Daypolitico

Позначка: Енергосистема

  • Екстрені відключення накрили столицю та області — графіки більше не діють

    Екстрені відключення накрили столицю та області — графіки більше не діють

    Ранок п’ятниці, 9 жовтня, розпочався для частини жителів Києва та Київської області з нових екстрених відключень електроенергії. Через наслідки російських ударів по енергетичній інфраструктурі ситуація в енергосистемі залишається складною. Енергетики змушені застосовувати аварійні обмеження, під час яких звичні графіки не працюють, а точний час повернення електропостачання заздалегідь невідомий.

    Як повідомила компанія ДТЕК, за командою НЕК «Укренерго» екстрені відключення запровадили на правому березі столиці, а також у Бучанському та Вишгородському районах Київської області. Це означає, що частина споживачів може залишатися без електроенергії незалежно від раніше оприлюднених графіків.

    Інформацію підтвердили кілька українських інформаційних видань, зокрема «Укрінформ» та «Українська правда». Обмеження запроваджені не за звичайним плановим розкладом, а в аварійному режимі, який застосовують для стабілізації роботи енергосистеми.

    Згодом ситуацію прокоментувало й «Укренерго». За інформацією компанії, через складний стан енергосистеми після чергових російських обстрілів аварійні відключення запроваджені не лише в столиці, а й в окремих інших регіонах України.

    При цьому повного переліку областей у ранковому повідомленні не наведено. Тому стверджувати, що аварійний режим поширився на всю територію країни, наразі немає підстав.

    Чому Київ знову залишився без електроенергії

    Причиною нових обмежень стали наслідки російських атак на енергетичні об’єкти України. Напередодні, 8 жовтня, стало відомо про удар по одному з важливих для електропостачання Києва об’єктів енергетичної інфраструктури.

    Після цього у столиці виникли проблеми зі стабільністю електропостачання. Уже 8 жовтня в Києві застосовували екстрені обмеження, а вранці наступного дня ситуація залишалася складною.

    У Міністерстві енергетики пояснили, що проблема полягає не лише в обсягах виробленої електроенергії. Пошкодження мереж можуть обмежувати можливість передавати електроенергію споживачам навіть тоді, коли генерація продовжує працювати.

    У повідомленні від 8 жовтня міністерство наголосило, що обмеження необхідні для запобігання перевантаженню мереж та масштабнішим аваріям.

    Таким чином, навіть часткове пошкодження важливого енергооб’єкта може мати наслідки для значної кількості споживачів. У таких умовах диспетчери повинні оперативно перерозподіляти навантаження, враховуючи технічний стан обладнання та можливості енергосистеми.

    Екстрені відключення: чому не діють графіки

    Для мешканців столиці одна з найбільших проблем полягає у відсутності передбачуваного розкладу.

    За звичайних погодинних відключень споживачі можуть перевірити свою чергу та приблизно визначити періоди, коли електроенергія буде відсутня.

    Аварійні відключення працюють інакше. Їх запроваджують за оперативними командами диспетчерів, коли потрібно швидко зменшити навантаження на систему або реагувати на наслідки пошкоджень.

    Саме тому під час екстрених обмежень раніше опубліковані графіки втрачають актуальність.

    Це не обов’язково означає, що електропостачання припинять у всіх будинках певного району одночасно. Фактична ситуація залежить від схеми живлення та стану конкретних електромереж.

    Енергетики повідомляють про зміни після отримання відповідних команд і стабілізації ситуації. Водночас станом на ранкові повідомлення 9 жовтня точного часу повернення до звичайних графіків не оголошено.

    Відключення світла паралізують роботу громадського транспорту

    Проблеми в енергосистемі вже позначилися не лише на освітленні житлових будинків, а й на повсякденному житті столиці.

    Уранці 9 жовтня через відсутність необхідної напруги тимчасово призупинили рух частини громадського транспорту в Оболонському, Подільському та Святошинському районах Києва.

    Про це повідомило комунальне підприємство «Київпастранс». Для перевезення пасажирів збільшили кількість автобусів на маршрутах №32 та №99, а також організували додаткові тимчасові автобусні рейси.

    Це означає, що наслідки енергетичної кризи виходять далеко за межі звичайних побутових незручностей. Коли зникає напруга в контактній мережі, можуть зупинятися тролейбуси й трамваї. А збільшення навантаження на автобусні маршрути ускладнює пересування містом, особливо в ранкові години.

    Окремі повідомлення стосувалися й метрополітену. За інформацією Kyiv Post, уранці 9 жовтня повідомлялося про нові проблеми з електроживленням метро, зокрема на зеленій лінії. Видання посилалося на повідомлення інших ЗМІ та телеграм-каналів, тому інформація про конкретні ділянки потребувала офіційного підтвердження.

    Проблеми не лише зі світлом: перебої зачепили водопостачання

    Ще одним наслідком нестабільної роботи енергосистеми стали перебої у водопостачанні столиці.

    Напередодні, 8 жовтня, «Київводоканал» офіційно повідомляв про зниження тиску води на правому березі Києва. Причиною стали проблеми з електроживленням окремих водопровідних об’єктів.

    Тоді труднощі фіксували у Святошинському, Солом’янському, Шевченківському та Голосіївському районах. У частині будинків могло тимчасово припинитися водопостачання.

    Увечері 8 жовтня підприємство повідомило, що насосні агрегати запустили в роботу та розпочали поступове відновлення тиску. Водночас для повної нормалізації водопостачання потрібен був додатковий час.

    Ситуація демонструє, наскільки тісно пов’язані міські системи життєзабезпечення. Навіть якщо безпосередньо водопровідні мережі не пошкоджені, відсутність електроживлення насосів здатна призвести до зниження тиску або перебоїв із подачею води.

    Україну попереджали про обмеження ще напередодні

    Нинішні аварійні відключення відбуваються на тлі вже запроваджених обмежень споживання електроенергії в окремих регіонах.

    Ще ввечері 8 жовтня «Укренерго» повідомило, що протягом п’ятниці, 9 жовтня, з 00:00 до 23:59 у частині областей діятимуть графіки відключень.

    Для побутових споживачів передбачали обмеження обсягом від 0,5 до 2 черг. Окремі графіки стосувалися також промисловості та бізнесу.

    Проте вже вранці через погіршення ситуації в окремих регіонах довелося перейти від планових обмежень до аварійних.

    Фактично це означає, що запланованого зменшення споживання в окремих частинах енергосистеми виявилося недостатньо для роботи в штатному режимі після пошкоджень.

    Водночас сама наявність аварійних відключень не дозволяє зробити висновок про масштаб пошкоджень конкретних електростанцій або підстанцій. Такі дані енергетики можуть не оприлюднювати з міркувань безпеки.

    Що робити жителям Києва та області

    На тлі екстрених відключень енергетики рекомендують стежити за офіційними повідомленнями операторів електромереж. Оскільки аварійні обмеження не прив’язані до звичайних графіків, час повернення світла може відрізнятися навіть у сусідніх будинках.

