Daypolitico

Позначка: Еммануель Макрон

  • Санкції висіли на волосині: ЄС прибрав двох російських мільярдерів, щоб зберегти тиск на РФ

    Санкції висіли на волосині: ЄС прибрав двох російських мільярдерів, щоб зберегти тиск на РФ

    Європейський Союз після кількох тижнів складних переговорів таки зберіг один із ключових персональних санкційних режимів проти Росії. Причому цього разу обмеження продовжили не на традиційні шість місяців, а одразу на три роки — до 22 вересня 2029 року. Проте домовленість передбачила й поступки: зі списку виключили російських мільярдерів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана, навколо яких між країнами ЄС розгорнулася гостра суперечка.

    Офіційно Рада ЄС повідомила, що обмеження залишаються чинними щодо понад 3000 фізичних та юридичних осіб. Вони передбачають замороження активів, заборону на надання коштів та економічних ресурсів, а для фізичних осіб — також обмеження на в’їзд і транзит територією Євросоюзу.

    Водночас у новому рішенні ЄС із санкційного переліку видалили записи щодо Усманова, Фрідмана, Андрія Фалалеєва та компанії Redbird Corporate Services Ltd. Ще трьох осіб прибрали зі списку через їхню смерть. Це прямо випливає з опублікованого 22 вересня регламенту ЄС.

    Чому рішення ледве встигли ухвалити

    Санкції мали бути продовжені ще в середині вересня, однак країнам ЄС не вдалося вчасно досягти одностайності. Через це 14 вересня посли держав-членів пішли на нетиповий крок — продовжили дію обмежень лише на сім днів, до 22 вересня, щоб отримати додатковий час для переговорів.

    Одним із головних каменів спотикання став Усманов.

    За даними Reuters і Le Monde, Франція разом зі Словаччиною наполягала на його виключенні зі списку. Париж офіційно пояснював свою позицію міркуваннями «національної безпеки» та зверненнями міжнародних партнерів, не розкриваючи подробиць.

    Reuters і французьке Le Monde водночас повідомляли з посиланням на дипломатичні джерела, що позиція Парижа могла бути пов’язана з переговорами з Азербайджаном щодо французьких громадян, які перебувають там у в’язниці. Азербайджан заперечував твердження про використання Усманова як елементу такого обміну, тому цю версію коректно розглядати саме як повідомлення джерел, а не як встановлений факт.

    Одним із французьких громадян, доля яких фігурує у повідомленнях медіа, є бізнесмен Мартен Раян. Його засудили в Азербайджані за звинуваченнями у шпигунстві, які Париж відкидав.

    Як до Усманова додався Фрідман

    Якщо виключення Усманова просували передусім Франція та Словаччина, то щодо Михаїла Фрідмана окрему позицію зайняв Люксембург.

    Reuters повідомляє, що Люксембург наполягав на виключенні Фрідмана через юридичні ризики, пов’язані з його багатомільярдним позовом. Російський бізнесмен вимагає від країни близько 16 млрд доларів компенсації за заморожені активи.

    У результаті питання двох мільярдерів фактично опинилося в одному політичному пакеті.

    Обидва перебували під санкціями ЄС із 28 лютого 2022 року. Після повномасштабного вторгнення Росії санкційний перелік різко розширили, включивши до нього високопосадовців, військових, пропагандистів, бізнесменів та компанії, які ЄС вважав причетними до підтримки російської агресії.

    Латвія до останнього виступала проти

    Найпомітніший спротив компромісу чинила Латвія.

    22 вересня прем’єр Андріс Кулбергс заявив, що послаблювати тиск на осіб, пов’язаних із підтримкою російської війни, неприпустимо. Латвійський уряд навіть провів закрите екстрене засідання, присвячене санкційному рішенню.

    Однак остаточно блокувати угоду Рига не стала.

    Причина була практичною: для продовження персональних санкцій потрібна одностайність усіх 27 держав ЄС. Якби домовленість до завершення дедлайну провалилася, під загрозою опинилася б дія обмежень щодо всього великого переліку.

    Латвія зрештою утрималася, а санкції щодо майже 3000 осіб і компаній вдалося продовжити на три роки. Латвійський уряд назвав своїм пріоритетом недопущення руйнування санкційного режиму.

    Окремо Рига оголосила про намір розглянути національні обмеження щодо Усманова та Фрідмана.

    Паралельно після контактів Кулбергса з Еммануелем Макроном Франція погодилася почати переговори про можливу участь Латвії у французькій ініціативі ядерного стримування. За словами латвійського прем’єра, Париж також висловив готовність посилювати військову присутність у Латвії, зокрема у сфері ППО.

    Україна виступила проти виключення олігархів

    Київ ще до остаточного рішення відкрито закликав ЄС не знімати санкції з Усманова та Фрідмана.

    21 вересня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що підстави, через які обох бізнесменів внесли до списку, на думку України, не змінилися, а виключення може послати Москві неправильний сигнал.

    Після ухвалення компромісу Сибіга назвав виключення двох бізнесменів «ганебним і невиправданим» та закликав держави Європи застосувати проти них національні санкції. Це є позицією українського уряду, тоді як рішення ЄС стало результатом компромісу між усіма 27 державами-членами.

    «Ненька інфо» ще до остаточного рішення писала про цю санкційну кризу та про те, що ЄС був змушений тимчасово продовжити обмеження лише на тиждень через суперечку навколо Усманова. Трамп оголосив енергетичне перемир’я, але Київ чекає гарантій: що відбувається з переговорами — Ненька інфо

    У цьому матеріалі зазначалося, що Франція і Словаччина підтримували можливе виключення Усманова, через що 14 вересня країни ЄС не змогли домовитися про звичайне продовження санкцій і дали собі додатковий тиждень.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про історію спроб домогтися послаблення санкцій щодо родини Усманова та про контакти угорських посадовців із російською стороною. «Я не служив Росії»: Сійярто відповів на скандал із розмовами з Лавровим — Ненька інфо

    У матеріалі йшлося, зокрема, про попередні дискусії навколо виключення з санкційного переліку сестри Усманова Гульбахор Ісмаїлової.

    У чому головний результат домовленості

    Попри суперечку навколо двох мільярдерів, ЄС водночас зробив санкційний режим значно стійкішим у часі.

    Раніше персональні санкції доводилося продовжувати кожні шість місяців, що щоразу потребувало одностайності 27 держав. Тепер цей режим діятиме 36 місяців — до 22 вересня 2029 року.

    Таким чином, найближчими роками чергове піврічне вето окремої країни вже не зможе автоматично поставити під загрозу весь список.

    Разом із тим виключення Усманова та Фрідмана показало, наскільки на санкційну політику ЄС можуть впливати національні інтереси, судові спори та двосторонні дипломатичні питання.

    Офіційний підсумок 22 вересня такий: Євросоюз зберіг персональні санкції проти більш ніж трьох тисяч осіб та організацій до осені 2029 року, але водночас вилучив із переліку кількох фігурантів, серед яких — Усманов і Фрідман. Саме ця частина компромісу викликала найгострішу реакцію України та частини держав ЄС.

  • Зеленський планує поїздку до США, виліт може відбутися вже на вихідних із зупинкою у Франції для зустрічі з Макроном

    Зеленський планує поїздку до США, виліт може відбутися вже на вихідних із зупинкою у Франції для зустрічі з Макроном

    Єлисейський палац у п’ятницю збирає лідерів усіх парламентських партій. Зустріч відбудеться у закритому форматі за участю Макрона, прем’єра, представників військового керівництва та розвідки. Серед тем — Україна, Близький Схід і ризики для французької енергетики. На тлі зовнішньополітичного порядку денного Париж водночас намагається зберегти внутрішній консенсус щодо ключових питань.

