Позначка: енергосектор

  • СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    Служба безпеки України викрила посадовців енергетичного сектору на привласненні понад 8 мільйонів гривень бюджетних коштів під час реалізації проєкту з будівництва захисних споруд для Зміївської теплової електростанції на Харківщині. Про це повідомили в СБУ, зазначивши, що схему вдалося заблокувати у взаємодії з Національною поліцією в межах системної роботи з протидії корупції в критичній інфраструктурі.

    За даними слідства, йдеться про кошти, які були виділені на посилення інженерного захисту одного з ключових енергетичних об’єктів регіону, що має стратегічне значення для стабільного енергозабезпечення Харківщини. Правоохоронці встановили, що до організації схеми причетні представники комерційних структур, які виконували підрядні роботи на об’єкті.

    Фігурантами справи стали 54-річний начальник дільниці одного з підприємств енергетичного сектору та 60-річний директор приватної компанії-підрядника. Саме цю компанію було залучено до виконання робіт із будівництва системи захисту ТЕС. Слідство встановило, що між теплоелектростанцією та підрядною організацією у грудні 2024 року було укладено договір на виконання робіт загальною вартістю понад 245 мільйонів гривень.

    Правоохоронці з’ясували, що під час реалізації проєкту учасники схеми вносили завідомо недостовірні дані до технічної та виконавчої документації. Крім того, вони організували використання будівельних матеріалів, які не відповідали встановленим проєктним та технічним вимогам. Зокрема, йдеться про бетонну суміш неналежної якості, що дозволило штучно завищити витрати та вивести частину бюджетних коштів у тіньовий обіг.

    Унаслідок таких дій, за висновками судової будівельно-технічної експертизи, державному бюджету було завдано збитків на суму 8,1 мільйона гривень. Експерти підтвердили як факт порушення технологічних і будівельних норм, так і фінансовий розмір завданої шкоди.

    Для документування злочинної діяльності правоохоронці провели 11 санкціонованих обшуків за місцями проживання фігурантів, а також у службових приміщеннях підприємств, які були залучені до реалізації проєкту. Під час слідчих дій вилучено значний обсяг фінансово-господарської документації, технічні матеріали, електронні носії інформації та інші докази, які, за версією слідства, підтверджують механізм реалізації схеми.

    На підставі зібраних доказів обом фігурантам повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Санкція відповідної статті Кримінального кодексу України передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У СБУ наголошують, що нині тривають подальші слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення всіх осіб, які могли бути причетні до організації та реалізації корупційної схеми. Не виключається розширення кола підозрюваних у межах цього кримінального провадження.

    Правоохоронці підкреслюють, що викриття відбулося в умовах підвищеної уваги до об’єктів енергетичної інфраструктури, які залишаються пріоритетними цілями російських атак. У зв’язку з цим питання ефективного та цільового використання бюджетних коштів, спрямованих на захист критичної інфраструктури, набуває особливого значення для національної безпеки.

    Схожі справи, за словами правоохоронців, демонструють, що сфера відновлення та захисту енергетичних об’єктів залишається вразливою до зловживань, а контроль за використанням державних ресурсів у цій галузі буде посилюватися і надалі.

  • Борги на ринку електроенергії стрімко зростають: антирекорд може перевищити 50 млрд грн уже найближчими місяцями

    Борги на ринку електроенергії стрімко зростають: антирекорд може перевищити 50 млрд грн уже найближчими місяцями

    Ситуація на балансуючому ринку електроенергії в Україні продовжує стрімко погіршуватися й наближається до критичної межі, яка може мати серйозні наслідки для всієї енергосистеми. За оцінками учасників ринку та профільних експертів, сукупна заборгованість уже обчислюється десятками мільярдів гривень і зберігає тенденцію до подальшого зростання. Якщо нинішні темпи накопичення боргів не зміняться, найближчим часом їхній обсяг може перевищити психологічну позначку у 50 мільярдів гривень, що стане абсолютним антирекордом за час функціонування ринку.

