Daypolitico

Позначка: економіка США

  • Трамп пообіцяв американцям по $5000 за перемогу республіканців: на «дивіденд» знадобиться $1,35 трлн

    Трамп пообіцяв американцям по $5000 за перемогу республіканців: на «дивіденд» знадобиться $1,35 трлн

    Президент США Дональд Трамп зробив одну з найгучніших економічних обіцянок нинішньої кампанії перед проміжними виборами до Конгресу. Виступаючи 9 вересня на республіканському з’їзді в Далласі, він заявив, що кожен повнолітній громадянин Сполучених Штатів отримає по 5000 доларів, якщо Республіканська партія збереже контроль одночасно над Палатою представників і Сенатом після виборів 3 листопада. Президент уже придумав для потенційної виплати назву — «Trump dividend», або «дивіденд Трампа». Про це повідомляє Reuters.

    Трамп представив ідею як своєрідний розподіл між громадянами результатів економічної політики своєї адміністрації. За його словами, принцип має нагадувати виплату дивідендів успішною компанією своїм акціонерам. Президент заявив, що через економічні успіхи країни готовий виплатити кожному дорослому громадянину США 5000 доларів, якщо республіканці переможуть в обох палатах Конгресу. Єдину конкретну умову щодо використання грошей Трамп сформулював одразу: отримані кошти повинні бути витрачені всередині Сполучених Штатів.

    «Якщо республіканці переможуть, ви переможете разом із нами й отримаєте 5000 доларів», — заявив Трамп під час виступу. Водночас президент не пояснив, яким саме чином адміністрація планує організувати настільки масштабну програму, хто конкретно відповідатиме критеріям отримувача, коли можуть надійти гроші і звідки федеральна влада візьме необхідне фінансування. CBS News також зазначає, що Трамп не сказав, чи планує звертатися до Конгресу із законопроєктом щодо виплат.

    І саме сума робить цю обіцянку особливо масштабною. За оцінкою Reuters, у США проживає приблизно 270 млн повнолітніх людей. Якщо по 5000 доларів отримають усі вони, загальна вартість програми становитиме близько 1,35 трлн доларів. Це не одноразова невелика податкова пільга, а одна з найбільших потенційних програм прямих грошових виплат населенню в історії країни.

    Втім, президент США не може просто розпорядитися виплатити понад трильйон доларів із федеральної скарбниці лише своєю заявою. Конституція США встановлює, що гроші з казначейства можуть витрачатися лише на підставі асигнувань, передбачених законом. Congressional Research Service та офіційна Constitution Annotated наголошують: федеральні кошти не можуть бути виплачені без відповідного законодавчого дозволу. Тому для реалізації такого «дивіденду» практично неминучою стає участь Конгресу — саме того Конгресу, контроль над яким Трамп зараз намагається зберегти за республіканцями.

    Приклад подібного механізму американці вже бачили під час пандемії COVID-19. У березні 2020 року ухвалений Конгресом і підписаний Трампом CARES Act передбачив прямі виплати до 1200 доларів на дорослого та додаткові кошти на дітей для громадян із відповідним рівнем доходу. Пізніше були ще два раунди виплат. Але принципова різниця полягає в тому, що вони були прямо передбачені федеральними законами: Конгрес схвалив правила, виділив кошти, після чого Міністерство фінансів та IRS організували виплати.

    Є й інший ризик. Масштабні прямі виплати можуть посилювати споживчий попит і, за певних економічних умов, створювати додатковий інфляційний тиск. CBS нагадує, що економісти досі дискутують про роль пандемічних стимулів 2020–2021 років у подальшому зростанні американських цін. Для нинішньої кампанії ця тема особливо чутлива, оскільки саме інфляція, вартість життя та ціни на енергоносії залишаються серед проблем, які турбують виборців.

    Цікаво й те, що це вже не перша ідея Трампа щодо прямого «дивіденду» американцям. У листопаді 2025 року Білий дім заявляв, що президент налаштований на виплату американцям по 2000 доларів за рахунок доходів від мит. Тоді адміністрація також вивчала можливі механізми реалізації такого плану. Нинішня пропозиція значно амбітніша — йдеться вже про 5000 доларів для кожного дорослого громадянина.

    Обіцянка пролунала не на звичайному передвиборчому мітингу. Республіканці зібралися 9–10 вересня в American Airlines Center у Далласі на незвичний для американської політики захід — перший спеціальний загальнонаціональний партійний з’їзд, присвячений саме проміжним виборам. Зазвичай масштабні конвенції партії проводять у роки президентських виборів, однак цього разу команда Трампа вирішила використати формат для мобілізації прихильників за два місяці до голосування.

    Reuters зазначає, що промова Трампа тривала приблизно годину і 45 хвилин. Президент фактично поставив самого себе в центр кампанії, хоча його імені в бюлетенях у листопаді не буде. Він закликав прихильників голосувати так, ніби балотується особисто, розповідав про досягнення своєї адміністрації та різко атакував демократів. Пропозиція виплатити по 5000 доларів стала найбільш несподіваним економічним елементом виступу.

