Daypolitico

Позначка: енергостійкість

  • Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років. Йдеться не лише про традиційні ремонти тепломереж і обладнання, а й про створення резервної генерації, накопичення запасів пального, відпрацювання аварійних сценаріїв та підготовку систем водопостачання до можливих тривалих відключень електроенергії.

    Про це 17 вересня повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв під час круглого столу, присвяченого енергетичній стійкості громад узимку 2026–2027 років.

    У столичній владі наголошують: нинішня підготовка суттєво відрізняється від довоєнної. Місту доводиться одночасно готувати систему до морозів і до можливих нових російських атак на тепло-, електро- та водопостачання.

    Генератори вже не вирішують усіх проблем

    Одна з найважливіших деталей у заяві КМДА стосується системи водопостачання.

    За словами Пантелеєва, ключові об’єкти «Київводоканалу» в попередні роки вже забезпечили резервними генераторами. Однак для великих об’єктів, які потребують 9–10 МВт або навіть 20 МВт потужності, звичайних генераторів недостатньо.

    Фактично, щоб забезпечити автономну роботу такого об’єкта, місту необхідно будувати окрему локальну електростанцію.

    Саме тому План енергетичної стійкості передбачає будівництво потужних дизель-генераторних установок для резервування систем водопостачання.

    Станом на 17 вересня три такі установки вже збудовані, а решту запланованих об’єктів у КМДА обіцяють завершити до кінця 2026 року.

    Це особливо важливо в умовах тривалих відключень електроенергії: без живлення насосних станцій місто може зіткнутися не лише з відсутністю світла, а й із перебоями водопостачання.

    Київ робить ставку на розподілену генерацію

    Окремий напрям підготовки — розвиток невеликих енергетичних об’єктів, які можуть виробляти електроенергію і тепло ближче до споживачів.

    Ще у травні КМДА повідомляла, що в межах Плану енергостійкості у столиці вже побудували об’єкти розподіленої когенерації загальною потужністю близько 40 МВт.

    Ідея полягає у тому, щоб Київ не залежав виключно від кількох великих енергетичних вузлів. Якщо один великий об’єкт буде пошкоджений, локальні установки зможуть частково підтримувати роботу критичної інфраструктури.

    Повністю замінити централізовану систему вони не можуть, але здатні забезпечувати додатковий резерв у кризових ситуаціях.

    Раніше Nenka.info писала, що повний перехід Києва від великих ТЕЦ до децентралізованої системи може тривати десятиліттями. Тому нинішня модель передбачає не миттєву відмову від існуючих теплоелектроцентралей, а поступове створення дублюючих джерел енергії.

    На енергостійкість залучили ще 2 млрд гривень

    17 вересня КМДА повідомила ще про одне рішення, безпосередньо пов’язане з підготовкою столиці до зими.

    Київ отримав 2 млрд грн кредитних коштів від UGB — Укргазбанку. Гроші мають спрямувати на проєкти енергетичної стійкості та підготовку до опалювального сезону.

    Це додаткове фінансування до коштів, які столиця вже закладала в бюджет.

    Ще навесні міська влада повідомляла про необхідність спрямувати понад 9 млрд грн на підготовку до наступної зими та виконання Плану енергостійкості.

    Окремо Київрада розглядала збільшення статутного капіталу «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн. Про це раніше писала Nenka.info у матеріалі «Київрада планує збільшити капітал “Київтеплоенерго” на 2,7 млрд грн».

    Готуються не тільки до морозів, а й до масованих атак

    Ще одна велика частина підготовки стосується аварійних сценаріїв.

    За словами Пантелеєва, Київ переглянув та розширив плани оперативного реагування з урахуванням інтенсивності російських обстрілів.

    Міські служби вже провели низку тренувань, під час яких відпрацьовували взаємодію між комунальними підприємствами та іншими службами в умовах надзвичайних ситуацій.

