Daypolitico

Позначка: фейк

  • Звинувачення без доказів: Київ спростував заяви Кремля про удари по російських НПЗ та зрив енергетичного перемир’я

    Звинувачення без доказів: Київ спростував заяви Кремля про удари по російських НПЗ та зрив енергетичного перемир’я

    Російська влада звинуватила Україну в порушенні домовленостей щодо взаємного припинення ударів по енергетиці, заявивши про нібито атаки безпілотників на нафтопереробні заводи у Саратовській та Рязанській областях. Віцепрем’єр РФ Олександр Новак стверджує, що українські військові цілеспрямовано атакували підприємства паливного сектору, продемонструвавши небажання дотримуватися енергетичного перемир’я. Водночас офіційний Київ категорично спростував ці закиди, назвавши заяви Москви відвертою дезінформацією, а незалежні розслідувачі не виявили жодних підтверджень ураження вказаних заводів.

    Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин назвав риторику російського високопосадовця фейком. За його словами, під удари потрапили інші цілі, зокрема центр обробки даних, однак жоден нафтопереробний завод атакований не був. Спроби Кремля звинуватити Україну в ескалації розбиваються об фактичні дані з місць інцидентів та результати супутникового моніторингу.

    Розслідувальне видання The Insider проаналізувало карту пожеж NASA FIRMS і дані моніторингових каналів за останню добу, не зафіксувавши слідів ударів по НПЗ. У Саратовській області дрони вразили споруджуваний центр обробки даних Сбербанку в місті Балаково, що підтвердив і місцевий губернатор Роман Бусаргін, не згадавши про пошкодження енергетичних об’єктів. Супутникові дані підтвердили осередки займання біля дата-центру та металургійного заводу, тоді як у районі Саратовського НПЗ жодних ознак пожеж виявлено не було. У Рязанській області очільник регіону Павло Малков заявив лише про збиття семи дронів без будь-яких руйнувань чи постраждалих, а місцеві ресурси не зафіксували наслідків прильотів по Рязанському нафтозаводу.

    Маніпуляції з боку Новака щодо масштабів українських атак фіксуються вже не вперше. Раніше посадовець заявляв про ураження чотирьох НПЗ за одну ніч, хоча реальне влучання вдалося підтвердити лише на заводі у Волгограді. Систематичне поширення неправдивих повідомлень про удари по паливних об’єктах свідчить про намагання Москви створити штучний інформаційний привід для виправдання власних атак по українській енергетичній інфраструктурі та покласти відповідальність за зрив переговорних процесів на Україну.

  • Абсурдні фейки Кремля: окупанти звинуватили ЗСУ у вигаданому «мінуванні полонених» на Дніпропетровщині

    Абсурдні фейки Кремля: окупанти звинуватили ЗСУ у вигаданому «мінуванні полонених» на Дніпропетровщині

    Російські військові запустили чергову інформаційну провокацію проти Сил оборони України, звинувативши українських бійців у нібито застосуванні варварських методів ведення бойових дій. За твердженнями російської сторони, на території Дніпропетровської області начебто фіксуються інциденти відправлення замінованих військовополонених назад на ворожі позиції. Про це публічно заявив один із польових командирів окупаційних сил на прізвище Кемеров, намагаючись покласти на українську армію провину за грубе порушення міжнародного гуманітарного права.

    За версією представника загарбників, перший подібний епізод буцімто трапився ще наприкінці літа. Він стверджує, що українські військові спорядили полоненого міною та тротилом, після чого відправили його до розташування підрозділів РФ. При цьому російський військовий наполягає на регулярності таких випадків на лінії зіткнення, намагаючись представити сфабриковані твердження як усталену тактику українського командування.

    «Періодично зустрічаємо, чуємо від союзників», – заявив військовослужбовець, описуючи вигадані звинувачення.

    Загарбники стверджують, що головною метою таких операцій є начебто першочерговий збір розвідувальних відомостей про систему оборони ворога, і лише після цього планується вогневе знищення передових рубежів. Подібні твердження з’являються на тлі численних задокументованих злочинів самих російських військових і мають на меті демонізувати українських захисників та створити штучне виправдання для жорстокого поводження з українськими полоненими.

    Поява цієї дезінформації збігається в часі зі спробами Москви розхитати інформаційний простір на тлі міжнародних дискусій про військову допомогу та викликів зимового періоду. Російська пропагандистська машина системно створює відверто безглузді звинувачення саме в моменти загострення ситуації на передовій. Окупанти намагаються відвернути увагу світової спільноти від систематичних позасудових страт і катувань українських військовополонених, дзеркально перекладаючи власну провину на українську сторону.

