Daypolitico

Позначка: енергокриза

  • Після нових атак РФ: в Укренерго розповіли, чи вистачить електроенергії українцям

    Після нових атак РФ: в Укренерго розповіли, чи вистачить електроенергії українцям

    Національна енергетична компанія “Укренерго” повідомила, що у четвер, 25 червня, не планує застосовувати графіки відключення електроенергії для побутових споживачів та обмеження потужності для бізнесу. Попри стабільну ситуацію в енергосистемі, українців закликали ощадливо користуватися електроенергією та по можливості переносити використання енергоємних приладів на денний час.

    Про це повідомила пресслужба “Укренерго”.

    За даними компанії, станом на вечір 24 червня енергосистема України зберігає достатній баланс потужності для забезпечення потреб споживачів без застосування аварійних чи планових обмежень.

    “Застосування заходів обмеження споживання не планується. Користування потужними електроприладами варто перенести на денний час — з 10:00 до 16:00. Будь ласка, споживайте електроенергію ощадливо у вечірні години”, — наголосили в компанії.

    Енергетики пояснюють, що денний період нині є найбільш сприятливим для споживання завдяки активній роботі сонячних електростанцій. Саме тому громадянам рекомендують у цей проміжок часу вмикати пральні машини, бойлери, кондиціонери та інші потужні електроприлади.

    Водночас ситуація в українській енергосистемі залишається напруженою через постійні російські атаки на об’єкти критичної інфраструктури. Протягом останньої доби ворог завдав нових ударів по енергетичних об’єктах у кількох областях України.

    За інформацією “Укренерго”, внаслідок обстрілів та атак безпілотників на ранок 24 червня були зафіксовані нові знеструмлення у Сумській, Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях.

    На пошкоджених об’єктах тривають аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики працюють над якнайшвидшим відновленням обладнання та поверненням електропостачання для споживачів.

    У компанії наголошують, що ремонтні бригади продовжують працювати навіть в умовах постійної загрози повторних атак. Відновлення енергетичної інфраструктури залишається одним із ключових завдань галузі в умовах війни.

    Позитивним фактором для енергосистеми стало зниження рівня споживання електроенергії. За даними “Укренерго”, вранці 24 червня споживання було на 4,2% нижчим, ніж у цей самий час попередньої доби.

    Фахівці пояснюють це сприятливими погодними умовами. Безхмарна погода майже на всій території країни забезпечує ефективну роботу побутових сонячних електростанцій, які дедалі активніше впливають на загальний енергобаланс.

    Сонячна генерація дозволяє частково компенсувати дефіцит потужності в мережі та знижує навантаження на традиційні джерела виробництва електроенергії.

    Водночас енергетики застерігають, що ситуація може оперативно змінюватися залежно від наслідків нових російських атак або аварій на об’єктах інфраструктури.

    Тому українцям рекомендують стежити за офіційними повідомленнями “Укренерго”, операторів систем розподілу та місцевих обленерго.

    У компанії нагадують, що навіть за відсутності графіків відключень важливо зберігати культуру ощадливого споживання електроенергії, особливо у вечірні години, коли навантаження на систему традиційно зростає.

    Протягом останніх місяців енергетична система України регулярно зазнає ударів з боку Росії. Основними цілями ворога залишаються електростанції, підстанції та об’єкти передачі електроенергії.

    Попри це українські енергетики продовжують відновлювати пошкоджені об’єкти та забезпечувати стабільну роботу енергосистеми країни.

    Станом на 25 червня підстав для запровадження графіків відключення електроенергії для населення немає. Водночас громадян закликають не перевантажувати мережу у пікові години та за можливості користуватися енергоємною технікою вдень, коли система має найбільший резерв потужності.

  • Європа в газовій пастці: конфлікт на Близькому Сході змінює енергетичний баланс

    Європа в газовій пастці: конфлікт на Близькому Сході змінює енергетичний баланс

    Загострення конфліктів на Близькому Сході, зокрема ризики для енергетичних маршрутів навколо Ірану та Ормузької протоки, знову дестабілізували глобальний ринок енергоносіїв і створили додатковий тиск на Європейський Союз. Попри активний розвиток відновлюваної енергетики та політику скорочення споживання викопного палива, ЄС залишається значною мірою залежним від імпорту газу, що робить його вразливим до зовнішніх геополітичних криз.

