Daypolitico

Позначка: евакуація поранених

  • Український робот перевершив власні можливості: «Робоноші» вивезли чоловіка вагою 170 кг

    Український робот перевершив власні можливості: «Робоноші» вивезли чоловіка вагою 170 кг

    Українська компанія ARMOLAB провела незвичайні випробування наземного роботизованого комплексу «Робоноші», призначеного для евакуації поранених військовослужбовців. Під час тестування пристрій успішно перевіз чоловіка вагою 170 кілограмів, хоча його заявлена вантажопідйомність становить лише 120 кг. Результат продемонстрували на відео, а сам комплекс уже вдосконалили з урахуванням досвіду використання на фронті.

    Про випробування повідомила компанія ARMOLAB на своїй сторінці у Facebook. Деталі також оприлюднили РБК-Україна та OBOZ.UA.

    Головним учасником експерименту став співробітник компанії Назар, вага якого становить 170 кг. Чоловіка розмістили на роботизованій платформі, після чого комплекс почав рух і успішно перевіз його.

    Таким чином, під час випробування робот витримав навантаження на 50 кг більше за заявлену норму. Однак це не означає офіційного збільшення допустимої вантажопідйомності: виробник і надалі вказує показник 120 кг.

    Український робот перевершив власні можливості: «Робоноші» вивезли чоловіка вагою 170 кг

    «Робоноші» створені для транспортування поранених, потерпілих та людей, які потребують допомоги під час переміщення. Головне завдання комплексу — зменшити необхідність ручного перенесення військових на небезпечних ділянках.

    За технічними характеристиками пристрій важить 60 кг, може розвивати швидкість до 6 км/год із вантажем і долати до 20 км на одному заряді акумуляторів.

    Його дорожній просвіт становить 140 мм, а довжина в розгорнутому стані — 180 см. У складеному вигляді робот займає значно менше місця, що спрощує його транспортування та зберігання.

    Особливість оновленої конструкції полягає в тому, що її вдосконалювали безпосередньо за відгуками військових медиків Куп’янського напрямку.

    Після використання комплексу в бойових умовах розробники змінили систему живлення. Тепер акумуляторний відсік вміщує дві батареї, завдяки чому заявлений запас ходу збільшився з 10 до 20 км.

    Також інженери посилили металеві кріплення та вузли фіксації, щоб зробити конструкцію надійнішою під час руху нерівною місцевістю.

    На шасі встановили широкий допоміжний каток, який має покращити прохідність, стабільність і полегшити складання комплексу.

    Окремо модернізували місце для транспортування пораненого. На несучій платформі з’явилася спеціальна подушка, покликана зменшувати вібраційне навантаження та ризик порушення дихання під час евакуації.

    Панель керування й індикатори заряду перенесли до торцевої частини подушки. Це дозволяє оператору зручніше контролювати роботу системи.

    Наземні роботи поступово стають важливим інструментом евакуації поранених на українському фронті.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про бійця 66-ї механізованої бригади, який під час евакуації непритомного побратима на наземному роботизованому комплексі відбив атаку трьох російських FPV-дронів.

    Цей випадок показав, наскільки небезпечним може бути порятунок військових безпосередньо поблизу бойових позицій.

    Використання роботизованих платформ дозволяє скорочувати час перебування евакуаційних груп у небезпечних районах та зменшувати фізичне навантаження на медиків.

    Водночас ефективність таких засобів залежить від рельєфу місцевості, стабільності зв’язку, заряду акумуляторів і бойової обстановки.

    Випробування «Робонош» із навантаженням 170 кг стало демонстрацією запасу міцності української розробки. Проте для визначення її можливостей у реальних умовах необхідно враховувати не лише вагу вантажу, а й тривалість руху, прохідність і безпеку транспортування постраждалого.

    Модернізація комплексу триває, а досвід військових медиків залишається одним із головних чинників його подальшого вдосконалення.

