Daypolitico

Позначка: «Фламінго»

  • Дивовижна аномалія міграції: до нацпарку на Одещині несподівано прилетіла зграя рожевих фламінго з пташенятами

    Дивовижна аномалія міграції: до нацпарку на Одещині несподівано прилетіла зграя рожевих фламінго з пташенятами

    Всупереч традиційним природним циклам та наближенню зимових холодів, до Національного природного парку «Тузлівські лимани», що на півдні Одеської області, прибула велика зграя рожевих фламінго. Особливість цього візиту полягає в тому, що серед птахів зафіксовано значну кількість цьогорічного молодняку. Ця подія стала справжньою несподіванкою для українських орнітологів, адже зазвичай восени ці теплолюбні пернаті мігрують у південному напрямку, натомість цього разу вони здійснили нетиповий переліт на північ.

    Про унікальне природне явище повідомив доктор біологічних наук та провідний науковий співробітник нацпарку Іван Русєв. За його словами, повномасштабна війна, яку розв’язала Росія, завдала колосального удару по екосистемі Чорноморського узбережжя. Через постійний шумовий стрес від вибухів, польотів ракет, дронів та роботу систем ППО рожеві фламінго вже кілька років поспіль позбавлені можливості спокійно гніздитися та виводити потомство безпосередньо в акваторії «Тузлівських лиманів», як це відбувалося раніше.

    Проте природа знайшла вихід: цьогоріч справжній бебі-бум серед цих екзотичних птахів стався у сусідній Туреччині. На знаменитому солоному озері Туз турецькі вчені зафіксували абсолютно рекордний показник народжуваності — на світ з’явилося понад 12 800 пташенят фламінго. За спостереженнями українських екологів, до Одеської області завітало саме це молоде покоління у супроводі кількох дорослих особин, які виконують роль своєрідних навігаторів та наставників для молоді.

    Науковці припускають, що головним фактором, який змусив зграю змінити звичний міграційний маршрут і вирушити на північ, стала надзвичайно багата кормова база одеських водойм. Перед виснажливою зимівлею птахи вирішили зробити зупинку в українських лиманах, аби набратися сил та вдосталь поласувати місцевим специфічним кормом — дрібними ракоподібними (зокрема, артемією) та молюсками, ферменти яких, власне, і формують характерний рожевий пігмент їхнього пір’я. Цей візит вкотре підкреслює виняткову екологічну та біологічну цінність заповідних територій українського Півдня, які продовжують залишатися життєво важливою артерією для глобальних міграцій птахів навіть в умовах активних бойових дій.

  • Українська балістика пішла в бій: Зеленський показав перший удар FP-7

    Українська балістика пішла в бій: Зеленський показав перший удар FP-7

    Україна вперше офіційно підтвердила бойове застосування власної тактичної балістичної ракети FP-7. Президент Володимир Зеленський 1 жовтня оприлюднив відео запуску нового українського озброєння та заявив, що після бойової перевірки наступним кроком має стати його виробництво.

    «Українська тактична балістика. FP-7. Перше бойове застосування. Дякую за результат. Далі – виробництво», — написав глава держави.

    Куди саме полетіла FP-7, яку ціль атакували, скільки ракет було застосовано та яким був результат удару, Зеленський не уточнив. Це важлива деталь: офіційно підтверджений сам факт першого бойового використання ракети, але не конкретний об’єкт ураження.

    Для української ракетної програми це помітний рубіж. Ще на початку року FP-7 демонстрували лише під час випробувальних пусків, улітку розробники говорили про кодифікацію та підготовку до військових тестів, а у вересні компанія Fire Point заявляла, що до реального застосування залишилися лічені тижні. Тепер цей етап, за словами президента, пройдено.

    FP-7 розробляє українська оборонна компанія Fire Point, яка також відома далекобійними ударними безпілотниками та крилатою ракетою FP-5 «Фламінго». Проєкт балістичної ракети компанія вперше публічно представила у вересні 2025 року на міжнародній оборонній виставці MSPO у Польщі. Уже 27 лютого 2026 року співзасновник Fire Point Денис Штілерман показав перші кадри випробувальних запусків FP-7 із наземної пускової платформи.

    За початково заявленими характеристиками виробника, FP-7 мала дальність до 200 км, бойову частину до 150 кг, максимальну швидкість приблизно 1500 м/с, висоту польоту до 65 км та заявлене кругове ймовірне відхилення близько 14 метрів.

