Правоохоронці зазначають, що розслідування триває, і коло причетних осіб може розширитися.

    У Офіс Генерального прокурора підкреслюють, що подібні схеми мають системний характер і становлять серйозну загрозу для обороноздатності країни, особливо в умовах повномасштабної війни. Закупівлі матеріально-технічних ресурсів для війська перебувають під особливим контролем, адже від їхньої ефективності залежить забезпечення військових на фронті.

    Експерти наголошують, що махінації із закупівлями — одна з найпоширеніших форм корупції у сфері державних витрат. Найчастіше вони пов’язані із завищенням цін, змовою з постачальниками та відсутністю належного контролю. У випадку з деревиною для війська такі порушення можуть виглядати менш помітними, ніж закупівлі техніки чи озброєння, однак їхній сумарний ефект для бюджету є суттєвим.

    Варто зазначити, що це не єдиний випадок викриття корупції у сфері оборонних закупівель останнім часом. Раніше правоохоронці повідомляли про іншу схему, пов’язану з розкраданням понад 300 безпілотників, переданих військовим у межах державної програми «Армія дронів». За даними слідства, техніку незаконно продавали, а загальна сума збитків перевищила 15 млн грн.

    Таким чином, нове розслідування щодо закупівель деревини стало ще одним свідченням того, що правоохоронні органи посилюють контроль за використанням коштів у секторі оборони. Водночас справа демонструє, що навіть у критично важливих для країни сферах зберігаються ризики зловживань, які потребують системного реагування та посилення прозорості процедур закупівель.

    Наразі триває досудове розслідування, а правоохоронці продовжують збирати докази та встановлювати всі обставини функціонування схем. Очікується, що після завершення слідчих дій матеріали будуть передані до суду.

  • Гетманцев розкритикував БЕБ після перезавантаження: чому бізнес досі працює в нерівних умовах

    Гетманцев розкритикував БЕБ після перезавантаження: чому бізнес досі працює в нерівних умовах

    Після реформування Бюро економічної безпеки України (БЕБ), яке відбулося менш ніж рік тому, очікуваного прориву в боротьбі з тіньовою економікою не сталося. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час виступу на Business Wisdom Summit 2026 у Києві — одній із ключових бізнес-подій року, де обговорюють трансформацію економіки та розвиток «білого» бізнесу .

    За словами Гетманцева, незважаючи на кадрові зміни, нову структуру та публічні звіти про «успіхи», системні проблеми залишаються. Він підкреслив, що значна частина економіки продовжує перебувати в тіні, а держава не забезпечує рівні умови для всіх учасників ринку.

    Однією з головних проблем депутат назвав ситуацію, коли чесний бізнес не може конкурувати з компаніями, що працюють поза правовим полем. Йдеться про підприємства, які ухиляються від податків, виплачують «тіньові» зарплати або працюють без належного контролю.

    «Добросовісний бізнес фактично опиняється в програшній позиції, адже поруч діють компанії, які працюють за іншими правилами, і держава не реагує на це належним чином», — зазначив він.

    Ця проблема, за словами Гетманцева, має системний характер і напряму впливає на економіку країни. Вона підриває довіру до державних інституцій, зменшує податкові надходження та створює нерівні конкурентні умови.

    Окремо депутат звернув увагу на провали у боротьбі з нелегальними ринками, зокрема у тютюновій галузі. За його словами, частка нелегального обігу тютюнових виробів не лише не зменшилася, а в окремі періоди навіть зросла.

    Це, на його думку, свідчить про недостатню ефективність БЕБ у виконанні своїх прямих функцій — виявлення нелегального виробництва, боротьби з контрабандою та припинення реалізації товарів без акцизу.

    Гетманцев наголосив, що такі явища не є нормою і мають розглядатися як серйозне порушення економічного порядку.

    «Тіньова економіка — це не просто проблема, це злочин, який має системно викорінюватися», — підкреслив він.

    Business Wisdom Summit, де прозвучала ця заява, об’єднав понад 500 учасників і десятки спікерів, включаючи представників влади, бізнесу та міжнародних компаній . Однією з ключових тем заходу стала саме детінізація економіки та формування прозорих правил гри для бізнесу.

