Daypolitico

Позначка: Facebook

  • Дітям до 13 років — без соцмереж: ЄС готує найжорсткіші правила для платформ

    Дітям до 13 років — без соцмереж: ЄС готує найжорсткіші правила для платформ

    Європейська комісія 17 вересня представила масштабний законодавчий проєкт EU KIDS Act, який має суттєво змінити правила доступу дітей до соціальних мереж, відеоплатформ, онлайн-ігор та сервісів зі штучним інтелектом. Найпомітніша норма — діти до 13 років взагалі не повинні мати акаунтів у соціальних мережах, а самостійно створювати власний профіль у ЄС пропонують дозволяти лише з 15 років.

    Для підлітків від 13 до 15 років передбачений проміжний режим: батьки або опікуни зможуть створити для них спеціальний обмежений акаунт, контролювати контакти та встановлювати максимальний час використання сервісу — до однієї години на день.

    Водночас це ще не чинний закон. Пропозицію Єврокомісії мають розглянути Європейський парламент і Рада ЄС. Лише після переговорів між інституціями та остаточного схвалення нові правила зможуть стати обов’язковими на території Євросоюзу.

    До 13 років — без власного акаунта

    Єврокомісія пропонує побудувати систему поступового доступу дітей до цифрових сервісів залежно від віку.

    Для дітей молодше 13 років власні акаунти у соцмережах мають бути заборонені.

    При цьому ЄС не збирається повністю «відключати» дітей від інтернету. На спеціалізованих дитячих відеоплатформах батьки зможуть дозволяти дитині переглядати контент через власний батьківський акаунт.

    Але й тут діятимуть обмеження: персоналізована стрічка та пошук мають бути вимкнені, а тривалість користування батьки зможуть обмежити максимум однією годиною на добу.

    Тобто ідея Єврокомісії полягає не просто у формальній перевірці дати народження, а в тому, щоб принципово змінити спосіб взаємодії дітей із цифровими платформами.

    Для 13–14-річних — лише «мініакаунти»

    Діти від 13 років і до моменту досягнення 15-річчя зможуть користуватися соцмережами, але лише через спеціальний обмежений профіль.

    Такий акаунт має створювати та контролювати батько, мати або законний опікун.

    Функціональність буде урізаною: батьки контролюватимуть контакти, а щоденне користування конкретним сервісом не повинно перевищувати однієї години.

    А вже з 15 років підліток зможе самостійно відкрити власний акаунт.

    Однак це не означає, що після 15 років для платформ зникають обмеження. До 18-річчя користувача соцмережі та інші цифрові сервіси повинні працювати за принципом safe by design — безпечні за замовчуванням.

    Нескінченну стрічку для дітей хочуть прибрати

    EU KIDS Act спрямований не лише на вікові обмеження.

    Єврокомісія хоче заборонити або серйозно обмежити функції, які можуть навмисно утримувати дитину біля екрана.

    Серед них — нескінченний скролінг, нав’язливі push-сповіщення у години сну, механіки винагороди за постійне повернення до застосунку та алгоритми, що поступово затягують користувача у дедалі екстремальніший або потенційно шкідливий контент.

    Рекомендаційні алгоритми для неповнолітніх мають бути перероблені так, щоб дитина отримувала більше можливостей самостійно контролювати, який контент їй показують.

    Окремо пропонується заборонити неповнолітнім проводити прямі трансляції.

    Акаунти дітей зроблять приватними

    За задумом Єврокомісії, профіль неповнолітнього має бути приватним за замовчуванням.

    Платформи повинні максимально знизити ризик небажаних контактів із незнайомими людьми та дати дитині прості інструменти блокування і вимкнення контактів.

    Окремі обмеження стосуватимуться доступу сервісів до чутливих функцій пристрою.

    За моделлю, яку пропонує Комісія, геолокація та інші потенційно ризиковані функції для дитячих акаунтів мають бути максимально обмежені або вимкнені за замовчуванням.

    Під правила потраплять і ШІ-чатботи

    EU KIDS Act виходить далеко за межі Instagram, TikTok чи Facebook.

    Нові принципи «безпеки за замовчуванням» поширюватимуться також на онлайн-ігри, цифрові сервіси, AI-компаньйонів і чатботи.

    Особливу увагу ЄС приділяє так званим AI companions — системам, які імітують дружні або романтичні стосунки з користувачем.

    Єврокомісія побоюється, що діти можуть формувати емоційну залежність від таких систем.

    Тому чатботи в дитячих застосунках чи іграх не повинні автоматично активуватися, нав’язуватися дитині або спеціально підштовхувати її до тривалої взаємодії. Їх також має бути легко вимкнути.

    Вік користувача доведеться справді перевіряти

    Одне з головних питань — як заборона працюватиме на практиці, якщо дитина просто вкаже іншу дату народження.

    Єврокомісія прямо визнає: нинішня система, коли користувачу достатньо вписати потрібний рік народження, фактично не працює.

    Саме тому EU KIDS Act передбачає значно жорсткіший механізм age assurance — підтвердження віку.

    Платформи та магазини застосунків мають визначати, чи відповідає користувач віковим вимогам.

    При цьому ЄС заявляє, що перевірка повинна розкривати платформі лише необхідну інформацію про вік, а не повні паспортні чи інші персональні дані користувача.

    Тема такої верифікації в Європі готується вже давно.

