Daypolitico

Позначка: енергетика РФ

  • Дрони атакували Саратов і Енгельс: після вибухів спалахнули НПЗ та військовий аеродром

    Дрони атакували Саратов і Енгельс: після вибухів спалахнули НПЗ та військовий аеродром

    У ніч на 2 серпня Саратовська область Росії опинилася під масованою атакою безпілотників. За повідомленнями російських OSINT-каналів, після серії вибухів виникли масштабні пожежі в районі нафтопереробного заводу в Саратові, а також на військовому аеродромі в Енгельсі. Російська влада підтвердила факт атаки та повідомила про пошкодження цивільної інфраструктури.

    Про це повідомляють російські OSINT-канали.

    Перші повідомлення про загрозу атаки безпілотників почали з’являтися близько другої години ночі. Уже приблизно за годину місцеві пабліки почали публікувати інформацію про вибухи та наслідки ударів у Саратові та Енгельсі.

    Опубліковані в мережі відеозаписи демонструють масштабні осередки займання та густі стовпи чорного диму, які було видно на значній відстані. За даними OSINT-спільнот, пожежа виникла на території нафтопереробного підприємства в Саратові, а також у районі військового аеродрому Енгельс, який уже неодноразово ставав ціллю атак безпілотників.

    Офіційно наслідки атаки підтвердив губернатор Саратовської області Роман Бусаргін. За його словами, внаслідок удару безпілотників зафіксовано пошкодження цивільної інфраструктури в Саратові та Енгельсі.

    “Внаслідок атаки БПЛА є пошкодження цивільної інфраструктури у Саратові та Енгельсі. На місці працюють усі оперативні служби”, – йдеться у повідомленні губернатора.

    Водночас російська влада не уточнила, які саме об’єкти були пошкоджені, а також не повідомила про можливих постраждалих чи масштаби руйнувань. Інформація про наслідки атаки продовжує уточнюватися.

    Аеродром “Енгельс” є одним із ключових військових об’єктів Росії. Саме там базуються стратегічні бомбардувальники, які Росія регулярно використовує для завдання ракетних ударів по території України. Через це військова авіабаза вже неодноразово ставала об’єктом атак безпілотників.

    Нафтопереробні підприємства також регулярно потрапляють під удари дронів. Такі атаки спрямовані на ускладнення роботи російської паливної інфраструктури та зниження можливостей забезпечення армії паливно-мастильними матеріалами.

    Останніми місяцями Україна суттєво наростила можливості щодо ураження об’єктів військової та енергетичної інфраструктури на території Росії. Зокрема, удари по нафтопереробних заводах, нафтобазах і логістичних центрах вже неодноразово призводили до тимчасового скорочення виробництва пального та порушення логістичних ланцюгів.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія поступово відновлює пошкоджені нафтопереробні заводи. За його словами, Україна працює над рішеннями, які не дозволять країні-агресору відновити стабільну роботу свого енергетичного сектору та забезпечити безперебійне постачання пального для військових потреб. Водночас незалежного підтвердження масштабів пошкоджень об’єктів у Саратовській області наразі немає, а інформація про наслідки нічної атаки продовжує надходити.

  • Бєлгород занурився в темряву: удар по ТЕЦ залишив місто без світла, води та інтернету

    Бєлгород занурився в темряву: удар по ТЕЦ залишив місто без світла, води та інтернету

    Російський Бєлгород у ніч проти 3 липня зазнав масштабних перебоїв у роботі критичної інфраструктури після удару по Мічурінській теплоелектроцентралі. За повідомленнями російських джерел, OSINT-аналітиків та українських спостерігачів, після атаки значна частина міста залишилася без електропостачання, води, мобільного зв’язку та доступу до інтернету. Інформація про наслідки продовжує уточнюватися, однак уже зараз відомо, що саме ураження об’єкта енергетики спричинило серйозні перебої у функціонуванні міської інфраструктури.

    За даними відкритих джерел, під удар потрапила Мічурінська газотурбінна теплоелектроцентраль, яка належить компанії GT Energo. Цей об’єкт забезпечує електроенергією не лише житлові райони, а й великі промислові підприємства міста. Зокрема, ТЕЦ живить виробничі потужності підприємства «Бєленергомаш – БЗЕМ», яке спеціалізується на виготовленні трубної продукції, металоконструкцій та обладнання для енергетичного сектору Росії. Потужність станції оцінюється приблизно у 24–36 МВт, що робить її одним із важливих елементів місцевої енергосистеми.

    Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков підтвердив факт пошкодження об’єктів енергетичного комплексу. За його словами, внаслідок удару були пошкоджені виробничі приміщення та обладнання одного з підприємств, а аварійні служби розпочали роботи з розмінування території та ліквідації наслідків. При цьому російська влада не оприлюднила повного масштабу руйнувань, однак визнала, що інцидент вплинув на функціонування об’єктів критичної інфраструктури.

    Місцеві Telegram-канали та OSINT-спільноти повідомляли про масштабні перебої з електропостачанням у різних районах Бєлгорода. Через знеструмлення частина насосних станцій припинила роботу, що спричинило перебої або повне припинення подачі води до житлових кварталів. Також мешканці повідомляли про відсутність мобільного зв’язку та проблеми з доступом до інтернету, що додатково ускладнило комунікацію та роботу екстрених служб. Офіційна російська влада ці повідомлення повністю не деталізувала, однак підтвердила наявність пошкоджень енергетичної інфраструктури.

    За інформацією українських джерел, атаку також прокоментував радник міністра оборони України Сергій Стерненко, який послався на відкриті дані та повідомлення моніторингових ресурсів. Офіційних заяв Генерального штабу ЗСУ щодо цієї конкретної операції на момент публікації не було.

    Водночас удар по Мічурінській ТЕЦ вписується у ширшу тенденцію атак по військово-промисловій та енергетичній інфраструктурі Росії. Протягом останніх місяців українські далекобійні засоби ураження неодноразово завдавали ударів по нафтопереробних заводах, електропідстанціях, складах пального, логістичних центрах та інших об’єктах, які забезпечують функціонування російської військової машини.

    Лише за останні дні повідомлялося про серію ударів по енергетичних об’єктах на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу. Крім того, в ніч на 2 липня українські безпілотники атакували нафтопереробний завод у Кстово Нижньогородської області, після чого на підприємстві виникла масштабна пожежа. За повідомленнями відкритих джерел, цей завод належить до важливих елементів паливної інфраструктури Росії.

    Аналітики зазначають, що удари по енергетичних об’єктах мають подвійний ефект. З одного боку, вони створюють проблеми для забезпечення роботи промислових підприємств та військової логістики, а з іншого — змушують російську владу перекидати додаткові сили протиповітряної оборони для захисту об’єктів у глибокому тилу. Це, своєю чергою, ускладнює концентрацію засобів ППО поблизу фронту.

    Мічурінська ТЕЦ уже не вперше опиняється у центрі повідомлень про атаки. У січні 2026 року російська сторона також повідомляла про її ураження, заявляючи про використання близько 25 ракет. Тоді губернатор Бєлгородської області також підтверджував пошкодження енергетичних підприємств регіону та необхідність проведення аварійно-відновлювальних робіт.

    Поки що російська влада не повідомила, коли повністю відновить електропостачання та роботу комунальних мереж. Також невідомо, наскільки суттєво пошкоджено обладнання теплоелектроцентралі та чи вплине це на подальшу роботу промислових підприємств Бєлгорода.

    Водночас незалежно перевірити всі заяви сторін в умовах війни наразі неможливо. Українська сторона традиційно не коментує більшість операцій у глибокому тилу Росії одразу після їх проведення, тоді як російська влада часто обмежується мінімальними повідомленнями про масштаби пошкоджень.

  • Вогонь у Новоросійську: після атаки дронів спалахнув найбільший нафтовий термінал РФ у Чорному морі

    Вогонь у Новоросійську: після атаки дронів спалахнув найбільший нафтовий термінал РФ у Чорному морі

    У ніч проти 23 травня один із ключових нафтових вузлів Росії на Чорному морі опинився під ударом безпілотників. У Новоросійську Краснодарського краю після атаки дронів спалахнула пожежа на об’єктах нафтогазової інфраструктури, пов’язаних із найбільшим російським експортним терміналом «Шесхаріс». Інцидент став черговим епізодом масштабної кампанії ударів по енергетичній системі РФ, яку Україна послідовно проводить останніми місяцями.

    Про пожежу повідомило агентство Bloomberg із посиланням на регіональні екстрені служби та супутникові дані NASA FIRMS. За офіційною версією російської влади, займання нібито спричинили уламки збитого безпілотника. Водночас російські служби не уточнили, наскільки серйозних пошкоджень зазнав сам нафтовий комплекс та чи постраждали експортні потужності.

    За попередніми даними, двоє людей отримали поранення, також пошкоджено житловий будинок неподалік промислової зони. У регіоні вночі діяли сигнали повітряної тривоги та режим «безпілотної небезпеки».

