Daypolitico

Позначка: ескалація війни

  • «Вони мене повісять»: The Economist назвав головний страх Путіна і його новий план війни

    «Вони мене повісять»: The Economist назвав головний страх Путіна і його новий план війни

    Російський правитель Володимир Путін після кількох тижнів внутрішніх дискусій у Кремлі, ймовірно, обрав подальшу ескалацію війни проти України замість спроби зупинити бойові дії. Москва може спробувати залучити до війни ще 300–400 тисяч людей, посилити удари по українській енергетиці та розширити гібридні операції проти європейських держав, які допомагають Києву.

    Однією з причин такої стратегії може бути страх самого Путіна перед наслідками завершення війни без результату, який він зміг би представити російському суспільству та елітам як перемогу.

    Про це пише The Economist із посиланням на джерела, близькі до Кремля, представників російських еліт та західних розвідувальних структур.

    За версією видання, головною метою Путіна залишається збереження власної влади, а зрештою — і особистої безпеки.

    Саме в цьому контексті The Economist наводить особливо показовий епізод.

    За словами неназваного співрозмовника видання, у певний момент війни Путін нібито сказав людям зі свого оточення: «Вони мене повісять».

    Коли саме прозвучала ця фраза та за яких обставин, видання не уточнює. Незалежного підтвердження цих слів немає, тому йдеться саме про переказ джерела The Economist, а не про публічну заяву російського правителя.

    Проте автори видання пов’язують цей епізод із ширшою логікою функціонування російського режиму.

    На їхню думку, Путін може вважати, що завершення війни без досягнення хоча б мінімальної поставленої мети — захоплення всього Донбасу — продемонструє його слабкість і потенційно створить загрозу вже для нього самого.

    The Economist описує російську політичну систему як таку, що здатна витримувати надзвичайно високий рівень насильства, але значно гірше сприймає очевидну невдачу лідера.

    Проблема для Кремля полягає в тому, що майже п’ять років повномасштабної війни не дали Росії вирішального результату.

    За інформацією співрозмовників видання серед російської еліти, дедалі сильніше відчувається розчарування. Причому питання вже не лише в економічних проблемах чи ситуації на фронті.

    Один зі співрозмовників The Economist назвав одним із головних факторів втрачений час: незалежно від остаточного результату, майже п’ять років війни без вирішальної перемоги дедалі складніше представляти як успіх.

    Інший представник російської еліти описав атмосферу словами про зростання відчуття, що «король голий».

    Однак і просте продовження війни у нинішньому форматі не розв’язує проблем Кремля.

    Затяжна війна виснажує фінансові ресурси Росії, потребує дедалі більше людей та одночасно витрачає політичний капітал режиму.

    На цьому тлі Путін, за даними The Economist, після кількох тижнів обговорень улітку схилився до іншого варіанта — нової ескалації.

    Одним із її головних напрямів може стати різке збільшення кількості російських військових на фронті.

    Російські джерела видання стверджують, що Кремль може залучити до війни додатково від 300 до 400 тисяч людей.

    Водночас для цього Москва може не оголошувати нову офіційну хвилю мобілізації на кшталт тієї, яка відбулася восени 2022 року.

    Початковий указ про «часткову мобілізацію» формально не був скасований. The Economist припускає, що Кремль спробує перекласти основне навантаження з набору людей на регіональну владу.

    Це дозволить Москві локалізувати можливе невдоволення і не створювати в суспільстві ефекту одночасного загальнонаціонального оголошення мобілізації.

    За даними видання, новий механізм набору вже випробовують у Пензенській області.

    Ці повідомлення збігаються з іншими ознаками дедалі серйознішої кадрової проблеми російської армії.

    Служба зовнішньої розвідки України раніше повідомляла, що Росія почала відставати від власного плану набору контрактників. План на 2026 рік становить 409 тисяч людей, але станом на початок липня російська влада не виконувала необхідний темп набору.

    За оцінками західних посадовців, які наприкінці серпня наводила британська преса, останнім часом Росія втрачає приблизно на 6 тисяч військових на місяць більше, ніж може набрати.

    Москва все ще залучає близько тисячі людей на день, однак цього вже недостатньо для компенсації втрат убитими та пораненими.

    Українська розвідка також повідомляла про підготовку Росії до можливого залучення приблизно 600 тисяч людей протягом 2026–2027 років — близько 300 тисяч цього року та ще 300 тисяч наступного.

    Ці оцінки не повністю збігаються з інформацією The Economist про можливі додаткові 300–400 тисяч військових, оскільки походять із різних джерел і можуть стосуватися різних механізмів комплектування. Однак усі вони вказують на одну тенденцію: Кремлю потрібно дедалі більше людського ресурсу для продовження війни.

    Паралельно Москва може посилити удари по Україні.

    The Economist звертає особливу увагу на українську енергетичну інфраструктуру, яка вже неодноразово ставала однією з головних цілей російських масованих атак.

    Проте потенційна ескалація може не обмежитися територією України.

    Західні розвідувальні служби, на які посилається видання, очікують посилення російської гібридної активності проти європейських союзників Києва.

    Йдеться передусім про диверсії, атаки на логістичні маршрути, якими до України надходить військова допомога, а також можливі операції проти підприємств європейського оборонно-промислового комплексу.

