Daypolitico

Позначка: Fire Point

  • Україна створила власний турбореактивний двигун для “Фламінго”

    Україна створила власний турбореактивний двигун для “Фламінго”

    Українська компанія Fire Point повідомила про завершення розробки власного турбореактивного двигуна, який у перспективі може використовуватися на крилатій ракеті FP-5 “Фламінго”. У компанії вже збирають перші прототипи нового силового агрегату та планують завершити всі випробування до кінця року, після чого перейти до серійного виробництва.

    Про це генеральна директорка Fire Point Ірина Терех розповіла в інтерв’ю виданню TWZ.

    За її словами, новий двигун був створений у співпраці з тим самим конструкторським бюро, яке свого часу розробило турбореактивний двигун АІ-25. Саме його модифікація АІ-25ТЛ стала першим силовим агрегатом, який використовувався на крилатій ракеті FP-5 “Фламінго”.

    Терех зазначила, що під час розробки ракети компанія від самого початку закладала можливість інтеграції різних типів двигунів. Завдяки цьому платформа залишається універсальною та може адаптуватися до різних технічних рішень.

    За її словами, загалом “Фламінго” вже проходив випробування з п’ятьма різними двигунами.

    “‘Фламінго’ спочатку проєктувався як гнучка платформа, здатна працювати з різними типами двигунів. Тому ми дійсно можемо значно розширити перелік підтримуваних двигунів”, – заявила Терех.

    Розробка власного турбореактивного двигуна для безпілотних літальних апаратів тривала понад шість місяців. Наразі компанія перейшла до етапу виготовлення перших дослідних зразків.

    “Зараз ми збираємо перші 10 прототипів майбутніх турбореактивних двигунів із вентиляторним агрегатом нашого виробництва”, – повідомила керівниця Fire Point.

    Вона підкреслила, що створення турбореактивного двигуна є значно складнішим технологічним завданням, ніж виробництво самої ракети, оскільки потребує високої точності, складних матеріалів та великої кількості випробувань.

    За планами компанії, до кінця поточного року мають завершитися випробування всіх дослідних зразків. Після аналізу результатів інженери внесуть необхідні зміни до конструкції, а вже наступного року Fire Point розраховує розпочати серійне виробництво нового двигуна.

    Водночас Ірина Терех визнала, що компанії поки не вдалося реалізувати раніше озвучені плани щодо збільшення темпів виробництва крилатих ракет “Фламінго” до щонайменше семи одиниць на добу.

    За її словами, головною причиною стали фінансові чинники. Україна очікувала надходження коштів за кредитною програмою Європейського Союзу, однак обсяги державних замовлень виявилися нижчими за максимальні виробничі можливості підприємства. Через це компанія була змушена тимчасово скоригувати темпи виробництва.

    “На жаль, оскільки Україна очікувала надходження коштів за кредитом від Європейського Союзу, обсяг замовлень не відповідав максимальній виробничій потужності, тому обсяг виробництва було знижено… Ми розраховуємо наростити обсяг до зазначеного рівня. Ймовірно, до кінця цього року або на початку наступного. Це залежить від того, як надходитимуть контракти”, – пояснила Терех.

    Попри це, компанія продовжує активно розвивати власні оборонні технології. У липні Fire Point представила антибалістичні ракети FP-7.x для перспективної системи протиповітряної оборони Freyja. Раніше компанія також повідомила про успішні випробування цієї ракети, під час яких було підтверджено керований політ і швидкість до 2000 метрів за секунду. Крім того, Fire Point заявляла про плани співпраці з німецькою компанією Diehl Defence щодо створення системи наведення для нової ракети.

  • Українські дрони вдарили по складу Wildberries і Саратовському НПЗ

    Українські дрони вдарили по складу Wildberries і Саратовському НПЗ

    Україна продовжує завдавати ударів по логістичній та паливній інфраструктурі в тилових регіонах Росії. Цього разу під атаку безпілотників потрапили логістичний центр маркетплейса Wildberries у Самарській області та Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших підприємств російської нафтопереробної галузі.

    Про це повідомила українська компанія Fire Point у Telegram.

    За її даними, удар по логістичному хабу Wildberries у селищі Новосемейкіно Самарської області завдали українські безпілотники FP-1. Зазначається, що цей комплекс виконує функції зберігання, сортування та розподілу товарів і є одним із важливих елементів логістичної мережі найбільшого російського маркетплейса.

    У Fire Point наголосили, що виведення з ладу подібних логістичних об’єктів здатне впливати на безперебійність поставок товарів, створювати додаткове навантаження на транспортну систему та змушувати компанії перебудовувати свої логістичні маршрути.

