Daypolitico

Позначка: економіка України

  • Інфляція пригальмувала: чи стане дешевше жити українцям уже цього літа

    Інфляція пригальмувала: чи стане дешевше жити українцям уже цього літа

    В Україні вперше за останні чотири місяці зафіксували уповільнення інфляції. У травні 2026 року зростання споживчих цін становило 0,9% проти 1,4% у квітні, 1,7% у березні та 1% у лютому. Відповідні дані 9 червня оприлюднила Державна служба статистики України.

    Позитивна динаміка дозволила знизити річний показник інфляції до 8,2%. Для порівняння, у квітні річна інфляція становила 8,6%, а в березні – 7,9%. Таким чином, після кількох місяців прискорення темпів зростання цін українська економіка отримала перші ознаки стабілізації.

    Згідно з даними Держстату, базова інфляція, яка не враховує найбільш волатильні категорії товарів та послуг, також продемонструвала уповільнення. У травні вона склала 0,7% порівняно з 0,9% у квітні та 1,5% у березні. Водночас у річному вимірі базова інфляція зросла до 7,9%, тоді як у квітні цей показник становив 7,6%.

    Економісти зазначають, що нинішнє сповільнення інфляції було очікуваним. Значною мірою воно пов’язане з так званим ефектом статистичної бази. У травні минулого року ціни також демонстрували досить високе зростання, тому нинішні показники виглядають більш помірними у річному вимірі.

    Аналітики Forbes Ukraine прогнозують, що у червні інфляція може тимчасово опуститися нижче 8% у річному вимірі. Однак експерти застерігають від надмірного оптимізму. На їхню думку, нинішнє сповільнення не означає остаточного перелому інфляційного тренду, а є радше короткостроковим явищем.

    На ситуацію з цінами продовжують впливати кілька факторів. Насамперед йдеться про наслідки війни, високі бюджетні витрати, коливання валютного ринку, логістичні труднощі та зростання виробничих витрат бізнесу. Крім того, суттєвий вплив на ціни мають тарифи, енергетична ситуація та обсяги імпорту.

    Ще у березні Національний банк України залишив облікову ставку на рівні 15%. Регулятор пояснював таке рішення необхідністю стримування інфляційного тиску та погіршенням інфляційних очікувань. Водночас НБУ наголошував, що фактична траєкторія інфляції загалом відповідає його прогнозам.

    У Нацбанку неодноразово зазначали, що одним із факторів інфляційного тиску залишається поступова девальвація гривні. Зростання курсу долара впливає на вартість імпортних товарів, пального та окремих категорій продукції, що зрештою відображається на споживчих цінах.

    Попри це, міжнародні фінансові організації та українські економісти загалом позитивно оцінюють макроекономічну ситуацію в країні. Значні золотовалютні резерви, стабільна підтримка міжнародних партнерів та контрольована політика НБУ дозволяють уникати різких інфляційних стрибків навіть в умовах повномасштабної війни.

    За оцінками експертів, ключовим викликом для другої половини 2026 року залишатиметься баланс між економічним відновленням та стримуванням цін. Якщо міжнародна фінансова допомога продовжить надходити у запланованих обсягах, а ситуація на валютному ринку залишатиметься контрольованою, Україна має шанси утримати інфляцію в однознаковому діапазоні до кінця року.

    Водночас на подальшу динаміку цін можуть вплинути нові ризики. Серед них – можливі зміни на світових енергетичних ринках, наслідки війни на Близькому Сході, коливання цін на продовольство, а також ситуація з врожаєм в Україні. Окрему роль відіграватиме й курс гривні, який залишається одним із головних факторів формування інфляційних очікувань.

    Таким чином, травень став першим місяцем за останній час, коли інфляція продемонструвала помітне уповільнення. Для українців це означає, що темпи подорожчання товарів та послуг дещо знизилися. Проте експерти наголошують: говорити про остаточну перемогу над інфляцією поки що зарано, адже економіка продовжує працювати в умовах високої невизначеності та воєнних ризиків.

  • «Податок на OLX» ухвалено: Рада запустила нові правила для мільйонів українців, а маркетплейси передаватимуть дані до податкової

    «Податок на OLX» ухвалено: Рада запустила нові правила для мільйонів українців, а маркетплейси передаватимуть дані до податкової

    Верховна Рада України 9 червня ухвалила в цілому законопроєкт №15111-д, який запроваджує нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Документ вже встигли охрестити «податком на OLX», хоча його дія поширюватиметься значно ширше – на маркетплейси, сервіси оренди житла, платформи для фрилансу, перевезень та інші цифрові майданчики. За закон проголосував 241 народний депутат.

    Йдеться не лише про оподаткування окремих продажів через інтернет. Закон фактично запускає в Україні систему автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, відповідно до міжнародних стандартів ОЕСР та європейської директиви DAC7. Саме впровадження цих правил є одним із зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом та частиною курсу на євроінтеграцію.

    Нові норми стосуватимуться платформ, через які українці продають товари, здають житло в оренду, виконують замовлення чи надають послуги. Серед прикладів, які раніше наводили автори законопроєкту, – OLX, Airbnb, Bolt, Uber, Uklon та інші цифрові сервіси.

    Однією з ключових змін стане те, що самі платформи виступатимуть податковими агентами. Це означає, що вони збиратимуть інформацію про доходи користувачів та передаватимуть її до податкових органів. Для більшості користувачів не передбачається необхідності самостійно подавати додаткову звітність щодо таких операцій.

    Навколо законопроєкту тривалий час точилися гострі дискусії. Перші версії документа викликали значне невдоволення серед користувачів маркетплейсів через побоювання щодо контролю банківських рахунків, спеціальних рахунків для продавців та можливого оподаткування навіть продажу особистих уживаних речей. Однак під час доопрацювання значну частину найбільш суперечливих положень було вилучено.

