Daypolitico

Позначка: енергетична безпека

  • Операційні не повинні зупинитися навіть без світла: Кличко показав, як столичні лікарні готують до зими

    Операційні не повинні зупинитися навіть без світла: Кличко показав, як столичні лікарні готують до зими

    У Києві посилюють енергетичну автономність медичних закладів на випадок нових російських атак на критичну інфраструктуру. Столичні лікарні забезпечують резервними джерелами електроенергії, тепла та водопостачання, щоб навіть під час масштабних відключень продовжували працювати операційні, реанімаційні відділення та життєво необхідне медичне обладнання.

    Про це 22 жовтня повідомив міський голова Віталій Кличко після перевірки готовності до зими однієї з найбільших багатопрофільних лікарень на лівому березі Києва.

    За словами мера, у медичному закладі наразі перебувають майже 740 пацієнтів. Більшість із них потребують складних хірургічних втручань або вже перенесли операції, тому стабільна робота інженерних систем має особливе значення.

    «Перевірив готовність до зими однієї з лікарень на лівому березі. Це багатопрофільний комунальний заклад, де надають допомогу пацієнтам із найтяжчими патологіями», — розповів Кличко.

    Лікарня вже отримує опалення від власної котельні, що дозволяє зменшити залежність від централізованого теплопостачання. Для забезпечення водою облаштовано свердловину, а додатковим резервом залишається підключення до мереж «Київводоканалу».

    Окрему увагу приділили електропостачанню. Медзаклад має вісім дизельних генераторів, які можуть використовуватися для підтримання роботи обладнання під час перебоїв у загальній енергомережі.

    Крім того, на території лікарні встановили сонячну електростанцію потужністю 250 кВт. Додатково триває монтаж автономного зовнішнього освітлення на сонячних панелях та вертикальних вітрогенераторів.

    Таке поєднання різних джерел енергії має підвищити стійкість закладу до аварійних відключень. Водночас фактична тривалість автономної роботи залежить від навантаження, запасів пального та технічних характеристик резервних систем.

    Важливою частиною підготовки стало облаштування укриття. У лікарні створили захищений простір із ліжками для пацієнтів та операційною кімнатою, оснащеною необхідним обладнанням.

    Це дозволяє організовувати надання медичної допомоги навіть під час повітряних тривог, коли перебування пацієнтів і персоналу в основних приміщеннях може бути небезпечним.

    Підготовка медичних установ є частиною ширшої програми енергетичної стійкості Києва. Раніше, 14 жовтня, під час виступу у Верховній Раді Кличко заявив, що столичні лікарні загалом мають 480 генераторів.

    За його словами, у 15 медичних закладах облаштовано власні свердловини, ще в шести їх будують. Одинадцять лікарень уже мають автономне опалення від власних котелень, а до кінця 2026 року кількість таких закладів планують збільшити до 21.

    Загалом для об’єктів тепло- та водопостачання столиці підготували майже 700 генераторів і 70 пересувних котелень. Також місто створило три дизельні електростанції та резервний водозабір.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що станом на середину вересня Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону.

    На тлі постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі автономність лікарень залишається одним із ключових напрямів підготовки столиці до зими. Головне завдання — забезпечити безперервну медичну допомогу пацієнтам навіть за умов тривалих перебоїв із централізованим постачанням електроенергії, тепла та води.

  • Туреччина оголосила про закупівлі російського дизелю на тлі війни в Україні

    Туреччина оголосила про закупівлі російського дизелю на тлі війни в Україні

    Туреччина планує закуповувати частину російського дизельного пального, постачання якого на світовий ринок передбачене домовленостями між президентом США Дональдом Трампом і російським лідером Володимиром Путіним. Про наміри Анкари заявив міністр енергетики країни Алпарслан Байрактар. Новина з’явилася після того, як Вашингтон тимчасово послабив окремі санкційні обмеження на операції з російським дизелем. Рішення американської адміністрації вже викликало гостру критику України та частини західних політиків, які побоюються, що додаткові енергетичні доходи допоможуть Кремлю фінансувати війну.

    Про плани Туреччини 18 жовтня повідомило агентство Reuters з посиланням на заяву Алпарслана Байрактара.

    Міністр підтвердив, що Анкара провела відповідні переговори та розраховує отримати частину пального, яке Росія має повернути на міжнародні ринки.

    За його словами, закупівлі мають важливе значення для енергетичної безпеки Туреччини.

    Водночас конкретні обсяги постачання, вартість дизеля та строки його надходження до країни Байрактар не назвав.

    Що Туреччина домовилася отримати від Росії

    Очільник турецького Міненерго нагадав, що останніми місяцями Москва обмежувала експорт дизельного пального через проблеми у власному паливному секторі.

    Ситуація змінилася після домовленостей російського керівництва з адміністрацією Дональда Трампа.

    Байрактар пояснив, що в межах переговорів Туреччина погодила можливість отримати частину російського дизеля.

    При цьому не уточнюється, чи йдеться про нові довгострокові контракти, окремі партії пального або збільшення закупівель за вже чинними комерційними домовленостями.

    Також наразі немає підтвердженої інформації про фактичне прибуття до Туреччини партій дизеля саме в межах нової американсько-російської домовленості.

    Отже, станом на 18 жовтня підтверджено намір Анкари отримати пальне, але не завершення конкретних постачань.

    Яку угоду Трамп уклав із Путіним

    9 жовтня Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним оголосив про домовленості щодо збільшення поставок російського дизельного пального.

    За словами американського президента, Росія мала негайно забезпечити понад 300 тисяч тонн дизеля для американського та світового ринків.

    У листопаді планувалося додати ще 500 тисяч тонн, а в грудні — до одного мільйона тонн.

    Трамп також говорив про можливість подальшого збільшення експорту.

    Однак це заявлені обсяги, а не підтверджені фактичні відвантаження.

    Як зазначало Financial Times, навіть виконання оголошених планів навряд чи повністю вирішить проблему дефіциту дизеля на світовому ринку.

    Аналітики звертали увагу на масштаби міжнародного попиту, обмеження російських нафтопереробних потужностей та логістичні труднощі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля після розбіжностей із Києвом навколо ударів по НПЗ.

    США дозволили операції з російським дизелем до квітня 2027 року

    Одночасно з оголошенням домовленостей Міністерство фінансів США ухвалило рішення, яке створило правові умови для частини операцій із російським пальним.

    9 жовтня Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США — OFAC — оприлюднило генеральну ліцензію №135.

    Документ тимчасово дозволяє визначені операції з продажу, доставки, розвантаження та імпорту дизельного пального російського походження.

    Дія дозволу обмежена 7 квітня 2027 року.

    Важливо, що рішення стосується конкретної категорії операцій, а не всіх російських енергоносіїв.

    Це не означає скасування санкцій США проти Росії загалом.

    Польський аналітичний Центр східних досліджень OSW оцінив рішення як суттєвий відступ Вашингтона від попередньої політики обмеження російського паливного експорту.

    Чому Туреччині потрібен російський дизель

    Туреччина залишається великим імпортером енергетичних ресурсів.

    Країна закуповує нафту, газ та інші види пального в різних постачальників, серед яких Росія, Іран та Азербайджан.

    Водночас Анкара прагне диверсифікувати імпорт і розвиває співпрацю зі Сполученими Штатами та іншими партнерами.

    За словами Байрактара, важливим напрямком залишається також збільшення власного видобутку енергоресурсів.

    Зокрема, Туреччина розраховує наростити видобуток природного газу на чорноморському родовищі Сакар’я.

    Однак ці проєкти не усувають потреби в імпорті дизельного пального, яке використовується у транспорті, промисловості, логістиці та інших секторах економіки.