    Крім цього, під удар потрапив Саратовський нафтопереробний завод. Це підприємство вважається одним із ключових об’єктів паливної інфраструктури Росії та має потужність переробки близько 7 мільйонів тонн нафти на рік.

    На заводі виробляють бензин, дизельне пальне, авіаційний керосин та інші нафтопродукти, які використовуються як для цивільних потреб, так і для забезпечення транспортної та промислової інфраструктури.

    У компанії Fire Point зазначили, що систематичні удари по нафтопереробній і логістичній інфраструктурі Росії мають комплексний ефект. На їхню думку, такі атаки посилюють економічний тиск на країну-агресора, ускладнюють функціонування логістичних ланцюгів, збільшують витрати на ремонт і захист критично важливих об’єктів, а також змушують російську владу перекидати додаткові ресурси на оборону тилових регіонів.

    Як повідомляється, наслідки попередніх атак на логістичні центри Wildberries вже відобразилися на роботі маркетплейса. За інформацією The Moscow Times, після ударів по складах ціни на окремі категорії товарів у Росії зросли на 10–30%, а строки доставки в низці регіонів збільшилися у кілька разів.

    Крім того, продавці повідомляли про дефіцит окремих товарів і скаржилися на недостатній рівень компенсацій за продукцію, втраченої внаслідок пошкодження складських приміщень.

    На тлі регулярних атак безпілотників компанія Wildberries, за даними російських ЗМІ, почала шукати альтернативні логістичні потужності за межами Росії. Зокрема, розглядається можливість розширення інфраструктури в Казахстані, щоб вивести частину логістичних операцій із зон потенційного ризику та забезпечити стабільність постачання.

    Останніми місяцями Україна регулярно завдає ударів по об’єктах паливної, транспортної та логістичної інфраструктури на території Росії. Основними цілями стають нафтопереробні заводи, нафтобази, військові аеродроми, склади та логістичні центри. Українська сторона розглядає такі удари як спосіб послаблення ресурсної бази Росії та ускладнення забезпечення її військової машини. Водночас незалежного підтвердження заявлених наслідків ударів по логістичному центру Wildberries та Саратовському НПЗ наразі немає.

  • Зеленський попередив про нову ракетну загрозу: Росія зможе дістати будь-яке місто Європи

    Зеленський попередив про нову ракетну загрозу: Росія зможе дістати будь-яке місто Європи

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія стрімко нарощує свої ракетні можливості й уже найближчим часом може отримати здатність завдавати ударів балістичними ракетами на відстань до 5 тисяч кілометрів. За словами глави держави, це означає, що під потенційною загрозою опиниться практично будь-яке місто Європи, а тому європейським країнам необхідно якнайшвидше створити спільну систему протиракетної оборони.

    Про це Зеленський заявив в інтерв’ю французькому телеканалу BFMTV.

    Президент наголосив, що російська армія вже володіє потужним арсеналом балістичних ракет і продовжує розвивати свої можливості у цьому напрямку. За його словами, досягнення дальності польоту у 5 тисяч кілометрів для Росії є лише питанням часу.

    “Це правда, що Росія має дуже потужні балістичні ракети, і що вони мають або незабаром матимуть здатність запускати ракети на відстань до 5000 км. Це лише питання часу”, – заявив глава держави.

    Володимир Зеленський підкреслив, що у разі реалізації таких можливостей Росія зможе завдавати ударів практично по будь-якому населеному пункту на території Європи. На його переконання, це створює принципово новий рівень безпекових ризиків для всього європейського континенту.

    Президент зазначив, що саме через таку загрозу країнам Європи необхідно прискорити створення власної сучасної системи протиракетної оборони, здатної ефективно перехоплювати балістичні ракети великої дальності.

    За словами Зеленського, Україна вже бере безпосередню участь у розробці нової європейської системи протиповітряної та протиракетної оборони. Він повідомив, що тривають випробування нових технологій, до яких залучені вісім європейських держав.

    Глава держави висловив сподівання, що у разі успішного завершення випробувань нова система може бути представлена вже цього року. За його словами, вона має стати доступнішою за американські комплекси Patriot, водночас забезпечуючи високий рівень захисту від сучасних балістичних загроз.

    Президент також наголосив, що майбутня система покликана гарантувати безпеку не лише України, яка вже понад чотири роки перебуває під постійними російськими ракетними атаками, а й усієї Європи, враховуючи швидке зростання ракетного потенціалу Російської Федерації.

    Заяви Зеленського пролунали на тлі активізації європейської співпраці у сфері протиракетної оборони. Напередодні, 13 липня, лідери Данії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Іспанії, Швеції, Великої Британії та України підписали декларацію про створення Інтегрованої коаліції з протиракетної оборони.