    Публічно Зеленський і Макрон домовилися зустрітися на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку. Сесія стартує 22 вересня. Міністерство закордонних справ України окремо підтверджує, що команди працюють над зустріччю Зеленського з Трампом, а також над контактами з Конгресом, американським бізнесом та українською діаспорою. Офіційно поїздка поки заявлена як візит до США наприкінці вересня, без оголошених проміжних зупинок.

    За відомостями, отриманими редакцією, виліт може відбутися вже на вихідних або в понеділок. Джерело стверджує, що розмова з Макроном може відбутися ще до Нью-Йорка — у межах можливої зупинки у Франції. Серед тем, за його словами, має бути і політична криза в Києві. Ані Київ, ані Париж поки публічно не підтверджували цю інформацію, тому вона залишається на рівні даних джерела. Сам кризовий процес уже вийшов за межі кулуарних обговорень. Верховна Рада відправила у відставку генпрокурора Руслана Кравченка, після чого Зеленський підписав відповідний указ. Виконувачем обов’язків призначено Антона Ковальського.

    Для європейських партнерів це створює додаткові питання щодо того, хто зараз представляє українську сторону та відповідає за антикорупційний порядок денний. На цьому тлі у Франції Марін Ле Пен заявила, що Париж більше не може надавати Україні фінансову допомогу в колишньому обсязі. Водночас вона допустила продовження навчання українських військових і постачання оборонного озброєння. Твердження джерела про можливий «гарячий прийом» з боку її партії публічно не підтверджене. Водночас сама риторика Ле Пен свідчить, що питання подальшого обсягу підтримки України у Франції вже стає частиною внутрішньої політичної дискусії.

    Для Києва тиждень у Нью-Йорку має стати можливістю активізувати дипломатичні контакти після візитів Віткоффа та Кушнера. Макрон залишається одним із ключових європейських партнерів України, тоді як Ле Пен уже говорить про те, що фінансову допомогу в колишньому обсязі Франція більше надавати не може. Якщо зустріч із Макроном справді відбудеться ще у Франції, однією з її тем може стати не лише міжнародний порядок денний, а й ситуація всередині України — зокрема питання про те, хто ухвалює рішення в Києві та наскільки стійкою залишається нинішня система підтримки з боку європейських партнерів.

  • 97% проти Путіна, 77% — проти Трампа: кого зі світових лідерів найбільше підтримують українці

    97% проти Путіна, 77% — проти Трампа: кого зі світових лідерів найбільше підтримують українці

    Президент США Дональд Трамп потрапив до трійки світових лідерів, до яких українці ставляться найбільш негативно. Гірші показники серед політиків, включених до нового дослідження Rating Group, мають лише російський лідер Володимир Путін та Олександр Лукашенко.

    Натомість найбільші симпатії українців отримали президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування Rating Group, проведеного 4–9 серпня 2026 року.

    Путін очолив антирейтинг

    Найвищий рівень негативного ставлення зафіксували щодо Володимира Путіна — 97% опитаних українців ставляться до нього негативно.

    На другому місці антирейтингу — Олександр Лукашенко із 90% негативних оцінок.

    Третім став президент США Дональд Трамп. До нього негативно ставляться 77% респондентів, тоді як позитивно — лише 16%.

    Таким чином, Трамп суттєво поступається за рівнем позитивного сприйняття більшості західних лідерів, яких соціологи включили до дослідження.

    Водночас важливо правильно трактувати результати: Rating Group не ставила Путіна, Лукашенка і Трампа в одну політичну категорію. Йдеться виключно про рівень позитивного або негативного ставлення опитаних до конкретних політиків.

    Макрон став лідером симпатій українців

    На протилежному полюсі рейтингу опинився президент Франції Еммануель Макрон.

    Позитивно до французького президента ставляться 79% українців — це найвищий показник серед світових лідерів, представлених у дослідженні.

    Друге місце посідає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц із 64% позитивних оцінок.

    Трійку лідерів замикає президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган — його позитивно сприймає 61% опитаних.

    Соціологи також зафіксували позитивну динаміку для Макрона та Ердогана: порівняно з 2024 роком ставлення українців до обох політиків покращилося.

    Мерц випередив свого попередника

    Окремо Rating Group звернула увагу на зміну сприйняття керівництва Німеччини.

    Фрідріх Мерц із показником у 64% позитивного ставлення випереджає свого попередника Олафа Шольца. У лютому 2025 року позитивно до Шольца ставилися 57% українських респондентів.

    Таким чином, зміна канцлера Німеччини принаймні на рівні громадського сприйняття в Україні супроводжувалася покращенням оцінок німецького керівництва.

    Загалом і Німеччину українці переважно сприймають як дружню державу. Такою її назвали 77% опитаних. Францію дружньою вважає 81%.

    У Польщі ситуація протилежна

    Значно помітніше змінилося ставлення українців до президента Польщі.

    Колишнього польського президента Анджея Дуду в лютому 2025 року позитивно оцінювали 72% українців.

    У його наступника Кароля Навроцького показники суттєво гірші: позитивно до нього ставляться лише 20%, тоді як негативно — 62% респондентів.

    Водночас польський прем’єр Дональд Туск має значно кращий баланс оцінок: позитивно його сприймають 45% українців, негативно — 35%.

    Тобто результати дослідження показують, що ставлення до конкретного політика не завжди збігається зі ставленням до держави загалом.

    Польщу дружньою щодо України назвали 50% опитаних, тоді як 21% оцінюють її позицію як ворожу.

    Що українці думають про Угорщину

    Цікавими виявилися й результати щодо угорського керівництва.

    Прем’єр-міністра Угорщини Петера Мадяра позитивно оцінюють 33%, негативно — 34%. Ще приблизно кожен п’ятий опитаний повідомив, що не знає цього політика.

    На цьому тлі його показники значно кращі, ніж були у попередника Віктора Орбана: соціологи нагадують, що негативно Орбана оцінювали 74% українців.

    Водночас ставлення до самої Угорщини залишається неоднозначним: 23% респондентів вважають її ставлення до України дружнім, 36% — нейтральним, а 35% — ворожим.

    Трамп непопулярний, але США все ще вважають дружньою країною

    Один із найцікавіших результатів опитування стосується Сполучених Штатів.

    Попри те, що 77% негативно ставляться особисто до Дональда Трампа, більшість респондентів не переносять це ставлення на США загалом.

    54% опитаних вважають Сполучені Штати дружньою щодо України країною.

    Це демонструє суттєву різницю між оцінкою українцями конкретного американського президента та сприйняттям держави.

    Схожа ситуація простежується і з деякими іншими країнами: громадська думка щодо конкретного лідера може помітно відрізнятися від оцінки відносин із країною, яку він представляє.

    Кого українці вважають найбільшими друзями

    Окремий блок дослідження Rating Group був присвячений тому, наскільки дружньою або ворожою українці вважають позицію інших держав.

    Серед найкраще оцінених — Франція, Велика Британія, Литва та Німеччина.

    Францію дружньою назвали 81%, Велику Британію — 80%, Німеччину і Литву — по 77%. Молдову дружньою вважають 68% респондентів.

    Щодо Туреччини оцінки стриманіші, ніж у випадку особисто з Ердоганом. 48% назвали її ставлення дружнім, а 41% — нейтральним.

    Китай українці переважно сприймають негативно: 53% вважають його ставлення до України ворожим.

    Абсолютними аутсайдерами очікувано стали Росія та Білорусь. Ставлення Росії до України ворожим назвали 97% опитаних, Білорусі — 83%.

    До росіян ставлення також різко погіршилося

    Соціологи окремо запитували не про держави чи їхніх керівників, а про мешканців сусідніх країн.

    І тут Росія знову різко відрізняється від інших сусідів України.

    Холодне ставлення до жителів РФ висловив 91% респондентів, причому 81% характеризують його як «дуже холодне». До білорусів холодно ставляться 70% опитаних.