    Раніше Nenka.info писала про новий європейський інструмент перевірки віку користувачів, який дозволяє підтверджувати досягнення певного віку без передачі платформі повного набору персональних даних. Його тестування починалося у Данії, Франції, Греції, Італії та Іспанії.

    Тепер така технологія може стати одним із ключових інструментів нової загальноєвропейської системи.

    Старі акаунти дітей теж перевірять

    Законопроєкт стосується не лише нових користувачів.

    Єврокомісія пропонує після початку дії правил дати платформам шість місяців, щоб перевірити вік власників уже існуючих акаунтів.

    Якщо сервіс встановить, що користувачу менше 15 років, або не зможе достовірно визначити його вік, такий звичайний акаунт мають відключити або перевести у відповідний віковий режим.

    Для більшості дорослих користувачів, вік яких платформа вже може визначити з високою впевненістю, повторна перевірка, за задумом ЄК, може взагалі не знадобитися.

    Відповідати тепер мають самі технологічні компанії

    Одна з найважливіших концептуальних змін — перенесення тягаря доказування на платформи.

    Зараз батькам, регуляторам або дослідникам часто доводиться доводити, що певна функція шкодить дітям.

    EU KIDS Act передбачає протилежний підхід: технологічна компанія повинна ще до запуску нової функції перевірити її ризики для дітей і довести, що продукт є безпечним.

    Після запуску сервіс також має продовжувати моніторинг потенційної шкоди.

    За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, технології, якими сьогодні користуються діти, спочатку не створювалися з урахуванням їхнього добробуту, тому відповідальність не можна перекладати виключно на батьків.

    Компаніям можуть загрожувати величезні штрафи

    За даними Reuters, у разі ухвалення пропозиції порушення вимог може каратися штрафами до 6% глобального річного обороту компанії.

    Для корпорацій масштабу Meta, Google чи ByteDance це потенційно мільярди євро.

    Тому нове регулювання може змусити великі платформи суттєво перебудувати не лише систему перевірки віку, а й сам дизайн застосунків для неповнолітніх.

    Чому ЄС вирішив діяти зараз

    Єврокомісія посилається на дедалі більшу кількість досліджень і суспільне занепокоєння щодо кібербулінгу, залежного дизайну, шкідливого контенту, проблем зі сном, тривожності та психологічного здоров’я дітей.

    За даними спеціального Eurobarometer 2026 року, 92% європейців вважають посилення захисту дітей і молоді в інтернеті одним із важливих політичних пріоритетів.

    Перед підготовкою законопроєкту Єврокомісія також зібрала спеціальну групу більш ніж із 60 експертів — представників громадських організацій, молоді, батьків, педагогів, дитячих психіатрів, медиків, неврологів і технологічних фахівців.

    Австралія вже пішла ще далі

    Європа тут не перша.

    У грудні 2025 року Австралія запровадила загальнонаціональну заборону соцмереж для дітей до 16 років.

    Схожі кроки обговорюють або впроваджують інші країни.

    Nenka.info раніше писала про обмеження соцмереж для підлітків у Великій Британії, де влада також орієнтується на австралійський досвід та посилення вікової верифікації.

    А ЄС тепер намагається створити єдине правило для всіх 27 держав, щоб дитина не мала різного рівня захисту залежно від того, у якій країні вона перебуває.

    Є й критики

    Не всі підтримують запропонований підхід.

    Технологічна асоціація CCIA Europe вже попередила, що масова перевірка віку може створити нові ризики для приватності та кібербезпеки, якщо платформи почнуть збирати надмірну кількість інформації про користувачів.

    Саме тому одним із ключових питань під час подальших переговорів стане баланс між захистом дітей та правом усіх користувачів на приватність.

    Коли нові правила почнуть діяти

    Поки що конкретної дати немає.

    17 вересня Єврокомісія лише офіційно внесла законодавчу пропозицію. Це проєкт регламенту Європейського парламенту та Ради — COM(2026) 681.

    Тепер документ має пройти законодавчу процедуру в Європарламенті та Раді ЄС. Під час переговорів окремі норми — вікові межі, механізм перевірки віку, відповідальність компаній чи обмеження функцій — ще можуть змінитися.

    Тому твердження, що в ЄС «вже заборонили соцмережі дітям до 13 років», наразі було б передчасним.

    Точніше: Єврокомісія запропонувала таку заборону і винесла її на розгляд законодавців ЄС.

    Якщо EU KIDS Act ухвалять у близькому до нинішнього вигляді, це може стати одним із наймасштабніших у світі втручань державного регулятора в те, як соцмережі, відеосервіси, ігри та штучний інтелект взаємодіють із дітьми.

  • У Молдові заявили про нову кампанію Росії з втручання у вибори

    У Молдові заявили про нову кампанію Росії з втручання у вибори

    Російська Федерація вже розпочала активну підготовку до втручання у майбутні вибори в Республіці Молдова, використовуючи широкий арсенал інструментів гібридної війни. Серед них – масштабні кампанії з дезінформації, інформаційно-психологічні операції, спроби вплинути на громадську думку, онлайн-шахрайство, збір персональних даних громадян, а також проникнення у політичне середовище країни.

    Про це заявив директор Служби інформації та безпеки (СІБ) Молдови Александр Мустяце, повідомляє молдовське видання Deschide.

    За словами очільника молдовської спецслужби, російські структури вже перейшли до активної фази підготовки інформаційних операцій, які можуть суттєво вплинути на політичні процеси в країні. При цьому методи, які використовує Кремль, постійно вдосконалюються, а самі кампанії стають більш технологічними та складнішими для виявлення.