    У документі наголошується, що нову ініціативу започаткували у відповідь на стрімке зростання загрози застосування балістичних ракет. Основною метою коаліції стане формування єдиної інтегрованої архітектури протиракетної оборони, яка доповнюватиме вже наявні національні системи ППО та ПРО європейських держав.

    Передбачається, що така система дозволить координувати засоби виявлення, перехоплення та управління протиракетною обороною між країнами-учасницями, значно підвищивши рівень захисту європейського повітряного простору.

    Паралельно українські оборонні компанії також працюють над власними рішеннями у сфері протиракетної оборони. Зокрема, нещодавно компанія Fire Point презентувала перспективні антибалістичні ракети FP-7.x, які розробляються для нової системи протиповітряної оборони Freyja.

    Крім самих ракет, компанія представила концепцію Freyja як майбутнього пан’європейського протибалістичного щита. Згідно із задумом розробників, система має перебувати у спільній власності держав-партнерів і забезпечувати колективний захист Європи від сучасних балістичних загроз.

    На думку української влади, розвиток спільної європейської системи протиракетної оборони стає дедалі актуальнішим на тлі постійної модернізації російського ракетного озброєння та зростання потенційної небезпеки для країн НАТО і Європейського Союзу.

  • Ефективність застосування української ракети “Фламінго” стрімко зростає

    Ефективність застосування української ракети “Фламінго” стрімко зростає

    За інформацією наших джерел в Міноборони, ефективність застосування ракет “Фламінго” виробництва української оборонної компанії Fire Point  різко зросла, що показали удари по російському  військовому заводу  “Титан-Барикади” у Волгограді.

    “Нещодавнє влучання 3-х ракет у завод “Титан-Барикади” – це справжня сенсація.

    З 5-ти ракет у ціль влучили 3, це поки що найкращий результат за весь час існування проекту. До цього було запущено 34 ракети, але в ціль влучили лише 3.

    І це майже за рік існування “Фламінго”. Саме тому “виробництво 3-х ракети на день” – це казка.

    Водночас, всім підконтрольним ОП журналістам спустили команду висвітлювати “Фламінго” та “Штілермана” в позитивному ключі на безоплатній основі” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, АТ “ФНВЦ “Титан-Барикади” виробляє пускові установки, артилерійські системи та компоненти для ракетних комплексів, зокрема “Іскандер-М”, “Ярс” і “Тополь-М”.

  • Бізнес-партнер Міндіча Хмельов скуповував землю та готелі біля Буковелю

    Бізнес-партнер Міндіча Хмельов скуповував землю та готелі біля Буковелю

    Бізнес-партнер Тімура Міндіча та колишній топменеджер оборонної компанії Fire Point Ігор Хмельов із 2022 року активно скуповував земельні ділянки та об’єкти відпочинкової інфраструктури в районі Буковелю. Про це повідомляє розслідування Bihus.Info.

    За даними журналістів, йдеться про придбання землі та готельно-відпочинкових комплексів у популярному туристичному регіоні Карпат. Лише вартість земельних ділянок, які могли перейти у власність Хмельова, оцінюється приблизно у 4,5 мільйона доларів.

    У розслідуванні зазначається, що Ігор Хмельов тривалий час залишався малопублічною фігурою, попри те, що його ім’я фігурує у бізнес-реєстрах у майже чотирьох десятках компаній. Значна частина цих структур, за даними журналістів, пов’язана з так званою групою «Приват», а також із бізнес-оточенням Ігоря Палиці та компаніями, які асоціюються з Тімуром Міндічем.

    Журналісти також вказують, що ім’я Хмельова згадується в матеріалах, отриманих детективами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у межах операції «Мідас». За інформацією Bihus.Info, під час документування ймовірної корупційної схеми в енергетичній сфері фігуранти обговорювали Хмельова в контексті його роботи у компанії Fire Point та можливих бізнес-зв’язків із Тімуром Міндічем.

    У матеріалі також зазначається, що пізніше факт роботи Хмельова в Fire Point публічно підтвердив її співвласник і головний конструктор Денис Штілерман. За його словами, саме він познайомив Хмельова з Тімуром Міндічем.

    Окремо журналісти нагадують, що у рамках операції «Мідас» детективи НАБУ фіксували розмови, які можуть стосуватися можливих корупційних схем у сфері оборонних закупівель. Зокрема, в оприлюднених матеріалах згадувалися обговорення щодо потенційного фінансування та контрактів із компанією Fire Point.

