Daypolitico

Позначка: фінансова підтримка

  • Лідери ЄС проведуть екстрене обговорення бюджету на 2027 рік: Україні бракує 70 мільярдів євро

    Лідери ЄС проведуть екстрене обговорення бюджету на 2027 рік: Україні бракує 70 мільярдів євро

    Лідери 27 держав Європейського Союзу проведуть спеціальний саміт 26–27 листопада 2026 року, під час якого обговорять фінансування України на наступний рік. Однією з ключових проблем стане пошук додаткових 70 мільярдів євро, необхідних для покриття фінансових потреб держави в умовах повномасштабної війни. Паралельно європейські керівники розглядатимуть новий довгостроковий бюджет ЄС на 2028–2034 роки. Водночас конкретного рішення щодо виділення додаткових грошей Україні наразі не ухвалено.

    Про підготовку спеціального засідання повідомила «Європейська правда» із посиланням на поінформованого посадовця ЄС, який погодився говорити на умовах анонімності.

    Інформацію про заплановане засідання 26–27 листопада також оприлюднили на офіційному сайті Європейської ради.

    ЄС проведе окремий саміт щодо грошей для України

    21 жовтня посли країн-членів Євросоюзу зібралися на засідання Комітету постійних представників — Coreper.

    Під час зустрічі вони обговорили результати попереднього саміту Європейської ради, що проходив 15–16 жовтня.

    Керівник кабінету президента Європейської ради Антоніу Кошти Педро Лурті представив план майбутніх переговорів між європейськими лідерами.

    Одним із головних пунктів стало спеціальне засідання 26–27 листопада у Брюсселі.

    За словами джерела видання, ключовими темами будуть фінансування України у 2027 році та багаторічна фінансова рамка ЄС.

    Це означає, що питання українських фінансових потреб розглядатимуть на найвищому політичному рівні.

    Водночас саме проведення саміту ще не гарантує погодження необхідної допомоги.

    Чому Україні терміново потрібні 70 мільярдів євро

    Під час жовтневого саміту в Брюсселі президент України Володимир Зеленський звернув увагу європейських лідерів на масштаби фінансових витрат держави в умовах продовження війни.

    За його оцінкою, у 2027 році загальні потреби, пов’язані з війною, можуть становити приблизно 155 мільярдів євро.

    Водночас Україні необхідно знайти додаткові 70 мільярдів євро міжнародного фінансування.

    Ця сума має допомогти забезпечити потреби держави, зокрема оборону та бюджетну стабільність.

    16 жовтня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що Брюссель визнає відповідний фінансовий розрив.

    Вона наголосила, що під час попереднього планування європейської допомоги не було можливості точно передбачити фінансові наслідки продовження війни у 2027 році.

    Саме тому початкових фінансових механізмів виявилося недостатньо для покриття нових потреб.

    Чи виділив Євросоюз Україні 90 мільярдів євро

    Європейська комісія раніше повідомила про погоджений кредитний механізм підтримки України загальним обсягом 90 мільярдів євро.

    За інформацією Урсули фон дер Ляєн, він передбачає фінансування протягом 2026–2027 років.

    Зокрема, на кожен із цих років планували спрямувати приблизно по 45 мільярдів євро.

    Однак нова потреба в 70 мільярдів виникла додатково до вже передбаченої допомоги.

    Це важлива відмінність, оскільки йдеться не про повторний підрахунок раніше погоджених коштів, а про необхідність забезпечити нові фінансові ресурси.

    Таким чином, навіть за умови реалізації попередніх домовленостей Україні знадобиться додаткова міжнародна підтримка.

    Єврокомісії доручили знайти джерела фінансування

    16 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив, що лідери ЄС погодилися розглянути проблему нестачі коштів для України.

    Європейська комісія отримала доручення підготувати конкретні пропозиції щодо покриття додаткових фінансових потреб у 2027 році.

    Очікується, що ці пропозиції стануть предметом переговорів між державами-членами.

    Водночас поки немає остаточної відповіді, які саме джерела фінансування використовуватимуть.

    Серед потенційних інструментів можуть розглядатися різні форми міжнародних кредитів, бюджетної підтримки та залучення партнерів.

    Однак станом на 21 жовтня конкретний механізм покриття всіх 70 мільярдів євро не затверджений.

    Не всі країни ЄС готові фінансувати нову допомогу

    Пошук грошей може супроводжуватися політичними суперечками всередині Євросоюзу.