    Тому можливість отримати додаткові партії дизеля з Росії Анкара розглядає як один з інструментів забезпечення стабільності паливного ринку.

    Чому домовленість викликала невдоволення України

    Послаблення американських санкцій щодо російського дизеля стало новим джерелом суперечностей між Києвом і Вашингтоном.

    Українська влада наголошує, що російські доходи від експорту енергоносіїв можуть використовуватися для фінансування війни.

    При цьому Росія продовжує атакувати українські електростанції, підстанції та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Президент України Володимир Зеленський раніше розкритикував дизельну домовленість між Трампом і Путіним, вважаючи її несправедливою поступкою Москві.

    Докладніше про позицію українського президента писала «Ненька інфо» у матеріалі про його реакцію на угоду.

    Критика пролунала і з боку окремих європейських лідерів.

    Зокрема, прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал закликав не послаблювати економічний тиск на Кремль.

    Він виступив за розширення підтримки України замість нових енергетичних домовленостей із Росією.

    Про цю позицію «Ненька інфо» розповідала 10 жовтня.

    Чому Трамп зацікавлений у збільшенні поставок

    Вашингтон пояснює свої рішення необхідністю стабілізувати ситуацію на міжнародному ринку пального.

    Дизель використовується у вантажних перевезеннях, сільському господарстві та промисловості, тому його подорожчання впливає на собівартість багатьох товарів.

    Для США високі ціни на пальне стали особливо чутливим питанням напередодні проміжних виборів до Конгресу.

    Водночас американська адміністрація стикається з критикою навіть усередині країни.

    Як повідомляло Associated Press, проти рішення про імпорт російського дизеля виступили законодавці від обох основних партій.

    Критики вважають, що додаткові закупівлі російських енергоносіїв можуть послабити санкційний тиск на Москву.

    Прихильники ж збільшення пропозиції пального наголошують на необхідності стримування цін для споживачів і бізнесу.

    Чи допоможе російський дизель знизити світові ціни

    Попри оптимістичні заяви американської адміністрації, експерти обережно оцінюють можливий вплив домовленостей.

    За аналізом Financial Times, навіть заявлені Росією обсяги постачання становитимуть порівняно невелику частину глобального попиту.

    Крім того, можливості російського експорту залежать від стану нафтопереробних заводів, логістики та внутрішніх потреб країни.

    Частина російських НПЗ останніми місяцями зазнала пошкоджень унаслідок українських атак.

    Російська влада раніше запроваджувала обмеження на експорт окремих видів пального, намагаючись стабілізувати внутрішній ринок.

    Тому поки що неможливо визначити, наскільки швидко заявлені додаткові обсяги реально потраплять до покупців.

    Так само немає підтвердження, що рішення Туреччини саме по собі призведе до помітного зниження цін на дизель.

    Що означає рішення Анкари для України

    Заява турецького міністра свідчить, що домовленість між США та Росією може вплинути не лише на американський ринок, а й на торговельні потоки в інших країнах.

    Для Туреччини це можливість отримати додаткові обсяги імпортного пального.

    Для Росії — потенційний канал збільшення експорту та валютних надходжень.

    Для України — ще одне питання щодо ефективності міжнародних санкцій і збереження економічного тиску на Кремль.

    Наразі відомо, що Анкара планує отримати частину російського дизеля, а Вашингтон тимчасово дозволив визначені операції з його продажу та імпорту. Водночас точні обсяги турецьких закупівель, ціни й терміни постачань не розголошені.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від реальних експортних можливостей Росії, попиту на міжнародному паливному ринку та рішень американської адміністрації щодо санкційної політики.

  • До морозів залишилися лічені тижні: уряд терміново взявся за захист енергетики Київщини

    До морозів залишилися лічені тижні: уряд терміново взявся за захист енергетики Київщини

    Київська область має завершити ключові заходи із захисту енергетичної інфраструктури від російських атак до 15 листопада 2026 року. Йдеться про облаштування захисних споруд для електричних підстанцій, зокрема від звичайних і реактивних ударних безпілотників, а також забезпечення безперебійної роботи об’єктів життєзабезпечення. Для прискорення робіт створили міжвідомчу групу на чолі із заступником міністра з відновлення Русланом Олійником. На відповідні заходи Київщині передбачили близько 1,6 мільярда гривень. Однак журналісти виявили ризики, через які завершення робіт у встановлені строки може опинитися під загрозою.

    Про це йдеться в розслідувальному матеріалі УНІАН від 18 жовтня.

    За інформацією видання, у середині жовтня Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту створило спеціальну робочу групу, яка повинна прискорити виконання Комплексного плану стійкості Київської області.

    Керівником групи став заступник міністра Руслан Олійник.

    До роботи долучили представників Міністерства енергетики, Державної служби спеціального зв’язку, ДСНС, Агентства відновлення, Київської обласної військової адміністрації та енергетичних компаній.

    Основне завдання — забезпечити додатковий захист критичних енергооб’єктів до початку найхолоднішого періоду року.

    Які об’єкти мають захистити до 15 листопада

    Згідно з інформацією журналістів, першочергово йдеться про головні електричні підстанції Київщини.

    Для них планують завершити другий рівень фізичного захисту, який має зменшувати ризики пошкодження обладнання внаслідок атак ударних безпілотників.

    Окремо передбачене облаштування першого рівня захисту для важливих об’єктів життєзабезпечення.

    До таких об’єктів належать елементи енергетичної, комунальної та іншої критичної інфраструктури, від роботи яких залежить забезпечення населення електроенергією, теплом і водою.

    Водночас конкретний перелік об’єктів не оприлюднюють із міркувань безпеки.

    За даними УНІАН, більшість передбачених протоколом робочої групи заходів мають виконати до 15 листопада.

    Такий строк означає, що відповідальні органи мають одночасно прискорювати будівельні роботи, вирішувати технічні питання та завершувати оформлення необхідних документів.

    Що передбачає план стійкості Київської області

    Комплексний план стійкості регіону охоплює чотири основні напрямки.

    Перший — забезпечення резервного електроживлення важливих об’єктів, зокрема лікарень, водоканалів і підприємств теплопостачання.

    Другий — розвиток децентралізованої генерації електроенергії.

    Йдеться про створення додаткових потужностей, які можуть зменшити залежність окремих територій від великих централізованих джерел живлення.

    Третій напрямок передбачає децентралізацію виробництва тепла.

    Четвертий — фізичний захист критичних об’єктів від російських атак.

    План Київщини був підготовлений ще на початку 2026 року.

    Однак його реалізація зіткнулася з організаційними та фінансовими труднощами.

    На роботи передбачили 1,6 мільярда гривень

    За даними УНІАН, на виконання заходів захисту Київській області передбачили приблизно 1,6 мільярда гривень.

    Із них понад 1 мільярд гривень — відповідно до урядового розпорядження №257-р.

    Ще близько 600 мільйонів гривень передбачили в межах іншого бюджетного механізму, визначеного розпорядженням №821-р.

    Однак саме виділення коштів не означає автоматичного завершення будівельних робіт.

    Необхідно своєчасно укладати договори, погоджувати проєктно-кошторисну документацію, закуповувати обладнання та оплачувати фактично виконані роботи.

    Журналісти зазначають, що кошти тривалий час залишалися нерозподіленими, а можливість їхнього використання активізувалася лише у вересні.

    Через це частину запланованих заходів не вдалося виконати в початкові строки.

    Водночас оприлюднені відомості не дозволяють стверджувати, що всі 1,6 мільярда гривень уже витрачені або що вся сума перебуває безпосередньо в розпорядженні підрядників.

    На Київщині перевірять витрачені гроші та підрядників

    Одним із ключових завдань новоствореної робочої групи стане аналіз фактичного стану будівництва.