    Крім того, раніше повідомлялося, що бізнесмен Тімур Міндіч розглядав можливість придбання частки в компанії та нібито пропонував залучення «своєї людини» для представлення інтересів у структурі бізнесу.

    Журналісти також зазначають, що у січні 2025 року НАБУ зверталося до Державної служби фінансового моніторингу України із запитом щодо руху коштів компанії Fire Point, однак відповідна інформація, за їхніми даними, на момент публікації повністю не була надана. Водночас у листопаді 2024 року компанія уклала два державні контракти на суму понад 7 мільярдів гривень.

    Розслідувачі підкреслюють, що діяльність навколо Fire Point та пов’язаних із нею осіб перебуває у фокусі антикорупційних органів та журналістського контролю через масштабність контрактів і потенційні конфлікти інтересів.

    Наразі офіційних коментарів від Ігоря Хмельова або Тімура Міндіча щодо викладених у розслідуванні фактів публічно не оприлюднено.

  • Україна вивела на орбіту перші власні супутники

    Україна вивела на орбіту перші власні супутники

    Україна розпочала практичне розгортання власної супутникової мережі та вже має на орбіті два перші супутники. Це стало одним із найамбітніших технологічних і оборонних проєктів країни за час повномасштабної війни. Про це в інтерв’ю Financial Times повідомив співзасновник та головний конструктор української компанії Fire Point Денис Штіліерман.

    За його словами, Україна планує суттєво розширити власне супутникове угруповання вже найближчими роками. До 2027 року розробники мають намір вивести на орбіту ще десятки супутників, які використовуватимуться для зв’язку, збору розвідувальної інформації, навігації, координації дронів та забезпечення роботи військової інфраструктури.

    У Financial Times зазначають, що українська космічна програма значно активізувалася після серії політичних та військових подій, які продемонстрували критичну залежність Києва від західної технологічної підтримки. Одним із ключових моментів став конфлікт у Білому домі між президентом США Дональдом Трампом та президентом України Володимиром Зеленським, після якого Вашингтон тимчасово призупинив передачу розвідувальних даних Україні.

    За інформацією видання, це стало серйозним сигналом для української влади та оборонного сектору, оскільки продемонструвало, наскільки сильно сучасна війна залежить від доступу до супутникової розвідки, цифрових каналів зв’язку та західних технологічних систем.

    Ще одним фактором, який прискорив створення власної супутникової інфраструктури, стала ситуація із системою Starlink компанії SpaceX. Хоча Starlink став критично важливим елементом української системи зв’язку під час війни, українські розробники та військові дійшли висновку, що повна залежність від приватної іноземної інфраструктури створює серйозні ризики для національної безпеки.

    За словами Штіліермана, російські війська навчилися використовувати мережу Starlink для навігації власних безпілотників та координації атак по українських цілях. Це, як зазначається, змусило українську сторону активніше шукати альтернативні технологічні рішення та інвестувати у створення власних космічних систем.

    Розробники вважають, що власне супутникове угруповання дозволить Україні значно підвищити незалежність у сфері безпеки та зменшити вразливість до політичних рішень союзників або обмежень з боку приватних корпорацій.

    Штіліерман також повідомив, що європейські уряди та оборонні компанії вже активно цікавляться українськими технологіями. За його словами, партнери в Європі розглядають можливість закупівлі або спільного виробництва українських дронів, ракет та інших оборонних систем, які виявилися значно дешевшими за багато західних аналогів, але водночас продемонстрували ефективність у реальних бойових умовах.

    “Ідея, що лежить в основі нашої зброї, полягає в тому, що ми продаємо не лише зброю і не лише безпеку, а й незалежність у сфері безпеки”, — заявив він.

    На тлі розвитку приватних космічних і військових проєктів Україна також активізує державну політику у сфері космосу. У березні під час міжнародного форуму Space For Ukraine заступниця міністра оборони України з питань цифровізації Катерина Черногоренко повідомила про створення в Міністерстві оборони нового Управління космічної політики.

    За її словами, ця структура має стати центром координації всіх космічних програм для потреб Сил оборони України. Міноборони прагне перетворитися на головного державного замовника супутникової техніки, програмного забезпечення, систем космічного моніторингу та технологій зв’язку.

    Управління працюватиме одразу за кількома напрямками. Перший — створення законодавчої та нормативної бази для розвитку військових космічних можливостей України. Другий — технологічна експертиза та співпраця з українськими й міжнародними розробниками, науковими центрами та оборонними компаніями. Третій — формування партнерств із міжнародними урядами та приватними структурами для укладення контрактів на постачання супутникових технологій, даних та обладнання.