    Після відновлення електропостачання бажано не вмикати одночасно багато потужних електроприладів. Це допоможе уникнути різкого зростання навантаження на мережу.

    Також варто заздалегідь заряджати телефони й павербанки, мати запас питної води, перевіряти роботу громадського транспорту перед поїздками та враховувати можливі перебої мобільного зв’язку.

    Оперативні повідомлення про відключення публікуються на офіційному каналі ДТЕК та каналі «Укренерго».

    Коли повернуть світло

    Головне питання для жителів столиці та області — скільки триватимуть нові відключення.

    Однак точного часу завершення аварійних обмежень у перевірених ранкових повідомленнях немає. Повернення до звичайних графіків залежатиме від стабілізації енергосистеми, стану пошкодженого обладнання та рішень диспетчерів «Укренерго».

    У Міністерстві енергетики наголошують, що обмеження є вимушеним заходом, покликаним захистити систему від масштабніших аварій.

    Тож жителям Києва та інших регіонів варто бути готовими до оперативних змін режиму електропостачання протягом дня.

    Ранок 9 жовтня вкотре показав, наскільки відчутними для великих міст можуть бути наслідки російських ударів по енергетиці. Відсутність світла впливає на транспорт, водопостачання, роботу підприємств і побут тисяч людей.

    І поки енергетики намагаються стабілізувати систему, головною невизначеністю залишається час, необхідний для повернення електропостачання до звичного режиму.

  • Світло почнуть вимикати вже з 15:00: «Укренерго» повертає графіки

    Світло почнуть вимикати вже з 15:00: «Укренерго» повертає графіки

    У частині регіонів України сьогодні, 6 жовтня, знову застосовуватимуть погодинні відключення електроенергії. Обмеження почнуть діяти з 15:00 і триватимуть до кінця доби, повідомили в «Укренерго». Для населення та інших категорій споживачів обсяг відключень становитиме до однієї черги, а для промисловості діятимуть графіки обмеження потужності.

    Причиною стали пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок російських обстрілів. Обмеження вводять, щоб уникнути перевантаження обладнання та зберегти стабільну роботу енергосистеми. 

    На ранок після нових атак знеструмлення фіксували у Харківській, Сумській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Там, де дозволяє безпекова ситуація, енергетики вже проводять аварійно-відновлювальні роботи. 

    Додаткове навантаження на систему створило й зростання споживання. Станом на 09:30 воно було на 2,9% вищим, ніж у цей самий час попереднього дня. В «Укренерго» пояснюють це, зокрема, хмарною погодою: побутові сонячні електростанції виробляють менше енергії, тому споживачі більше користуються електроенергією із загальної мережі. 

    Енергетики радять за можливості переносити використання потужних електроприладів на період з 10:00 до 15:00, коли сонячна генерація працює найбільш ефективно, а після повернення світла не вмикати одразу кілька енергоємних пристроїв.

    Конкретний час відключення для кожної адреси залежатиме від регіонального оператора системи розподілу. Тому споживачам радять перевіряти актуальні графіки на сайтах та офіційних сторінках свого обленерго.

    Наприклад, на Полтавщині вже оголосили графік погодинних відключень з 15:00 до 23:59 в обсязі однієї черги. 

    Раніше «Ненька інфо» вже повідомляла про наслідки російських ударів по енергетиці та аварійні знеструмлення. Також у серпні після чергової атаки одразу шість областей залишалися зі знеструмленнями.

    Ситуація в енергосистемі залишається динамічною, тому час і обсяг обмежень можуть змінюватися протягом дня.

  • ЄС готує Україні найпотужнішу зимову допомогу: Patriot, енергетика і сотні мільйонів євро

    ЄС готує Україні найпотужнішу зимову допомогу: Patriot, енергетика і сотні мільйонів євро

    Європейський Союз готує для України масштабне посилення підтримки напередодні опалювального сезону 2026–2027 років. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС має намір надати Україні найпотужнішу за час повномасштабної війни допомогу для проходження зими, яка, за її оцінкою, може стати найскладнішою від початку російського вторгнення.

    Про це фон дер Ляєн заявила 16 вересня під час виступу в Європейському парламенті у Страсбурзі. Єврокомісія оприлюднила повний текст промови на своєму офіційному сайті.

    Допомога має охопити одразу кілька напрямів: гуманітарну підтримку населення, відновлення та посилення електро- і теплопостачання, закупівлю енергетичного обладнання, розвиток децентралізованої генерації та зміцнення української протиповітряної оборони.

    Окремий акцент Брюссель робить на системах Patriot і ракетах-перехоплювачах, необхідних для захисту енергетичних об’єктів від російських ракетних атак.

    €920 млн на енергетику перед зимою

    Підготовка до нинішньої зими розпочалася задовго до вересня.

    Ще 24 лютого Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Києва оголосила про спеціальний Winter Energy Plan 2026–2027 під назвою «Repair, Rebuild, Restart» — «Відремонтувати, відбудувати, перезапустити».

    На реалізацію плану передбачено 920 млн євро. Його мета — стабілізувати українську енергосистему після російських атак.

    Єврокомісія називає кілька основних напрямів використання коштів.

    Йдеться про ремонт і модернізацію електричних мереж, відновлення пошкоджених електростанцій, забезпечення стабільної передачі електроенергії країною та прискорення розвитку децентралізованої генерації.

    Офіційна сторінка Єврокомісії щодо енергетичної співпраці з Україною також підтверджує, що план охоплює відновлення мереж, теплоенергетику, енергоефективність та розподілене виробництво електроенергії.

    Окремо ЄС раніше виділив ще 100 млн євро термінової допомоги, зокрема на генератори та гуманітарні потреби.

    ЄС уже передав понад 11 тисяч генераторів

    Допомога не обмежується грошима.

    За даними Європейської комісії, від початку повномасштабної війни країни ЄС передали Україні понад 11 тисяч генераторів. Близько тисячі з них було доставлено лише у січні 2026 року.

    Європейський механізм цивільного захисту залишається одним із головних каналів постачання енергетичного обладнання.

    Єврокомісія повідомляла, що через цей механізм лише за один із останніх періодів 149 партій доставили майже 2400 тонн обладнання, яке допомогло відновити електропостачання приблизно для мільйона людей.

    Паралельно працює Фонд підтримки енергетики України. За інформацією Єврокомісії, з моменту створення через нього вдалося залучити вже понад 2 млрд євро.

    Як раніше писала Nenka.info, міжнародні партнери продовжують робити нові внески до Фонду. Зокрема, Естонія збільшила свою допомогу українському енергосектору, а кошти спрямовують на обладнання, необхідне для ремонту пошкодженої інфраструктури.

    Про масштаб регіональних закупівель свідчить і ситуація на Сумщині. Nenka.info повідомляла, що для області погодили майже €55 млн на енергетичне обладнання. Частина контрактів уже укладена, ще частина проходить тендерні процедури.

    Patriot мають стати ще одним елементом «зимового щита»

    Захистити відремонтовану енергетичну систему неможливо без ППО.