    Особливу увагу аналітиків привернув район нафтобази «Грушова», де супутникова система NASA зафіксувала теплову аномалію. Саме цей об’єкт використовується для зберігання сирої нафти та нафтопродуктів перед транспортуванням до термінала «Шесхаріс» — найбільшого російського експортного нафтового вузла на Чорному морі.

    Через «Шесхаріс» Росія відвантажує нафту до міжнародних ринків, зокрема до Туреччини, Азії та частини країн Глобального Півдня. За даними аналітичних платформ, лише минулого місяця через термінал проходило понад 544 тисячі барелів сирої нафти на добу. Об’єкт належить державному оператору «Транснефть», який наразі офіційно не прокоментував наслідки атаки.

    Це вже не перший удар по Новоросійську за останні місяці. У квітні атаки безпілотників тимчасово призводили до перебоїв у роботі «Шесхаріса» та затримок у відвантаженні нафти. Тепер же, на думку експертів, ситуація може бути серйознішою, оскільки удар припав по інфраструктурі зберігання та логістики.

    Новоросійськ має стратегічне значення для російської енергетики. Після втрати частини європейського ринку через санкції Кремль значно збільшив роль чорноморських експортних маршрутів. Саме тому будь-які удари по портах, нафтобазах чи насосних станціях безпосередньо впливають не лише на внутрішню логістику РФ, а й на валютні надходження до російського бюджету.

    Українська сторона офіційно не брала відповідальності за атаку. Водночас Київ раніше неодноразово заявляв, що удари по нафтогазовій інфраструктурі РФ є відповіддю на російські атаки по українській енергосистемі та частиною стратегії послаблення воєнної економіки Кремля.

    Останніми тижнями атаки українських дронів по російських НПЗ та терміналах значно активізувалися. Під ударами опинилися об’єкти в Самарській, Рязанській, Нижньогородській, Волгоградській областях, а також у Краснодарському краї. Частина підприємств була змушена тимчасово скоротити або повністю зупинити переробку нафти.

    Зокрема, Reuters раніше повідомляв про зупинку роботи Рязанського НПЗ, який забезпечував близько 5% усієї нафтопереробки РФ. Також двічі атак зазнав Сизранський НПЗ «Роснефти». За оцінками російських та міжнародних аналітиків, рівень переробки нафти у Росії у травні впав до багаторічних мінімумів.

    У результаті в окремих регіонах РФ уже почали виникати локальні проблеми з пальним. Російські медіа та галузеві експерти повідомляють про зростання цін, перебої з постачанням бензину та ризики дефіциту в період літнього попиту.

    Попри це, Кремль публічно намагається применшувати масштаби проблеми. Речник президента РФ Дмитро Пєсков цього тижня заявив, що ситуація на паливному ринку «залишається стабільною та контрольованою». Однак на тлі серії атак російська влада вже почала обговорювати додаткові обмеження експорту пального та резервні механізми підтримки внутрішнього ринку.

    На думку військових аналітиків, нинішня кампанія ударів має не лише економічний, а й психологічний ефект. Якщо раніше російська енергетична інфраструктура вважалася відносно недосяжною для українських безпілотників, то тепер під ударом регулярно опиняються навіть стратегічні об’єкти за сотні кілометрів від фронту.

    Особливо чутливими стали удари по портовій інфраструктурі Чорного моря. Новоросійськ є не лише головним нафтовим вузлом, а й важливим логістичним центром для експорту зерна, металів та військових вантажів. Саме через нього проходить значна частина морських перевезень РФ після обмеження роботи інших напрямків.

    Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна готова припинити атаки по російській енергетичній інфраструктурі лише за умови взаємного припинення ударів по українських ТЕС, ТЕЦ та енергомережах. Однак після відновлення масованих російських атак взимку та навесні 2026 року Україна суттєво посилила кампанію дронових ударів.

    Аналітики зазначають, що нинішня стратегія дедалі більше нагадує системне виснаження російської енергетичної логістики. Йдеться не лише про фізичне знищення об’єктів, а й про постійне створення ризиків для транспортування, страхування та експорту російської нафти.

    І хоча Росія поки зберігає можливість експортувати значні обсяги сировини, серія ударів по Новоросійську, Рязані, Самарі та інших регіонах демонструє: навіть найважливіші нафтові об’єкти РФ більше не можуть почуватися повністю захищеними.

