Daypolitico

Позначка: енергосистема України

  • Масштабне знеструмлення на Дніпропетровщині: понад 190 тисяч споживачів без світла, графіки не діють

    Масштабне знеструмлення на Дніпропетровщині: понад 190 тисяч споживачів без світла, графіки не діють

    У Дніпропетровській області після масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі без електропостачання залишаються понад 190 тисяч споживачів. Через серйозні пошкодження обладнання енергетики змушені застосовувати аварійні відключення, а раніше оприлюднені графіки тимчасово не діють. Відновлювальні роботи тривають, однак ситуація в регіоні залишається складною.

    Про це 30 жовтня під час брифінгу повідомив перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов, передає Міністерство енергетики.

    За його словами, російські атаки спричинили значні пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури Дніпропетровщини. Через це частина населених пунктів залишилася без електроенергії, а енергосистема працює в умовах підвищеного навантаження.

    Енергетикам уже вдалося відновити електропостачання об’єктів критичної інфраструктури та частини побутових споживачів. Однак для повноцінного повернення світла необхідно завершити ремонт пошкодженого обладнання й стабілізувати роботу електромереж.

    Найскладніша ситуація склалася у Дніпрі та прилеглих населених пунктах. Після російських ударів увечері 29 жовтня без електрики залишилися понад 350 тисяч абонентів.

    Протягом ночі аварійні бригади працювали над відновленням живлення. Частині споживачів вдалося повернути електроенергію, однак уже вранці 30 жовтня в місті знову виникли масштабні знеструмлення.

    Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що енергетики працювали всю ніч, проте через наслідки атак система не витримує навантаження.

    На тлі складної ситуації мер закликав жителів за можливості залишатися вдома та враховувати перебої з електропостачанням під час планування пересувань містом.

    У Міненерго пояснили, що через пошкодження енергетичного обладнання в Дніпропетровській області застосовуються саме аварійні, а не планові відключення.

    Це означає, що попередньо оприлюднені графіки можуть не відповідати фактичній ситуації. Електроенергія може зникати поза встановленими часовими проміжками, а тривалість відключень залежить від технічного стану мереж.

    Повернення до прогнозованих графіків стане можливим лише після стабілізації роботи енергосистеми.

    Водночас проблеми з електропостачанням 30 жовтня зафіксували не лише на Дніпропетровщині.

    За інформацією Міністерства енергетики, внаслідок російських атак нові знеструмлення виникли в Києві, Київській, Запорізькій та Харківській областях.

    У всіх регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація, аварійно-відновлювальні бригади працюють над поверненням електроенергії споживачам.

    Для підтримання стабільної роботи об’єднаної енергосистеми в окремих областях також застосовують обмеження споживання електроенергії. Такі заходи необхідні, щоб уникнути перевантажень та додаткових аварій після пошкодження ключових елементів мережі.

    У Міненерго попередили, що за подальшого погіршення ситуації в окремих регіонах можуть запроваджувати додаткові аварійні відключення.

    Масштабні проблеми з електропостачанням виникли після серії російських ударів по Дніпру 29 жовтня. Того дня під атакою опинилися не лише енергетичні об’єкти, а й цивільна інфраструктура міста.

    Зокрема, російський реактивний безпілотник влучив у платформу залізничного вокзалу, де перебували пасажири. Внаслідок удару загинули люди, десятки інших дістали поранення.

    За повідомленнями медіа, 30 жовтня кількість загиблих унаслідок цієї атаки зросла до 15 після смерті одного з поранених у лікарні.

    У Дніпрі 30 жовтня оголосили Днем жалоби за жертвами російських атак.

    На тлі ударів по енергетичній інфраструктурі жителям області рекомендують перевіряти актуальну інформацію про електропостачання на офіційних ресурсах операторів електромереж, зокрема ДТЕК «Дніпровські електромережі».

    Важливо враховувати, що під час аварійних відключень прогнозувати точний час повернення світла складно, оскільки енергетики можуть змінювати схеми живлення залежно від результатів ремонтних робіт.

    Також варто за можливості зарядити телефони, павербанки та інші необхідні пристрої, забезпечити запас питної води й підготувати автономні джерела освітлення.

    Станом на ранок 30 жовтня понад 190 тисяч споживачів Дніпропетровщини залишаються без електроенергії. Енергетики продовжують відновлення пошкоджених об’єктів, а повернення до планових графіків відключень залежатиме від стабілізації роботи мереж.

  • Удари по енергетиці та до 2,5 черги відключень: що відбувається зі світлом 26 жовтня

    Удари по енергетиці та до 2,5 черги відключень: що відбувається зі світлом 26 жовтня

    Росія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру України, залишаючи без електропостачання жителів одразу кількох регіонів. Уранці понеділка, 26 жовтня, нові знеструмлення зафіксували в шести областях. Через пошкодження обладнання та необхідність утримувати баланс енергосистеми в частині країни запроваджені погодинні відключення обсягом до 2,5 черги. Водночас споживання електроенергії знизилося майже на 6%, але причиною стала не економія українців, а вимушені обмеження після російських обстрілів.

    Про ситуацію повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго» у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За даними оператора енергосистеми, протягом попередньої доби російські військові продовжували атакувати цивільну енергетичну інфраструктуру, що призвело до нових перебоїв з електропостачанням.

    Станом на ранок 26 жовтня знеструмлення зафіксовані в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Чернігівській, Харківській та Сумській областях.

    У компанії наголосили, що відновлювальні роботи вже проводяться там, де це дозволяє безпекова ситуація.

    Енергетики намагаються якнайшвидше відновити електропостачання, однак тривалість ремонтів залежить від характеру пошкоджень, доступності обладнання та можливості безпечного проведення робіт.

    При цьому повідомлення про шість областей не означає, що всі їхні мешканці одночасно залишилися без електроенергії.

    Йдеться про окремі населені пункти та території, де внаслідок атак виникли нові пошкодження мереж або об’єктів енергетики.

    Паралельно в частині регіонів України діють планові обмеження електроспоживання.

    За оновленою інформацією «Укренерго», 26 жовтня для промислових підприємств застосовують графіки обмеження потужності, а для інших категорій споживачів — графіки погодинних відключень обсягом до 2,5 черги.

    Такі заходи потрібні, щоб уникнути перевантаження енергосистеми, частина обладнання якої вже пошкоджена попередніми ударами.

    Ще напередодні, 25 жовтня, оператор анонсував відключення з 06:00 до 23:59 обсягом від однієї до двох черг.

    Проте через нові обстріли та зміну ситуації в енергосистемі обсяг обмежень на понеділок був скоригований.

    Це означає, що графіки, оприлюднені напередодні, можуть змінюватися протягом дня.

    Точний час відключення електропостачання за конкретною адресою необхідно перевіряти на офіційних ресурсах місцевого оператора системи розподілу.

    Саме обленерго визначають, які групи споживачів і в які години залишатимуться без світла відповідно до диспетчерських команд.

    Важливо, що 2,5 черги не означають відключення електроенергії на дві з половиною години.

    Це показник кількості груп споживачів, які можуть бути відключені одночасно для зниження загального навантаження.

    Тривалість відключень у конкретному будинку залежить від затвердженого графіка, стану місцевих електромереж та поточної ситуації.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про запровадження нових графіків 22 жовтня, коли енергетики також змушені були обмежувати споживання через наслідки масованих російських атак.

    Нинішня ситуація демонструє, що навіть після часткового відновлення електропостачання навантаження на пошкоджену інфраструктуру залишається значним.

    Окрему увагу «Укренерго» звернуло на зміну обсягів споживання електроенергії.

    Станом на 09:30 понеділка, 26 жовтня, споживання було на 5,8% нижчим, ніж у цей самий час попереднього робочого дня — п’ятниці, 23 жовтня.

    У компанії пояснили, що таке зниження спричинене вимушеними обмеженнями через російські атаки.

    Таким чином, скорочення споживання не свідчить про те, що потреби українців в електроенергії стали меншими.

    Навпаки, ситуація залишається напруженою, оскільки холодна погода збільшує навантаження на енергосистему.

    Зокрема, 25 жовтня добовий максимум споживання електроенергії був зафіксований у вечірні години.