    Для Республіканської партії ставки справді величезні. На виборах переобираються всі 435 місць у Палаті представників, а також 35 місць у Сенаті. За підрахунками Reuters, демократам достатньо отримати чистий приріст у три місця, щоб повернути більшість у Палаті представників. У Сенаті їхнє завдання складніше: для здобуття більшості потрібно додатково виграти чотири місця.

    Причому ще кілька місяців тому позиції республіканців у Сенаті виглядали набагато комфортніше. Тепер AP пише, що боротьба за верхню палату стала значно конкурентнішою. Серед причин — невдоволення частини виборців економічною ситуацією, падіння популярності Трампа і наслідки міжнародних криз. Республіканцям доводиться захищати позиції не лише в традиційно конкурентних штатах, а й у тих, які раніше вважалися відносно безпечними.

    Reuters серед ключових перегонів називає Аляску, Айову, Мен, Мічиган, Нью-Гемпшир, Північну Кароліну, Огайо, Техас і Джорджію. Особлива увага прикута до Техасу, де демократ Джеймс Таларіко змагається з республіканцем Кеном Пакстоном, а також до Північної Кароліни та Огайо. У таких умовах навіть кілька несподіваних результатів здатні змінити баланс сил у Вашингтоні.

    Саме тому обіцянка «дивіденду Трампа» має очевидне політичне значення. Президент прямо прив’язав отримання грошей громадянами до результату голосування: виплата, за його словами, з’явиться лише в разі перемоги республіканців одночасно в Палаті представників та Сенаті. Це дає Трампу надзвичайно простий передвиборчий меседж — контроль республіканців над Конгресом він намагається пов’язати не лише з політичною програмою, а буквально з потенційними 5000 доларами в кишені виборця.

    Проте станом на ранок 10 вересня «дивіденд Трампа» залишається політичною обіцянкою, а не затвердженою державною програмою. Немає ухваленого Конгресом закону про такі виплати, не оголошено офіційного джерела фінансування, не оприлюднені критерії отримання коштів і строки їх виплати. Сам Трамп поки назвав лише суму, коло отримувачів — повнолітні громадяни США — та вимогу витратити кошти всередині країни. Тож питання не лише в тому, чи переможуть республіканці 3 листопада, а й у тому, чи зможе адміністрація після виборів знайти понад трильйон доларів і провести відповідне рішення через Конгрес.

  • Трамп вдарив по Канаді 50% митами: Оттава готує дзеркальну відповідь і новий етап торговельної війни

    Трамп вдарив по Канаді 50% митами: Оттава готує дзеркальну відповідь і новий етап торговельної війни

    США запровадили 50-відсоткові мита на канадські товари загальною вартістю близько $20 млрд після того, як Вашингтон і Оттава в останній момент не змогли домовитися про нові умови торгівлі. Під обмеження потрапив широкий перелік продукції — від молочних товарів і алкоголю до деревини, цементу, одягу та хокейного спорядження. Канада вже оголосила, що відповість за принципом «долар за долар»: нові тарифи на американську продукцію мають набути чинності 8 вересня.

    Новий етап торговельного протистояння між двома найбільшими партнерами Північної Америки розпочався 22 серпня після провалу останнього раунду переговорів. Адміністрація президента США Дональда Трампа активувала 50% тариф на приблизно $20 млрд канадського експорту. За оцінками американської сторони, це близько 5% усіх товарів, які Канада щороку постачає до США.

    Нові мита охоплюють десятки категорій продукції. Associated Press повідомляє, що серед них є хокейні ключки та інше спортивне спорядження, продукти харчування, косметика, меблі та низка інших товарів. Раніше Reuters зазначав, що у списку також перебувають канадські вино, молочна продукція, деревина та інші чутливі для економіки країни групи експорту.

    При цьому частина продукції, яка раніше мала пільговий режим відповідно до угоди США–Мексика–Канада, тепер також може потрапляти під додаткове тарифне навантаження. Це робить нинішню ескалацію особливо серйозною, оскільки торговельна угода USMCA протягом багатьох років була основою економічних відносин трьох держав.

    Ще 18 серпня ситуація виглядала значно оптимістичніше. Трамп відклав запровадження 50% мит на три дні, заявивши, що сторони наближаються до угоди. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні також тоді говорив про «суттєвий прогрес», хоча попереджав, що невирішеними залишаються важливі питання.

    Переговори стосувалися автомобільної промисловості, сталі, алюмінію, деревини, канадської системи регулювання молочного ринку, продажу американського алкоголю та інших торговельних бар’єрів.

    Проте наприкінці тижня компроміс розвалився.

    Торговий представник США Джеймісон Грір заявив, що Канада відмовилася завершити угоду на умовах, які, за версією Вашингтона, сторони вже попередньо погодили. Він також дав зрозуміти, що нових переговорів найближчим часом не заплановано.