    Про загрозливу динаміку заявив голова правління Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський. За його словами, станом на початок 2026 року сукупна заборгованість учасників ринку перед НЕК «Укренерго» досягла приблизно 42 мільярдів гривень. Водночас ситуацію ускладнює і зворотний фінансовий потік — борги самого оператора перед виробниками електроенергії вже перевищили 30 мільярдів гривень. Такий дисбаланс створює системний тиск на весь енергетичний сектор і загрожує його стабільності.

    Особливу тривогу викликають темпи зростання заборгованості. За оцінками експертів, щомісяця борги збільшуються приблизно на 1 мільярд гривень. Це означає, що вже у короткостроковій перспективі — протягом кількох місяців — ринок може зіткнутися з новим антирекордом, коли загальна сума боргу сягне або навіть перевищить 50 мільярдів гривень. Така тенденція свідчить не просто про тимчасові труднощі, а про глибоку системну кризу, яка потребує негайного втручання на рівні державної політики.

    Балансуючий ринок електроенергії відіграє ключову роль у функціонуванні енергосистеми, адже саме він забезпечує покриття різниці між фактичним виробництвом і споживанням електроенергії в режимі реального часу. У нормальних умовах цей механізм дозволяє стабілізувати систему, однак за наявності значних фінансових розривів він, навпаки, стає джерелом ризиків. Коли учасники ринку не розраховуються вчасно, це створює ланцюгову реакцію неплатежів, яка врешті охоплює всіх — від генерації до операторів мереж.

    Окрему увагу експерти звертають на те, що накопичення боргів відбувається на тлі складної енергетичної ситуації в країні, спричиненої війною та регулярними атаками на інфраструктуру. У таких умовах енергетичний сектор потребує не лише відновлення, а й значних інвестицій для модернізації та підвищення стійкості. Натомість фінансова нестабільність на ринку фактично блокує ці процеси, адже інвестори не готові вкладати кошти у сектор із високими ризиками неплатежів.

    Раніше голова правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко також повідомляв, що заборгованість учасників балансуючого ринку вже перевищила 46 мільярдів гривень. Це один із найвищих показників за всю історію існування ринку, що підтверджує масштаб проблеми та її системний характер. Така ситуація ставить під загрозу не лише фінансову стабільність енергетичних компаній, а й здатність держави забезпечувати безперебійне електропостачання.

    Причини накопичення боргів є комплексними. Серед них — затримки розрахунків між учасниками ринку, недосконалість тарифної політики, вплив державного регулювання, а також загальна економічна нестабільність. Крім того, важливу роль відіграє структура самого ринку, яка в умовах кризи виявляється недостатньо гнучкою для швидкого реагування на виклики.

    Фахівці наголошують, що без системних рішень на рівні уряду ситуація лише погіршуватиметься. Йдеться про необхідність реформування механізмів розрахунків, підвищення платіжної дисципліни, перегляду тарифної політики та створення прозорих правил гри для всіх учасників. В іншому разі боргова криза може перерости у повноцінну фінансову дестабілізацію енергосектору.

    Наслідки такого сценарію можуть бути відчутними не лише для галузі, а й для економіки загалом. Зокрема, це може призвести до зростання тарифів, погіршення якості електропостачання та зниження інвестиційної привабливості країни. У довгостроковій перспективі це також ускладнить інтеграцію української енергосистеми до європейського енергетичного ринку, що є одним із стратегічних напрямів розвитку.

    Таким чином, ситуація на балансуючому ринку електроенергії вже вийшла за межі технічної проблеми й перетворилася на стратегічний виклик для держави. Подальше зволікання з її вирішенням може призвести до ще глибших кризових явищ, тоді як своєчасні та комплексні реформи здатні стабілізувати ринок і створити основу для його розвитку навіть в умовах війни.