    Мустяце наголосив, що останніми роками Молдова значно посилила власні можливості щодо протидії іноземному втручанню. Після попередніх виборчих кампаній, які супроводжувалися численними інформаційними атаками, спецслужби країни переглянули свої підходи до захисту інформаційного простору, посилили міжнародну співпрацю та вдосконалили механізми виявлення зовнішніх загроз.

    Втім, попри це, за словами директора СІБ, підстав для самозаспокоєння немає.

    «Ми набагато краще підготовлені до наступних спроб втручання з боку Російської Федерації. Водночас ми не повинні розслаблятися, бо вони не розслабляються. У них є дуже великі команди фахівців, яким платять дуже добре, і які щодня націлені на нас», – заявив Александр Мустяце.

    Він підкреслив, що йдеться не про поодинокі інформаційні атаки, а про системну роботу великих професійних команд, які займаються створенням та поширенням дезінформації, маніпулятивного контенту, фейкових новин і пропагандистських матеріалів.

    За словами очільника Служби інформації та безпеки, протягом 2026 року молдовські спецслужби зафіксували різке збільшення кількості дезінформаційних кампаній. При цьому характер таких операцій помітно змінився порівняно з попередніми роками.

    Якщо раніше головним майданчиком для поширення проросійської пропаганди залишався Telegram, то нині, за словами Мустяце, Кремль переорієнтував свої інформаційні кампанії на TikTok.

    У спецслужбі пояснюють, що алгоритми цієї соціальної мережі дозволяють швидко поширювати короткі емоційні відео серед великої кількості користувачів. Саме тому TikTok дедалі частіше використовується для маніпуляцій громадською думкою, особливо серед молодої аудиторії.

    Водночас російські інформаційні операції не обмежуються лише однією платформою. За словами директора СІБ, останнім часом знову активізувалися кампанії у Facebook, де поширюються маніпулятивні повідомлення через сторінки, групи та рекламні оголошення.

    Окрім цього, спецслужба фіксує створення великої кількості тимчасових вебсайтів, які використовуються виключно для розміщення неправдивої інформації. Такі ресурси можуть існувати лише кілька днів або тижнів, після чого припиняють роботу або змінюють адресу, що значно ускладнює боротьбу з ними.

    За словами Мустяце, головною метою цих кампаній є поступове руйнування довіри громадян до державних інституцій.

    «Це кампанії, спрямовані на підрив довіри до збройних сил, сектору безпеки, сектору громадського порядку та сектору правосуддя. Мета полягає в тому, щоб підірвати довіру, щоб під час наступного виборчого циклу громадяни замислилися над тим, чи ефективно працюють ці інституції», – пояснив глава СІБ.

    За його словами, інформаційні операції спрямовані не лише на дискредитацію окремих органів влади чи політичних діячів. Їхнім стратегічним завданням є формування у суспільстві переконання, що держава нібито неспроможна забезпечити безпеку, справедливість та ефективне управління.

    Окремо Мустяце звернув увагу на проблему телефонного та онлайн-шахрайства, яке останнім часом також набуло значних масштабів.

    За його словами, подібні схеми можуть бути не лише способом незаконного отримання грошей громадян, а й інструментом збору персональної інформації.

    Директор спецслужби зазначив, що російські структури можуть використовувати отримані дані для подальших вербувальних заходів, інформаційного тиску, шантажу або організації інших спеціальних операцій.

    Він пояснив, що сучасна гібридна війна поєднує елементи інформаційного впливу, кібероперацій, психологічних кампаній та фінансових злочинів, тому окремі випадки шахрайства не варто розглядати ізольовано від загальної безпекової ситуації.

    Ще одним напрямком діяльності Росії, про який повідомив директор СІБ, є спроби зміцнення власного політичного впливу всередині Молдови.

    За словами Мустяце, Кремль традиційно використовує механізми впливу на політичні еліти, щоб просувати власні інтереси.

    «У наборі інструментів, якими володіє Російська Федерація, є контроль над політичними елітами», – заявив він.

    За його словами, це може здійснюватися різними способами: через вербування окремих політичних діячів, підтримку лояльних політичних сил, приховане фінансування окремих кандидатів чи організацій, а також використання фінансових схем для просування осіб, які діють в інтересах Москви.

    Мустяце наголосив, що подібні інструменти Кремль використовує не лише в Молдові, а й в інших країнах, де намагається посилити власний політичний вплив.

    У Службі інформації та безпеки підкреслюють, що нинішні інформаційні кампанії стали значно складнішими, ніж кілька років тому. Вони одночасно охоплюють соціальні мережі, месенджери, вебсайти, рекламні платформи та інші цифрові канали комунікації.

    Крім того, дедалі частіше використовуються технології штучного інтелекту для створення переконливих текстів, відео та зображень, що ускладнює виявлення фейкового контенту.

    Саме тому молдовські спецслужби активно співпрацюють із міжнародними партнерами, європейськими структурами та цифровими платформами для своєчасного виявлення і блокування інформаційних операцій.

    Попередження директора СІБ пролунали на тлі неодноразових заяв президентки Молдови Маї Санду про те, що Росія продовжує шукати нові інструменти дестабілізації країни.

    Раніше глава держави заявляла, що Кремль не відмовився від спроб впливати на внутрішньополітичні процеси Молдови, а лише змінює методи своєї діяльності відповідно до сучасних умов.