    Зокрема, із фінальної редакції прибрали вимогу щодо відкриття спеціальних рахунків для продавців, скасували доступ до банківської таємниці, а також виключили низку положень, які викликали найбільше занепокоєння серед громадян та бізнесу.

    Важливою новацією стала і норма про неоподатковуваний мінімум для продажів фізичних осіб. Як повідомляли автори законопроєкту та профільний комітет, доходи від продажу товарів через платформи до 2000 євро на рік не підпадатимуть під нові правила оподаткування. Це має захистити звичайних громадян, які продають особисті речі епізодично, а не займаються систематичною комерційною діяльністю.

    За словами представників Міністерства фінансів, основна мета закону полягає у виведенні з тіні доходів, які сьогодні часто не декларуються, а також у виконанні міжнародних зобов’язань України щодо податкової прозорості. У Мінфіні наголошували, що закон створює механізми автоматичного обміну інформацією з іншими країнами та дозволяє адаптувати українське законодавство до європейських норм.

    Водночас документ викликав неоднозначну реакцію серед політиків. Частина депутатів підтримала його як важливий крок до цивілізованого регулювання цифрової економіки. Інші ж заявляли про ризики додаткового податкового навантаження на громадян та можливе зростання вартості товарів і послуг на цифрових майданчиках.

    Окремою причиною підвищеної уваги до законопроєкту стала його прив’язка до співпраці з МВФ. Уряд неодноразово наголошував, що ухвалення документа входить до переліку реформ, передбачених меморандумами з міжнародними кредиторами. Саме тому голосування за нього кілька разів переносилося, а сам проєкт двічі не знаходив достатньої підтримки в парламенті до його суттєвого доопрацювання.

    Ще одним важливим моментом є те, що нові правила не запрацюють одразу. Згідно з положеннями документа, закон почне діяти не раніше 1 січня 2027 року. Це дасть час платформам адаптувати свої технічні системи, а державним органам – підготувати механізми адміністрування та обміну інформацією.

    Експерти зазначають, що ухвалення закону може стати одним із наймасштабніших кроків у сфері цифрового оподаткування за останні роки. Фактично Україна долучається до практики, яка вже працює в країнах Європейського Союзу, де великі цифрові платформи автоматично звітують про доходи своїх користувачів перед податковими органами.

    Ухвалений закон не означає миттєвого запровадження нових податків для кожного користувача OLX чи іншого маркетплейсу. Натомість він створює систему податкової прозорості для цифрової економіки, яка має запрацювати з 2027 року та привести українські правила у відповідність до європейських стандартів. Водночас дискусії щодо впливу нових норм на продавців, фрилансерів і користувачів онлайн-платформ, ймовірно, триватимуть ще не один місяць.

  • Українців налякала нова цифра в обмінниках: чи буде долар по 50 гривень

    Українців налякала нова цифра в обмінниках: чи буде долар по 50 гривень

    В Україні різко активізувалися розмови про можливе подорожчання долара після того, як офіційний курс американської валюти перевищив позначку 44,5 гривні, а в окремих банках та обмінних пунктах наблизився до психологічної межі у 45 гривень. Такі цифри викликали хвилю занепокоєння серед українців, адже будь-які коливання валютного ринку традиційно впливають на ціни, заощадження та купівельну спроможність населення.

    Станом на 9 червня Національний банк України встановив офіційний курс долара на рівні 44,51 гривні. Це на 16 копійок більше, ніж попереднього банківського дня. У найбільших українських банках курс продажу валюти сягнув 44,80–44,90 гривні за долар, а в окремих фінансових установах майже торкнувся позначки у 45 гривень.

    Втім, економісти закликають не панікувати та наголошують, що нинішня ситуація не має нічого спільного з валютними кризами минулих років. За словами координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, йдеться про планову та контрольовану корекцію курсу з боку Національного банку.

    Експерт наголошує, що фундаментальних причин для стрімкого обвалу гривні наразі немає. Україна має значний запас міжнародних резервів, які дозволяють НБУ впевнено контролювати валютний ринок та згладжувати будь-які різкі коливання. Станом на початок червня міжнародні резерви України перевищують 45 млрд доларів, що залишається одним із найвищих показників за всю історію незалежності країни.

    За словами Гетмана, Національний банк фактично проводить політику поступової девальвації гривні, яка відповідає поточним економічним умовам. Одним із головних факторів залишається значний дефіцит зовнішньої торгівлі. Україна продовжує імпортувати товарів значно більше, ніж експортує.

    Олег Гетман

    За оцінками економістів, щороку країна експортує приблизно на 30 млрд доларів менше продукції, ніж імпортує. Такий дисбаланс створює постійний тиск на валютний ринок. Водночас ситуацію суттєво компенсує міжнародна фінансова допомога.

    Саме підтримка міжнародних партнерів залишається одним із ключових факторів стабільності української економіки. Лише протягом року Україна отримує близько 50 млрд доларів грантів, кредитів, макрофінансової допомоги та інших надходжень від західних партнерів. Завдяки цьому платіжний баланс держави залишається контрольованим навіть в умовах війни.

    Економісти підкреслюють, що нинішній курс є результатом свідомої політики регулятора, а не наслідком якоїсь надзвичайної події чи фінансової кризи. Національний банк поступово адаптує курс до реалій економіки, не допускаючи різких стрибків.

    За прогнозами експертів, до кінця 2026 року долар може наблизитися до рівня 46 гривень, однак це буде поступове зростання, а не різка девальвація. Саме такий сценарій наразі вважається базовим для більшості аналітиків.

    Колишній радник президента України з економічних питань Олег Устенко також зазначає, що на валютні ринки продовжують впливати глобальні фактори. Одним із них залишається напруження на Близькому Сході та конфлікт між США й Іраном, який уже позначився на світових цінах на енергоносії та фінансових ринках.

    Олег Устенко

    На думку Устенка, світові інвестори зараз перебувають у стані невизначеності. Це впливає на ціни на золото, нафту та інші активи. Однак для України головним фактором стабільності залишається не зовнішня кон’юнктура, а продовження міжнародної фінансової підтримки.