    За інформацією «Укренерго», цей показник виявився на 4,8% вищим, ніж максимум попередньої неділі, 18 жовтня.

    Причиною енергетики називають зниження температури повітря, через яке громадяни активніше використовують електричні обігрівачі.

    Особливо відчутним навантаження стає у вечірні години, коли люди повертаються додому та одночасно вмикають побутову техніку, освітлення й опалювальні прилади.

    Саме тому «Укренерго» закликало українців обмежити користування потужними електроприладами з 16:00 до 22:00.

    Передусім ідеться про техніку, яка споживає значні обсяги електроенергії: бойлери, електрообігрівачі, пральні та посудомийні машини, електроплити.

    За можливості використання таких пристроїв варто переносити на години меншого навантаження, коли електропостачання доступне.

    Водночас економія не означає необхідності повністю відмовлятися від електроенергії.

    Головне завдання — уникнути одночасного ввімкнення кількох потужних приладів, особливо відразу після відновлення живлення.

    Після тривалого відключення масове ввімкнення побутової техніки створює різке збільшення навантаження на мережі, що може ускладнювати стабілізацію енергосистеми.

    Окремі повідомлення про складну ситуацію з електропостачанням надходять і з Київської області.

    У соціальних мережах користувачі пишуть про тривалі відключення в Ірпені та Гостомелі.

    Деякі неофіційні сервіси моніторингу повідомляють про значну кількість знеструмлених споживачів у цих населених пунктах.

    Однак точні відсотки будинків без електроенергії не підтверджені офіційною статистикою операторів мереж.

    Тому стверджувати, що ці міста повністю перебувають у блекауті, лише на підставі таких повідомлень некоректно.

    Раніше «Ненька інфо» писала про екстрені відключення в Києві та області, які запроваджували після російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Тоді через аварійний характер обмежень звичайні погодинні графіки тимчасово не діяли.

    Це принципова відмінність між плановими та екстреними відключеннями.

    Погодинні графіки дозволяють приблизно розрахувати, коли електроенергія буде доступною.

    Натомість аварійні обмеження можуть вводитися без попереднього попередження, якщо необхідно терміново стабілізувати роботу енергосистеми.

    Ситуація ускладнюється також наближенням зимового періоду.

    Через повторні російські атаки енергетична інфраструктура України продовжує працювати в умовах значних пошкоджень та необхідності постійного ремонту.

    Енергетичний експерт Юрій Корольчук у коментарях медіа попереджав, що з настанням сильних морозів тривалість відключень може суттєво збільшитися.

    За його оцінкою, за найгіршого сценарію в окремих регіонах обмеження можуть перевищувати 20 годин на добу.

    Водночас це експертний сценарний прогноз, а не офіційний графік «Укренерго» та не підтверджений прогноз для всієї країни.

    Реальна тривалість відключень залежатиме від подальших російських атак, темпів відновлення пошкоджених об’єктів, температури повітря та доступних енергетичних потужностей.

    Раніше «Ненька інфо» звертала увагу на тривалі відключення електропостачання у столиці ще до початку зими.

    Такі перебої впливають не лише на побутові умови мешканців, а й на роботу громадського транспорту, систем водопостачання, зв’язку та інших міських служб.

    Станом на 26 жовтня ситуація в українській енергосистемі залишається складною, проте ремонтні бригади продовжують відновлювати пошкоджене обладнання.

    Нові знеструмлення зафіксовані у шести областях, а в частині країни діють погодинні графіки обсягом до 2,5 черги.

    Енергетики попереджають, що залежно від нових атак або результатів ремонтних робіт обмеження можуть змінюватися навіть упродовж однієї доби.

    Тому українцям рекомендують регулярно перевіряти актуальні графіки, завчасно заряджати необхідні пристрої та ощадливо використовувати електроенергію у вечірні години.

  • Енергосистема під навантаженням: 22 жовтня графіки діятимуть у частині регіонів

    Енергосистема під навантаженням: 22 жовтня графіки діятимуть у частині регіонів

    У четвер, 22 жовтня 2026 року, в частині областей України знову діятимуть погодинні відключення електроенергії. Обмеження заплановані з 06:00 до 23:59, а їхній обсяг становитиме від однієї до двох черг. Для промислових споживачів у цей самий період запровадять графіки обмеження потужності. Причиною залишаються наслідки масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Водночас обмеження стосуватимуться не всіх регіонів, а конкретні години знеструмлень залежатимуть від графіків місцевих операторів електромереж.

    Про це ввечері 21 жовтня повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго» у своєму офіційному Telegram-каналі.

    Енергетики наголосили, що ситуація залишається нестабільною, а через можливі нові російські обстріли тривалість та обсяг обмежень можуть змінюватися.

    Коли вимикатимуть електроенергію 22 жовтня

    За попереднім повідомленням «Укренерго», обмеження застосовуватимуть у такому режимі:

    • З 06:00 до 23:59 — графіки погодинних відключень для всіх категорій споживачів у частині областей.
    • З 06:00 до 23:59 — графіки обмеження потужності для промислових підприємств.
    • Обсяг погодинних відключень — від однієї до двох черг.

    Це означає, що частину споживачів тимчасово відключатимуть від електропостачання відповідно до затверджених графіків.

    Водночас електроенергію не обов’язково вимикатимуть одночасно всім мешканцям відповідної області.

    Точний режим залежатиме від розподілу споживачів за чергами, стану мереж і поточних потреб енергосистеми.

    У яких областях запровадять графіки

    У вечірньому повідомленні «Укренерго» не наведено повного переліку областей, де 22 жовтня застосовуватимуть погодинні відключення.

    Компанія зазначила, що обмеження діятимуть у частині регіонів України.

    Тому робити висновок про гарантоване відключення світла в Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі чи будь-якому іншому місті лише на підставі загальнонаціонального повідомлення не можна.

    Для кожного населеного пункту необхідно перевіряти інформацію місцевого оператора системи розподілу.

    Саме обленерго публікують актуальні графіки та повідомляють, які черги відключатимуть упродовж доби.

    Що означають одна та дві черги відключень

    Один із найпоширеніших запитів споживачів стосується кількості черг, зазначених у повідомленнях енергетиків.

    Черги використовують для організації почергового обмеження електропостачання.

    Якщо застосовують одну чергу, одночасно відключають меншу частину споживачів, ніж за двох черг.

    Збільшення кількості черг означає посилення обмежень для енергосистеми.

    Однак зазначені «1–2 черги» не означають, що кожній квартирі обов’язково вимикатимуть світло один чи два рази на день.

    Тривалість і кількість відключень конкретного будинку визначаються графіком, який складає оператор електромереж.

    Чому в Україні знову запроваджують відключення

    Головною причиною залишаються наслідки російських атак на енергетичні об’єкти.

    Протягом останніх днів Росія неодноразово завдавала ударів по електростанціях, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі України.

    Такі пошкодження ускладнюють виробництво й передачу електроенергії, а також обмежують можливість забезпечити стабільне живлення всіх споживачів.

    У разі нестачі доступної потужності енергетики вимушені тимчасово скорочувати споживання.

    Погодинні графіки дають змогу розподілити навантаження між різними групами споживачів і зменшити ризик масштабніших аварій.

    Водночас ремонтні бригади продовжують відновлювати пошкоджене обладнання там, де це дозволяє безпекова ситуація.

    Чи можуть графіки змінитися протягом дня

    В «Укренерго» попередили, що оголошений режим не є остаточним за будь-яких обставин.

    Якщо російські війська завдадуть нових ударів по енергетичній інфраструктурі, обсяг обмежень може зрости.

    Також можливі зміни після відновлення пошкоджених об’єктів або коригування балансу електроенергії.

    У разі погіршення ситуації енергетики можуть застосовувати аварійні відключення, які не завжди відповідають попередньо оприлюдненим погодинним графікам.

    Тому інформацію варто перевіряти безпосередньо в день запланованого відключення.

    Як знайти графік для своєї адреси

    Щоб дізнатися, коли саме не буде електроенергії, споживачам необхідно відкрити офіційний сайт або застосунок свого оператора системи розподілу.

    Зазвичай для пошуку потрібно зазначити населений пункт, вулицю та номер будинку.