    Саме тому фон дер Ляєн окремо наголосила на необхідності пришвидшити постачання Україні ракет-перехоплювачів для Patriot.

    У вересні Єврокомісія підтвердила фінансування закупівель засобів протиповітряної та протиракетної оборони в межах масштабної європейської позики Україні.

    11 вересня Єврокомісія повідомила про схвалення ще 6,1 млрд євро на закупівлю оборонної продукції. Серед пріоритетів прямо названі системи ППО і ПРО, ракети, боєприпаси, безпілотники та засоби радіоелектронної боротьби.

    Фон дер Ляєн тоді окремо заявила, що рішення дозволить Україні закуповувати необхідне обладнання Patriot для посилення захисту неба.

    Nenka.info раніше писала, що Україна планує масштабне поповнення арсеналу Patriot і замовляє до 1000 ракет-перехоплювачів. Через тривалі строки виробництва Київ одночасно просить союзників передати близько 300 ракет із наявних запасів уже зараз.

    За даними цього ж матеріалу, країни ЄС погодили закупівлю американських ракет-перехоплювачів приблизно на 3,2 млрд євро в рамках загального кредитного механізму ЄС.

    Що таке позика на €90 млрд

    Оборонне фінансування є частиною значно більшого пакета.

    Європейський Союз створив для України механізм Ukraine Support Loan обсягом до 90 млрд євро на 2026–2027 роки.

    Єврокомісія розділила його на дві великі частини: 60 млрд євро передбачено для оборонних потреб України, а ще 30 млрд євро — для бюджетної підтримки, роботи державних установ та базових державних послуг.

    Перші кошти з цієї програми вже надходять Україні.

    25 червня ЄС перерахував 3,2 млрд євро першого траншу макрофінансової допомоги. Паралельно Єврокомісія розпочала фінансування окремого 6-мільярдного пакета для виробництва та закупівлі дронів.

    Nenka.info писала про це в матеріалі «€3,2 млрд уже в Україні: ЄС зробив гучний фінансовий крок, а далі — ще €6 млрд на дрони».

    Чому в ЄС очікують складної зими

    У Брюсселі пов’язують необхідність масштабної зимової підтримки насамперед із продовженням російських атак на енергетичну інфраструктуру.

    7 вересня Єврокомісія публічно заявляла, що Росія знову б’є по енергетичних об’єктах України, намагаючись зробити зимовий період максимально важким для населення.

    Тому допомога формується одразу у двох напрямках.

    Перший — відновити й зробити стійкішою саму енергосистему: ремонтувати електростанції та мережі, збільшувати децентралізоване виробництво електроенергії, створювати резерви генераторів і обладнання.

    Другий — захищати ці об’єкти від повторних атак за допомогою Patriot, інших систем ППО, радарів та ракет-перехоплювачів.

    Саме поєднання цих двох напрямів пояснює, чому зимова підтримка вже не обмежується традиційною гуманітарною допомогою.

    Допомога буде не лише для енергетиків

    Ще один великий напрям — безпосередня підтримка цивільного населення.

    За даними ЄС, протягом минулої зими десятки тисяч українців отримували обігрівачі, матеріали для утеплення пошкоджених будинків та грошову допомогу для проведення термінових ремонтів.

    Європейські гуманітарні програми фінансують ремонт вікон, теплоізоляцію житла, обігрів, резервні джерела електроживлення та підтримку громад, де централізоване енергопостачання залишається нестабільним.

    Тож оголошена фон дер Ляєн підтримка складається не з одного нового «зимового пакета», а з комплексу вже запущених і нових програм: €920 млн на Winter Energy Plan, термінова гуманітарна допомога, обладнання через механізм цивільного захисту, понад €2 млрд залучених через Фонд підтримки енергетики та мільярдні оборонні закупівлі в рамках €90-мільярдної позики.

    Головним завданням на найближчі місяці стає швидкість поставок. Особливо це стосується ракет до Patriot: фінансування вже погоджується і виділяється, але Україна наполягає, що перехоплювачі потрібні до початку та під час сезону масованих атак, а не після його завершення.

    Саме тому фон дер Ляєн у вересні наголосила на необхідності терміново доставляти вже погоджене обладнання. Для України ця зима має стати перевіркою не лише стійкості енергосистеми, а й того, наскільки швидко європейські рішення перетворюються на реальні генератори, трансформатори, ракети та системи ППО.

  • Чи вистачить Україні газу взимку: Шмигаль зробив важливу заяву перед початком осені

    Чи вистачить Україні газу взимку: Шмигаль зробив важливу заяву перед початком осені

    Україна достроково сформувала запас природного газу, необхідний для базового сценарію проходження опалювального сезону 2026/2027 років. У підземних сховищах уже накопичено 14,6 млрд кубометрів газу — саме такий обсяг уряд раніше визначив цільовим на початок холодного сезону. Виконати план вдалося приблизно на місяць раніше запланованого терміну.

    Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль.

    За його словами, у частині формування запасів природного газу Україна вже готова до осінньо-зимового періоду 2026/2027 років.

    «Україна накопичила газ, необхідний для базового сценарію проходження зими. В українських підземних сховищах наразі 14,6 млрд куб. м газу. Ми досягли цільового показника наповненості ПСГ на місяць раніше від плану», — повідомив Шмигаль.

    Міністр подякував українським видобувним компаніям, Оператору газотранспортної системи України, «Нафтогазу» та працівникам паливно-енергетичного комплексу, які забезпечили накопичення необхідного ресурсу.

    Водночас заява про сформований запас газу не означає, що Україна повністю завершила підготовку до майбутньої зими або що опалювальний сезон гарантовано мине без проблем.

    Шмигаль наголосив, що необхідні роботи за іншими напрямами продовжуються.

    Цифра у 14,6 млрд кубометрів з’явилася не випадково. Ще навесні уряд затвердив прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу на 2026/2027 рік.

    Відповідно до базового сценарію саме 14,6 млрд кубометрів газу планувалося накопичити у підземних сховищах до початку опалювального сезону.

    Тоді ж Міненерго визначило ще один важливий показник — 13,2 млрд кубометрів.

    Цей обсяг уряд назвав критично необхідним мінімумом природного газу, який повинен перебувати у сховищах на старті опалювального сезону.

    За оцінкою Міненерго, запас у 13,2 млрд кубометрів має дозволити стабільно пройти зиму навіть за низьких температур та масованих російських атак.

    Натомість 14,6 млрд кубометрів — це вже цільовий показник базового сценарію, якого Україна тепер досягла достроково.

    Темпи накопичення газу протягом останніх тижнів залишалися високими. Ще 21 серпня Шмигаль повідомляв, що в українських підземних сховищах знаходиться 14,3 млрд кубометрів природного газу.

    Отже, менш ніж за тиждень запаси збільшилися ще приблизно на 300 млн кубометрів і досягли запланованої урядом позначки.