    Водночас експерти вказують на ризики, які потенційно можуть вплинути на курс гривні у майбутньому. Найсерйознішим із них називають можливе затягування або скорочення фінансової допомоги від міжнародних партнерів.

    Для отримання наступних траншів Україна повинна виконувати умови співпраці з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та Європейським Союзом. Частина цих умов потребує ухвалення відповідних законів Верховною Радою.

    Саме тому економісти наголошують, що політична стабільність та продовження реформ сьогодні мають безпосередній вплив на валютний ринок. Якщо співпраця з міжнародними кредиторами залишатиметься стабільною, загрози різкого обвалу гривні не існує.

    На думку більшості аналітиків, сценарій із доларом по 50 гривень найближчим часом виглядає малоймовірним. Значні міжнародні резерви дозволяють НБУ оперативно втручатися в ситуацію та утримувати ринок від панічних настроїв.

    Таким чином, нинішній стрибок курсу долара до 45 гривень є скоріше технічним та контрольованим процесом, ніж початком нової валютної кризи. Національний банк продовжує керовану девальвацію гривні, адаптуючи курс до економічних реалій воєнного часу. Поки міжнародна підтримка залишається стабільною, експерти не бачать підстав для різкого обвалу національної валюти або неконтрольованого зростання курсу американського долара.

  • Революція на ринку праці: Українцям запускають ШІ-систему, яка сама шукатиме роботу та навчання

    Революція на ринку праці: Українцям запускають ШІ-систему, яка сама шукатиме роботу та навчання

    Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України офіційно презентувало нову цифрову екосистему ринку праці «Обрій», яка має стати одним із наймасштабніших проєктів цифровізації сфери зайнятості за всю історію незалежної України. Платформа покликана об’єднати вакансії, професійне навчання, перекваліфікацію, електронне працевлаштування та аналіз ринку праці в єдиному цифровому середовищі. Про запуск системи повідомило Мінекономіки під час презентації 8 червня у Києві.

    Уряд розраховує, що новий інструмент допоможе вирішити одну з найгостріших проблем української економіки — дефіцит кадрів. За оцінками Мінекономіки, сьогодні Україні бракує близько 4,5 млн працівників, а понад 12,5 млн громадян залишаються економічно неактивними. До цієї категорії входять ветерани, внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, молодь, жінки з маленькими дітьми та громадяни віком понад 50 років. Саме ці групи стануть головною цільовою аудиторією нової системи.

    За задумом розробників, «Обрій» працюватиме як цифровий супровід людини протягом усього професійного життя. Система допомагатиме визначити здібності та професійні інтереси ще на етапі навчання, рекомендуватиме освітні програми, підбиратиме вакансії, пропонуватиме можливості перекваліфікації та супроводжуватиме процес працевлаштування. У перспективі весь трудовий шлях громадянина буде інтегрований із цифровими сервісами держави, зокрема через застосунок «Дія».

    Однією з головних особливостей «Обрію» стане використання штучного інтелекту. Алгоритми аналізуватимуть професійний досвід людини, її навички, освіту та ситуацію на ринку праці для формування персональних рекомендацій. Фактично система працюватиме як кар’єрний консультант, здатний запропонувати найбільш перспективні професії або напрями розвитку залежно від потреб економіки.

    Міністр економіки Олексій Соболев під час презентації наголосив, що вперше держава отримує можливість бачити ринок праці комплексно, а не через окремі бази даних різних установ. За його словами, це дозволить оперативніше реагувати на зміни в економіці, прогнозувати кадрові потреби бізнесу та формувати державну політику зайнятості на основі актуальних даних.

    Першими сервісами, які стануть доступними українцям, будуть інструменти пошуку роботи та професійного розвитку. До кінця червня триватиме їх бета-тестування, а вже в липні вони мають з’явитися для широкого кола користувачів через застосунок «Дія».

    У подальшому функціонал екосистеми суттєво розширюватиметься. У 2026–2027 роках планується запуск реєстру працездатних осіб, електронного працевлаштування, цифрових трудових відносин, автоматичного підбору вакансій за допомогою ШІ та механізмів проактивної підтримки громадян, які залишилися без роботи.

    Особлива увага приділятиметься інтеграції українського ринку праці до європейського простору. Для цього «Обрій» використовуватиме класифікатор ESCO — європейську систему професій, навичок і кваліфікацій. Це дозволить забезпечити сумісність українських даних із європейськими платформами працевлаштування та наблизити Україну до мережі EURES, яка об’єднує ринки праці країн Європейського Союзу.

    Запуск «Обрію» є частиною реалізації Стратегії зайнятості населення до 2030 року. Уряд ставить амбітну мету — повернути до економічної активності близько 4,5 млн громадян та суттєво скоротити структурне безробіття. За словами розробників, нова система дозволить швидше зводити роботодавців і кандидатів, скоротити час пошуку роботи та зробити професійне навчання більш відповідним до реальних потреб бізнесу.

    Експерти зазначають, що кадровий дефіцит залишається одним із головних викликів для української економіки в умовах війни. Через мобілізацію, міграцію та демографічні зміни підприємства відчувають гостру нестачу працівників у виробництві, будівництві, транспорті, медицині, освіті та сфері послуг. Саме тому уряд розглядає «Обрій» не лише як черговий цифровий сервіс, а як стратегічний інструмент відновлення економіки та розвитку людського капіталу країни.

    За планами Мінекономіки, вже до кінця 2026 року завдяки новій платформі до ринку праці планують залучити щонайменше 100 000 українців. Якщо проєкт покаже ефективність, він може стати основою нової моделі взаємодії між державою, бізнесом та громадянами на ринку праці.