    Зокрема, до кінця жовтня мають перевірити виконання робіт на електричних підстанціях напругою 110 кВ.

    Окрему увагу приділять обсягам запланованого, виділеного та використаного фінансування.

    Також необхідно встановити, які проєкти вже пройшли експертизу, а які потребують коригування документації.

    За інформацією журналістів, Київській обласній адміністрації доручено провести фінансову звірку із підрядними організаціями.

    Під час перевірки планують зіставити фактичні обсяги виконаних робіт із сумами проведених платежів.

    Крім того, аудит має визначити наявність заборгованостей і авансів, які ще не підтверджені виконаними роботами.

    Важливо, що сам факт проведення аудиту не є доказом розкрадання коштів або інших порушень.

    Йдеться про необхідність перевірити фінансовий стан проєктів і визначити, які ресурси потрібні для їхнього завершення.

    Чому строки можуть бути зірвані

    За оцінкою журналістів, головним ризиком для виконання плану залишаються стислі строки.

    Частину проєктно-кошторисної документації необхідно скоригувати до 30 жовтня.

    Водночас стандартна процедура експертизи для окремих об’єктів може тривати до 30 днів.

    Це створює складну ситуацію: оформлення документації потенційно може зайняти більше часу, ніж залишиться до запланованого завершення робіт.

    Однак законодавство передбачає окремі механізми спрощення процедур.

    Зокрема, уряд у березні 2026 року дозволив використовувати типові проєктні рішення без повторного проходження експертизи в передбачених випадках.

    Це може допомогти прискорити реалізацію частини заходів.

    Ще одним ризиком залишається своєчасне постачання обладнання та підключення захищених підстанцій до електричних мереж.

    Для цього необхідно узгодити дії підрядників, операторів електромереж та відповідальних органів влади.

    Чим займатиметься Руслан Олійник

    За даними джерел УНІАН, Руслан Олійник уже понад тиждень особисто координує перевірку готовності енергетичних об’єктів Київської області.

    Зокрема, він займається питаннями термінів завершення робіт, фінансування, виконання договорів і контролю використання авансових платежів.

    Основне завдання посадовця — організувати взаємодію між усіма відомствами та підприємствами, які залучені до реалізації плану.

    Згідно з офіційною біографією на сайті Мінвідновлення, Олійник раніше працював у Київській обласній державній адміністрації.

    У липні 2026 року він також тимчасово виконував обов’язки керівника Київської ОДА.

    Таким чином, посадовець має попередній досвід роботи в столичному регіоні та знайомий з особливостями місцевої інфраструктури.

    Чому захист енергетики Київщини став критично важливим

    Російські війська протягом жовтня неодноразово атакували енергетичну інфраструктуру Києва та області.

    Зокрема, 15 жовтня після удару по об’єкту критичної інфраструктури виникли масштабні перебої з електропостачанням.

    В окремих районах столиці та Київщини застосовували аварійні відключення.

    Про наслідки атаки повідомляло Deutsche Welle.

    Раніше «Ненька інфо» писала про можливий зв’язок масштабних знеструмлень із пошкодженням енерговузла, через який столичний регіон отримує електроенергію.

    У тому матеріалі йшлося про ймовірне ураження важливої підстанції. Конкретні технічні обставини тоді залишалися непідтвердженими офіційно.

    Також «Ненька інфо» повідомляла про екстрені відключення в Києві та області.

    Ці події демонструють, наскільки важливою для столичного регіону є стійкість електричних підстанцій та інших об’єктів критичної інфраструктури.

    Чи встигнуть завершити захист до морозів

    Станом на 18 жовтня перед робочою групою стоїть завдання завершити основні заходи до 15 листопада.

    Утім відкритих даних, які дозволяли б незалежно підтвердити готовність усіх запланованих об’єктів, наразі немає.

    Журналісти називають головними ризиками затримки з оформленням документації, постачанням обладнання, фінансовими розрахунками та виконанням робіт.

    При цьому частину адміністративних процедур можна прискорити, а окремі проєкти можуть бути реалізовані за спрощеними механізмами.

    Головне питання полягає в тому, чи вдасться за кілька тижнів завершити необхідні роботи без порушення технічних вимог, фінансової дисципліни та правил безпеки.

    Від результатів залежатиме готовність окремих енергетичних і комунальних об’єктів Київщини працювати в умовах нових російських атак протягом холодного сезону.

    Водночас навіть завершення всіх запланованих захисних споруд не гарантуватиме повної відсутності знеструмлень: фізичний захист зменшує ризики пошкодження обладнання, але не усуває всі загрози для енергосистеми.

  • Путін продовжує заробляти на Європі: імпорт російського газу зріс на 9,5%

    Путін продовжує заробляти на Європі: імпорт російського газу зріс на 9,5%

    Європейський Союз продовжує закуповувати російський зріджений природний газ, попри масштабні санкції проти Москви та обіцянки остаточно позбутися енергетичної залежності від Кремля. За перші дев’ять місяців 2026 року до європейських портів надійшло рекордні 12,18 мільйона тонн газу з російського арктичного проєкту «Ямал СПГ». Це на 9,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Орієнтовна вартість поставок становила 7,88 мільярда євро. На тлі нової енергетичної кризи, високих цін і наближення зими європейські держави опинилися перед складним вибором: виконувати плани відмови від російських ресурсів або зберігати постачання, які продовжують приносити Москві значні доходи.

    Про це повідомило британське видання The Times, проаналізувавши нові дані щодо європейського енергетичного імпорту.

    Основою матеріалу стало дослідження німецької екологічної та правозахисної організації Urgewald, яка використала інформацію аналітичної компанії Kpler.

    Дослідники встановили, що від січня до вересня Європейський Союз прийняв 167 танкерних партій російського СПГ із проєкту «Ямал».

    Таким чином, у середньому до європейських портів прибувала одна партія російського газу приблизно кожні півтори доби.

    Особливо показовим є те, що загальносвітові поставки газу з цього проєкту за відповідний період навіть скоротилися на 1,3%, але його експорт до Європи зріс.

    Майже 8 мільярдів євро за дев’ять місяців

    За підрахунками Urgewald, загальна оціночна вартість російського СПГ, доставленого до ЄС протягом дев’яти місяців, становила 7,88 мільярда євро.

    У першому кварталі на закупівлі припало приблизно 2,88 мільярда євро, у другому — 3,08 мільярда, а в третьому — ще 1,92 мільярда.

    Водночас обсяги поставок у липні–вересні скоротилися на 13,6% порівняно з аналогічним кварталом 2025 року.

    Отже, загальне зростання за дев’ять місяців не означає, що імпорт збільшувався безперервно.

    Попри літнє уповільнення, Європа вже закупила більше російського арктичного СПГ, ніж за відповідний період минулого року.

    За даними дослідників, до ЄС надійшло близько 85% усіх зафіксованих поставок проєкту «Ямал СПГ».

    Це свідчить, що саме європейський ринок залишається одним із найважливіших для цього російського газового проєкту.

    Водночас 7,88 мільярда євро не можна вважати сумою, яка повністю надійшла до бюджету РФ.

    Дослідники оцінювали вартість поставок на основі європейських ринкових цін на газ. Фактичні контрактні платежі, транспортні витрати, податки, знижки та прибутки компаній можуть відрізнятися.

    Проте навіть з урахуванням цього поставки забезпечують російському газовому сектору значний фінансовий потік.

    Франція стала одним із головних пунктів приймання російського газу

    Основними європейськими напрямками поставок російського СПГ залишаються країни, які мають великі морські термінали для приймання зрідженого газу.

    Серед них — Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди.

    За даними Urgewald, особливо помітною стала роль французьких портів.