    Канада покладає відповідальність за провал переговорів на Вашингтон.

    Марк Карні заявив, що американська сторона в останній момент змінила запропоновані умови. За його словами, нові вимоги США були несправедливими та економічно невигідними для Канади.

    Канадський прем’єр описав позицію Вашингтона фразою: США «просили занадто багато і пропонували занадто мало». Після цього він наказав канадській переговорній команді повернутися до Оттави.

    Карні також оголосив про підготовку дзеркальної відповіді.

    Вона має набути чинності 8 вересня — у вівторок після американського Дня праці. Канада планує застосувати до американських товарів тарифи на співставну суму, фактично відповідаючи за принципом «долар за долар».

    Під канадські мита планують спрямувати американську сталь, молочні продукти, електроніку, побутову техніку, сільськогосподарське обладнання, целюлозу та папір. Остаточний детальний перелік Оттава має оприлюднити окремо.

    Канадський уряд паралельно готує програми допомоги підприємствам і працівникам, які найбільше постраждають від американських обмежень.

    Карні заявив, що нова тарифна політика США спрямована на те, щоб завдати Канаді економічної шкоди та посилити внутрішні розбіжності. Він назвав цей розрахунок помилковим і пообіцяв захищати канадські галузі.

    Жорстку відповідь підтримав і прем’єр найбільш населеної канадської провінції Онтаріо Даг Форд. Він закликав застосовувати до США принцип «тариф за тариф, долар за долар» і заявив, що в нинішній ситуації Канада не повинна виключати жодних варіантів економічної відповіді.

    Нинішній конфлікт має особливо великий масштаб через надзвичайну взаємозалежність економік двох країн.

    За 2025 рік США та Канада обмінялися товарами та послугами приблизно на $880 млрд. Близько 72% канадського товарного експорту припадає саме на американський ринок.

    Тому навіть якщо нові 50% мита безпосередньо зачіпають близько 5% канадського експорту до США, їхній ефект може бути значно ширшим.

    Американські компанії, які імпортують канадські товари, формально сплачують тариф під час ввезення продукції. Частину цих додаткових витрат вони можуть перекласти на американських споживачів через підвищення цін.

    Для Канади ризик інший: якщо її товари стануть суттєво дорожчими на американському ринку, виробники можуть втрачати замовлення, скорочувати виробництво та робочі місця.

    Особливо вразливими є галузі, які десятиліттями будували ланцюги поставок без урахування серйозних торговельних бар’єрів між двома країнами.

    AP зазначає, що нинішнє протистояння вже виходить далеко за межі звичайної тарифної суперечки та поступово змінює сам характер канадсько-американських відносин. Карні прямо заявив, що традиційна модель відносин зі США змінилася, а Оттава дедалі активніше намагається диверсифікувати торгівлю та залучати інвестиції з інших держав.

    Окремою проблемою є майбутнє USMCA — угоди про вільну торгівлю між США, Канадою та Мексикою, яка замінила NAFTA і була укладена ще під час першої президентської каденції Трампа.

    У 2026 році сторони почали черговий перегляд домовленостей. Канада пропонувала продовжити угоду ще на 16 років, але адміністрація Трампа не погодилася, через що механізм перейшов до щорічних переглядів. Водночас сама угода формально залишається чинною до 2036 року.

    Трамп у липні взагалі заявляв, що не надто зацікавлений у перегляді USMCA і не вважає її критично необхідною для Сполучених Штатів.

    Нинішні 50-відсоткові мита Вашингтон запровадив із використанням розділу 338 Закону США про тарифи 1930 року. Ця норма дозволяє президенту встановлювати додаткові тарифи проти держав, які, на думку американської влади, дискримінують торгівлю США.

    Цей механізм вважається надзвичайно рідкісним. Reuters раніше називав рішення Трампа першим відомим використанням Section 338 для такого масштабного тарифного удару по торговельному партнеру.

    Нова ескалація відбувається після тривалого періоду суперечок між адміністрацією Трампа та Канадою. Після повернення до Білого дому у 2025 році президент США неодноразово вводив або погрожував запровадити тарифи на канадські товари. Суперечки стосувалися сталі, алюмінію, автомобілів, деревини та інших галузей.

    Відносини додатково погіршувалися через політичні заяви Трампа про можливість перетворення Канади на «51-й штат США», суперечки навколо оборонних витрат НАТО та інших двосторонніх питань.

    Тепер протистояння переходить у нову фазу.

    Якщо Канада 8 вересня реалізує обіцяну дзеркальну відповідь, американський бізнес також зіткнеться з дорожчим доступом до одного зі своїх найбільших зовнішніх ринків. Це може створити новий виток взаємних обмежень.

    При цьому жодного нового раунду переговорів між Вашингтоном та Оттавою наразі не заплановано.

    У результаті дві країни, які десятиліттями мали один із найбільш інтегрованих торговельних просторів у світі, опинилися перед перспективою затяжної тарифної війни. Її наслідки можуть відчути не лише канадські виробники, а й американські споживачі та компанії, чиї виробничі ланцюги тісно пов’язані з Канадою.