    Після цього система показує чергу, до якої належить адреса, та орієнтовні години відключення.

    Деякі оператори також публікують зміни у Telegram або інших офіційних каналах.

    Водночас користуватися неперевіреними графіками із соціальних мереж небажано, оскільки вони можуть бути застарілими.

    Як підготуватися до можливих відключень

    Енергетики рекомендують заздалегідь зарядити телефони, павербанки та інші пристрої, необхідні для зв’язку.

    Також варто підготувати автономне освітлення та перевірити запас води, якщо водопостачання будинку залежить від електроенергії.

    Після відновлення живлення не рекомендується одночасно вмикати багато потужних електроприладів.

    Особливо це стосується бойлерів, електричних обігрівачів, пральних машин та електроплит.

    «Укренерго» закликає ощадливо споживати електроенергію, коли вона доступна.

    Зменшення навантаження допомагає підтримувати стабільність роботи мереж і може знизити необхідність додаткових обмежень.

    Що відомо станом на вечір 21 жовтня

    На четвер, 22 жовтня, «Укренерго» анонсувало графіки погодинних відключень у частині областей з 06:00 до 23:59.

    Обсяг обмежень становитиме від однієї до двох черг. Для промисловості в цей самий час діятимуть графіки обмеження потужності.

    Це не означає, що всі українці залишаться без світла майже на 18 годин. Йдеться про період, упродовж якого можуть застосовуватися почергові відключення.

    Актуальний графік для конкретної адреси необхідно перевіряти у свого обленерго, оскільки енергетична ситуація може змінюватися протягом доби.

  • Світло вимикатимуть до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 18 жовтня

    Світло вимикатимуть до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 18 жовтня

    У неділю, 18 жовтня 2026 року, в Україні продовжують діяти обмеження електропостачання через наслідки масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру. Для промисловості та бізнесу графіки обмеження потужності запроваджені в усіх регіонах країни, а в частині областей застосовують погодинні відключення для населення. Найскладніша ситуація залишається в регіонах, де російські удари пошкодили об’єкти генерації та передачі електроенергії. Енергетики попереджають, що графіки можуть змінюватися протягом дня, а в разі погіршення стану енергосистеми можливе застосування аварійних обмежень.

    Про це повідомила НЕК «Укренерго», оприлюднивши інформацію щодо обмежень на 18 жовтня.

    Відповідно до розпорядження диспетчерського центру, з 06:00 до 23:59 для підприємств та бізнесу в усіх регіонах діятимуть графіки обмеження потужності.

    Водночас погодинні відключення електроенергії для побутових споживачів передбачені не по всій Україні, а лише в окремих областях.

    Їхній обсяг становить від 0,5 до 1,5 черги залежно від часу доби та ситуації в енергосистемі.

    В «Укренерго» наголосили, що через можливі нові російські удари та складну ситуацію в енергосистемі розклад відключень може змінюватися без попереднього довгострокового анонсування.

    Київ та Київська область: діють стабілізаційні графіки

    У Києві та Київській області 18 жовтня запроваджені погодинні відключення електроенергії.

    Про це повідомляє компанія ДТЕК.

    Столиця та прилеглі райони залишаються серед територій, де енергетична інфраструктура зазнала значних пошкоджень унаслідок російських атак.

    Для різних груп споживачів діють окремі часові проміжки відсутності електроенергії.

    Водночас розклад залежить від конкретної адреси та черги, до якої належить будинок.

    Перевірити актуальний час можливого відключення можна на офіційному сайті ДТЕК Київські електромережі.

    Для жителів Київщини інформація доступна на сайті ДТЕК Київські регіональні електромережі.

    Важливо враховувати, що під час екстрених відключень раніше оприлюднені погодинні графіки можуть тимчасово не діяти.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про запровадження екстрених відключень у столиці та області після російських ударів.

    Черкаська область: відключення протягом усього дня

    На Черкащині графіки погодинних відключень застосовують із 06:00 до 24:00.

    За оприлюдненим розкладом для різних підчерг передбачено такі періоди відсутності електроенергії.

    Для підчерги 1.1 — з 06:00 до 08:00 та з 16:00 до 18:00. Для 1.2 — з 16:00 до 18:00 та з 22:00 до 24:00.

    Підчерги 2.1 і 2.2 можуть залишатися без електроенергії з 14:00 до 16:00.

    Для підчерги 3.1 передбачений проміжок з 12:00 до 14:00, а для 3.2 — також із 20:00 до 22:00.

    Споживачів підчерг 4.1 і 4.2 планують відключати з 10:00 до 12:00 та з 20:00 до 22:00.

    Для підчерг 5.1 і 5.2 обмеження передбачені з 08:00 до 10:00 та з 18:00 до 20:00.

    Підчерга 6.1 — з 16:00 до 18:00. Підчерга 6.2 — з 18:00 до 20:00 та з 22:00 до 24:00.

    Крім того, для промисловості та бізнесу регіону діють графіки обмеження потужності.

    Актуальну інформацію про черги можна перевіряти на сайті «Черкасиобленерго».

    Полтавщина: найбільші обмеження у вечірні години

    У Полтавській області на 18 жовтня затверджено графіки погодинних відключень зі змінним обсягом обмежень.

    За інформацією «Полтаваобленерго», з 06:00 до 08:00 передбачено 0,5 черги.

    З 08:00 до 16:00 застосовується одна черга відключень.

    У вечірній період із 16:00 до 22:00 обсяг обмежень збільшується до 1,5 черги.

    Після 22:00 і до завершення доби заплановано одну чергу.

    Таким чином, найбільше навантаження на енергосистему регіону очікується у вечірні години, коли громадяни активніше користуються побутовими електроприладами.

    Водночас кількість черг не означає кількість годин без світла для кожної квартири.

    Точна тривалість відключення визначається графіком відповідної підчерги.

    Сумська та Чернігівська області: можливі зміни графіків

    На Сумщині 18 жовтня також застосовуються погодинні відключення.

    Місцевий оператор системи розподілу повідомляв про коригування обсягів обмежень відповідно до розпоряджень НЕК «Укренерго».

    Тому споживачам необхідно перевіряти останні оновлення на сайті «Сумиобленерго».

    На Чернігівщині також діють погодинні графіки.

    Енергетики попереджають, що внаслідок нових атак або пошкоджень обладнання можливі зміни розкладу.

    Оперативна інформація доступна на сайті «Чернігівобленерго».

    Запоріжжя, Вінниччина та Тернопільщина: що з відключеннями

    У Запорізькій області 18 жовтня запроваджено графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу.

    Відповідно до повідомлення «Запоріжжяобленерго», обмеження діють із 06:00 до 24:00 у повному обсязі — п’ять черг.

    Водночас на момент відповідного повідомлення розпоряджень щодо погодинних відключень для населення Запорізької області не надходило.

    На Вінниччині також передбачені обмеження потужності для непобутових споживачів.

    Вінницяобленерго закликало підприємства дотримуватися визначених лімітів електроспоживання.

    На Тернопільщині від 06:00 до 24:00 діють обмеження для промислових підприємств та бізнесу.

    При цьому «Тернопільобленерго» уточнило, що відповідні планові обмеження не стосуються населення.

    Однак після нових російських ударів ситуація може змінюватися.

    Зокрема, 17 жовтня внаслідок атаки по енергетичній інфраструктурі Тернопільщини без електропостачання залишалася частина споживачів Кременецького району.

    Чому відключення тривають навіть у вихідний

    Причиною нових обмежень залишаються пошкодження української енергосистеми після російських атак.

    Президент Володимир Зеленський раніше повідомив, що під час одного з останніх масованих ударів Росія атакувала понад 15 важливих об’єктів генерації та передачі електроенергії.

    Пошкодження зафіксовані в різних регіонах країни.

    Ремонтні роботи тривають, однак не всі об’єкти можна швидко повернути до повноцінної роботи.

    Навіть у неділю енергосистема повинна забезпечувати роботу транспорту, лікарень, водоканалів, підприємств і житлових будинків.

    За нестачі доступної потужності диспетчери змушені застосовувати обмеження, щоб зберегти стабільність мережі.

    Чим погодинні відключення відрізняються від аварійних

    Погодинні відключення відбуваються за попередньо визначеним розкладом.