    При цьому західні спецслужби наразі не вважають, що Путін прагне прямого військового зіткнення Росії з НАТО.

    Тобто ставка може бути зроблена саме на дії нижче порогу відкритої війни з Альянсом.

    На цьому тлі особливої уваги набув неанонсований візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви 25 серпня.

    Сам факт поїздки підтверджений незалежно.

    Кремль повідомляв, що Реткліфф провів переговори з представниками російських спецслужб. Особистої зустрічі з Путіним не було, однак, за словами речника Кремля Дмитра Пєскова, російському правителю доповіли про результати контактів.

    Президент США Дональд Трамп назвав поїздку «напіврутинною» і припустив, що вона може мати значення для спроб завершити війну проти України.

    Конкретний зміст переговорів публічно не розкривався.

    Однак The Economist звертає увагу на те, як такий крок Вашингтона могли сприйняти у Кремлі.

    Один із давніх знайомих Путіна припустив, що російський правитель міг розцінити приїзд керівника ЦРУ як прояв американської слабкості.

    За словами співрозмовника, схожим чином у Кремлі сприйняли візит тодішнього директора ЦРУ Вільяма Бернса восени 2021 року, коли Вашингтон намагався попередити Москву про наслідки можливого вторгнення в Україну.

    Нинішня ситуація створює для Кремля складну дилему.

    З одного боку, продовження війни в нинішньому вигляді дедалі дорожче обходиться Росії людьми, грошима та політичними ресурсами.

    З іншого — завершення війни без результату, який можна було б продати російському суспільству як перемогу, може сприйматися самим Путіним як прояв слабкості.

    Саме тому The Economist вважає подальшу ескалацію одним із найбільш імовірних сценаріїв.

    Водночас важливо відокремлювати підтверджені факти від оцінок та інформації анонімних джерел.

    Візит директора ЦРУ до Москви підтверджений Кремлем, Reuters та AP. Проблеми Росії з темпами набору військових підтверджуються даними української розвідки та оцінками західних посадовців.

    Натомість намір Путіна залучити саме 300–400 тисяч додаткових людей, його мотиви та фраза «Вони мене повісять» походять від джерел The Economist і не мають незалежного публічного підтвердження.

    Проте загальна картина, яку описує видання, свідчить про небезпечну тенденцію: замість пошуку способу завершити війну Кремль може спробувати вийти з нинішнього глухого кута шляхом ще більшої ескалації — збільшення армії, посилення ударів по Україні та розширення гібридного протистояння із Заходом.

  • Маск не хоче дозволяти Україні використовувати Starlink для ударів по РФ

    Маск не хоче дозволяти Україні використовувати Starlink для ударів по РФ

    Як пише The Atlantic, українська влада намагається домогтися від Маска дозволу на використання можливостей Starlink для операцій, спрямованих проти російських ракетних установок. Ідеться, зокрема, про комплекси, які Росія використовує для запуску балістичних ракет по Києву та інших українських містах.

    Минулого тижня видання повідомляло, що президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом звертався до нього з проханням посприяти отриманню відповідної допомоги від Маска.

    Starlink працює завдяки супутниковій мережі компанії SpaceX і вже тривалий час використовується українськими військовими для забезпечення зв’язку. Однак розширення можливостей системи для наведення ударів по цілях на території Росії може мати значно серйозніші політичні наслідки.

    За даними The Atlantic, Зеленський прагне використовувати Starlink у ситуації, коли Україна стикається з дефіцитом ракет для систем протиповітряної оборони. Одним із запропонованих варіантів є ураження російських пускових установок, які застосовуються для атак балістичними ракетами по українських містах. Знищення таких комплексів могло б, за задумом української сторони, зменшити кількість ракетних ударів.

    Водночас президент США Дональд Трамп, за інформацією видання, не дав однозначної відповіді на українське прохання щодо допомоги Маска.

    Паралельно українська сторона намагається комунікувати з мільярдером безпосередньо. За даними The Atlantic, із Маском через закулісні канали намагається домовитися Михайло Федоров, який раніше обіймав посаду міністра оборони України.

    Проте співрозмовники видання стверджують, що Маск поки не погодився на пропозицію Києва. Один із джерел повідомив, що станом на середу позитивного рішення немає.

    За інформацією The Atlantic, Маск продовжує обговорювати з Федоровим ризики подальшої ескалації війни. Позиція американського мільярдера полягає в тому, що використання Starlink для ударів по цілях у Росії може призвести до небажаного загострення протистояння.

    «Ілон постійно каже, що настав час укладати угоду», — розповів один із соратників Федорова.

    Таким чином, позиція Маска наразі залишається перешкодою для розширення використання Starlink у рамках українських ударних операцій. Україна, зі свого боку, розглядає можливість ураження російських пускових установок як один зі способів зменшити загрозу балістичних атак на українські міста.

    Питання набуває особливої актуальності на тлі дефіциту ракет-перехоплювачів для української ППО. Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна має намір знищувати російські пускові установки, щоб зменшити інтенсивність балістичних ударів.