    Проте вже влітку представники Fire Point повідомляли про покращені характеристики. Defense News у серпні писало з посиланням на компанію, що дальність FP-7 залежно від конфігурації може сягати близько 300 км, а бойова частина — до 150 кг. Інші українські публікації наводили версію до 300 км із навантаженням до 200 кг. Через розбіжності у відкритих даних коректніше говорити про діапазон характеристик, заявлених самим розробником на різних етапах програми, а не про остаточно підтверджені військові параметри.

    У середині вересня генеральна директорка Fire Point Ірина Терех повідомляла, що FP-7 вже завершила два попередні етапи випробувань. Спочатку окремо перевіряли двигун, систему навігації та інші вузли на землі й у лабораторіях, після чого відбулися льотні випробування. Наступним етапом стали військові тести, які водночас були частиною процесу кодифікації. Тоді Терех прогнозувала, що до бойового використання залишилися саме тижні, а не місяці.

    Ще раніше, у серпні, вона говорила Reuters, що компанія провела близько 15 випробувальних пусків і розраховує перейти до бойового застосування восени.

    Таким чином, за публічно відомою хронологією, шлях FP-7 від перших відкритих тестів до офіційно підтвердженого бойового пуску зайняв приблизно сім місяців.

    Для України принципове значення має не лише сама ракета, а й те, що вона створюється всередині країни. Західні далекобійні системи протягом війни часто постачалися в обмеженій кількості, а їх використання могло залежати від політичних умов держав-постачальників. Власне виробництво дає Києву значно більше контролю над масштабом випуску, запасами та застосуванням зброї.

    Саме тому коротка фраза Зеленського «далі — виробництво» може бути не менш важливою, ніж повідомлення про перший запуск. Випробувати одну або кілька ракет і створити стабільну серію — різні за складністю завдання. Серійне виробництво потребує двигунів, електроніки, корпусів, вибухових речовин, пускових установок, стабільних ланцюгів постачання та захищених виробничих потужностей.

    Fire Point саме технологічну простоту називала однією з головних переваг FP-7. Ракета запускається із наземної платформи і, за описами розробника, створювалася з розрахунком на відносно швидке масштабування виробництва під час війни.

    При цьому FP-7 — не найдальша балістична система у портфелі Fire Point. Компанія паралельно працює над значно більшою FP-9. Для неї виробник заявляв дальність до 855 км та бойове навантаження до 800 кг, хоча ці характеристики ще не підтверджені незалежними бойовими даними.

    «Ненька інфо» раніше детально писала про FP-9 і про те, як вона відрізняється від молодшої FP-7. У матеріалі зазначалося, що FP-7 тоді перебувала на етапі сертифікації, тоді як FP-9 мала стати значно важчим і далекобійнішим представником нової української ракетної лінійки.

    Москва опиняється в зоні досяжності: Україна показала нову балістичну ракету FP-9

    Цікаво, що перші сигнали про можливий бойовий дебют української балістики з’явилися ще раніше. 20 вересня Зеленський, розповідаючи про комбінований удар по російських об’єктах, назвав серед застосованих українських систем зброю під назвою Pelican. Її у відкритих джерелах пов’язували з FP-7, але тоді президент прямо не ототожнював ці назви й не повідомляв, яку саме ціль могла вразити ця ракета.

    «Ненька інфо» тоді окремо наголошувала, що говорити про перше підтверджене застосування саме FP-7 було передчасно: назву Pelican пов’язували з цією розробкою, але прямого офіційного підтвердження не було.

    Українська балістика пішла в бій: Зеленський уперше назвав Pelican серед зброї, що атакувала Росію

    Тепер ситуація змінилася: 1 жовтня Зеленський прямо назвав FP-7 і прямо визначив запуск як її перше бойове застосування. Це робить нинішню заяву значно конкретнішою.

    При цьому деталі бойової операції залишаються закритими. Немає офіційної інформації ані про координати цілі, ані про дальність конкретного пуску, ані про тип бойової частини, ані про результат ураження. Тому повідомлення в соцмережах про конкретні російські об’єкти, нібито атаковані саме FP-7, без додаткового підтвердження залишаються припущеннями.