  • Митників перевірятимуть на поліграфі: новий очільник Держмитслужби анонсував масштабне перезавантаження системи

    Митників перевірятимуть на поліграфі: новий очільник Держмитслужби анонсував масштабне перезавантаження системи

    Голова Державної митної служби України Орест Мандзій заявив про підготовку масштабної реформи митниці, яка передбачає боротьбу з великими контрабандними схемами, перевірку доброчесності співробітників, цифровізацію процесів та можливе надання митній службі правоохоронних повноважень. Про це він розповів в інтерв’ю журналістам.

    За словами Мандзія, одним із ключових завдань є ліквідація схем, які завдають державному бюджету мільярдних втрат. Йдеться насамперед про заниження митної вартості товарів, маніпуляції з кодами товарів, незаконне використання пільг та ввезення товарів під виглядом гуманітарної допомоги. Саме ці напрямки митниця вважає найбільшим ризиком для державних фінансів.

    Очільник Держмитслужби підтвердив, що нова редакція Митного кодексу передбачає створення в структурі митниці спеціалізованого підрозділу з протидії контрабанді. Планується, що він отримає повноваження оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування щодо контрабанди товарів, лісоматеріалів і підакцизної продукції. Водночас остаточна модель ще обговорюється з Міністерством фінансів, парламентом та Бюро економічної безпеки.

    Мандзій визнав, що частина бізнесу побоюється надання митниці правоохоронного статусу. За його словами, підприємці остерігаються появи ще одного силового органу з широкими повноваженнями. Однак керівник митниці запевнив, що реформа має бути спрямована не проти легального бізнесу, а проти контрабандних схем та тіньового імпорту.

    Окрему увагу планують приділити перевірці доброчесності працівників митної служби. За словами Мандзія, під час атестації одним із головних критеріїв стане відповідність способу життя офіційним доходам. Він наголосив, що особливу увагу приділятимуть так званим «майновим аномаліям», коли чиновники володіють активами, які неможливо пояснити заробітною платою державного службовця.

    Для боротьби з корупцією митниця також планує масштабне використання поліграфа. Такі перевірки можуть стати обов’язковими під час прийому на службу, атестації та проведення службових розслідувань. Крім того, на пунктах пропуску поступово запроваджуватимуть натільні відеокамери для інспекторів. Лише для західного кордону, за оцінками Держмитслужби, необхідно понад тисячу таких пристроїв.

    Серед пріоритетів нового керівництва — цифровізація митних процедур. Мандзій повідомив, що служба активно використовує автоматизовану систему управління ризиками та інструменти штучного інтелекту. Також розглядається можливість повного оформлення ввезених автомобілів через застосунок «Дія» без безпосередньої участі митника. На його переконання, це дозволить мінімізувати людський фактор і знизити корупційні ризики.

    Водночас керівник митниці визнав серйозну проблему з фінансуванням служби. За його словами, нині потреби Держмитслужби профінансовані менш ніж наполовину, а на наступний рік рівень забезпечення може ще знизитися. Через це митниця розраховує на підтримку міжнародних партнерів для проведення атестації персоналу, модернізації пунктів пропуску та закупівлі сучасного обладнання.

    Мандзій також повідомив, що уряд очікує від митниці значного ефекту від детінізації економіки. У 2026 році через митні платежі до бюджету планується залучити майже 945 млрд грн, з яких близько 60 млрд грн мають надійти саме завдяки боротьбі з тіньовими схемами та контрабандою.

    За словами очільника Держмитслужби, головною метою реформи є створення сучасної митниці європейського зразка, яка поєднуватиме сервісну, фіскальну та правоохоронну функції. Він наголосив, що нинішнє керівництво налаштоване на еволюційні зміни та поступове очищення системи від недоброчесних працівників.

  • Шок для скептиків: 8 із 10 компаній в Україні заробляють навіть під час війни

    Шок для скептиків: 8 із 10 компаній в Україні заробляють навіть під час війни

    Попри четвертий рік повномасштабної війни, енергетичні атаки, кадровий дефіцит та складну економічну ситуацію, більшість українського бізнесу продовжує працювати з прибутком. Нове дослідження Опендатабот показало несподіваний результат: майже 80% компаній, які подали фінансову звітність за 2025 рік, завершили його у плюсі. Водночас кожен п’ятий бізнес залишається збитковим, а найбільш стійкими виявилися не великі корпорації, а компанії середнього та малого сегментів.

    За даними Опендатабот, фінансову звітність за 2025 рік подали 429,8 тисячі українських компаній. Для детального аналізу відібрали 222,3 тисячі підприємств, які мають комерційну діяльність, показали виторг та надали інформацію про чистий фінансовий результат. До вибірки увійшли товариства з обмеженою відповідальністю, приватні підприємства, фермерські господарства, акціонерні товариства та дочірні підприємства.

    Результати виявилися доволі оптимістичними для української економіки. Із проаналізованих компаній 173 510 підприємств, або 78,1%, завершили рік із прибутком. Ще 45 752 компанії, що становить 20,6%, зафіксували збитки. Лише 1,4% підприємств, а це 3 005 компаній, завершили рік практично без прибутку та без збитків.

    Особливо цікавою виявилася структура прибутковості залежно від масштабу бізнесу. Найкращі показники продемонстрували представники середнього бізнесу. Серед компаній із річним виторгом від 100 мільйонів до 1 мільярда гривень прибуток отримали 89% підприємств. Це найвищий показник серед усіх категорій бізнесу в Україні.

    Великий бізнес, до якого належать компанії з виторгом понад 1 мільярд гривень на рік, також показав доволі високі результати. Прибутковими виявилися 86% таких підприємств. Водночас саме великі компанії стикаються із серйозними викликами: масштабними витратами на логістику, безпеку, відновлення пошкоджених виробництв та забезпечення енергетичної автономності.

    Найчисельніший сегмент української економіки — малий бізнес — показав дещо скромніші результати. Серед підприємств із річним виторгом до 100 мільйонів гривень прибуток отримали 77% компаній. Проте саме малий бізнес став справжнім лідером за ефективністю роботи.

