Daypolitico

Позначка: енергетична криза

  • Нафта знову пішла: Словаччина відновила постачання російської сировини через Україну

    Нафта знову пішла: Словаччина відновила постачання російської сировини через Україну

    Словаччина відновила отримання російської нафти через територію Україна трубопроводом Дружба після кількамісячної перерви, що стала одним із найбільш напружених енергетичних епізодів у відносинах між країнами регіону у 2026 році. Про це повідомила міністерка економіки Словаччини Дениса Сакова, підтвердивши, що постачання було відновлено в ніч на 23 квітня та здійснюється у штатному режимі.

    Перерва у транспортуванні російської нафти до Словаччини та Угорщини тривала з кінця січня 2026 року. Причиною стало пошкодження інфраструктури трубопроводу внаслідок бойових дій, а також супутні технічні та безпекові обмеження. Українська сторона пояснювала зупинку необхідністю ремонту та стабілізації роботи об’єктів, однак у Словаччині та Угорщині звучала критика щодо тривалості відновлення. Це призвело до дипломатичної напруги, яка фактично переросла у ширший енергетичний спір між країнами.

    Трубопровід «Дружба» є одним із ключових маршрутів постачання нафти з Росії до Центральної Європи ще з радянських часів. Попри санкції Європейського Союзу проти російських енергоносіїв, окремі країни, зокрема Словаччина та Угорщина, зберегли можливість імпорту нафти через цей маршрут завдяки спеціальним виняткам. Це пояснюється високою залежністю їхніх нафтопереробних потужностей від російської сировини та обмеженими альтернативами.

    Відновлення постачання має важливе значення не лише для енергетичної стабільності Словаччини, але й для ширшого політичного контексту в Європейському Союзі. Зокрема, запуск прокачування нафти через «Дружбу» став частиною складних переговорів між країнами ЄС щодо фінансової допомоги Україні. За даними європейських медіа, саме відновлення транзиту стало одним із факторів, які дозволили розблокувати погодження багатомільярдного пакету підтримки Києва, що раніше затримувався через позицію окремих держав.

    Енергетичне питання виявилося тісно пов’язаним із політичними рішеннями на рівні ЄС. Відновлення транзиту також сприяло зняттю блокувань щодо нових санкцій проти Росії, що підкреслює роль енергетики як інструменту політичного впливу.

    Водночас ситуація навколо трубопроводу «Дружба» демонструє складність переходу Європи до енергетичної незалежності від Росії. Попри декларований курс на диверсифікацію постачання, окремі країни залишаються залежними від існуючої інфраструктури та змушені балансувати між політичними рішеннями та економічними потребами.

    Під час перерви у постачанні Словаччина була змушена використовувати альтернативні маршрути, зокрема через Адріатичний напрямок, що значно підвищувало вартість імпорту нафти. Це створювало додатковий тиск на енергетичний сектор країни та могло вплинути на внутрішні ціни на пальне.

    Експерти також звертають увагу на безпековий аспект. Українська сторона неодноразово попереджала, що в умовах війни гарантувати повну стабільність роботи трубопроводу складно. Будь-які нові атаки або пошкодження інфраструктури можуть знову призвести до зупинки транзиту.

    Крім того, «Дружба» дедалі більше перетворюється на політичний важіль. Контроль над потоками нафти та можливість їх зупинки або відновлення використовуються як інструмент впливу у переговорах між країнами. Це підсилює роль енергетики у геополітичних процесах і ускладнює ухвалення рішень на рівні ЄС.

    Попри відновлення постачання, довгострокова перспектива залишається невизначеною. Європейський Союз продовжує працювати над скороченням залежності від російських енергоносіїв, однак цей процес потребує часу, інвестицій та розвитку нової інфраструктури.

    Запуск «Дружби» після перерви є радше тимчасовою стабілізацією, ніж остаточним вирішенням проблеми. Він демонструє, що навіть у умовах війни та санкцій енергетичні зв’язки між країнами Європи та Росією залишаються складними і взаємозалежними.

  • Пів року на розмінування Ормузу: коли відкриють протоку

    Пів року на розмінування Ормузу: коли відкриють протоку

    США може знадобитися щонайменше шість місяців, щоб повністю розмінувати Ормузьку протоку після можливого укладення мирної угоди з Іраном. Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела серед американських політиків і чиновників оборонного сектору.