    Зокрема, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо 17 жовтня заявив, що його країна та Угорщина не планують брати участь у новій схемі фінансування України.

    Він висловив занепокоєння можливим поєднанням переговорів про довгостроковий бюджет ЄС із питанням додаткової допомоги Києву.

    Водночас Фіцо зазначив, що Словаччина готова продовжувати співпрацю з Україною в інших сферах.

    Серед них — освіта, розвиток дорожньої інфраструктури та енергетичні проєкти.

    Таким чином, навіть серед держав-членів ЄС існують різні підходи до майбутньої фінансової підтримки України.

    Для ухвалення відповідних рішень необхідно буде узгодити інтереси та бюджетні можливості учасників.

    Що означає новий бюджет Євросоюзу на 2028–2034 роки

    Другим великим питанням листопадового саміту стане багаторічна фінансова рамка ЄС — Multiannual Financial Framework.

    Це довгостроковий фінансовий план, який визначає основні напрями витрат Євросоюзу на сім років.

    У межах такого бюджету держави-члени погоджують фінансування сільського господарства, регіонального розвитку, наукових досліджень, безпеки, зовнішньої політики та інших напрямів.

    Період 2028–2034 років стане наступним бюджетним циклом ЄС.

    Підготовка до нього відбуватиметься в умовах підвищених оборонних витрат, економічних викликів і необхідності підтримки України.

    Тому переговори можуть бути складними навіть без урахування нової фінансової потреби Києва.

    Кошта проведе консультації з усіма 27 державами

    У найближчі тижні команда Антоніу Кошти планує провести окремі консультації з представниками кожної країни Євросоюзу.

    Мета переговорів — визначити позиції держав щодо майбутнього бюджету та сформувати компромісний документ.

    За підсумками цих консультацій мають підготувати оновлений проєкт переговорної рамки.

    Його планують представити до початку листопадового саміту.

    Це дозволить заздалегідь визначити питання, щодо яких країни вже мають спільну позицію, та проблеми, які потребуватимуть додаткових політичних рішень.

    Які ще саміти планують європейські лідери

    Перед спеціальним засіданням 26–27 листопада відбудеться неформальна зустріч Європейської ради в Дубліні.

    Її заплановано на 13 листопада, а центральною темою має стати розвиток штучного інтелекту.

    Крім того, Антоніу Кошта запропонував організувати ще одну неформальну зустріч у бельгійському Альден-Бізені.

    Попередня дата — 5 лютого 2027 року.

    На ній планують продовжити обговорення європейської оборони та конкурентоспроможності.

    Також розглядають можливість проведення березневого саміту Європейської ради в Римі.

    Зустріч можуть приурочити до 70-річчя підписання Римського договору.

    Проте перенесення саміту з Брюсселя до італійської столиці потребуватиме одностайної згоди всіх держав-членів.

    Чого Україні очікувати від листопадового саміту

    Для Києва головним результатом майбутніх переговорів стало б визначення конкретних джерел додаткового фінансування на 2027 рік.

    Це дозволило б більш упевнено планувати оборонні та бюджетні видатки в умовах тривалої війни.

    Однак європейським лідерам ще потрібно узгодити, яку частину нової потреби покриватиме сам ЄС, а яку — інші міжнародні партнери.

    Станом на 21 жовтня відомо, що спеціальний саміт Європейської ради відбудеться 26–27 листопада в Брюсселі. Фінансування України стане однією з його центральних тем, проте додаткові 70 мільярдів євро наразі залишаються визначеною потребою, а не вже затвердженим пакетом допомоги.

    Подальші рішення залежатимуть від пропозицій Європейської комісії та результатів переговорів між усіма 27 країнами Євросоюзу.

  • Перший візит очільника ЮНЕСКО до України: Андрій Сибіга зустрівся з Халедом Ель-Енані у Києві

    Перший візит очільника ЮНЕСКО до України: Андрій Сибіга зустрівся з Халедом Ель-Енані у Києві

    Новообраний Генеральний директор ЮНЕСКО Халед Ель-Енані здійснив свій перший офіційний візит до України у новому статусі та провів у Києві переговори з Міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. Символічно, що приїзд очільника організації збігся з відзначенням 975-річчя Києво-Печерської лаври, яка входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