    Аналітики зазначають, що головним показником ефективності є не лише сам факт отримання прибутку, а й рівень рентабельності продажів. І тут малий бізнес виявився беззаперечним переможцем. Половина малих підприємств має рентабельність понад 5%, тобто отримує більше ніж 5 гривень чистого прибутку з кожних 100 гривень виторгу. Для української економіки в умовах війни це дуже високий показник.

    Для порівняння, половина великих прибуткових компаній працює з рентабельністю менше 2,6%. У середнього бізнесу цей показник становить до 3,85%. Це означає, що хоча великі корпорації заробляють більше в абсолютних цифрах, вони отримують значно менше прибутку з кожної заробленої гривні.

    Експерти пояснюють це більшою гнучкістю малого бізнесу. Невеликі компанії швидше адаптуються до змін ринку, легше оптимізують витрати та можуть оперативніше змінювати напрямки діяльності відповідно до нових потреб споживачів.

    Ще одним важливим висновком дослідження стало те, що український бізнес продовжує демонструвати високу стійкість попри безпрецедентні виклики воєнного часу. За останні роки підприємства були змушені адаптуватися до постійних ракетних атак, проблем із електропостачанням, мобілізаційних процесів, зміни логістичних маршрутів та втрати частини ринків збуту. Проте більшість компаній не лише зберегли діяльність, а й змогли залишитися прибутковими.

    Опендатабот також звернув увагу на найбільших заробітчан української економіки. Найбільший чистий прибуток за підсумками 2025 року отримали державні та енергетичні гіганти. До числа лідерів увійшли «Укргідроенерго», «Укрнафта» та «Енергоатом». Саме енергетичний сектор продовжує залишатися одним із ключових драйверів української економіки навіть в умовах війни.

    Економісти зазначають, що високий рівень прибутковості бізнесу є важливим сигналом для інвесторів та міжнародних партнерів України. Попри ризики, українська економіка демонструє здатність до відновлення та адаптації. Це особливо важливо на тлі масштабних програм післявоєнної реконструкції, які можуть потребувати сотень мільярдів доларів інвестицій у найближчі роки.

    Разом із тим експерти застерігають від надмірного оптимізму. Майже 46 тисяч компаній залишаються збитковими, а частина прибуткових підприємств працює з мінімальною маржею. Крім того, у багатьох галузях бізнес продовжує залежати від державної підтримки, міжнародної допомоги та стабільної безпекової ситуації.

    Втім, головний висновок дослідження залишається позитивним: український бізнес не лише вижив під час війни, а й продовжує заробляти. І якщо нинішня тенденція збережеться, саме приватний сектор може стати одним із ключових рушіїв економічного відновлення країни після завершення бойових дій.

  • Нові мільярди на дороги: Кабмін запускає масштабний ремонт по всій Україні

    Нові мільярди на дороги: Кабмін запускає масштабний ремонт по всій Україні

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення додаткових 3,5 мільярда гривень із резервного фонду державного бюджету на терміновий ремонт автомобільних доріг місцевого значення. За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, кошти спрямують на відновлення найбільш проблемних і стратегічно важливих ділянок дорожньої мережі, від яких залежить як повсякденне життя громадян, так і ефективність роботи Сил оборони України.

    Про це глава уряду повідомила у своєму Telegram-каналі, наголосивши, що в умовах повномасштабної війни дорожня інфраструктура є одним із ключових елементів стійкості держави. Йдеться не лише про комфорт пересування, а насамперед про безпеку людей, швидкість реагування екстрених служб, евакуацію поранених та постачання необхідних ресурсів військовим підрозділам.

    За словами Свириденко, фінансування буде розподілене між усіма областями України. Водночас кошти не виділятимуться автоматично або на загальні потреби регіонів. Однією з головних умов стане співфінансування проєктів із місцевих бюджетів. Такий підхід має забезпечити більш відповідальне використання державних ресурсів і дозволити зосередити увагу на тих ділянках доріг, які дійсно потребують невідкладного відновлення.

    Прем’єр-міністерка зазначила, що йдеться насамперед про дороги місцевого значення, які в багатьох випадках є єдиним шляхом сполучення між громадами, лікарнями, освітніми закладами та адміністративними центрами. Частина цих маршрутів зазнала суттєвих руйнувань через інтенсивне використання під час війни, рух важкої військової техніки, а також через недостатнє фінансування ремонтів у попередні роки.

    Особливий акцент уряд робить на забезпеченні потреб оборони. З початку повномасштабного вторгнення Росії питання військової логістики стало одним із ключових для української держави. Від якості дорожнього покриття залежить швидкість доставки озброєння, боєприпасів, пального та гуманітарних вантажів. Крім того, справні дороги є критично важливими для евакуації поранених військових із прифронтових районів та їх оперативного транспортування до медичних закладів.

    Уряд наголошує, що відновлення дорожньої інфраструктури є частиною комплексної політики зміцнення внутрішньої стійкості країни. Попри значне навантаження на державний бюджет через війну, влада продовжує інвестувати в об’єкти, які мають стратегічне значення для функціонування економіки та забезпечення безпеки населення.

    Для цивільних громадян ремонт доріг означатиме покращення доступу до базових послуг. У багатьох регіонах саме стан місцевих автошляхів визначає швидкість прибуття карет швидкої допомоги, рятувальників та інших екстрених служб. Особливо це актуально для невеликих населених пунктів і сільських громад, де дорожня мережа часто перебуває у складному стані.

    Окрему увагу уряд приділяє підтримці регіональної економіки. Якісна транспортна інфраструктура дозволяє швидше перевозити продукцію підприємств, забезпечувати роботу логістичних центрів та підтримувати економічну активність навіть в умовах воєнного часу. Експерти неодноразово наголошували, що дороги залишаються одним із найважливіших факторів для розвитку бізнесу та залучення інвестицій у регіони.