    У вересні 2026 року саме Франція прийняла майже три чверті всього газу з проєкту «Ямал СПГ», доставленого до Європейського Союзу протягом цього місяця.

    Водночас у вересні аналітики не зафіксували поставок із «Ямалу» до іспанських портів і бельгійського термінала Зебрюгге.

    Ці показники демонструють, наскільки нерівномірно розподіляються поставки між європейськими країнами.

    Однак важливо враховувати, що країна приймання газу не завжди є його кінцевим споживачем.

    Після регазифікації паливо може транспортуватися газотранспортною системою до інших держав або використовуватися в межах міжнародних торговельних операцій.

    Тому статистика поставок до французьких портів не означає, що весь цей газ був спожитий безпосередньо у Франції.

    Чому Європа досі не відмовилася від російського газу

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Європейський Союз проголосив курс на скорочення енергетичної залежності від Москви.

    У 2022 році російський газ забезпечував приблизно 45% газового імпорту ЄС.

    Відтоді частка Росії суттєво скоротилася.

    За даними Європейського агентства зі співробітництва енергетичних регуляторів, у травні 2026 року російський газ становив близько 12% імпорту Європейського Союзу.

    Однак повністю відмовитися від нього виявилося складніше, ніж очікувалося.

    Однією з причин залишаються довгострокові контракти, укладені ще до запровадження нових обмежень.

    Частина європейських компаній має чинні юридичні зобов’язання щодо закупівлі визначених обсягів газу.

    Крім того, енергетична інфраструктура деяких країн історично орієнтована на російські поставки.

    Особливо це стосується держав Центральної Європи, які отримують газ трубопроводами.

    Ще одним чинником є ситуація на світовому ринку.

    Через перебої з постачанням енергоресурсів із Близького Сходу та посилення конкуренції за СПГ європейські країни стикаються з високими цінами.

    За даними Reuters, у жовтні заповненість європейських газосховищ залишалася нижчою за звичні показники.

    Аналітики прогнозували, що до листопада їхня заповненість може становити лише 75–78%.

    У такій ситуації швидка відмова від будь-якого великого постачальника створює додаткові ризики для цін і стабільності енергопостачання.

    Саме ці аргументи використовують прихильники поступового, а не негайного припинення закупівель російського газу.

    Угорщина та Словаччина продовжують отримувати газ трубопроводами

    Окрім зрідженого природного газу, Росія продовжує постачати енергоносії до Європи трубопровідними маршрутами.

    Серед основних покупців залишаються Угорщина та Словаччина.

    Також російський газ надходить до Греції.

    Відмінність полягає в тому, що країни з морськими терміналами можуть закуповувати СПГ у різних постачальників, тоді як окремі держави без виходу до моря сильніше залежать від наявних трубопроводів.

    Це створює нерівномірні умови для відмови від російських енергоносіїв.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала газові поставки через Угорщину та Словаччину, а також питання походження газу, який імпортується з європейського ринку.

    Важливий нюанс полягає в тому, що закупівля газу в європейського постачальника не завжди дозволяє однозначно встановити фізичне походження кожного обсягу палива.

    У спільній газотранспортній системі ресурси різних виробників можуть змішуватися.

    Тому питання залежності від Росії потребує аналізу не лише маршрутів, а й контрактів, постачальників та джерел походження енергоносіїв.

    Коли ЄС остаточно заборонить російський газ

    На початку 2026 року Європейський Союз затвердив нові правила поетапної відмови від російського газу.

    Відповідний регламент ЄС № 2026/261 набув чинності в лютому.

    Документ передбачає поступове припинення поставок залежно від типу контракту.

    Зокрема, обмеження для чинних короткострокових контрактів на російський СПГ почали застосовуватися з 25 квітня 2026 року.

    Для короткострокових контрактів на трубопровідний газ відповідний термін настав 17 червня.

    Заборона постачання російського СПГ за чинними довгостроковими контрактами має запрацювати з 1 січня 2027 року.

    Щодо довгострокових трубопровідних поставок остаточну заборону заплановано на 30 вересня 2027 року.

    У певних обставинах, пов’язаних із забезпеченням газових сховищ, цей термін може бути перенесений до 1 листопада 2027 року.

    Ці положення закріплені в офіційному регламенті Європейського Союзу.

    Водночас у документі передбачені окремі тимчасові винятки та механізми реагування на надзвичайні ситуації з постачанням газу.

    Тому сам факт зростання поставок у 2026 році ще не доводить порушення європейського законодавства.

    Частина закупівель здійснюється в межах перехідного періоду за контрактами, які підпадають під законні винятки.

    Чому санкції поки не зупинили газовий бізнес Росії

    Німецька організація Urgewald вважає, що чинні європейські обмеження поки не завдали достатнього удару по експорту російського СПГ.

    За підрахунками аналітиків, навіть після набуття чинності забороною короткострокових контрактів обсяги поставок із «Ямалу» залишалися значними.

    У вересні до ЄС було доставлено приблизно 792 тисячі тонн такого газу.

    Орієнтовна вартість цієї партії поставок становила 818 мільйонів євро.

    На думку представників Urgewald, особливу роль у збереженні російського експорту відіграє спеціалізований флот танкерів льодового класу Arc7.

    Саме ці судна забезпечують транспортування зрідженого газу з арктичного родовища через складні льодові умови.

    Європейські порти розташовані відносно близько до російського проєкту, тому дозволяють танкерам швидко розвантажуватися й повертатися по нові партії.

    Це підвищує ефективність експортної логістики.

    Представники Urgewald закликають Євросоюз не чекати до 2027 року, а вже зараз посилювати обмеження щодо суден і сервісів, які забезпечують російську газову торгівлю.

    Водночас будь-які додаткові санкції можуть мати наслідки для міжнародних постачань та вартості палива, тому їхня ефективність залежатиме від конкретної конструкції обмежень.

    Трамп звинуватив Європу в подвійних стандартах

    Нові дані про закупівлі російського газу з’явилися на тлі гострої суперечки між США та європейськими країнами.

    Президент Дональд Трамп нещодавно домовився з російським керівництвом щодо постачання дизельного пального.

    Його адміністрація обґрунтувала це необхідністю стримати зростання цін на енергоносії.

    Рішення викликало критику з боку американських сенаторів та української влади, оскільки могло послабити економічний тиск на Росію.

    У відповідь Вашингтон звернув увагу на продовження європейських закупівель російського газу.

    Американська сторона фактично поставила питання, чому Євросоюз критикує дизельну угоду з Москвою, але водночас сам продовжує купувати російські енергоносії.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо поставок дизельного пального та її вплив на санкційну політику США.

    Крім того, видання розглядало пояснення Трампа, який назвав стабілізацію світового ринку головною причиною дизельної угоди.

    Однак ситуації США та Євросоюзу мають важливу юридичну відмінність.

    Європейські поставки частково здійснюються за договорами, що були укладені до запровадження нових заборон, тоді як американська дизельна домовленість стала окремим політичним рішенням адміністрації Трампа.

    Тому дискусія про подвійні стандарти не скасовує необхідності аналізувати правові підстави кожної операції.

    Москва називає більші суми, ніж Єврокомісія

    Суперечка щодо російських енергоносіїв супроводжується різними оцінками загального обсягу закупівель Європейського Союзу від початку повномасштабної війни.

    Віцепрем’єр Росії Олександр Новак заявив, що з 2022 року європейські країни витратили на російські енергоносії близько 302 мільярдів євро.

    Натомість Європейська комісія наводить оцінку приблизно 197 мільярдів євро.

    Різниця між цими показниками перевищує 100 мільярдів євро.

    Поки що немає достатніх підстав вважати обидві цифри безпосередньо порівнюваними.