    Rating Group зазначає, що з 2022 року ці показники лише погіршувалися. Для порівняння: чотири роки тому дуже холодне ставлення до росіян мали 56% українців, ще 25% характеризували його просто як холодне.

    До мешканців інших сусідніх держав українці переважно ставляться тепло або нейтрально. Найкраще — до молдован: 55% висловили тепле ставлення, 39% — нейтральне.

    Як проводили опитування

    Дослідження Rating Group проводилося з 4 до 9 серпня 2026 року методом телефонних інтерв’ю CATI.

    Соціологи опитали 2000 громадян України віком від 18 років. Вибірка формувалася на основі випадкових мобільних телефонних номерів і охоплювала всі області України, крім тимчасово окупованих територій та місцевостей, де на момент дослідження не було українського мобільного зв’язку.

    Результати зважувалися з використанням актуальних даних Держстату. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення, а заявлена похибка становить не більше 2,2% із довірчою ймовірністю 0,95.

    Отже, опитування демонструє досить контрастну картину. Найвищий рівень симпатій серед запропонованих соціологами світових лідерів має Еммануель Макрон — 79%. На іншому полюсі перебувають Путін із 97% негативних оцінок, Лукашенко з 90% та Трамп із 77%.

    При цьому випадок президента США особливо показовий: ставлення до самого Трампа серед українців переважно негативне, але США більшість опитаних усе ще сприймає як дружню Україні державу.

  • Франція може різко змінити курс після Макрона: хто рветься до Єлисейського палацу і чому це тривожить Україну

    Франція може різко змінити курс після Макрона: хто рветься до Єлисейського палацу і чому це тривожить Україну

    Президентські вибори у Франції 2027 року ще навіть не увійшли у вирішальну фазу, але вже зараз вони перетворюються на одну з найважливіших політичних подій для всієї Європи — і особливо для України. Еммануель Макрон завершує другий президентський термін і відповідно до Конституції Франції не може балотуватися на третю каденцію поспіль. Це означає, що вперше за десятиліття боротьба за Єлисейський палац відбуватиметься без чинного президента, а його політична спадщина опиниться під серйозною загрозою.

    Для Києва це питання далеко не лише французької внутрішньої політики. За роки повномасштабної війни Франція стала одним із ключових європейських союзників України. Париж постачав зброю, системи ППО, артилерію, ракети SCALP, підтримував санкції проти Росії та просував ідею тіснішої оборонної координації країн Європи.

    Ця лінія зберігається і зараз. 24 серпня Макрон знову публічно заявив про необхідність посилювати військову підтримку України, а за кілька днів до цього домовився з Володимиром Зеленським про прискорення поставок засобів протиповітряної оборони. Париж також залишається одним із центрів так званої «коаліції рішучих», яка координує європейську підтримку Києва.

    Саме тому питання «хто після Макрона?» для України має стратегічне значення.

    І остання соціологія дає Києву небагато приводів для спокою.

    Нове опитування Toluna Harris Interactive для RTL і M6, проведене 18–19 серпня серед 1764 зареєстрованих виборців, показало, що Марін Ле Пен впевнено зберігає перше місце у президентських перегонах. У базовому сценарії, де одночасно балотуються Рафаель Глюксманн, Габріель Атталь та Едуар Філіп, Ле Пен отримує 35% підтримки.

    На другому місці опиняється лідер «Нескореної Франції» Жан-Люк Меланшон із 16%. Едуар Філіп має 14%, Рафаель Глюксманн — 10%, а Габріель Атталь — лише 8%.

    І саме ця конфігурація створює один із найбільш незручних для України сценаріїв: у другий тур можуть пройти Ле Пен і Меланшон.

    Reuters 24 серпня окремо звернув увагу на те, що Меланшон уже реально претендує на вихід у фінал президентських виборів, якщо центристські та помірковані кандидати розділять голоси між собою.

    Це важливо, адже і Ле Пен, і Меланшон у минулому займали значно обережніші позиції щодо допомоги Україні, ніж нинішня адміністрація Макрона.

    Марін Ле Пен засудила російське вторгнення, однак її політична історія містить цілу низку суперечливих епізодів, пов’язаних із Росією. «Національне об’єднання» тривалий час виступало проти частини санкційної політики, критикувало окремі поставки важкого озброєння Україні та закликало уникати кроків, які, на думку партії, можуть втягнути Францію у пряме протистояння з Москвою.

    Ситуацію ускладнювало питання, чи взагалі зможе Ле Пен балотуватися у 2027 році.

    У березні 2025 року суд першої інстанції визнав її винною у справі про неправомірне використання коштів Європарламенту та призначив п’ятирічну заборону обіймати виборні посади, яка могла перекрити їй шлях до президентства.

    Однак 7 липня 2026 року Паризький апеляційний суд змінив покарання. Ле Пен отримала три роки ув’язнення, два з яких умовно, а один мав відбуватися під електронним наглядом, штраф у 100 тисяч євро та 45 місяців заборони балотуватися, причому 30 місяців цієї заборони були умовними. Суд визнав фактично відбутим період реальної неелегібельності, що відкрило їй можливість участі у виборах 2027 року.

    Того самого дня Ле Пен оголосила, що балотуватиметься у президенти, та повідомила про намір звернутися до Касаційного суду. Юридичні нюанси справи залишаються, але станом на серпень її кандидатура є реальною, а сама вона веде президентську кампанію.

    Її головним конкурентом за вихід у другий тур несподівано може стати Жан-Люк Меланшон.

    Лідер радикальної лівої «Нескореної Франції» засуджує російське вторгнення, однак традиційно критикує логіку розширення НАТО, американську зовнішню політику та надмірне, на його думку, втягування Франції у військове протистояння.

    Він також виступав проти низки рішень, пов’язаних із поглибленням військового співробітництва Парижа і Києва.

    Для України потенційний другий тур Ле Пен — Меланшон був би особливо складним: обидва кандидати пропонують значно більш «сувереністське» бачення зовнішньої політики Франції, ніж Макрон, і набагато скептичніше ставляться до ролі США та НАТО.

    Водночас цей сценарій ще далеко не визначений.

    Ключова проблема полягає у фрагментації центристського та поміркованого електорату.

    Найкращі стартові позиції серед спадкоємців макронівського політичного центру поки має Едуар Філіп. Колишній прем’єр-міністр, лідер партії Horizons та мер Гавра позиціонує себе як досвідчений управлінець і правоцентристський кандидат, здатний залучити як частину виборців Макрона, так і помірковану традиційну правицю.

    Попередні опитування показували, що саме Філіп може бути найконкурентнішим опонентом Ле Пен. У липневому барометрі Toluna Harris Interactive, якщо Габріель Атталь відмовлявся від участі на його користь, Філіп отримував 20% у першому турі проти 34% у Ле Пен.

    Проблема в тому, що Атталь поки також претендує на Єлисейський палац.

    Колишній прем’єр і нинішній лідер президентської партії Renaissance має чітко проукраїнську позицію, але його рейтинги значно слабші, ніж у Філіпа. Якщо обидва залишаться в перегонах, вони ризикують взаємно відібрати голоси й відкрити Меланшону шлях до другого туру.

    Ще один важливий кандидат — Рафаель Глюксманн.

    23 серпня Reuters повідомив, що лідер лівоцентристської Place Publique офіційно оголосив про участь у президентських виборах 2027 року. Він планує об’єднати поміркований лівий електорат і стати альтернативою як Меланшону, так і Ле Пен.

    Для України Глюксманн є одним із найбільш комфортних варіантів серед нинішніх претендентів. Він послідовно виступає за жорстку політику щодо Росії, зміцнення європейської оборони та масштабну підтримку України.