    Важливою складовою підготовки став імпорт. Станом на 21 серпня «Нафтогаз» уже законтрактував понад 2,09 млрд кубометрів імпортного газу. Приблизно 2 млрд кубометрів із цього обсягу фізично надійшли в Україну протягом січня-липня.

    Водночас Україна має значний технічний потенціал для подальшого імпорту у разі необхідності.

    За даними, які раніше озвучував Шмигаль, сукупний потенціал постачання природного газу через Польщу, Словаччину, Угорщину та Румунію оцінюється приблизно у 20 млрд кубометрів на рік.

    Це не означає, що Україні необхідно імпортувати весь цей обсяг. Йдеться про доступні потужності маршрутів, які можуть бути використані залежно від ситуації.

    Саме диверсифікацію маршрутів імпорту Міненерго раніше називало одним із ключових завдань підготовки до опалювального сезону.

    Ще одним завданням є закупівля газу в періоди найбільш сприятливих ринкових цін.

    Необхідність значних запасів особливо важлива через воєнні ризики.

    Росія систематично атакує українську енергетичну інфраструктуру, причому під ударами опиняються не лише електростанції та підстанції, а й об’єкти газовидобутку та газової інфраструктури.

    Саме тому базовий прогноз на зиму може коригуватися залежно від інтенсивності російських атак, температури повітря, рівня споживання та стану енергетичних об’єктів.

    Ще у квітні Шмигаль попереджав, що майбутня зима, ймовірно, проходитиме у таких самих складних обставинах, як попередня.

    Тому накопичення 14,6 млрд кубометрів газу є важливим елементом підготовки, але не єдиним.

    Паралельно Україна проводить масштабні ремонти генеруючих потужностей.

    За останніми даними Міненерго, які Шмигаль озвучував у Верховній Раді, в Україні вже відремонтовано близько 4,8 ГВт генеруючих потужностей.

    Ще приблизно 4 ГВт перебувають у ремонті. Загалом протягом 2026 року планується відновити та побудувати понад 10 ГВт потужностей. Окремим напрямом стала розподілена генерація.

    Україна намагається створити так звану систему «енергетичних сот» — мережу невеликих генеруючих об’єктів, які можуть працювати автономно та зменшувати залежність окремих територій від великих енергетичних вузлів.

    Станом на серпень уже працює приблизно 1,8 ГВт розподіленої газової генерації. До кінця 2026 року уряд вважає реалістичним додатково запустити ще близько 800 МВт. Понад 280 відповідних установок перебувають на стадії монтажу або будівництва.

    Крім того, стартував конкурс на спорудження 1,5 ГВт нової високоманеврової газової генерації. Не менш важливим питанням залишається фізичний захист енергетичних об’єктів. За даними Міненерго, станом на кінець серпня завершено будівництво приблизно 200 споруд другого рівня захисту.

    У регіонах також реалізуються комплексні плани стійкості. На відповідні заходи уряд уже спрямував на місця понад 35 млрд гривень. Кошти мають використовуватися, зокрема, для підвищення захищеності енергетичної та критичної інфраструктури.

    Підготовка стосується не лише газу.

    Запаси вугілля на українських електростанціях, за даними Міненерго, також перевищують планові показники. Разом із запланованими поставками уряд оцінює наявний ресурс як достатній для проходження опалювального сезону за базовим сценарієм.

    При цьому в Міненерго не приховують головного ризику — нових масованих російських атак. Енергосистема станом на кінець серпня працює стабільно, планові відключення електроенергії не застосовуються. Проте Шмигаль прямо попереджав, що ситуація може змінюватися залежно від інтенсивності російських ударів.

    Саме тому повідомлення про накопичення 14,6 млрд кубометрів газу варто розглядати передусім як виконання одного з ключових пунктів підготовки до зими.

    Україна достроково виконала базовий план із наповнення підземних сховищ і вже перевищила визначений раніше критично необхідний мінімум у 13,2 млрд кубометрів.

    Водночас підготовка до опалювального сезону триває: ремонтується генерація, будується розподілена газова генерація, створюється фізичний захист енергетичних об’єктів, накопичується вугілля та зберігаються можливості для додаткового імпорту газу.

    Тому головний висновок заяви Міненерго обережно позитивний: необхідний для базового сценарію запас газу Україна вже сформувала, причому раніше запланованого. Але остаточний сценарій проходження зими залежатиме не лише від кількості газу в сховищах, а й від температури, рівня споживання та, насамперед, від масштабів російських атак на українську енергетику.

  • Чотири країни одночасно залишилися без світла: масштабний блекаут паралізував Центральну Азію

    Чотири країни одночасно залишилися без світла: масштабний блекаут паралізував Центральну Азію

    Масштабний збій в об’єднаній енергосистемі Центральної Азії 14 серпня спричинив перебої з електропостачанням одразу у чотирьох країнах — Казахстані, Киргизстані, Таджикистані та Узбекистані. Про це пишуть Reuters та Tengrinews.kz.

    Найпомітнішими наслідки аварії стали в Алмати, де зупинилося метро, перестала працювати частина світлофорів, виникли перебої зі зв’язком та водопостачанням, а на дорогах швидко утворилися затори. Проблеми майже одночасно фіксували за сотні кілометрів від міста, що вкотре продемонструвало вразливість взаємопов’язаної енергетичної системи регіону.

    Перші масштабні проблеми в Алмати та Алматинській області виникли вдень. За уточненими даними казахстанських енергетиків, технологічне порушення сталося о 14:38 за місцевим часом. Аварійно відключилися одразу три повітряні лінії електропередачі напругою 500 кВ — Л-5400, Л-5300 та Л-5320, які належать національному оператору електромереж KEGOC.

    Відключення високовольтних ліній спричинило спрацювання протиаварійної автоматики. В енергосистемі довелося обмежити близько 300 МВт навантаження, через що без електроенергії залишилася частина споживачів найбільшого міста Казахстану та прилеглих територій. В Алматинській області проблеми торкнулися одразу десяти районів.

    Наслідки для Алмати стали помітними практично миттєво. У різних районах згасли світлофори, через що поліції довелося виводити на найбільш завантажені перехрестя регулювальників. На дорогах утворилися великі затори.

    Набагато серйознішою проблемою стала зупинка міського метрополітену. Після зникнення електроенергії рух потягів тимчасово припинили, пасажирів почали евакуйовувати. Місцева влада також попереджала про можливі перебої з водопостачанням у частині міста, оскільки робота відповідної інфраструктури залежить від стабільного електроживлення.

    Однак дуже швидко стало зрозуміло, що йдеться не про локальну аварію одного казахстанського міста.

    Блекаут перекинувся через кордони

    Приблизно в той самий час повідомлення про зникнення електроенергії почали надходити з Киргизстану. У Бішкеку жителі різних районів повідомляли про перебої приблизно з 15:00 за місцевим часом. Проблеми фіксували не лише в столиці, а й в інших населених пунктах країни.

