Позначка: експеримент

  • Як життя без смартфона впливає на психіку та концентрацію

    Як життя без смартфона впливає на психіку та концентрацію

    Американський контенттворець Ендрю Файнштейн провів незвичайний експеримент: він помістив свій смартфон у сейф на 30 днів. Результати сканування мозку після місяця цифрового детоксу виявилися приголомшливими.

    До початку експерименту Файнштейн мав низький рівень концентрації, а сканування показало дисбаланс нейронної активності в ділянках мозку, що відповідають за соціальну тривожність, сон та депресивні стани. Зони з надмірно високою або низькою активністю вказували на те, що надмірне користування смартфоном може погіршувати психічне здоров’я.

    Хоча відсутність телефону створювала певні труднощі — наприклад, під час хвороби чи подорожей — стан блогера значно покращився. Лікар охарактеризував прогрес як «найкращий, який він коли-небудь бачив». Особливо помітні зміни спостерігалися у сферах стійкої уваги та контролю імпульсів.

    Раніше подібний експеримент провела редакторка Woman&Home Елла Дав, відмовившись від смартфона на три дні. Уже на другий день вона почала більше часу проводити з чоловіком, відчула зниження рівня стресу та покращення сну. Жінка зробила висновок, що цифровий детокс допомагає навчитися цінувати момент, бути спокійнішим і підтримувати зв’язок із близькими.

    Результати цих експериментів підтверджують, що навіть короткочасна відмова від смартфона може позитивно впливати на психічне здоров’я, концентрацію та загальний емоційний стан.

  • Як просто перевірити натуральність вершкового масла вдома

    Як просто перевірити натуральність вершкового масла вдома

    Вершкове масло – один із найпопулярніших продуктів на українському столі. Однак через високу ціну на ринку з’являється ризик придбати фальсифікат. Українка під ніком @blondinki01 у TikTok провела експеримент, щоб показати, як у домашніх умовах перевірити натуральність масла.

    Для перевірки вона придбала п’ять різних марок: “Новобаварське 82%” (Харків), “Яготинське 82,5%” (Київська область), “Агромол 82,5%” (Харків), “Елітне 82%” (Полтавщина) та “Ферма 73%” (Вінничина). Метод перевірки простий: відламати шматочок холодного масла і кинути його у склянку гарячої води (60-70°С), почекати 5 хвилин і розмішати ложкою.

    Результати виявилися різними. “Новобаварське” показало великі бежеві кульки жиру, що не розчинилися, – це ознака фальсифікату. “Яготинське” і “Ферма” розчинилися рівномірно, вода помутніла і мала дрібні вкраплення молочного жиру – продукт натуральний. “Елітне” спершу виглядало добре, але при розмішуванні виявилися великі частинки, схожі на рослинний жир, що свідчить про домішки. “Агромол” показало результати, схожі на “Ферма” – натуральне масло.

    Такий простий тест допомагає українцям не помилитися при покупці і обирати лише якісні та натуральні продукти.

  • Чи послаблює ChatGPT наше мислення: результати експерименту

    Чи послаблює ChatGPT наше мислення: результати експерименту

    Массачусетський технологічний інститут провів дослідження, аби з’ясувати, як використання ChatGPT впливає на роботу мозку студентів. Участь у експерименті взяли 54 студенти з Бостона, яких розподілили на три групи: одна писала есе без допомоги, інша користувалася Google, а третя зверталася до ChatGPT.

    Як працював мозок студентів

    Вчені відстежували активність мозкових хвиль під час виконання завдань. З’ясувалося, що найвищу інтенсивність нейронних зв’язків продемонстрували учасники, які працювали самостійно. Натомість студенти, які покладалися на ChatGPT, демонстрували найнижчу активність: дослідники зазначили, що вони часто діяли «на автопілоті», що пригальмовувало креативність.

    Зміна ролей

    Коли групи помінялися місцями, новачки в роботі з ШІ змогли покращити якість своїх текстів. Однак ті, хто звик покладатися на ChatGPT, без нього зіткнулися з труднощами і не змогли відтворити попередній рівень письма. Викладачі також звернули увагу, що тексти, створені з допомогою ШІ, втрачали індивідуальність та емоційну «глибину».

    Не панікувати, але задуматися

    Автори дослідження підкреслюють: йдеться не про «атрофію мозку», а радше про ризик надмірної залежності від технологій. Масштаб експерименту також обмежений, тому говорити про глобальні висновки зарано.

    Експерти Вільного університету Амстердама додають: найбільша загроза полягає у втраті критичного мислення. Якщо людина беззастережно довіряє штучному інтелекту, вона ризикує втратити власну здатність оцінювати, аналізувати та робити висновки.

    Тож головне питання залишається відкритим: як знайти баланс між корисною підтримкою ШІ та розвитком власного інтелекту? Чи стане ChatGPT надійним партнером у навчанні, чи перетвориться на небезпечну підміну мислення?

  • Вчені навчили комп’ютер читати думки з точністю до 54%

    Вчені навчили комп’ютер читати думки з точністю до 54%

    Дослідники зі Стенфордського університету (США) досягли рекордної точності у розпізнаванні внутрішньої мови людини. Використовуючи технологію імплантації електродів у моторну область кори головного мозку та штучний інтелект, вони змогли «прочитати» думки учасників експерименту з точністю від 26 до 54%. Це найвищий показник розпізнавання внутрішньої мови на сьогодні.