  • «Прикрив собою буквально»: поранений воїн ЗСУ відбив атаку трьох FPV і врятував непритомного побратима

    «Прикрив собою буквально»: поранений воїн ЗСУ відбив атаку трьох FPV і врятував непритомного побратима

    У 66-й окремій механізованій бригаді імені князя Мстислава Хороброго показали одну з найважчих евакуацій поранених за весь час використання підрозділом наземних роботизованих комплексів. Боєць самохідного артилерійського дивізіону з позивним «Британець», уже маючи численні осколкові поранення, супроводжував важкопораненого непритомного побратима і під час руху знищив зі стрілецької зброї три російські FPV-дрони. Два моменти збиття потрапили на відео.

    Відео 10 вересня оприлюднила сама 66-та ОМБр. За інформацією бригади, двоє військовослужбовців зазнали поранень унаслідок російської атаки. Один із них перебував у вкрай важкому стані й був без свідомості. «Британець» також отримав численні осколкові поранення та втратив частину засобів індивідуального захисту, однак залишився поряд із товаришем і фактично став його останнім захистом до моменту, коли обох вдалося вивести з небезпечної зони.

    Чекати на класичну евакуаційну групу було небезпечно: російські атаки продовжувалися. Тому військові задіяли наземний роботизований комплекс — безпілотну платформу, здатну перевозити поранених без необхідності відправляти під вогонь додаткових людей. Керував комплексом військовослужбовець із позивним «Мангуст», оператор першого механізованого батальйону «KASSTA». Саме його роботу разом із діями «Британця» у бригаді назвали ключовою для успіху місії.

    На оприлюднених кадрах видно, як наземний комплекс рухається з пораненим військовим, тоді як «Британець» іде поряд. У цей момент їх атакують російські FPV. Військовий відкриває вогонь зі стрілецької зброї та намагається збити безпілотники ще до того, як вони досягнуть платформи. За даними 66-ї бригади, загалом під час евакуації він знищив три FPV-дрони, причому два збиття зафіксувала камера.

    Фактично боєць одночасно виконував кілька завдань: сам залишався пораненим, контролював стан непритомного товариша, рухався поряд із евакуаційною платформою та відбивав атаки безпілотників. У 66-й ОМБр наголосили, що для підрозділу ця операція стала однією з найскладніших за весь час використання наземних роботизованих комплексів.

    Міністерство оборони України також звернуло увагу на цей епізод. У своєму інформаційному ефірі відомство окремо згадало «Британця» як військового, який супроводжував евакуаційний НРК із пораненим побратимом і збив три російські дрони, що намагалися уразити групу.

    Важливий у цій історії не лише особистий вчинок військового, а й сама технологія евакуації. Наземні роботизовані комплекси дедалі активніше використовують там, де відправлення звичайного автомобіля або евакуаційної групи створює надто великий ризик для людей. ЗСУ офіційно зазначають, що такі платформи можуть виконувати одразу кілька функцій: евакуювати поранених, доставляти боєприпаси та медичне майно, проводити логістичні й навіть розвідувально-ударні операції.

    Для 66-ї бригади це вже не експериментальна технологія. Підрозділ системно використовує наземних роботів на бойових завданнях. За власними даними бригади, лише у квітні її оператори НРК успішно виконали 183 місії. За результативністю застосування наземних комплексів підрозділ тоді піднявся на 11-те місце серед усіх підрозділів і на сьоме — серед частин Сухопутних військ у відповідному рейтингу системи Delta.

    У лютому перший механізований батальйон «KASSTA» вже повідомляв про дві успішні евакуації поранених за допомогою НРК протягом однієї доби. За словами військових, такі місії готуються заздалегідь: оператори вивчають маршрут, оцінюють ризики від ворожих безпілотників і лише після цього запускають платформу. Одна з операцій тоді тривала майже всю ніч.

    Навесні та влітку інтенсивність використання роботів лише зростала. У травні військові 66-ї ОМБр повідомляли, що за п’ять днів провели три евакуації поранених за допомогою наземних комплексів, а в червні встановили новий для себе рекорд — чотири евакуйовані військовослужбовці за добу.