    Черногоренко також раніше заявляла, що у перспективі в Україні може з’явитися окремий напрям або навіть новий вид військ, пов’язаний із космічними технологіями, супутниковими системами та цифровою обороною.

    Експерти наголошують, що сучасна війна дедалі більше переходить у сферу високих технологій, а супутники стають критично важливими для розвідки, наведення озброєння, роботи дронів, зв’язку та координації військових операцій. Саме тому створення власної супутникової інфраструктури розглядається не лише як технологічний прорив, а і як елемент стратегічної незалежності України у сфері безпеки.

    На думку аналітиків, якщо Україні вдасться реалізувати плани зі створення повноцінного супутникового угруповання, це може суттєво змінити її оборонні можливості та зробити країну одним із нових технологічних центрів військових інновацій у Європі.

  • Тіньові зв’язки чи політичні припущення: у Раді обговорили роль «Сенс Банку» у справі «Мідас»

    Тіньові зв’язки чи політичні припущення: у Раді обговорили роль «Сенс Банку» у справі «Мідас»

    У Верховній Раді України відбулося засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК), під час якого депутати розглянули можливі зв’язки Сенс Банку із фігурантами справи «Мідас», а також питання щодо потенційного фінансування компаній Fire Point і «Карпатнафтохім». Обговорення відбулося за участі голови правління банку Олексія Ступака.

    Про результати засідання повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, ключовою темою стало з’ясування ролі окремих осіб, які могли мати вплив на діяльність банку та рішення його наглядових органів.

    Зокрема, під час засідання обговорювали призначення Василя Веселого радником Наглядової ради. Як пояснив Олексій Ступак, це рішення ухвалювала сама рада, а ініціатором виступив її голова Шевкі Аджунер. При цьому керівник банку зазначив, що особисто не фіксував жодного впливу з боку Веселого на процес ухвалення рішень і не пригадує, щоб той звертався з відповідними проханнями.

    Ступак також наголосив, що, на його думку, Наглядова рада банку не ухвалювала рішень, які могли б зашкодити інтересам установи чи держави. Серед осіб, пов’язаних із так званими «плівками Міндіча», він згадав лише Василя Веселого, підкресливши обмеженість власної обізнаності щодо ширшого кола фігурантів.

    Окремим блоком на засіданні ТСК розглядалося питання можливого кредитування компаній Fire Point та «Карпатнафтохім». За словами Олексія Ступака, представники цих структур не зверталися до банку із запитами щодо відкриття кредитних ліній.

    Водночас він підтвердив, що до приймальні банку звертався асистент секретаря РНБО Рустема Умєрова, після чого відбулася зустріч, на якій обговорювалася можливість фінансування проєктів, пов’язаних із військовим сектором. Однак, як зазначив керівник банку, Сенс Банк ухвалив рішення відмовитися від участі у відповідному фінансуванні.

    Також було підкреслено, що ні Василь Веселий, ні представники «Карпатнафтохіму» не зверталися до банку з подібними ініціативами.

    Водночас Ярослав Железняк висловив припущення щодо можливого впливу на управління банком з боку осіб, пов’язаних із бізнесменом Тимуром Міндічем, а також керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. Ці твердження прозвучали в контексті політичної оцінки ситуації, однак офіційних підтверджень таких зв’язків під час засідання не було оприлюднено.

    Засідання ТСК відбулося на тлі підвищеної уваги до банківського сектору та прозорості фінансових операцій, особливо в умовах війни. Фінансування підприємств, пов’язаних із оборонною сферою або стратегічною інфраструктурою, перебуває під особливим контролем держави та парламенту.

    Експерти зазначають, що діяльність Тимчасових слідчих комісій у таких питаннях виконує важливу функцію парламентського нагляду, однак їхні висновки часто мають політичний характер і потребують подальшої юридичної оцінки.

    На цьому етапі жодних офіційних звинувачень щодо Сенс Банку або його керівництва не висунуто. Водночас обговорення в парламенті свідчить про намір депутатів детальніше дослідити зв’язки фінансових установ із потенційно ризиковими проєктами чи особами.

    Історія з обговоренням діяльності банку у справі «Мідас» залишається відкритою. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів роботи ТСК та можливих перевірок з боку правоохоронних органів.

  • Скандал навколо Fire Point: що приховує минуле співвласника Штілермана

    Скандал навколо Fire Point: що приховує минуле співвласника Штілермана

    Оборонна компанія Fire Point, яка за останні роки стала одним із помітних гравців українського ринку безпілотних технологій та далекобійного озброєння, опинилася в центрі суспільної та журналістської уваги через біографію свого співвласника та головного конструктора Дениса Штілермана. Додатковий резонанс ситуації спричинили згадки про компанію у матеріалах, пов’язаних із так званими “плівками НАБУ”, де фігурує бізнесмен Тимур Міндіч, а також питання щодо минулого самого Штілермана, його громадянства та можливих зв’язків із Росією у попередні роки.