    Рішення про додаткові 3,5 мільярда гривень стало продовженням масштабної кампанії з відновлення транспортної інфраструктури, яку уряд реалізує протягом останніх місяців. Раніше Юлія Свириденко повідомляла, що в Україні вже завершено першочергову ліквідацію післязимових пошкоджень на дорогах державного та міжнародного значення. Загалом дорожнім службам вдалося відремонтувати близько 14 мільйонів квадратних метрів дорожнього покриття.

    За даними уряду, це стало рекордним показником за весь період повномасштабної війни. Такого обсягу планових ремонтних робіт на автошляхах не виконували з початку російського вторгнення у 2022 році. Влада пояснює це необхідністю підтримувати працездатність транспортної системи країни навіть в умовах постійних атак на інфраструктуру та обмежених фінансових ресурсів.

    Паралельно триває реалізація великих інфраструктурних проєктів. Одним із них стало відкриття на початку червня Північного обходу Рівного — нового транспортного коридору довжиною 14,5 кілометра. Ця магістраль має стратегічне значення для західних областей України, оскільки дозволяє розвантажити міські дороги від транзитного транспорту та забезпечує швидший вихід до міжнародної траси Київ — Чоп.

    Крім того, нова дорога покращує сполучення з ключовими пунктами пропуску на українсько-польському кордоні, через які проходить значна частина міжнародних вантажоперевезень, гуманітарної допомоги та логістичних маршрутів, необхідних для підтримки України в умовах війни.

    У Кабінеті Міністрів переконані, що додаткові інвестиції у ремонт місцевих доріг дозволять не лише підвищити рівень безпеки населення, а й зміцнити обороноздатність країни. В умовах триваючої російської агресії якісна транспортна інфраструктура залишається одним із ключових факторів, що забезпечують стабільність держави, ефективність роботи армії та безперервне функціонування економіки. З огляду на це уряд планує і надалі спрямовувати ресурси на відновлення та модернізацію дорожньої мережі, яка відіграє дедалі важливішу роль як у тилу, так і поблизу лінії фронту.

  • Не зерном єдиним: уряд запускає масштабну трансформацію українського експорту

    Не зерном єдиним: уряд запускає масштабну трансформацію українського експорту

    Кабінет Міністрів України затвердив нову Експортну стратегію України до 2030 року, яка має стати одним із ключових економічних документів наступних років. Уряд поставив перед собою амбітну мету — збільшити обсяг експорту товарів і послуг до 85 мільярдів доларів, зменшити залежність від сировинних товарів та перетворити Україну на державу з потужним виробництвом продукції з високою доданою вартістю.

    Про ухвалення документа повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Стратегія враховує виклики повномасштабної війни, процес післявоєнного відновлення країни та курс на повну інтеграцію до європейського економічного простору.

    За словами віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки, українська економіка має значний виробничий потенціал, який поки що використовується не повною мірою. Саме тому головним завданням держави стає створення умов для виходу українських компаній на нові зовнішні ринки, розширення географії експорту та збільшення частки продукції, що проходить глибоку переробку всередині країни.

    Нова стратегія передбачає масштабну трансформацію українського експорту. Якщо сьогодні значну частину валютних надходжень забезпечують аграрна продукція, руда, метал та інша сировина, то до кінця десятиліття уряд прагне змінити цю модель. У центрі уваги опиняться машинобудування, харчова промисловість, продукція переробки, ІТ-послуги, інноваційні технології та високотехнологічне виробництво.

    Документ містить чотири ключові цілі, які мають бути досягнуті до 2030 року. Насамперед йдеться про збільшення загального обсягу експорту товарів і послуг до 85 мільярдів доларів. Для порівняння, за підсумками 2025 року цей показник оцінювався приблизно у 48 мільярдів доларів. Таким чином, уряд планує майже подвоїти експортний потенціал країни.

    Ще одним важливим завданням є скорочення частки сировинної продукції в структурі експорту. За даними уряду, станом на дев’ять місяців 2025 року частка товарів із низьким рівнем переробки становила понад 87%. До 2030 року цей показник планують знизити до 59%.

    Також стратегія передбачає збільшення співвідношення експорту до валового внутрішнього продукту до 33%. У 2024 році цей показник становив 29,4%, що свідчить про потенціал для подальшого розвитку зовнішньої торгівлі.

    Окремий акцент зроблено на секторі послуг. Уряд прагне, щоб частка експорту послуг у загальній структурі експорту досягла 25%. Наразі вона становить близько 18%. Особливі надії покладаються на ІТ-галузь, інжиніринг, транспортні послуги, креативні індустрії та цифрову економіку.

    Для досягнення цих цілей уряд планує реалізувати низку системних реформ. Серед ключових напрямів — підтримка переробної промисловості, залучення інвестицій у виробництво, розвиток індустріальних парків, покращення логістичної інфраструктури та усунення торговельних бар’єрів на зовнішніх ринках.

    Важливу роль має відігравати Експортно-кредитне агентство України. Саме через нього держава планує розширювати фінансову підтримку українських виробників, страхувати експортні ризики та допомагати компаніям виходити на нові ринки.

    Суттєва увага приділятиметься й цифровізації державних сервісів для бізнесу. Уряд очікує, що спрощення процедур, автоматизація документів та електронні сервіси допоможуть українським компаніям швидше адаптуватися до вимог міжнародної торгівлі.

    Ще одним важливим напрямом стане розвиток національного бренду «Зроблено в Україні». Влада прагне підвищити впізнаваність українських товарів у світі та створити позитивну репутацію для продукції українського виробництва.

    Реалізація стратегії проходитиме у два етапи. Перший охоплюватиме період з 2026 по 2028 роки. У цей час головний акцент буде зроблено на оновленні законодавства, усуненні регуляторних перешкод, залученні інвестицій та відкритті нових ринків. Уряд прогнозує, що вже до 2028 року обсяг українського експорту може зрости до 80 мільярдів доларів.

    Другий етап, який триватиме з 2029 по 2030 роки, передбачатиме масштабування вже запущених реформ та формування комплексної системи підтримки українських експортерів.