    Причина такого активного переходу до роботизованої логістики — різке збільшення так званої «кілзони» на сучасному фронті. Невеликі FPV-дрони дозволяють противнику контролювати підступи до позицій і полювати на транспорт, через що навіть кілька кілометрів між передовою та безпечнішою зоною можуть стати надзвичайно небезпечними для евакуаційних автомобілів. Наземний робот не усуває цей ризик повністю, але дозволяє не відправляти під удари ще одну групу людей.

    Сама 66-та бригада раніше повідомляла про постійні атаки російських FPV на НРК на Лиманському напрямку. У березні військові показували інший епізод, коли оператор завдяки різкому маневру в останній момент урятував наземний комплекс від прямого влучання ворожого дрона. Тоді в бригаді прямо зазначали, що противник докладає значних зусиль, аби ускладнювати українську логістику саме ударами безпілотників.

    Масштаб цієї дронової загрози добре видно і зі статистики підрозділу. За підсумками серпня 66-та ОМБр повідомляла про знешкодження понад 600 російських FPV-дронів на Лиманському напрямку. Це показує, наскільки щільним стало застосування безпілотників безпосередньо над передовою й наскільки складними сьогодні є навіть завдання, які раніше вважалися відносно звичайними — підвезення боєприпасів чи евакуація пораненого.

    На цьому тлі відео з «Британцем» демонструє відразу дві реальності сучасної війни. Перша — людина все ще залишається вирішальним фактором навіть за активного використання роботів. Наземний комплекс зміг фізично вивезти важкопораненого, але під час атак FPV його прикривав інший військовий. Друга — роботизація вже безпосередньо рятує життя, дозволяючи евакуювати людей із районів, куди відправлення додаткового екіпажу могло б призвести до нових втрат.

    У бригаді не повідомили публічно ані точне місце проведення операції, ані актуальний стан обох поранених військових. Такі деталі з міркувань безпеки не розкриваються. Тому достовірно відомо саме те, що показано й підтверджено 66-ю ОМБр: двоє військовослужбовців були поранені, один перебував без свідомості, евакуацію проводили за допомогою НРК, а «Британець» під час неї знищив три ворожі FPV.

    Волонтерка Катерина Ножевнікова, поширивши відео, написала, що ці кадри мають побачити якомога більше людей. Вона звернула увагу на те, що військовий рухався відкритою місцевістю під загрозою дронів, але все одно залишався поряд із пораненим товаришем.

    Саме ця деталь і зробила історію резонансною: «Британець» уже сам потребував допомоги, проте в момент евакуації продовжив прикривати іншого. А роботизована платформа й оператор «Мангуст» дали шанс завершити місію без відправлення під нові атаки ще однієї групи військових.

  • Завдяки Андрію Єльцеву чергова партія димових шашок відправляється на фронт

    Завдяки Андрію Єльцеву чергова партія димових шашок відправляється на фронт

    Відомий ізраїльський бізнесмен Андрій Єльцев та його компанії “Galocor OÜ” і “Appire FZCO” вчергове допоміг ЗСУ, задонативши на виробництво димових шашок для потреб 71-шої окремої аеромобільної бригади ДШВ, які уже передані на фронт.

    Завдяки Андрію Єльцеву чергова партія димових шашок відправляється на фронт
    Завдяки Андрію Єльцеву чергова партія димових шашок відправляється на фронт

    “Завдяки димовим шашкам, виготовленими на донат Андрія Єльцева, наші бійці мають ефективний засіб для маскування під час виконання бойових задач на передовій. Зокрема ми використовуємо дим для сховку від FVP та евакуації поранених” – зазначила військова 71-шої окремої аеромобільної бригади ДШВ.

    Нагадаємо, Андрій Єльцев та його компанії “Galocor OÜ” і “Appire FZCO”  уже не вперше допомагають ЗСУ гуманітарними грузами та ремонтом техніки, яка відправляється на передову.

  • Лідерство власним прикладом: командир роти під вогнем особисто врятував поранених підлеглих

    Лідерство власним прикладом: командир роти під вогнем особисто врятував поранених підлеглих

    Журналіст Андрій Цаплієнко розповів про вчинок командира штурмової роти 475-го полку «Code 9.2» Владислава Польського, який ризикнув власним життям заради порятунку своїх побратимів.