    Денис Штілерман, який народився у 1974 році в Одесі та виріс у Києві, здобув фізико-математичну освіту та у 1991 році вступив до Московського фізико-технічного інституту. У публічних інтерв’ю він розповідав, що після закінчення навчання залишився працювати у Росії, паралельно розвиваючи бізнес-проєкти в Україні у сфері інформаційних технологій, інвестицій та програмного забезпечення. Саме цей період його біографії нині викликає найбільший суспільний інтерес, оскільки саме тоді, за його словами, він співпрацював із низкою проєктів, пов’язаних із російським державним сектором.

    Зокрема, Штілерман підтверджував, що у середині 2000-х років брав участь у розробці концепції автоматизованої системи управління для Міністерства оборони РФ. Він наголошує, що йшлося про дослідницьку роботу, яка так і не була впроваджена у практичне використання. Водночас журналістські розслідування звертають увагу на те, що сам факт участі у подібних проєктах у той період може викликати додаткові питання щодо його професійної діяльності в Росії до 2008 року.

    Окрему увагу привертає питання громадянства бізнесмена. Штілерман не приховує, що мав російський паспорт, пояснюючи це автоматичним набуттям громадянства під час проживання та навчання в Росії на початку 1990-х років, коли відбувався розпад СРСР. Він стверджує, що у 2016 році російське громадянство було анульоване, однак у медіа зазначаються юридичні нюанси цього процесу, адже законодавство РФ передбачає складні процедури виходу з громадянства, які потребують офіційного підтвердження. Сам Штілерман наполягає, що діяв у межах закону та не має прихованих паспортів чи подвійної лояльності.

    Ще одним предметом обговорення стала історія зі зміною прізвища. У різних матеріалах згадується, що раніше бізнесмен міг використовувати інше прізвище, пов’язане з російською гілкою його родини, однак він пояснює, що повернувся до родового прізвища Штілерман з особистих та сімейних причин, пов’язаних із історією його батька та радянським контекстом минулого покоління. Сам Штілерман заперечує, що будь-які зміни прізвища використовувалися для приховування діяльності або ведення бізнесу в Росії.

    У 2022 році він став співвласником і головним конструктором компанії Fire Point, яка після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну активно розвинула виробництво безпілотних систем і далекобійного озброєння. За його словами, компанія працює за принципом розподіленої виробничої мережі, що включає десятки локацій по Україні, а також розширює міжнародну присутність, зокрема через проєкти у Європі, включно з будівництвом виробничого майданчика в Данії. Fire Point позиціонує себе як виробник систем, які використовуються для ударів по військових об’єктах на території противника.

    Серед розробок компанії згадується крилата ракета FP-5 “Фламінго”, а також низка безпілотних систем, які, за заявами представників підприємства, відіграють важливу роль у глибоких ударах по логістиці та військовій інфраструктурі Росії. Fire Point також бере участь у міжнародних ініціативах, зокрема у проєкті Freya, який передбачає створення європейської системи протидії балістичним ракетам у співпраці з низкою партнерських компаній.

    Водночас навколо компанії виникла інформаційна напруга після появи згадок у матеріалах, пов’язаних із так званими “плівками НАБУ”, де фігурує бізнесмен Тимур Міндіч. У цих записах нібито обговорювалися можливі фінансові операції та інвестиційні інтереси щодо Fire Point. Штілерман заявив, що Міндіч дійсно висловлював зацікавленість у входженні до капіталу компанії, однак угода не була укладена, і він не став акціонером. Він також заперечує достовірність озвучених у медіа цифр щодо доходів компанії, називаючи їх значно завищеними та такими, що не відповідають реальним фінансовим показникам.

    Після публікацій Штілерман звернувся до Національного антикорупційного бюро України з проханням перевірити автентичність оприлюднених матеріалів і надати йому можливість бути допитаним як свідку для повного з’ясування обставин. У компанії Fire Point заявляють, що поширення неперевіреної інформації без офіційних звинувачень може завдавати шкоди не лише репутації підприємства, а й впливати на стабільність виконання оборонних контрактів, які мають критичне значення для України в умовах війни.

    На тлі цього дискусія навколо Fire Point виходить за межі суто бізнесової теми та перетворюється на ширше обговорення ролі приватних оборонних компаній у воєнний час, прозорості їхньої структури власності, походження капіталів і рівня державного контролю за стратегічними підприємствами. Водночас компанія продовжує розвивати виробництво і заявляє про намір посилювати міжнародну співпрацю в оборонній сфері, попри інформаційний тиск і публічні дискусії навколо її керівництва.