    Ідеться, зокрема, про сценарії пошкодження енергетичних об’єктів, тривалих відключень електроенергії, проблем із водою та теплопостачанням.

    Це не теоретична загроза. Лише 17 вересня Київ знову пережив масштабну російську атаку. За даними КМДА, внаслідок удару в столиці були постраждалі, зокрема діти, однак водопостачання після атаки продовжувало працювати в повному обсязі.

    Окремий план підготували для маломобільних людей

    Місто також розробляє алгоритми допомоги людям, які особливо залежать від стабільної роботи інфраструктури.

    Йдеться про маломобільних мешканців, людей із тяжкими захворюваннями та тих, кому необхідне безперервне медичне обладнання або постійний догляд.

    У КМДА заявляють, що для таких громадян створили окремі алгоритми підтримки на випадок тривалих кризових ситуацій.

    Місто також формує запаси продовольства, які можна буде використати, якщо виникне необхідність організованого харчування населення.

    Крім того, влада планує посилювати канали комунікації з мешканцями — під час блекаутів особливо важливо швидко повідомляти, де можна отримати воду, тепло, медичну допомогу або зарядити пристрої.

    Що означають заявлені 80%

    Важливо розуміти: показник 80% не означає, що вся енергетична та теплова інфраструктура Києва вже готова на 80% за єдиним технічним критерієм.

    КМДА говорить саме про виконання комплексу запланованих заходів: ремонтів, технічного обслуговування, будівництва нової генерації, формування резервів та аварійного планування.

    Це уточнення важливе ще й тому, що раніше в інформаційному просторі вже звучали інші показники готовності Києва до зими.

    Наприклад, Nenka.info наприкінці серпня писала про заявлену майже 90-відсоткову готовність Києва до зими.

    Ці цифри не обов’язково суперечать одна одній: у різних повідомленнях можуть оцінюватися різні набори робіт — технічна готовність окремих об’єктів, житлового фонду або виконання всього Плану енергостійкості.

    Саме тому правильніше орієнтуватися не лише на відсоток, а й на конкретні роботи, які вже виконані.

    Ще навесні ситуація виглядала значно складніше

    Підготовка столиці до зими протягом року неодноразово ставала предметом публічних дискусій.

    У березні Nenka.info писала про ризики для проходження наступної зими навіть за наявності значного бюджету і міжнародної підтримки. Серед проблем називали відсутність чітких строків реалізації частини великих проєктів.

    У квітні з’являлася інформація про відставання Києва від графіку підготовки.

    У червні уряд також висловлював занепокоєння темпами робіт, про що Nenka.info повідомляла у матеріалі «Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО».

    На цьому тлі нинішні 80% свідчать про суттєве просування робіт протягом літа та початку осені.

    Коли у Києві ввімкнуть опалення

    Точної дати початку опалювального сезону 2026–2027 років КМДА у повідомленні від 17 вересня не назвала.

    Традиційно рішення щодо подачі тепла ухвалюють з урахуванням температури повітря та прогнозу погоди.

    При цьому соціальні заклади — лікарні, школи, дитячі садки — можуть підключати окремо за заявками керівників ще до масового старту опалення в житлових будинках.

    Тому заяви про конкретну дату запуску тепла без окремого рішення міської влади наразі були б передчасними.

    Головний ризик — не холод, а можливі нові удари

    У серпні мер Києва Віталій Кличко прямо заявляв, що столиця готується до «дуже складного опалювального сезону», а одним із головних завдань називав створення дублюючої системи енергозабезпечення.

    Саме цим пояснюється будівництво когенераційних установок, додаткових джерел живлення для водоканалу та резервів пального.

    Тож 80-відсоткова готовність ще не означає, що Київ повністю захищений від можливих перебоїв узимку.

    Навіть добре підготовлена інфраструктура залишається вразливою до масштабних ракетних і дронових атак.