    Ключові деталі та пріоритети співпраці

    • Захист культурної спадщини: Головною темою перемовин став захист українських музеїв, навчальних закладів та історичних пам’яток від регулярних російських атак, а також системний моніторинг пошкоджених об’єктів.
    • Повернення вкрадених артефактів: Сторони окремо розглянули проблему незаконного вивезення українських культурних цінностей із тимчасово окупованих територій і потребу вдосконалення міжнародних інструментів для їх реституції.
    • Фінансова підтримка: Наразі ЮНЕСКО залучила вже понад $77 млн на підтримку сфери культури, науки та освіти в Україні.
    • Архівна виставка: Дипломати ознайомилися зі спеціальною експозицією архівних документів про історію співпраці України з ЮНЕСКО, зокрема з матеріалами про «Українську Республіканську Капелу за кордоном (1919–1929)», номіновану до реєстру «Пам’ять світу».

    З заяви Міністра закордонних справ України Андрія Сибіги:

    «Перший візит Халеда Ель-Енані на посаді Генерального директора ЮНЕСКО в Україну — важливий сигнал солідарності та підтримки. Особливо символічно, що він відбувається у день, коли ми відзначаємо 975-річчя Києво-Печерської лаври — унікальної памʼятки української історії та культури і частини світової спадщини».

     

  • Україна отримала понад 550 млн євро на енергетику

    Україна отримала понад 550 млн євро на енергетику

    За підсумками Конференції з відновлення України URC 2026, яка цього року відбулася у Ґданську та стала однією з ключових міжнародних платформ для координації допомоги Україні, вдалося залучити понад 550 млн євро фінансової підтримки, спрямованої на зміцнення та підготовку української енергетичної системи до наступного опалювального сезону. Про це повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль, наголосивши, що досягнуті домовленості стали результатом тривалої дипломатичної та технічної роботи з міжнародними партнерами в умовах підвищених ризиків для енергетичної інфраструктури України.

    За словами Шмигаля, нинішній пакет підтримки є критично важливим з огляду на масштабні виклики, з якими українська енергетика стикається останніми роками, включно з руйнуваннями об’єктів генерації, мереж передачі та розподілу електроенергії, а також необхідністю швидкого відновлення інфраструктури перед зимовим періодом. Він підкреслив, що основна мета української делегації на конференції полягала не лише у залученні екстреного фінансування, а й у формуванні довгострокових зобов’язань партнерів щодо модернізації енергетичного сектору та його переходу до більш децентралізованої та стійкої моделі.

    Значна частина оголошених коштів — близько 375 млн євро — була підтверджена в межах координаційного формату, який умовно називають «енергетичним Рамштайном». У цьому пакеті допомоги беруть участь одразу кілька держав-партнерів, які спрямовують ресурси на різні напрями енергетичної стійкості України. Зокрема, Сполучені Штати Америки виділили 175 млн доларів, що мають бути спрямовані на підтримку енергетичної інфраструктури та екстрене відновлення пошкоджених об’єктів. Швеція надала 137 млн євро, Норвегія — 77 млн євро, Естонія — 2,125 млн євро, Ісландія — 550 тис. євро, а Литва — 4 млн євро, що доповнює загальну систему міжнародної підтримки енергетичного сектору України.

    Окремо важливу роль у фінансовому пакеті відіграють Нідерланди, які додатково зобов’язалися надати 178 млн євро. Ці кошти, за словами української сторони, будуть спрямовані на підготовку до зимового періоду, стабілізацію роботи енергетичних систем та розвиток розподіленої генерації, яка сьогодні розглядається як один із ключових елементів підвищення енергетичної стійкості держави в умовах ризиків для великих централізованих об’єктів.

    У Міністерстві енергетики України наголошують, що досягнуті домовленості є частиною ширшої міжнародної стратегії підтримки української енергетики, яка включає як термінове фінансування відновлення, так і довгострокові інвестиції у трансформацію сектору. У цьому контексті особливе значення має робота Фонду підтримки енергетики України, ресурси якого, за даними сторін-учасниць, вже повністю законтрактовані на рівні близько 300 млн євро. Водночас для повноцінної підготовки до зимового періоду, за оцінками партнерів, необхідно залучити ще приблизно 650 млн євро додаткових внесків.

    На тлі цього міжнародні партнери, включно з Європейською комісією та Секретаріатом Енергетичного співтовариства, напередодні конференції оприлюднили спільне звернення із закликом до збільшення фінансової підтримки української енергетики. У заяві наголошувалося, що стабільність енергосистеми України є критично важливою не лише для внутрішніх потреб держави, а й для енергетичної безпеки ширшого європейського регіону, особливо в умовах триваючої війни та підвищеного навантаження на інфраструктуру.