    У Національній електричній мережі Киргизстану згодом пояснили, що масові перебої були пов’язані з порушенням роботи об’єднаної енергосистеми Центральної Азії. Через аварію енергосистема Киргизстану відокремилася від регіональної мережі та перейшла на автономний режим роботи. Пізніше енергетики повідомили про повернення системи до штатного режиму.

    Відключення одночасно фіксували й у Таджикистані. Повідомлення надходили, зокрема, з Душанбе та Худжанда. Узбекистан також зіткнувся з перебоями, хоча там масштаб проблем був меншим: відключення зачепили переважно південні райони країни неподалік від кордону з Таджикистаном.

    Міністерство енергетики Узбекистану повідомило, що перебої були пов’язані з аварійною ситуацією в енергосистемі сусідньої держави. Це стало ще одним підтвердженням того, що одночасні відключення в чотирьох країнах були частинами одного регіонального технологічного збою, а не серією незалежних аварій.

    Чому одна аварія зачепила чотири держави

    Причина такого масштабного ефекту полягає в особливій архітектурі енергетики Центральної Азії. Електромережі Казахстану, Киргизстану, Узбекистану і Таджикистану історично тісно пов’язані між собою та працюють у межах регіональної системи.

    Це дозволяє країнам обмінюватися електроенергією, балансувати виробництво і споживання та компенсувати дефіцит потужності. Однак така інтеграція має й інший бік: серйозне порушення в одній частині системи здатне дуже швидко вплинути на сусідні держави.

    Казахстанське Міністерство енергетики пояснило ситуацію раптовою зміною перетоку електроенергії в Центральноазійській енергосистемі. Після цього відбулося технологічне порушення, яке й спричинило масштабні відключення.

    Саме автоматика при таких аваріях має не допустити ще масштабнішого руйнування системи. Відключення окремих споживачів або відокремлення частини мережі може бути необхідним для збереження балансу між генерацією та споживанням.

    До вечора ситуація почала стабілізуватися. Казахстанські енергетики відновили роботу високовольтної мережі, після чого в Алмати розпочалося поетапне підключення споживачів. Водночас влада міста окремо спростовувала повідомлення, які поширювалися в соціальних мережах про нібито встановлений час повного відновлення електропостачання, закликаючи користуватися лише офіційними даними.

    У Киргизстані енергосистема після аварійного відокремлення також повернулася до нормального режиму роботи.

    Центральна Азія вже переживала подібний сценарій

    Нинішня аварія особливо привернула увагу через те, що майже аналогічний масштабний збій регіон уже переживав.

    25 січня 2022 року великий блекаут одночасно охопив Казахстан, Киргизстан та Узбекистан. Тоді мільйони людей залишилися без електроенергії після порушення роботи спільної енергомережі. Відключення зачепили Алмати, Ташкент, Бішкек та інші великі міста. У столиці Узбекистану тимчасово виникли проблеми навіть із роботою аеропорту.

    Тодішню аварію пов’язували з великим дисбалансом у регіональній енергосистемі та відключенням ліній, які з’єднували країни.

    Події 14 серпня 2026 року показали, що ризик каскадних аварій для Центральної Азії нікуди не зник. Цього разу географія збою виявилася навіть ширшою: до Казахстану, Киргизстану та Узбекистану додався Таджикистан.

    При цьому енергетичні системи регіону стикаються не лише з аварійними ризиками. Центральна Азія має швидкозростаюче населення та збільшує споживання електроенергії, тоді як частина інфраструктури потребує модернізації. Значну роль у виробництві електроенергії окремих країн відіграє гідроенергетика, що додатково прив’язує стабільність генерації до водності річок і кліматичних умов.

    Саме тому нинішній блекаут є значно більшою історією, ніж просто кілька годин без електрики в Алмати. Аварія продемонструвала, наскільки швидко технологічне порушення на магістральних лініях однієї країни може перетворитися на проблему регіонального масштабу.

    Попри швидке відновлення електропостачання, повна технічна картина інциденту ще уточнюється. На цей момент підтверджено аварійне відключення магістральних ліній 500 кВ у Казахстані та різку зміну перетоків у Центральноазійській енергосистемі. Водночас робити висновок про якусь іншу — зокрема зовнішню — причину аварії підстав наразі немає.

  • Росія знову б’є по енергетиці: одразу шість областей зі знеструмленнями

    Росія знову б’є по енергетиці: одразу шість областей зі знеструмленнями

    Російські війська в ніч проти 11 серпня знову атакували українську енергетичну інфраструктуру, через що споживачі одразу в кількох регіонах залишилися без електропостачання. Найскладніша ситуація склалася в Одеській області, де енергетика ще не встигла повністю відновитися після попередніх ударів РФ. Станом на ранок аварійно-відновлювальні роботи тривали, а для стабільної роботи пошкоджених мереж у регіоні застосовували спеціальні мережеві обмеження.

    За даними Міністерства енергетики, після нічної атаки знеструмлення були зафіксовані у Сумській, Харківській, Запорізькій, Чернігівській, Херсонській та Одеській областях. Масштаб пошкоджень у різних регіонах відрізняється, однак енергетики розпочинають ремонт одразу після того, як це дозволяє безпекова ситуація.

    Найбільше проблем залишається на Одещині. Саме цей регіон останніми днями систематично опиняється під ударами російських дронів та ракет, а пошкодження енергетичних об’єктів уже призводили не лише до відключення електрики, але й до перебоїв із водопостачанням та мобільним зв’язком.

    У Міненерго повідомили, що станом на ранок 11 серпня енергетикам вдалося повернути електропостачання майже всім споживачам регіону, які були знеструмлені після масованої атаки. Однак мережа поки залишається пошкодженою, тому повністю повернутися до звичайного режиму роботи ще неможливо.

    Саме з цієї причини в Одеській області застосовуються мережеві обмеження. Це не тотожне звичайним погодинним графікам відключення. Такі обмеження вводяться локально там, де після пошкодження окремих елементів мережі передати достатню кількість електроенергії споживачам технічно неможливо без ризику нової аварії.

    ДТЕК також попереджав мешканців Одеси та області, що після попередніх російських атак можливі тимчасові відключення через саме такі мережеві обмеження, та просив ощадливо використовувати електроенергію.

    Ситуація у регіоні залишається складною вже кілька днів. Після однієї з попередніх атак російські війська серйозно пошкодили енергетичні об’єкти, внаслідок чого частина Одеси та Одеського району залишилася без світла. Енергетики тоді повідомляли, що характер ушкоджень вимагатиме тривалого ремонту.

    Лише протягом одного дня фахівцям вдалося повернути електроенергію 128,4 тисячі родин, а загалом після останніх ударів світло вже відновили для сотень тисяч споживачів.

    Додаткові ремонтні роботи проводять і безпосередньо 11 серпня. ДТЕК повідомив, що для безпечного виконання робіт після ворожих атак із 09:00 до 17:00 тимчасово без світла залишатиметься частина Приморського району Одеси. Компанія наголошує, що це саме технічне відключення, необхідне для ремонту пошкодженої інфраструктури.