    Однак поки його проблема — рейтинг. У серпневому опитуванні він має близько 10%, тобто помітно поступається Меланшону.

    Сама президентська кампанія дедалі більше стає ареною не лише внутрішньої боротьби. Le Monde на початку серпня повідомив, що Глюксманн, Атталь та Філіп уже ставали мішенями кампаній дезінформації, пов’язаних із Росією. Французький уряд на цьому тлі готує додаткові механізми захисту виборів від зовнішнього втручання.

    Тож вибори 2027 року матимуть значення далеко за межами Франції.

    Після завершення каденції Макрона може змінитися не лише господар Єлисейського палацу, а й баланс сил усередині всієї Європи.

    Франція залишається ядерною державою, постійним членом Ради Безпеки ООН і однією з двох головних військових потуг ЄС. Разом із Німеччиною та Великою Британією вона формує ядро європейської політики підтримки України.

    Якщо наступний президент збереже нинішній курс, перехід влади для Києва може пройти відносно спокійно.

    Якщо ж переможе політик, який поставить під сумнів масштаби військової допомоги, санкції або стратегічне зближення з Україною, наслідки відчуватимуться далеко за межами Парижа.

    І саме тому президентська кампанія у Франції фактично вже стала одним із головних зовнішньополітичних ризиків для України у 2027 році.

    До голосування ще багато місяців, а соціологічні рейтинги можуть суттєво змінитися. Сам Toluna Harris Interactive наголошує, що опитування відображають настрої виборців на конкретний момент і не є прогнозом результатів виборів.

    Але тенденція вже очевидна: Марін Ле Пен входить у кампанію беззаперечним фаворитом першого туру, Меланшон може скористатися розколом конкурентів, а центристському та поміркованому табору доведеться вирішувати складне завдання — як не розпорошити голоси між Філіпом, Атталем і Глюксманном.

    Для Києва це означає одне: чекати весни 2027 року, щоб почати вибудовувати відносини з потенційними наступниками Макрона, буде запізно.

  • Заморожені активи РФ можуть передати під контроль ЄС

    Заморожені активи РФ можуть передати під контроль ЄС

    Колишні високопосадовці Німеччини, Франції та США закликали Європейський Союз передати заморожені російські активи, що зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear, під управління спеціально створеної структури ЄС. На їхню думку, такий крок дозволить зменшити ризики для Бельгії та водночас використати російські кошти для посилення позицій України.

    Про це повідомляє Frankfurter Allgemeine Zeitung.

    Йдеться про близько 210 млрд євро активів Центрального банку Росії, які були заморожені в Європейському Союзі після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Значна частина цих коштів перебуває саме в Euroclear у Бельгії.

    За даними видання, наприкінці 2025 року Бельгія виступила проти прямої передачі заморожених російських активів Україні. Однією з головних причин стали побоювання щодо можливих юридичних та фінансових наслідків для країни, якщо Росія спробує домогтися компенсації або вжити інших заходів у відповідь.

    Замість використання самого тіла заморожених активів Євросоюз погодив для України кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки. При цьому витрати, пов’язані з обслуговуванням такого фінансування, зрештою покладаються на європейські бюджети.

    Тепер колишні представники влади трьох країн запропонували альтернативний механізм, який, на їхню думку, може дозволити використати російські кошти без того, щоб Бельгія залишалася єдиною стороною, яка несе основні ризики.

    Ініціаторами пропозиції стали колишня міністерка оборони Німеччини та екслідерка Християнсько-демократичного союзу Аннегрет Крамп-Карренбауер, колишня міністерка Франції з європейських справ Наталі Луазо та Даліп Сінгх — колишній заступник радника з національної безпеки США та експерт із санкцій, який працював в адміністрації президента Джо Байдена.

    У спільній заяві вони закликали ЄС негайно передати заморожені кошти Центрального банку РФ новому адміністратору, який діятиме від імені Європейського Союзу.

    На їхню думку, це дозволить позбавити Бельгію статусу держави, яка фактично сама відповідає за значну частину російських активів і потенційні наслідки їхнього використання.

    «Європейський союз має негайно передати заморожені кошти Центрального банку Росії новому адміністратору ЄС. Тоді Бельгії більше не доведеться боятися “російського примусу”», — йдеться у заяві.

    Ідея полягає у тому, щоб централізувати управління активами на рівні Євросоюзу. У такому разі відповідальність за рішення щодо їх використання була б розподілена між країнами-членами, а не концентрувалася переважно на Бельгії.

    Одним із головних аргументів колишніх чиновників є зміна політичної ситуації навколо війни. Вони вважають, що зараз існує певне «вікно можливостей» для ухвалення рішення щодо російських активів.

    На їхню думку, російська економіка дедалі сильніше відчуває наслідки війни та міжнародних санкцій, тоді як Україна та її союзники повинні продовжувати пошук ресурсів для підтримки української оборони.

    Крамп-Карренбауер вважає, що передача російських активів під контроль ЄС могла б посилити переговорні позиції України.

    За її словами, якщо Росія побачить, що Україна та її союзники отримують додатковий довгостроковий ресурс для продовження опору, Москва може переглянути розрахунок на те, що західна підтримка Києва рано чи пізно припиниться.

    «Якщо ЄС зараз передасть російські активи Києву, Путін зрозуміє, що продовжувати так само, поки в України та її союзників не закінчаться гроші, безнадійно. Це може підвищити його готовність погодитися на припинення вогню», — пояснила вона.

    Ще одним аргументом є майбутня потреба України у фінансуванні. Кредит ЄС на 90 млрд євро розрахований на 2026 та 2027 роки, однак після його використання питання подальшої фінансової підтримки Києва знову стане критичним.

    Автори пропозиції вважають, що відкладання рішення щодо заморожених російських активів може послабити позиції України у майбутньому.

    Якщо європейські країни не знайдуть довгострокового механізму фінансування, Росія, на їхню думку, може отримати додатковий стимул затягувати війну в очікуванні скорочення західної допомоги.

    Саме тому колишні чиновники пропонують ухвалити рішення щодо активів зараз, коли ЄС ще має можливість визначити правила їхнього використання.

    Окремо автори заяви звертають увагу на майбутні президентські вибори у Франції.

    Вони побоюються, що після завершення президентського терміну Еммануеля Макрона зовнішньополітичний курс Франції може змінитися, а нове керівництво країни може займати менш прихильну до України позицію.

    Серед потенційних політичних сил, які можуть вплинути на французьку політику, згадується «Національне об’єднання» Марін Ле Пен.

    «Існує небезпека того, що Франція може перестати бути одним із найважливіших союзників України після Макрона», — сказала Крамп-Карренбауер.

    На її думку, саме тому рішення щодо російських активів варто ухвалити до того, як політична ситуація в ключових країнах Європи може змінитися.

    Ще один аргумент стосується політики США та президента Дональда Трампа.

    Крамп-Карренбауер звернула увагу на можливість використання заморожених російських активів у потенційних американсько-російських домовленостях.

    У публікації йдеться про неофіційний мирний план із 28 пунктів, який, за повідомленнями, міг обговорюватися переговорниками восени 2025 року. Зокрема, у 14-му пункті нібито передбачалося використання 100 млрд доларів із заморожених російських активів для відновлення України під американським управлінням. Частина прибутку від таких інвестицій мала б надходити США, а інша частина коштів могла бути спрямована на спільні американсько-російські проєкти.

    Крамп-Карренбауер припустила, що якщо ЄС візьме заморожені активи під власний контроль, це унеможливить їхнє використання в інших домовленостях без погодження з європейськими країнами.

    «Дехто каже, що Трамп хоче використати ці гроші для фінансування угод між Америкою та Росією. Якщо ж ЄС візьме їх під свій контроль зараз, то вони будуть захищені від доступу Путіна або Трампа», — зазначила вона.