    Розбіжності можуть залежати від періоду розрахунку, переліку енергоресурсів, способів оцінювання контрактів та інших методологічних особливостей.

    Тому твердження російської сторони про 302 мільярди євро потребує окремої перевірки.

    Чи зможе Європа повністю відмовитися від російського газу

    Попри збільшення закупівель у 2026 році, довгострокова тенденція залишається очевидною: Європейський Союз істотно скоротив залежність від російського газу порівняно з довоєнним періодом.

    Водночас останні дані показують, що цей процес не є рівномірним і незворотним.

    Енергетична криза, високі ціни, довгострокові контракти та складна логістика можуть сповільнювати відмову від російських поставок.

    Важливим випробуванням стане початок 2027 року, коли мають набути чинності обмеження для довгострокових контрактів на російський СПГ.

    Саме тоді стане зрозуміліше, чи можуть європейські компанії замінити значну частину російського газу альтернативними поставками.

    Наразі головна суперечність залишається незмінною: Європа декларує намір припинити енергетичну залежність від Москви, але російський газ продовжує надходити до її портів і приносити експортерам мільярдні доходи.

    У 2026 році Євросоюз закупив рекордні за дев’ять місяців обсяги СПГ із проєкту «Ямал», а остаточний результат політики енергетичної незалежності залежатиме від практичного виконання запланованого ембарго.

    Для України це питання має не лише економічне, а й безпекове значення, адже збереження великих експортних доходів Росії посилює її фінансові можливості під час тривалої війни.

  • Україна знову продаватиме газ за кордон: хто заробить мільйони та чи вистачить палива взимку

    Україна знову продаватиме газ за кордон: хто заробить мільйони та чи вистачить палива взимку

    Україна вперше від початку повномасштабного російського вторгнення дозволила приватним газовидобувним компаніям експортувати частину власного природного газу. Уряд встановив обмеження на рівні 15% щомісячного видобутку та запровадив спеціальний механізм контролю. У галузевій асоціації переконані, що рішення принесе державі додаткову валюту, збільшить податкові надходження та допоможе відновлювати газову інфраструктуру після російських атак. Водночас виникає питання, чи не загрожуватиме продаж газу за кордон енергетичній безпеці України напередодні зими.

    Про економічні переваги нового механізму 14 жовтня повідомила Асоціація газовидобувних компаній України (АГКУ). Представники галузі наголосили, що контрольований експорт дозволить приватним підприємствам отримати додаткові кошти, частину яких можна спрямувати на розвиток внутрішнього видобутку.

    Відповідне рішення уряд ухвалив 7 жовтня постановою №1251. Як повідомляє Українська енергетична біржа, продаж газу за кордон здійснюватиметься через спеціалізовані відкриті біржові аукціони.

    Головне обмеження — приватні виробники зможуть експортувати не більше 15% обсягів газу, видобутих за попередній місяць.

    Водночас експорт дозволений лише протягом визначеного періоду — з 1 березня до 30 листопада. Із початку грудня до кінця лютого продаж українського газу за кордон за цим механізмом не здійснюватиметься.

    Це має забезпечити пріоритет внутрішнього ринку саме під час найхолодніших місяців.

    Додаткові податки та валютна виручка

    За оцінкою АГКУ, нові правила можуть збільшити надходження до державного й місцевих бюджетів. Компанії отримають можливість продавати частину продукції за європейськими цінами, які наразі перевищують внутрішні.

    Окрім валютної виручки, держава розраховує на додаткові рентні платежі, пов’язані з експортованими обсягами газу.

    За даними Асоціації, відповідні платежі розраховуватимуть із прив’язкою до європейських цінових індикаторів.

    Водночас точну суму майбутніх бюджетних надходжень поки не названо. Вона залежатиме від фактичних обсягів експорту, біржових цін та активності приватних виробників.

    Ще один важливий аргумент — інвестиції в українську газову галузь.

    Через російські удари частина газовидобувних підприємств зазнала пошкоджень. Компанії змушені витрачати значні кошти на ремонти, посилення фізичного захисту обладнання й забезпечення безперебійної роботи.

    За словами виконавчого директора АГКУ Артема Петренка, відкриття додаткового ринку збуту дозволить спрямувати більше ресурсів на буріння нових свердловин, геологорозвідку та відновлення пошкоджених об’єктів.

    Водночас через скорочення роботи промислових підприємств попит на газ усередині країни зменшився, що ускладнює реалізацію продукції приватних виробників.

    Чи залишиться Україна без газу взимку

    Саме це питання викликає найбільшу увагу на тлі постійних російських атак по енергетиці.

    У Міністерстві енергетики запевняють, що рішення ухвалювали з урахуванням газового балансу та прогнозованих потреб країни в опалювальний сезон 2026–2027 років.

    За офіційними даними Міненерго, в українських підземних сховищах накопичено майже 15,8 млрд кубометрів газу.

    Це на 2,6 млрд кубометрів більше за мінімально необхідний обсяг і на 1,2 млрд кубометрів перевищує цільовий прогнозований показник.

    Уряд також передбачив можливість оперативного призупинення експорту у разі виникнення загрози дефіциту або кризової ситуації на внутрішньому ринку.

    Таким чином, дозвіл не означає необмеженого продажу українського газу за кордон.

    Україна може посилити свої позиції на європейському енергетичному ринку

    За оцінкою галузевої асоціації, український газ може стати додатковим ресурсом для європейських споживачів, особливо в умовах скорочення залежності ЄС від Росії.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Норвегія обігнала Росію за обсягами експорту трубопровідного газу. Це стало одним із наслідків перебудови європейського енергетичного ринку після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

    Водночас Україна продовжує розвивати співпрацю з іншими постачальниками енергоресурсів. Зокрема, «Ненька інфо» раніше писала про переговори з Азербайджаном щодо можливого постачання газу та використання українських газосховищ у регіональній енергетичній торгівлі.

    Попри відкриття експорту, пріоритетом уряду залишається забезпечення українських споживачів. Саме тому продаж газу обмежили за обсягами, сезонами та процедурами державного контролю.

    Наразі немає підстав стверджувати, що нове рішення автоматично призведе до підвищення тарифів на газ для населення. Механізм стосується контрольованого продажу частини приватного видобутку, а не зміни побутових тарифів.

    В АГКУ переконані, що за належного контролю експорт може стати додатковим джерелом інвестицій, валютних надходжень і податків, водночас сприяючи збереженню власного газовидобутку України.

  • Суд над офіцером ЗСУ сколихнув Німеччину: хто наказав підірвати «Північні потоки» і чим це загрожує Україні

    Суд над офіцером ЗСУ сколихнув Німеччину: хто наказав підірвати «Північні потоки» і чим це загрожує Україні

    У Німеччині розпочався один із найрезонансніших судових процесів останніх років — у справі про підрив російських газопроводів «Північний потік» і «Північний потік-2». На лаві підсудних опинився український військовий Сергій Кузнєцов, якого німецька прокуратура вважає одним з організаторів диверсії в Балтійському морі. Справу супроводжують звинувачення у воєнному злочині, суперечки навколо ролі українських державних структур і питання про можливі наслідки для відносин Києва та Берліна.

    14 жовтня у Ганзейському вищому земельному суді Гамбурга стартував перший кримінальний процес щодо вибухів на газопроводах Nord Stream, які сталися у вересні 2022 року. Через чотири роки після масштабної диверсії, яка пошкодила три з чотирьох ниток газопроводів між Росією та Німеччиною, німецькі правоохоронці вперше представляють свої докази в межах відкритого судового розгляду.

    Як повідомляють Associated Press та Reuters, обвинуваченим є Сергій Кузнєцов, якого німецьке правосуддя офіційно називає Сергієм К. Прокуратура вважає, що українець координував групу, яка встановила вибухівку на підводних газопроводах поблизу данського острова Борнхольм.