    Для Оттави ця криза також стає сигналом щодо необхідності зменшувати критичну залежність від ринку США. Для Трампа ж 50-відсоткові тарифи є частиною ширшої політики використання торговельних бар’єрів як інструменту тиску на партнерів і захисту американського виробництва.

    Поки ж компромісу між двома урядами немає, а наступною важливою датою стане 8 вересня, коли канадські тарифи у відповідь мають набути чинності.

  • 25 штатів кинули виклик Трампу: нові мита опинилися в центрі масштабного судового позову

    25 штатів кинули виклик Трампу: нові мита опинилися в центрі масштабного судового позову

    Коаліція з 25 американських штатів подала до суду на адміністрацію президента США Дональда Трампа, оскарживши законність нових імпортних тарифів. Позивачі стверджують, що Білий дім фактично намагається обійти попереднє рішення Верховного суду США та незаконно збільшити фінансове навантаження на американський бізнес і споживачів.

    Про це повідомляє DW.

    Минулого місяця адміністрація США запровадила нові двозначні імпортні тарифи щодо 59 країн і Європейського Союзу. У Вашингтоні пояснили такий крок необхідністю боротьби з імпортом товарів, які можуть вироблятися із застосуванням примусової праці.

    Однак представники штатів, які звернулися до суду, вважають, що ці аргументи використовуються лише як формальна підстава для повторного запровадження масштабних митних обмежень після того, як Верховний суд раніше скасував попередні тарифні заходи адміністрації.

    Однією з ініціаторок позову стала генеральна прокурорка штату Нью-Йорк Летиція Джеймс. За її словами, після невдачі у Верховному суді адміністрація президента знову намагається підвищити податкове навантаження на американські родини та підприємства, використовуючи новий пакет тарифів.

    “Після програшу у Верховному суді адміністрація знову намагається незаконно підвищити податки для сімей та бізнесу за допомогою нового раунду тарифів”, – заявила Джеймс.

    До судового позову приєдналися 25 штатів, серед яких Нью-Йорк, Каліфорнія, Орегон, Аризона, Пенсильванія, Мічиган, Вісконсин, Вашингтон та низка інших.

    Позивачі наголошують, що між заявленою боротьбою з примусовою працею у світових ланцюгах постачання та запровадженням глобальних тарифів відсутній логічний і юридично обґрунтований зв’язок.

    “Немає жодної раціональної відповідності між нібито проблемою примусової праці в міжнародних ланцюгах постачань та загальними глобальними тарифами”, – зазначається у тексті позову.

    Водночас Білий дім наполягає, що нові тарифи повністю відповідають американському законодавству та є законним інструментом захисту національних економічних інтересів.

    Після повернення до влади Дональд Трамп активно використовує митну політику як один із ключових важелів у переговорах із торговельними партнерами. Президент неодноразово заявляв, що протягом багатьох років Сполучені Штати перебували у невигідному становищі у світовій торгівлі, а тому потребують більш жорсткої політики щодо імпорту.

    Нові тарифи були запроваджені відповідно до розділу 301 Закону про торгівлю 1974 року. Ставки мит становлять від 10% до 12,5%, а під їхню дію потрапили країни, на які припадає близько 99% усього американського імпорту.

    У Білому домі заявили, що адміністрація використовує передбачені законом повноваження для боротьби з недобросовісними торговельними практиками, які, на думку Вашингтона, шкодять американським працівникам, виробникам і компаніям.

    Тарифна політика залишається одним із головних інструментів зовнішньоекономічної стратегії Дональда Трампа. Останнім часом він неодноразово погрожував новими митами різним країнам. Зокрема, раніше президент заявляв про можливість запровадження тарифів щодо Канади через наслідки масштабних лісових пожеж, дим від яких поширився на територію США. Також Трамп пригрожував новими митними обмеженнями Європейському Союзу після рішення європейських регуляторів оштрафувати компанію Google на 1 мільярд доларів.

  • США вводять нові мита для десятків країн, включно з ЄС

    США вводять нові мита для десятків країн, включно з ЄС

    Сполучені Штати вже сьогодні, 24 липня, запровадять нові імпортні мита для більшості своїх ключових торговельних партнерів. Нові обмеження торкнуться товарів із 60 країн, зокрема держав Європейського Союзу, Японії, Південної Кореї, Швейцарії та Тайваню. Про це повідомляють Bloomberg та Reuters.

    За даними західних видань, адміністрація президента США Дональда Трампа встановить базові ставки мит у розмірі 10% та 12,5%. Однією з офіційних причин такого рішення у Вашингтоні називають недостатнє дотримання окремими країнами міжнародних вимог щодо боротьби з використанням примусової праці у виробництві товарів.