    Ключові деталі та перебіг події

    • Захоплення позицій та поранення: Двоє українських штурмовиків успішно зайняли ворожі позиції, однак під час подальшої атаки дронів «Молнія» зазнали важких поранень.
    • Зрив дистанційної евакуації: Наземного робота, якого відправили для вивезення поранених, підбив ворожий дрон, через що бійці залишилися без допомоги на відкритій ділянці.
    • Рішення командира: Оцінивши загрозу для життя бійців, командир роти Владислав Польський особисто сів за кермо пікапа та, навіть не встигнувши одягнути бронежилет, рушив у зону обстрілу.
    • Успішне вивезення: Попри постійну небезпеку ураження, командир дістався поранених, завантажив їх в автомобіль та оперативно доставив у безпечне місце для надання медичної допомоги.

    З розповіді журналіста Андрія Цаплієнка:

    «Командир роти Владислав Польський сам сів за кермо пікапа. Навіть не встигнувши одягнути бронежилет, він поїхав у небезпечну зону, дістався поранених, завантажив їх у машину та вивіз до своїх. Саме так виглядає справжнє командування».

  • 50 тисяч місій без людей: як українські бойові роботи змінюють війну

    50 тисяч місій без людей: як українські бойові роботи змінюють війну

    Україна стрімко нарощує використання наземних бойових роботів на передовій, намагаючись замінити людей у найризикованіших місіях. Безпілотні наземні платформи вже доставляють боєприпаси, вивозять поранених, мінують підступи до позицій росіян, запускають FPV-дрони та виконують ударні завдання там, де для звичайного військового ризик загибелі є надто високим.

    Про це пише Business Insider, аналізуючи новий етап роботизації українського фронту. За даними видання, Україна фактично перетворює війну на полігон для масового застосування наземних безпілотних систем, які ще кілька років тому залишалися експериментальними зразками, а тепер дедалі частіше працюють у реальних бойових умовах.

    Головна причина такого прориву — надзвичайна небезпека так званої “кілзони” на передовій. Через мінні поля, артилерійські удари, FPV-дрони та постійне спостереження з повітря навіть доставка води, боєприпасів чи їжі на позиції може перетворитися на смертельну місію.

    Командир взводу 59-ї окремої штурмової бригади ЗСУ Андрій Кушнєров пояснив Business Insider, що відправляти водія-людину на такі маршрути означає фактично наражати його на величезну загрозу. Саме тому українські підрозділи дедалі частіше використовують роботизовані платформи, які можуть рухатися під вогнем без ризику для життя військових.

    Одним із символів цього нового напрямку стала українська компанія Ratel Robotics. Її перші розробки з’явилися наприкінці 2023 року й були доволі простими: фактично це були самохідні платформи з протитанковими мінами, які могли під’їжджати до ворожих цілей. Тепер компанія виробляє сотні наземних роботів щомісяця, а їхня вартість залежить від розміру, призначення та обладнання — від приблизно 2 тисяч до 40 тисяч доларів.

    Сучасні українські наземні роботи вже давно не обмежуються роллю “візків” для перевезення вантажу. Вони можуть транспортувати сотні кілограмів боєприпасів, доставляти продукти та воду, евакуювати поранених, встановлювати міни, підвозити FPV-дрони до зони запуску та навіть атакувати російські позиції.

    За інформацією Business Insider, у першій половині 2026 року Україна замовила 25 тисяч наземних роботизованих комплексів. Це вдвічі більше, ніж за весь 2025 рік. До кінця року планується виготовити близько 50 тисяч таких машин.

    Ці цифри свідчать про те, що йдеться вже не про окремі експериментальні поставки, а про масштабну зміну підходу до ведення війни. За даними українського віцепрем’єра та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, лише з початку 2026 року українські військові виконали понад 50 тисяч логістичних та евакуаційних місій за допомогою наземних роботизованих комплексів.

    В Україні нині працюють близько 280 виробників, які створюють понад 550 моделей наземних роботів. Державна оборонна екосистема Brave1 підтримує розвиток таких рішень, адже головна мета — максимально замінити людей машинами там, де це можливо.