  • «Зброя масового обману»: як українців програмують на паніку та чим загрожує сліпий репост

    «Зброя масового обману»: як українців програмують на паніку та чим загрожує сліпий репост

    Сучасні соціальні мережі та популярні месенджери перетворилися на найнебезпечніше поле бою, де замість справжніх куль використовують витончені психологічні операції, безпосередньо спрямовані проти цивільного населення. Херсонський апеляційний суд виступив із жорстким попередженням: в умовах повномасштабної війни ворожі інформаційні вкиди, приховані маніпуляції та відверта пропаганда використовуються як інструмент цілеспрямованого впливу на суспільну свідомість. Кожне гучне повідомлення в інтернеті може виявитися ретельно спланованою атакою, покликаною дестабілізувати ситуацію в державі, зламати внутрішній опір та посіяти тотальну зневіру серед громадян.

    Парадоксально, але українська правова система взагалі не містить такого популярного терміна, як «фейк». Юридична площина оперує значно точнішими поняттями, до яких належать «недостовірна інформація», «неправдиві чутки», «пропаганда» або «інформаційні операції». Служителі Феміди наголошують, що стаття 277 Цивільного кодексу України гарантує кожній особі законне право на відповідь та офіційне спростування брехні. Водночас стаття 302 ЦК України покладає прямий обов’язок на кожного, хто поширює інформацію, попередньо переконатися в її абсолютній достовірності. При цьому Закон України «Про інформацію» чітко розмежовує голі факти від оціночних суджень, правдивість яких неможливо довести чи спростувати в судовому порядку.

    Державний щит проти дезінформації

    Протидія віртуальному терору давно вийшла на найвищий державний рівень. Згідно з Указом Президента України від 28 грудня 2021 року № 685/2021, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, боротьба з дезінформаційними операціями визначена як фундаментальна стратегічна ціль. Для безперервної нейтралізації цих загроз при РНБО цілодобово функціонує Центр протидії дезінформації. Фахівці ЦПД постійно виявляють деструктивні інформаційні впливи та спроби маніпулювання громадською думкою, використовуючи слово «фейк» виключно як робочий аналітичний термін для маркування ворожих кампаній.

    Експерти з кібербезпеки зазначають, що розпізнати інформаційну отруту можна за специфічними маркерами. Сумнівні публікації завжди б’ють по емоціях через надзвичайно сенсаційні заголовки, вимагають негайного поширення серед друзів та ніколи не містять посилань на реальні першоджерела. Такі тексти часто апелюють до анонімних інсайдерів, а як докази пропонують фотографії чи документи, походження яких неможливо встановити. Щоб не стати жертвою маніпуляторів, громадяни зобов’язані самостійно перевіряти дані через офіційні урядові ресурси, а тексти законів шукати виключно в електронній базі «Законодавство України» на порталі Верховної Ради України. Будь-який резонансний матеріал потребує порівняння з кількома авторитетними джерелами та ретельного аналізу контексту подій.

    Від адміністративного штрафу до в’язниці

    Попри відсутність окремої універсальної статті за поширення неправди, правоохоронна система має потужний юридичний інструментарій для суворого покарання порушників. Кваліфікація кожного конкретного злочину завжди залежить від наслідків та способу розповсюдження даних. Зокрема, стаття 173–1 КУпАП гарантує притягнення до адміністративної відповідальності за поширення неправдивих чуток, якщо вони здатні викликати паніку серед населення або спровокувати порушення громадського порядку.

    Однак у питаннях захисту національної безпеки держава діє максимально жорстко. Стаття 114–2 Кримінального кодексу України передбачає вкрай суворе покарання за несанкціоноване поширення критично важливої інформації. Йдеться про оприлюднення маршрутів переміщення зброї, а також розкриття напрямків руху чи точних місць розташування підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань. У таких критичних випадках банальна необережність у мережі розцінюється як пряма загроза обороноздатності і карається реальними тюремними термінами.