    Про це повідомляє Euronews із посиланням на аналітичні дані європейських енергетичних дослідницьких центрів.

    За оцінками аналітиків, розширення використання сонячної енергетики вже дало відчутний економічний ефект: лише за перші місяці року Європа змогла заощадити близько 12,8 млрд євро завдяки зменшенню потреби в закупівлі викопного палива для генерації електроенергії. Однак цей позитивний ефект не компенсує повністю структурну залежність ЄС від зовнішніх постачань газу, особливо в періоди пікового попиту або ринкових коливань.

    Аналітичні дані Інституту енергетичної економіки та фінансового аналізу (IEEFA) свідчать, що імпорт скрапленого природного газу до ЄС з березня знизився лише на 1,2%, тоді як у Великій Британії зафіксовано більш суттєве скорочення — близько 20%. Це вказує на нерівномірність енергетичного переходу в Європі, де одні країни активно зменшують залежність від імпорту, тоді як інші змушені його збільшувати через внутрішні потреби.

    Енергетична аналітикиня IEEFA Ана-Марія Яллер-Макаревич зазначає, що Європейський Союз поступово переглядає стратегію, сформовану після енергетичної кризи 2022 року. Тоді країни ЄС були змушені терміново заміщувати російський трубопровідний газ, що призвело до стрімкого зростання імпорту СПГ з різних регіонів світу. Нині ж стає очевидним, що така модель має обмежену ефективність, оскільки глобальні ринки залишаються нестабільними, а конкуренція за газ між регіонами лише посилюється.

    Ситуація всередині ЄС залишається неоднорідною. Частина держав-членів поступово знижує обсяги імпорту скрапленого газу завдяки розвитку відновлюваних джерел енергії та підвищенню енергоефективності. Водночас інші країни, зокрема великі економіки ЄС, змушені нарощувати закупівлі через промислові потреби та коливання постачань із різних напрямків.

    Найбільш помітне зростання імпорту СПГ зафіксовано в Німеччині, де обсяги закупівель збільшилися на 72% у річному вимірі. Також зростання продемонстрували Італія та Бельгія. Аналітики пояснюють це необхідністю стабілізації внутрішніх енергетичних ринків, а також частковим скороченням альтернативних постачань у пікові періоди попиту.

    Додатковим фактором впливу на енергетичний ринок стала нестабільність на Близькому Сході. Загрози безпеці судноплавства в районі Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти й газу, змушують європейські країни диверсифікувати джерела постачання та оперативно реагувати на перебої в логістиці.

    У результаті змін у глобальних потоках енергоносіїв ЄС зафіксував зростання імпорту СПГ з низки країн. За даними аналітиків, у період з березня по травень постачання зі США збільшилися на 5%, з Алжиру — на 11%, з Росії — на 25%, а з Норвегії — на 84%. Попри домінування США як головного постачальника скрапленого газу до Європи, структура імпорту залишається чутливою до геополітичних коливань.

    США забезпечують приблизно 60% усього імпорту СПГ до ЄС, що робить їх ключовим гравцем на європейському енергетичному ринку. Водночас зростання поставок із Росії привертає особливу увагу, оскільки Європейський Союз офіційно декларує намір повністю відмовитися від російських енергоресурсів до 2027 року.

    Попри ці політичні заяви, статистика свідчить про протилежні тенденції. У першому кварталі 2026 року країни ЄС імпортували 6,9 млрд кубометрів російського скрапленого природного газу — це найвищий показник від початку повномасштабної війни Росії проти України. Найбільшими покупцями залишаються Франція, Іспанія та Бельгія, які забезпечують значну частину європейського попиту на СПГ.

    Таким чином, Росія продовжує утримувати позицію другого за обсягами постачальника скрапленого газу до Європейського Союзу після США, попри політичні санкції та плани поступової енергетичної «деколонізації» від російських ресурсів.

    Експерти попереджають, що подальша ескалація конфлікту на Близькому Сході може ще більше посилити конкуренцію на глобальному газовому ринку. Це, у свою чергу, здатне призвести до нового витка цінової нестабільності, посилення енергетичної залежності окремих країн ЄС та перегляду стратегій енергетичної безпеки Європи.