    На її думку, це також може посилити позиції європейців та України під час майбутніх переговорів про завершення війни.

    Окремо автори пропозиції згадують внутрішньополітичну ситуацію в Німеччині.

    Вони вважають, що використання заморожених російських активів для фінансування підтримки України могло б послабити аргументи ультраправої «Альтернативи для Німеччини».

    Представники цієї політичної сили регулярно критикують допомогу Україні та заявляють, що німецькі платники податків не повинні фінансувати війну, яка безпосередньо не стосується Німеччини.

    Якщо ж значна частина фінансування української оборони та відновлення здійснюватиметься за рахунок російських активів, урядам європейських країн буде простіше пояснювати виборцям необхідність підтримки Києва.

    Водночас Європейський Союз уже використовує прибутки, отримані від заморожених російських активів, для підтримки України.

    Раніше глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС направить Україні 1,4 млрд євро доходів від заморожених російських активів. За її словами, ці кошти мають бути спрямовані, зокрема, на оборонні потреби України.

    Однак використання самих активів Центрального банку РФ залишається значно складнішим юридичним і політичним питанням. Саме тому пропозиція створити окремого адміністратора ЄС покликана знайти механізм, який дозволив би розподілити ризики між державами-членами та водночас забезпечити Україні доступ до значно більшого фінансового ресурсу.

    Таким чином, питання заморожених російських активів може знову опинитися в центрі європейських дискусій. Йдеться про сотні мільярдів євро, які потенційно можуть суттєво вплинути на здатність України продовжувати оборону та фінансувати відновлення. Водночас остаточне рішення залежатиме від готовності країн ЄС погодитися на механізм, який дозволить використати ці кошти без створення неприйнятних юридичних і фінансових ризиків для окремих держав.

  • Франція евакуює тисячі людей через рекордні пожежі

    Франція евакуює тисячі людей через рекордні пожежі

    У Франції через масштабні лісові пожежі влада евакуювала майже чотири тисячі людей із туристичних районів Атлантичного узбережжя. Найскладніша ситуація склалася на південному заході країни, де вогонь продовжує швидко поширюватися, а синоптики попереджають про нову хвилю екстремальної спеки, яка може ще більше ускладнити боротьбу зі стихією.

    Як повідомляє The Guardian, евакуацію оголосили в районі популярного курорту Лакано, розташованого на захід від Бордо. Саме там пожежники ведуть безперервну боротьбу з одним із найбільших осередків займання. За офіційними даними французької влади, у департаменті Жиронда полум’я вже охопило близько 42 тисяч гектарів лісів і природних територій. Для порівняння, площа, знищена вогнем, майже в чотири рази перевищує територію Парижа.

    Президент Франції Еммануель Макрон назвав нинішні лісові пожежі найсерйознішою кризою такого типу з часів Другої світової війни. За його словами, країна зіткнулася з безпрецедентними масштабами стихійного лиха, а всі екстрені служби працюють у посиленому режимі, щоб стримати поширення вогню та захистити населені пункти.

    Додатковою загрозою залишається погода. Метеорологи прогнозують повернення аномальної спеки найближчими днями, що може створити сприятливі умови для виникнення нових осередків займання та ускладнити роботу рятувальників. Через високі температури, суху рослинність і сильний вітер ризик швидкого поширення пожеж залишається критично високим.

    Окрім Жиронди, пожежі тривають і в інших регіонах Франції. Зокрема, у департаменті Вар рятувальникам вдалося частково локалізувати полум’я, однак небезпека остаточно не минула, а екстрені служби продовжують моніторинг ситуації.

    Складна ситуація спостерігається і в сусідній Іспанії. Найбільше занепокоєння викликає масштабна лісова пожежа у провінції Авіла, яка вже стала найбільшою в історії країни. За інформацією місцевої влади, площа займання сягнула близько 50 тисяч гектарів.

    За даними The Guardian, лише за останній тиждень через масштабні лісові пожежі у Франції, Іспанії та Італії свої домівки або місця відпочинку були змушені залишити близько 330 тисяч людей. Водночас у деяких районах Іспанії, де ситуацію вдалося стабілізувати, влада вже почала поступово скасовувати накази про евакуацію та дозволяти жителям повертатися додому.

    Раніше французький президент анонсував проведення міжвідомчої кризової наради, присвяченої боротьбі з масштабними пожежами, що охопили кілька департаментів країни. Французька влада наголошує, що через поєднання рекордної спеки, тривалої посухи та сильного вітру ризик виникнення нових осередків вогню залишається надзвичайно високим, тому пожежні та рятувальні служби продовжують працювати в режимі максимальної готовності.

  • Зеленський уже в Парижі: союзники готують новий повітряний щит для України

    Зеленський уже в Парижі: союзники готують новий повітряний щит для України

    Президент України Володимир Зеленський на чолі української делегації прибув до Парижа, де візьме участь у переговорах із європейськими лідерами та засіданні «Коаліції охочих». Прибуття делегації до Франції підтвердив радник президента з комунікацій Дмитро Литвин.

    Паризькі переговори мають стати однією з головних міжнародних подій для України цього літа. Союзники планують обговорити посилення протиповітряної оборони, забезпечення України ракетами-перехоплювачами, розвиток спільного оборонного виробництва, нові санкції проти Росії та майбутні гарантії безпеки.

    За даними Reuters, у зустрічі беруть участь лідери щонайменше 25 держав. Загалом «Коаліція охочих» об’єднує понад 30 країн, які координують довгострокову військову підтримку України та готують механізми стримування Росії після можливого завершення активної фази війни.

    Коли відбудеться головна зустріч

    У повідомленні українського видання зазначено, що зустріч коаліції запланована на 14 липня. Однак офіційний календар президента Європейської ради Антоніу Кошти та повідомлення Reuters вказують, що основне засідання «Коаліції охочих» щодо України проходить у Парижі саме 13 липня. На 14 липня заплановані урочистості з нагоди французького національного свята — Дня взяття Бастилії.

    Очікується, що Зеленський залишиться у Франції й наступного дня. Український президент може долучитися до святкових заходів та військового параду в Парижі разом із лідерами держав, які підтримують Київ.

    Такий формат має не лише церемоніальне значення. Франція прагне використати національне свято для демонстрації європейської військової єдності та підтримки України на тлі тривалої російської агресії.

    Головна тема — захист від балістики

    Одним із центральних питань зустрічі стане дефіцит засобів перехоплення російських балістичних ракет. Україна потребує додаткових комплексів Patriot, ракет PAC-3 і посилення франко-італійських систем SAMP/T.

    Росія регулярно застосовує балістичні ракети для ударів по українських містах, а кількість систем, здатних їх перехоплювати, залишається обмеженою. Саме тому Київ намагається перейти від постійного пошуку боєприпасів на складах партнерів до довгострокового спільного виробництва.

    За інформацією Reuters, союзники обговорять пошук додаткових американських перехоплювачів Patriot, збільшення можливостей SAMP/T та створення нових засобів протиракетної оборони за участю українських і європейських компаній. До переговорів залучені великі оборонні виробники, зокрема Eurosam, Leonardo, Thales і Saab.

    Україна представить проєкт FREYJA

    Українська делегація планує презентувати партнерам концепцію FREYJA — перспективну антибалістичну систему, яку розглядають як потенційно дешевшу й масовішу альтернативу дорогим ракетам Patriot.

    Детальні технічні характеристики проєкту не розкриваються. Тому наразі не йдеться про готовий серійний комплекс, який уже можна передавати військам. FREYJA має стати спільною технологічною програмою, в якій український бойовий досвід поєднають із європейськими фінансами, виробництвом і компонентами.

    Reuters повідомляє, що проєкт є одним із головних пунктів нового антибалістичного напряму співпраці. Україна хоче створити систему, яку можна буде випускати у значно більшій кількості, ніж традиційні перехоплювачі найвищого класу.