    Водночас остаточного рішення щодо використання Starlink у такому форматі, за даними The Atlantic, наразі немає. Маск продовжує виступати за припинення війни та виступає проти кроків, які, на його думку, можуть призвести до її подальшого загострення.

  • “Путін не зупиниться на Україні”: Зеленський попередив про нову загрозу для Європи

    “Путін не зупиниться на Україні”: Зеленський попередив про нову загрозу для Європи

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що у разі недосягнення своїх цілей у війні проти України російський диктатор Володимир Путін може вдатися до нової ескалації та спробувати розширити агресію проти інших держав. Про це глава держави сказав в інтерв’ю французькому телеканалу BFMTV.

    За словами Зеленського, поразка або незавершеність російських планів в Україні не означатиме, що Кремль відмовиться від своїх імперських амбіцій. Навпаки, президент переконаний, що Путін становитиме ще більшу загрозу не лише для України, а й для всієї Європи та міжнародної безпеки.

    “Якщо він не переможе в Україні, він стане дуже небезпечним, і не лише для нас. Він спробує окупувати інше місце, інших людей і знову вбивати, вбивати людей”, – наголосив Зеленський.

    Президент підкреслив, що нинішня війна виходить далеко за межі двостороннього конфлікту між Україною та Росією. На його думку, Кремль може спробувати втягнути у протистояння інші держави, розширивши масштаби військової агресії. Саме тому, за словами глави держави, підтримка України сьогодні є питанням безпеки всієї Європи, адже українські військові фактично стримують подальшу експансію Росії.

    Окремо Зеленський прокоментував перспективи припинення бойових дій. Він зазначив, що Україна прагне завершення війни та готова до справедливого миру, однак наразі досягнення режиму припинення вогню залишається надзвичайно складним через позицію Москви.

    Президент наголосив, що саме Росія демонструє небажання припиняти війну, а всі заяви Кремля про готовність до миру не підкріплюються реальними діями.

    “Нам необхідно покласти край цій війні. І є одна сторона – Росія, – яка цього не хоче. Вони демонструють це лише на словах”, – заявив Зеленський.

    Глава держави також різко розкритикував російського диктатора, назвавши його брехуном у питаннях можливого перемир’я. На переконання президента, Путіна цікавить не дипломатичне врегулювання, а виключно досягнення військової перемоги та реалізація власних геополітичних планів.

    Заяви Зеленського пролунали на тлі чергового загострення риторики Кремля. Останнім часом російська влада знову почала активно використовувати погрози щодо можливої ескалації конфлікту. Зокрема, речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія нібито готова застосувати ядерну зброю у разі загрози її існуванню, а також вкотре звинуватив країни Заходу у перетворенні так званої “спеціальної військової операції” на повномасштабну війну.

    На думку українського керівництва, подібні заяви є елементом політичного та психологічного тиску на міжнародну спільноту. Водночас Київ продовжує закликати партнерів посилювати санкційний тиск на Росію, збільшувати військову допомогу Україні та зміцнювати європейську систему безпеки, щоб не допустити подальшого розширення російської агресії.

  • Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктуру РФ. Джерела

    Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктуру РФ. Джерела

    За інформацією наших джерел, Володимир Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктурні об’єкти на території РФ.

    “Путін проведе термінову нараду Ради безпеки.

    Тема нарази – захист інфраструктури та знищення ударних позицій і складів зброї в Україні.

    Найімовірніше, у суботу-неділю на нас чекає масований удар” – зазначає джерело.

    Довідково: Рада безпеки Російської Федерації – це конституційний дорадчий орган при Президентові РФ, який розробляє стратегію національної безпеки, захищає суверенітет та координує боротьбу із зовнішніми та внутрішніми загрозами. Її очолює Президент РФ Володимир Путін, а до її складу входять найвищі державні посадовці.

  • Кремль пригрозив Україні новою «буферною зоною»

    Кремль пригрозив Україні новою «буферною зоною»

    Росія пригрозила Україні подальшим розширенням так званої «буферної зони» вздовж кордону та заявила, що українські удари по території РФ нібито можуть призвести до ще більшого затягування війни. Відповідні заяви 9 липня зробив речник Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи останні атаки українських Сил оборони по російській військовій та паливній інфраструктурі, а також заяви президента США Дональда Трампа після саміту НАТО в Анкарі.

    Пєсков заявив, що чим активніше Україна завдаватиме ударів по об’єктах на території Росії, тим більшою, за його словами, буде так звана «зона безпеки», яку російські війська намагатимуться створити вздовж українського кордону.

    За словами представника Кремля, ескалація бойових дій нібито лише подовжить проведення російської військової кампанії. Водночас він не уточнив, які саме території Росія вважає можливими для такого розширення.

    Тема створення «буферної зони» не є новою для російського керівництва. Ще кілька днів тому Пєсков заявляв, що російська армія вже «системно» створює таку зону на прикордонних територіях, пояснюючи це необхідністю забезпечення безпеки російських регіонів.

    Нові заяви пролунали одразу після серії успішних українських операцій проти російської нафтової інфраструктури. За останній тиждень українські безпілотники уразили кілька нафтобаз, резервуарів із пальним, нафтоперекачувальні станції та об’єкти логістики у Тверській, Ставропольській, Ростовській областях і Башкортостані. Президент України Володимир Зеленський назвав такі удари частиною стратегії «далекобійних санкцій», спрямованої на послаблення військово-економічного потенціалу Росії.