    Водночас ситуація навколо БЕБ упродовж останнього року супроводжувалася кадровими скандалами. У 2025 році конкурс на посаду директора виграв детектив Національне антикорупційне бюро України Олександр Цивінський, якого підтримали міжнародні члени комісії. Однак Кабінет Міністрів України спочатку відмовився його призначати, посилаючись на зауваження з боку Служба безпеки України.

    Це викликало резонанс як серед бізнесу, так і серед міжнародних партнерів, адже незалежне керівництво БЕБ є однією з умов співпраці України з Міжнародний валютний фонд. У підсумку, після додаткових перевірок і поліграфа, уряд погодився на призначення Цивінського, але сам процес підірвав довіру до реформи.

    Економісти зазначають, що БЕБ створювався як ключовий орган для протидії економічним злочинам і тіньовим схемам, замінивши податкову міліцію. Його головна функція — аналітична робота, розслідування фінансових злочинів і формування прозорого бізнес-середовища.

    Проте, як свідчать заяви політиків і представників бізнесу, реформа поки що не дала очікуваного результату. Серед ключових проблем — низька ефективність розслідувань, відсутність системної боротьби з нелегальними ринками та слабка взаємодія з іншими органами.

    На цьому тлі питання детінізації економіки залишається одним із ключових викликів для України. Умови війни лише загострюють ситуацію: держава потребує стабільних податкових надходжень, а бізнес — зрозумілих і справедливих правил.

    Саме тому, як зазначають учасники ринку, ефективність БЕБ напряму впливає не лише на економіку, а й на здатність країни фінансувати оборону та відновлення.

    Таким чином, критика з боку Гетманцева відображає ширшу проблему: попри реформу і зміну керівництва, система боротьби з економічними злочинами в Україні ще не стала достатньо ефективною. І питання, чи зможе БЕБ виконати свою ключову роль у детінізації економіки, залишається відкритим.

  • Суд оштрафував директора «Юакарго» на 1,4 млн за підроблені сертифікати

    Суд оштрафував директора «Юакарго» на 1,4 млн за підроблені сертифікати

    Любомльський районний суд Волинської області виніс чергове рішення у справі директора приватного підприємства «Юакарго» Руслана Кордонця. Його оштрафували на 1,44 мільйона гривень за використання підроблених сертифікатів під час імпорту вживаних автомобілів.

    Як встановив суд, у період з листопада 2023 року по січень 2024 року підприємство розмитнило 38 автомобілів через Волинську митницю. Для отримання податкових пільг декларант подав сертифікати форми EUR.1, які мали підтверджувати європейське походження транспортних засобів.

    Втім, під час перевірки словацька митниця в місті Міхаловце офіційно підтвердила, що всі 38 сертифікатів є підробленими і ніколи не видавалися.

    Спочатку справу розслідувало Бюро економічної безпеки за статтею про ухилення від сплати податків. Однак кримінальне провадження було закрито через недостатній розмір встановлених збитків. Після цього матеріали передали до суду для розгляду в адміністративному порядку.

    Суд дійшов висновку, що дії директора були умисними, а підприємство отримало економічну вигоду за рахунок несплати митних платежів. Також у рішенні зазначено, що обвинувачений неодноразово ігнорував судові засідання.

    Це вже третє рішення у справах щодо Руслана Кордонця. Загальна сума накладених штрафів за один день перевищила 2,8 мільйона гривень.

    Постанова суду вже набрала законної сили. Водночас питання фактичного стягнення призначених штрафів наразі залишається відкритим.

  • На Волині викрили масштабну схему виробництва фальсифікованого дизеля

    На Волині викрили масштабну схему виробництва фальсифікованого дизеля

    У Волинській області правоохоронці викрили масштабну схему незаконного виробництва та збуту фальсифікованого дизельного пального. Про це повідомили в Бюро економічної безпеки України.

    За даними слідства, група осіб організувала повний цикл нелегального бізнесу — від виготовлення пального в орендованих приміщеннях до його реалізації через мережу партнерських автозаправних станцій. Схема діяла одразу в кількох регіонах країни.

    Зловмисники, за інформацією правоохоронців, змішували дизель із газовим конденсатом, отримуючи продукцію, яка не відповідає державним стандартам якості. Попередні дослідження підтвердили, що це фальсифікат.