    Це не означає відмову від Patriot. Навпаки, Київ наполягає на якнайшвидшому отриманні додаткових американських систем і боєприпасів, а FREYJA розглядається як довгострокове доповнення до наявної багаторівневої ППО.

    Макрон збирає союзників України

    Організатором зустрічі виступає президент Франції Еммануель Макрон. До переговорів також приєдналися генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президент Європейської ради Антоніу Кошта та керівники десятків держав.

    Франція і Велика Британія залишаються головними координаторами «Коаліції охочих». Важливу роль у форматі також відіграє Німеччина, яка бере участь у пошуку ракет, фінансуванні закупівель і розвитку європейського оборонного виробництва.

    Європейський Союз раніше підтвердив готовність долучатися до надійних гарантій безпеки для України через «Коаліцію охочих» і в координації зі Сполученими Штатами. Лідери ЄС наголосили, що майбутній мир не може визначатися без участі України та має спиратися на довгострокове стримування нової російської агресії.

    Що таке «Коаліція охочих»

    Формат об’єднує держави, готові не лише підтримувати Україну зброєю зараз, а й брати участь у гарантуванні її безпеки після можливого припинення вогню.

    Учасники коаліції розробляють кілька напрямів:

    • посилення та довгострокове озброєння української армії;
    • захист повітряного і морського простору;
    • обмін розвідданими;
    • навчання українських військових;
    • логістичну підтримку;
    • можливе формування багатонаціонального контингенту стримування.

    У січні 2026 року учасники формату вже ухвалили Паризьку декларацію про надійні гарантії для справедливого й тривалого миру. У документі наголошувалося, що Україна, європейські союзники та США мають спільно працювати над системою, здатною запобігти новому російському вторгненню.

    Водночас практичне розгортання потенційних міжнародних сил можливе лише після появи відповідних політичних і безпекових умов. Росія виступає проти будь-якої західної військової присутності в Україні, але союзники Києва наголошують: Москва не матиме права визначати склад майбутніх гарантій для незалежної держави.

    Партнери готують нові військові можливості

    Париж планує представити не лише політичні заяви, а й конкретні оборонні ініціативи. Сторони обговорюватимуть спільне виробництво зброї, фінансування українського оборонно-промислового комплексу та проведення багатонаціональних навчань.

    За даними Reuters, Макрон має окреслити плани військових навчань у межах майбутньої Багатонаціональної сили для України. Йдеться про підготовку держав-партнерів до швидкого виконання гарантій безпеки після досягнення потенційної мирної угоди.

    Україна зацікавлена в тому, щоб європейські держави розміщували більше замовлень безпосередньо на українських підприємствах. Такий підхід дозволяє швидше отримувати озброєння, враховувати реальний досвід фронту та підтримувати українську економіку.

    Союзники вдарять по «тіньовому флоту» РФ

    Ще однією важливою темою стане боротьба з російським «тіньовим флотом» — мережею танкерів, через яку Москва експортує нафту, обходить санкції та фінансує війну.

    Учасники зустрічі можуть обговорити посилення контролю за страхуванням суден, заборону заходження підсанкційних танкерів до портів, перевірку їхніх власників і обмеження доступу до європейських морських послуг.

    Reuters повідомляє, що протидія «тіньовому флоту» стане одним із головних економічних блоків паризьких переговорів. Паралельно Європейський Союз готує новий пакет санкцій проти Росії.

    Київ наполягає, що без скорочення російських нафтових доходів військового тиску буде недостатньо. Саме експорт енергоносіїв залишається одним із головних джерел фінансування російської армії та виробництва ракет.

    Росія не повинна розраховувати на втому Заходу

    Паризька зустріч має продемонструвати, що партнери не планують скорочувати підтримку України через тривалість війни. Західні країни намагаються показати Кремлю, що ставка на виснаження союзників Києва не спрацює.

    Зустріч проходить у момент, коли українські безпілотники дедалі сильніше впливають на російську військову логістику, енергетичну інфраструктуру та об’єкти в окупованому Криму. Водночас Росія нарощує удари по українських містах, використовуючи сотні дронів і балістичні ракети.

    Саме ця подвійна ситуація визначає порядок денний Парижа: Україні потрібні засоби для захисту цивільного населення, але також зброя й фінансування для збереження ініціативи на полі бою.

    Чого Київ очікує від візиту

    Українська сторона прагне отримати кілька конкретних результатів: додаткові ракети Patriot і SAMP/T, політичну підтримку проєкту FREYJA, нові контракти для оборонних підприємств, жорсткіші санкції проти російської нафти та узгоджений план майбутніх гарантій безпеки.

    Частина домовленостей може залишитися непублічною через їхню військову чутливість. Однак очікується, що після завершення переговорів Зеленський, Макрон та інші лідери оголосять про нові напрямки підтримки.

    Прибуття українського президента до Парижа відкриває дводенний дипломатичний марафон, під час якого оборона України стане центральною темою європейської політики. Партнери мають показати, що їхня підтримка не обмежується словами, а переходить до виробництва ракет, формування нового протибалістичного щита та підготовки реальних механізмів стримування Росії.

  • Зеленський у Парижі: Макрон збирає союзників заради нового щита для України

    Зеленський у Парижі: Макрон збирає союзників заради нового щита для України

    Президент України Володимир Зеленський 13 липня прибув до Парижа, де проведе переговори з французьким лідером Еммануелем Макроном і візьме участь у великому засіданні «коаліції охочих». Головними темами зустрічей стануть посилення української протиповітряної оборони, створення нової європейської системи перехоплення балістичних ракет, пришвидшення оборонного виробництва та підготовка реальних гарантій безпеки на випадок майбутнього припинення війни.

    До Парижа мають приєднатися щонайменше 25 глав держав і урядів, а загалом у роботі коаліції беруть участь понад 30 країн. У зустрічі також візьме участь генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Франція та Велика Британія залишаються головними координаторами формату, до якого активно долучилася Німеччина.

    Що обговорять Зеленський і Макрон

    Перед багатостороннім самітом Зеленський має провести окремі переговори з Макроном. Очікується, що президенти зосередяться на кількох ключових напрямах: постачанні ракет і систем ППО, спільному виробництві озброєння, захисті українських міст від балістики та подальшому посиленні санкційного тиску на Росію.

    Особливо гостро стоїть питання перехоплення балістичних ракет. Україна має обмежену кількість систем Patriot і ракет до них, тоді як Росія дедалі активніше застосовує «Іскандери» та інші високошвидкісні цілі проти Києва, обласних центрів і критичної інфраструктури.

    Reuters повідомляє, що союзники в Парижі шукатимуть додаткові ракети для Patriot, обговорюватимуть розширення можливостей франко-італійської системи SAMP/T і спільну роботу над новими європейськими протиракетними рішеннями за участю української оборонної промисловості.

    Україна представить власну антибалістичну концепцію

    Однією з центральних подій візиту має стати перше засідання антибалістичної коаліції. Українська сторона планує представити партнерам власний проєкт системи протиракетного захисту, який у повідомленнях українських медіа називають «Freya».

    Його задум полягає у створенні більш масового й дешевшого засобу перехоплення балістичних цілей, ніж нинішні ракети Patriot. Водночас детальні технічні характеристики проєкту офіційно не розкриваються, тому наразі йдеться радше про концепцію спільної розробки, а не про вже готовий серійний комплекс.

    Єлисейський палац підтверджував, що окремим блоком паризьких переговорів стане європейська система протиракетної оборони із залученням України. Союзники мають обговорити, як поєднати український бойовий досвід, західні технології, виробничі потужності та фінансування.