  • Трампа “спіймали на зраді”? Вірусне фото з Наталі Гарп виявилося сумнівним

    Трампа “спіймали на зраді”? Вірусне фото з Наталі Гарп виявилося сумнівним

    У соцмережах стрімко розлетілися фото, які нібито показують президента США Дональда Трампа під час поцілунку з його близькою помічницею Наталі Гарп на полі для гольфу. Кадри миттєво породили чутки про можливий роман, а Гарп почали називати “коханкою” американського президента. Однак станом на 15 вересня жодне авторитетне фотоагентство, Білий дім чи велике американське медіа не підтвердили автентичність знімків, а одна з версій фото має явні ознаки штучної генерації.

    На вірусному зображенні видно чоловіка, схожого на Трампа, поруч із білявкою у білому одязі на гольф-полі. Вони стоять дуже близько, і кадр створює враження поцілунку. Саме жінку користувачі соцмереж ідентифікували як Наталі Гарп — 35-річну помічницю Трампа, яка справді входить до його близького робочого оточення та регулярно супроводжує його під час поїздок. Проте походження фото не встановлене: воно не було опубліковане відомим фотографом, редакцією чи офіційним акаунтом.

    Сумніви посилює те, що в мережі поширюються щонайменше дві версії одного кадру — дуже розмита та значно чіткіша. На чіткішому зображенні у жінки на правій руці можна побачити шість пальців. Подібні анатомічні помилки часто трапляються в згенерованих або суттєво відредагованих зображеннях. Саме ця деталь стала одним із головних аргументів тих, хто вважає фото ШІ-фейком. Водночас сам по собі такий дефект ще не є абсолютним доказом, адже знімок міг бути змінений уже після створення.

    Hindustan Times також звернуло увагу, що кадр поширювали переважно неверифіковані акаунти, тоді як у великих медіа підтвердження такого епізоду не з’явилося. Видання зазначає, що перевірки через різні інструменти виявлення ШІ також давали результат на користь штучного походження зображення, хоча подібні детектори не можна вважати безпомилковими.

    Історія стала особливо вірусною через збіг у часі з нещодавньою поїздкою Трампа до Ірландії. Президент США відвідав свій гольф-курорт Trump International Golf Links у Дунбегу, де проходив Irish Open. Його поїздка широко висвітлювалася пресою, тому поява зображення нібито з того самого гольф-поля здалася багатьом правдоподібною. Трамп справді перебував у Дунбегу та відвідав турнір, куди прибув після офіційних заходів у Дубліні.

    Наталі Гарп також була серед людей, які супроводжували Трампа під час поїздки до Ірландії. Це підтверджують американські медіа, які описували склад його оточення під час візиту. Однак сам факт її присутності поруч із президентом не підтверджує жодних романтичних стосунків.

    Гарп уже тривалий час є помітною фігурою в найближчому колі Трампа. Вона працює з його інформаційними матеріалами, допомагає з публікаціями у Truth Social і часто перебуває поруч із президентом під час публічних та приватних заходів. Через це її неодноразово обговорювали в американських медіа як одну з найбільш відданих та наближених до Трампа співробітниць.

    Нещодавно її ім’я знову опинилося в центрі уваги через фінансову історію. Reuters повідомив, що у 2025 році Трамп подарував Гарп та ще двом близьким співробітницям Білого дому по 45 тисяч доларів готівкою як святкові подарунки. Білий дім заявив, що це були особисті подарунки, не пов’язані з виконанням службових обов’язків, хоча ситуація викликала запитання у фахівців з етики.

    Цей контекст лише підігрів інтерес до вірусного знімка. Однак доказів того, що між Трампом і Гарп існують романтичні стосунки, у відкритих надійних джерелах немає. Жодне серйозне американське медіа не повідомляло про підтверджений роман або про те, що президента справді сфотографували під час поцілунку з помічницею.

    Більше того, у вересні 2026 року навколо Гарп уже поширювалися інші фейкові матеріали. Фактчекери Lead Stories, наприклад, спростували змінене за допомогою ШІ зображення, на якому її обличчя навмисно спотворили, а також сатиричну історію про нібито публікацію нею ядерних кодів в Instagram. Обидва випадки показують, що Гарп стала регулярною мішенню для вірусного й маніпулятивного контенту.

    Саме тому нинішню історію варто оцінювати вкрай обережно. Наявність розмитого фото, яке візуально нагадує реальних людей, ще не є доказом події. Особливо у 2026 році, коли генеративні моделі здатні створювати реалістичні обличчя, освітлення та фони, а подальше зниження якості зображення може приховувати характерні помилки.