    У довгостроковій перспективі перед Євросоюзом постає складне завдання — знайти баланс між декарбонізацією економіки, забезпеченням енергетичної безпеки та зменшенням залежності від політично чутливих постачальників енергоносіїв.

  • Генераторний бум приніс мільярди: хто заробив найбільше на енергокризі в Україні

    Генераторний бум приніс мільярди: хто заробив найбільше на енергокризі в Україні

    Ринок генераторів в Україні, який стрімко зріс після масованих атак РФ на енергосистему, продовжує приносити компаніям мільярдні доходи. Попри те, що у 2025 році темпи зростання дещо сповільнилися, сегмент резервного живлення залишається одним із найприбутковіших на українському ринку. Загальна виручка найбільших компаній, що працюють у сфері виробництва та постачання генераторів, уже перевищила 8 млрд грн.

    Про це свідчить нове дослідження аналітичної системи YouControl.

    Після початку повномасштабної війни та серії російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі попит на генератори, трансформатори та системи резервного живлення фактично вибухнув. У 2023 році середній приріст виручки компаній у цьому сегменті становив понад 1088%, а у 2024 році ринок продовжив зростати ще на 1132%.

    У 2025 році ситуація почала стабілізовуватися, однак ринок все одно залишився у фазі активного розвитку. Темпи зростання сповільнилися до 65%, але навіть цей показник аналітики називають дуже високим для української економіки в умовах війни.

    Для аналізу YouControl дослідив двадцять найбільших юридичних осіб із основним видом діяльності «Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів», які не перебувають у процесі припинення станом на квітень 2026 року та мають річний дохід понад 100 млн грн.

    Найбільшу виручку за підсумками 2025 року отримало ТОВ «Еліз» — понад 1,195 млрд грн. Компанія також активно брала участь у державних тендерах. Другу позицію посіло ТОВ «Укрелектроапарат» із доходом 1,107 млрд грн.

    До п’ятірки найбільших гравців ринку також увійшли:

    – ТОВ «ЕДС-ПАУЕР» — понад 780 млн грн;
    – ТОВ «Фуджікура Аутомотів Україна Львів» — майже 499 млн грн;
    – ТОВ «Дарекс-Енерго» — близько 296 млн грн.

     

    Аналітики наголошують, що більшість компаній із топ-20 продемонстрували приріст доходів більш ніж на 50% навіть на тлі загального сповільнення ринку.

    Водночас чітко простежується сезонність попиту. Найбільше зростання доходів компанії фіксували у другому півріччі 2025 року, коли Україна традиційно почала готуватися до нового осінньо-зимового сезону та можливих блекаутів.

    Так, у другому кварталі виручка компаній із топ-20 зросла на 44%, у третьому — на 65%, а у четвертому кварталі — на 67%.

    Окрему роль у зростанні ринку відіграли державні та муніципальні закупівлі. Найбільше коштів на генератори та резервне обладнання у 2025 році витратили у Києві — понад 182 млн грн.

    Друге місце посіла Запорізька область, де на закупівлі спрямували майже 115 млн грн. Значні витрати також зафіксували у Дніпропетровській області — понад 42 млн грн та у Вінницькій — майже 11 млн грн.

    До переліку регіонів із витратами понад 2 млн грн також увійшли:

    – Хмельницька область;
    – Харківська область;
    – Київська область;
    – Львівська область;
    – Кіровоградська область.

    Експерти пояснюють таку концентрацію витрат тим, що саме ці регіони або найбільше страждали від російських атак, або мають критично важливу інфраструктуру, яку потрібно забезпечити резервним живленням.

    За словами аналітиків, ринок генераторів в Україні фактично став частиною нової воєнної економіки. Через постійні загрози обстрілів бізнес, громади, лікарні, підприємства та державні установи змушені створювати автономні системи енергозабезпечення.

    Після ударів РФ по енергосистемі восени та взимку 2022–2024 років генератори стали одним із найбільш дефіцитних товарів у країні. У пікові моменти українці масово скуповували бензинові та дизельні моделі, а ціни на обладнання подекуди зростали в кілька разів.

    У 2025 році ринок почав переходити від панічних закупівель до системного формування енергетичної стійкості. Все більше компаній та громад інвестують у стаціонарні енергетичні рішення, промислові генератори та комбіновані системи резервного живлення.