    Кузнєцов заперечує свою причетність до диверсії. Його захист наполягає на необґрунтованості обвинувачень, а українська влада відкидає твердження про державну відповідальність за підрив. Водночас німецьке слідство стверджує, що операція могла бути здійснена за дорученням українських державних структур. Ці твердження поки що залишаються позицією обвинувачення, а не встановленими судом фактами.

    Від затримання в Італії до суду в Гамбурзі

    Історія затримання Сергія Кузнєцова розпочалася 21 серпня 2025 року. Українця заарештували в Італії, неподалік курортного міста Ріміні, де він перебував разом із родиною. Підставою став європейський ордер на арешт, виданий на запит німецьких правоохоронців.

    Після затримання почалася тривала юридична процедура екстрадиції. Захист намагався оскаржити видачу, однак 27 листопада 2025 року Кузнєцова передали Німеччині. Відтоді він перебуває під вартою.

    До початку судового процесу 14 жовтня 2026 року від моменту його затримання минуло майже 14 місяців. Адвокати українця неодноразово порушували питання щодо умов утримання та можливого психологічного тиску. За інформацією ТСН, сторона захисту переконана, що від Кузнєцова намагаються домогтися зізнання, хоча сам він провину заперечує.

    Німецька прокуратура інкримінує українцю низку тяжких правопорушень, зокрема організацію вибухів, пошкодження інфраструктури, порушення роботи об’єктів життєзабезпечення та співучасть у воєнному злочині, пов’язаному з нападом на цивільні об’єкти.

    При цьому відкриття провадження не означає визнання вини підсудного. Суд має перевірити докази прокуратури, аргументи захисту та встановити, чи відповідають інкриміновані дії складу конкретних злочинів.

    За інформацією німецького мовника NDR, до 17 грудня 2026 року призначено 16 судових засідань. Подальші слухання заплановані на січень і лютий 2027 року.

    Таємниці яхти «Андромеда»: як слідство реконструювало диверсію

    Ключовим елементом версії німецької прокуратури стала вітрильна яхта «Андромеда», яку, за матеріалами розслідування, використовувала група ймовірних диверсантів.

    За версією слідчих, до операції були залучені сім осіб, серед яких водолази та фахівець із вибухівки. Учасники групи нібито використовували підроблені документи для оренди яхти, після чого вирушили в Балтійське море.

    Поблизу острова Борнхольм водолази, як вважає прокуратура, спустилися на значну глибину та встановили вибухові пристрої з механізмами відкладеної детонації.

    26 вересня 2022 року в районі газопроводів зафіксували потужні вибухи. Внаслідок пошкоджень газ почав виходити на поверхню моря. Кадри величезних ділянок води, вкритих бульбашками, облетіли світові медіа та стали одним із символів енергетичного протистояння Росії і Заходу.

    За даними The Guardian, німецьке обвинувачення стверджує, що встановлення вибухівки було частиною спланованої операції з позбавлення Росії доходів від експорту газу.

    Важливо, що подробиці підготовки, склад групи та роль конкретних осіб на цьому етапі є версією слідства. Їхню достовірність суд перевірятиме під час розгляду доказів.

    Чому Німеччина вважає підрив воєнним злочином

    Одне з найскладніших питань процесу — юридична кваліфікація вибухів.

    Німецька прокуратура розглядає газопроводи як цивільні об’єкти інфраструктури. Саме тому в матеріалах обвинувачення йдеться не лише про пошкодження майна та організацію вибухів, а й про застосування заборонених методів ведення війни.

    Однак захист має можливість оспорювати як сам факт участі Кузнєцова в операції, так і правову оцінку її можливих цілей.

    Газопроводи «Північний потік» десятиліттями мали важливе економічне й політичне значення для Росії та Німеччини. Москва отримувала від експорту енергоносіїв значні доходи, а Берлін тривалий час покладався на російський газ.

    Тому питання, чи могли такі об’єкти мати військове значення в умовах повномасштабної російської агресії, потенційно стане однією з ключових тем юридичної дискусії.

    Проте можливе економічне значення газопроводів для фінансування російської війни саме собою не доводить, що вони були законною військовою ціллю відповідно до міжнародного гуманітарного права.

    Як зазначає ZDF, справа порушує фундаментальне питання: чи можна кваліфікувати дії військовослужбовця як воєнний злочин за обставин, які сторона захисту може пов’язувати з протидією державі-агресору.

    Остаточну правову відповідь має дати суд, а не політичні заяви чи припущення.

    Ще один українець у справі: затримання в Хорватії та боротьба проти екстрадиції

    Окремий напрямок розслідування стосується українця Володимира Журавльова, якого німецькі правоохоронці підозрюють у безпосередній участі в підводній операції.

    За версією слідства, Журавльов є професійним водолазом, який міг входити до групи, що встановлювала вибухівку на трубопроводах.

    Історія його затримання також набула міжнародного розголосу. Раніше польський суд відмовив Німеччині у видачі підозрюваного. Згодом, у серпні 2026 року, Журавльова затримали в хорватському місті Пула за європейським ордером.

    24 вересня видання «Ненька інфо» повідомляло, що окружний суд Пули дозволив його екстрадицію. Захист українця заявив про намір оскаржити відповідне рішення, а сам Журавльов подав заяву про надання притулку в Хорватії.

    Цікаво, що, за повідомленнями медіа, затримання відбулося під час роботи українця консультантом над голлівудським фільмом Snake Island, сюжет якого також пов’язаний із диверсією на «Північних потоках».

    Про це детальніше йдеться в матеріалі «Ненька інфо» — «Українця у справі „Північних потоків“ вирішили видати Німеччині».

    Російські газові компанії отримали відмову суду

    Ще до початку слухань у Гамбурзі відбулося важливе юридичне рішення, яке безпосередньо стосується фінансових інтересів Росії.

    Компанії Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG, пов’язані з російським газовим концерном «Газпром», намагалися долучитися до процесу як додаткові обвинувачі, однак німецький суд відхилив їхні заяви.

    Як повідомив 2 жовтня німецький мовник NDR, судді не побачили достатніх юридичних підстав для такого процесуального статусу компаній. Зокрема, суд не визнав доведеним, що наслідки вибухів завдали підприємствам шкоди, яка загрожувала їхньому існуванню.

    Це рішення не означає, що власники газопроводів не зазнали збитків або втратили можливість звертатися з майновими претензіями в інших правових процедурах.

    Проте воно означає, що компанії не отримали бажаного статусу в цьому кримінальному процесі.

    Загальна вартість газопровідних проєктів оцінювалася в мільярди євро, а потенційна вартість ремонту пошкоджених ділянок також може бути значною.

    Водночас твердження, що обвинувальний вирок Сергію Кузнєцову автоматично змусить Україну виплатити Росії сотні мільярдів євро, не має підтверджених правових підстав. Для державної відповідальності та присудження будь-якої компенсації знадобилися б окремі юридичні підстави, встановлення відповідальних суб’єктів і відповідна процедура.

    Україна заперечує державну причетність, а в розслідуванні залишається російський слід

    Офіційний Київ неодноразово заперечував причетність української держави до диверсії.

    Президент Володимир Зеленський наголошував, що Україна не організовувала операцію з підриву газопроводів. В Офісі генерального прокурора також заявляли про відсутність встановлених українським слідством фактів, які б підтверджували відповідні накази або координацію з боку державних органів.

    Водночас у німецькому медіапросторі продовжують обговорювати й альтернативні версії подій.

    Зокрема, увагу журналістів привернула інформація про перебування російського спеціального судна SS-750 поблизу острова Борнхольм незадовго до вибухів.