    Раніше схожа система була застосована до пацієнта з боковим амиотрофічним склерозом, який не міг говорити. Технологія «мозок-комп’ютер» дозволяла пацієнту відтворювати слова через артикуляцію, проте це було дуже виснажливо. Новий підхід дозволив учасникам лише уявляти вимовлені слова.

    Електроенцефалографія зафіксувала активність нейронів моторної кори навіть під час «мовлення в думках». Штучний інтелект зіставляв ці сигнали з фонемами та складав слова й речення з словника на 125 000 одиниць. Учасники експерименту могли уявляти цілі речення, а комп’ютерна система декодувала їх у режимі реального часу.

    Результати дослідження, опубліковані у журналі Cell, відкривають нові перспективи для вивчення нейронних механізмів внутрішньої мови та можуть стати основою для технологій допомоги людям із порушеннями мовлення. Втім, для практичного застосування системи ще потребують доопрацювання.

  • Гетманцев підтримує експеримент із чотириденним робочим тижнем

    Гетманцев підтримує експеримент із чотириденним робочим тижнем

    Народний депутат від партії «Слуга Народу» Данило Гетманцев висловився на підтримку запровадження в Україні чотириденного робочого тижня як експерименту. За його словами, це могло б бути добровільною опцією для роботодавців і працівників, особливо в умовах воєнного часу.

    «Я не впевнений, що в період війни це можна робити обов’язковим, адже роботодавець має разом із трудовим колективом вирішувати це питання. Але як опціональна можливість, щоб вони могли домовитися про такий режим, я б підтримав», — зазначив Гетманцев.

    Він нагадав, що подібна практика вже діє у таких країнах, як Бельгія, Ірландія та Польща. При цьому можна зберегти 40-годинний робочий тиждень, розподілений на чотири дні, або домовлятися про інші умови.

    В Україні експеримент із чотириденним робочим тижнем наразі не впроваджений, але у Польщі він уже триває і показує певні результати.

    Гетманцев додав, що для впровадження такого формату роботи важлива готовність бізнесу та бажання сторін співпрацювати.

  • Помірне вживання алкоголю знижує “поганий” холестерин – дослідження Гарварду

    Помірне вживання алкоголю знижує “поганий” холестерин – дослідження Гарварду

    Гарвардські вчені провели масштабне дослідження, яке показало, що помірне вживання алкоголю знижує рівень “поганого” холестерину (ЛПНЩ) і підвищує “хороший” холестерин (ЛПВЩ).

    Ці висновки підтверджують дані, отримані на основі медичних записів майже 58 000 дорослих жителів Японії. Вчені дослідили випадки від повної відмови від алкоголю до помірного споживання.

    Обмеження вживання алкоголю важливо з огляду на те, що різні проблеми зі здоров’ям, такі як випадкові травми, захворювання печінки, високий кров’яний тиск – пов’язаним з надмірним споживанням напіїв. Але висновки у новому дослідженні вчених з Гарвардського університету вказують на те, що не все так погано. У випадках помірного споживання є користь у тому, що “поганий” холестерин знижується.

    Дослідники провели експеримент за участю майже 58 000 дорослих жителів Японії, використовуючи базу даних медичних записів, отриманих під час планових обстежень. Було виявлено, що коли люди переходили від непитущих до питущих під час дослідження, у них знижувався рівень “поганого” холестерину – холестерину ліпопротеїнів низької щільності, або ЛПНЩ.

    “Хороший” холестерин, тобто холестерин ліпопротеїдів високої щільності, або ЛПВЩ, за даними дослідження підвищувався, коли учасники експерименту вживали алкоголь

    – ідеться у матеріалі.

    Цікаво, що рівень ЛПВЩ підвищився настільки, що фактично перевершив поліпшення, які зазвичай спостерігаються при прийомі ліків, відзначають дослідники.

    У людей, які перейшли від нульової кількості напоїв до 1,5 напоїв на день або менше, рівень поганого холестерину ЛПНЩ знизився на 0,85 мг/дл, а рівень хорошого холестерину ЛПВЩ підвищився на 0,58 мг/дл, порівняно з непитущими людьми, які ніколи не починали пити. У тих, хто почав пити від нуля до 1,5-3 напоїв на день, рівень поганого ЛПНЩ знизився на 4,4 мг/дл, а рівень хорошого ЛПВЩ підвищився на 2,49 мг/дл.

    – ідеться у матеріалі. 

    Для довідки:

    • оптимальний рівень ЛПНЩ для дорослих становить менше 100 мг/дл;
    • оптимальний рівень ЛПВЩ — 60 мг/дл або вище.

    Важливо:

    Більш високі рівні ЛПНЩ можуть збільшити ризик серцевих захворювань, інсульту, захворювань периферичних артерій та інших проблем зі здоров’ям.

    Вищий рівень ЛПВЩ має захисний ефект проти серцево-судинних захворювань. Хоча деякі зміни, про які повідомляється в дослідженні, були незначними, дослідники відзначають, що в деяких випадках вони можуть мати значення.

    Наприклад, збільшення ЛПНЩ на 5 мг/дл достатньо, щоб підвищити ризик серцево-судинної події на 2–3 відсотки.

    Дослідники запустили три різні моделі для коригування різноманітних факторів, у тому числі основних, таких як вік, стать, індекс маси тіла, а також захворювань, таких як гіпертонія та діабет, і факторів способу життя, таких як фізичні вправи, харчові звички та куріння. Усі моделі демонстрували однакові асоціації.

    Також розділили дані за тим, які алкогольні напої люди вживали — вино, пиво, саке, інші алкогольні напої. Результати були однакові в усіх категоріях.