    Важливим фактором реалізації стратегії залишається процес інтеграції України до Європейського Союзу. Очікується, що поступове наближення до європейських стандартів відкриватиме для українських компаній нові можливості на ринках ЄС. Саме європейський напрям залишається ключовим для української зовнішньої торгівлі після початку повномасштабної війни.

    Позитивні сигнали вже спостерігаються в аграрному секторі. За даними Міністерства економіки, нині понад половину аграрного експорту України становлять продукти переробки. Якщо раніше українські компанії переважно продавали сировину, то зараз дедалі більше експортують готову продукцію та напівфабрикати. Частка такої продукції за останні роки зросла на 10 відсоткових пунктів.

    Експерти зазначають, що успішна реалізація нової експортної стратегії може стати одним із головних драйверів економічного відновлення країни після війни. Зростання експорту означатиме збільшення валютних надходжень, створення нових робочих місць, розвиток виробництва та підвищення конкурентоспроможності українського бізнесу на світових ринках.

    Водночас досягнення поставлених цілей залежатиме від багатьох факторів, серед яких безпекова ситуація, швидкість відновлення інфраструктури, доступ бізнесу до фінансування та подальша інтеграція України до європейського економічного простору. Попри ці виклики уряд розраховує, що до 2030 року Україна зможе перейти від переважно сировинної моделі експорту до сучасної економіки, орієнтованої на виробництво продукції з високою доданою вартістю та конкурентоспроможністю на глобальних ринках.

  • Ринок нерухомості лихоманить: у яких областях квартири різко подорожчали, а де ціни обвалилися

    Ринок нерухомості лихоманить: у яких областях квартири різко подорожчали, а де ціни обвалилися

    Ринок житлової нерухомості в Україні продовжує демонструвати неоднорідну динаміку. Попри війну, економічну нестабільність та безпекові ризики, вартість житла у більшості регіонів країни у травні 2026 року знову зросла. Водночас попит залишається нерівномірним: в одних областях покупці активно цікавляться новими квартирами, тоді як в інших ринок поступово охолоджується.

    Про це свідчать результати аналітичного дослідження маркетплейса нерухомості DIM.RIA.

    Найбільше зростання цін на первинному ринку житла у травні зафіксовано в Чернігівській області. Тут середня вартість квадратного метра у новобудовах за місяць збільшилася одразу на 13%. Така динаміка стала найбільшою серед усіх регіонів України.

    Якщо ж аналізувати ситуацію за останній рік, абсолютним лідером стала Івано-Франківська область. Тут квадратний метр у новобудовах подорожчав на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Значне зростання також продемонстрували Тернопільська та Житомирська області, де ціни збільшилися на 19%. У Кіровоградській, Вінницькій та Хмельницькій областях житло подорожчало на 14%.

    Експерти пояснюють таку тенденцію насамперед переміщенням населення до відносно безпечних регіонів, а також обмеженою пропозицією якісного нового житла. Водночас забудовники продовжують поступово піднімати ціни через зростання вартості будівельних матеріалів, логістики та робочої сили.

    Попри загальну тенденцію до подорожчання, у столиці відбулося незначне коригування цін. У травні середня вартість квадратного метра в київських новобудовах становила 1429 доларів, що на 0,6% менше порівняно з квітнем.

    Київ, однак, залишається найдорожчим містом України за вартістю первинного житла. Найвищі ціни традиційно фіксуються у Печерському районі, де квадратний метр коштує в середньому 2729 доларів. Для порівняння, у Деснянському районі столиці новобудови продаються майже втричі дешевше — в середньому по 882 долари за квадратний метр.

    Не менш цікавою є ситуація з попитом на новобудови. У травні найбільше зріс інтерес покупців у Кіровоградській області — одразу на 29%. Значне пожвавлення також зафіксували у Волинській області, де кількість звернень потенційних покупців збільшилася на 25%.

    До переліку регіонів із високою активністю також увійшли Миколаївська область із приростом попиту на 22% та Хмельницька область із показником 18%.

    Водночас у низці областей спостерігалося помітне зниження інтересу до новобудов. Найбільше скорочення попиту відбулося у Харківській області — мінус 13%. Також зменшення кількості звернень зафіксовано у Рівненській області (-8,6%) та Дніпропетровській (-8,4%).

    На вторинному ринку житла ситуація виявилася ще більш контрастною. У травні найбільше зростання кількості нових оголошень спостерігалося у Волинській та Сумській областях, де пропозиція збільшилася на 10%. У Чернігівській області кількість об’єктів на продаж зросла на 8%.

    Водночас у Києві власники почали виставляти на продаж менше квартир. Кількість оголошень на вторинному ринку столиці скоротилася на 11%, що стало одним із найбільших спадів серед усіх регіонів країни.

    Попри коливання попиту та пропозиції, ціни на вторинному ринку в більшості областей продовжили рухатися вгору. Найбільше житло подорожчало у Чернівецькій області — плюс 12% за місяць. Значне зростання також зафіксовано в Кіровоградській області (+9%) та Рівненській області (+8%).

    Водночас у прифронтових та прикордонних регіонах ситуація залишається складною. Найбільше падіння цін зафіксовано у Херсонській області, де квартири подешевшали на 9%. У Чернігівській області вартість житла знизилася на 8%.

    Саме Херсонщина залишається регіоном із найдоступнішою нерухомістю в Україні. Середня ціна однокімнатної квартири тут у травні становила лише 15,5 тисячі доларів.

    Для порівняння, у Києві середня вартість однокімнатної квартири на вторинному ринку вже досягла 89 тисяч доларів. При цьому найбільш дорогим районом столиці залишається Печерський, де середня ціна однокімнатного житла сягає 180 тисяч доларів. Найдешевші квартири продаються у Деснянському районі — приблизно за 48 тисяч доларів.