    За інформацією видання, відповідні оцінки були озвучені під час закритого брифінгу Пентагон для сенаторів від обох партій — Республіканської та Демократичної. Зустріч відбулася ще 22 грудня, однак її деталі стали відомі лише зараз. Джерела, знайомі з перебігом обговорення, зазначають: навіть у разі досягнення політичної домовленості між США та Іраном швидке відновлення безпечного судноплавства через Ормуз неможливе.

    Йдеться про стратегічно важливий морський коридор, через який проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти. Будь-яке блокування цієї протоки миттєво впливає на глобальні енергетичні ринки, ціни на пальне та економічну стабільність у багатьох країнах.

    За даними журналістів, у водах протоки наразі встановлено щонайменше 20 морських мін. Частину з них, як стверджують співрозмовники, було розміщено за допомогою сучасних технологій — зокрема GPS-навігації — а також із використанням швидкісних катерів бойовиків Корпус вартових ісламської революції. Це значно ускладнює процес їх виявлення та нейтралізації.

    Американські військові наголошують: розмінування — це складна, багаторівнева операція, яка потребує часу, спеціалізованої техніки та координації між різними підрозділами. Вона не може розпочатися негайно, оскільки її проведення залежить від безпекової ситуації та політичних домовленостей. Зокрема, операція стане можливою лише після припинення активної фази конфлікту між США та Іраном.

    Водночас ситуація вже має відчутні економічні наслідки. У США зростає невдоволення високими цінами на пальне. За інформацією, озвученою під час брифінгу, середня ціна бензину досягла 4,02 долара за галон, що суттєво більше, ніж приблизно 3 долари ще на початку року. Це викликає занепокоєння серед американських політиків напередодні виборчих циклів і створює додатковий тиск на адміністрацію президента Дональд Трамп.

    Попри витік інформації, офіційні структури США реагують стримано. Представники Пентагону та Білого дому відмовилися детально коментувати матеріал, а речник Міністерства оборони Шон Парнелл заявив, що інформація, оприлюднена у медіа, не відповідає дійсності. Втім, повного спростування чи альтернативних оцінок часу розмінування надано не було.

    Ситуація в регіоні залишається напруженою. Після початку конфлікту іранські сили фактично заблокували Ормузьку протоку, вимагаючи від частини суден сплачувати за прохід. У відповідь США обмежили доступ для кораблів, що прямують до іранських портів. Це призвело до серії інцидентів із затриманням і захопленням суден.

    Зокрема, U.S. Central Command оприлюднило відео операції проти танкера Touska, який, за їхніми даними, порушив обмеження. У свою чергу, іранські сили затримали комерційні судна MSC Francesca та Epaminodes. Також повідомлялося про затримання кількох іранських танкерів американськими військовими. Ці дії лише посилили напруження в регіоні та ускладнили перспективи швидкого врегулювання.

    Додатковим фактором ризику стала поява шахрайських схем. За повідомленнями медіа, невідомі особи під виглядом представників КВІР намагаються стягувати гроші з власників танкерів за нібито «безпечний прохід» через протоку. Це створює додаткову невизначеність для міжнародних судноплавних компаній і підвищує вартість страхування перевезень.

    Переговори між США та Іраном тривають, однак залишаються складними. Американська сторона наполягає на відмові Ірану від ядерної програми та повному розблокуванні Ормузької протоки. Натомість іранська сторона поки що не демонструє готовності виконати ці вимоги в повному обсязі.

    Аналітики зазначають: навіть у разі швидкого політичного прориву економічні наслідки кризи в Ормузькій протоці відчуватимуться ще тривалий час. Шестимісячний період розмінування означає, що перебої з постачанням нафти можуть зберігатися до кінця 2026 року. Це, своєю чергою, впливатиме на глобальні ціни на енергоносії, інфляцію та економічну політику багатьох країн.

    Ситуація навколо Ормузької протоки виходить далеко за межі регіонального конфлікту. Вона стає одним із ключових факторів глобальної економічної стабільності та міжнародної безпеки, а її врегулювання вимагатиме не лише політичної волі, але й значного часу та ресурсів.

  • Нафта різко подешевшала після відкриття Ормузької протоки Іраном

    Нафта різко подешевшала після відкриття Ормузької протоки Іраном

     

     

  • У Європі авіакомпанії скорочують рейси на тлі зростання цін на пальне

    У Європі авіакомпанії скорочують рейси на тлі зростання цін на пальне

    У країнах Європейського Союзу фіксується посилення проблем в авіаційній галузі, що призводить до скорочення рейсів і вимушеного простою частини авіапарку. Причиною називають зростання вартості авіаційного пального та перебої з постачанням, які, за даними низки повідомлень, пов’язують із загальною нестабільністю на світових енергетичних ринках.