    Окремо Пєсков прокоментував заяви президента США Дональда Трампа, зроблені під час саміту НАТО в Анкарі. Зокрема, Кремль відреагував на слова американського президента про можливість передачі Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів Patriot, а також на його припущення щодо потенційного посилення системи захисту українського повітряного простору.

    Речник Кремля заявив, що розмови про можливе «закриття неба» над Україною означали б безпосередню участь військових країн НАТО у війні. Саме це, за словами Пєскова, Росія традиційно називає однією з причин продовження своєї військової кампанії.

    Водночас він запевнив, що попри розбіжності між Москвою та Вашингтоном, діалог між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом нібито залишається конструктивним. За словами Пєскова, президент РФ готовий до нових контактів із американським лідером, хоча запланований після саміту дзвінок, про який раніше повідомляли американські посадовці, 8 липня так і не відбувся. У Кремлі пояснили це тим, що Трамп був зайнятий переговорами після завершення саміту НАТО.

    На цьому тлі західні ЗМІ повідомляють, що останні українські удари по російських нафтобазах, логістичних центрах та паливній інфраструктурі істотно вплинули на позицію Кремля. За даними джерел Reuters, наближених до російського керівництва, Володимир Путін наразі не демонструє готовності до компромісів і, навпаки, схиляється до подальшої ескалації війни. Серед причин називають успішні атаки українських безпілотників по стратегічних об’єктах у глибокому тилу Росії, які посилюють внутрішній політичний тиск на Кремль.

    Водночас українські та західні експерти звертають увагу, що саме ці удари дедалі більше демонструють вразливість російської військової інфраструктури. Виконувач обов’язків виконавчого директора Фонду «Демократичні ініціативи» Тарас Жовтенко зазначав, що регулярні удари по військових та енергетичних об’єктах РФ формують нове геополітичне тло. На його думку, це впливає і на позицію Дональда Трампа, який традиційно прагне підтримувати сторону, що демонструє сильніші переговорні позиції.

    Експерт вважає, що саме успішні українські операції у російському тилу дозволяють Україні та її європейським союзникам переконливіше аргументувати необхідність подальшої військової підтримки з боку США.

    Паралельно українське керівництво продовжує наголошувати, що шлях до завершення війни лежить через посилення міжнародного тиску на Кремль. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що Україна вже передала партнерам власне бачення справедливого миру, яке містить чотири ключові принципи припинення війни. Президент Володимир Зеленський також неодноразово підкреслював, що сучасна війна дедалі більше переходить у площину високотехнологічних далекобійних ударів, а саме повітряний простір стає головною ареною протистояння.

    Попри заяви Кремля про готовність до переговорів, останні публічні висловлювання російського керівництва свідчать про збереження жорсткої риторики. Одночасно Москва продовжує називати українські удари по військових і логістичних об’єктах РФ приводом для нових погроз щодо розширення бойових дій, тоді як Київ наголошує, що всі операції здійснюються виключно по законних військових цілях у межах права на самооборону відповідно до міжнародного права.

  • ООН фіксує тривожний рекорд: травень став найважчим місяцем для цивільних в Україні

    ООН фіксує тривожний рекорд: травень став найважчим місяцем для цивільних в Україні

    Травень 2026 року став найтрагічнішим місяцем для цивільного населення України з квітня 2022 року через різке зростання інтенсивності російських повітряних атак. Про це заявив помічник генерального секретаря ООН з питань Близького Сходу, Азії та Тихоокеанського регіону Мохаммед Халед Хіарі під час екстреного засідання Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, наголосивши, що масштаби втрат свідчать про подальшу ескалацію війни та погіршення гуманітарної ситуації.

    За словами представника ООН, останні дані Управління Верховного комісара ООН з прав людини фіксують суттєве зростання кількості загиблих і поранених серед мирного населення. У травні внаслідок російських обстрілів та повітряних ударів загинули щонайменше 274 цивільні особи, ще 1763 отримали поранення. Хіарі підкреслив, що це найвищий місячний показник втрат серед цивільних з початку повномасштабного вторгнення за більш ніж два роки, що свідчить про нову хвилю інтенсифікації бойових дій.

    Він наголосив, що загальна картина втрат серед цивільного населення України залишається вкрай важкою. За підтвердженими даними ООН, з початку повномасштабної агресії Росії загинули щонайменше 16 126 цивільних осіб, серед них 796 дітей. Поранення отримали 46 590 людей, включно з 2835 дітьми. Водночас представник ООН підкреслив, що реальні цифри, ймовірно, значно вищі через обмежений доступ до частини територій, де тривають активні бойові дії або тимчасова окупація.

    Мохаммед Халед Хіарі зазначив, що зростання кількості жертв безпосередньо пов’язане з посиленням російських повітряних атак по українських містах, інфраструктурі та житлових кварталах. За його словами, цивільне населення продовжує нести основний тягар війни, тоді як міжнародне гуманітарне право вимагає чіткого розмежування між військовими та цивільними об’єктами та їхнього захисту за будь-яких умов.