    Однак місто намагається перейти від моделі, де від пошкодження одного великого об’єкта залежить значна частина столиці, до системи з більшою кількістю резервних і локальних джерел енергії.

    До початку холодів залишилося завершити приблизно п’яту частину запланованих заходів. Частину великих енергетичних проєктів КМДА планує завершувати вже до кінця року — тобто деякі роботи триватимуть і після фактичного старту опалювального сезону.

  • Київ відновив понад 60% зруйнованих енергопотужностей: у КМДА розповіли, чи готова столиця до нової зими

    Київ відновив понад 60% зруйнованих енергопотужностей: у КМДА розповіли, чи готова столиця до нової зими

    Київ продовжує масштабну підготовку до опалювального сезону після надзвичайно складної зими 2025–2026 років, коли російські удари завдали значних пошкоджень столичній енергетичній інфраструктурі. Станом на початок серпня місто відновило вже понад 60% пошкоджених енергетичних потужностей, паралельно будує нові когенераційні установки, резервні джерела тепла та вкладає сотні мільйонів гривень у підготовку житлового фонду.

    Про хід реалізації Плану стійкості розповів виконувач обов’язків першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв. Міська влада зазначає, що основне завдання полягає вже не просто у відновленні того, що було зруйновано російськими атаками, а у створенні більш децентралізованої енергетичної системи, яку буде складніше вивести з ладу одним або кількома масованими ударами.

    За словами Пантелеєва, з міського бюджету та коштів комунальних підприємств на заходи Плану стійкості вже передбачено понад 10 млрд грн. Значний обсяг фінансування надходить також із державного бюджету. Окрім цього, Київ залучає кредитні ресурси міжнародних фінансових інституцій та українських державних банків.

    Раніше КМДА повідомляла, що столиця погодилася реалізовувати програму стійкості за принципом співфінансування 50 на 50 між містом і державою. На засіданні РНБО мер Києва Віталій Кличко також зазначав, що столиця активно залучає зовнішнє фінансування для відновлення та модернізації енергетики.

    Окремий блок робіт стосується відновлення потужностей, пошкоджених під час російських атак узимку 2025–2026 років. За актуальними даними столичної влади, роботи виконані більш ніж на 60%.

    Втім, відсоток відновлення не означає, що вся енергетична система Києва вже готова до нового опалювального сезону. План стійкості значно ширший: він передбачає не тільки ремонт старої інфраструктури, а й створення резервних потужностей, фізичний захист об’єктів, розвиток когенерації та децентралізацію теплопостачання. Ще навесні Київ заявляв, що такі проєкти розраховані не лише на 2026 рік, а на кілька років вперед.

    Одним із ключових елементів нової системи мають стати когенераційні установки, які одночасно виробляють електричну та теплову енергію. Така модель дозволяє не залежати повністю від великих централізованих об’єктів і підтримувати роботу критичної інфраструктури навіть за масштабного відключення електроенергії.

    У КМДА ще наприкінці 2025 року пояснювали, що частину нових міні-ТЕЦ будують одразу всередині захисних споруд. Такі об’єкти мають забезпечувати резервним живленням великі станції теплопостачання, а надлишок виробленої електроенергії за відповідних умов може передаватися до навколишньої мережі.

    За актуальними даними міської влади, Київ уже створив понад 65 МВт когенераційних потужностей, а також понад 16 МВт дизельної генерації. Загалом реалізація запланованих проєктів із когенераційними установками перевищила 65%.

    Це лише частина більш масштабної програми резервного теплопостачання. Київ паралельно працює над створенням приблизно 1,6 ГВт розподіленої теплової генерації. Йдеться про різні рішення — від блочно-модульних котелень до модернізації вже наявних джерел тепла.

    Потреба у такій системі стала особливо очевидною після атак на великі теплоенергетичні об’єкти. У березні уряд, аналізуючи київський План стійкості, прямо називав розвиток розподіленого теплопостачання одним із головних завдань столиці. Початковий варіант документа передбачав, зокрема, захист десятків об’єктів критичної інфраструктури та встановлення понад 200 МВт додаткової електрогенерації для систем тепло-, водопостачання та водовідведення.

