Daypolitico

Позначка: Euractiv

  • ЄС може закрити двері для частини українців: чоловіків призовного віку хочуть виключити із системи захисту

    ЄС може закрити двері для частини українців: чоловіків призовного віку хочуть виключити із системи захисту

    У Європейському Союзі розпочалася нова дискусія щодо майбутнього мільйонів українських біженців, які перебувають у країнах блоку за програмою тимчасового захисту. За інформацією Euractiv, яку підтверджують документи Ради ЄС, серед варіантів, що нині обговорюються на рівні європейських урядів, є можливе виключення українських чоловіків призовного віку з оновленої системи тимчасового захисту після її наступного продовження.

    Йдеться про Директиву про тимчасовий захист (Temporary Protection Directive), яку Європейський Союз активував у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Саме ця система дозволила понад чотирьом мільйонам українців легально проживати, працювати, отримувати медичну допомогу та соціальну підтримку в країнах ЄС без проходження стандартних процедур надання притулку. Наразі дія програми офіційно продовжена до березня 2027 року.

    Однак війна триває вже понад чотири роки, а в Брюсселі дедалі частіше говорять про необхідність реформування механізму. Як повідомляє Euractiv із посиланням на внутрішню записку Ради ЄС, одним із можливих сценаріїв є продовження програми тимчасового захисту, але зі звуженням кола осіб, які зможуть нею скористатися надалі. Серед запропонованих варіантів — виключення чоловіків призовного віку та осіб, які залишили Україну з порушенням правил виїзду.

    Водночас наразі жодного остаточного рішення не ухвалено. Обговорення перебувають лише на етапі консультацій між державами-членами та інституціями Євросоюзу. Очікується, що подальшу долю системи тимчасового захисту міністри внутрішніх справ і міграції обговорять уже найближчими днями на засіданні Ради ЄС із питань юстиції та внутрішніх справ. Якщо країни-члени погодяться із необхідністю змін, тоді Європейська комісія повинна буде підготувати офіційну законодавчу пропозицію.

    Важливо, що ймовірні обмеження наразі стосуються лише нових заявників, які звертатимуться за тимчасовим захистом у майбутньому. Для українців, які вже отримали цей статус, правила поки що залишаються незмінними. Саме на цьому раніше наголошували представники Європейської комісії.

    Ще наприкінці лютого речник Єврокомісії Маркус Ламмерт заявляв, що чинне рішення про тимчасовий захист до березня 2027 року однаково поширюється на всіх українців незалежно від статі чи віку. За його словами, нинішні правила не передбачають жодних винятків для чоловіків призовного віку.

    Попри це, окремі країни вже почали порушувати питання перегляду підходів до українських біженців. Одним із найбільш активних прихильників жорсткіших правил стала Чехія. Раніше лідер чеської ультраправої партії SPD Томіо Окамура заявив про консультації щодо можливого припинення тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. Політик стверджував, що значна частина українців регулярно повертається до України та виїжджає назад до ЄС, що, на його думку, ставить під сумнів необхідність подальшого захисту. Ці заяви викликали гостру дискусію як у Чехії, так і серед української громади.

    Додатковим фактором стала ситуація у країнах Північної Європи. Наприклад, Норвегія вже ухвалила рішення обмежити надання колективного захисту для українських чоловіків віком від 18 до 60 років. Відтепер такі заявники не отримуватимуть автоматичного статусу й повинні будуть проходити індивідуальну процедуру розгляду клопотань про притулок. Норвезький уряд пояснив своє рішення необхідністю посилення контролю над міграційними потоками.

    У самому ЄС аргументи прихильників жорсткішого підходу базуються переважно на двох тезах. Перша — кадрові проблеми України під час війни та необхідність збереження мобілізаційного ресурсу держави. Друга — підготовка до майбутньої відбудови країни, яка потребуватиме значної кількості працездатного населення. Деякі уряди вважають, що механізм тимчасового захисту має поступово трансформуватися із надзвичайного гуманітарного інструменту у більш вибіркову систему.