    Одним із перших перевізників, що оголосив про оперативні зміни в роботі, стала німецька авіакомпанія Lufthansa. За наявними повідомленнями, 16 квітня компанія була змушена тимчасово вивести з експлуатації частину літаків дочірньої компанії CityLine, а також кілька бортів основного флоту. Загалом йдеться про десятки повітряних суден, які тимчасово не виконують рейси через економічну недоцільність експлуатації в умовах високих цін на пальне.

    Ситуація в авіагалузі ускладнюється тим, що витрати на авіаційне пальне суттєво впливають на рентабельність перевезень. Деякі авіакомпанії повідомляють про зростання операційних витрат, що змушує їх переглядати розклади рейсів, оптимізувати маршрути та скорочувати частоту польотів на окремих напрямках.

    У різних країнах Європи авіаперевізники повідомляють про вимушене коригування польотних програм. Частина рейсів переноситься або скасовується, особливо на менш прибуткових маршрутах. Галузеві аналітики зазначають, що така тенденція може вплинути на туристичний сезон і підвищити вартість авіаквитків у найближчі місяці.

    Крім Lufthansa, складна ситуація спостерігається і в інших великих європейських перевізників. Зокрема, у фінансових звітах авіакомпаній easyJet, Ryanair та Wizz Air фіксується зниження вартості акцій на фондових ринках. Це свідчить про зростання занепокоєння інвесторів щодо стабільності авіаційного сектору.

    У повідомленнях також згадується, що напруженість на Близькому Сході та перебої в постачанні енергоресурсів впливають на глобальні ринки нафти та газу. Це, у свою чергу, позначається на вартості авіаційного пального, яке є одним із ключових витратних компонентів у структурі авіаперевезень.

    Окремі джерела пов’язують ситуацію з обмеженнями логістики енергоресурсів через стратегічно важливі морські маршрути. Це створює додатковий тиск на світову економіку, зокрема на транспортний сектор, який найбільш чутливий до коливань цін на паливо.

    На тлі зростання витрат авіакомпанії фіксують зміну поведінки пасажирів. За словами представників галузі, мандрівники все частіше бронюють квитки в останній момент, а також переорієнтовуються на коротші або внутрішні маршрути. Частина туристів обирає альтернативні напрямки відпочинку, уникаючи регіонів із підвищеними витратами на переліт.

    Експерти зазначають, що така тенденція може вплинути на структуру туристичного сезону в Європі, особливо у літній період, коли попит на авіаперевезення традиційно зростає.

    Авіаційні аналітики попереджають, що у разі збереження високих цін на пальне авіакомпанії можуть і надалі оптимізувати флот, скорочувати рейси та підвищувати вартість квитків. Це може призвести до додаткового навантаження на пасажирів і поступової трансформації ринку авіаперевезень у Європі.

    Наразі авіакомпанії та регулятори вивчають можливі варіанти стабілізації ситуації, однак швидкого вирішення проблеми в галузі поки не прогнозують.

  • Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Європейський Союз зіткнувся зі значним зростанням витрат на імпорт енергоносіїв на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході. За даними Європейської комісії, за 44 дні після початку війни витрати ЄС на закупівлю викопного палива збільшилися більш ніж на 22 мільярди євро.

    Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, зазначивши, що ситуація на енергетичних ринках залишається вразливою, а перебої з постачанням енергоресурсів із регіону Перської затоки можуть зберігатися навіть у разі швидкого завершення бойових дій.

    У Брюсселі наголошують, що нинішня криза вкотре підкреслила залежність ЄС від глобальних постачань викопного палива та чутливість європейського ринку до геополітичних потрясінь. Саме тому Єврокомісія вже підготувала пакет коротко- та довгострокових заходів для стабілізації енергетичної системи.

    Серед оперативних кроків — координація між державами-членами ЄС щодо закупівлі газу та управління запасами у сховищах, а також можливість скоординованого вивільнення стратегічних запасів нафти у разі різкого дефіциту. Окремо розглядаються механізми підтримки домогосподарств і галузей економіки, найбільш уразливих до стрибків цін на енергоносії.

    Єврокомісія також закликає країни-члени до узгодженого підходу у сфері енергетичної політики, щоб уникнути фрагментації ринку та цінових дисбалансів усередині ЄС. Паралельно обговорюються заходи зі зниження попиту на енергію, які мають бути тимчасовими та не обмежувати свободу вибору споживачів.