    Як зазначає Reuters, новий пакет мит є черговим кроком адміністрації Трампа у відновленні його передвиборчої економічної стратегії, яка передбачає посилення тарифного захисту американського ринку. Після того як у лютому Верховний суд США визнав незаконними запроваджені у 2025 році так звані «взаємні» мита у розмірі від 10% до 50%, Білий дім тимчасово ввів універсальний тариф у 10% строком на 150 днів.

    Термін дії цього тимчасового механізму завершується 24 липня о 00:01 за східним часом США. Одразу після цього набудуть чинності нові тарифні ставки. Водночас американська влада передбачила перехідний період: товари, які вже перебувають у дорозі до США, не підпадатимуть під нові правила до 28 липня.

    Відповідно до повідомлення, оприлюдненого у Федеральному реєстрі США, для товарів із країн Європейського Союзу та Тайваню мінімальна ставка мита становитиме 10%. Для імпорту з Японії, Швейцарії та Південної Кореї вона буде не нижчою за 12,5%. Саме такі параметри відповідають новим торговельним домовленостям, укладеним між США та цими державами.

    Для десятків інших країн також запроваджується мито у розмірі 12,5%. Водночас для окремих партнерів зроблено винятки. Так, Мексика, Велика Британія, Канада та Індія підпадатимуть під нижчу ставку у 10%, оскільки, за оцінкою американської сторони, ці країни впровадили достатні механізми боротьби з використанням примусової праці у виробничих ланцюгах.

    Запровадження нових тарифів може вплинути на міжнародну торгівлю та вартість широкого спектра імпортної продукції на американському ринку. Водночас адміністрація Трампа розраховує, що посилення митної політики сприятиме підтримці американських виробників та стимулюватиме перенесення виробництва до США.

    Нагадаємо, раніше адміністрація Дональда Трампа заявила про намір оскаржити судове рішення щодо скасування попередніх мит, які Верховний суд визнав незаконними. Крім того, нещодавно президент США оголосив про запровадження 50-відсоткового мита на широкий перелік товарів, що імпортуються з Канади, продовживши курс на жорсткішу торговельну політику.

  • Трамп готує новий тарифний удар: під мита можуть потрапити близько 60 країн

    Трамп готує новий тарифний удар: під мита можуть потрапити близько 60 країн

    Адміністрація президента США Дональда Трампа завершує підготовку нового масштабного пакета імпортних мит, який може торкнутися близько 60 країн і територій. За даними Financial Times, рішення можуть оголосити вже цього тижня, оскільки чинний базовий тариф у 10% припиняє дію найближчими днями.

    За інформацією видання, Білий дім розглядає запровадження нових ставок на рівні від 10% до 12,5%. Остаточний розмір тарифів залежатиме від конкретної країни, а також від результатів поточних торговельних переговорів із Вашингтоном.

    Новий пакет стане черговим етапом торговельної політики Дональда Трампа після того, як Верховний суд США на початку року обмежив можливість використовувати надзвичайні повноваження для запровадження широких мит. У відповідь адміністрація почала шукати інші юридичні механізми, які дозволять зберегти або навіть розширити тарифний тиск на торговельних партнерів.

    Одним із таких механізмів є розслідування за розділом 301 Закону США про торгівлю 1974 року. Саме його адміністрація використовує як потенційну правову основу для введення нових обмежень. Офіційно йдеться про перевірки щодо використання примусової праці у виробничих ланцюгах, а також про розслідування стосовно надлишкових виробничих потужностей і недобросовісних торговельних практик окремих держав.

    Серед країн та економічних об’єднань, яких можуть торкнутися нові тарифи, Financial Times називає Європейський Союз, Китай, Індію, Японію, Південну Корею, Тайвань, В’єтнам, Мексику, Бангладеш, Сінгапур, Швейцарію, Норвегію, Індонезію, Малайзію, Камбоджу та Таїланд. Загалом потенційний перелік охоплює приблизно 60 торговельних партнерів США.

    Водночас усередині адміністрації Трампа немає повної єдності щодо нового етапу тарифної політики. За даними Financial Times, частина радників закликає президента не поспішати із запровадженням додаткових мит. Вони попереджають, що різке посилення торговельних бар’єрів може негативно вплинути на економіку США, ускладнити відносини з ключовими союзниками та створити політичні ризики напередодні проміжних виборів до Конгресу.

    Після завершення кількох урядових перевірок, пов’язаних із постачанням критично важливої сировини, авіаційних комплектуючих та інших стратегічних товарів, окремі чиновники рекомендували Білому дому активніше використовувати переговори з партнерами, а не нові торговельні обмеження. Проте остаточне рішення, за інформацією джерел FT, ще не ухвалене.

    Попри це, адміністрація продовжує одночасно проводити кілька інших торговельних розслідувань. Якщо вони завершаться висновками про порушення американського законодавства або шкоду для економіки США, Білий дім зможе отримати юридичні підстави для ще вищих тарифів у майбутньому.