    Крім того, уряд і місцева влада продовжують фінансувати закупівлю генераторів для об’єктів критичної інфраструктури, лікарень, шкіл, водоканалів та котелень.

    Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що Кабмін виділив додаткові мільярди гривень на підготовку енергосистеми до наступної зими. Частина цих коштів також спрямовується на закупівлю резервних джерел живлення.

    Попри поступову стабілізацію ситуації в енергетиці, експерти вважають, що у 2026 році ринок генераторів залишатиметься прибутковим. Причина — постійна загроза нових атак РФ, а також прагнення українського бізнесу та громад мінімізувати ризики енергетичних криз.

    Аналітики прогнозують, що найближчими роками акцент зміститься з масового імпорту побутових генераторів на розвиток локального виробництва енергетичного обладнання, систем накопичення енергії та комплексних рішень для автономного живлення.

    Український ринок резервної енергетики вже став одним із найбільш динамічних секторів економіки воєнного часу і, схоже, продовжить зростання навіть після завершення активної фази війни.

  • Укренерго просить підвищити тариф на передачу електроенергії

    Укренерго просить підвищити тариф на передачу електроенергії

    НЕК Укренерго звернулася до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, із пропозицією переглянути тарифи на передачу електроенергії та диспетчерське управління енергосистемою на 2026 рік. У компанії пояснюють необхідність підвищення тарифів комплексом фінансових, економічних та ринкових факторів, які посилилися на тлі війни, коливань валютного курсу та змін на енергетичному ринку України. Про це йдеться в офіційному повідомленні Укренерго.

    Однією з ключових причин для перегляду тарифів компанія називає суттєве зростання валютних курсів. В “Укренерго” наголошують, що значна частина фінансових зобов’язань компанії прямо або опосередковано прив’язана до іноземної валюти, насамперед євро.

    Особливо це стосується виконання спеціальних обов’язків перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел. В Україні діє система підтримки “зеленої” генерації, в межах якої тариф для виробників частково фіксується в євро. Через це девальвація гривні автоматично збільшує витрати оператора системи передачі.

    “Це створює додаткове фінансове навантаження на “Укренерго”, зокрема в контексті виконання передбачених чинним законодавством спеціальних обов’язків перед “зеленою” генерацією, ціна якої фіксується в євро”, — пояснили у компанії.

    У компанії фактично визнають, що нинішній рівень тарифів уже не дозволяє повною мірою компенсувати витрати, які виникають через валютні ризики та зміни економічної ситуації.

    Ще одним важливим фактором стала зміна прогнозного балансу Об’єднаної енергетичної системи України до кінця 2026 року. Згідно з новими розрахунками, прогнозний обсяг відпуску електроенергії в країні скоротиться на 9,5%, а обсяг її передачі — на 5,5%.

    Для оператора системи передачі це означає суттєве зменшення доходів, адже тарифна виручка “Укренерго” безпосередньо залежить від обсягів переданої електроенергії.

    “Це прямо впливає на обсяг тарифних надходжень, за рахунок яких мають покриватись інші статті видатків НЕК “Укренерго” як оператора системи передачі”, — зазначається у повідомленні.

    Фактично в компанії попереджають, що за нинішніх умов без перегляду тарифів можуть виникати труднощі із фінансуванням критично важливих напрямків роботи енергосистеми.

    Ситуацію додатково ускладнює рішення НКРЕКП про лібералізацію прайс-кепів — граничних цін на ринку електроенергії. З 1 травня 2026 року регулятор пом’якшив обмеження на ціни, що призвело до зростання середньозваженої вартості електроенергії на ринку.

    У “Укренерго” пояснюють, що це також впливає на фінансові розрахунки компанії з іншими учасниками ринку, оскільки збільшується база для взаєморозрахунків.

    “Сукупність усіх цих факторів вимагає невідкладного реагування”, — наголосили в компанії.

    Водночас в “Укренерго” окремо підкреслюють, що запропоноване підвищення тарифів не означає автоматичного підвищення вартості електроенергії для населення. Компанія нагадує, що тариф на передачу електроенергії напряму не застосовується до побутових споживачів.

    Тобто нинішня фіксована ціна електроенергії для населення формально не змінюється через рішення щодо тарифів оператора системи передачі. Водночас експерти енергетичного ринку неодноразово зазначали, що будь-які зміни тарифів у секторі в довгостроковій перспективі все одно впливають на загальну структуру собівартості електроенергії.