    Окремий акцент робиться на структурних змінах енергетичної системи ЄС. Йдеться про прискорення диверсифікації постачань енергоресурсів, розвиток інфраструктури для імпорту скрапленого природного газу (LNG), а також збільшення частки відновлюваних джерел енергії. Ці кроки є частиною довгострокової стратегії ЄС зі зменшення залежності від нестабільних регіонів і викопного палива.

    У Брюсселі також зазначають, що енергетичні ринки Європи залишаються надзвичайно чутливими до зовнішніх факторів. Після новин про ескалацію конфлікту на Близькому Сході ціни на газ у Європі суттєво зросли, що підтверджують і ринкові індикатори. Аналітики пов’язують це з очікуваннями можливих перебоїв у постачанні та загальною невизначеністю на глобальних ринках.

    На цьому тлі ЄС продовжує політику, започатковану після попередніх енергетичних криз, зокрема щодо обов’язкового заповнення газових сховищ до зимового сезону та створення спільних механізмів закупівель, які дозволяють державам-членам координувати свої дії та зменшувати цінову конкуренцію між собою.

    Європейська комісія планує представити оновлений пакет антикризових пропозицій на рівні лідерів ЄС найближчим часом. Очікується, що частина рішень буде винесена на обговорення під час неформального засідання Європейської Ради на Кіпрі.

    Таким чином, енергетична політика ЄС знову опинилася в центрі уваги через нову хвилю глобальної нестабільності, яка впливає як на ціни для споживачів, так і на довгострокову стратегію енергетичної безпеки Європи.

  • Уряд Німеччини знижує податок на пальне: ціни мають впасти на тлі енергетичної кризи

    Уряд Німеччини знижує податок на пальне: ціни мають впасти на тлі енергетичної кризи

    Урядова коаліція Німеччини оголосила про тимчасове зниження цін на пальне для населення та бізнесу у відповідь на різке подорожчання нафтопродуктів, яке було спричинене загостренням ситуації на Близькому Сході.

    Як повідомляє Die Welt, під час пресконференції в Берліні канцлер Фрідріх Мерц заявив про запровадження тимчасового зниження енергетичного податку на бензин і дизельне пальне. За словами уряду, мова йде про зменшення податкового навантаження приблизно на 17 центів за літр строком на два місяці.

    Загальний обсяг урядової підтримки оцінюється приблизно у 1,6 млрд євро. У Берліні розраховують, що цей крок дозволить швидко стабілізувати роздрібні ціни на АЗС і зменшити тиск на домогосподарства, транспортний сектор і малий бізнес.

    У коаліції підкреслюють, що ефективність заходу напряму залежить від того, як швидко ринок відреагує на податкові зміни. В уряді очікують, що нафтова галузь і оператори автозаправних станцій передадуть податкову економію безпосередньо споживачам.

    «Ми очікуємо, що нафтова промисловість передасть цю економію безпосередньо споживачам», — йдеться у спільному документі коаліційних партій.

    Водночас у Німеччині вже діє правило, яке обмежує частоту зміни цін на заправках — не більше одного разу на день. Його запровадили як антикризовий механізм для зменшення цінових спекуляцій, однак, за оцінками уряду, він не зміг зупинити загальне зростання вартості пального.

    Рішення про податкове зниження стало результатом інтенсивних переговорів між трьома коаліційними силами — Християнсько-демократичним союзом, Соціал-демократичною партією Німеччини та Християнсько-соціальним союзом.

    У консультаціях брали участь канцлер Фрідріх Мерц, лідер СДПН Ларс Клінгбайль, Бербель Бас та глава ХСС Маркус Зьодер. Переговори тривали протягом вихідних і відбувалися на тлі зростаючого політичного тиску через підвищення цін на енергоносії.

    За даними німецьких медіа, всередині коаліції також виникали суперечки щодо того, наскільки активно уряд має втручатися у ринкове ціноутворення, а також щодо ризиків для державного бюджету.

    Різке подорожчання пального в Німеччині пов’язують із глобальними енергетичними коливаннями, які посилилися після загострення конфлікту на Близькому Сході, зокрема війни в Ірані.

    Це призвело до нестабільності на світових ринках нафти, що одразу відобразилося на європейських цінах на паливо. Німеччина, як одна з найбільших економік ЄС, особливо чутлива до таких коливань через високий рівень залежності від імпорту енергоносіїв.