    Генеральний директор Brave1 Андрій Гриценюк наголосив, що Україна не повинна ризикувати солдатами у завданнях, які можуть виконувати дрони та роботи. За його словами, усе, що можна замінити безпілотною системою, має бути замінене.

    Окремий напрямок — перетворення роботів на мобільні бойові платформи. Business Insider повідомляв, що українська компанія Frontline Robotics встановлює на наземні роботи бойові турелі Buria, які перетворюють їх на своєрідні “малі танки” для боротьби з російськими штурмовими та диверсійними групами. Такі машини можуть діяти у лісосмугах і підходити до небезпечних ділянок без присутності оператора поруч.

    За словами представників Frontline Robotics, оператори можуть керувати такими системами на відстані 20–50 кілометрів від небезпечної зони. Це дозволяє тримати людей подалі від прямого вогню, але при цьому зберігати можливість впливати на ситуацію на передовій.

    Водночас наземні роботи залишаються витратним матеріалом війни. За словами українських військових, поблизу лінії фронту така машина часто витримує лише від п’яти до десяти місій. Її можуть уразити FPV-дрони, артилерія, міни або стрілецька зброя. Проте українська логіка проста: якщо робот втрачено, але врятовано життя солдата, місія вже виправдана.

    Саме тому виробники працюють над підвищенням живучості техніки. На роботи встановлюють протиосколкове бронювання, покращують прохідність, додають засоби захисту від дронів і системи зв’язку, які мають працювати навіть в умовах активної радіоелектронної боротьби.

    Українські військові вважають, що масове використання дешевих і швидкозамінних роботизованих систем може змінити саму логіку сучасної війни. Якщо раніше головну роль відігравала дорога бронетехніка, то тепер дедалі важливішою стає здатність швидко виробляти багато дешевих платформ, втрати яких не є критичними для армії.

    Досвід України вже уважно вивчають інші держави. Експерти наголошують, що майбутні війни можуть вигравати не лише країни з найсучаснішими одиничними системами озброєння, а ті, хто здатен швидко масштабувати виробництво роботів, дронів і автономних платформ.

    Для України ж це питання не лише технологічної переваги, а й виживання. Кожен робот, який доставив боєприпаси, вивіз пораненого або прийняв на себе удар замість людини, означає збережене життя. Саме тому наземні бойові роботи дедалі частіше стають не фантастикою з майбутнього, а буденною частиною українського фронту.

  • Нові мільярди на дороги: Кабмін запускає масштабний ремонт по всій Україні

    Нові мільярди на дороги: Кабмін запускає масштабний ремонт по всій Україні

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення додаткових 3,5 мільярда гривень із резервного фонду державного бюджету на терміновий ремонт автомобільних доріг місцевого значення. За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, кошти спрямують на відновлення найбільш проблемних і стратегічно важливих ділянок дорожньої мережі, від яких залежить як повсякденне життя громадян, так і ефективність роботи Сил оборони України.

    Про це глава уряду повідомила у своєму Telegram-каналі, наголосивши, що в умовах повномасштабної війни дорожня інфраструктура є одним із ключових елементів стійкості держави. Йдеться не лише про комфорт пересування, а насамперед про безпеку людей, швидкість реагування екстрених служб, евакуацію поранених та постачання необхідних ресурсів військовим підрозділам.

    За словами Свириденко, фінансування буде розподілене між усіма областями України. Водночас кошти не виділятимуться автоматично або на загальні потреби регіонів. Однією з головних умов стане співфінансування проєктів із місцевих бюджетів. Такий підхід має забезпечити більш відповідальне використання державних ресурсів і дозволити зосередити увагу на тих ділянках доріг, які дійсно потребують невідкладного відновлення.

    Прем’єр-міністерка зазначила, що йдеться насамперед про дороги місцевого значення, які в багатьох випадках є єдиним шляхом сполучення між громадами, лікарнями, освітніми закладами та адміністративними центрами. Частина цих маршрутів зазнала суттєвих руйнувань через інтенсивне використання під час війни, рух важкої військової техніки, а також через недостатнє фінансування ремонтів у попередні роки.