    Показовим є і той факт, що візит Трампа до Ірландії активно висвітлювали міжнародні агентства та місцева преса. Він був присутній на Irish Open, з’являвся на публіці та привертав до себе значну увагу. Якби існував справжній знімок президента США, який цілує співробітницю на відкритому полі для гольфу, його поява у професійних фотоархівах або великих виданнях була б набагато ймовірнішою. Наразі такого підтвердження немає.

    Тому формулювання про те, що Трампа “впіймали на зраді”, є перебільшенням. Наразі відомо лише про вірусне неперевірене зображення, яке користувачі соцмереж пов’язали з президентом США та його помічницею. Достовірність кадру не встановлена, а одна з його версій має виразну ознаку цифрової маніпуляції.

    Так само немає підстав називати Наталі Гарп “коханкою” президента як встановлений факт. Це ярлик, який виник у соцмережах після поширення фото. У перевірених джерелах підтверджень романтичних стосунків між ними немає.

    Найімовірніше, скандал став прикладом того, наскільки швидко сьогодні неперевірене або згенероване зображення може створити повноцінну інформаційну хвилю. Для цього достатньо впізнаваних персонажів, правдоподібного місця та контексту, який уже привертає увагу аудиторії.

    У випадку Трампа та Гарп усі ці елементи збіглися: президент справді перебував на гольф-курорті в Ірландії, помічниця справді була поруч, а їхні близькі робочі відносини вже давно викликають цікавість медіа. Але між цими фактами та твердженням про “зраду” залишається головна відсутня ланка — достовірний доказ.

    Поки такого доказу немає, скандальний кадр коректніше називати непідтвердженим вірусним зображенням із ознаками ШІ-маніпуляції, а не фотографією реальної зради президента США.

  • Тотальний нагляд та відбирання житла: окупанти влаштували масові рейди під прикриттям «виборів»

    Тотальний нагляд та відбирання житла: окупанти влаштували масові рейди під прикриттям «виборів»

    Російські окупаційні адміністрації на тимчасово захоплених територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей розгорнули масштабну інформаційно-психологічну операцію під виглядом підготовки до так званих «виборів». Загарбники масово відправляють підконтрольних агітаторів та членів фейкових «виборчих комісій» для проведення примусових подомових і поквартирних обходів місцевого населення. Про справжні репресивні цілі таких заходів офіційно попередив Центр протидії дезінформації (ЦПД).

    Хоча окупанти публічно декларують ці візити як звичайне «інформування виборців», насправді Кремль використовує рейди для проведення масштабної інвентаризації житлового фонду та тотальної перевірки мешканців. За даними аналітиків, під час таких рейдів представники режиму ретельно звіряють демографічні бази даних, виявляють порожні оселі для їхньої подальшої незаконної конфіскації, а також беруть «на олівець» людей, які досі принципово уникають примусової паспортизації та відмовляються від співпраці з окупаційною владою. У ЦПД наголошують, що подібні дії спрямовані на посилення поліцейського нагляду, створення атмосфери страху та чинення системного психологічного тиску на незламних громадян.

    Окрім фільтраційних заходів, по квартирах ходять задля завчасної підготовки фальсифікацій результатів майбутнього псевдоволевиявлення. Візитери активно нав’язують та збирають заявки на так зване «голосування вдома» і різноманітні дострокові процедури. За допомогою таких маніпуляцій окупанти планують штучно забезпечити заздалегідь спущені з Москви показники явки та безперешкодно сфабрикувати будь-які необхідні цифри підтримки агресора без реальної присутності людей на дільницях.

  • Ліміти на пальне чи фейк? ОККО зробила заяву після хвилі чуток про обмеження на АЗС

    Ліміти на пальне чи фейк? ОККО зробила заяву після хвилі чуток про обмеження на АЗС

    В українському інформаційному просторі почали активно поширюватися повідомлення про нібито запровадження обмежень на продаж пального на автозаправних станціях. Зокрема, в Telegram-каналах та окремих ЗМІ з’явилася інформація, що мережа ОККО начебто встановила ліміт у 100 літрів дизельного пального на одного покупця через побоювання щодо можливого дефіциту. У компанії спростували ці повідомлення та заявили, що вони не відповідають дійсності.

    Про це повідомляє офіційна сторінка мережі ОККО у Facebook.

    У соцмережах стверджувалося, що українські автозаправні станції почали обмежувати продаж дизельного пального, дозволяючи одному клієнту придбати не більше 100 літрів. Автори таких повідомлень пояснювали це нібито необхідністю зберегти запаси пального та уникнути їх швидкого вичерпання.