    Питання тарифів “Укренерго” залишається одним із найбільш дискусійних у сфері енергетики ще з початку повномасштабної війни. Компанія регулярно заявляє про зростання фінансового навантаження через необхідність підтримки енергосистеми після масованих російських атак.

    Після ударів по енергетичній інфраструктурі у 2022–2025 роках “Укренерго” змушене спрямовувати значні ресурси на аварійні ремонти, відновлення підстанцій, мереж та забезпечення стабільності роботи енергосистеми.

    Крім того, оператор системи передачі продовжує працювати в умовах високих витрат на імпорт обладнання, закупівлю трансформаторів, кабельної продукції та іншої техніки, значна частина якої закуповується за кордоном.

    Фінансове навантаження на енергетичний сектор також посилюється через скорочення споживання електроенергії. Через війну частина промислових підприємств або зупинила роботу, або працює не на повну потужність. Це безпосередньо впливає на доходи енергетичних компаній.

    Наприкінці 2025 року НКРЕКП уже ухвалювала рішення про двоетапне підвищення тарифу “Укренерго” на 2026 рік. Із 1 січня до 31 березня тариф становив 713,68 гривні за мегават-годину, що приблизно на 4% більше, ніж роком раніше.

    Із 1 квітня тариф було підвищено до 742,91 гривні за мегават-годину, що означало зростання вже на 8,2%.

    Тепер компанія фактично просить про новий перегляд тарифної політики через зміну макроекономічних умов та фінансових прогнозів.

    Рішення щодо можливого підвищення тарифів має ухвалити НКРЕКП після аналізу пропозицій “Укренерго” та проведення відповідних регуляторних процедур. Наразі конкретні параметри можливого нового тарифу офіційно ще не оприлюднені.

    На тлі війни стабільна робота Укренерго залишається одним із ключових факторів енергетичної безпеки країни. Саме оператор системи передачі відповідає за балансування енергосистеми, міжрегіональний розподіл електроенергії та інтеграцію України до європейської енергомережі ENTSO-E.

    В умовах постійних російських атак на енергетичну інфраструктуру питання фінансової стабільності енергокомпаній стає критично важливим для проходження наступного опалювального сезону та забезпечення безперебійного електропостачання в країні.

  • Європа на межі авіаколапсу? Лоукости масово скасовують рейси через стрімке зростання цін на пальне

    Європа на межі авіаколапсу? Лоукости масово скасовують рейси через стрімке зростання цін на пальне

    Європейський авіаційний ринок опинився під новим тиском через енергетичну нестабільність, спричинену війною на Близькому Сході. Лоукост-авіакомпанія Transavia оголосила про скасування частини рейсів у травні та червні, приєднавшись до інших перевізників, які вже змушені переглядати свої розклади через різке подорожчання авіаційного пального.

    За даними France24, ситуація на ринку пального загострюється на тлі нестабільності у Перській затоці, зокрема через обмеження руху суден в Ормузькій протоці — одному з ключових маршрутів постачання нафти та нафтопродуктів у світі. Саме цей фактор став одним із головних драйверів зростання цін на гас, який є критично важливим для авіаційної галузі.

    У Transavia пояснюють, що рішення про скасування рейсів продиктоване не лише високою вартістю пального, а й труднощами з його постачанням. Компанія наголошує: ситуація може погіршитися, якщо геополітична напруга не зменшиться найближчим часом.

    Це вже не поодинокий випадок. Раніше про аналогічні кроки заявили такі лоукости, як Ryanair та Volotea, які також змушені оптимізувати свої маршрути через нестабільність на паливному ринку. Найбільше під ударом опиняються саме бюджетні перевізники, чия бізнес-модель базується на мінімальних витратах і високій заповнюваності рейсів.

    Ситуація ускладнюється структурною залежністю Європи від імпорту авіапального. Наприклад, Франція щороку виробляє близько трьох мільйонів тонн гасу, тоді як споживає приблизно п’ять мільйонів. Дефіцит у два мільйони тонн покривається імпортом, значна частина якого надходить саме з Близького Сходу.