    Окремою проблемою залишається житловий фонд. Міська влада виходить із того, що під час тривалих перебоїв із централізованим опаленням навантаження на внутрішньобудинкові електромережі різко зростає: мешканці масово використовують електричні обігрівачі та інше потужне обладнання.

    Тому Київ виділив близько 800 млн грн на ремонт та модернізацію електрощитових у житлових будинках. За словами Пантелеєва, у 2026 році місто планує виконати відповідні роботи на 742 об’єктах. Станом на початок серпня виконано близько п’ятої частини запланованого обсягу.

    Паралельно діють міські програми співфінансування енергостійкості багатоквартирних будинків. Ще навесні КМДА оголосила про розширення таких програм, щоб ОСББ та житлово-будівельні кооперативи могли встановлювати резервні джерела живлення та робити будинки менш залежними від централізованої електромережі.

    За даними Пантелеєва, на початок серпня близько 2 тисяч київських будинків уже отримали ті чи інші елементи енергетичної автономності. Йдеться про генератори, інвертори, акумуляторні системи та сонячні електростанції.

    Понад 200 будинків мають власні сонячні електростанції. Деякі з них, за словами посадовця, вже не тільки забезпечують частину власних потреб, а й можуть віддавати надлишок виробленої електроенергії до зовнішньої мережі.

    Цей напрямок збігається і з державною політикою щодо підвищення енергетичної автономності багатоповерхівок. Уряд розширив програми підтримки ОСББ та ЖБК: вони можуть отримувати пільгові кредити на генератори, сонячні станції та теплові насоси, а частину вартості обладнання компенсує держава.

    Однак підготовка Києва до зими супроводжується і суперечками між центральною та міською владою щодо темпів робіт та фінансування. На початку серпня уряд повідомляв, що оновлений План стійкості Києва все ще мав низку недоліків, які потрібно було оперативно усунути. Зокрема, йшлося про захист критичної інфраструктури, розподілену теплову генерацію та резервні джерела теплопостачання.

    Місто зі свого боку наголошує, що масштаби необхідних робіт значно перевищують можливості лише столичного бюджету. Кличко на засіданні РНБО підкреслював, що відновлення і резервування великих теплових потужностей потребує спільної роботи з державою, оскільки йдеться про об’єкти фактично національного масштабу.

    Ще одна проблема — строки реалізації. Повністю перебудувати систему теплопостачання мегаполіса за кілька місяців неможливо. КМДА ще навесні прямо зазначала, що створення децентралізованої моделі енергетики потребуватиме двох-трьох років і більше. Тому частина робіт спрямована на найближчу зиму, а частина повинна поступово змінити саму архітектуру енергосистеми Києва.

    Головна концепція полягає в тому, щоб у разі нового масштабного удару столиця не залежала від кількох великих джерел тепла та електроенергії. Когенераційні установки, модульні котельні, дизельні станції, сонячна генерація, акумулятори та автономні системи багатоквартирних будинків повинні створити мережу резервів, здатних частково підхопити навантаження після пошкодження централізованої системи.

    Станом на серпень Київ уже пройшов значну частину цього шляху: понад 60% пошкоджених потужностей відновлено, когенераційна програма реалізована більш ніж на 65%, тисячі житлових будинків отримують автономні джерела живлення, а місто разом із державою та міжнародними партнерами акумулює десятки мільярдів гривень.

    Однак це ще не означає повної готовності до будь-якого сценарію. Найскладнішим завданням залишається створення достатньої кількості резервних теплових потужностей і захист енергетичних об’єктів від повторних російських ударів. Саме тому наступні місяці перед початком опалювального сезону стануть вирішальними для того, наскільки стійко Київ зможе пройти зиму 2026–2027 років.