    Нова ініціатива з’явилася на тлі вже розпочатого посилення американської торговельної політики. Напередодні Дональд Трамп оголосив про введення 50-відсоткових мит на широкий перелік канадських товарів, звинувативши Канаду у дискримінації американської продукції, зокрема автомобілів, алкогольних напоїв і молочної продукції. Нові тарифи мають набути чинності через 30 днів.

    Раніше адміністрація також запровадила 25-відсоткові мита на окремі товари з Бразилії. Ці рішення демонструють, що Білий дім і надалі розглядає тарифи як один із головних інструментів економічної та зовнішньоторговельної політики.

    Економісти зазначають, що нова хвиля мит може мати наслідки не лише для експортерів, а й для самих Сполучених Штатів. Імпортні тарифи зазвичай підвищують собівартість товарів, що може позначитися на цінах для американських споживачів і виробників, які використовують імпортні комплектуючі. Саме через ці ризики частина радників президента виступає за більш обережний підхід до нових обмежень.

    Якщо рішення буде ухвалене, воно стане одним із наймасштабніших переглядів американської тарифної політики за останній час. Остаточний перелік країн, конкретні ставки та дата набуття чинності новими митами наразі офіційно не оприлюднені. Білий дім також поки не повідомляв, чи можливі винятки для окремих держав, які ведуть переговори зі США щодо нових торговельних угод.

    Адміністрація Дональда Трампа продовжує курс на посилення торговельного захисту американського ринку. Водночас остаточне рішення щодо нового пакета мит ще перебуває на стадії внутрішніх консультацій, а його масштаб і вплив на світову торгівлю залежатимуть від подальших переговорів із десятками країн, які можуть потрапити під нові американські тарифи.

  • Підтримка Трампа серед робітничого електорату помітно падає

    Підтримка Трампа серед робітничого електорату помітно падає

    Підтримка Дональда Трампа серед однієї з його ключових виборчих груп — білих виборців робітничого класу без вищої освіти — помітно ослабла на тлі змін у ставленні американців до економічної ситуації у країні. Про це повідомляє The New York Times, посилаючись на результати соціологічних опитувань та оцінки політичних аналітиків.

    За даними видання, ця соціальна група ще напередодні проміжних виборів 2018 року демонструвала стабільно високу підтримку економічної політики Дональда Трампа, оцінюючи її позитивно з перевагою більш ніж у 30 відсоткових пунктів. У той період значна частина виборців сприймала його економічний курс як такий, що сприяє зростанню зайнятості, розвитку промисловості та захисту внутрішнього ринку, що особливо важливо для робітничого класу у промислових штатах США.

    Однак, як зазначає NYT, у подальші роки ситуація суттєво змінилася. Згідно з останніми опитуваннями громадської думки, ті ж самі виборці тепер демонструють переважно негативну оцінку економічних результатів політики Трампа. Рівень незадоволення, залежно від методології дослідження та вибірки, коливається в межах від мінус 14 до майже мінус 30 відсоткових пунктів. Це означає, що вперше за тривалий час у цій групі фіксується системне переважання критичних оцінок над позитивними.

    Аналітики пов’язують таку зміну настроїв із сукупністю економічних факторів, серед яких ключову роль відіграє зростання вартості життя. Інфляційний тиск, підвищення цін на продукти харчування, оренду житла та базові послуги поступово змінюють сприйняття економічної політики серед домогосподарств, які найбільш чутливі до щоденних витрат. Додатковим фактором називають невідповідність між передвиборчими обіцянками та фактичними економічними результатами, що, на думку експертів, посилює відчуття розчарування частини виборців.

    У матеріалі також наводиться коментар демократичної соціологині Моллі Мерфі, яка охарактеризувала нинішню ситуацію як потенційний «переломний момент» для частини прихильників Трампа. За її словами, економічні труднощі змушують виборців переоцінювати свої політичні вподобання, навіть якщо раніше вони демонстрували стійку лояльність до одного політика. Водночас вона підкреслює, що така переоцінка не обов’язково означає автоматичний перехід до підтримки Демократичної партії, оскільки значна частина електорату залишається скептично налаштованою до обох основних політичних сил у США.

    Інші експерти також наголошують, що економічний фактор нині залишається домінуючим у формуванні політичних настроїв американців. На перший план виходять питання доходів, доступності житла, вартості медичних послуг і загальної купівельної спроможності населення. Саме ці аспекти, за оцінками аналітиків, дедалі більше визначають рівень підтримки політичних лідерів, витісняючи інші фактори, які раніше мали більше значення для виборців.

    Окремо зазначається, що ослаблення підтримки Трампа серед традиційно лояльних груп може мати важливі політичні наслідки напередодні наступних виборчих циклів у США. Зокрема, йдеться про проміжні вибори до Конгресу, які відбудуться восени 2026 року, і які можуть стати індикатором загальних настроїв у суспільстві. Економічна ситуація, як підкреслюють аналітики, й надалі залишатиметься ключовою темою політичної боротьби.