    Урядовий пакет підтримки спрямований насамперед на зниження витрат для транспортного сектору, логістики та приватних автомобілістів, які найбільше відчули подорожчання.

    Економісти зазначають, що короткострокове зниження податків може тимчасово зменшити навантаження на споживачів, однак не усуває структурні причини зростання цін — залежність від глобального нафтового ринку та геополітичних ризиків.

    Також наголошується, що після завершення двомісячного терміну дії пільги уряд може повернутися до питання додаткових механізмів стабілізації ринку, якщо ціни знову підуть угору.

  • Подорожчання палива може вдарити по армії та економіці України

    Подорожчання палива може вдарити по армії та економіці України

    Глобальна енергетична криза, спричинена ескалацією на Близькому Сході, може створити додаткові ризики для забезпечення України паливом і вплинути на проведення військових операцій. Про це повідомляє видання Politico з посиланням на українських військових і аналітиків.

    За словами двох військовослужбовців, які перебувають в Україні, стрімке зростання цін на пальне вже позначається на ресурсах для бойової техніки, зокрема танків, артилерії та бронетранспортерів. Один із них зазначив, що навіть у Збройних силах відчувається обмеженість у паливі.

    Інший військовий розповів, що дизельне паливо в першу чергу спрямовується на передову — підрозділам, які стримують наступ російських військ на сході, зокрема на Донбасі. Підрозділи, які не перебувають у зоні активних бойових дій, отримують пальне за залишковим принципом.

    Водночас, за даними співрозмовників, йдеться не про критичний дефіцит, а про нормування та більш жорсткий розподіл ресурсів.

    Зростання цін на енергоносії впливає і на цивільне населення. Вартість пального на заправках зростає, що додатково підживлює інфляцію і збільшує фінансове навантаження на громадян.

    Однією з причин подорожчання стала ситуація навколо Ірану. Після блокування Ормузької протоки ціни на нафту зросли до 120 доларів за барель, що викликало занепокоєння щодо можливого глобального економічного спаду.

    Водночас у Міністерстві енергетики України заявляють, що дефіциту пального на внутрішньому ринку немає. У відомстві підкреслюють, що уряд разом із учасниками ринку працює над диверсифікацією постачань, щоб забезпечити потреби армії, промисловості та населення.

    За даними міністерства, близько 85% палива Україна імпортує, що робить її залежною від зовнішніх ринків, зокрема європейських і американських постачальників. Пріоритет у розподілі ресурсів надається Збройним силам і службам екстреної допомоги.

    Аналітики зазначають, що подальше зростання цін на енергоносії може збільшити навантаження на державний бюджет України та ускладнити фінансування оборони.

    Окремим фактором залишається політична ситуація в Європі. Зокрема, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан погрожує блокувати рішення ЄС щодо фінансової підтримки України, пов’язуючи це з питанням відновлення нафтопроводу “Дружба”.

    Експерти наголошують, що поєднання високих цін на енергоносії та політичних ризиків може створити додаткові виклики для української економіки та обороноздатності.

  • ЄС та США  стали на бік Угорщини в питанні відновлення роботи нафтопроводу “Дружба”. Джерела

    ЄС та США  стали на бік Угорщини в питанні відновлення роботи нафтопроводу “Дружба”. Джерела

    За інформацією наших джерел, нафтопровід Дружба відновить свою роботу до кінця наступного тижня.

    “ЄС передали чіткий сигнал, що в умовах енергетичної кризи будь-які дії проти країн Європейського Союзу будуть однозначно розцінюватися як ворожі.

     Крім того, Джаред Кушнер контактував з Кирилом Будановим та підтвердив, що позиція США у даному питанні аналогічна позиції ЄС : нафтопровід треба відкрити на максимальну потужність і, крім того, обмежити бойові операції в Чорному морі, щоб уникнути пошкоджень нафто- і газопроводу.

     Крайній термін для запуску «Дружби» — 14 березня” – зазначає джерело.

  • Україна побоюється зміни позиції ЄС через війну на Близькому Сході

    Україна побоюється зміни позиції ЄС через війну на Близькому Сході

    В Офісі президента провели нараду, присвячену можливим наслідкам війни на Близькому Сході для України. За інформацією джерел у владі, під час обговорення президент Володимир Зеленський поцікавився, як новий конфлікт може вплинути на військову підтримку України, енергетичну ситуацію в Європі та загальну міжнародну політику щодо війни з Росією.