  • “Понад 1500 кілометрів від кордону”: Зеленський підтвердив удар України по газових об’єктах РФ в Оренбурзькій області

    “Понад 1500 кілометрів від кордону”: Зеленський підтвердив удар України по газових об’єктах РФ в Оренбурзькій області

    Україна завдала далекобійного удару по об’єктах російської газової промисловості в Оренбурзькій області РФ — це більш ніж за 1500 кілометрів від українського кордону. Президент України Володимир Зеленський назвав атаку “дзеркальною відповіддю” на нові російські удари по українських містах та енергетичній інфраструктурі.

    Про це глава держави заявив у вечірньому відеозверненні 12 травня.

    За словами президента, Україна продовжує реалізовувати стратегію так званих “далекобійних санкцій” — ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії у відповідь на атаки по цивільних об’єктах.

    “Зокрема, регіон Оренбурга: більш ніж півтори тисячі кілометрів від України, об’єкти російської газової промисловості. Україна говорила про те, що будемо діяти дзеркально у відповідь Росії”, — заявив Зеленський.

    Йдеться про одну з найдальших підтверджених атак українських сил по території Росії від початку повномасштабної війни. Оренбурзька область межує з Казахстаном і розташована далеко за Уралом від основних зон бойових дій.

    Російські Telegram-канали та місцеві медіа в ніч проти 12 травня повідомляли про вибухи та пожежі поблизу об’єктів газової інфраструктури. Частина джерел писала про атаку безпілотників на компресорні станції та енергетичні вузли, які забезпечують роботу газотранспортної системи РФ. Офіційно російська влада масштаб пошкоджень поки не розкриває.

    На цьому тлі українська влада наголошує, що удари є відповіддю на нову хвилю атак Росії після завершення оголошеного Кремлем “триденного перемир’я”.

    За словами Зеленського, після кількох днів відносного зниження інтенсивності ударів російські війська знову почали масовано атакувати Україну дронами-камікадзе типу “Шахед” та авіаційними бомбами.

    “На жаль, після відносної тиші протягом трьох днів знову удари “Шахедів”, знову авіабомби. Фронтова активність залишається високою. Тому відповідаємо”, — зазначив президент.

    В останні дні Росія активізувала комбіновані атаки по українських регіонах. Під удари потрапили об’єкти енергетики, залізничної інфраструктури та житлові квартали. Зокрема, після однієї з атак виникли пожежі у дитячому садку та на об’єктах залізниці.

    Українська сторона дедалі частіше використовує термін “дзеркальна відповідь” для опису ударів по території РФ. Напередодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга також заявляв, що Україна реагуватиме симетрично на російські атаки по цивільній та енергетичній інфраструктурі.

    Аналітики звертають увагу, що удари по російській газовій інфраструктурі мають не лише військове, а й економічне значення. Газова галузь залишається одним із ключових джерел доходів російського бюджету, який фінансує війну проти України.

    Крім того, атаки на глибокий тил РФ демонструють зростання дальності та точності українських безпілотних систем. Протягом 2025–2026 років Україна значно розширила виробництво далекобійних дронів і ракетних комплексів, здатних уражати цілі за тисячі кілометрів.

    Раніше українські безпілотники вже атакували об’єкти у Татарстані, Башкортостані, Краснодарському краї та Ленінградській області. Під ударами опинялися нафтопереробні заводи, військові аеродроми, склади боєприпасів і логістичні вузли.

    Оренбурзька область раніше вважалася відносно “безпечною” через значну віддаленість від України. Саме тому нинішній удар викликав значний резонанс у російському інформаційному просторі.

    Водночас у Кремлі поки не надали офіційного розгорнутого коментаря щодо заяв Зеленського. Російське Міноборони традиційно повідомило лише про “роботу ППО” та нібито “збиття безпілотників”.

    Попри активізацію далекобійних атак, Київ продовжує наголошувати на готовності до дипломатичного врегулювання війни. Зеленський підкреслив, що Україна й надалі працює з міжнародними партнерами над тиском на Москву.

    “Продовжуємо працювати з нашими партнерами, щоб дотиснути до дипломатії — дотиснути до миру, як би це не було складно”, — сказав президент.

    Водночас українська влада неодноразово заявляла: будь-які переговори можливі лише за умови припинення російських атак та реальної готовності Кремля до миру.

    На тлі нових ударів по російських об’єктах експерти прогнозують подальше посилення протистояння в енергетичній сфері. Україна дедалі частіше демонструє здатність бити по критичній інфраструктурі Росії на великій відстані, тоді як Кремль продовжує атаки по українській енергосистемі та цивільних містах.