    Крім того, останнім часом Молдова запропонувала європейським країнам, у яких найближчим часом відбудуться вибори, допомогу у протидії російським кампаніям з дезінформації та втручання у демократичні процеси.

    У Кишиневі переконані, що досвід, який країна отримала під час боротьби з гібридними загрозами, може бути корисним для інших європейських держав, які також стикаються зі спробами зовнішнього впливу на виборчі процеси.

    Заяви молдовської спецслужби свідчать про те, що інформаційна безпека та протидія іноземному втручанню залишаються одним із ключових викликів для країни напередодні нового виборчого циклу. Влада Молдови запевняє, що продовжить посилювати захист інформаційного простору та співпрацю із західними партнерами, щоб мінімізувати ризики впливу на волевиявлення громадян.

  • Вакарчук уперше показав дітей: зворушливе фото Іванка та Соломійки розчулило мережу

    Вакарчук уперше показав дітей: зворушливе фото Іванка та Соломійки розчулило мережу

    Фронтмен гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук уперше публічно показав своїх дітей — сина Івана та доньку Соломію. Рідкісну сімейну світлину 51-річний музикант опублікував у соцмережах з нагоди особливих родинних днів і Дня батька.

    На фото діти артиста зображені разом. Вакарчук не часто ділиться деталями приватного життя, тому публікація одразу викликала великий інтерес серед прихильників.

    У дописі музикант зворушливо розповів, що дні народження Іванка та Соломійки стали для нього одними з найщасливіших днів у житті. За словами співака, діти народилися з різницею в один рік і два дні, тому завжди святкують разом і ростуть дуже близькими одне до одного.

    «Я ніколи не думав, що в мене будуть найкращі дні на Землі. От коли вони прекрасні просто тому, що вони є. Але саме такими стали для мене дні народження Іванка та Соломійки. Народжені з різницею в рік і два дні, вони завжди відзначають їх разом. І ростуть разом. І вчаться разом. Слово “разом” — це про них», — написав Вакарчук.

    Артист також зазначив, що найбільше бажає своїм дітям довгого та щасливого життя.

    «А чого ще може бажати тато? Їхнє щастя — моє щастя!» — додав музикант.

    Окремо Вакарчук подякував мамі дітей — Євгенії Яцуті. Він назвав її прекрасною мамою та наголосив, що вдячний їй не лише в дні народження дітей, а щодня.

    Особисте життя Святослав Вакарчук традиційно тримає подалі від публічності. До 2021 року артист понад 20 років був у стосунках із Лялею Фонарьовою. Спільних дітей у пари не було, однак музикант виховував доньку Лялі від першого шлюбу, яку удочерив.

    Після розриву Вакарчук зазначав, що вони з Лялею залишаються близькими людьми. Згодом стало відомо про його стосунки з Євгенією Яцутою. У пари народилося двоє дітей: син Іван у 2021 році та донька Соломія у 2022 році.

    Раніше музикант майже не показував дітей і лише зрідка згадував про родину у публічних дописах. Саме тому нове фото стало особливою подією для прихильників артиста.

    У коментарях користувачі привітали Вакарчука з Днем батька та днями народження дітей, побажали Іванкові й Соломійці мирного, щасливого дитинства та подякували артисту за щирість.

    Для багатьох шанувальників допис став нагадуванням, що навіть під час війни найважливішими залишаються родина, любов і моменти, які дають сили рухатися далі.

    Святослав Вакарчук від початку повномасштабного вторгнення активно підтримує українських військових, їздить на фронт із виступами та бере участь у благодійних ініціативах. В одному з попередніх дописів він зазначав, що під час війни його тримають три речі: музика, сім’я та поїздки до військових.

    Тепер артист показав одну з найособистіших частин свого життя — дітей, яких назвав своїм щастям і головним джерелом натхнення.

  • Угорщина готує “повну трансформацію” державних медіа

    Угорщина готує “повну трансформацію” державних медіа

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про підготовку масштабного законопроєкту, який передбачає «повну трансформацію» державних засобів масової інформації. За його словами, документ буде внесений до парламенту вже наступного тижня і має запустити докорінні зміни в системі державних медіа, які впродовж останніх років перебували під критикою через надмірну залежність від урядової політики та обмежений плюралізм у висвітленні подій.

    Про це Мадяр повідомив 6 червня у своєму дописі на Facebook, наголосивши, що мета майбутніх змін полягає у відновленні довіри до державних медіа та забезпеченні більш збалансованого і професійного висвітлення суспільно-політичних процесів. Він підкреслив, що нова модель має гарантувати чітке розмежування між новинами та політичними оцінками, щоб державні медіа діяли передусім як джерело об’єктивної інформації, а не інструмент політичного впливу.

    За словами прем’єра, ключовим принципом реформи стане відновлення стандартів журналістики, за яких новини мають залишатися нейтральними, а думки — вільними. Таким чином уряд планує змінити підхід до роботи державних медіа, який формувався протягом багатьох років і, за оцінками критиків, призводив до концентрації інформаційного впливу в руках влади.

    Оголошення про реформу відбулося на тлі тривалих дискусій у самому угорському суспільстві щодо ролі медіа в політичному житті країни. Протягом правління Віктора Орбана неодноразово лунали звинувачення у тому, що державні медіа та значна частина приватного медіасектору були інтегровані в систему політичної комунікації влади, що суттєво обмежувало медійну конкуренцію та альтернативні точки зору.