    Під час виступу він закликав до негайної деескалації ситуації та повернення до дипломатичних зусиль, спрямованих на досягнення повного та безумовного припинення вогню. Представник ООН наголосив, що подальше продовження бойових дій лише збільшуватиме кількість жертв та руйнувань, а також ускладнюватиме перспективи досягнення справедливого і сталого миру відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй.

    Окремо Хіарі підкреслив, що міжнародна спільнота має посилити зусилля для захисту цивільного населення та забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права. Він наголосив, що будь-які удари по об’єктах цивільної інфраструктури, включно з культурною та релігійною спадщиною, є неприйнятними та потребують належної міжнародної реакції.

    Екстрене засідання Ради Безпеки ООН було скликано 22 червня на запит України після чергового масованого удару Росії, який стався в ніч на 15 червня. Тоді російські війська атакували українські міста десятками ракет різних типів та сотнями ударних безпілотників. Внаслідок обстрілів були пошкоджені житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури та культурної спадщини, зокрема у Києві постраждала Києво-Печерська лавра. Влучання ворожого дрона в Успенський собор спричинило масштабну пожежу, яка знищила понад 80% покрівлі храму, а загалом на території заповідника було зафіксовано руйнування щонайменше 19 об’єктів культурної спадщини.

    У ході засідання представники ООН вкотре наголосили, що захист цивільного населення є ключовим обов’язком усіх сторін конфлікту відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Водночас Організація Об’єднаних Націй закликала до негайного припинення атак, які призводять до загибелі мирних жителів, та до відновлення переговорного процесу, який міг би зупинити подальшу ескалацію війни.

    Таким чином, за оцінками ООН, травень 2026 року став одним із найкривавіших етапів повномасштабної війни, що триває в Україні, і продемонстрував небезпечну тенденцію до зростання кількості жертв серед цивільного населення на тлі посилення російських атак.

  • «Тиждень на рішення»: Зеленський висунув Лукашенку вимогу

    «Тиждень на рішення»: Зеленський висунув Лукашенку вимогу

    Президент України Володимир Зеленський виступив із однією з найжорсткіших заяв на адресу білоруського режиму від початку повномасштабної війни, фактично висунувши Олександру Лукашенку чітку вимогу усунути військову інфраструктуру, яка, за даними української сторони, використовується для підтримки російських ударів по території України. Глава держави заявив, що білоруська влада має один тиждень для того, щоб прибрати або відключити обладнання, яке допомагає коригувати вогонь по українських містах і селах, наголосивши, що в іншому разі Україна може вжити власних заходів для усунення цієї загрози.

    Виступаючи перед журналістами, Зеленський прокоментував нещодавні заяви Олександра Лукашенка, який просив вибачення за окремі висловлювання та дії, пов’язані з подіями після початку повномасштабного вторгнення Росії. Президент України зазначив, що особисті вибачення можуть мати значення лише тоді, коли йдеться про приватні речі, однак у випадку війни та загибелі людей питання виходить далеко за межі особистих відносин між політиками.

    За словами Зеленського, Україна не може оцінювати ситуацію лише через слова, коли щодня продовжують гинути мирні громадяни. Він підкреслив, що з початку повномасштабної агресії Росія активно використовувала територію Білорусі як плацдарм для атак проти України. Саме з білоруського напрямку в перші місяці війни запускалися ракети, які вражали українські міста, а також здійснювалися наземні операції російських військ.

    Президент нагадав, що після початку вторгнення Лукашенко нібито пояснював українській стороні, що не контролював окремі процеси, пов’язані з діями Росії на території Білорусі. Водночас нинішня ситуація, за словами Зеленського, виглядає інакше, оскільки йдеться про конкретні технічні засоби та інфраструктуру, функціонування яких залежить від рішень білоруської влади.

    Глава держави заявив, що вздовж кордону з Україною в прикордонних регіонах Білорусі продовжують працювати спеціальні системи зв’язку, ретранслятори та інше обладнання, яке використовується для коригування ударів по українській території. За його словами, ці засоби дозволяють підтримувати російські атаки та сприяють завданню ударів по цивільній інфраструктурі, житлових кварталах і населених пунктах.

    Зеленський наголосив, що якщо Лукашенко справді не хоче втягування Білорусі у війну та прагне зберегти свою країну осторонь бойових дій, то має підтвердити це конкретними кроками. Президент переконаний, що одного тижня достатньо для того, щоб демонтувати або відключити відповідне обладнання. Він підкреслив, що кожен день його роботи коштує Україні людських життів, а тому подальше зволікання є неприпустимим.

    Особливо різко прозвучала заява Зеленського про можливі дії України у разі невиконання цієї вимоги. Президент прямо заявив, що якщо білоруська сторона не усуне загрозу самостійно, Україна буде змушена вирішити проблему власними силами. Ця фраза стала одним із найгучніших сигналів Києва Мінську за останні роки та може свідчити про готовність України більш активно реагувати на будь-які дії, які сприяють російській військовій кампанії.