    Чому союзники терміново повернулися до теми ППО

    Зустріч відбувається на тлі різкого посилення російських ракетних і дронових атак. Упродовж кількох останніх ночей Росія запускала по Україні сотні безпілотників і десятки ракет. Попри високий відсоток знешкоджених цілей, окремі балістичні ракети й ударні дрони проривалися до міст, спричиняючи загибель людей і руйнування.

    Reuters зазначає, що дефіцит боєприпасів до ППО залишає Україну дедалі вразливішою саме перед швидкісними балістичними цілями. Союзники прагнуть не лише знайти додаткові перехоплювачі на складах, а й перейти до довгострокової моделі виробництва в Європі та Україні.

    Для Києва це принципове питання. Українські військові вже створили велику систему боротьби з Shahed — мобільні вогневі групи, засоби РЕБ, перехоплювачі та авіацію. Однак проти балістики потрібні складні системи рівня Patriot або SAMP/T.

    Саміт «коаліції охочих»

    Основне засідання «коаліції охочих» має розпочатися о 17:00 за паризьким часом, або о 18:00 за Києвом. Співголовуватимуть Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

    Французька сторона заявляла, що зустріч повинна розвинути домовленості, досягнуті під час попередніх консультацій союзників і саміту НАТО в Анкарі. Макрон ще 8 липня анонсував, що в Парижі представить нові оборонні ініціативи, заходи з мобілізації європейської промисловості та плани спільних військових навчань.

    До коаліції входять як країни Європейського Союзу й НАТО, так і держави поза цими об’єднаннями. Їхня спільна мета — підтримка України зараз і створення системи безпеки, яка не дозволить Росії розпочати нове вторгнення після можливого мирного врегулювання.

    Безпекові гарантії після війни

    Ще одним великим блоком стане оперативне планування гарантій безпеки для України. «Коаліція охочих» уже тривалий час працює над моделлю майбутньої багатонаціональної присутності, навчанням української армії, постачанням озброєння та механізмом швидкої реакції у разі повторної агресії Росії.

    За даними Reuters, близько 25 держав погодилися долучитися до потенційної багатонаціональної місії. Підготовчі плани вважаються значною мірою завершеними, однак їхнє практичне застосування залежить від появи припинення вогню або мирної угоди.

    Москва категорично виступає проти присутності військових країн НАТО в Україні. Саме тому союзники розробляють різні варіанти — від навчальних і логістичних місій до морського, повітряного та розвідувального компонентів за межами безпосередньої лінії зіткнення.

    Для України принципово, щоб гарантії не залишилися політичними деклараціями. Київ наполягає на чітких зобов’язаннях щодо зброї, фінансування, розвідданих, протиповітряної оборони й дій партнерів у разі нового нападу.

    Удар по російському «тіньовому флоту»

    У Парижі також обговорять боротьбу з російським «тіньовим флотом». Йдеться про сотні танкерів, які перевозять російську нафту, допомагаючи Москві обходити санкції та отримувати доходи для фінансування війни.

    Макрон назвав боротьбу з такими суднами одним із пріоритетів нового саміту. Серед можливих заходів — посилення контролю за страхуванням, прапорами, портовим обслуговуванням, реєстрацією власників і пересуванням танкерів у європейських водах.

    Паралельно Європейський Союз працює над 21-м пакетом санкцій проти Росії. Reuters зазначає, що тиск на нафтові доходи РФ стане одним із центральних економічних напрямів переговорів.

    Франція може оголосити нові оборонні угоди

    Очікується, що Париж використає саміт для презентації нових двосторонніх проєктів з Україною. Йдеться про виробництво зброї, протиповітряні системи, боєприпаси й поглиблення співпраці між оборонними компаніями.

    Макрон заявляв, що Європа повинна брати на себе більше відповідальності за власну безпеку незалежно від змін у довгостроковій політиці США. За його словами, країни континенту мають збільшувати оборонні інвестиції, розвивати виробництво та формувати сильний європейський компонент усередині НАТО.

    Ця логіка безпосередньо стосується України. Франція розглядає українську оборонну промисловість не лише як отримувача допомоги, а як можливого учасника спільних європейських проєктів — особливо у сфері дронів, ракет, РЕБ і систем перехоплення.

    Зеленський залишиться на День взяття Бастилії

    За попередньою програмою, український президент залишиться у Франції до 14 липня та разом із Макроном відвідає традиційний військовий парад у Парижі.

    Єлисейський палац запросив представників країн «коаліції охочих» на святкування Дня взяття Бастилії. Цьогорічна церемонія має пройти під знаком «європейського стратегічного пробудження» та солідарності з Україною.

    У параді мають взяти участь українські військовослужбовці. За інформацією українських медіа, йдеться про групу з 25 воїнів, які пройдуть у святковому марші разом із представниками армій союзних держав.

    Офіційний графік Макрона підтверджує проведення 13 липня вечері з нагоди саміту коаліції, а 14 липня — військового параду. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також отримав запрошення на обидві події.

    Політичний сигнал Москві

    Присутність Зеленського на французькому національному святі має сильне символічне значення. Париж прагне показати, що Україна є частиною майбутньої європейської архітектури безпеки, а підтримка Києва не обмежується окремими поставками озброєння.

    Для Росії зустріч є сигналом, що європейські країни готуються до тривалого протистояння й не розраховують лише на швидке дипломатичне завершення війни. Союзники одночасно планують посилення української оборони, санкційного тиску та майбутніх гарантій безпеки.

    Паризький саміт відбувається через кілька днів після зустрічі НАТО в Анкарі, яка мала продемонструвати трансатлантичну єдність і довгострокову підтримку України. Тепер європейські лідери намагатимуться перетворити політичні заяви на конкретні рішення щодо ракет, виробництва й оперативного планування.

    Чого Україна чекає від Парижа

    Для Києва результатом візиту мають стати не лише нові декларації, а конкретні зобов’язання: додаткові ракети до Patriot і SAMP/T, фінансування українського виробництва, запуск антибалістичної коаліції, нові санкції проти російської нафти та погоджена модель гарантій безпеки.

    Водночас частина рішень може бути оголошена не одразу. Переговори про складні оборонні системи, фінансування та спільне виробництво часто тривають місяцями й містять закриті деталі.

    Головна політична мета саміту вже зрозуміла: показати Росії, що час не послаблює підтримку України, а змушує Європу створювати нові механізми оборони.

    Париж на два дні стає центром переговорів про українське небо, майбутню європейську протиракетну систему та гарантії, які мають не допустити повторення війни. Саме тому зустріч Зеленського і Макрона може стати однією з найважливіших оборонних подій літа 2026 року.

  • Зеленський і Макрон скоординували тиск на Росію та обговорили посилення ППО України

    Зеленський і Макрон скоординували тиск на Росію та обговорили посилення ППО України

    Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Франції Еммануелем Макроном, під час якої сторони детально обговорили подальшу координацію дипломатичних зусиль для посилення міжнародного тиску на Росію, ситуацію на фронті, захист українського неба від російських атак та роль європейських партнерів у процесі досягнення справедливого миру. За словами українського президента, Київ і Париж домовилися максимально узгоджувати свої дії з іншими союзниками, оскільки лише спільна позиція демократичних держав здатна змусити Росію припинити агресію.

    Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

    Глава держави зазначив, що розмова з французьким лідером відбулася на тлі активних дипломатичних консультацій між Україною та її партнерами, а також після серії міжнародних переговорів, присвячених пошуку шляхів завершення війни.

    За словами Зеленського, президент Франції Еммануель Макрон повністю володіє інформацією про поточну дипломатичну ситуацію та розуміє всі виклики, які сьогодні стоять перед Україною і міжнародною коаліцією союзників.

    “Еммануель чітко знає всі деталі того, які зараз є дипломатичні перспективи”, – повідомив президент України.