    На тлі цих процесів раніше також повідомлялося про зниження загального рейтингу схвалення Дональда Трампа до найнижчих показників за останні роки, що додатково підсилює дискусії про зміну політичних настроїв у США та трансформацію його електоральної бази.

  • Конгресмени США розкритикували послаблення нафтових санкцій проти РФ: “Це лише збагачує Росію”

    Конгресмени США розкритикували послаблення нафтових санкцій проти РФ: “Це лише збагачує Росію”

    Американські конгресмени Джим Гаймс та Річард Блюменталь заявили, що послаблення нафтових санкцій США проти Росії не дало очікуваного ефекту для американської економіки, але водночас дозволило Кремлю заробити додаткові мільярди на експорті енергоносіїв.

    Про це політики заявили під час брифінгу у Києві.

    За словами конгресмена-демократа Джима Гаймса, адміністрація США розраховувала, що тимчасові винятки із санкцій допоможуть стримати зростання цін на пальне у Сполучених Штатах, однак цього не сталося.

    “Це не мало жодного відчутного впливу на ціну нафти. Все, що відбулося, — Росія отримала додаткові прибутки, а Китай зміг збільшити закупівлі російської нафти”, — наголосив Гаймс.

    Він додав, що разом із сенатором Річардом Блюменталем планує звернутися до міністра фінансів США Скотта Бессента після повернення до Вашингтона, аби переконати адміністрацію переглянути політику послаблення санкцій.

    “Ми скажемо прямо: це лише збагачує Росію та дозволяє Китаю накопичувати енергоресурси”, — заявив конгресмен.

    Сенатор Річард Блюменталь також різко розкритикував механізм винятків із санкцій, який Вашингтон запровадив навесні 2026 року. За його словами, Конгрес може ініціювати окремий законопроєкт, який заборонятиме адміністрації надалі пом’якшувати нафтові обмеження щодо Росії.

    Крім того, Блюменталь виступив за введення санкцій проти країн, які продовжують активно купувати російські енергоносії.

    “Я хочу бачити санкції проти покупців російської нафти та газу — насамперед Індії та Китаю”, — підкреслив сенатор.

    Послаблення санкцій проти російської нафти США запровадили після загострення ситуації на Близькому Сході. Наприкінці лютого 2026 року США та Ізраїль розпочали військову операцію проти Ірану, після чого Тегеран перекрив Ормузьку протоку — ключовий маршрут для світового нафтового експорту.

    На цьому тлі ціни на нафту різко зросли. Вартість Brent піднімалася до близько 100 доларів за барель, а ціни на бензин у США перевищили 4,5 долара за галон.

    Саме для стабілізації ринку адміністрація США дозволила частині російської нафти залишатися на світовому ринку, попри санкційний режим. Виняток із санкцій діє 30 днів і вже двічі продовжувався — у квітні та травні.

    Втім, критики такого підходу переконані: економічний ефект для США виявився мінімальним, тоді як Росія отримала можливість наростити нафтовий експорт та збільшити валютні надходження в умовах війни проти України.

    За даними аналітиків, додаткові прибутки від експорту енергоносіїв допомагають Кремлю фінансувати військові витрати та компенсувати частину втрат від міжнародних санкцій.

    Тим часом у США дедалі активніше обговорюють необхідність жорсткішого контролю за обходом санкцій, зокрема через треті країни та “тіньовий флот”, який використовується для транспортування російської нафти.

  • Трамп втрачає підтримку: більшість американців розкритикували його економічну політику — FT

    Трамп втрачає підтримку: більшість американців розкритикували його економічну політику — FT

    Більше половини американців незадоволені економічною політикою президента США Дональда Трампа. На тлі інфляції, торговельних воєн та загострення ситуації навколо Ірану рейтинги Білого дому почали помітно просідати, що вже створює серйозні ризики для республіканців перед проміжними виборами до Конгресу.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на результати нового соціологічного опитування.

    Згідно з дослідженням, майже 58% американців заявили, що не схвалюють дії Трампа щодо боротьби з інфляцією та зростанням вартості життя. Ще понад 50% респондентів негативно оцінили політику президента у сфері економіки та зайнятості.

    Особливе невдоволення викликала тарифна політика адміністрації Трампа. Близько 55% опитаних переконані, що нові мита завдали шкоди американській економіці. Лише кожен четвертий американець вважає, що торговельні рішення Білого дому позитивно вплинули на ситуацію в країні.

    Опитування також показало, що саме інфляція та високі ціни залишаються головною проблемою для американських виборців напередодні проміжних виборів, які відбудуться у листопаді. Саме тоді вирішуватиметься питання контролю над Палатою представників і Сенатом США.

    На тлі економічних труднощів додатковий тиск на рейтинги Трампа створює й війна навколо Ірану. У Financial Times зазначають, що зовнішньополітична напруженість та нестабільність на енергетичних ринках лише посилюють занепокоєння американців щодо майбутнього економіки.

    Дослідження провела соціологічна компанія Focaldata. Опитування проводили минулого тижня по всій території США.