    Окремо глава держави торкнувся економічної складової співпраці між Мінськом і Москвою. Зеленський заявив, що Білорусь залишається одним із ключових постачальників ресурсів для російської армії. Йдеться насамперед про продукцію нафтопереробної галузі, паливо та інші матеріали, які використовуються для забезпечення російських військ. На переконання президента, Лукашенко має всі важелі впливу для того, щоб обмежити або припинити таку співпрацю, якщо дійсно прагне дистанціюватися від війни.

    Українська влада неодноразово заявляла, що Росія продовжує розглядати Білорусь як важливий елемент своєї військової стратегії. Раніше Зеленський повідомляв, що Кремль аналізує різні сценарії подальшої ескалації війни, серед яких фігурує й можливість використання білоруської території для нових провокацій або операцій проти України.

    Попри це, українські військові та прикордонники наголошують, що ситуація на північному напрямку перебуває під контролем. За даними Державної прикордонної служби, весь українсько-білоруський кордон, довжина якого перевищує тисячу кілометрів, перебуває під постійним наглядом. Водночас триває зміцнення фортифікаційних споруд, розширюється система спостереження та посилюються оборонні рубежі.

    Додаткову напругу викликає й військова співпраця Мінська та Москви. Білорусь регулярно бере участь у спільних навчаннях із Росією, включаючи сценарії застосування тактичної ядерної зброї. Крім того, білоруська влада періодично звинувачує Україну в порушенні повітряного простору безпілотниками, що використовується офіційним Мінськом для посилення риторики про нібито зовнішні загрози.

    Водночас міжнародні аналітики наразі не бачать ознак підготовки нового масштабного наступу на Україну з території Білорусі. Експерти зазначають, що Росія продовжує використовувати білоруський напрямок переважно як фактор тиску на Київ, змушуючи Україну утримувати значні сили на північному кордоні. Проте використання території Білорусі для запуску ракет, безпілотників та роботи допоміжної військової інфраструктури залишається серйозною загрозою для безпеки українських регіонів.

    На цьому тлі заява Зеленського стала не лише відповіддю на слова Лукашенка, а й чітким політичним сигналом про те, що Україна більше не готова миритися з будь-якою формою участі Білорусі у підтримці російської військової агресії, навіть якщо така участь відбувається опосередковано. Київ демонструє, що розглядатиме будь-які дії, які допомагають Росії завдавати ударів по українській території, як пряму загрозу національній безпеці та залишає за собою право реагувати на неї всіма доступними способами.

  • Путін стоїть перед вибором: експерти назвали чотири сценарії війни, серед них — удар по НАТО

    Путін стоїть перед вибором: експерти назвали чотири сценарії війни, серед них — удар по НАТО

    Росія наближається до моменту, коли Кремлю доведеться визначатися з подальшою стратегією війни проти України. На тлі затяжних бойових дій, економічного тиску санкцій та зростання витрат на ведення війни західні аналітики розглядають кілька можливих сценаріїв розвитку подій. Серед них є як варіант реального перемир’я, так і ризик масштабної ескалації із залученням країн НАТО.

    Такі оцінки оприлюднив данський військовий аналітик Андерс Нільсен. Його висновки проаналізував викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та Бізнес-школи Українського католицького університету Валерій Пекар, який вважає, що найбільшу небезпеку для Європи становить сценарій подальшої ескалації російської агресії.

    За словами Пекаря, Нільсен виділив чотири базові сценарії розвитку війни, кожен із яких має власні переваги та ризики для Кремля.

    Першим сценарієм є реальне перемир’я та припинення активних бойових дій. Для російського керівництва такий варіант міг би стати можливістю стабілізувати економічну ситуацію, знизити соціальну напругу та отримати перепочинок після кількох років війни. Водночас для Кремля це означало б фактичне визнання того, що заявлені цілі так званої «спеціальної військової операції» не були досягнуті. Крім того, російська влада зіткнулася б із проблемою повернення великої кількості військових із фронту, що може створити додаткові внутрішні ризики.

    Другим сценарієм аналітики називають замороження лінії фронту без офіційного завершення війни. У цьому випадку бойові дії можуть перейти у менш інтенсивну фазу, однак конфлікт залишиться невирішеним. Для Кремля це дає можливість зберегти політичну стабільність та продовжувати виснажувати Україну у довгостроковій перспективі. Водночас економічні проблеми Росії продовжуватимуть накопичуватися, а витрати на утримання окупованих територій та військової машини залишатимуться високими.

    Третій сценарій передбачає проведення нової повномасштабної мобілізації в Росії. Такий крок дозволив би Кремлю збільшити чисельність армії та спробувати переломити ситуацію на фронті на свою користь. Проте наслідки для самої Росії можуть бути вкрай болючими. Йдеться не лише про додаткове навантаження на економіку, а й про ризик зростання соціального невдоволення та посилення внутрішніх конфліктів серед політичних і бізнесових еліт.

    Найбільш тривожним сценарієм, на думку частини експертів, є розширення конфлікту за межі України та атака на країни НАТО. Прихильники цієї версії вважають, що Кремль може спробувати залякати європейські держави та продемонструвати слабкість Альянсу. У разі успіху Росія могла б розраховувати на зменшення підтримки України та посилення політичних суперечностей усередині Європейського Союзу. Однак ризики такого кроку надзвичайно високі, оскільки він може спровокувати пряму відповідь з боку країн НАТО.