    У решті України ситуація станом на ранок стабільніша. Міненерго повідомляє, що загальнонаціональні графіки погодинних відключень 11 серпня не застосовуються. Тобто обмеження, які діють у певних районах, пов’язані безпосередньо з локальними пошкодженнями мереж після російських атак, а не із загальним дефіцитом електроенергії в системі.

    Проблеми залишаються і в Запорізькій області. Після нічних ударів Росії були знеструмлені три населені пункти Біленьківської громади, ще один залишився без електропостачання частково. Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомляв, що енергетики зможуть розпочати повноцінні відновлювальні роботи одразу після покращення безпекової ситуації.

    При цьому впродовж попереднього дня бригади вже відновлювали електропостачання в Кушугумській громаді, яка також постраждала від російських обстрілів. Це демонструє характер нинішньої ситуації: енергетики часто ремонтують мережі в одному населеному пункті буквально напередодні нового удару по іншому.

    Окремі знеструмлення після нічних атак зафіксували також на Сумщині, Харківщині, Чернігівщині та Херсонщині. Детальна кількість абонентів без світла по кожній із цих областей станом на ранок офіційно не оприлюднювалася, тому називати конкретні цифри без підтвердження некоректно.

    Російські удари по енергетиці залишаються системною проблемою вже четвертий рік повномасштабної війни. За підрахунками DiXi Group, від початку повномасштабного вторгнення РФ здійснила щонайменше 64 масовані атаки на українську енергетичну інфраструктуру, застосувавши тисячі ударних безпілотників і ракет різних типів.

    Цілями стають електростанції, трансформаторні підстанції, високовольтні мережі, об’єкти розподілу, газова інфраструктура та інші вузли, необхідні для нормальної роботи енергосистеми.

    Навіть коли генерації електроенергії в країні достатньо, руйнування конкретної підстанції або високовольтної лінії може спричинити локальний дефіцит. Електроенергію фізично неможливо передати споживачам у потрібному обсязі, поки не буде відновлено пошкоджене обладнання або перебудовано схему живлення.

    Саме така проблема зараз спостерігається на Одещині.

    Після ударів регіон може отримувати електроенергію з об’єднаної енергосистеми, однак пропускна здатність пошкоджених мереж залишається обмеженою. Тому одночасне масове ввімкнення бойлерів, кондиціонерів, пральних машин та іншої потужної техніки може перевантажити мережу.

    Через це ДТЕК закликав жителів області після появи світла не вмикати всі енергоємні прилади одночасно. Таке обмеження споживання допомагає знизити ризик повторних аварій, доки система працює за тимчасовими схемами.

    Ускладнює ситуацію й літня спека. У спекотні дні споживання електроенергії традиційно зростає через кондиціонери та холодильне обладнання, тоді як частина енергоблоків у цей період може перебувати на планових ремонтах перед зимою.

    Саме тому «Укренерго» раніше попереджало, що в серпні повернення графіків відключення можливе у разі поєднання двох факторів — нових масштабних російських ударів та значного зростання споживання через спеку.

    Водночас станом на 11 серпня вводити такі графіки для всієї України потреби немає. Обмеження залишаються точковими та прив’язаними до конкретних пошкоджених мереж.

    Нічна атака вкотре продемонструвала ще одну особливість російської тактики: удари по енергетиці часто відбуваються одночасно з атаками на інші об’єкти. У ніч проти 11 серпня Росія застосовувала балістичні ракети та ударні безпілотники по кількох регіонах. У Києві ракета пошкодила територію дитячої лікарні та складські приміщення, у Запорізькій області були пошкоджені житлові будинки та енергетична інфраструктура.

    Таким чином, енергетика залишається лише одним із напрямів комбінованих російських ударів.

    На Одещині ситуація особливо чутлива ще й через важливість регіону для української логістики. Тут розташовані морські порти, великі промислові підприємства, транспортні вузли та критична інфраструктура, для роботи яких необхідне стабільне електропостачання.

    Серйозні пошкодження електромереж можуть впливати не лише на побутових споживачів, але й на роботу водоканалів, зв’язку, транспорту, портових об’єктів та підприємств. Після попереднього удару перебої з електроенергією в Одесі вже спричиняли проблеми з водопостачанням та мобільним зв’язком.

    Енергетики продовжують працювати цілодобово, однак точні строки повного відновлення пошкоджених об’єктів не називають. Частину обладнання можна відремонтувати відносно швидко, тоді як заміна великих трансформаторів або відновлення високовольтних підстанцій може потребувати значно більше часу.

    Саме тому навіть після повернення світла мешканцям Одещини варто бути готовими до локальних технічних відключень у найближчі дні.

    На цей момент головний висновок для споживачів такий: загальноукраїнських графіків відключень 11 серпня немає, але після нічних атак локальні знеструмлення залишаються у шести областях. Найскладніша ситуація — в Одеській області, де пошкоджена мережа працює з обмеженнями, а ремонтні бригади продовжують відновлювати енергооб’єкти.

    Якщо нових ударів не буде і ремонтні роботи просуватимуться за планом, мережеві обмеження на Одещині мають скасувати після відновлення необхідної пропускної здатності електромереж. Однак саме безпекова ситуація залишається головним фактором, від якого залежатиме швидкість повернення регіону до нормального режиму електропостачання.

  • Румунію рятує українська електроенергія: через посуху зупинився блок АЕС «Чернаводе»

    Румунію рятує українська електроенергія: через посуху зупинився блок АЕС «Чернаводе»

    Румунська державна атомна компанія Nuclearelectrica почала закуповувати електроенергію українського походження, щоб компенсувати дефіцит, який виник після вимушеної зупинки першого енергоблока АЕС «Чернаводе». Електроенергія надходить через молдовську державну компанію Energocom, яка виступає посередником у транскордонній торгівлі. Причиною аварійного для енергоринку сценарію стала не технічна несправність реактора, а рекордне обміління Дунаю через тривалу посуху.

    Nuclearelectrica ще 27 липня офіційно повідомила інвесторам, що енергоблок №1 буде контрольовано зупинений і від’єднаний від національної енергосистеми Румунії вранці 28 липня. Компанія прямо пов’язала рішення з «дуже низьким, безпрецедентним рівнем Дунаю», спричиненим сильною посухою. Зупинку провели відповідно до процедур АЕС для ситуацій із критично низьким рівнем води.

    Для атомної станції вода Дунаю має принципове значення — вона використовується у системах охолодження. Коли річковий рівень опускається нижче безпечних параметрів, оператор не може просто продовжувати виробництво на повній потужності, оскільки це створювало б ризик для роботи обладнання. У Nuclearelectrica наголошували, що рішення було превентивним і не означало проблем із ядерною безпекою, персоналом або довкіллям.

    Ситуація стала особливо болючою для румунської енергосистеми через те, що АЕС «Чернаводе» є одним із головних джерел базової генерації країни. Станція має два реактори типу CANDU, кожен потужністю приблизно 700 МВт. За нормальних умов Nuclearelectrica забезпечує близько п’ятої частини виробництва електроенергії в Румунії. Тому навіть тимчасова втрата одного блоку одразу створює помітний дефіцит, який доводиться компенсувати іншою генерацією або імпортом.