    Проблема полягає не лише у сирій нафті, а й у перероблених продуктах, таких як Jet A-1 — стандартне авіаційне пальне. Країни Перської затоки традиційно забезпечують значну частину цих поставок, і будь-які перебої в регіоні одразу відчуваються на глобальному рівні.

    Експерти зазначають, що «енергетичний годинник» для Європи почав відлік ще в середині квітня, коли Міжнародне енергетичне агентство попередило: запасів авіапального може вистачити лише на кілька тижнів у разі поглиблення кризи. Хоча наразі критичного дефіциту не зафіксовано, ризики залишаються високими, особливо напередодні літнього туристичного сезону.

    Водночас великі хаби, такі як паризькі аеропорти Орлі та Шарль-де-Голль, поки що мають достатні резерви для стабільної роботи. Найбільший удар може припасти на менші регіональні аеропорти, які мають обмежені запаси та менш гнучку логістику постачань.

    Попри це, навіть за відсутності фізичного дефіциту пального, авіапасажири вже відчувають наслідки кризи. Ціни на авіаквитки стрімко зростають: за оцінками аналітиків, пальне може становити до 40% вартості перельоту. Через війну на Близькому Сході ціна на гас фактично подвоїлася, що змушує авіакомпанії перекладати витрати на пасажирів.

    На цьому тлі деякі перевізники намагаються зберігати оптимізм. Наприклад, керівництво Wizz Air раніше заявляло, що не очікує критичного дефіциту пального найближчим часом. Додатковим фактором стабілізації може стати відновлення експорту нафтопродуктів із Китаю, який планує збільшити поставки вже з травня.

    Проте аналітики застерігають: навіть якщо ситуація стабілізується влітку, нова хвиля проблем може виникнути восени. У разі затягування конфлікту на Близькому Сході Європа може знову зіткнутися з дефіцитом пального, що призведе до нових обмежень у авіасполученні.

    Криза також оголює стратегічну слабкість європейської енергетичної системи — недостатню диверсифікацію постачань і скорочення власних переробних потужностей у попередні роки. Це робить континент вразливим до зовнішніх шоків, зокрема геополітичних.

    У підсумку, ситуація з авіапальним стає не лише економічною проблемою, а й фактором, який впливає на мобільність, туризм і загальну стабільність європейського ринку. Якщо тенденція збережеться, мандрівникам доведеться готуватися не лише до дорожчих квитків, а й до можливих змін у планах подорожей.

    Європейська авіація входить у літо з серйозними викликами — і поки що головне питання залишається відкритим: чи зможе ринок адаптуватися до нових умов, чи пасажири стануть свідками масштабних перебоїв у польотах.

  • Через подорожчання газу на 70% Україна призупинила закупівлі в Європі

    Через подорожчання газу на 70% Україна призупинила закупівлі в Європі

    Україна фактично призупинила імпорт природного газу з квітня через різке зростання цін на європейському ринку та гострий дефіцит фінансування. За останніми оцінками, ціни на газ зросли приблизно на 70% після загострення ситуації на Близькому Сході.

    Уряд раніше планував імпортувати у 2026 році від 2 до 2,5 мільярда кубометрів газу для забезпечення потреб енергосистеми. Однак реалізація цих планів опинилася під загрозою через нестачу коштів.

    Наразі підтверджене фінансування становить лише близько 85 мільйонів євро, які надає Європейський банк реконструкції та розвитку. За поточними ринковими цінами ця сума покриває лише 5–7% від загальної потреби. Таким чином, дефіцит фінансування сягає 90–95%.

    На цьому тлі Україна змушена покладатися переважно на власний видобуток газу. Водночас і він перебуває під загрозою через регулярні атаки на енергетичну інфраструктуру, що ускладнює стабільне накопичення запасів.

    Експерти попереджають, що за відсутності додаткових джерел фінансування країна може не виконати заплановані обсяги імпорту, що створює ризики для проходження опалювального сезону.

  • Україна уникла енергетичного колапсу, однак складний період ще попереду

    Україна уникла енергетичного колапсу, однак складний період ще попереду

    Українській енергосистемі вдалося пройти найскладніший осінньо-зимовий період без повного колапсу, попри масовані атаки Росії та складні погодні умови. Однак ризики дефіциту електроенергії залишаються щонайменше до кінця 2026 року.