    Однак у компанії ОККО наголосили, що жодних нових обмежень на заправку транспортних засобів не вводили. Автомобілісти, як і раніше, можуть заправляти свої транспортні засоби без будь-яких лімітів.

    У компанії пояснили, що цифра у 100 літрів справді використовується у правилах продажу, однак стосується вона виключно відпуску пального в каністри чи інші окремі ємності. Це внутрішнє правило не має жодного стосунку до заправки автомобілів безпосередньо на АЗС.

    Представники мережі закликали громадян не довіряти неперевіреним повідомленням, які поширюються у соціальних мережах, та користуватися лише офіційною інформацією.

    “Просимо користуватися лише перевіреною інформацією та не поширювати недостовірні повідомлення”, – зазначили в ОККО.

    Водночас ситуація на паливному ринку України залишається непростою. Останнім часом вартість бензину та дизельного пального поступово зростає під впливом економічних факторів, що вже позначилося на витратах українських водіїв.

    Крім того, через регулярні російські обстріли паливної інфраструктури автозаправні станції, особливо у прифронтових регіонах, продовжують посилювати заходи безпеки. На низці АЗС встановлюють бетонні захисні конструкції та мішки з піском, щоб мінімізувати можливі наслідки атак і захистити персонал та відвідувачів.

    У компанії наголошують, що наразі причин для панічних настроїв або масового скуповування пального немає, а інформація про запровадження лімітів на заправку автомобілів є неправдивою.

  • НАБУ і САП розбили фейк РФ про “арешт” Олени Зеленської

    НАБУ і САП розбили фейк РФ про “арешт” Олени Зеленської

    Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура офіційно спростували чергову хвилю російської дезінформації, яка стосувалася нібито “підготовки арешту” дружини президента України Олени Зеленської. В українських антикорупційних органах наголосили, що поширена інформація є повністю вигаданою та не має жодного стосунку до реальних процесуальних дій або будь-яких розслідувань.

    У НАБУ зазначили, що в російських та проросійських медіа знову з’явилися неправдиві повідомлення, в яких стверджувалося, ніби антикорупційні органи України ведуть певні слідчі дії щодо першої леді. У відомстві підкреслили, що такі заяви не відповідають дійсності, а жодних кримінальних проваджень, процесуальних рішень чи підготовки до будь-яких арештів, про які йдеться у пропагандистських публікаціях, не існує.

    НАБУ наголосило, що подібні інформаційні вкиди є частиною системної та цілеспрямованої кампанії дезінформації з боку держави-агресора. Її мета, за оцінкою українських антикорупційних органів, полягає у дискредитації державних інституцій України, зокрема антикорупційної системи, а також у підриві довіри суспільства до правоохоронних органів і державного управління загалом. Окремо підкреслюється, що такі інформаційні атаки спрямовані на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в Україні в умовах повномасштабної війни.

    У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі також чітко заявили, що поширювані російською пропагандою повідомлення не відповідають реальності. У САП наголосили, що жодних процесуальних дій або розслідувань щодо Олени Зеленської не здійснюється, а всі твердження про нібито підготовку арешту є вигадкою та елементом інформаційних маніпуляцій з боку країни-агресора.

    У прокуратурі додали, що такі інформаційні кампанії мають системний характер і регулярно використовуються для створення фейкових “сенсацій”, які потім активно поширюються через державні та наближені до російської влади медіа. Це, за словами представників САП, є типовою тактикою інформаційної війни, спрямованої на створення недовіри до українських державних інституцій як всередині країни, так і за її межами.

    Поштовхом до офіційного спростування стала публікація російського державного пропагандистського агентства РИА Новости, яке з посиланням на анонімні “джерела в силових структурах РФ” заявило про нібито підготовку арешту Олени Зеленської. Українські антикорупційні органи назвали ці твердження абсолютно неправдивими та такими, що не мають жодного фактичного підґрунтя.

    В Україні наголошують, що подібні вкиди є частиною ширшої інформаційної війни, яку Росія веде проти України паралельно з бойовими діями. Вони покликані відволікати увагу, створювати інформаційний шум та намагатися впливати на суспільні настрої через поширення страхів, чуток і фейкових “розслідувань” щодо представників української влади та їхніх родин.

    Українські антикорупційні органи закликають громадян та медіа критично ставитися до подібних повідомлень, перевіряти джерела інформації та довіряти лише офіційним заявам державних інституцій.