  • “Плівки Міндіча” і оборонні мільярди: що відомо про скандал навколо Fire Point і реакцію влади

    “Плівки Міндіча” і оборонні мільярди: що відомо про скандал навколо Fire Point і реакцію влади

    Новий резонансний скандал в оборонній сфері України розгорівся після оприлюднення записів розмов, які, за даними журналістів, можуть свідчити про можливий зв’язок підсанкційного бізнесмена Тимура Міндіча з виробником озброєння — компанією Fire Point. У центрі історії також опинився секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров, з яким, як стверджується, могли обговорюватися державні оборонні контракти.

    Йдеться про так звані “плівки Міндіча”, розшифрування частини яких оприлюднили журналісти видання “Українська Правда”. За їхніми даними, записи могли бути отримані в межах розслідування, яке здійснює Національне антикорупційне бюро України. У матеріалах фігурують розмови, де обговорюється фінансування виробництва озброєння, зокрема безпілотників і балістичних ракет, а також можливі інвестиції в компанію.

    Згідно з оприлюдненими фрагментами, голос, який журналісти пов’язують із Міндічем, говорить про масштабні плани виробництва, зокрема про можливість виготовлення тисяч ракет на рік за умови достатнього фінансування. У розмовах також згадується потенційний продаж частки компанії інвесторам із Об’єднаних Арабських Еміратів, що може свідчити про інтерес міжнародного капіталу до українського оборонного сектору.

    Окрему увагу привернула риторика, у якій використовується займенник “ми” щодо діяльності Fire Point. Саме це стало підставою для припущень про можливу причетність Міндіча до компанії як бенефіціара або впливової особи. Водночас жодних офіційних підтверджень цієї інформації наразі немає, а самі записи потребують перевірки їхньої автентичності.

    У компанії Fire Point категорично заперечили будь-які зв’язки з бізнесменом. Співвласник і конструктор підприємства заявив, що оприлюднені матеріали можуть бути частиною інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію компанії. Там також наголосили, що наведені у публікаціях фінансові показники не відповідають дійсності, а поширення неперевіреної інформації може негативно вплинути на виконання державних контрактів і загальну діяльність підприємства.

    У Fire Point звернулися до Національного антикорупційного бюро України з проханням перевірити автентичність записів і надати офіційні роз’яснення. Компанія також закликала оприлюднити всі матеріали, які можуть містити згадки про неї, щоб уникнути маніпуляцій і забезпечити прозорість процесу.

    Реакція Рустема Умєрова була стриманою. У його пресслужбі зазначили, що достовірність, повнота та зміст будь-яких записів мають встановлюватися виключно правоохоронними органами. Водночас підтверджується, що під час перебування на посаді міністра оборони він підтримував робочі контакти з представниками бізнесу з питань забезпечення Збройних сил України озброєнням, що є типовою практикою в умовах війни.

    На тлі скандалу свою позицію висловила Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони України. У заяві зазначається, що в разі підтвердження інформації про зв’язок Міндіча з компанією Fire Point підприємство може втратити можливість постачати продукцію для Сил оборони України через санкційний статус бізнесмена. У такому випадку пропонується розглянути варіант часткової націоналізації компанії, щоб забезпечити безперервність постачання озброєння на фронт.

    Крім того, представники антикорупційної ради закликали провести аудит контрактів, укладених із компанією, а також перевірити формування цін і фінансові показники діяльності. У заяві також містяться пропозиції щодо притягнення до відповідальності посадовців у разі підтвердження порушень.

    Ситуація навколо “плівок Міндіча” розгортається на тлі підвищеної уваги до оборонних закупівель в Україні. В умовах повномасштабної війни держава активно співпрацює з приватним сектором для забезпечення армії сучасним озброєнням, що водночас створює ризики непрозорих схем і конфліктів інтересів.

    Експерти зазначають, що подібні скандали можуть мати як внутрішньополітичні, так і міжнародні наслідки. З одного боку, вони підривають довіру до системи оборонних закупівель, з іншого — можуть впливати на співпрацю з міжнародними партнерами, які підтримують Україну фінансово та військово.

    Водночас остаточні висновки щодо ситуації мають зробити правоохоронні органи після перевірки всіх фактів і матеріалів. Наразі йдеться про журналістське розслідування та заяви сторін, які потребують юридичної оцінки і підтвердження.

    Історія з “плівками Міндіча” стала черговим прикладом того, наскільки чутливою є взаємодія політики, бізнесу та оборонної сфери в умовах війни. Вона підкреслює необхідність максимальної прозорості, контролю і довіри до інституцій, які забезпечують обороноздатність держави.