    Данські військові раніше підтверджували, що 22 вересня 2022 року, за чотири дні до диверсії, сфотографували російське судно у відповідному районі Балтійського моря.

    SS-750 має обладнання для проведення складних підводних операцій. Однак його перебування неподалік місця майбутньої диверсії саме по собі не доводить причетність Росії до вибухів.

    Про ці суперечності та альтернативні версії раніше писала «Ненька інфо» у матеріалі «Український слід тріщить по швах: у справі „Північних потоків“ знову заговорили про Росію».

    Політичний удар по Берліну: чому справа вигідна ультраправим

    Судовий процес відбувається на тлі гострих суперечок щодо майбутньої енергетичної політики Німеччини.

    До повномасштабного російського вторгнення німецька економіка значною мірою залежала від постачання енергоносіїв із Росії. Газопроводи Nord Stream були символом цього співробітництва.

    Після початку великої війни Берлін був змушений кардинально переглянути свою енергетичну політику. Постачання російського газу скоротилося, а Німеччина почала активніше шукати альтернативні джерела енергії.

    На цьому тлі ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» продовжує використовувати питання російського газу в політичній боротьбі.

    Представники AfD виступають за відновлення економічних зв’язків із Москвою та критикують масштаби німецької допомоги Україні.

    Тепер судова справа щодо «Північних потоків» може надати противникам підтримки Києва ще один інформаційний привід для критики уряду.

    Проте сам факт судового розгляду не означає, що Берлін переглядатиме відносини з Україною. Німецька влада наголошує на незалежності судочинства, а міжнародні оглядачі звертають увагу, що Німеччина залишається одним із ключових європейських партнерів України.

    Що буде далі та чому за процесом стежитиме вся Європа

    Суд над Сергієм Кузнєцовим має відповісти на низку принципових питань. Передусім — чи справді обвинувачений брав участь в організації підриву, наскільки переконливими є докази прокуратури та чи можна юридично кваліфікувати інкриміновані дії як воєнний злочин.

    Не менш важливо, чи вдасться слідству обґрунтувати твердження про причетність українських державних структур. Поки що ці припущення не можна вважати доведеними.

    Навіть якщо суд встановить причетність конкретної особи, це автоматично не означатиме доведення відповідальності української держави.

    Перші 16 засідань заплановані до середини грудня, а слухання можуть тривати щонайменше до лютого 2027 року.

    Для України цей процес стане не лише юридичним випробуванням, а й важливою подією в інформаційному та дипломатичному просторі. Для Німеччини — спробою отримати судову відповідь на запитання про один із найгучніших актів саботажу в Європі.

    Головна інтрига полягає в тому, чи зможе прокуратура не просто викласти власну реконструкцію подій у Балтійському морі, а довести її в суді.

    Поки що ж справа залишається відкритою, Сергій Кузнєцов не визнає провини, а остаточну відповідь щодо його відповідальності має дати незалежний суд.

  • Україна стане першим питанням саміту ЄС: що Зеленський обговорить із європейськими лідерами

    Україна стане першим питанням саміту ЄС: що Зеленський обговорить із європейськими лідерами

    Президент України Володимир Зеленський 16 жовтня має долучитися до саміту Європейської ради в Брюсселі, де лідери 27 держав Європейського Союзу обговорять подальшу підтримку Києва. Українське питання стане першим у порядку денному другого дня зустрічі. Особливу увагу приділять військовій та фінансовій допомозі, захисту енергетичної інфраструктури напередодні зими й протидії російським загрозам.

    Про це повідомляє «Європейська правда» із посиланням на високопосадовця Євросоюзу, обізнаного з підготовкою саміту.

    За словами співрозмовника видання, зустріч із президентом України запланована на 16 жовтня. Початок обговорення українського питання очікується об 11:00 за київським часом.

    Спочатку європейські лідери заслухають Володимира Зеленського, який представить актуальну ситуацію в Україні та нагальні потреби держави.

    Після цього глави держав і урядів ЄС продовжать дискусію у форматі 27 країн-членів.

    Європа обговорить допомогу Україні перед зимою

    Одним із ключових питань саміту стане підготовка України до зимового періоду на тлі постійних російських ударів по енергетичній та іншій критичній інфраструктурі.

    Європейські партнери планують оцінити потреби України у відновленні пошкоджених об’єктів і забезпеченні стійкості енергосистеми.

    У офіційному порядку денному Європейської ради зазначено, що підтримка України залишається одним із головних пріоритетів ЄС.

    Серед питань, які розглядатимуть лідери, — оперативні потреби української критичної інфраструктури напередодні опалювального сезону.

    Також ітиметься про фінансову підтримку та можливості її продовження у співпраці з міжнародними партнерами.

    Російські гібридні атаки стануть окремою темою

    Крім ситуації в Україні, учасники саміту обговорять зростання гібридних загроз з боку Росії для європейських держав.

    Європейська рада планує розглянути питання протидії дезінформації, кіберзагрозам та іншим формам втручання, які можуть впливати на безпеку країн ЄС.

    Важливим напрямом залишатиметься посилення обороноздатності Європи.

    Очікується обговорення прогресу у спільних оборонних ініціативах і шляхів усунення дефіциту критично важливих військових спроможностей.

    Водночас жодного остаточного рішення щодо нових пакетів підтримки України до завершення саміту ще не оголошено.

    На саміті порушать питання вступу України до ЄС

    Ще однією темою стане просування України на шляху до членства в Європейському Союзі.

    У листі-запрошенні на саміт президент Європейської ради Антоніу Кошта зазначив, що європейські лідери мають оцінити прогрес України в переговорному процесі щодо вступу.

    Нагадаємо, 12 жовтня представники ЄС повідомили про погодження відкриття нових переговорних кластерів для України.

    Тому зустріч у Брюсселі стане черговою можливістю обговорити політичні та економічні аспекти європейської інтеграції України.

    Які ще питання розглядатимуть 15–16 жовтня

    Перший день саміту буде присвячений переважно економічним питанням.

    Лідери ЄС обговорять конкурентоспроможність європейської економіки, високі ціни на енергоносії, а також майбутній багаторічний бюджет Європейського Союзу на 2028–2034 роки.

    У дискусіях візьме участь президентка Європейського парламенту Роберта Метсола.

    На другий день, після розгляду українського питання, глави держав і урядів перейдуть до обговорення європейської оборони, ситуації на Близькому Сході та міграційної політики.

    Саміт 15–16 жовтня стане важливим майданчиком для узгодження подальших кроків підтримки України. Водночас конкретні фінансові, військові та політичні рішення стануть відомими лише після завершення відповідних переговорів і оприлюднення офіційних висновків Європейської ради.

  • Львів запасається дровами, Київ покладається на мобільні котельні: як школи переживуть зиму без ТЕЦ

    Львів запасається дровами, Київ покладається на мобільні котельні: як школи переживуть зиму без ТЕЦ

    Російські атаки на українську енергетику змушують великі міста готуватися до можливого припинення централізованого теплопостачання взимку. Особливо гостро постає питання роботи шкіл, адже без опалення навчальні заклади можуть бути змушені переходити на дистанційне навчання. Львів вирішив створити мережу автономних котелень на дровах, тоді як Київ розраховує на мобільні теплові установки. Однак чи вистачить резервних потужностей столиці для сотень шкіл, залишається відкритим питанням.

    Про різні підходи двох міст до підготовки опалювального сезону 2026–2027 років повідомляє ТСН.

    Львів встановлює котельні на дровах біля шкіл

    Міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що до кінця 2026 року в місті планують облаштувати понад 70 резервних котелень на дровах поблизу навчальних закладів.

    Разом із подібними установками в лікарнях та інших комунальних установах Львів розраховує мати близько сотні альтернативних джерел теплопостачання.