    Валерій Пекар зазначає, що з військової точки зору всі чотири сценарії залишаються можливими. За його оцінкою, Росія все ще має достатньо людських і матеріальних ресурсів для проведення додаткової мобілізації, а також потенціал для провокацій або атак проти окремих країн Альянсу.

    Особливу увагу експерт звертає на держави Балтії та Польщу, які регулярно згадуються у звітах західних аналітичних центрів як потенційні цілі російського тиску. В останні роки країни НАТО значно посилили свою військову присутність на східному фланзі, однак дискусії щодо готовності Альянсу до швидкої реакції на можливі провокації тривають.

    На думку самого Андерса Нільсена, найбільш логічним для Кремля виглядає сценарій замороження фронту з продовженням війни у менш інтенсивному форматі. Такий підхід дозволив би Росії виграти час, уникнути політично ризикованої мобілізації та зберегти можливість для подальшого тиску на Україну.

    Проте Пекар наголошує, що логіка Володимира Путіна не завжди збігається з класичними військовими розрахунками. За його словами, російський президент часто обирає стратегію постійного підвищення ставок, намагаючись досягти максимальної переваги навіть ціною значних ризиків.

    Саме тому викладач вважає сценарій ескалації проти країн НАТО одним із найімовірніших. На його думку, у разі успішної реалізації такого плану Кремль міг би спробувати досягти одразу кількох стратегічних цілей: послабити Європейський Союз, зменшити підтримку України, домогтися пом’якшення санкцій та повернення частини заморожених російських активів.

    Водночас експерт застерігає, що готовність Європи до такого розвитку подій може кардинально змінити розрахунки Москви. Останніми роками країни ЄС суттєво збільшили оборонні бюджети, нарощують виробництво озброєнь та поглиблюють військову співпрацю з Україною. У разі подальшої інтеграції оборонних зусиль Росія може зіткнутися зі значно серйознішими викликами, ніж очікує.

    Нагадаємо, раніше Валерій Пекар зазначав, що головною метою Кремля залишається виснаження України та її партнерів. Водночас він вважає малоймовірним виникнення масових протестів у Росії через погіршення економічної ситуації. На його думку, реальні зміни всередині країни-агресора можуть відбутися лише в разі серйозного конфлікту між представниками російських еліт.

    Експерти сходяться в одному: незалежно від того, який сценарій обере Кремль, найближчі місяці можуть стати визначальними не лише для України, а й для всієї системи безпеки в Європі. Саме тому питання підтримки України та зміцнення обороноздатності держав НАТО залишається одним із ключових факторів стримування подальшої ескалації.

  • У Держдумі заявили, що Рада та ОП не є “центрами рішень”

    У Держдумі заявили, що Рада та ОП не є “центрами рішень”

    У Державній думі Російської Федерації заявили, що будівлі Верховної Ради України та Офіс Президента України нібито не є “центрами ухвалення рішень”, по яких Росія планує завдавати ударів. Таку заяву зробив голова комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов на тлі чергових погроз Москви щодо можливих масштабних атак по Україні та заяв російського МЗС про “системні удари” у відповідь на дії Києва.

    В інтерв’ю російській “Парламентській газеті” Картаполов фактично спробував пояснити, що саме російська влада вкладає у поняття “центри ухвалення рішень”, яким Кремль регулярно погрожує від початку повномасштабної війни. За словами російського депутата, Верховна Рада України не є стратегічним військовим об’єктом, оскільки народні депутати “не контролюють війська” і “не визначають, куди та коли завдавати ударів”.

    Подібну тезу він озвучив і щодо Офісу президента України. Картаполов заявив, що президент Володимир Зеленський нібито “не з’являється” у будівлі ОП та “сидить у бункері”. За його словами, в офісі президента “два охоронці та п’ять прибиральниць”, тому, як він висловився, “немає сенсу витрачати дорогі боєприпаси на порожнє місце”.

    Такі заяви пролунали на тлі постійних російських інформаційних кампаній, спрямованих на демонстрацію готовності Кремля до ескалації війни та психологічного тиску на українське суспільство. Російські посадовці та пропагандисти вже неодноразово використовували риторику про удари по “центрах ухвалення рішень”, однак у більшості випадків під російські атаки потрапляли житлові будинки, торговельні центри, енергетичні об’єкти та інша цивільна інфраструктура.

    Сам Картаполов заявив, що під “центрами ухвалення рішень” Росія має на увазі захищені підземні командні пункти та штаби Збройні сили України, а також окремі структури державного управління. За його словами, йдеться про укріплені об’єкти, які нібито розташовані не в центрі Київ, а в прихованих та спеціально захищених місцях.

    Російський депутат наголосив, що завданням армії РФ є виявлення таких пунктів управління та їхнє знищення за допомогою високоточного озброєння. Він також дав зрозуміти, що Росія не планує відмовлятися від масованих ударів по Україні. За словами Картаполова, атаки триватимуть доти, доки Москва не побачить зміни позиції українського керівництва та готовності Києва “беззастережно прийняти умови” Кремля.

