Заяви президента України Володимира Зеленського про можливу підготовку Росії до атаки не лише проти України, а й проти країн Балтії викликали критику з боку естонських політиків. У Таллінні вважають, що такі оцінки не відповідають їхнім розвідданим і можуть ускладнювати співпрацю між союзниками.
Про це повідомляють естонські медіа з посиланням на офіційні коментарі представників влади. Зокрема, міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що в країні не бачать ознак підготовки Росії до нападу на держави НАТО або Балтійського регіону.
За його словами, естонська сторона має власні розвідувальні оцінки, які відрізняються від озвучених українським президентом. «Ми не спостерігаємо концентрації російських військ чи інших сигналів, які свідчили б про підготовку нападу на НАТО або країни Балтії», — наголосив Маргус Тсахкна.
Він також підкреслив, що Росія наразі перебуває у складному становищі через війну проти України — як у військовому, так і в економічному вимірі. Саме тому, на думку естонської сторони, сценарій швидкої ескалації на нових напрямках виглядає малоймовірним.
Заяви Зеленського прозвучали напередодні в інтерв’ю, де він припустив, що Росія може готувати нову хвилю мобілізації та потенційно розширювати фронт бойових дій, зокрема за межі України. Президент також поставив під сумнів готовність НАТО автоматично застосувати п’яту статтю у разі нападу на країни Балтії.
Ці слова викликали занепокоєння серед естонських політиків. Голова комітету закордонних справ парламенту (Рійгікогу) Марко Міхкельсон зазначив, що подібні публічні заяви можуть мати негативні наслідки для інформаційного простору та гри на користь російської пропаганди.
«Такі меседжі можуть створювати враження, що Європа слабшає, а Росія — навпаки набирає силу. Це небезпечно в контексті інформаційної війни», — заявив Марко Міхкельсон.
Він також наголосив, що подібні питання мають обговорюватися в межах закритих дипломатичних каналів між союзниками, а не в публічному просторі. На його думку, заяви через медіа часто перетворюються на спекуляції і можуть підірвати довіру між партнерами.
Окремі політики в Естонії висловили ще більш критичні оцінки. Лідер консервативної партії EKRE Мартін Хельме заявив, що риторика про загрозу Балтії використовується для посилення страху та мобілізації міжнародної підтримки.
Водночас він визнав, що країни Балтії самі частково сприяли формуванню подібного дискурсу, наголошуючи на загрозах з боку Росії з початку повномасштабної війни.
Попри критику, естонська сторона підтверджує свою незмінну підтримку України. У Таллінні наголошують, що співпраця з Києвом залишається стратегічно важливою, однак комунікація між партнерами має бути зваженою та узгодженою.
Особливу увагу в дискусії приділено ролі НАТО. Міністр закордонних справ Естонії підкреслив, що Альянс здатний ефективно реагувати на будь-які загрози, а п’ята стаття про колективну оборону залишається дієвим механізмом захисту.
Водночас він визнав, що політичні заяви, зокрема з боку президента США Дональд Трамп, які інколи критикують союзників, можуть впливати на сприйняття єдності Альянсу. Проте це не означає, що НАТО не виконає свої зобов’язання.
На тлі цих дискусій експерти зазначають, що тема потенційної загрози для Балтії регулярно з’являється у публічному просторі з 2022 року. Україна неодноразово попереджала, що агресивна політика Росії може поширитися на інші країни, якщо її не зупинити.
З іншого боку, країни Балтії, зокрема Естонія, Латвія та Литва, активно зміцнюють власну обороноздатність і співпрацю в межах НАТО. Вони також збільшують військові бюджети та розширюють присутність союзницьких сил на своїй території.
Ситуація навколо заяв Зеленського демонструє складність комунікації між союзниками в умовах війни. З одного боку — необхідність привертати увагу до потенційних загроз, з іншого — важливість узгодженості позицій і збереження єдності.
Наразі обидві сторони наголошують на важливості співпраці, однак інцидент став сигналом про те, що інформаційна політика також відіграє ключову роль у міжнародних відносинах під час війни.