    Разом із тим правозахисники та експерти з міграційної політики попереджають про ризики дискримінації. На їхню думку, виключення цілої категорії людей лише за віком і статтю може суперечити принципам європейського права та створити численні судові спори. Крім того, значна частина чоловіків, які перебувають у ЄС, мають законні підстави для виїзду з України, працюють, сплачують податки та інтегрувалися у країнах перебування.

    За останніми даними Eurostat, станом на березень 2026 року статус тимчасового захисту в країнах ЄС мали понад 4,33 млн громадян України. Найбільше українців перебуває у Німеччині, Польщі та Чехії. Дорослі чоловіки становлять близько 26,6% усіх отримувачів цього статусу.

    Водночас спеціальна представниця ЄС з питань українців Ільва Йоганссон раніше заявляла, що очікує продовження системи тимчасового захисту щонайменше до 2028 року. Однак формат такого продовження залишається відкритим питанням. У Брюсселі вже визнають, що початковий механізм, який задумувався як короткострокове рішення, поступово перетворюється на довгострокову міграційну політику для мільйонів українців.

    Саме тому найближчі рішення Євросоюзу можуть стати одними з найважливіших для українських громадян за кордоном від початку повномасштабної війни. Поки що мова йде лише про політичні дискусії та робочі документи, однак сам факт появи таких пропозицій свідчить: питання майбутнього тимчасового захисту в Європі входить у нову фазу.

  • У ЄС занепокоєні можливим зв’язком іранських військових аташе з КВІР

    У ЄС занепокоєні можливим зв’язком іранських військових аташе з КВІР

    У Європейському Союзі посилюється занепокоєння щодо присутності та діяльності іранських військових аташе в низці європейських країн, яких у закритих аналітичних документах підозрюють у можливому зв’язку з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР) та використанні дипломатичного статусу як прикриття для діяльності, що виходить за межі офіційних дипломатичних функцій.

    Про це повідомляє Euractiv із посиланням на непублічну доповідь європейських структур безпеки, з якою ознайомилися журналісти видання.

    Згідно з документом, частина іранських військових аташе, які офіційно працюють при посольствах Ірану в країнах ЄС, можуть фактично бути діючими офіцерами КВІР, які виконують завдання, пов’язані з військово-розвідувальною або координаційною діяльністю. У доповіді наголошується, що така практика потенційно дозволяє представникам структури, яка в Європейському Союзі вже фігурує як терористична організація, користуватися перевагами дипломатичного статусу, включно з імунітетом, захистом від переслідування та вільним пересуванням у межах Шенгенської зони.

    Аналітики, які готували документ, звертають увагу на те, що наявність подібних посадових осіб у дипломатичних місіях створює складну ситуацію для європейських спецслужб, оскільки формально їхня діяльність захищена міжнародними дипломатичними нормами, але водночас існують підозри щодо їхнього зв’язку з військовими структурами, які перебувають під санкціями.

    Серед конкретних прикладів у доповіді згадується військовий аташе Ірану в Польщі Мохаммад Нагхізадех. Його ім’я наводиться як один із випадків, що викликають особливу увагу європейських аналітиків у контексті загальної присутності іранських військових представників у регіоні.

    У документі також детально розглядається ширший геополітичний контекст. Зазначається, що після ескалації напруженості між Іраном, США та Ізраїлем роль КВІР усередині іранської політичної системи ще більше зросла. У доповіді йдеться про те, що Корпус поступово перетворюється на ключовий центр ухвалення рішень у сфері безпеки та зовнішньої політики, а його вплив на державні інституції Ірану посилився.

    Окремо згадується фігура командувача КВІР Ахмада Вахіді, якого в документі описують як одну з центральних осіб у структурі силового блоку Ірану. Йому приписують значний вплив на координацію силових відомств, формування політичних рішень у сфері безпеки та участь у визначенні переговорних позицій Тегерана у відносинах із міжнародними партнерами. При цьому в доповіді підкреслюється, що зростання ролі КВІР змінює баланс сил усередині іранської держави, зміщуючи його у бік військово-силового блоку.