    Окремо сьогодні в центрі уваги опинилася і сама Fire Point. 1 жовтня в медіа поширилася непідтверджена інформація про можливий замах під Києвом на співвласника та головного конструктора компанії Дениса Штілермана. Сам він іронічно прокоментував повідомлення про свою нібито загибель, тоді як представники Fire Point назвали інформацію про замах вигадкою. Офіційного підтвердження нападу від правоохоронців на момент публікації не було.

    На співвласника Fire Point нібито скоїли замах під Києвом: Штілерман відповів

    Fire Point також активно розвиває крилату ракету FP-5 «Фламінго», яка вже використовувалася Україною для дальніх ударів. «Ненька інфо» раніше писала про розвиток цієї системи та заяви щодо підвищення її ефективності.

    Ефективність застосування української ракети «Фламінго» стрімко зростає

    FP-7 займає іншу нішу. На відміну від крилатої ракети, яка значну частину маршруту летить приблизно як літальний апарат, балістична ракета набирає висоту, а потім рухається до цілі по балістичній траєкторії з високою швидкістю. Для протиповітряної та протиракетної оборони це інший тип загрози, що потребує спеціалізованих засобів перехоплення.

    Саме поява власної балістики тому має для України значення, яке виходить за межі одного пуску. Йдеться про формування нового класу українського озброєння — поряд із далекобійними безпілотниками, «Нептунами», крилатими ракетами «Фламінго» та іншими системами.

    Поки що Зеленський повідомив лише про перше бойове застосування. Чи означає це завершення військових випробувань, яку кількість FP-7 уже виготовлено і коли система перейде до регулярного серійного використання, публічно не повідомляється.

    Але ключова межа вже пройдена: ракета, яка ще взимку існувала для широкої публіки переважно у вигляді кадрів випробувальних пусків, 1 жовтня офіційно перейшла зі стадії розробки до бойового застосування. Наступне завдання, яке сформулював сам президент, — перетворити цей результат на виробництво.

  • На співвласника Fire Point нібито скоїли замах під Києвом: Штілерман відповів

    На співвласника Fire Point нібито скоїли замах під Києвом: Штілерман відповів

    У мережі 1 жовтня з’явилася інформація про можливий замах під Києвом на співвласника та головного конструктора української оборонної компанії Fire Point Дениса Штілермана. Першим про це повідомив ізраїльський військовий журналіст Сергій Ауслендер, однак сам він одразу наголосив: отримана ним інформація потребує додаткової перевірки.

    За версією джерела Ауслендера, Штілерман нібито дістав легке поранення, один із його охоронців загинув, а нападників було ліквідовано. Саме ці деталі швидко розійшлися українськими медіа та соцмережами. У матеріалі ТСН також зазначалося, що йдеться про ймовірний замах на співвласника Fire Point поблизу Києва.

    Втім, дуже швидко з’явилася інформація, яка поставила під сумнів найгучніші деталі цієї історії.

    Сам Денис Штілерман написав у соцмережі X: «Чутки про мою загибель, або загибель моїх охоронців трохи перебільшені». Така відповідь фактично спростувала повідомлення про його смерть та загибель охоронців, однак прямо на питання, чи був сам напад або спроба нападу, він тоді не відповів.

    У вихідному матеріалі ТСН також наголошується, що два джерела видання не підтвердили інформацію про замах, а джерело в правоохоронних органах повідомило про відсутність зареєстрованого відповідного злочину.

    Ще категоричнішою була реакція самої Fire Point. Представники компанії у коментарі РБК-Україна назвали поширені у соцмережах повідомлення про замах вигадкою. Тобто станом на другу половину дня 1 жовтня офіційного підтвердження нападу немає, а компанія фактично його заперечує.

    Тому стверджувати, що замах на Штілермана справді відбувся, наразі некоректно. Є лише повідомлення журналіста з посиланням на анонімне джерело, тоді як представники компанії його спростовують, а правоохоронні джерела медіа не підтвердили реєстрацію такого інциденту.

    Хто такий Денис Штілерман

    Інтерес до історії пояснюється роллю Штілермана в українському оборонно-промисловому комплексі.

    Він є співвласником і головним конструктором компанії Fire Point, яка працює над українськими ударними системами. У відкритих джерелах компанію пов’язують із виробництвом далекобійних дронів FP-1 і FP-2, а також крилатої ракети FP-5 «Фламінго».

    Саме «Фламінго» останніми місяцями став одним із найбільш обговорюваних українських оборонних проєктів.