    На запитання журналістів про те, чи може сам Зеленський бути потенційною ціллю для ліквідації, Картаполов відповів, що таке рішення “може визначити лише одна людина” — верховний головнокомандувач РФ Володимир Путін. Ця заява стала ще одним натяком на можливість подальшої ескалації риторики Кремля щодо українського політичного керівництва.

    Водночас в Україні та серед західних партнерів неодноразово наголошували, що заяви Росії про удари по “центрах ухвалення рішень” на практиці часто завершуються атаками по цивільних об’єктах. Під час масованих обстрілів російські ракети та дрони регулярно влучають у житлові квартали, торговельні центри, лікарні, школи та об’єкти енергетичної інфраструктури.

    Особливо активно подібна риторика почала звучати після українських атак по військових об’єктах у Росії та на окупованих територіях. Кремль дедалі частіше використовує погрози “відповіддю” та “ударами по центрах ухвалення рішень” як елемент тиску та демонстрації готовності до нових етапів ескалації війни.

    Паралельно міжнародні ЗМІ та західні розвідки повідомляють про суттєве посилення заходів безпеки навколо самого Путіна. За даними європейських спецслужб, російський президент останнім часом проводить дедалі більше часу у спеціально обладнаних підземних бункерах, звідки координує військові та державні процеси.

    Причиною такого посилення безпеки, за інформацією медіа, стали побоювання Кремля щодо можливих замахів, внутрішньої дестабілізації та ризиків державного перевороту на тлі затяжної війни, економічних проблем і посилення напруги всередині російських еліт. Після заколоту ПВК Вагнер та конфліктів усередині російського військово-політичного керівництва питання особистої безпеки Путіна, за даними західних джерел, стало одним із ключових пріоритетів Кремля.

    На цьому тлі нові заяви російських чиновників щодо можливих ударів по Україні лише підсилюють напруження навколо безпекової ситуації та ризиків подальшої ескалації війни.

  • РФ може значно посилити повітряні удари — заява Сибіги

    РФ може значно посилити повітряні удари — заява Сибіги

    Росія найближчим часом може суттєво наростити інтенсивність повітряних ударів по Україні, здійснюючи до семи масованих атак щомісяця. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час публічної дискусії ADF-Talks на 5-му Анталійському дипломатичному форумі.

    За словами Сибіги, такі висновки ґрунтуються на даних української розвідки. Він наголосив, що йдеться не про поодинокі атаки, а про системний перехід до регулярних масованих ударів, які можуть стати новою нормою війни в повітрі.

    Міністр уточнив, що під масованою атакою Україна розуміє комплексні удари із застосуванням великої кількості повітряних засобів ураження. За його словами, одна така атака може включати щонайменше 400 ударних безпілотників і близько 20 ракет різних типів.

    Подібні удари зазвичай спрямовані не лише на військові об’єкти, а й на критичну інфраструктуру — енергетику, транспортні вузли та промислові підприємства. Це, як зазначають українські посадовці, є частиною ширшої стратегії виснаження оборонних і економічних ресурсів країни.

    Сибіга підкреслив, що Росія, за оцінками розвідки, може планувати регулярність таких атак до семи разів на місяць, що суттєво змінює рівень загрози для цивільного населення та інфраструктури.

    Окремо міністр звернув увагу на роботу української протиповітряної оборони. За його словами, нині українські сили ППО знищують до 90% повітряних цілей під час російських атак.

    Водночас навіть невеликий відсоток прориву, за його словами, створює серйозні ризики для інфраструктури та цивільних об’єктів, оскільки Росія часто концентрує удари на ключових енергетичних або логістичних вузлах.

    Україна продовжує працювати над посиленням системи протиповітряної оборони, зокрема за рахунок західних постачань і розвитку власних технологічних рішень.

    Заява Сибіги збігається з іншими оцінками безпекової ситуації з боку українських структур. Раніше у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України ГУР МО України повідомляли, що Росія готує новий весняно-літній наступ на південному сході України та планує посилити своє угруповання приблизно на 20 тисяч військових.

    Аналітики вважають, що одночасне нарощування наземних сил і збільшення повітряних атак може свідчити про підготовку до комплексного тиску на українську оборону з кількох напрямків.

    Українські та міжнародні експерти відзначають, що війна поступово переходить у фазу виснаження, де ключову роль відіграють не лише бойові дії на фронті, а й удари по тиловій інфраструктурі.

    Регулярні масовані атаки, за оцінками аналітиків, мають на меті створити постійне навантаження на систему ППО, ускладнити відновлення енергетичних об’єктів та посилити психологічний тиск на населення.

    Україна продовжує закликати міжнародних партнерів до посилення військової допомоги, насамперед у сфері протиповітряної оборони. У Києві наголошують, що ефективність захисту безпосередньо залежить від наявності сучасних систем перехоплення та достатньої кількості боєприпасів.

    Сибіга підкреслив, що нинішній рівень загроз вимагає довгострокових рішень і стабільної підтримки з боку союзників, оскільки мова йде не про разові атаки, а про потенційно регулярну кампанію повітряного терору.

    Таким чином, за оцінками української дипломатії та розвідки, найближчі місяці можуть стати періодом суттєвого загострення повітряної складової війни, що вимагатиме подальшого посилення оборонних можливостей України та координації з міжнародними партнерами.