    Особливий акцент уряд робить на забезпеченні потреб оборони. З початку повномасштабного вторгнення Росії питання військової логістики стало одним із ключових для української держави. Від якості дорожнього покриття залежить швидкість доставки озброєння, боєприпасів, пального та гуманітарних вантажів. Крім того, справні дороги є критично важливими для евакуації поранених військових із прифронтових районів та їх оперативного транспортування до медичних закладів.

    Уряд наголошує, що відновлення дорожньої інфраструктури є частиною комплексної політики зміцнення внутрішньої стійкості країни. Попри значне навантаження на державний бюджет через війну, влада продовжує інвестувати в об’єкти, які мають стратегічне значення для функціонування економіки та забезпечення безпеки населення.

    Для цивільних громадян ремонт доріг означатиме покращення доступу до базових послуг. У багатьох регіонах саме стан місцевих автошляхів визначає швидкість прибуття карет швидкої допомоги, рятувальників та інших екстрених служб. Особливо це актуально для невеликих населених пунктів і сільських громад, де дорожня мережа часто перебуває у складному стані.

    Окрему увагу уряд приділяє підтримці регіональної економіки. Якісна транспортна інфраструктура дозволяє швидше перевозити продукцію підприємств, забезпечувати роботу логістичних центрів та підтримувати економічну активність навіть в умовах воєнного часу. Експерти неодноразово наголошували, що дороги залишаються одним із найважливіших факторів для розвитку бізнесу та залучення інвестицій у регіони.

    Рішення про додаткові 3,5 мільярда гривень стало продовженням масштабної кампанії з відновлення транспортної інфраструктури, яку уряд реалізує протягом останніх місяців. Раніше Юлія Свириденко повідомляла, що в Україні вже завершено першочергову ліквідацію післязимових пошкоджень на дорогах державного та міжнародного значення. Загалом дорожнім службам вдалося відремонтувати близько 14 мільйонів квадратних метрів дорожнього покриття.

    За даними уряду, це стало рекордним показником за весь період повномасштабної війни. Такого обсягу планових ремонтних робіт на автошляхах не виконували з початку російського вторгнення у 2022 році. Влада пояснює це необхідністю підтримувати працездатність транспортної системи країни навіть в умовах постійних атак на інфраструктуру та обмежених фінансових ресурсів.

    Паралельно триває реалізація великих інфраструктурних проєктів. Одним із них стало відкриття на початку червня Північного обходу Рівного — нового транспортного коридору довжиною 14,5 кілометра. Ця магістраль має стратегічне значення для західних областей України, оскільки дозволяє розвантажити міські дороги від транзитного транспорту та забезпечує швидший вихід до міжнародної траси Київ — Чоп.

    Крім того, нова дорога покращує сполучення з ключовими пунктами пропуску на українсько-польському кордоні, через які проходить значна частина міжнародних вантажоперевезень, гуманітарної допомоги та логістичних маршрутів, необхідних для підтримки України в умовах війни.

    У Кабінеті Міністрів переконані, що додаткові інвестиції у ремонт місцевих доріг дозволять не лише підвищити рівень безпеки населення, а й зміцнити обороноздатність країни. В умовах триваючої російської агресії якісна транспортна інфраструктура залишається одним із ключових факторів, що забезпечують стабільність держави, ефективність роботи армії та безперервне функціонування економіки. З огляду на це уряд планує і надалі спрямовувати ресурси на відновлення та модернізацію дорожньої мережі, яка відіграє дедалі важливішу роль як у тилу, так і поблизу лінії фронту.

  • Сирський: у квітні зменшилась кількість тяжких поранень у ЗСУ

    Сирський: у квітні зменшилась кількість тяжких поранень у ЗСУ

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив про позитивні зміни у сфері медичного забезпечення українських військових, які фіксуються за підсумками квітня. За його словами, відзначено зниження кількості тяжких поранень серед військовослужбовців, що може свідчити про поступове підвищення ефективності системи медичної допомоги на фронті.