    Споживачі можуть дізнатися свою чергу та орієнтовний час, коли електроенергії не буде.

    Аварійні або екстрені відключення запроваджують тоді, коли потрібно терміново зменшити навантаження на мережі чи ліквідувати наслідки пошкоджень.

    У таких випадках графіки можуть не діяти, а час відновлення електропостачання залежить від конкретної ситуації.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про повернення погодинних графіків у Києві та області на початку жовтня.

    Також видання писало про посилення обмежень у частині регіонів 14 жовтня.

    Де перевіряти актуальний графік

    Енергетики рекомендують орієнтуватися насамперед на офіційні повідомлення обленерго та операторів систем розподілу.

    Саме вони публікують графіки для конкретних адрес і повідомляють про оперативні зміни.

    Крім того, «Укренерго» закликає громадян ощадливо споживати електроенергію, особливо у вечірні години з 16:00 до 22:00.

    Зокрема, варто за можливості не вмикати одночасно кілька потужних електроприладів.

    Станом на 18 жовтня загальноукраїнський план передбачає обмеження потужності для бізнесу в усіх регіонах та погодинні відключення для населення лише в частині областей.

    Втім графіки можуть змінюватися залежно від стану енергосистеми, тому перед плануванням дня необхідно перевірити інформацію саме для своєї адреси.

  • Світло знову вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 14 жовтня

    Світло знову вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 14 жовтня

    У середу, 14 жовтня 2026 року, в частині областей України продовжать діяти графіки відключення електроенергії. Обмеження заплановані з 06:00 до 23:59 і стосуватимуться як побутових споживачів, так і промисловості та бізнесу. За попередньою інформацією, обсяг погодинних відключень становитиме від 0,5 до 2 черг. Причиною залишаються наслідки російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    Про заплановані обмеження повідомили в “Укренерго”.

    Згідно з повідомленням, енергетики поки не планують збільшувати обсяг обмежень порівняно з попередньою добою. Водночас ситуація залишається нестабільною, тому графіки можуть коригувати залежно від стану електромереж і наслідків можливих нових російських ударів.

    Коли 14 жовтня відключатимуть електроенергію

    За попереднім прогнозом, у середу графіки обмеження споживання діятимуть із шостої години ранку до кінця доби.

    Для промисловості та бізнесу передбачено обмеження доступної електричної потужності. Такі заходи дозволяють зменшувати навантаження на енергосистему та уникати перевантажень пошкодженого обладнання.

    Для населення та інших категорій споживачів заплановані погодинні відключення обсягом від 0,5 до 2 черг.

    Це означає, що в різні години доби оператори можуть відключати певну частину споживачів відповідно до затверджених місцевих графіків.

    Водночас зазначений часовий проміжок не означає, що електроенергії не буде безперервно протягом 18 годин.

    Конкретний час знеструмлення кожного будинку визначатиме місцевий оператор системи розподілу електроенергії.

    «Укренерго» також попереджає, що через наслідки російських обстрілів ситуація може змінюватися протягом доби. Тому споживачам рекомендують регулярно перевіряти оновлення.

    Чому в Україні знову повернулися графіки

    Періодичні відключення електроенергії почали повертатися до окремих українських регіонів ще на початку жовтня.

    Однією з основних причин стали російські ракетно-дронові атаки на енергетичну інфраструктуру.

    Ворожі удари пошкоджують не лише об’єкти генерації, а й мережі, підстанції та обладнання, необхідне для передачі електроенергії між регіонами.

    Через це навіть за наявності достатніх обсягів виробництва електроенергії можуть виникати проблеми з її доставленням споживачам.

    Для уникнення аварій і перевантаження пошкоджених мереж диспетчери змушені тимчасово обмежувати споживання.

    13 жовтня «Укренерго» повідомило, що графіки обмеження потужності та погодинних відключень у частині областей застосовуватимуть до кінця доби. У компанії пояснили це необхідністю не допустити перевантаження обладнання після попередніх російських атак.

    Де ситуація зі світлом залишається складною

    Останніми тижнями проблеми з електропостачанням виникали в Києві, Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та інших областях.

    Особливо складна ситуація спостерігається в регіонах, де російські атаки пошкодили важливі об’єкти енергетичної інфраструктури.

    Ще 30 вересня після ворожих ударів у столиці та частині сусідніх областей запроваджували екстрені відключення.

    На відміну від погодинних графіків, аварійні обмеження можуть вводити без попередження. Їх застосовують тоді, коли необхідно оперативно стабілізувати роботу енергосистеми.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про екстрені відключення у Києві та області, під час яких звичайні графіки перестали діяти.

    Також видання писало про масштабні перебої з електропостачанням у столиці та можливий зв’язок проблем із пошкодженням важливого енергетичного вузла. Ця версія у матеріалі видання ґрунтувалася на інформації джерела та не є офіційно підтвердженою причиною всіх відключень.

    Чому обмеження вводять навіть без загального дефіциту електроенергії

    Одне з найпоширеніших запитань споживачів — чому електроенергію вимикають, якщо країна не завжди відчуває загальний дефіцит потужності.

    Річ у тім, що баланс виробництва та споживання є лише одним із чинників стабільної роботи енергосистеми.

    Не менш важливим залишається стан електромереж, через які струм надходить до міст, підприємств і житлових будинків.

    Після пошкодження магістральної інфраструктури окремі регіони можуть отримувати менше електроенергії, ніж їм необхідно, навіть якщо в інших частинах країни є доступні генерувальні потужності.

    Тому обмеження можуть бути потрібні не лише через нестачу виробництва, а й через неможливість передати необхідний обсяг електроенергії конкретним напрямком.

    Саме з такими проблемами українська енергосистема неодноразово стикалася після масованих російських атак.

    Як дізнатися, коли вимкнуть світло

    В «Укренерго» наголошують, що національний оператор визначає необхідні обсяги обмежень, але не складає погодинних розкладів для окремих будинків.

    Детальні графіки розробляють і публікують регіональні оператори систем розподілу.

    Тому мешканцям Києва, Київщини та інших областей варто перевіряти інформацію на офіційних сайтах своїх обленерго.

    Для частини регіонів доступні спеціальні онлайн-сервіси, де можна ввести адресу проживання й побачити заплановані періоди відключень.

    Водночас навіть опублікований графік не гарантує, що електропостачання відбуватиметься точно за розкладом. У разі нових пошкоджень або аварій можуть застосовуватися додаткові обмеження.

    Що рекомендують енергетики

    Фахівці закликають українців споживати електроенергію ощадливо, особливо в періоди підвищеного навантаження.

    Після відновлення електропостачання рекомендується не вмикати одночасно кілька потужних побутових приладів.

    Це стосується електрообігрівачів, бойлерів, пральних машин, електроплит та іншої техніки, що споживає значні обсяги енергії.

    Одночасне ввімкнення великої кількості приладів після відключення може створювати додаткове навантаження на електромережі.

    Раніше «Ненька інфо» пояснювала, чому погодинні відключення повернулися вже на початку жовтня, а також писала про ризики тривалих відключень у Києві ще до початку зими.

    Отже, на 14 жовтня в частині України попередньо заплановані погодинні відключення з 06:00 до 23:59 обсягом від 0,5 до 2 черг. Порівняно з 13 жовтня заявлені параметри залишаються незмінними.

    Однак остаточний розклад залежатиме від стану енергосистеми та рішень місцевих операторів. Саме тому споживачам радять стежити за офіційними оновленнями й враховувати можливість змін протягом доби.

  • Світло вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило нові графіки на 10 жовтня

    Світло вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило нові графіки на 10 жовтня

    У суботу, 10 жовтня, у частині регіонів України продовжать діяти графіки відключень електроенергії через наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Водночас режим обмежень для населення зміниться: замість цілодобових погодинних відключень їх планують застосовувати з 06:00 до 23:59. Для промисловості та бізнесу обмеження потужності залишаться чинними протягом усієї доби.

    Про це ввечері 9 жовтня повідомила НЕК «Укренерго». Інформацію про запланований режим також оприлюднили 24 Канал та TrueUA.

    За даними енергетиків, погодинні відключення для побутових та інших категорій споживачів передбачені в обсязі від однієї до двох черг.