    Окремим блоком обговорень на URC 2026 стали довгострокові стратегічні цілі України в енергетичній сфері. Зокрема, українська сторона підтвердила намір до 2035 року повернутися до рівня близько 54 ГВт встановленої генеруючої потужності — показника, який існував до початку російської агресії у 2014 році. Досягнення цієї мети передбачає не лише відновлення зруйнованих потужностей, а й масштабну модернізацію, розвиток відновлюваної енергетики, цифровізацію мереж та впровадження нових підходів до управління енергосистемою.

    У міністерстві також підкреслюють, що нинішні домовленості формують основу для більш стабільного проходження опалювального сезону, однак остаточна стійкість енергосистеми залежатиме від швидкості реалізації проєктів на місцях, оперативності постачання обладнання та подальшої міжнародної підтримки. Українська енергетика, за оцінками урядовців, продовжує залишатися одним із ключових напрямів міжнародної допомоги, оскільки її стабільність напряму впливає на функціонування критичної інфраструктури, економіки та соціальної сфери.

    Таким чином, результати URC 2026 у Ґданську стали черговим етапом консолідації міжнародних зусиль навколо підтримки української енергетичної системи, яка залишається одним із найбільш вразливих, але водночас стратегічно важливих секторів у контексті відновлення та майбутнього розвитку країни.

  • ЄС просуває кредит Україні на 90 млрд євро в обмін на реформи

    ЄС просуває кредит Україні на 90 млрд євро в обмін на реформи

    Україна та Європейський Союз продовжують активні переговори щодо умов надання масштабної макрофінансової допомоги в межах кредитної програми на 90 млрд євро. У Єврокомісії заявляють, що сторони вже досягли “значного прогресу” в погодженні ключових документів, однак остаточне затвердження пакета фінансування все ще залежить від виконання низки економічних та політичних умов, включно з реформами у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.

    Про це повідомив речник Європейської комісії Балаж Уйварі, коментуючи хід перемовин щодо Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС. Саме цей документ має визначити механізм виділення коштів, графік фінансування, перелік реформ та зобов’язань, які Київ повинен буде виконати для отримання траншів.

    За словами представника Єврокомісії, переговори між Києвом і Брюсселем тривають “дуже добре”, а найбільш готовим документом уже є саме Меморандум про взаєморозуміння щодо макрофінансової підтримки. Водночас Уйварі наголосив, що остаточне погодження ще не завершене, оскільки сторони продовжують доопрацьовувати окремі положення.

    У Брюсселі зазначають, що програма допомоги базується на трьох ключових напрямках. Перший — продовження співпраці України з Міжнародний валютний фонд та дотримання умов програми МВФ. Другий — реалізація економічних реформ, спрямованих на стабілізацію фінансової системи, бюджетну дисципліну та модернізацію економіки. Третій — політичні та інституційні реформи, пов’язані з верховенством права, антикорупційною політикою та незалежністю державних органів.

    Саме політичний блок умов, за інформацією джерел, став одним із найчутливіших у переговорах. Раніше “Європейська правда” повідомляла, що частина вимог Євросоюзу безпосередньо пов’язана з реформуванням антикорупційної системи України та посиленням незалежності правоохоронних інституцій.

    За даними джерел видання, значна частина майбутніх умов базується на так званому “плані Качки-Кос” — неофіційному переліку реформ, який у Брюсселі розглядають як один із ключових орієнтирів для оцінки прогресу України у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Серед вимог — ухвалення нової Антикорупційної стратегії, посилення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, реформа процедури призначення генерального прокурора, а також зміни в роботі правоохоронних і судових органів.

    У Європейському Союзі наголошують, що йдеться не лише про технічні умови отримання кредиту, а про ширшу систему інтеграції України до європейського політичного та правового простору. Фактично фінансова допомога дедалі більше пов’язується із виконанням конкретних структурних реформ та наближенням української системи управління до стандартів ЄС.

    На цьому тлі в Україні вже виникли суперечки щодо змісту майбутньої антикорупційної стратегії. Голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна раніше заявила, що урядовий проєкт стратегії на 2026–2030 роки не враховує частину положень, які ЄС розглядає як критично важливі. Зокрема, йшлося про незалежність антикорупційних органів та реформування системи прокуратури.