    Розрахунки за пальне здійснювалися як готівкою, так і через рахунки підконтрольних підприємств. Така модель дозволяла уникати сплати податків і формувати фіктивний податковий кредит з ПДВ.

    У рамках розслідування правоохоронці провели обшуки, під час яких вилучили значні обсяги пального та обладнання. Зокрема, йдеться про понад 80 тисяч літрів паливно-мастильних матеріалів сумнівної якості, газовий конденсат, насосне обладнання, паливороздавальні колонки, комп’ютерну техніку та мобільні телефони.

    Також було вилучено фінансові ресурси, які, за версією слідства, пов’язані з незаконною діяльністю: 2,7 мільйона гривень, близько 230 тисяч доларів та понад 7 тисяч євро готівкою. Крім того, правоохоронці отримали чорнові записи, що можуть підтверджувати функціонування схеми.

    Наразі вилучене майно направлено на експертизу. Слідчі встановлюють усіх причетних до організації незаконного бізнесу та готують матеріали для притягнення їх до відповідальності.

    Випадок на Волині вкотре підтверджує, що проблема нелегального пального в Україні залишається актуальною, а подібні схеми продовжують працювати під прикриттям формально легального бізнесу.

  • Скандал із “сірою” технікою: Yabko працює попри обшуки та кримінальні справи

    Скандал із “сірою” технікою: Yabko працює попри обшуки та кримінальні справи

    Мережа магазинів техніки Yabko, яка опинилася в центрі гучного скандалу через підозри у контрабанді та ухилянні від сплати податків, продовжує працювати та навіть розширюватися, попри обшуки та вилучення товару на понад 100 млн доларів.

    Про це пише видання Телеграф.

    За даними правоохоронців, у лютому 2026 року Бюро економічної безпеки провело серію обшуків у Львові та інших містах. У результаті було вилучено значні обсяги техніки, а також фінансову документацію, печатки та матеріали, які можуть свідчити про масштабні схеми мінімізації податків.

    Попри слідчі дії, мережа Yabko не згорнула діяльність. Магазини продовжують працювати у звичному режимі, а компанія навіть відкриває нові торгові точки — зокрема, у Кам’янському та Борисполі.

    Крім того, компанія активно просуває акційні пропозиції зі знижками до 50%, що виглядає контрастно на тлі звинувачень у мільйонних збитках для бюджету.

    За версією слідства, мережа могла використовувати кілька схем для оптимізації податків:

    • ввезення техніки за заниженою вартістю;
    • використання підробних документів;
    • дроблення продажів через сотні підконтрольних ФОПів;
    • відсутність фіскальних чеків під час продажу.

    У матеріалах справи йдеться, що під час обшуків було виявлено документи, пов’язані більш ніж із 150 фізичними особами-підприємцями. Також знайдено печатки десятків компаній, які можуть бути частиною єдиної фінансової структури.

    Правоохоронні органи звертають увагу на діяльність Yabko не вперше. Ще з 2018 року розслідувалися можливі схеми контрабанди техніки Apple.

    У 2023 році фігурантів справи підозрювали в ухиленні від сплати податків, однак тоді справу закрили після відшкодування збитків.

    Попри численні заяви посадовців, зокрема представників податкової служби та парламенту, мережа продовжує стабільно працювати.

    Офіційно власниками Yabko вважаються підприємці Микола Кахнич і Віталій Турковець. Водночас журналісти вказують на можливі зв’язки з іншими бізнес-структурами та впливовими особами.

    Зокрема, у розслідуваннях згадуються компанії, пов’язані з бізнесменом Петром Димінським, який перебуває у розшуку з 2017 року.

    Попри гучні обшуки та нову кримінальну справу, ключове питання залишається відкритим: чи стане ця справа переломною для ринку “сірої” техніки в Україні.

    Наразі ситуація виглядає так, що навіть після масштабних слідчих дій бізнес продовжує працювати без суттєвих обмежень — відкриває нові магазини, проводить акції та зберігає свої позиції на ринку.

    Експерти зазначають: без системних рішень і реальних вироків подібні справи ризикують залишитися лише інформаційними приводами без довгострокових наслідків.