    Головна мета — забезпечити роботу шкіл навіть у разі пошкодження централізованої системи опалення внаслідок російських ударів.

    Станом на 10 жовтня резервні твердопаливні котельні вже встановили в понад 40 закладах освіти.

    За інформацією місцевої влади, обладнання здатне забезпечувати тепло без використання газу та централізованого електропостачання. Місто також створює запаси палива.

    Садовий повідомив, що на початку опалювального сезону котельні планують запустити в тестовому режимі, щоб перевірити їхню готовність до надзвичайних ситуацій.

    За задумом міської влади, школи з автономним опаленням зможуть не лише продовжувати освітній процес, а й за потреби ставати пунктами обігріву для місцевих мешканців.

    Водночас експлуатація дров’яних котелень вимагатиме додаткового персоналу для постійного контролю за роботою обладнання та завантаження палива.

    Київ має 69 мобільних котелень, але шкіл значно більше

    У столиці підхід до резервного теплопостачання відрізняється.

    За інформацією Київської міської державної адміністрації, місто має 69 мобільних котелень, які використовуватимуть у разі перебоїв із централізованим теплопостачанням.

    Передусім таке обладнання призначене для лікарень, пологових будинків та інших соціально важливих установ.

    У КМДА зазначають, що кількість мобільних котелень і їхня потужність поступово зростають.

    Однак у Києві працює близько 500 шкіл, тому забезпечити кожну з них окремим резервним джерелом тепла за наявних потужностей буде складно.

    У міській адміністрації наразі не розглядають масового встановлення твердопаливних котелень біля навчальних закладів за львівським прикладом.

    Представники КМДА пояснюють це значними масштабами столиці, кількістю освітніх установ та екологічними наслідками використання великої кількості дров’яних котлів.

    За оцінкою міських посадовців, розміщення сотень таких установок може негативно вплинути на якість повітря.

    Минулої зими школи Києва вже залишалися без тепла

    Проблема резервного опалення для столиці не нова.

    За інформацією ТСН, минулого опалювального сезону через російські удари по теплоенергетичній інфраструктурі серйозні проблеми з опаленням виникли в навчальних закладах Дніпровського та Дарницького районів.

    У матеріалі зазначається, що без належного теплопостачання залишилися до 45% навчальних установ цих районів.

    Частина шкіл була змушена змінювати формат навчання, а в окремих приміщеннях температура істотно знижувалася.

    Водночас питання про встановлення додаткових автономних котелень саме для найбільш вразливих навчальних закладів залишається без конкретної публічної відповіді.

    Експерт попередив про екологічні ризики

    Еколог Олександр Соколенко вважає, що масштабне використання дров’яних котелень може призвести до погіршення якості атмосферного повітря.

    За його словами, рівень забруднення залежатиме від кількості обладнання, обсягів спалюваного палива та тривалості роботи установок.

    Експерт також зазначає, що за нинішніх умов швидко встановити сотні твердопаливних котелень у Києві було б складно.

    Водночас Соколенко критично оцінює підготовку столиці до можливих проблем із теплопостачанням і вважає, що міській владі необхідно приділяти більше уваги довгостроковому плануванню.

    За його оцінкою, у разі масштабного припинення централізованого опалення мешканці можуть почати активніше використовувати індивідуальні джерела тепла, що також створить додаткове навантаження на довкілля.

    Що буде зі школами, якщо тепло зникне

    У Київській міській державній адміністрації наголошують, що формат роботи кожного навчального закладу залежатиме від безпекової ситуації та технічної можливості забезпечити належні умови для дітей і працівників.

    Зокрема, школи можуть змінювати організацію освітнього процесу, якщо відсутність тепла, електрики чи водопостачання не дозволить безпечно проводити очні заняття.

    Це може передбачати перехід на дистанційне навчання або інші тимчасові форми організації освітнього процесу.

    Водночас рішення про роботу конкретного закладу мають ухвалювати з урахуванням чинних вимог, фактичних умов та рішень уповноважених органів.

    Таким чином, Львів робить ставку на децентралізоване опалення шкіл, тоді як Київ концентрує резервні потужності на найбільш важливих соціальних об’єктах.

    Обидві моделі мають переваги та обмеження. Проте головним випробуванням стане здатність міст забезпечити дітей теплом і безпечними умовами навчання, якщо Росія продовжить атаки на теплоенергетичну інфраструктуру взимку.

  • Клименко очолив Раду експертів з енергетичної безпеки при РНБО

    Клименко очолив Раду експертів з енергетичної безпеки при РНБО

    Президент України Володимир Зеленський призначив секретаря Ради національної безпеки і оборони Ігоря Клименка головою Ради експертів з питань енергетичної безпеки. Відповідний указ №1028/2026 глава держави підписав 5 жовтня, а документ набрав чинності з дня опублікування.

    Указ вносить зміни до президентського документа №206/2020 від 29 травня 2020 року, яким свого часу була створена Рада експертів з питань енергетичної безпеки. У новій редакції прямо зазначено, що її головою призначається Ігор Клименко як чинний секретар РНБО.

    Рада експертів є консультативним органом при РНБО. Вона займається питаннями державної політики у сфері енергетичної безпеки та оцінкою ефективності роботи органів влади в цьому напрямі. Після призначення голови наступним кроком має стати формування персонального складу Ради за погодженням із президентом.

    Призначення відбулося напередодні опалювального сезону 2026/2027 років, коли питання захисту енергетичної інфраструктури знову є одним із ключових для держави. Наприкінці серпня РНБО вже розглядала стан енергетичної безпеки, ситуацію в паливно-енергетичному комплексі, захист критичних об’єктів та готовність регіонів до проходження осінньо-зимового періоду.

    Для самого Клименка це ще один напрям роботи після переходу до РНБО. Раніше «Ненька інфо» писала про призначення Ігоря Клименка секретарем Ради національної безпеки і оборони. Тоді одним із ключових завдань для нього називали координацію роботи всього сектору безпеки та контроль за виконанням рішень РНБО і Ставки.

    У липні «Ненька інфо» також детально писала про перехід Клименка до РНБО та розширення його повноважень у системі національної безпеки.

    Таким чином, новий указ фактично додає до сфери відповідальності секретаря РНБО ще й координацію експертної роботи з енергетичної безпеки — напряму, який особливо важливий напередодні зими та на тлі регулярних російських атак по енергетичній інфраструктурі.

     

  • Черговий удар по енергетиці: у ніч на 4 жовтня російські БПЛА масово атакували ТЕЦ-6 у Києві

    Черговий удар по енергетиці: у ніч на 4 жовтня російські БПЛА масово атакували ТЕЦ-6 у Києві

    У ніч на 4 жовтня столиця України зазнала чергової масованої атаки з повітря. Головною ціллю ворога стала ТЕЦ-6 у Києві, на територію та в район якої було спрямовано понад 15 ударних безпілотників.

    Інформація щодо масштабу руйнувань чи точних наслідків ураження наразі уточнюється профільними службами, адже об’єкт критичної інфраструктури вже не вперше опиняється під прицілом ворога (нещодавно окупанти також масово атакували столичну ТЕЦ-5).

    Головні деталі новітньої атаки:

    • Масований удар дронами: Наліт на ТЕЦ-6 відзначився великою кількістю задіяних БПЛА — зафіксовано понад 15 апаратів, що атакували стратегічний об’єкт у межах столиці.
    • Системність ворожих атак: На тлі нещодавніх ударів по ТЕЦ-5 та транспортній інфраструктурі міста, напад на ТЕЦ-6 свідчить про цілеспрямовану стратегію ворога на руйнування енергосистеми та теплогенерації перед опалювальним сезоном.
    • Реакція служб: Триває оцінка наслідків повітряного удару.