    Про це він написав на своїй сторінці у Facebook, коментуючи стан організації медичного забезпечення у Силах оборони України. Сирський наголосив, що питання якості та оперативності допомоги пораненим залишається одним із пріоритетів військового командування.

    За словами головнокомандувача, для аналізу реального стану спроможностей медичної системи було залучено військових медиків усіх рівнів — від польових підрозділів до госпітальних ланок. Такий підхід дозволив комплексно оцінити, як працює система евакуації та надання допомоги безпосередньо в зоні бойових дій.

    Особливу увагу приділили критичним етапам — першій допомозі на полі бою, стабілізації стану поранених та швидкості їх доставки до медичних підрозділів. Саме ці фактори, за оцінками військових, найбільше впливають на шанси збереження життя та зменшення важких наслідків поранень.

    Сирський зазначив, що у квітні спостерігалося зниження кількості тяжких поранень, а також окреслилася позитивна тенденція щодо зменшення випадків ампутацій. Він підкреслив, що ці показники не є випадковими, а відображають системні зміни у підходах до тактичної медицини та організації евакуації.

    «Важливо відзначити, що у квітні зафіксовано зниження кількості тяжких поранень. Також спостерігається позитивна тенденція щодо зменшення кількості ампутацій», — заявив він.

    Одним із ключових факторів покращення ситуації Сирський назвав підвищення рівня підготовки особового складу. За його словами, військові дедалі частіше володіють базовими навичками тактичної медицини, що дозволяє надавати допомогу ще до прибуття медиків.

    Особливу увагу приділяють правильному використанню турнікетів, зупинці критичних кровотеч і своєчасній їх конверсії — процедурі, яка дозволяє зменшити ризики ускладнень під час транспортування поранених. Саме ці навички, за оцінкою командування, суттєво впливають на виживаність у перші хвилини після поранення.

    У ЗСУ наголошують, що система медичної евакуації продовжує адаптуватися до умов повномасштабної війни. Йдеться про скорочення часу доставки поранених до стабілізаційних пунктів, покращення координації між підрозділами та впровадження нових стандартів роботи медичних груп.

    Також триває вдосконалення логістики евакуації, що дозволяє швидше реагувати на масові бойові втрати та зменшувати навантаження на передові медичні ланки.

    Військове командування підкреслює, що навіть незначне зниження кількості тяжких поранень має стратегічне значення. Це безпосередньо впливає на збереження боєздатності підрозділів, швидкість повернення військових до служби та загальну стійкість армії в умовах тривалих бойових дій.

    Питання бойової медицини залишається одним із ключових напрямів розвитку Сил оборони України, оскільки від нього залежить не лише ефективність на полі бою, а й рівень втрат особового складу.

    Командування ЗСУ продовжує роботу над удосконаленням системи медичного забезпечення, роблячи акцент на практичній підготовці військових, швидкості реагування та впровадженні сучасних підходів до порятунку життя на фронті.

  • Сирський наказав перевірити логістику на фронті

    Сирський наказав перевірити логістику на фронті

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський доручив провести масштабну перевірку організації логістичного забезпечення підрозділів, які виконують бойові завдання на передньому краї оборони. Відповідне рішення ухвалене на тлі повідомлень про проблеми із постачанням у частині підрозділів та суспільного резонансу навколо умов служби військових.

    Як повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України, командувачі угруповань військ і командири корпусів мають до 20 травня здійснити комплексну перевірку системи забезпечення підрозділів, які перебувають безпосередньо на лінії бойового зіткнення. Йдеться про оцінку організації підвезення боєприпасів, продовольства, води, медичного забезпечення, засобів зв’язку та іншого критично необхідного майна.

    Окрему увагу наказано приділити питанню евакуації поранених, а також застосуванню сучасних технічних засобів логістики, зокрема наземних роботизованих комплексів, які дедалі частіше використовуються для доставки вантажів у зони підвищеного ризику. У Генштабі наголошують, що такі рішення спрямовані на мінімізацію ризиків для особового складу та підвищення ефективності забезпечення військ у складних умовах фронту.