  • Дарницьку ТЕЦ відновлюють без бюджету: як Київ готується до зими після ударів РФ

    Дарницьку ТЕЦ відновлюють без бюджету: як Київ готується до зими після ударів РФ

    У Києві тривають роботи з відновлення Дарницької теплоелектроцентралі, яка зазнала серйозних пошкоджень унаслідок російської атаки на початку лютого 2026 року. Водночас у міській владі наголошують: відновлення об’єкта здійснюється не за кошти столичного бюджету, як це раніше припускали окремі медіа, а повністю фінансується приватною компанією-оператором.

    Як повідомили у Київській міській державній адміністрації, всі роботи на станції проводить ТОВ «Євро-Реконструкція», яке є власником та експлуатантом Дарницької ТЕЦ. За словами виконувача обов’язків першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, інформація про нібито бюджетне фінансування або його нестачу не відповідає дійсності.

    У міській адміністрації підкреслюють, що відновлення енергетичного об’єкта відбувається в межах комплексного плану енергостійкості Києва. Цей план передбачає координацію між міською владою, приватними компаніями та державними структурами для забезпечення стабільного проходження опалювального сезону, особливо в умовах триваючої війни.

    Дарницька ТЕЦ є одним із ключових об’єктів енергетичної інфраструктури столиці. Вона забезпечує теплом і електроенергією значну частину лівобережних районів Києва, включно з житловими масивами, соціальними об’єктами та підприємствами. Саме тому її пошкодження внаслідок ракетної атаки 3 лютого стало серйозним викликом для міста.

    Раніше мер Києва Віталій Кличко повідомляв, що станція зазнала критичних ушкоджень, і на її відновлення знадобиться щонайменше два місяці. За попередніми оцінками, йшлося про складні технічні роботи, пов’язані із заміною обладнання, відновленням енергоблоків та модернізацією систем безпеки.

    У КМДА наголошують, що питання критичної інфраструктури залишається чутливим з точки зору безпеки, тому частина інформації про обсяги робіт, технічні рішення та строки виконання не розголошується. Це пов’язано з ризиками повторних атак і необхідністю захисту стратегічних об’єктів.

    Водночас міська влада обіцяє регулярно інформувати громадськість про ключові етапи підготовки до зими. Зокрема, йдеться про запуск відновлених потужностей, модернізацію тепломереж та впровадження додаткових заходів енергонезалежності.

    Паралельно з відновленням Дарницької ТЕЦ у Києві реалізуються й інші проєкти, спрямовані на підвищення стійкості енергосистеми. Серед них — розвиток децентралізованої генерації, встановлення резервних джерел живлення для критичних об’єктів, а також модернізація теплопунктів і котелень.

    Експерти відзначають, що залучення приватного фінансування до відновлення енергетичних об’єктів є важливим кроком у нинішніх умовах. Це дозволяє зменшити навантаження на міський бюджет, який і без того працює в умовах воєнного часу, та водночас забезпечити швидше відновлення критичної інфраструктури.

    Разом із тим, така модель співпраці вимагає чіткої координації між владою та бізнесом. Важливо, щоб інтереси громади були захищені, а тарифи на тепло та електроенергію залишалися соціально прийнятними.

    Окрему увагу фахівці приділяють питанню енергетичної безпеки столиці. Після масованих атак на енергетичну інфраструктуру України у 2022–2025 роках стало очевидно, що традиційна модель централізованого енергопостачання потребує перегляду. Саме тому Київ активно впроваджує підходи, які дозволяють розподілити навантаження та зменшити ризики у разі нових ударів.

    Відновлення Дарницької ТЕЦ у цьому контексті є не лише технічним завданням, а й частиною ширшої стратегії. Йдеться про створення більш гнучкої та стійкої енергосистеми, здатної працювати навіть в умовах надзвичайних ситуацій.