    У цьому контексті ініціатива Мадяра виглядає як спроба змінити підходи до функціонування державного інформаційного простору та зменшити політичний вплив на редакційну політику медіа. Очікується, що законопроєкт може передбачати як інституційні зміни в структурі державних ЗМІ, так і нові правила їхнього фінансування, управління та контролю за редакційними стандартами.

    Паралельно з медійною реформою в Угорщині тривають й інші процеси, пов’язані з переглядом ролі держави в інформаційній сфері. Раніше цього тижня стало відомо про початок поліцейського розслідування щодо компаній одного з найвідоміших медіамагнатів країни, які протягом багатьох років отримували значні державні контракти. Це розслідування також розглядається як частина ширшого процесу переоцінки взаємин між державою, бізнесом і медіа у період після тривалого правління попереднього політичного курсу.

    Запланований законопроєкт уже викликав значну увагу в політичних та експертних колах, оскільки потенційно може змінити баланс сил у медіапросторі Угорщини. Аналітики зазначають, що реформа державних ЗМІ є одним із найчутливіших питань у демократичних системах, адже напряму впливає на рівень довіри громадян до інформації та на якість суспільної дискусії.

    Наразі деталі майбутнього законопроєкту офіційно не оприлюднені, однак очікується, що після внесення до парламенту він стане предметом активних політичних дебатів і може суттєво вплинути на конфігурацію медіаринку в Угорщині в середньо- та довгостроковій перспективі.

  • Фото трьох іноземців стало «інформракетою» Кремля: як Росія розганяє страх перед мігрантами в Україні

    Фото трьох іноземців стало «інформракетою» Кремля: як Росія розганяє страх перед мігрантами в Україні

    В українському інформаційному просторі на початку травня різко розкрутили тему нібито масового завезення трудових мігрантів з Азії. Приводом стали кілька дописів у соцмережах із фото іноземців, яких різні користувачі називали то пакистанцями, то індусами. За оцінками експертів, локальний інфопривід швидко перетворився на масштабну хвилю антиміграційних повідомлень, яку активно підхопили російські пропагандистські ресурси.

    Першим вірусним дописом став пост користувача під ніком Маріан Пастернак. Він опублікував селфі з трьома чоловіками азійської зовнішності та написав, що нібито зустрів «хлопців з Пакистану», які щойно приїхали в Україну і мають працювати в цеху із зарплатою 450 доларів та житлом від роботодавця.

    Наступного дня інший користувач — Юрій Кустро — виклав схоже фото з тими самими іноземцями, але вже назвав їх індусами. Після цього в соцмережах почали масово з’являтися аналогічні дописи, які подавали поодинокий випадок як доказ нібито масштабного завезення іноземної робочої сили до України.

    Частина повідомлень мала виразно провокативний характер. У них стверджували, що мігрантами нібито «замінять» українських чоловіків, які воюють на фронті. Саме ця теза швидко стала основою для хвилі емоційних обговорень, страхів і звинувачень у бік української влади.

    За даними Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, у період з 1 до 10 травня експерти проаналізували 21,6 тисячі публікацій на цю тему, розміщених на 13,8 тисячі унікальних ресурсів. Йдеться про Facebook, Telegram, X, TikTok, YouTube, новинні сайти та інші інформаційні майданчики.

    Найбільше повідомлень з’являлося у Facebook і Telegram. У Facebook зафіксували понад 8,2 тисячі публікацій, у Telegram — майже 5 тисяч.

    Поштовхом для хвилі став скриншот повідомлення менеджера будівельної компанії «Благо» з Івано-Франківська від 1 травня. У ньому йшлося про прибуття індійських робітників на будівельний майданчик. Скриншот спочатку поширили кілька анонімних Telegram-каналів, після чого тема почала стрімко розростатися.

    3 травня мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтвердив, що окремі підприємства справді залучають іноземних працівників через дефіцит кадрів. Він зазначив, що такі випадки є, зокрема у будівельній сфері, але особисто виступає проти такої практики.

    Саме після цього тема отримала новий поштовх. З 4 до 6 травня кількість згадок про мігрантів у соцмережах суттєво зросла, а вже 8 травня з’явилися вірусні пости з фото трьох іноземців.

    Керівник Центру стратегічних комунікацій Ігор Соловей зазначив, що тему трудових мігрантів найактивніше розкручували три групи: українські праві середовища, блогери, які ловлять тренди заради охоплень, та російські ресурси, які накачували істерику.

    За словами експертів, російська пропаганда давно використовує тему мігрантів як інструмент для розколу українського суспільства. Один із ключових наративів — нібито українська влада «знищує» власне населення через мобілізацію, а потім «замінить» українців дешевою робочою силою з інших країн.

    Засновниця ініціативи «Як не стати овочем» Оксана Мороз пояснює, що Росія регулярно підживлює такі теми, використовуючи будь-який зручний інформаційний привід. Раніше пропагандисти вже просували подібні історії, зокрема про нібито масове переселення ізраїльтян в Україну після початку війни в Ізраїлі.

    Центр стратегічних комунікацій зафіксував кілька основних тез, які поширювалися у межах цієї хвилі. Серед них — страх «генетичного розмивання» українців, твердження про «заміщення населення», звинувачення влади у «геноциді» власного народу та поєднання антиіміграційної риторики з антимобілізаційною.