    За словами Радіної, невиконання цих критеріїв може ускладнити не лише отримання окремих траншів фінансової допомоги, а й загалом процес переговорів про вступ України до Європейського Союзу. У Брюсселі ж наголошують, що реформи мають бути не декларативними, а практичними та системними.

    Очікується, що кредитна програма ЄС на 90 млрд євро стане однією з найбільших програм підтримки України з початку повномасштабної війни. Кошти планують спрямувати на покриття дефіциту державного бюджету, фінансування соціальних витрат, підтримку макроекономічної стабільності, відновлення інфраструктури та реалізацію реформ.

    Для України ця допомога є критично важливою на тлі величезного навантаження на бюджет через війну, зростання оборонних витрат та потребу у фінансуванні державних програм. За оцінками економістів, без стабільної міжнародної підтримки Київ може зіткнутися з серйозними ризиками для фінансової системи та виконання соціальних зобов’язань.

    Водночас у ЄС прагнуть зробити фінансову підтримку інструментом довгострокового впливу на реформування української держави. Саме тому Брюссель дедалі жорсткіше прив’язує виділення коштів до конкретних результатів у сфері антикорупційної політики, судової реформи та державного управління.

    У Єврокомісії заявляють, що остаточне погодження документів може відбутися вже найближчим часом. Після цього механізм фінансування має пройти формальне затвердження в інституціях ЄС, що відкриє шлях до початку виділення коштів Україні.

  • Кадрові зміни у владі вже на підході: Зеленський анонсував рішення, які можуть ухвалити найближчими днями

    Кадрові зміни у владі вже на підході: Зеленський анонсував рішення, які можуть ухвалити найближчими днями

    Президент України Володимир Зеленський провів робочу зустріч із прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко, під час якої сторони обговорили кадрові питання та подальше посилення урядових структур. За словами глави держави, частина ключових рішень може бути ухвалена вже наступного тижня.

    Про це Зеленський повідомив у своїх офіційних комунікаціях, підкресливши, що йдеться не лише про кадрові перестановки, а й про загальну оптимізацію роботи виконавчої влади в умовах війни та постійного зовнішнього тиску.

    Президент зазначив, що наразі триває активна робота над узгодженням окремих кандидатур, зокрема із представниками парламенту. Частина рішень потребує додаткових консультацій із депутатським корпусом, що свідчить про політичну чутливість кадрових змін.

    «Є кадрові питання, які потребують вирішення. По деяких позиціях треба продовжити діалог із парламентарями. Частину кадрових рішень на рівні Кабінету міністрів домовилися забезпечити вже наступного тижня», — повідомив Зеленський.

    Ці заяви пролунали на тлі ширшого процесу трансформації урядової системи, який триває в Україні з початку повномасштабної війни. Влада намагається підвищити ефективність управління, зменшити бюрократичні затримки та забезпечити швидше реагування на виклики — як внутрішні, так і зовнішні.

    Окрему увагу під час зустрічі приділили координації позицій України у перемовинах із міжнародними партнерами. Йдеться насамперед про фінансову підтримку та виконання вже досягнутих домовленостей із союзниками.

    Президент наголосив, що для України критично важливо не лише отримувати допомогу, а й забезпечувати її своєчасну реалізацію. За його словами, кожен пакет підтримки має працювати саме тоді, коли це найбільш потрібно державі.

    Це питання набуває особливого значення на тлі складної економічної ситуації, спричиненої війною, а також зростання витрат на оборону, відновлення інфраструктури та соціальні програми. Ефективне використання міжнародної допомоги залишається одним із ключових факторів стабільності держави.

    Аналітики зазначають, що кадрові зміни в уряді можуть бути пов’язані як із необхідністю посилення окремих напрямків роботи, так і з підготовкою до нових етапів співпраці з міжнародними партнерами. Зокрема, йдеться про інтеграцію до Європейського Союзу, реформування економіки та боротьбу з корупцією.

    Політичні експерти також звертають увагу, що подібні кадрові рішення часто мають не лише управлінський, а й стратегічний характер. Вони можуть сигналізувати про зміну пріоритетів уряду або підготовку до нових політичних викликів.

    Водночас важливим фактором залишається взаємодія між урядом і парламентом. Будь-які серйозні кадрові зміни потребують підтримки депутатів, що робить процес більш складним і тривалим. Саме тому Зеленський наголошує на необхідності продовження діалогу з парламентарями.