    На цьому тлі європейські аналітики висловлюють побоювання, що дипломатична присутність осіб, пов’язаних із КВІР, може створювати потенційні ризики для безпеки країн ЄС. Зокрема, йдеться про можливі операції впливу, розвідувальну діяльність, а також використання дипломатичних каналів для координації дій за межами офіційних дипломатичних функцій.

    У зв’язку з цим у закритій доповіді містяться рекомендації щодо можливих політичних і дипломатичних кроків. Серед них — запровадження додаткових санкцій проти осіб, які можуть бути пов’язані з КВІР, а також перегляд статусу іранських військових аташе у країнах ЄС. Окремо пропонується розглянути можливість їх вислання з європейських держав як кроку, спрямованого на посилення тиску на Тегеран і обмеження впливу структур, які в ЄС вважають дестабілізуючими.

    У документі підкреслюється, що подібні заходи можуть стати частиною ширшої стратегії міжнародної ізоляції іранського Корпусу вартових ісламської революції та зменшення його можливостей діяти за межами країни.

    Питання статусу іранських дипломатичних і військових представників у Європі вже тривалий час залишається предметом політичних дискусій у ЄС. Частина експертів і політиків наголошує, що якщо організація офіційно визнається терористичною, то її представники не повинні користуватися дипломатичними привілеями на території європейських країн. Інші ж вказують на необхідність балансувати між безпековими міркуваннями та дотриманням міжнародного дипломатичного права.

    Раніше служби безпеки Німеччини попереджали, що Іран може активізувати гібридну та розвідувальну діяльність у Європі після завершення активної фази конфліктів зі США та Ізраїлем. У цих оцінках йшлося про потенційні ризики шпигунства, впливу на діаспори та використання нелегальних мереж для операцій за кордоном.

    Додаткового резонансу ситуації додають і зовнішні ініціативи США, де, за попередніми повідомленнями, пропонується винагорода до 15 мільйонів доларів за інформацію про фінансові механізми, пов’язані з КВІР. У Вашингтоні це розглядають як частину ширшої кампанії тиску на іранські структури, які США вважають загрозою міжнародній безпеці.

  • ЄС збільшив видачу віз росіянам: Франція стала лідером попри війну і санкції

    ЄС збільшив видачу віз росіянам: Франція стала лідером попри війну і санкції

    У 2025 році країни Європейського Союзу зафіксували зростання кількості виданих шенгенських віз громадянам Росії більш ніж на 10%, попри чинні санкції проти Москви та триваючу повномасштабну війну Росії проти України. Про це повідомляє Euractiv із посиланням на конфіденційні дані Європейської комісії та дипломатичні джерела в ЄС, які знайомі з внутрішньою статистикою так званого «Шенгенського барометра».

    Згідно з оприлюдненими даними, росіяни у 2025 році подали понад 670 тисяч заяв на отримання шенгенських віз, що майже на 8% більше порівняно з попереднім роком. Європейські консульства розглянули та задовольнили приблизно 620 тисяч заяв, що означає зростання приблизно на 10,2% у річному вимірі. Абсолютна більшість виданих дозволів припала на туристичні поїздки — близько 77% усіх віз, тоді як решта стосувалася відвідування родичів і друзів, а також ділових поїздок до країн ЄС.

    Географічний розподіл видачі віз демонструє суттєву нерівномірність політики всередині Євросоюзу. Майже три чверті всіх шенгенських віз для громадян Росії були видані трьома країнами — Францією, Італією та Іспанією. Саме ці держави, які мають потужний туристичний сектор і значну залежність від міжнародного туризму, залишаються ключовими напрямками для російських заявників навіть після різкого погіршення відносин між Москвою та Брюсселем.