    Причиною посиленої уваги до логістичного напрямку стали події навколо підрозділів на Харківському напрямку. Наприкінці квітня у публічному просторі з’явилися повідомлення від родичів військовослужбовців 14-ї окремої механізованої бригади, які заявляли про критичні умови перебування бійців на позиціях. За їхніми словами, військові протягом тривалого часу стикалися з нестачею води та харчів, що викликало широкий суспільний резонанс.

    Згодом Генеральний штаб повідомив про кадрові рішення, ухвалені за результатами перевірок. Було оголошено про звільнення командирів 14-ї бригади та одного з корпусів. Причинами названо приховування реального стану справ, недоліки в організації управління, а також прорахунки у забезпеченні підрозділів, що вплинули на бойову ефективність і ситуацію на окремих ділянках фронту.

    Після цього новопризначений командир 14-ї окремої механізованої бригади Тарас Максімов провів відеозустріч із військовослужбовцями, які продовжують виконувати завдання на Харківському напрямку. Під час розмови він запевнив особовий склад у посиленні контролю за забезпеченням, а також пообіцяв пришвидшити організацію ротації для тих військових, які тривалий час перебувають на передових позиціях без належного відпочинку.

    У військовому керівництві наголошують, що логістика є одним із ключових елементів бойової стійкості армії, особливо в умовах інтенсивних бойових дій. Вчасне постачання ресурсів, належна координація між підрозділами та контроль за виконанням наказів безпосередньо впливають на здатність утримувати позиції та ефективно протидіяти противнику.

    Водночас у Генштабі підкреслюють, що в умовах широкомасштабної війни навантаження на логістичні структури суттєво зросло, що вимагає постійного вдосконалення системи управління, запровадження нових технологічних рішень і більш жорсткого контролю на всіх рівнях.

    Очікується, що за результатами перевірки, ініційованої Олександром Сирським, буде сформовано узагальнений звіт із пропозиціями щодо вдосконалення системи логістичного забезпечення. Ці напрацювання можуть стати основою для подальших організаційних змін у структурі забезпечення Збройних сил України та посилення оперативної ефективності військ на передовій.

  • ЗСУ стикаються з труднощами в евакуації поранених на Курщині

    ЗСУ стикаються з труднощами в евакуації поранених на Курщині

    Ситуація для Збройних Сил України в Курській області Росії стає все складнішою. Завідомо про джерела на місці, наразі відзначається серйозна напруга на фронті, де українські війська стикаються з новими викликами, що забезпечують проведення операцій, зокрема й евакуацію поранених.

    Наприклад, як нам розповіли джерела, військовослужбовця з А1008 Володимира Карпенка не можуть евакуювати на територію України з 5 листопада. При цьому військовослужбовець отримав поранення спини та ноги.

    Ймовірно, проблеми з евакуацією поранених пов’язані із нестачею медиків на фронті.

  • Норвегія виділить 9,5 млн доларів на евакуацію тяжкопоранених з України

    Норвегія виділить 9,5 млн доларів на евакуацію тяжкопоранених з України

    Прем’єр-міністр Норвегії оголосив про рішення уряду виділити 9,5 мільйона доларів на евакуацію тяжкопоранених українських військових до медичних установ у Європі. Цей крок спрямований на підтримку України в умовах триваючого конфлікту і забезпечення необхідної медичної допомоги для постраждалих.

    Видання VG зазначило, що з серпня 2022 року переобладнаний літак SAS, який є реанімацією, що літає, вивозить поранених з України на лікування в інші європейські країни. Угода між Норвегією та ЄС мала закінчитися в листопаді, однак тепер її продовжили.

    За словами прем’єр-міністра країни Йонаса Гар Стьоре, майже половина з тих, хто вилетів з України на стаціонарне лікування, були евакуйовані норвезькими літаками (1931 пацієнт).

    Він розповів, що багато хто з пацієнтів має онкологічні захворювання, поранення, смертельні опіки та переломи кінцівок.

    Вони летять до Польщі, звідки їх транспортують до лікарень по всій Європі.

    400 пацієнтів, які перебували на борту літака Norwegian Medevac, отримали лікування в Норвегії.