    На цьому тлі Nuclearelectrica залучила електроенергію з України через Energocom. У румунській компанії пояснили, що нинішня взаємодія спирається на партнерство, яке сторони розвивають із 2023 року. Тоді було підписано меморандум про взаєморозуміння, спрямований на зміцнення регіональної енергетичної стійкості. Тепер механізм фактично запрацював у зворотному напрямку: раніше Румунія допомагала підтримувати енергетичну безпеку Молдови, а нині українська електроенергія через молдовського трейдера допомагає самій Румунії.

    Важливе уточнення: формулювання про прямий імпорт Nuclearelectrica «з України» дещо спрощує схему. За даними міжнародних та румунських медіа, закупівлю організовано через державну молдовську компанію Energocom, яка забезпечує передачу української електроенергії до румунського ринку. Тобто Україна є джерелом електроенергії, а Energocom — торговельною ланкою в угоді.

    Проблеми Румунії не обмежилися лише одним реактором. Екстремальна спека і посуха змусили уряд терміново шукати способи знизити споживання. Прем’єр Іліє Боложан закликав великих промислових споживачів переносити частину роботи на години, коли виробництво сонячної електроенергії є максимальним. На тлі дефіциту автомобільні виробники Dacia та Ford тимчасово скорочували або зупиняли частину виробничих операцій, щоб полегшити навантаження на систему.

    Ситуація стала настільки серйозною, що румунські військові та інженери вдалися до нестандартного рішення. 2–3 серпня на Дунаї провели контрольовані підривні роботи: частину скельної породи видалили, щоб перенаправити більше води до водозабору АЕС «Чернаводе» та забезпечити роботу реактора, який залишався в експлуатації. Reuters повідомляв, що паралельно споруджувалася тимчасова дамба для підтримання необхідного рівня води.

    Це вже не локальна проблема Румунії. Нинішня посуха охопила значну частину Центральної та Південно-Східної Європи і створила проблеми одразу для кількох енергосистем. У Сербії низький рівень Дунаю скоротив виробіток гідроелектростанцій та обмежив судноплавство. В Угорщині АЕС «Пакш», яка зазвичай забезпечує близько половини електроенергії країни, також була змушена різко знизити потужність через проблеми з водою.

    Саме тому нинішній експорт української електроенергії до Румунії має символічне значення. Протягом попередніх років ситуація переважно виглядала навпаки: після масштабних російських атак на українські ТЕС, ГЕС, підстанції та мережі Україна сама була змушена збільшувати імпорт електроенергії з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини та Молдови.

    Тепер інтеграція української енергосистеми з континентальною Європою дозволяє працювати в обидва боки. Після синхронізації української та молдовської енергосистем із мережею ENTSO-E у березні 2022 року технічні можливості транскордонної торгівлі поступово розширювалися. Завдяки цьому Україна може імпортувати електроенергію в моменти власного дефіциту, але водночас продавати її сусідам, коли у системі є доступний профіцит.

    Це важливо і з економічної точки зору. Експорт електроенергії створює додатковий дохід для української енергетики, яка за роки війни зазнала багатомільярдних збитків. Водночас такі поставки можливі лише тоді, коли вони не ставлять під загрозу внутрішнє забезпечення українських споживачів.

    Сама Румунія поки не очікує швидкого повернення до звичного режиму. Стан Дунаю залишається критичним, а погодні прогнози не гарантують швидкого відновлення його рівня. Румунський уряд попереджав, що обмежені можливості імпорту та низька гідрогенерація можуть підтримувати напруження на ринку ще певний час.

    Ситуація навколо «Чернаводе» водночас показує дедалі серйозніший виклик для європейської атомної енергетики. Атомні електростанції вважаються стабільним джерелом низьковуглецевої базової генерації, однак частина з них залежить від великих річок для охолодження. Тривалі посухи, рекордні температури води та падіння річкових рівнів можуть дедалі частіше змушувати операторів обмежувати виробництво саме в ті періоди, коли через спеку попит на електроенергію особливо високий.

    Для Румунії українська електроенергія стала одним із інструментів, що дозволяє пройти цей період без різкого порушення балансу системи. Для України ж ситуація демонструє, наскільки змінилася роль її енергосистеми після приєднання до європейської мережі: навіть під час повномасштабної війни вона здатна не тільки отримувати допомогу від сусідів, а й за сприятливого балансу сама підтримувати країни ЄС у кризовий момент.

  • Блекаут у Грузії розслідують як диверсію

    Блекаут у Грузії розслідують як диверсію

    Масштабні аварійні відключення електроенергії, які охопили Грузію 24 та 25 липня, розслідують у межах кримінального провадження за статтею «диверсія». Про це повідомила Служба державної безпеки Грузії.

    У відомстві зазначили, що провадження відкрито за статтею 318 Кримінального кодексу Грузії. Вона передбачає відповідальність за порушення, пошкодження або знищення нормального функціонування державних підприємств чи інших важливих об’єктів, якщо такі дії становлять загрозу державним інтересам.

    «Служба державної безпеки буде поетапно інформувати громадськість про хід розслідування», — повідомили у спецслужбі.

    Нагадаємо, у ніч на 24 липня Грузія пережила масштабний блекаут, унаслідок якого без електропостачання залишилися Тбілісі, Батумі, Кутаїсі, Кобулеті, Телаві та низка інших міст. Одночасно в окремих регіонах виникли перебої з мобільним зв’язком, доступом до інтернету та роботою світлофорів.

    Уже вранці 25 липня країна зіткнулася з повторним масштабним збоєм в енергосистемі. Близько 08:00 за місцевим часом електроенергія знову зникла в Тбілісі, Батумі, Кутаїсі та інших населених пунктах.

    Через відключення електрики у столиці тимчасово припинив роботу метрополітен, виникли перебої в русі поїздів, а після зупинки насосних станцій частина Тбілісі залишилася без водопостачання. Жителі також повідомляли про нестабільну роботу мобільного інтернету.

    Наразі правоохоронці встановлюють причини двох масштабних збоїв в енергосистемі та перевіряють усі можливі версії, зокрема ймовірність умисного втручання в роботу критичної інфраструктури.

  • Мільйони без світла: у Грузії стався масштабний блекаут

    Мільйони без світла: у Грузії стався масштабний блекаут

    У ніч проти 24 липня Грузія зіткнулася з масштабним блекаутом, який охопив Тбілісі та низку інших великих міст країни. Через раптове відключення електроенергії без світла залишилися мільйони людей, а в окремих регіонах виникли перебої з мобільним зв’язком та інтернетом. Про це повідомляють TV Pirveli, грузинська служба «Радіо Свобода» та інші місцеві ЗМІ.

    За попередньою інформацією, електропостачання одночасно зникло щонайменше у Тбілісі, Батумі, Кутаїсі, Кобулеті та Телаві. Відключення сталося раптово, а офіційних пояснень щодо причин аварії на момент публікації немає.