    У таких дописах мігрантів подавали не як можливе рішення кадрової кризи, а як загрозу для українського ринку праці та національної ідентичності.

    Водночас реальні дані не підтверджують тезу про масовий наплив іноземців. За оцінками аналітиків Texty, офіційна статистика Державної міграційної служби не показує зростання кількості мігрантів в Україні. До повномасштабного вторгнення частка іноземців, які перебували на обліку, становила близько 0,75% від населення. Після 2022 року різкого зростання не відбулося, а кількість нових дозволів на імміграцію, навпаки, суттєво скоротилася.

    Експерти наголошують: в Україні справді існує проблема нестачі робочої сили через війну, мобілізацію, виїзд частини населення за кордон та демографічні втрати. Однак це складна економічна тема, яка потребує чесної розмови, а не емоційних вкидів і фейкових узагальнень.

    Саме відсутність широкої публічної дискусії про кадрову кризу створює простір для російських інформаційних операцій. Будь-який локальний випадок можна подати як «доказ» нібито масштабної змови або «заміщення українців».

    Особливо небезпечним експерти вважають те, що російська пропаганда дедалі частіше використовує штучний інтелект для створення фейкових фото і відео. У соцмережах уже поширювали зображення черг іноземців на українському кордоні, хоча такі матеріали не мають підтвердження.

    Аналітики попереджають: якщо тему мігрантів і далі штучно розганятимуть, вона може стати інструментом довгострокового внутрішнього розколу. Росія намагатиметься використовувати її для посилення недовіри до влади, провокування протестних настроїв та протиставлення різних груп українців одне одному.

  • Сирський: у квітні зменшилась кількість тяжких поранень у ЗСУ

    Сирський: у квітні зменшилась кількість тяжких поранень у ЗСУ

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив про позитивні зміни у сфері медичного забезпечення українських військових, які фіксуються за підсумками квітня. За його словами, відзначено зниження кількості тяжких поранень серед військовослужбовців, що може свідчити про поступове підвищення ефективності системи медичної допомоги на фронті.

    Про це він написав на своїй сторінці у Facebook, коментуючи стан організації медичного забезпечення у Силах оборони України. Сирський наголосив, що питання якості та оперативності допомоги пораненим залишається одним із пріоритетів військового командування.

    За словами головнокомандувача, для аналізу реального стану спроможностей медичної системи було залучено військових медиків усіх рівнів — від польових підрозділів до госпітальних ланок. Такий підхід дозволив комплексно оцінити, як працює система евакуації та надання допомоги безпосередньо в зоні бойових дій.

    Особливу увагу приділили критичним етапам — першій допомозі на полі бою, стабілізації стану поранених та швидкості їх доставки до медичних підрозділів. Саме ці фактори, за оцінками військових, найбільше впливають на шанси збереження життя та зменшення важких наслідків поранень.

    Сирський зазначив, що у квітні спостерігалося зниження кількості тяжких поранень, а також окреслилася позитивна тенденція щодо зменшення випадків ампутацій. Він підкреслив, що ці показники не є випадковими, а відображають системні зміни у підходах до тактичної медицини та організації евакуації.

    «Важливо відзначити, що у квітні зафіксовано зниження кількості тяжких поранень. Також спостерігається позитивна тенденція щодо зменшення кількості ампутацій», — заявив він.

    Одним із ключових факторів покращення ситуації Сирський назвав підвищення рівня підготовки особового складу. За його словами, військові дедалі частіше володіють базовими навичками тактичної медицини, що дозволяє надавати допомогу ще до прибуття медиків.

    Особливу увагу приділяють правильному використанню турнікетів, зупинці критичних кровотеч і своєчасній їх конверсії — процедурі, яка дозволяє зменшити ризики ускладнень під час транспортування поранених. Саме ці навички, за оцінкою командування, суттєво впливають на виживаність у перші хвилини після поранення.

    У ЗСУ наголошують, що система медичної евакуації продовжує адаптуватися до умов повномасштабної війни. Йдеться про скорочення часу доставки поранених до стабілізаційних пунктів, покращення координації між підрозділами та впровадження нових стандартів роботи медичних груп.

    Також триває вдосконалення логістики евакуації, що дозволяє швидше реагувати на масові бойові втрати та зменшувати навантаження на передові медичні ланки.

    Військове командування підкреслює, що навіть незначне зниження кількості тяжких поранень має стратегічне значення. Це безпосередньо впливає на збереження боєздатності підрозділів, швидкість повернення військових до служби та загальну стійкість армії в умовах тривалих бойових дій.

    Питання бойової медицини залишається одним із ключових напрямів розвитку Сил оборони України, оскільки від нього залежить не лише ефективність на полі бою, а й рівень втрат особового складу.

    Командування ЗСУ продовжує роботу над удосконаленням системи медичного забезпечення, роблячи акцент на практичній підготовці військових, швидкості реагування та впровадженні сучасних підходів до порятунку життя на фронті.

  • Шахраї захопили соцмережі: які схеми найбільше “коштують” користувачам

    Шахраї захопили соцмережі: які схеми найбільше “коштують” користувачам

    У 2025 році соціальні мережі остаточно закріпилися як один із головних інструментів для інтернет-шахраїв, попри те, що користувачі загалом стали краще усвідомлювати ризики онлайн-обману. Масштаби проблеми продовжують зростати як у США, так і глобально, а самі схеми стають складнішими та більш переконливими.