    Найбільше уваги викликала ситуація у Франції, яка, за даними дипломатичних джерел, не лише стала лідером за кількістю виданих дозволів, але й продемонструвала найшвидше зростання. У 2025 році кількість шенгенських віз, виданих росіянам французькими консульствами, збільшилася більш ніж на 23%. Це зробило Францію головним центром видачі дозволів для громадян РФ у межах ЄС, що вже спричинило політичні дискусії всередині блоку.

    Оприлюднені дані оголили глибокі розбіжності між державами-членами ЄС щодо політики стосовно російських громадян. Країни Балтії, а також держави Північної Європи, вже тривалий час наполягають на максимальному обмеженні або повній забороні туристичних поїздок росіян до Євросоюзу. Їхня позиція базується на тому, що війна проти України триває, а отже, громадяни Росії не повинні мати можливість вільно подорожувати до країн ЄС з метою відпочинку чи шопінгу.

    Водночас низка країн Західної та Південної Європи, зокрема Франція, Італія та Іспанія, дотримуються більш стриманої позиції. Вони формально підтримують санкційний тиск на Росію, але не вводять повної заборони на видачу віз, аргументуючи це необхідністю дотримання чинних правил Шенгенської системи, а також економічною важливістю туристичного потоку. Саме ця суперечність між політичними заявами та практикою стала одним із головних предметів критики всередині ЄС.

    Інформація про масштабну видачу віз громадянам Росії вже неодноразово ставала предметом закритих консультацій між європейськими столицями. За даними дипломатів, на початку 2026 року статистика щодо російських заявників навіть зникла з оновленої версії «Шенгенського барометра», що викликало додаткову напругу між країнами-членами. Лише після втручання кількох держав, які вимагали прозорості, дані були повернуті в окремий технічний звіт у травні 2026 року.

    Європейські дипломати, яких цитує видання, зазначають, що Франція висловлювала невдоволення публікацією цих даних і виступала проти їх включення до загальнодоступних звітів. У Брюсселі офіційно утримуються від коментарів щодо можливого політичного тиску на статистичні структури, однак підтверджують, що питання візової політики щодо Росії залишається одним із найбільш чутливих у внутрішніх дискусіях Євросоюзу.

    У Європейській комісії заявляють, що продовжують моніторинг ситуації та регулярно оновлюють аналітичні дані щодо видачі віз громадянам Росії. Водночас у відомстві визнають, що остаточні рішення щодо візової політики залишаються у компетенції національних урядів країн-членів, що й створює різноспрямовану практику всередині Шенгенської зони.

    На тлі цього в ЄС продовжуються дискусії щодо можливого посилення обмежень для громадян Росії. Серед обговорюваних варіантів — запровадження додаткових критеріїв перевірки заявників, а також заборона на в’їзд для осіб, які мають безпосередній бойовий досвід участі у війні проти України. Очікується, що відповідні пропозиції можуть бути винесені на рівень офіційного обговорення вже найближчим часом.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Євросоюз призупинив дію угоди про спрощений візовий режим із Москвою, а також рекомендував країнам-членам обмежити видачу віз російським громадянам. Окремі держави, зокрема Естонія, Латвія, Литва, Польща та Фінляндія, запровадили додаткові національні обмеження або фактичні заборони на в’їзд росіян через свої кордони, навіть за наявності шенгенських віз, виданих іншими країнами.

    У 2025 році також почали діяти нові загальноєвропейські правила, які скасували можливість отримання багаторазових шенгенських віз для громадян Росії. Відтепер росіяни змушені подавати нову заявку на кожну поїздку до країн ЄС, що значно ускладнило та сповільнило процес подорожей.

    Попри це, остання статистика свідчить, що попит на візи з боку російських громадян залишається стабільно високим, а політика країн ЄС щодо цього питання продовжує залишатися розділеною між прагматичними економічними інтересами та політичними вимогами безпеки й санкційного тиску.