  • Харківська прокуратура розпочала розслідування через фейк про акаунт прокурорки на OnlyFans

    Харківська прокуратура розпочала розслідування через фейк про акаунт прокурорки на OnlyFans

    Харківська обласна прокуратура почала службове розслідування щодо поширення у соцмережах інформації про нібито акаунт Луїзи Карапетян на платформі OnlyFans. Карапетян є прокуроркою Новобаварської окружної прокуратури. За даними пресслужби прокуратури, повідомлення про її нібито акаунт поширив її колишній хлопець.

    Днями низка телеграм-каналів поширила інформацію, що Луїза Карапетян є моделлю OnlyFans. Наразі акаунт прокурорки на платформі, а також в Instagram видалений.

    У пресслужбі прокуратури повідомили, що розпочато службове розслідування для всебічної та об’єктивної перевірки обставин. Сама Карапетян подала заяву до поліції, у якій зазначила, що поширення матеріалів відбулося з мотивів помсти.

    Правоохоронці внесли до ЄРДР відомості за ч. 1 ст. 182 Кримінального кодексу України (порушення недоторканності приватного життя). У прокуратурі закликали користувачів соцмереж не вдаватися до маніпуляцій та приниження прокурорки.

  • Законопроєкт про обов’язковий обмін водійських посвідчень відкликали

    Законопроєкт про обов’язковий обмін водійських посвідчень відкликали

    У кількох українських ЗМІ та Telegram-каналах поширилася інформація про нібито внесення до Верховної Ради законопроєкту, який зобов’язує всіх водіїв обміняти водійські посвідчення, видані до 2011 року. Однак цей законопроєкт уже відкликали ще навесні 2025 року.

    Йдеться про урядовий євроінтеграційний законопроєкт №8082, поданий до парламенту у 2022 році для гармонізації українського законодавства з європейським. Він передбачав встановлення терміну дії водійських посвідчень від 5 до 10 років залежно від категорії транспортного засобу. Законопроєкт не пройшов жодного читання і 17 червня був відкликаний через обрання нового уряду.

    Попри це, 1 жовтня низка ЗМІ опублікувала повідомлення про нібито внесення до Ради нового законопроєкту про скорочення терміну дії водійських посвідчень із обов’язковим обміном у сервісному центрі МВС. Буцімто ті, хто протягом року після закінчення терміну не обміняє документи, змушені будуть складати теоретичний і практичний іспити.

    Адвокат Богдан Кушнір зазначив, що такі зміни могли б створити додаткові корупційні ризики та нові схеми отримання коштів у сервісних центрах, а тому законопроєкт відкликали. Він також припустив, що в майбутньому влада може повторно зареєструвати цей або доопрацьований документ із можливим додаванням нових категорій та зростанням вартості, але наразі обов’язкового обміну водійських посвідчень не планується.

  • «Я жива!» — заслужена артистка України обурена фейком про власну загибель

    «Я жива!» — заслужена артистка України обурена фейком про власну загибель

    50-річна заслужена артистка України Ірма Вітовська спростувала неправдиві чутки про свою смерть, які почали ширитися у соцмережах після публікації фейкового зображення.

    На своїй сторінці у Facebook актриса опублікувала скріншот допису, де її фото супроводжувалося роками життя — «1974–2025» — та заголовком: «5 українських зірок, які пішли з життя сьогодні». Червоним шрифтом Вітовська написала поверх картинки одне слово — «ФЕЙК».

    «От скажіть, якими треба бути нелюдами, щоб публікувати подібне. Я то переживу, але в мене є батьки, друзі, старенькі родичі. Якби з них хтось отримав удар від такої новини? І не бояться ж бумеранга, скоти», — емоційно прокоментувала актриса.

    У коментарях до допису користувачі підтримали Вітовську й висловили обурення діями авторів фейкової інформації. Серед тих, хто висловив слова підтримки, — телеведуча Анжеліка Рудницька, режисер Олександр Залевський, письменниця Мар’яна Савка та інші.

    «От виродки. Слів немає. Ірма, дорога, їм воздасться», — написала Рудницька.
    «Цієї гидоти в соцмережах розвелося море. А ти переживеш їх усіх», — додають користувачі.
    «Довголіття тобі, Ірмочка, а горбатих могила виправить», — пише ще один коментатор.

    Актриса вже не вперше публічно протистоїть маніпуляціям і брехні, однак цього разу йдеться про особливо цинічний випадок — спекуляцію на темі смерті.