    Однією з ключових тем переговорів стало посилення міжнародного політичного та санкційного тиску на Росію. Зеленський наголосив, що будь-які дипломатичні ініціативи, переговорні формати чи нові рішення щодо завершення війни мають бути ретельно підготовлені та погоджені між Україною й державами, які залишаються її головними партнерами.

    Президент підкреслив, що саме координація дій між Києвом, європейськими столицями, Сполученими Штатами та іншими союзниками є одним із ключових факторів, який дозволяє не лише зберігати міжнародну підтримку України, а й посилювати ізоляцію Росії на світовій арені.

    “Важливо, щоб ми кожен наш крок у перемовинах, у тиску на Росію, у наближенні миру робили максимально підготовлено та скоординовано з ключовими партнерами”, – заявив Зеленський.

    За його словами, Україна прагне, щоб усі міжнародні рішення щодо війни ухвалювалися на основі єдиної позиції демократичних держав, адже саме це дозволяє створювати додатковий політичний, економічний та дипломатичний тиск на Кремль.

    Під час розмови президенти також окремо обговорили роль Європи у майбутньому переговорному процесі щодо завершення війни. Зеленський наголосив, що без участі європейських держав неможливо говорити про формування стабільної системи безпеки на континенті, адже саме Європа безпосередньо стикається з наслідками російської агресії.

    Український лідер підкреслив, що позиція Києва залишається незмінною: європейські країни повинні бути повноправними учасниками дипломатичних процесів, а їхній голос має враховуватися під час ухвалення будь-яких рішень щодо майбутнього України та безпеки всієї Європи.

    “Наша позиція – Європа має бути у процесі дипломатії, і голос Європи повинен мати значення”, – наголосив Зеленський.

    Президент також поінформував Еммануеля Макрона про оперативну ситуацію на фронті. За його словами, російські війська не припиняють інтенсивних бойових дій, а також продовжують масовані атаки на українські міста із застосуванням ракет різних типів, ударних безпілотників та керованих авіаційних бомб.

    Зеленський зазначив, що російська армія систематично атакує цивільну інфраструктуру, житлові квартали, об’єкти енергетики та інші критично важливі об’єкти, через що питання зміцнення системи протиповітряної оборони залишається одним із найважливіших для України.

    Саме тому значна частина переговорів була присвячена розвитку співпраці між Києвом і Парижем у сфері ППО.

    Президент наголосив, що українська сторона високо цінує підтримку Франції та розраховує на її подальшу участь у зміцненні захисту українського повітряного простору.

    За словами Зеленського, сторони обговорили можливості посилення обороноздатності України, зокрема шляхом розширення допомоги у сфері сучасних систем протиповітряної оборони, які залишаються одним із головних інструментів захисту мирного населення від російських повітряних атак.

    Останніми місяцями Росія значно збільшила інтенсивність комбінованих ударів по українській території, використовуючи одночасно крилаті та балістичні ракети, а також сотні ударних дронів. Саме тому питання забезпечення України сучасними засобами ППО регулярно стає центральною темою переговорів українського керівництва із західними союзниками.

    Франція від початку повномасштабного вторгнення Росії залишається одним із найбільш активних партнерів України в Європі. Париж надає Києву військову, фінансову, гуманітарну та політичну підтримку, бере участь у підготовці нових пакетів санкцій проти Росії та виступає за збереження міжнародної коаліції на підтримку України.

    Окремим напрямом французької допомоги є розвиток української системи протиповітряної оборони. Франція вже передавала Україні сучасні зенітні комплекси, ракети та інше обладнання, необхідне для захисту від російських повітряних ударів, а також бере участь у міжнародних ініціативах щодо посилення оборонних можливостей української армії.

    Водночас Париж послідовно підтримує збереження санкційного тиску на Росію та виступає за подальше посилення міжнародної ізоляції Кремля до моменту припинення агресії.

    Нагадаємо, у травні 2026 року Володимир Зеленський уже проводив переговори з Еммануелем Макроном, під час яких президенти обговорили зміцнення української протиповітряної оборони та можливості розвитку антибалістичного захисту України. Французька сторона тоді підтвердила готовність продовжувати співпрацю у сфері безпеки та оборони.

    Пізніше президенти знову контактували після завершення саміту країн “Групи семи”, який проходив 15–17 червня у французькому Евіан-ле-Бені. Однією з головних тем форуму стала подальша підтримка України, посилення санкцій проти Росії та координація міжнародних зусиль для досягнення справедливого миру.

    Під час саміту Зеленський також провів окрему зустріч із президентом США Дональдом Трампом. За її результатами Україна та Сполучені Штати розпочали консультації щодо ліцензійного виробництва окремих елементів систем протиповітряної оборони та ракет до них, що має посилити оборонну спроможність України та сприяти розвитку вітчизняного військово-промислового комплексу.

    Нинішня розмова між Володимиром Зеленським та Еммануелем Макроном підтверджує, що Франція й надалі залишається одним із ключових партнерів України у сфері безпеки та дипломатії. Координація позицій між Києвом і Парижем напередодні нових міжнародних консультацій покликана зміцнити єдину позицію союзників щодо подальшої підтримки України, посилення тиску на Росію та створення умов для досягнення справедливого і тривалого миру в Європі.

  • США більше не “нейтральні”: Макрон зробив заяву, яка може змінити хід війни в Україні

    США більше не “нейтральні”: Макрон зробив заяву, яка може змінити хід війни в Україні

    Президент Франції Еммануель Макрон заявив про суттєву зміну формулювань і політичних підходів у межах координації західних союзників щодо війни Росії проти України, наголосивши, що Сполучені Штати вперше прямо зафіксували в офіційному тексті відхід від ролі нейтрального посередника та фактичне приєднання до спільної позиції партнерів у підтримці України.

    Про це Макрон сказав під час брифінгу на саміті Франція–Італія в місті Антіб, коментуючи підсумки останніх міжнародних переговорів, які відбулися за участі ключових країн G7 та їхніх союзників. За словами французького президента, нові домовленості стали результатом тривалого дипломатичного процесу, спрямованого на посилення узгодженості дій Заходу щодо російської агресії та довгострокової підтримки України.

    Макрон підкреслив, що в ході зустрічей у межах Великої сімки вдалося досягти помітного зближення позицій між учасниками, зокрема між європейськими країнами та Сполученими Штатами. Він звернув увагу, що вперше у спільних формулюваннях США не лише підтвердили підтримку територіальної цілісності України, але й чітко окреслили свою участь у координації військової, енергетичної допомоги та санкційного тиску на Росію.

    Французький президент окремо наголосив, що така зміна риторики має не лише символічне, а й практичне значення, оскільки демонструє консолідацію позицій ключових західних партнерів у питанні подальшого тиску на Москву та довгострокової підтримки Києва. На його думку, це також свідчить про перехід до більш узгодженої стратегії, в якій США і Європа діють не паралельно, а як частина спільного політичного та безпекового курсу.

    Макрон також нагадав, що відповідні домовленості формувалися на тлі активних дипломатичних контактів між лідерами держав. Зокрема, він згадав тристоронню зустріч президентів України Володимира Зеленського, США Дональда Трампа та Франції Еммануеля Макрона, яка відбулася у кулуарах саміту G7 у Франції 16 червня. За його словами, саме такі переговори дозволяють поступово синхронізувати позиції союзників і формувати єдину лінію реагування на війну.

    Французький лідер також звернув увагу, що нинішній етап війни вимагає не лише військової та фінансової підтримки України, а й довгострокових політичних гарантій та стабільності міжнародних рішень. Він дав зрозуміти, що консолідація Заходу у форматі G7 залишається ключовим елементом стримування Росії та підтримки України у війні, яка триває.

    Таким чином, заява Макрона стала ще одним сигналом про поглиблення координації між США та європейськими союзниками, а також про поступове формування більш жорсткої та узгодженої позиції щодо війни Росії проти України.