    Це означає, що у визначені години оператори систем розподілу вимушено обмежуватимуть електропостачання окремих груп споживачів, щоб зменшити навантаження на пошкоджену енергосистему.

    Водночас у компанії попередили, що ситуація може змінюватися залежно від стану обладнання, обсягів доступної електроенергії та наслідків нових російських обстрілів.

    Коли вимикатимуть світло 10 жовтня

    Згідно з оголошеним «Укренерго» режимом, для побутових споживачів графіки погодинних відключень застосовуватимуть із 06:00 до 23:59.

    Обмеження діятимуть не по всій Україні одночасно, а в окремих регіонах, де ситуація з електропостачанням залишається складною.

    Для промислових підприємств і бізнесу графіки обмеження потужності передбачені з 00:00 до 23:59.

    Таким чином, у нічні години для населення планується певне послаблення режиму відключень, хоча для комерційних споживачів обмеження залишаються цілодобовими.

    Важливо: проміжок із 06:00 до 23:59 не означає, що кожна оселя залишатиметься без світла майже 18 годин. Це загальний період, протягом якого можуть застосовуватися відключення. Конкретна тривалість залежатиме від черги, регіону та оперативних розпоряджень енергетиків.

    Також одна або дві черги відключень не означають одну чи дві години без електроенергії. Черга — це група споживачів, на яку поширюються обмеження за визначеним графіком.

    Чому Україна знову повернулася до відключень

    Основною причиною залишається пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок російських ракетних і безпілотних атак.

    Протягом останніх днів російські війська неодноразово завдавали ударів по об’єктах генерації, передачі та розподілу електроенергії.

    Це створює додаткові труднощі для енергетиків, оскільки навіть за наявності достатньої генерації пошкоджені мережі можуть не дозволяти передавати електроенергію споживачам у необхідних обсягах.

    Особливо складною залишається ситуація в регіонах, де внаслідок атак пошкоджено високовольтне та розподільче обладнання.

    Впродовж 9 жовтня в частині України застосовували посилені обмеження електропостачання. Для окремих споживачів їхній обсяг збільшували до 2,5 черги замість раніше запланованих двох.

    На цьому тлі повідомлення про скорочення періоду погодинних відключень 10 жовтня стало певним пом’якшенням запланованого режиму, хоча повністю відмовитися від обмежень енергосистема поки не може.

    Росія атакувала два енергооб’єкти ДТЕК на Дніпропетровщині

    Додаткове навантаження на енергосистему спричинили нові удари російських військ по Дніпропетровській області.

    За інформацією компанії ДТЕК, увечері 8 жовтня близько 20:00 ударні безпілотники типу Shahed атакували один з енергетичних об’єктів підприємства «ДТЕК Дніпровські електромережі».

    Унаслідок вибуху пошкоджено вікна адміністративної будівлі та виникло займання трави на території об’єкта.

    Наступного ранку, 9 жовтня, приблизно о 05:36 російські війська атакували інший енергооб’єкт реактивним безпілотником.

    Цього разу було пошкоджено енергетичне обладнання, стався витік оливи та пожежа.

    На щастя, працівники компанії не постраждали.

    Попри обстріли, енергетики продовжують ремонтні роботи. За повідомленням ДТЕК, протягом двох діб фахівцям вдалося відновити електропостачання для 11,9 тисячі родин у 18 населених пунктах Дніпропетровської області.

    Докладніше про наслідки атак повідомляється на офіційному сайті ДТЕК.

    Від екстрених відключень до погодинних графіків

    Ще вранці 9 жовтня в Києві та частині Київської області діяли аварійні відключення електроенергії.

    У таких умовах звичайні графіки не застосовуються, оскільки енергетики повинні оперативно обмежувати навантаження, щоб запобігти масштабнішим аваріям.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про ситуацію в столиці у матеріалі «Екстрені відключення накрили столицю та області — графіки більше не діють».

    Проблеми з електропостачанням виникали також 6 жовтня, коли «Укренерго» після зміни ситуації в енергосистемі повернуло погодинні відключення в окремих регіонах.

    Про це видання писало в публікації «Світло почнуть вимикати вже з 15:00: „Укренерго“ повертає графіки».

    Повернення до планових графіків після аварійних відключень дозволяє споживачам краще організувати побут та роботу. Проте це не означає повного відновлення енергосистеми.

    Якщо ситуація погіршиться, диспетчери можуть знову застосувати аварійні заходи.

    Де перевірити свою чергу та актуальний графік

    В «Укренерго» наголошують, що конкретні години відключень потрібно перевіряти через офіційні ресурси місцевих операторів систем розподілу.

    Саме обленерго отримують диспетчерські команди та формують графіки для конкретних адрес.

    У Києві та Київській області інформацію можна перевірити через сервіси ДТЕК, в інших регіонах — на сайтах і офіційних сторінках відповідних операторів.

    Енергетики також закликають українців ощадливо споживати електроенергію після її відновлення.

    Зокрема, рекомендується не вмикати одночасно кілька потужних приладів, оскільки різке збільшення навантаження може створювати додаткові проблеми для обладнання.

    Доцільно завчасно заряджати телефони, павербанки та інші необхідні пристрої, особливо якщо відключення відбуваються кілька разів на добу.

    Чи можуть змінити графіки протягом 10 жовтня

    В «Укренерго» попереджають, що оголошений напередодні режим не є остаточним на всі години наступного дня.

    Тривалість і масштаб відключень можуть коригувати залежно від оперативної ситуації в енергосистемі.

    На це впливають наслідки російських атак, стан пошкодженого обладнання, можливості передачі електроенергії та рівень споживання.

    Тому навіть за наявності попередньо оприлюдненого графіка можливі зміни.

    Станом на вечір 9 жовтня заплановано, що 10 жовтня погодинні відключення для населення в частині регіонів діятимуть із 06:00 до 23:59, а для промисловості та бізнесу обмеження потужності залишаться цілодобовими.

    Енергетики закликають стежити за офіційними оновленнями, адже стабільність електропостачання найближчими днями залежатиме від стану пошкодженої інфраструктури та подальшої безпекової ситуації.

  • У Києві та області повертають погодинні відключення світла

    У Києві та області повертають погодинні відключення світла

    У Києві та області з 6 жовтня знову вводять погодинні відключення світла — рішення «Укренерго» надійшло операторам. Вранці обмежень на сьогодні не планували, однак протягом дня Київ та область отримали команду перейти на графіки до кінця доби. Обмеження застосовуються в обсязі до однієї черги.

    На Київщині ДТЕК запровадив відключення з 15:00 до опівночі. У різні години без світла будуть окремі групи споживачів, максимальне вікно відключення становить близько 3,5 години. У Києві графік також діє для окремих груп будинків та адрес.

    За даними «Укренерго», рішення пов’язане з пошкодженнями енергетичної інфраструктури після російських атак. Станом на ранок нові знеструмлення залишалися у Харківській, Сумській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, а відновлювальні роботи тривали.

    Додаткове навантаження на систему створило й зниження генерації сонячних електростанцій через хмарність. О 9:30 споживання було на 2,9% вищим, ніж у цей самий час напередодні. На тлі пошкодженого обладнання цього виявилося достатньо, щоб запасу системи стало недостатньо для роботи без обмежень.

    Поки йдеться лише про одну чергу — це значно менше за масштаби відключень, які застосовувалися в періоди найбільшого дефіциту взимку. Але показово, що вранці обмежень не очікували, а вже вдень рішення довелося запровадити. Подальший графік залежатиме від навантаження, відновлення пошкодженої інфраструктури та доступної генерації.

  • Сотні трансформаторів і три електростанції: чим Україна посилила енергосистему перед зимою

    Сотні трансформаторів і три електростанції: чим Україна посилила енергосистему перед зимою

    Українські енергетичні підприємства протягом літа 2026 року отримали від міжнародних партнерів значну партію обладнання для ремонту, відновлення та посилення енергосистеми. Йдеться про сотні трансформаторів, комплектні підстанції, понад дві сотні кілометрів кабелів і проводів, спеціальну техніку та три газотурбінні електростанції. Допомога надходить через Фонд підтримки енергетики України, який став одним із ключових механізмів міжнародної підтримки галузі.