    Останні місяці показали, що українська влада дедалі більше орієнтується на швидкі управлінські рішення. Це пов’язано з необхідністю оперативно реагувати на зміну ситуації як на фронті, так і в економіці. У таких умовах кадрова гнучкість стає одним із ключових інструментів ефективного управління.

    Не менш важливим є і міжнародний контекст. Україна продовжує залежати від підтримки партнерів, зокрема фінансової та військової. Тому узгодженість дій уряду та президента в переговорах із союзниками має вирішальне значення.

    За оцінками експертів, найближчі тижні можуть стати визначальними для формування оновленої структури виконавчої влади. Очікується, що зміни торкнуться як окремих посад, так і загального підходу до управління державними процесами.

    Водночас у владі поки не розкривають конкретних прізвищ або посад, які можуть змінитися. Це свідчить про те, що переговорний процес ще триває, а остаточні рішення не ухвалені.

    Попри це, сам факт підготовки кадрових змін уже викликає активне обговорення як у політичних колах, так і в експертному середовищі. Частина аналітиків розглядає це як сигнал про підготовку до нового етапу реформ, інші — як спробу підсилити уряд перед можливими економічними викликами.

    У підсумку, зустріч Зеленського та Свириденко стала черговим підтвердженням того, що українська влада продовжує шукати шляхи підвищення ефективності управління в умовах війни. Кадрові рішення, які можуть бути ухвалені найближчим часом, матимуть значний вплив на подальший розвиток країни.

    Чи стануть ці зміни точкою перезавантаження уряду — стане зрозуміло вже найближчими днями, коли очікуються перші офіційні рішення.

  • Свириденко у США: підтримка, санкції та нові проєкти для України

    Свириденко у США: підтримка, санкції та нові проєкти для України

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко під час робочого візиту до Сполучених Штатів провела низку переговорів у Вашингтоні, де ключовими темами стали санкційна політика проти Росії, співпраця з міжнародними фінансовими інституціями та майбутні інвестиційні проєкти для відновлення України. Про це повідомляє Reuters.

    Під час зустрічей із американськими високопосадовцями, зокрема міністром фінансів США Скоттом Бессентом, українська сторона наголосила на необхідності збереження та посилення санкційного тиску на Російську Федерацію. Свириденко підкреслила, що санкції, запроваджені після повномасштабного вторгнення, залишаються одним із ключових інструментів стримування агресії та не повинні бути послаблені або скасовані.

    За її словами, під час переговорів у Вашингтоні Україна також акцентувала увагу на необхідності боротьби з обходом санкцій, оскільки саме такі схеми дозволяють Росії частково компенсувати економічний тиск і підтримувати військові можливості. Американська сторона, за словами прем’єр-міністра, демонструє розуміння цієї проблеми та готовність до подальшої співпраці у сфері контролю за санкційними режимами.

    Свириденко повідомила, що під час візиту відчула посилення підтримки з боку американських партнерів. Вона зазначила, що атмосфера переговорів стала більш конструктивною, а підхід до обговорення українських потреб — більш прагматичним у порівнянні з попередніми контактами.

    Окремо вона відзначила позицію міністра фінансів США Скотта Бессента, який, за її словами, підтримує Україну у ключових питаннях фінансової стабільності та санкційної політики. Українська сторона розглядає це як важливий сигнал щодо збереження довгострокової підтримки з боку США.

    Важливою темою переговорів стала співпраця з Міжнародним валютним фондом МВФ. За словами Свириденко, вже у травні до Києва має прибути місія експертів МВФ для продовження консультацій щодо фінансової програми підтримки України.

    Також сторони обговорили перспективи подальшого фінансування, зокрема кредитного пакета обсягом близько 8 млрд доларів. Українська сторона зазначає, що МВФ демонструє готовність до певної гнучкості у питаннях, пов’язаних із відновленням енергетичної інфраструктури, яка зазнала значних пошкоджень унаслідок російських атак.

    Свириденко наголосила, що стабільна фінансова підтримка з боку міжнародних партнерів залишається критично важливою для функціонування економіки України в умовах війни, а також для фінансування відновлення ключових секторів.

    Окремий блок переговорів стосувався інвестицій та відновлення України. За словами прем’єр-міністра, вже влітку очікується затвердження нового енергетичного проєкту в межах спільного інвестиційного фонду США та України. Йдеться про механізми залучення приватного та державного капіталу для модернізації енергетичної системи, яка зазнала значних втрат через російські удари.