    Співрозмовники зазначають, що одним із перших ризиків, які обговорювалися, може стати скорочення поставок ракет для систем протиповітряної оборони. Однак, за словами учасників наради, це розглядається лише як один із можливих викликів і не є найгіршим сценарієм.

    Також у владі звертають увагу на можливе зростання світових цін на нафту і газ. Подібний розвиток подій може вплинути на економічну ситуацію в Європі, що, своєю чергою, позначиться на політичних рішеннях щодо підтримки України.

    Найбільші побоювання, за словами джерел, пов’язані з можливими змінами позиції окремих країн Європейського Союзу у питанні переговорів із Росією. У разі затягування війни на Близькому Сході частина європейських держав може посилити занепокоєння через енергетичну безпеку.

    У цьому контексті в Офісі президента також обговорювали заяви російського керівництва щодо можливості припинення поставок газу до Європи. За словами співрозмовників, на Банковій вважають, що подібний сценарій може створити додатковий тиск на європейські уряди.

  • Бензин на АЗС дорожчає: що відбувається на паливному ринку України

    Бензин на АЗС дорожчає: що відбувається на паливному ринку України

    Український ринок пального знову опинився в центрі критики через різке підвищення цін на автозаправних станціях. Протягом короткого часу вартість бензину та дизельного пального на багатьох АЗС зросла одразу на кілька гривень за літр. При цьому ціни піднялися майже одночасно в різних мережах, що викликало підозри у можливій картельній змові.

    Найбільші оператори паливного ринку — серед яких мережі ОККО, БРСМ, SOCAR та інші великі гравці — фактично синхронно підвищили ціни на 2–4 гривні за літр. Таке одночасне зростання виглядає особливо підозрілим, зважаючи на те, що зміни відбулися майже миттєво.

    Експерти звертають увагу на те, що подібна швидка реакція на світові котирування нафти є економічно сумнівною. Значна частина пального, яке продається на українських заправках, закуповується трейдерами заздалегідь і зберігається на складах. Це означає, що ціни на АЗС не повинні змінюватися миттєво разом із коливаннями світових ринків.

    Економіст Олег Пендзин заявив, що синхронне підвищення вартості пального на українських АЗС має ознаки картельної змови. За його словами, одночасне підняття цін різними мережами без очевидних економічних причин виглядає підозріло.

    Пендзин пояснив, що миттєва реакція заправок на світові котирування нафти є технологічно необґрунтованою. Трейдери продають пальне із запасів, які були закуплені раніше за іншими цінами. За оцінками експерта, реальний часовий лаг між зміною вартості нафти на світових ринках і зміною ціни на заправках становить приблизно 20 днів.

    Тому ситуація, коли ціни на АЗС зростають буквально в один момент після новин про коливання на світовому ринку, може свідчити про узгоджені дії між великими гравцями.

    Економіст також розкритикував пасивність Антимонопольного комітету України, який мав би оперативно реагувати на подібні ситуації. За його словами, під час війни державні регулятори повинні уважно стежити за ринками стратегічних товарів, адже різкі цінові коливання безпосередньо впливають на економіку та життя людей.

    Особливо небезпечним підвищення цін на дизель є напередодні посівної кампанії. Саме дизельне пальне формує значну частину собівартості сільськогосподарського виробництва. Від його вартості залежить ціна майбутнього врожаю, а отже і вартість продуктів для населення.

    Якщо ціни на пальне залишаться на такому рівні або продовжать зростати, це може призвести до подорожчання продовольства вже в найближчі місяці. Фермери змушені закладати витрати на пальне у собівартість продукції, що зрештою відобразиться на цінах у магазинах.

    На цьому тлі мовчання державних органів викликає дедалі більше запитань. Антимонопольний комітет України поки що не демонструє активних дій щодо перевірки ситуації на ринку пального, хоча ознаки синхронного підвищення цін очевидні.

    У країнах Європейського Союзу у кризові періоди уряди часто застосовують жорсткі механізми контролю за цінами на стратегічні ресурси, а також надають субсидії або інші інструменти підтримки для бізнесу та населення.

    В Україні ж поки що складається враження, що великі паливні мережі фактично самостійно визначають цінову політику, тоді як держава обмежується лише спостереженням за ситуацією.

    Якщо регулятори не втрутяться у ситуацію найближчим часом, різке подорожчання пального може мати довготривалі наслідки для економіки — від зростання витрат у сільському господарстві до нового витка інфляції.