    За даними Федеральної торговельної комісії США (FTC), у 2025 році американці втратили близько 2,1 млрд доларів через шахрайські схеми, що починалися в соціальних мережах. Це приблизно у вісім разів більше, ніж у 2020 році. Майже 30% людей, які повідомили про фінансові втрати через онлайн-афери, зазначили, що перший контакт із шахраями відбувався саме через соцмережі. У глобальному масштабі міжнародні правоохоронні органи оцінюють загальні збитки від інтернет-злочинності у 2025 році більш ніж у 20 млрд доларів.

    Найбільше шахрайських активностей фіксується на платформах компанії Meta. Facebook залишається головним майданчиком для масових схем обману, Instagram активно використовується для рекламних афер та просування фейкових брендів, а WhatsApp часто застосовується для персонального контакту з жертвами, де шахраї вибудовують довіру в приватному спілкуванні або закритих групах. Саме ці три платформи входять до числа найбільш “збиткових” для користувачів за обсягами втрат.

    Серед найпоширеніших схем залишаються фальшиві інтернет-магазини, інвестиційні афери та романтичні шахрайства. У випадку онлайн-магазинів користувачів приваблюють значними знижками або “обмеженими пропозиціями”, після чого вони або не отримують товар взагалі, або отримують підробку низької якості. Такі схеми часто маскуються під рекламу реальних брендів або використовують візуально професійно оформлені сторінки, що ускладнює їх розпізнавання.

    Інвестиційні шахрайства у 2025 році залишаються найбільш прибутковими для злочинців. Шахраї видають себе за фінансових консультантів або трейдерів, створюють закриті групи з фейковими відгуками та демонструють вигадані прибутки. На початковому етапі жертвам іноді дозволяють вивести невеликі суми, щоб викликати довіру, після чого пропонують вкладати значно більші кошти. У підсумку доступ до “інвестиційної платформи” блокується, а шахраї зникають. Додатково поширені випадки, коли жертвам пропонують “повернути втрачені гроші” за окрему оплату, що також є частиною шахрайської схеми.

    Романтичні шахрайства будуються на емоційному зв’язку, який поступово формується в онлайн-спілкуванні. Після встановлення довіри зловмисники починають просити фінансову допомогу під різними приводами або пропонують “спільні інвестиції”. У більш агресивних випадках використовується шантаж приватними фото або відео, отриманими під час переписки.

    Експерти з кібербезпеки наголошують, що шахрайські схеми стають більш технологічними. Зокрема, все частіше використовується штучний інтелект для створення реалістичних текстів, зображень і навіть відео, що імітують реальних людей або бренди. Це значно ускладнює розпізнавання фейкових акаунтів і підвищує рівень довіри з боку жертв.

    Федеральна торговельна комісія США рекомендує користувачам обмежувати доступ до своїх профілів у соціальних мережах, не ділитися фінансовою інформацією з незнайомцями, ретельно перевіряти сайти перед покупками та уникати будь-яких інвестиційних пропозицій із гарантованим або “швидким” прибутком. Також фахівці радять критично ставитися до будь-яких термінових фінансових прохань від онлайн-знайомих і завжди перевіряти інформацію через офіційні джерела.

    Загалом тенденція 2025 року показує, що соціальні мережі залишаються ключовим полем для кіберзлочинців, а основною загрозою стає не технічний злам акаунтів, а психологічне маніпулювання користувачами.

  • Чинний військовослужбовець адмініструє сторінку у Facebook, що дискредитує ЗСУ

    Чинний військовослужбовець адмініструє сторінку у Facebook, що дискредитує ЗСУ

    Онлайн-проєкт «Буськ онлайн» у Facebook публікує матеріали, які дискредитують військовослужбовців ТЦК та СП, на що звернув увагу відомий журналіст і військовослужбовець 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія» Вахтанг Кіпіані. Він закликав СБУ, Нацполіцію та голову Львівської ОВА відреагувати на діяльність сторінки.

    Як з’ясувалося, адміністратором «Буськ онлайн» є 45-річний Володимир Типило, чинний військовослужбовець, який служить діловодом у військовій частині Т0910 у Шептицькому, підрозділі Державної спеціальної служби транспорту. Свою службу він розпочав у січні 2024 року.

    На сторінці було опубліковане відео конфлікту між перехожими та військовослужбовцями ТЦК у Львові з образливими коментарями на адресу військових. У дописі, серед іншого, йшлося: «У Львові дегенерати, що офіційною мовою називається ТЦК та СП, продовжують відловлювати людей…».

    Вахтанг Кіпіані наголосив на ризиках такої діяльності, зазначивши, що діловод військової частини має доступ до чутливої інформації про особовий склад, відрядження та розташування підрозділів, і така поведінка може становити загрозу національній безпеці.

    Сторінка «Буськ онлайн» має понад 30 тисяч підписників. Контактний номер для коментарів відмовився відповідати на дзвінки журналістів.

    Окрім військової служби, Володимир Типило є співвласником фірми «Волко», що займається оптовою торгівлею залізними виробами та опалювальним обладнанням, а також засновником благодійного фонду «Фундація небайдужих», зареєстрованого у 2020 році у Буську.

    Ситуація викликала широкий резонанс і питання щодо контролю та реагування командування та контррозвідки на дії військовослужбовців у соцмережах.