    Також обговорювали довгострокові програми відбудови України, які охоплюють інфраструктуру, енергетику, житловий сектор та промисловість. Українська сторона підкреслює, що процес відновлення має відбуватися паралельно з формуванням надійних безпекових гарантій.

    Свириденко наголосила, що майбутнє України має базуватися не лише на відновленні зруйнованого, але й на створенні нової економічної моделі розвитку, інтегрованої в європейські та трансатлантичні ринки.

    Під час візиту також порушувалося питання європейської інтеграції України. Свириденко висловила сподівання, що політичні зміни в окремих країнах Європейського Союзу можуть сприяти розблокуванню фінансових пакетів допомоги та пришвидшенню переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.

    Вона підкреслила, що курс України на членство в Європейському Союзі є стратегічним і незворотним, а нинішній період є сприятливим для прискорення інтеграційних процесів.

    Візит української делегації до США відбувається на тлі тривалої повномасштабної війни Росії проти України та глобальних дискусій щодо розподілу ресурсів міжнародної підтримки. Україна продовжує координувати з партнерами санкційну політику, військову та фінансову допомогу, а також довгострокові програми відновлення.

    Таким чином, переговори у Вашингтоні стали черговим етапом зміцнення українсько-американського партнерства у сферах безпеки, економіки та післявоєнної відбудови, а також підтвердили намір сторін продовжувати координацію дій у протидії російській агресії.

  • Військові після поранення отримують до 100 тисяч гривень щомісяця: як працює система виплат

    Військові після поранення отримують до 100 тисяч гривень щомісяця: як працює система виплат

    Українські військовослужбовці, які зазнали поранення під час бойових дій і проходять лікування, мають право на додаткові грошові виплати від держави. Йдеться про щомісячну допомогу, яка може сягати 100 тисяч гривень і нараховується протягом усього періоду лікування.

    Згідно з чинним законодавством, базовою умовою для отримання такої виплати є підтвердження, що поранення або травма пов’язані з виконанням бойових завдань. У такому випадку військовому не лише виплачують додаткову винагороду, але й повністю зберігають основне грошове забезпечення — посадовий оклад, надбавки та інші регулярні виплати.

    Система передбачає кілька рівнів фінансової підтримки. Під час служби в зоні бойових дій військові можуть отримувати підвищену винагороду до 100 тисяч гривень на місяць. Якщо ж військовий вибуває на лікування після поранення, ця виплата зберігається за умови належного документального оформлення — зокрема, висновку військово-лікарської комісії (ВЛК).

    Окремо передбачені одноразові виплати у разі встановлення інвалідності або тяжких поранень. Їх розмір може становити від кількох сотень тисяч до понад мільйона гривень залежно від ступеня втрати працездатності.

    Юристи звертають увагу, що ключове значення має причинно-наслідковий зв’язок між пораненням і подальшим станом здоров’я. Якщо захворювання було діагностовано пізніше, але є доведений зв’язок із пораненням, військовий також має право на відповідні виплати. У таких випадках рішення ухвалюється на підставі медичних документів і висновків ВЛК.

    Крім того, військовослужбовці можуть розраховувати на інші види допомоги: виплати на оздоровлення, компенсації під час відпустки, а також соціальні гарантії для сімей. У разі тривалого лікування або реабілітації держава продовжує фінансувати як медичне забезпечення, так і грошові виплати.

    Водночас експерти зазначають, що на практиці можуть виникати затримки через бюрократичні процедури або необхідність додаткового підтвердження документів. Найчастіше проблеми пов’язані з оформленням висновків ВЛК, встановленням зв’язку травми зі службою або передачею документів між підрозділами.

  • МВФ вперше скасував попередні умови для кредитної програми України на 8,1 млрд доларів

    МВФ вперше скасував попередні умови для кредитної програми України на 8,1 млрд доларів

    Міжнародний валютний фонд вперше за історію співпраці з Україною відмовився від вимоги виконання попередніх умов для отримання фінансування за новою кредитною програмою на 8,1 млрд доларів. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За її словами, наразі жодних prior actions – попередніх дій, які мали бути виконані до рішення ради директорів фонду – не передбачено. Очікується, що питання щодо України винесуть на розгляд наприкінці лютого.