    Протягом зими енергетична інфраструктура працювала в умовах безпрецедентного навантаження. Росія суттєво наростила масштаби енергетичних атак: якщо у 2022 році по Україні було запущено близько 1900 ударних дронів типу Shahed, то у 2025 році їхня кількість зросла до приблизно 50 тисяч. Одночасно збільшилася й кількість балістичних ракетних ударів.

    Попри тривалі відключення електроенергії та локальні проблеми з теплопостачанням, зокрема у столиці, енергосистема зберегла цілісність. Масового системного блекауту вдалося уникнути завдяки роботі енергетиків, аварійним ремонтам та імпорту електроенергії.

    З настанням весни ситуація може частково покращитися. Уже наприкінці лютого — на початку березня традиційно зростає виробництво електроенергії сонячними електростанціями, що дозволяє зменшити навантаження на систему у березні та квітні.

    Втім, це покращення буде тимчасовим. Наприкінці весни атомні електростанції почнуть планові ремонти енергоблоків, необхідні для підготовки до наступного опалювального сезону. Одночасно більшість теплових та гідроелектростанцій залишаються пошкодженими після зимових атак, що обмежує можливості генерації.

    Навіть у разі припинення російських обстрілів у найближчі тижні дефіцит потужностей у системі збережеться. У помірні весняні місяці його частково можна буде покривати імпортом електроенергії з Європи, що дає шанс на мінімальні або відсутні відключення.

    Водночас ситуацію може ускладнити рішення НКРЕКП щодо повернення з 31 березня попередніх прайс-кепів на ринку електроенергії. Це може зменшити економічну доцільність імпорту і, відповідно, скоротити доступні обсяги електрики з-за кордону.

    Найбільш ризикованими періодами залишаються липень, серпень, а також кінець року — листопад і грудень. У ці місяці, за оцінками експертів, графіки відключень можуть повернутися на рівень, співставний із зимовим.

    Ключовими факторами найближчих місяців залишаються інтенсивність російських атак та швидкість відновлення пошкоджених електростанцій і мереж. Темпи ремонтів напряму залежать від доступності обладнання та фінансування.

    Таким чином, навіть після відносно стабільного проходження зими українська енергосистема входить у 2026 рік із збереженим дефіцитом. Весна може принести тимчасове полегшення, однак енергетична стабільність напряму залежатиме від ситуації на фронті та можливостей відновлення інфраструктури.

  • Ресторанний бізнес у столиці на межі виживання через відключення електроенергії

    Ресторанний бізнес у столиці на межі виживання через відключення електроенергії

    У Києві через тривалі відключення електроенергії масово припиняють роботу кафе та ресторани. Про критичну ситуацію в ресторанному бізнесі розповіла рестораторка Анастасія Завадська, учасниця фіналу телевізійного шоу «Мастер шеф».

    За її словами, постачальники вже фіксують хвилю закриттів. Лише за один день п’ять закладів громадського харчування повідомили про припинення роботи через неможливість функціонувати в умовах постійних знеструмлень.

    Ситуація у власному ресторані Завадської, за її словами, близька до колапсу. Заклад залишився без електроенергії, водопостачання та опалення. Відсутність базових умов зробила роботу фактично неможливою, а відвідуваність різко впала — більшість киян змушені залишатися вдома.

    Додатковим ударом стали проблеми з персоналом. Частина працівників захворіла, у деяких — висока температура та серйозні ускладнення, включно із запаленням легень. Через це ресторан залишився без достатньої кількості співробітників. Водночас, за словами Завадської, після роботи одного з працівників забрали до територіального центру комплектування на Печерську.

    Рестораторка зазначає, що для забезпечення роботи закладу воду доводиться возити вручну — у каністрах зі свердловини в її житловому будинку. Вона підкреслює, що такі умови стали буденністю для малого бізнесу в столиці.

    За словами Завадської, нинішня ситуація створює відчуття повної абсурдності та виснаження, а ресторанний бізнес опинився на межі виживання. Вона наголошує, що за відсутності стабільної електроенергії та підтримки багато закладів просто не витримують і змушені зачинятися.

  • Експерт заявив, що повна евакуація Києва через енергокризу неможлива

    Експерт заявив, що повна евакуація Києва через енергокризу неможлива

    Ймовірність повної евакуації Києва через критичну ситуацію в енергетиці є мізерно малою, а реалізація такого сценарію для багатомільйонного міста нині технічно неможлива. Про це заявив енергетичний експерт, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев.