    За даними Міністерства енергетики, влітку енергетичні підприємства отримали понад 113 кілометрів кабелів та ще 126 кілометрів проводів. Крім того, партнери поставили Україні 380 трансформаторів різних типів та чотири комплектні трансформаторні підстанції.

    Окремою частиною допомоги стали три газотурбінні електростанції загальною потужністю 75 МВт. Таке обладнання має особливе значення в умовах постійного ризику нових пошкоджень великих енергетичних об’єктів, адже розподілена генерація дозволяє створювати додаткові джерела виробництва електроенергії та підсилювати окремі ділянки енергосистеми.

    Для аварійних і ремонтних бригад також передали 14 спеціалізованих вантажівок та 14 причепів, призначених для перевезення опор. Така техніка потрібна, зокрема, для оперативного відновлення пошкоджених ліній електропередачі.

    Міжнародна допомога надходила від партнерів з Європейського Союзу, Великої Британії, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Люксембургу, Данії, Австрії, Швеції, Швейцарії, Італії, Ірландії, Хорватії, Норвегії, Австралії та Литви.

    Фонд став одним із головних каналів допомоги енергетиці

    Фонд підтримки енергетики України був створений за погодженням Європейської комісії та Міністерства енергетики після початку масштабних російських атак на енергетичну інфраструктуру. Ним управляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства. Через цей механізм уряди, міжнародні фінансові установи, організації та приватні донори можуть фінансувати закупівлю обладнання, запчастин, палива та послуг, необхідних українським енергетичним компаніям.

    Станом на початок серпня 2026 року обсяг підписаних внесків до Фонду перевищував 2,15 млрд євро. Серед найбільших донорів у переліку Секретаріату Енергетичного Співтовариства були Німеччина, Швеція, Європейський Союз, Норвегія, Велика Британія та Нідерланди. Водночас зазначається, що сума підписаних внесків не завжди означає, що всі кошти вже були фактично перераховані.

    Масштаби роботи Фонду продовжують зростати. Ще у червні Секретаріат Енергетичного Співтовариства повідомляв, що обладнання приблизно на 680 млн євро перебувало на різних етапах закупівель. Серед основних категорій були трансформатори, комутаційне обладнання, кабелі, компоненти підстанцій, турбогенератори, газове обладнання, системи розподіленої генерації, теплоенергетичне обладнання, транспорт та засоби фізичного захисту.

    На початку вересня закупівельний портфель продовжував формуватися: приблизно 526 млн євро обладнання перебувало на різних стадіях закупівель. Близько 100 млн євро припадало на відкриті процедури, де вже тривав прийом пропозицій, ще до 426 млн євро закупівель перебували у стадії підготовки.

    Це означає, що літні поставки трансформаторів, кабелів і електростанцій є не завершенням програми підтримки, а частиною ширшого процесу підготовки енергосистеми до наступного опалювального сезону.

    Мільйони євро спрямували на фізичний захист

    Окремим напрямом міжнародної допомоги залишається захист українських енергетичних об’єктів. За інформацією Міненерго, на заходи фізичного захисту було спрямовано 5 млн євро з Фонду підтримки енергетики України.

    У переліку закупівель Фонду фізичний захист виділяється як окрема категорія поряд з електротехнічним обладнанням, генерацією та аварійно-рятувальними засобами. Сюди можуть входити пасивні захисні конструкції, спеціалізовані засоби та обладнання, необхідні для зменшення наслідків атак і швидшого відновлення роботи об’єктів.

    Цей напрям набув особливого значення через регулярні російські удари по електростанціях, підстанціях, мережах та іншій критичній інфраструктурі.

    За даними річного звіту Фонду, у 2025 році 76% допомоги спрямовували на сфери виробництва, розподілу та передачі електроенергії. Енергогенерувальне обладнання та трансформатори становили близько 40% усіх поставок, причому значна частина допомоги направлялася до регіонів, які найбільше потерпали від обстрілів.

    До зими Україні потрібно ще більше обладнання

    Посилення енергосистеми влітку відбувалося паралельно з масштабною кампанією зі збору коштів на підготовку до опалювального сезону 2026/2027.

    У червні Європейська комісія, Міністерство енергетики України та Секретаріат Енергетичного Співтовариства спільно закликали партнерів додатково мобілізувати 650 млн євро для підготовки країни до наступної зими. Тоді українська сторона наголошувала, що кошти необхідні для закупівлі критично важливого обладнання та послуг до початку холодів.

    Протягом літа до Фонду продовжували надходити нові внески. Так, Норвегія у липні оголосила про додаткові майже 45 млн євро, після чого її сукупна підтримка Фонду наблизилася до 209 млн євро.

    У серпні Європейський Союз повідомив про додаткові 20 млн євро. У Секретаріаті Енергетичного Співтовариства тоді зазначали, що допомога через Фонд уже охопила енергетичні компанії у 23 областях України.

    Ще 8 млн євро у серпні виділив Люксембург, а Естонія наприкінці місяця оголосила про новий внесок у 125 тисяч євро. За оцінкою Секретаріату Енергетичного Співтовариства станом на 28 серпня, для покриття визначених раніше потреб зимової підготовки все ще необхідно було близько 443,8 млн євро.

    Таким чином, підготовка української енергетики до холодного сезону продовжується одразу за кількома напрямами: накопичення резервів обладнання, заміна пошкоджених трансформаторів, ремонт мереж, розвиток розподіленої генерації, закупівля спеціальної техніки та посилення фізичного захисту критичних об’єктів.

    Отримані влітку 380 трансформаторів, чотири комплектні підстанції, понад 239 кілометрів кабелів і проводів та три газотурбінні електростанції потужністю 75 МВт мають стати частиною цього резерву стійкості. Водночас міжнародні партнери та українська влада продовжують залучати нове фінансування, оскільки потреби енергосистеми залишаються значними, а ризик нових атак на інфраструктуру зберігається.

  • Українська розробка може заощадити енергетиці до 80 млрд грн: технології вже працюють у мережі

    Українська розробка може заощадити енергетиці до 80 млрд грн: технології вже працюють у мережі

    Масштабне впровадження технологій Smart Grid в українській електроенергетиці потенційно може дати економічний ефект у 60–80 млрд грн. Частина рішень уже працює в енергосистемі, а розрахунковий ефект від їх практичного застосування автори оцінюють у понад 16,2 млрд грн. Про це повідомляє на своїй Facebook сторінці Ліга енергетичного розвитку України. Йдеться не про одну програму чи застосунок, а про цілу технологічну платформу — від високоточного моніторингу магістральних мереж і цифрових підстанцій до прогнозування генерації від сонця й вітру, балансування системи та керування локальними енергомережами.

    Робота має назву «Цифрова трансформація електроенергетики України та її інтеграція в європейський енергопростір». Інститут електродинаміки НАН України висунув її на здобуття Національної премії України імені Бориса Патона 2026 року. Проєкт зареєстрований у секції «Енергетика та енергоефективність» під номером р29. До авторського колективу увійшли науковці Інституту електродинаміки НАНУ і Вінницького національного технічного університету, представники НКРЕКП та фахівці енергетичної галузі.

    10 вересня результати роботи представили на засіданні вченої ради Інституту загальної енергетики НАН України. За словами авторів, розрахункова економічна ефективність широкого запровадження «розумних мереж» становить від 60 до 80 млрд грн. Але тут важливе уточнення: це модельна оцінка потенційного ефекту, а не вже отримані державою гроші чи гарантована сума майбутньої економії.

    Натомість понад 16,2 млрд грн — це оцінений авторами проєкту результат від уже впроваджених розробок. Офіційний опис роботи Інституту електродинаміки уточнює, що до цієї суми включено ефект від систем широкомасштабного моніторингу WAMS у 2010–2025 роках, оптимізації локальних електроенергетичних систем у 2024–2025 роках, а також моделей прогнозування й механізмів підтримки відновлюваної генерації у 2022–2025 роках.

    Фактично ідея Smart Grid полягає в тому, щоб електромережа перестала бути лише системою проводів, підстанцій і трансформаторів. Вона має постійно збирати дані про стан системи, споживання і виробництво електроенергії, автоматично бачити небезпечні відхилення та допомагати диспетчеру швидше реагувати на них.