    Окрім відсутності електроенергії, мешканці країни повідомляють про серйозні проблеми зі зв’язком. У користувачів окремих мобільних операторів перестала працювати мережа 5G, а рівень сигналу мобільного зв’язку в багатьох місцях впав до мінімального. Також із перебоями працюють мобільний та домашній інтернет, а сайт Міністерства енергетики Грузії, за повідомленнями ЗМІ, став недоступним.

    У столиці країни через відсутність електроенергії припинили роботу світлофори, що суттєво ускладнило дорожній рух. Інформації про перебої в роботі громадського транспорту або інших об’єктів критичної інфраструктури наразі не надходило.

    Оператор грузинської енергосистеми поки не оприлюднив офіційних коментарів щодо причин аварії. Також журналістам не вдалося отримати інформацію від пресслужби профільного відомства, яка не відповідала на телефонні дзвінки.

    Першим із посадовців ситуацію прокоментував директор Енгурійської гідроелектростанції Леван Мебонія. Відповідаючи на запитання журналістів про можливі причини масштабного знеструмлення, він заявив, що наразі намагається з’ясувати обставини інциденту. На запитання, чи продовжує працювати Енгурійська ГЕС, яка забезпечує значну частину країни електроенергією, Мебонія відповів, що не володіє відповідною інформацією.

    Це вже не перший масштабний блекаут у Грузії за останній час. У квітні 2025 року країна вже пережила два серйозні відключення електроенергії. Зокрема, 19 квітня аварія на високовольтній лінії електропередачі «Кавкасіоні» залишила без світла Тбілісі та інші регіони країни. Тоді через аварію тимчасово зупинили роботу першої лінії столичного метро, а також було знеструмлено енергосистему окупованої Абхазії. Ще один масштабний блекаут стався в ніч проти 9 квітня того ж року.

    Наразі енергетики продовжують з’ясовувати причини аварії та працюють над відновленням електропостачання в постраждалих регіонах.

  • ДТЕК збільшив сплату податків: до бюджетів уже надійшло 2,5 млрд гривень

    ДТЕК збільшив сплату податків: до бюджетів уже надійшло 2,5 млрд гривень

    Оператори систем розподілу «ДТЕК Мережі» за підсумками першого півріччя 2026 року перерахували до державного та місцевих бюджетів України 2,5 млрд гривень податків. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сума податкових надходжень зросла на 19%, що свідчить про стабільну роботу енергетичних підприємств навіть в умовах повномасштабної війни та постійних російських атак на критичну інфраструктуру країни.

    Про це повідомляє ДТЕК.

    У компанії зазначили, що, незважаючи на п’ятий рік повномасштабної війни, оператори систем розподілу продовжують безперебійно виконувати свої податкові зобов’язання перед державою та громадами. Одночасно енергетики забезпечують стабільне електропостачання для мільйонів українців, ліквідовують наслідки ворожих атак, ремонтують пошкоджені мережі та підтримують роботу критично важливої інфраструктури.

    За підсумками січня-червня 2026 року компанії, що входять до складу «ДТЕК Мережі», сплатили загалом 2,5 млрд гривень податків. Це на 19% більше, ніж за відповідний період 2025 року, коли обсяг податкових відрахувань був нижчим. Зростання надходжень відбулося попри складні умови роботи енергетичної галузі, яка продовжує залишатися однією з головних цілей російських ракетних та дронових атак.

    Найбільшу частину коштів — 2 млрд гривень — було перераховано до державного бюджету України. Саме з цих надходжень фінансуються ключові загальнодержавні програми, зокрема забезпечення оборони країни, соціальні виплати, функціонування медичної та освітньої сфер, а також реалізація програм відновлення інфраструктури.

    Ще 494 млн гривень надійшли до місцевих бюджетів Києва, Київської, Дніпропетровської, Одеської та Донецької областей. Ці регіони є територіями діяльності операторів систем розподілу «ДТЕК Мережі», а отримані кошти спрямовуються на фінансування місцевих програм розвитку, підтримку комунальної інфраструктури, ремонт доріг, утримання закладів освіти та охорони здоров’я, а також інші потреби територіальних громад.

    У ДТЕК наголошують, що своєчасна сплата податків є одним із ключових внесків компанії у підтримку економічної стійкості України під час війни. Поряд із забезпеченням безперервного електропостачання енергетичні підприємства залишаються одними з найбільших платників податків, що дозволяє державі отримувати стабільні фінансові ресурси навіть у надзвичайно складний період.

    У компанії підкреслюють, що її фахівці щодня працюють у складних умовах, оперативно ліквідовуючи наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Бригади енергетиків відновлюють електропостачання у містах і селах, ремонтують пошкоджені підстанції, трансформатори та лінії електропередач, щоб якнайшвидше повернути світло українським споживачам.

    Генеральна директорка «ДТЕК Мережі» Аліна Бондаренко зазначила, що збільшення податкових відрахувань стало можливим завдяки стабільній роботі підприємств та відповідальному виконанню компанією своїх фінансових зобов’язань навіть у воєнний час.

    «2,5 млрд гривень податків — це результат стабільної роботи ОСР “ДТЕК Мережі” і їх відповідального ставлення до своїх зобов’язань. Попри воєнні виклики, ми продовжуємо підтримувати надійне та стабільне електропостачання так само, як і стійкість української економіки та суспільства», — наголосила вона.

    У компанії підкреслили, що сплачені податки мають безпосереднє значення для функціонування держави. Вони допомагають забезпечувати фінансування сектору безпеки й оборони, підтримувати роботу лікарень, шкіл, соціальних установ, а також спрямовуються на відновлення об’єктів інфраструктури, які були пошкоджені або зруйновані внаслідок російських обстрілів.

    Окрему увагу в ДТЕК звернули на масштабні інвестиції у зміцнення української енергосистеми. Від початку повномасштабного вторгнення компанія вже спрямувала 2,4 млрд євро на підвищення стійкості енергетичної інфраструктури України. Ці кошти були використані для відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів, закупівлі сучасного обладнання, модернізації електромереж, проведення аварійно-відновлювальних робіт та підготовки енергосистеми до проходження осінньо-зимових періодів.

    Підприємства групи продовжують працювати в умовах високих ризиків, оскільки енергетична інфраструктура України регулярно зазнає російських ударів. Попри це енергетики забезпечують функціонування мереж, оперативно реагують на аварійні ситуації та виконують усі необхідні роботи для підтримання стабільного електропостачання населення, підприємств і об’єктів критичної інфраструктури.

    У ДТЕК наголошують, що стабільна діяльність компанії та збільшення податкових надходжень є важливою складовою економічної стійкості держави в умовах війни. Вчасна сплата податків, масштабні інвестиції у відновлення енергосистеми та безперервна робота енергетиків дозволяють підтримувати функціонування критичної інфраструктури й забезпечувати фінансову основу для роботи державних та місцевих органів влади.