    За його словами, розмови про евакуацію столиці найчастіше ведуть люди, які не усвідомлюють реальних масштабів і складності такого процесу. Фахівець наголошує, що будь-яка евакуація починається з відповіді на ключове питання — куди саме перевозити людей, і цієї відповіді наразі не існує.

    Рябцев підкреслив, що саме поняття евакуації в умовах мегаполіса часто використовується без розуміння логістики. Він зауважив, що подібні сценарії можуть обговорювати лише ті, хто не стикався з реальним плануванням і організацією таких процесів.

    Як приклад експерт навів аварію на Чорнобильській АЕС, коли евакуація жителів Прип’яті, де проживали десятки тисяч людей, тривала кілька діб. За нинішніх умов, коли йдеться про мільйони мешканців Києва, подібні дії, за його оцінкою, є нереальними в принципі.

    Натомість Рябцев закликає зосередитися на практичних рішеннях. У разі тривалої відсутності централізованого теплопостачання, на його думку, необхідно робити ставку на автономні джерела живлення. Зокрема, для багатоквартирних будинків, де немає перспектив швидкого відновлення тепла, можливе встановлення генераторів, які дозволять забезпечити електроопалення всередині будівель.

    Ситуація в Києві залишається напруженою після січневих атак Росії на енергетичну інфраструктуру столиці. Удари по ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 призвели до того, що значна частина міста залишилася без тепла. Станом на зараз без опалення перебувають близько 400 багатоповерхових будинків.

    Водночас перший віце-прем’єр Юлія Свириденко повідомила, що вже з вечора четверга в Києві можуть запровадити полегшені графіки подачі електроенергії, якщо не відбудеться нових атак на енергетичні об’єкти.

  • У «Київстар» через енергокризу тарифи зростуть на 25%

    У «Київстар» через енергокризу тарифи зростуть на 25%

    Мобільний оператор «Київстар» анонсував підвищення тарифів на свої послуги, яке настає найближчим часом. Згідно із заявкою компанії, вартість послуг зросла в середньому на 25%. Основною причиною подорожчання в «Київстарі» є значне зростання витрат на енергозабезпечення.

    Мобільний оператор “Київстар” оголосив про підвищення вартості своїх тарифних планів у середньому на 25%.

    Про це повідомили у пресслужбі компанії у відповідь на запит агентства Інтерфакс-Україна.

    Мобільний оператор “Київстар” повідомив про зміну вартості своїх послуг для частини абонентів. У середньому тарифи зростуть на 25%. Підвищення стосується контрактних тарифних планів і буде впроваджуватися поетапно до кінця 2024 року.

    Наразі зміни торкнулися тарифів, таких як “LOVE UA Світло Контракт 2023”, “ВАШ Регіон”, “ВАШ ОПТИМУМ”, Smart Max, “ВАШ Преміум” і “ВАШ Преміум+”. Одночасно компанія закриває низку застарілих тарифів, зокрема “ВАШ Вибір”, Smart, “Київстар 4G”, “Безлім”, “Київстар 4G Extra+ 2018” і “LOVE UA Магніт Контракт 2023”.

    На думку представників “Київстару”, підвищення вартості послуг є необхідним через низку факторів: зростання обсягів споживання мобільного зв’язку, складну економічну ситуацію в країні та витрати на забезпечення безперебійної роботи мережі коштом альтернативних джерел електроенергії.

    “Окремі тарифні плани не змінювалися понад рік, а деякі залишалися незмінними з початку повномасштабного вторгнення РФ. Востаннє тарифи коригувалися в квітні-травні 2024 року”, – зазначили у компанії.

    Перегляд тарифів дозволить “Київстару” інвестувати в модернізацію мережі, зокрема розвиток 4G та будівництво нових базових станцій, а також підтримувати енергетичну стійкість та безперебійність зв’язку.

    Компанія не надала точних прогнозів щодо тарифної політики на 2025 рік, зазначивши, що “поки немає визначених дат або переліку тарифів, які можуть змінитися”.

    Нагадаємо, в Україні стартує пілотний проєкт із використання технології 5G-зв’язку, який відбуватиметься в кілька етапів у трьох містах і триватиме два роки.