    Урядове визначення близьке за змістом: «розумні мережі» поєднують електротехнічні та інформаційні технології, щоб підвищити якість, ефективність і надійність електропостачання. Україна має окрему Концепцію впровадження Smart Grid до 2035 року, затверджену Кабміном ще у жовтні 2022-го.

    Причому потенційний ефект цифровізації уряд оцінював ще до презентації нинішнього наукового проєкту. Концепція передбачає зменшення втрат електроенергії в українських мережах із 11,6% до 7,5%. У натуральному вимірі це приблизно 6 млрд кВт·год електроенергії, які система не повинна втрачати щороку. У Міненерго порівнювали такий обсяг із приблизно 3 млн тонн вугілля, яке довелося б спалити на теплових електростанціях для виробництва відповідної електроенергії.

    Ще один очікуваний результат — зниження витрат на експлуатацію мереж щонайменше на 8,3 млрд грн та радикальне скорочення тривалості аварійних відключень. Урядова концепція ставить орієнтир: показник SAIDI, який відображає середню тривалість довгих перерв в електропостачанні, має знизитися приблизно з 1700 до 100 хвилин до 2035 року.

    Одна з найцікавіших частин української розробки — WAMS, або система широкомасштабного моніторингу енергосистеми. Її можна порівняти із системою датчиків, яка в режимі реального часу показує диспетчеру, що відбувається одночасно у різних точках великої електромережі.

    В основі української WAMS використовувалися пристрої синхронізованих векторних вимірювань PMU «Регіна-Ч». Такі пристрої з дуже високою точністю вимірюють параметри електромережі та синхронізують інформацію в часі. Завдяки цьому система може бачити коливання, відхилення частоти, зміни фаз та інші процеси, які можуть сигналізувати про нестабільність або загрозу аварії.

    В офіційному рефераті конкурсної роботи зазначено, що «Регіна-Ч» стала базовим елементом розгортання WAMS в Україні, а також використовувалася під час створення цифрових підстанцій 750 кВ «Київська» та «Каховська».

    Значення таких технологій особливо зросло після переходу України до синхронної роботи з європейською енергосистемою.

    16 березня 2022 року, менш ніж через місяць після початку повномасштабного вторгнення, енергосистеми України та Молдови екстрено синхронізували з континентальною Європою. ENTSO-E підтверджувала, що підготовка до цього процесу тривала ще з 2017 року, однак через російське вторгнення запланований багаторічний процес довелося різко прискорити.

    Постійна синхронізація України була завершена у листопаді 2023 року після виконання необхідних технічних вимог. Відтоді українська енергосистема є частиною синхронної зони континентальної Європи, що дає можливість отримувати аварійну допомогу і торгувати електроенергією із сусідніми державами.

    Єврокомісія називає цю інтеграцію одним із ключових елементів енергетичної безпеки України. Наступним етапом має стати повніше об’єднання українського ринку електроенергії з європейським: ЄС заявляв про орієнтир на market coupling України та Молдови з європейським ринком до 2027 року.

    Автори конкурсної роботи стверджують, що їхні технології стали частиною технічної бази цього переходу. Водночас коректніше говорити, що синхронізація з ENTSO-E була масштабним міжнародним процесом за участю «Укренерго», європейських операторів передачі, ENTSO-E, Єврокомісії та інших структур, а українські системи моніторингу були однією зі складових внутрішньої технологічної підготовки енергосистеми. Саме ENTSO-E вказує, що ключову роль у прискореній синхронізації відіграли роки попередніх досліджень, виконання технічних вимог і додаткові заходи зі зниження ризиків.

    Інший великий напрям проєкту — інтеграція відновлюваних джерел енергії.

    Сонячна та вітрова генерація мають одну фундаментальну особливість: їх виробництво змінюється залежно від погоди. Якщо звичайна електростанція може у певних межах збільшити або зменшити виробництво за командою диспетчера, сонячна станція не може змусити сонце світити сильніше, а вітряк — створити вітер.

    Тому в енергосистемі з великою часткою ВДЕ особливо важливими стають точні прогнози виробництва й споживання, накопичувачі енергії та автоматизоване балансування.

    Українська платформа передбачає моделі прогнозування генерації, балансування локальних систем із ВДЕ, формування балансуючих груп, використання систем керування розподіленими енергоресурсами DERMS та розвиток мікромереж. У комплексі це має дозволяти підключати більше децентралізованої генерації без втрати стабільності системи.

    Саме децентралізація стала особливо важливою під час війни. Велика теплова електростанція або підстанція — це концентрована інфраструктура, яку ворог може намагатися вивести з ладу одним або кількома ударами. Система з великою кількістю менших джерел генерації, накопичувачів і мікромереж теоретично має більше варіантів для перерозподілу потоків та відновлення живлення після пошкоджень.

    У 2024 році Верховна Рада окремо оновила законодавство для розвитку таких технологій. Зокрема, до українського права ввели сучасні терміни «мікромережа», «користувач мікромережі», «управління попитом» та уточнили поняття «розумних мереж». У Міненерго прямо пояснювали це необхідністю наблизити українське регулювання до європейських та міжнародних стандартів.

    У конкурсній роботі також заявлено про створення системи національних стандартів Smart Grid, сумісної з європейськими підходами.

    Авторський колектив складається з восьми фахівців. Серед них член-кореспондент НАН України Ігор Блінов, професор Сергій Денисюк, професор ВНТУ Петро Лежнюк, науковці Володимир Мірошник та Олександр Сподинський, члени НКРЕКП Костянтин Ущаповський і Руслан Слободян та віцепрезидент Асоціації з енергоефективності та енергозбереження Олег Козачук.

    Сама робота має тривалу історію. Ще у 2025 році автори видали 362-сторінкову монографію «Цифрова трансформація електроенергетики України. Реалізація в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення», де систематизували підходи до Smart Grid, цифрових підстанцій, моніторингу, роботи ВДЕ та модернізації ринку електроенергії.

    У березні 2026 року вчена рада Інституту електродинаміки НАН України розглядала висунення оновленої роботи на Національну премію імені Бориса Патона, а згодом її офіційно подали на конкурс.

    Тож цифра у 80 млрд грн у цій історії — не вартість самої платформи і не гроші, які завтра з’являться в бюджеті. Це верхня межа розрахованого авторами економічного ефекту від масштабного використання комплексу Smart Grid-рішень: меншої кількості втраченої електроенергії, коротших відключень, дешевшого обслуговування мереж, точнішого балансування та ефективнішої роботи розподіленої генерації.

    А понад 16,2 млрд грн — оцінка ефекту від тих технологій, які вже застосовувалися у 2010–2025 роках.

    На тлі війни значення таких систем виходить далеко за межі звичайної економії. Для України цифрова мережа — це ще й можливість швидше побачити аварію, оперативніше перебудувати роботу системи після пошкодження, залучити децентралізовану генерацію та краще використовувати європейські міждержавні з’єднання.

    Тому головним результатом проєкту може бути не лише фінансова цифра. Йдеться про поступовий перехід від традиційної електромережі, де диспетчер переважно реагує на вже наявну проблему, до системи, яка в реальному часі бачить свій стан, прогнозує ризики й допомагає перебудуватися до того, як локальний збій перетвориться на масштабну аварію.

  • Кремль відкрито погрожує залишити Україну без світла: РФ готує нові масовані удари по енергетиці

    Кремль відкрито погрожує залишити Україну без світла: РФ готує нові масовані удари по енергетиці

    Росія фактично анонсувала новий етап повітряної кампанії проти України перед початком осінньо-зимового сезону. Міністерство оборони РФ 30 серпня заявило, що російські війська розпочали підготовку до масованих ударів по об’єктах українського енергетичного сектору. Москва називає майбутні атаки «відповіддю» на удари України по російській нафтовій та енергетичній інфраструктурі.

    Заява пролунала в особливо тривожний момент. До початку опалювального сезону залишаються лічені тижні, а Росія вже збільшує інтенсивність ударів по українських містах, енергетиці, портах та промисловості. Лише протягом останніх днів масштабні атаки спричиняли перебої з електропостачанням у кількох регіонах, а в ніч проти 30 серпня під ударом знову опинилася енергетична інфраструктура Миколаївщини.