    Тим часом проблеми для адміністрації Трампа виникають і в юридичній площині. Раніше американський торговельний суд визнав тимчасове глобальне мито у 10%, запроваджене президентом у лютому, незаконним, хоча скасували його лише частково.

    Експерти вже припускають, що погіршення економічних настроїв може серйозно вдарити по позиціях республіканців під час виборчої кампанії. Особливо з огляду на те, що економіка традиційно залишається головним критерієм оцінки роботи президента для більшості американців.

  • США побили рекорд експорту нафти на тлі глобальної кризи

    США побили рекорд експорту нафти на тлі глобальної кризи

    Експорт нафтопродуктів зі Сполучених Штатів Америки досяг історичного максимуму на тлі глобальної енергетичної перебудови, спричиненої війною в Ірані та порушенням постачання енергоносіїв на ринки Європи й Азії. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані Управління енергетичної інформації США (EIA), які фіксують безпрецедентне зростання зовнішніх поставок американського пального.

    За офіційними даними, минулого тижня США експортували понад 8,2 мільйона барелів нафтопродуктів на добу, включно з бензином, дизельним пальним та авіаційним керосином. Це приблизно на 20% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і є одним із найвищих показників в історії американського енергетичного сектору. Такий різкий стрибок експорту пояснюється зростанням попиту з боку європейських країн, а також держав Азії, які змушені шукати альтернативні джерела постачання після скорочення доступу до частини традиційних ринків через геополітичну нестабільність.

    Ситуація на світовому енергетичному ринку фактично призвела до того, що США закріпили за собою роль одного з ключових постачальників нафти та нафтопродуктів у світі. Вперше з часів Другої світової війни країна стала нетто-експортером сирої нафти та похідних енергоносіїв. Це означає, що американський експорт перевищує імпорт, що є кардинальною зміною у порівнянні з ситуацією ще десять–п’ятнадцять років тому, коли США залежали від імпортної нафти та входили до числа найбільших світових імпортерів енергоносіїв.

    Різке зростання зовнішнього попиту на американське пальне вже принесло суттєві фінансові результати для енергетичних компаній США. За оцінками аналітиків, якщо поточні ціни та обсяги експорту збережуться, нафтогазовий сектор США може отримати до 60 мільярдів доларів додаткових прибутків до кінця року. Основними драйверами цього зростання є як високі міжнародні ціни, так і стабільне виробництво всередині країни, яке дозволяє одночасно задовольняти внутрішній попит і нарощувати експорт.

    Водночас така ситуація має і внутрішні наслідки для американської економіки. Зростання експорту призвело до підвищення цін на пальне всередині країни, що вже відчувають споживачі. Середня ціна бензину в США, за даними Financial Times, сягнула 4,53 долара за галон, що є найвищим рівнем за останні чотири роки. Це створює додатковий інфляційний тиск і потенційні політичні ризики для адміністрації, яка опиняється між необхідністю підтримувати енергетичний експорт і захищати внутрішній ринок від зростання цін.

    У матеріалі також зазначається, що Білий дім поки що не планує вводити обмеження на експорт пального. У Вашингтоні виходять із того, що американський енергетичний сектор сьогодні відіграє критично важливу роль у забезпеченні глобальної стабільності постачань, особливо для Європи, яка значною мірою залежить від альтернативних джерел енергії після зміни геополітичного балансу. Водночас експерти визнають, що у разі подальшого зростання внутрішніх цін політичний тиск може змусити уряд переглянути цю позицію.

    Окреме занепокоєння викликає стан стратегічних запасів нафти у США. Частина аналітиків вказує на те, що високі обсяги експорту можуть призвести до швидшого виснаження резервів, які традиційно використовуються як буфер у разі кризових ситуацій. Старший радник з питань енергетики інвестиційної компанії Carlyle Джефф Каррі наголошує, що реальні ризики для енергетичної безпеки виникають не лише тоді, коли постачання припиняється, а й тоді, коли запаси починають скорочуватися швидше, ніж відновлюються.

    Аналітики підкреслюють, що нинішня ситуація демонструє глибоку трансформацію ролі США у глобальній енергетичній системі. Країна, яка раніше залежала від імпорту нафти, сьогодні стала одним із ключових експортерів, здатних впливати на ціни та баланс попиту в усьому світі. Це також означає, що американська енергетична політика дедалі більше визначає не лише внутрішню економічну стабільність, а й стан глобальних ринків.

    У довгостроковій перспективі експерти очікують, що роль США як енергетичного експортера залишатиметься ключовою, однак попереджають про можливі коливання через політичні рішення, цінову волатильність та зміни попиту на міжнародних ринках. Нинішній рекордний експорт, за їхніми оцінками, є наслідком одночасного збігу геополітичних факторів і високої конкурентоспроможності американської енергетичної галузі, але його стійкість у майбутньому залишатиметься під питанням.

  • Рейтинг Трампа падає: 62% американців не схвалюють його курс

    Рейтинг Трампа падає: 62% американців не схвалюють його курс