    Раніше Міжнародний валютний фонд наполягав на запровадженні низки змін у податковій сфері ще до виділення коштів. Зокрема, йшлося про впровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців, встановлення мита на міжнародні посилки, оподаткування цифрових платформ, а також продовження військового збору.

    Тепер ці вимоги переведено у формат структурних маяків. Це означає, що Україна повинна буде виконати взяті на себе зобов’язання вже після затвердження програми фінансування, а не до її погодження.

    Юлія Свириденко зазначила, що такого рішення вдалося досягти в результаті переговорів після візиту до України керівниці фонду Кристаліна Георгієва. Скасування попередніх умов відкриває можливість для швидшого ухвалення рішення про виділення коштів.

    Нагадаємо, у листопаді 2025 року Україна та МВФ оголосили про запуск нової чотирирічної програми на 8,1 млрд доларів. Серед ключових структурних маяків – скасування винятків щодо обов’язкової реєстрації платниками ПДВ для підприємців на спрощеній системі.

    У грудні Міністерство фінансів оприлюднило законопроєкт, який передбачає, що з 2027 року ФОПи зі спрощеною системою оподаткування та річним доходом понад 1 млн грн будуть зобов’язані сплачувати ПДВ.

  • Євросоюз готовий використати російські активи для підтримки України, попри юридичні ризики

    Євросоюз готовий використати російські активи для підтримки України, попри юридичні ризики

    Європейський Союз розглядає можливість до квітня наступного року узгодити механізм виділення Україні приблизно 140 мільярдів євро за рахунок заморожених російських активів. Про це повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на джерела в європейських інституціях.

    Очікується, що вже наступного тижня Єврокомісія спробує досягти політичної домовленості між лідерами держав-членів ЄС. Однак Бельгія, яка є головним розпорядником активів через депозитарну систему Euroclear, і далі висловлює занепокоєння щодо можливих юридичних наслідків. У відповідь ЄС або окрема група країн готові надати Euroclear гарантії на випадок судових позовів з боку Росії.

    У разі успішного погодження, юридична пропозиція щодо механізму передачі коштів Україні може бути підготовлена вже у другому кварталі 2025 року, який розпочинається у квітні.

    Європейські лідери дедалі більше схиляються до думки, що використання заморожених російських активів є єдиним реалістичним способом забезпечити стабільне фінансування України. Інші джерела підтримки виснажуються, а Сполучені Штати відмовляються фінансувати військову допомогу. Тим часом низка країн ЄС зіштовхується з внутрішніми політичними та бюджетними труднощами, що ускладнює пряме виділення коштів.

  • В Україні планують збільшити одноразову виплату при народженні дитини до 50 тисяч гривень

    В Україні планують збільшити одноразову виплату при народженні дитини до 50 тисяч гривень

    Міністерство соціальної політики України пропонує значно змінити механізм фінансової підтримки сімей після народження дитини. Відповідний законопроєкт вже передано на розгляд Кабінету Міністрів. Про це розповіла перший заступник міністра Дарія Марчак.

    За новою ініціативою, молодим батькам пропонують одразу виплачувати по 50 000 гривень при народженні малюка. Ця одноразова допомога буде доступна всім мамам незалежно від доходів сім’ї.

    Крім того, планують суттєво підвищити щомісячні виплати протягом першого року життя дитини. Зараз сім’ї отримують 860 гривень щомісяця, однак у межах реформи ця сума зросте у кілька разів — точна цифра поки не розголошується, оскільки тривають узгодження.

    Головна мета змін — забезпечити жінкам більшу фінансову незалежність, особливо в сім’ях, де основний дохід має чоловік. Як наголосила Дарія Марчак, навіть якщо мама тимчасово не працює, вона має мати власні кошти, щоб не бути повністю залежною.

    Якщо Кабмін затвердить проєкт, його передадуть до Верховної Ради. Вже ведеться діалог із Міністерством фінансів, щоб у бюджеті на 2026 рік передбачити необхідні кошти.

    Очікується, що нові виплати почнуть діяти з 1 січня 2026 року.

    Нині допомога при народженні дитини становить загалом 41 280 гривень: 10 320 виплачують одноразово, а решту — по 860 гривень щомісяця протягом 36 місяців.

    За словами експертів, модернізація системи допомоги є важливим кроком для підтримки молодих сімей в умовах зростання вартості життя та інфляції. Вона також сприятиме покращенню демографічної ситуації в країні.