    Попри складні обставини, у міській владі запевняють, що підготовка до опалювального сезону триває за планом. Відновлення ключових об’єктів, включно з Дарницькою ТЕЦ, має завершитися вчасно, щоб забезпечити стабільне теплопостачання для мешканців столиці.

    Таким чином, ситуація навколо Дарницької ТЕЦ демонструє нову модель взаємодії між державою та бізнесом у сфері енергетики. В умовах війни саме така співпраця стає одним із ключових факторів виживання та розвитку міської інфраструктури.

  • Київрада планує збільшити капітал «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн

    Київрада планує збільшити капітал «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн

    У четвер, 26 березня, Київська міська рада розгляне питання про збільшення статутного капіталу комунального підприємства «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн. Це рішення є частиною підготовки столиці до наступного опалювального сезону.

    Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко.

    За його словами, місто вже спрямувало понад 10 млрд грн із бюджету на заходи енергостійкості. Йдеться про реалізацію першочергових проєктів, передбачених планом підготовки до зими.

    Окрім цього, депутати мають розглянути передачу до комунальної власності обладнання мобільної генерації теплової та електричної енергії. Зокрема, Київ може отримати шість модульних когенераційних установок від Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури.

    «Це важливі питання для міста. Київ уже готується до наступної зими, яка буде складною», — наголосив Кличко.

    Мер нагадав, що раніше Київрада вже ухвалила план енергостійкості столиці, який підтримали 92 депутати. Загальний обсяг фінансування заходів у межах цього плану оцінюється більш ніж у 60 млрд грн.

    За словами Кличка, місто використовує всі можливості бюджету для реалізації цих проєктів, однак без підтримки держави обійтися не вдасться. Йдеться як про додаткове фінансування, так і про забезпечення необхідним обладнанням.

    Він також закликав не політизувати питання енергетичної безпеки столиці та зосередитися на практичній реалізації проєктів.

    «Потрібно працювати спільно — всім гілкам влади, всім службам. Консолідувати ресурси, бо йдеться про те, як Київ пройде наступну зиму», — підсумував мер.

  • Скандал навколо енергетики столиці — РНБО не підтримала план Києва

    Скандал навколо енергетики столиці — РНБО не підтримала план Києва

    План енергетичної стійкості Києва вартістю понад 60 млрд гривень не був затверджений на засіданні Ради національної безпеки і оборони. У центральній владі заявили, що столиця досі не подала повноцінного документа, який би визначав підготовку міста до наступного опалювального сезону.

    Під час засідання РНБО президент Володимир Зеленський розкритикував ситуацію та наголосив, що Київ має у найкоротші терміни підготувати та підписати план енергетичної стійкості.

    Мер Києва Віталій Кличко заявив, що столиця вже підготувала комплексний план і представила його на засіданні РНБО.

    За словами міського голови, документ передбачає заходи із захисту критичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації, а також забезпечення стабільного теплопостачання і водопостачання міста.

    Водночас у міській владі заявили, що центральна влада не врахувала підготовлений Києвом план у загальнодержавному бюджеті підтримки міст.

    Енергетичні експерти, які ознайомилися з планом, заявляють, що документ був підготовлений поспіхом і містить недостатньо технічних розрахунків.

    За їхніми словами, у ньому немає чітких рішень щодо ключових проблем енергопостачання столиці. Зокрема, не визначено, як буде забезпечено стабільне енергопостачання лівого берега Києва, який значною мірою залежить від великих теплоелектроцентралей.

    Також фахівці звертають увагу на відсутність системної команди, яка б постійно займалася питаннями енергетичної безпеки столиці.

    У столичній владі повідомили, що документ буде доопрацьований і представлений депутатам Київради.

    За словами Віталія Кличка, місто має сформувати поетапний план енергетичної стійкості, який базуватиметься насамперед на власних ресурсах столиці.

    Водночас протистояння між центральною владою і керівництвом Києва триває, тоді як до початку наступного опалювального сезону залишається дедалі менше часу.