  • Суд зобов’язав помічника депутатки Київради видалити пости у Facebook та виплатити моральну шкоду киянину

    Суд зобов’язав помічника депутатки Київради видалити пости у Facebook та виплатити моральну шкоду киянину

    Верховний Суд України поставив остаточну крапку у гучній справі про захист честі, гідності та ділової репутації між киянином Василем Дідусом та помічником депутатки Київради Ксенії Семенової — Дмитром Перовим. Суд зобов’язав Перова спростувати недостовірну інформацію, яку він поширював на своїй сторінці у Facebook.

    Як повідомляє видання “Факти”, Верховний Суд залишив касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду та Київського апеляційного суду — без змін. Таким чином, висновки двох попередніх інстанцій набули остаточного та обов’язкового характеру.

    Предметом спору стали публікації Дмитра Перова, у яких він звинувачував Василя Дідуса у “побитті” та “незаконному будівництві” на вулиці Івана Франка, 26 у Києві. Суди трьох інстанцій встановили, що ці твердження не підтверджені достовірними доказами і були подані як факти, а не як оціночні судження.

    У рішенні Верховного Суду, за повідомленням ЗМІ, вказано, що реконструкція за вказаною адресою здійснювалася на законних підставах: із дотриманням містобудівних умов, проектної документації та погодженнями з Департаментом охорони культурної спадщини. Отже, закиди про “самобуд” та порушення законодавства не відповідають дійсності.

    Суд дійшов висновку, що поширені Перова висловлювання порушують особисті немайнові права позивача і “не можуть вважатися допустимим проявом свободи вираження поглядів” у межах чинного законодавства. Фактично йдеться про визнання цих заяв наклепницькими.

    За даними журналістів, рішенням суду Дмитра Перова зобов’язано видалити відповідні публікації, розмістити спростування на власній сторінці у Facebook, а також сплатити Василю Дідусу 3 000 гривень моральної шкоди та відшкодувати судові витрати.

  • Колишній міністр Ігор Шевченко став лідером за витратами на політичну рекламу у Facebook

    Колишній міністр Ігор Шевченко став лідером за витратами на політичну рекламу у Facebook

    Колишній міністр екології Ігор Шевченко став першим у рейтингу за витратами на політичну рекламу у Facebook серед українських політиків. За даними дослідження руху «Чесно», у 2025 році він витратив на просування власних публікацій понад 8,5 тисячі доларів. У платних дописах Шевченко просуває радикальні тези — від смертної кари для корупціонерів до повернення ядерного статусу України — і тестує електоральні настрої щодо можливого президентства Валерія Залужного.

    Рух «Чесно» проаналізував рекламні кампанії українських політиків у Facebook і з’ясував, хто і за які меседжі платить найбільше. Лідером виявився колишній міністр екології Ігор Шевченко. Він протягом року активно запускав таргетовану рекламу зі своєї особистої сторінки, вклавши понад $8,5 тис.

    Ці платні пости не зводилися до звичайного піару. Шевченко робив ставку на гасла, які явно апелюють до емоцій виборця: смертна кара для корупціонерів, відмова від євроінтеграційного курсу, повернення Україні ядерного статусу. Окремий напрямок — реклама дописів із риторикою на кшталт «Залужний — наступний президент?». Таких публікацій, зафіксованих аналітиками, було щонайменше п’ять, і всі вони йшли за гроші.

    Паралельно Шевченко рекламував тексти «про себе»: авторські роздуми про виховання дітей, позицію щодо ЛГБТ-спільноти, моральні оцінки різних соціальних тем. У «Чесно» вважають, що ця лінія — спроба не просто збирати охоплення, а формувати власне впізнаване електоральне ядро під потенційну участь у виборах.

    Другим за обсягом витрат став харківський депутат від групи «Відновлення України» Олександр Фельдман — понад $6 тис. Його реклама зосереджена навколо особистих політичних позицій та діяльності «Фельдман-Екопарку». Водночас навколо парку не раз виникали звинувачення з боку UAnimals: зоозахисники заявляли, що заклад утримує тварин без належних дозволів і з порушенням умов.

    На третій позиції — лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко з витратами близько $6,1 тис. У його випадку реклама працює інакше: це не стільки ідеологічні ультиматуми, скільки демонстрація діяльності. Порошенко просуває ролики та пости про свою депутатську роботу, благодійні поїздки, допомогу армії, а також публікації про санкційний тиск проти нього самого.

    У переліку найбільш активних рекламодавців фігурують також народні депутати Лариса Білозір і Олександр Качура (по близько $3,5 тис.), голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул, очільниця Хмельницької облради Віолетта Лабазюк, а також Олексій Леонов і Павло Жебрівський. Це підтверджує, що політична реклама давно вийшла за межі парламентських фракцій і стала інструментом для персонального просування в регіонах.

    Рух «Чесно» звертає увагу на ще один аспект. Значна частина цих оголошень у Facebook формально не виглядає як передвиборча агітація. Це або «особиста думка політика», або «громадська ініціатива», або «соціальне питання», але в реальності ці повідомлення будують імідж, збільшують впізнаваність і тестують реакцію аудиторії на конкретні меседжі. Фактично — це м’який старт кампаній без оголошеної кампанії.

    Тобто Facebook для українських політиків став не просто майданчиком для самореклами, а полем, де відразу видно, які ідеї «заходять», хто на них реагує і кого можна перетворити на лояльного виборця. Ігор Шевченко, з його поєднанням радикальних тез і персонального самопросування, поки що в цьому полі — найдорожчий гравець.