    Тому нинішня заява російського Міноборони може означати не окрему погрозу, а підготовку до нової системної кампанії, подібної до тих, які Україна вже переживала попередніми зимами.

    Російське відомство стверджує, що рішення пов’язане з українськими атаками на російський паливно-енергетичний комплекс. За заявою Москви, підготовка до ударів уже розпочалася. Водночас Росія традиційно називає українські атаки по своїй нафтопереробній інфраструктурі ударами по «цивільних об’єктах», хоча Київ пояснює такі операції необхідністю зменшувати ресурсну базу російської війни.

    І саме тут з’являється важливий контекст.

    Протягом останніх місяців Україна значно активізувала удари по російських нафтопереробних заводах. Наслідки вже помітні на внутрішньому паливному ринку РФ. За даними Reuters, наприкінці серпня виробництво бензину в Росії впало приблизно до 70% внутрішнього попиту після атак на низку великих НПЗ. Добове виробництво скоротилося приблизно до 80 тисяч тонн за потреби близько 115 тисяч тонн.

    Росії довелося нарощувати імпорт пального та вводити додаткові обмеження. 29 серпня Москва продовжила заборону на експорт дизельного пального до 30 вересня. Обмеження стали частиною ширшої спроби стабілізувати внутрішній ринок на тлі пошкоджень НПЗ та дефіциту пального.

    Тобто між двома сторонами фактично формується дедалі жорсткіше енергетичне протистояння.

    Україна намагається бити по російській нафтовій промисловості — одному з ключових джерел доходів Кремля та важливій частині військової логістики.

    Росія у відповідь погрожує посилити атаки на українську електроенергетику.

    А наближення холодів робить таку ескалацію особливо небезпечною.

    Росія вже почала бити по енергетиці

    Певні ознаки нового етапу кампанії видно вже зараз.

    У ніч проти 30 серпня росіяни атакували Миколаївську область ударними безпілотниками Shahed і крилатими ракетами «Бандероль». Серед цілей був об’єкт енергетичної інфраструктури. Після удару виникли проблеми з електропостачанням у Миколаєві, а також у громадах Миколаївського та Баштанського районів. Енергетикам вдалося оперативно відновити подачу електрики.

    Під ударом тієї ж доби була і портова інфраструктура Миколаєва.

    Це продовжує тенденцію останніх тижнів. 24 серпня після російських атак нові знеструмлення фіксували у Донецькій, Харківській, Чернігівській, Запорізькій, Одеській та Миколаївській областях.

    Ще масштабніші атаки Україна пережила взимку 2025–2026 років.

    24 січня Росія завдала потужного удару по українській енергосистемі, після якого без електрики залишилися близько 1,2 млн споживачів по всій країні. Частина Києва одночасно мала проблеми з теплопостачанням у період сильних морозів.

    7 лютого РФ знову провела масштабну атаку на енергетичні об’єкти, використовуючи ракети та безпілотники.

    Ці атаки показали логіку російської кампанії: Москва намагається одночасно пошкоджувати генерацію, підстанції, газову інфраструктуру та інші вузлові елементи системи, змушуючи Україну витрачати ресурси на аварійні ремонти.

    Тому нинішнє формулювання російського Міноборони про «масовані удари» сприймається особливо серйозно.

    Чому саме зараз

    Є кілька факторів, які роблять кінець літа — початок осені логічним моментом для нової російської кампанії.

    По-перше, наближається опалювальний сезон.

    Енергетична система в холодний період працює під значно більшим навантаженням, а тривалі пошкодження електростанцій або підстанцій можуть одночасно впливати на електро-, тепло- та водопостачання.

    По-друге, Росія останніми днями суттєво наростила інтенсивність повітряних ударів.

    ISW зазначає, що 28–29 серпня російські сили провели тривалу серію комбінованих ракетно-дронових атак, яка тривала понад 28 годин і була значною мірою сконцентрована на Києві та Київській області. Аналітики вважають, що подібні тривалі удари покликані виснажувати українську ППО та порушувати повсякденне життя.

    По-третє, Україна дедалі сильніше тисне на російську нафтопереробку.

    Удари по НПЗ вже змусили Кремль переходити до нестандартних заходів — від імпорту бензину до експортних заборон і адміністративного контролю над інфраструктурою. 24 серпня Володимир Путін навіть дозволив державі тимчасово перебирати контроль над стратегічними об’єктами, які влада визнає недостатньо захищеними від атак безпілотників.

    Отже, російська погроза може мати й елемент тиску: Москва намагається підняти для України ціну ударів по своїй нафтовій інфраструктурі.

    Чи готова Україна до зими

    Водночас ситуація перед зимою 2026–2027 років має одну важливу відмінність: Україна заздалегідь створила значні запаси газу.

    28 серпня перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що в українських підземних сховищах уже накопичено 14,6 млрд кубометрів газу. Це обсяг, необхідний для базового сценарію проходження осінньо-зимового періоду. Причому цільового показника вдалося досягти на місяць раніше від плану.

    Раніше уряд називав 13,2 млрд кубометрів критично необхідним мінімумом, який має дозволити пройти зиму навіть за низьких температур і масованих російських атак.

    Це означає, що з точки зору запасів газу Україна входить у сезон у кращій позиції.

    Але газ у сховищах сам по собі не гарантує безперебійного тепла.

    Як показали попередні зими, Росія може бити не лише по газовидобувних і газотранспортних об’єктах, а й по електростанціях, високовольтних підстанціях, трансформаторах та мережах, без яких нормальна робота міст також стає складною.

    Саме тому ключовим фактором цієї зими знову може стати не стільки кількість енергоресурсів, скільки здатність захистити та швидко ремонтувати інфраструктуру.

    Головна проблема — ППО

    Для України питання протиповітряної оборони залишається критичним.

    Останні російські атаки демонструють зміну тактики. Москва використовує не тільки звичайні Shahed, а й значно швидші реактивні безпілотники, балістичні ракети та комбінує різні типи засобів ураження.

    Масовані хвилі змушують ППО одночасно реагувати на десятки чи навіть сотні цілей.

    А якщо головними мішенями стануть трансформаторні підстанції, ТЕС, ГЕС чи газова інфраструктура, навіть кілька проривів можуть мати значні наслідки.

    Саме тому Володимир Зеленський протягом року неодноразово закликав партнерів збільшити поставки систем Patriot та боєприпасів до них. Під час масштабної атаки 27 серпня Україна вже використовувала нещодавно отримані американські комплекси Patriot для перехоплення російських балістичних ракет.

    «Битва за зиму» вже фактично почалася

    Говорити, що нова кампанія гарантовано призведе до масштабних блекаутів, зараз немає підстав.

    Українська енергосистема має досвід чотирьох років війни, створені запаси обладнання, розподілені ремонтні бригади та значно кращу підготовку до російських ударів, ніж у 2022 році.

    Але російська заява 30 серпня принципово змінює інформаційний фон.

    Москва вже не просто завдає ударів по окремих енергетичних об’єктах, а публічно заявляє про підготовку масштабної кампанії.

    І саме тому поняття «битва за зиму» цього року може знову стати буквальним.

    З одного боку — Росія, яка намагається використовувати ракети та дрони для руйнування української енергетики.

    З іншого — Україна, яка накопичує газ, відновлює генерацію, посилює ППО і одночасно завдає ударів по російських НПЗ, створюючи проблеми вже для паливної системи противника.

    До того ж дипломатичного прориву, який міг би швидко завершити війну до холодів, поки не видно. Один із високопоставлених українських чиновників цього тижня заявив Reuters, що майбутні контакти з Росією, найімовірніше, спочатку матимуть лише технічний характер, а швидкого завершення війни до зими очікувати не варто.

    Таким чином осінь 2026 року може розпочатися відразу двома взаємопов’язаними кампаніями: Україна продовжуватиме тиснути на російську нафтову інфраструктуру, а Москва намагатиметься завдати максимальної шкоди українській енергосистемі.

    І якщо російська заява про підготовку «масованих ударів» справді переросте у нову масштабну кампанію, питання світла, тепла та захисту енергетичних об’єктів знову стане одним із ключових фронтів війни.