  • “Плівки Міндіча”: оприлюднено записи з Шефіром і Умєровим

    “Плівки Міндіча”: оприлюднено записи з Шефіром і Умєровим

    Видання Українська правда оприлюднило першу частину аудіозаписів, які, за їхніми даними, були отримані та задокументовані НАБУ у межах кримінального провадження під умовною назвою “Мідас”. Йдеться про матеріали, що були зафіксовані влітку 2025 року в квартирі на вулиці Грушевського, 9а в Києві, яку журналісти пов’язують із підсанкційним бізнесменом Тимуром Міндічем.

    За даними розслідування, у записах фігурують розмови Міндіча з низкою осіб, серед яких колишній перший помічник президента Сергій Шефір, чинний секретар РНБО Рустем Умєров, а також жінка на ім’я Наталія. Усі розмови, як зазначає видання, відбуваються російською мовою та охоплюють широкий спектр тем — від приватних фінансових питань до державних кадрових і оборонних рішень.

    Один із ключових оприлюднених фрагментів стосується діалогу між Тимуром Міндічем та Сергієм Шефіром.

    У цій розмові співрозмовники обговорюють питання фінансових ресурсів, зокрема можливість зібрати кошти для внесення застави за колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, якого раніше підозрювали у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди.

    Також у записах згадуються окремі політики та депутати, яких співрозмовники називають як прізвищами, так і умовними позначеннями. У матеріалі йдеться про неформальні домовленості щодо фінансових потоків, однак ці твердження подаються як частина розслідування і потребують юридичної оцінки.

    Другий блок записів стосується діалогу між Міндічем і жінкою на ім’я Наталія. У ньому обговорюються будівельні роботи, облаштування територій, інфраструктурні питання та утримання об’єктів.

    У матеріалі зазначається, що частина розмови може стосуватися приватних маєтків у Козині, які раніше фігурували в журналістських розслідуваннях. За словами джерел видання, йдеться про умовний кооператив, де, ймовірно, розташовані об’єкти, пов’язані з низкою високопосадовців та бізнесменів.

    У розмові також звучать емоційні висловлювання та обговорення ризиків у контексті потенційних кримінальних справ, однак офіційного підтвердження змісту цих фрагментів наразі немає.

    Третя частина оприлюднених записів містить розмову між Тимуром Міндічем та Рустемом Умєровим, який на момент розмови обіймав посаду міністра оборони, а нині є секретарем РНБО.

    У цій бесіді обговорюються кадрові перестановки у вищих органах влади, зокрема можливі варіанти призначення Умєрова послом у США та зміни в керівництві оборонного відомства.

    Окремо згадується компанія Fire Point, яка займається виробництвом далекобійного озброєння. За даними розслідувачів, ця компанія отримує значні оборонні контракти, а її продукти — зокрема FP-1, FP-5 та FP-7 — обговорюються в контексті державного фінансування.

    У розмові Міндіч висловлює претензії щодо недостатнього фінансування проєктів компанії, що, за версією журналістів, може свідчити про можливі конфлікти інтересів у сфері оборонних закупівель.

    Усі оприлюднені матеріали, за даними НАБУ, є частиною великого кримінального провадження, яке журналісти умовно називають “Мідас”.

    Офіційні деталі справи не розкриваються повністю, однак, за інформацією розслідувачів, вона стосується можливих корупційних схем у сферах енергетики, оборони, державних закупівель та політичного впливу на рішення уряду.

    Журналісти наголошують, що оприлюднена частина матеріалів є лише початком серії публікацій, і наступні фрагменти можуть містити нові розмови та додаткові деталі щодо кола фігурантів.

    Станом на момент публікації офіційних розлогих коментарів від осіб, які фігурують у записах, не оприлюднено у повному обсязі. Усі згадані твердження наразі базуються на журналістському розслідуванні та матеріалах, які, за словами редакції, походять із документування НАБУ.

    Юристи та антикорупційні експерти зазначають, що такі аудіозаписи можуть мати значну суспільну вагу, однак їхня доказова сила визначається виключно в межах кримінального провадження та судового процесу.

    Українська правда заявляє, що це лише перша частина оприлюднених матеріалів у справі “Мідас”. Очікується продовження публікацій із новими аудіофрагментами та деталями щодо осіб, які можуть бути пов’язані з розслідуванням НАБУ.

    Подальший розвиток подій, за оцінками експертів, може мати значний політичний та суспільний резонанс, з огляду на коло згаданих осіб та теми, які фігурують у записах.