    Попит на вторинне житло в більшості регіонів країни продовжує скорочуватися. Найбільше падіння інтересу покупців зафіксовано у Херсонській області — мінус 18%. У Сумській області попит зменшився на 11%, а в Чернівецькій — на 9%.

    Серед регіонів, де покупці навпаки почали активніше шукати житло, лідирує Закарпатська область. Тут попит зріс на 15%. У Рівненській області зафіксовано зростання на 9%.

    Аналітики зазначають, що ринок нерухомості дедалі більше залежить від безпекової ситуації. Західні області та відносно безпечні регіони продовжують приваблювати покупців і демонструють стійке зростання цін. Натомість прифронтові території стикаються зі зниженням вартості житла та скороченням попиту.

    Водночас соціологічні дослідження свідчать, що інтерес українців до купівлі власного житла залишається високим. За останніми опитуваннями, понад половина громадян — 51,1% — планують придбати нерухомість у найближчій перспективі. При цьому дедалі більше українців звертають увагу не лише на квартири, а й на приватні будинки. Найпопулярнішим бюджетом для майбутньої покупки залишається сума від 30 до 60 тисяч доларів.

    Експерти прогнозують, що до кінця року ринок житла залишатиметься активним, однак темпи зростання цін багато в чому залежатимуть від ситуації на фронті, макроекономічної стабільності та доступності іпотечних програм для населення.

  • Україна відкриває ворота для мільярдних інвестицій: у Польщі презентують грандіозний проєкт порту «Чорноморськ»

    Україна відкриває ворота для мільярдних інвестицій: у Польщі презентують грандіозний проєкт порту «Чорноморськ»

    Україна робить ще один важливий крок до залучення міжнародного капіталу та відновлення економіки під час війни. Уже 24 червня в польському Гданську відбудеться офіційна презентація концесійного проєкту Поромного терміналу морського торговельного порту «Чорноморськ». Саме там потенційним інвесторам з усього світу представлять умови участі в одному з наймасштабніших інфраструктурних проєктів країни останніх років.

    Йдеться про проєкт державно-приватного партнерства, який Україна просуває навіть в умовах повномасштабної війни. Міністерство розвитку громад та територій України позиціонує концесію як можливість не лише модернізувати один із ключових портів країни, а й продемонструвати міжнародному бізнесу готовність України до масштабних інвестиційних проєктів.

    Захід у Гданську орієнтований на стратегічних інвесторів, міжнародні інвестиційні фонди, банки, кредиторів, страхові компанії та інших представників великого бізнесу, які можуть взяти участь у майбутньому конкурсі. Під час презентації учасникам покажуть ключові параметри концесії, державне бачення розвитку портової інфраструктури та механізми проведення конкурсної процедури.

    Організаторами заходу виступають Міністерство розвитку громад та територій України у співпраці з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Саме ці міжнародні інституції супроводжують проєкт і допомагають розробляти його фінансову та юридичну модель відповідно до міжнародних стандартів.

    Порт «Чорноморськ» є одним із найбільших морських портів України та має стратегічне значення для зовнішньої торгівлі держави. Його географічне розташування на узбережжі Чорного моря дозволяє забезпечувати сполучення України з країнами Європи, Кавказу, Близького Сходу та Азії. Саме через цей порт проходять значні обсяги контейнерних, зернових та генеральних вантажів. Після початку повномасштабної війни значення українських морських портів лише зросло, оскільки вони залишаються критично важливими для експорту продукції та підтримки економіки.

    Важливо, що концесія не означає приватизацію державного майна. За умовами проєкту держава зберігає право власності на стратегічні об’єкти інфраструктури, тоді як приватний партнер отримує можливість управляти терміналом, інвестувати у його модернізацію та розвиток протягом тривалого періоду. Попередньо йдеться про можливість передачі окремих терміналів в управління строком до 40 років. Контроль за виконанням інвестиційних зобов’язань залишатиметься за державою.

    Проєкт уже пройшов кілька важливих етапів. У березні завершився прийом заявок на етапі прекваліфікації. Після цього конкурсна комісія допустила до наступного етапу компанії, серед яких є представники провідних світових портових операторів. За даними Міністерства розвитку громад та територій, серед учасників є компанії, які входять до числа найбільших портових операторів світу.

    13 травня проєкт офіційно перейшов до стадії конкурентного діалогу — одного з ключових етапів концесійної процедури. Саме зараз потенційні інвестори отримали доступ до технічної та фінансової інформації, аналізують активи порту та готують свої пропозиції щодо майбутньої моделі співпраці. Цей етап триватиме 75 днів.

    Віцепрем’єр-міністр з відновлення України та міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба раніше наголошував, що конкурентний діалог дозволяє сформувати максимально збалансовану модель концесії, яка врахує інтереси держави, місцевих громад та приватного бізнесу. За його словами, саме завдяки діалогу з потенційними інвесторами формується фінальна модель договору, яка буде життєздатною та привабливою для міжнародного капіталу.

    Після завершення конкурентного діалогу конкурсна комісія разом із консультантами від ЄБРР та IFC опрацює отримані пропозиції та сформує остаточну редакцію концесійного договору. Лише після цього буде оголошено фінальний конкурс із поданням юридично зобов’язуючих пропозицій від інвесторів.

    Експерти зазначають, що успішна реалізація концесії порту «Чорноморськ» може стати важливим сигналом для міжнародного бізнесу щодо готовності вкладати кошти в українську інфраструктуру навіть під час війни. Раніше Україна вже реалізовувала концесійні проєкти в портах «Ольвія» та «Херсон», однак нинішній проєкт стане першим масштабним портовим державно-приватним партнерством, запущеним після початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Для України цей проєкт має не лише економічне, а й стратегічне значення. Розвиток портової інфраструктури є одним із ключових елементів майбутнього відновлення країни та інтеграції в європейські логістичні ланцюги. Якщо конкурс завершиться успішно, «Чорноморськ» може отримати новий імпульс розвитку та стати одним із головних транспортних вузлів Чорного моря після завершення війни.