    Штілерман раніше заявляв, що восени можуть розпочатися перші бойові застосування української балістичної зброї по цілях на території Росії, якщо випробування двигунів та тестові польоти пройдуть успішно. У матеріалі ТСН нагадується, що після завершення випробувань ракети мають передати військовим, які вже визначатимуть пріоритетні цілі.

    Саме через роботу над далекобійною зброєю керівники та інженери українських оборонних компаній залишаються потенційно важливими цілями для російських спецслужб. Водночас сам цей факт не є доказом того, що конкретний замах на Штілермана справді був.

    Повідомлення про можливі замахи на оборонців уже з’являлися

    Історія навколо Штілермана виникла на тлі низки повідомлень про спроби російських спецслужб організовувати диверсії та замовні вбивства в Україні.

    У вересні СБУ повідомляла про затримання підозрюваної, яку, за версією слідства, російські спецслужби могли готувати до вбивства одного з керівників громадської організації в Києві. У тому ж місяці правоохоронці заявляли про викриття 19-річного підозрюваного, який нібито готував убивство активіста на Київщині. Ці справи розслідуються окремо і не доводять жодного зв’язку з повідомленнями про Штілермана.

    Через це будь-яка інформація про можливі замахи на людей, пов’язаних із виробництвом української зброї, закономірно отримує великий резонанс.

    Проте у випадку з Fire Point важливо відділяти підтверджені факти від повідомлень із соцмереж.

    Що відомо станом на зараз

    Фактично ситуація виглядає так: Сергій Ауслендер повідомив про можливий замах з посиланням на одне джерело та одразу попередив, що інформація ще потребує перевірки.

    Штілерман публічно дав зрозуміти, що повідомлення про його смерть та смерть охоронців не відповідають дійсності.

    У Fire Point назвали самі повідомлення про замах вигадкою.

    Джерела ТСН у правоохоронних органах не підтвердили факт зареєстрованого злочину, ще два співрозмовники видання також не підтвердили замах.

    Тому найбільш коректне формулювання на цей момент — у медіа з’явилася непідтверджена інформація про можливий замах на Дениса Штілермана, однак Fire Point її заперечує, а незалежного офіційного підтвердження немає.

    Історія залишається резонансною саме через те, що Штілерман працює над одними з найважливіших українських оборонних проєктів. Але до появи заяв СБУ, Нацполіції, прокуратури або інших офіційних структур називати повідомлення про замах встановленим фактом передчасно.

  • Українська балістика пішла в бій: Зеленський уперше назвав Pelican серед зброї, що атакувала Росію

    Українська балістика пішла в бій: Зеленський уперше назвав Pelican серед зброї, що атакувала Росію

    Україна, ймовірно, вперше застосувала у бойовій операції нову вітчизняну балістичну ракету Pelican, яку пов’язують із розробкою FP-7 компанії Fire Point. У ніч проти 20 вересня Сили оборони завдали масштабного комбінованого удару по об’єктах у Росії, а президент Володимир Зеленський уперше публічно включив Pelican до переліку засобів, які брали участь в операції. Водночас глава держави не уточнив, яку саме ціль атакувала ця ракета, тому твердження, що саме Pelican ударила по Москві або Московській області, наразі не має окремого офіційного підтвердження.

    За словами Зеленського, у Московському регіоні було уражено одне з ключових підприємств нафтової промисловості Росії та об’єкт логістики. В операції брали участь СБУ, Сили безпілотних систем, Сили спеціальних операцій, Головне управління розвідки та Служба зовнішньої розвідки. Президент назвав одразу десять видів українського далекобійного озброєння: FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляницю», Vendetta, «Лютий», «Барс», «Фламінго», «Січень» і Pelican.

    Саме поява останньої назви стала одним із найбільш цікавих моментів заяви. До цього FP-7 перебувала на етапі випробувань. Ще 27 лютого Fire Point уперше показала відео випробувальних запусків цієї балістичної ракети, а станом на середину вересня повідомлялося про її перехід до військових випробувань. Тобто згадка Pelican у переліку реально застосованої зброї може означати фактичний перехід від тестової програми до бойового використання.

    При цьому важлива деталь: сама Fire Point на офіційному сайті заявляє для FP-7 дальність до 200 кілометрів, бойове навантаження до 150 кг, максимальну швидкість близько 1500 м/с і висоту польоту до 65 км. В окремих публікаціях представники компанії раніше говорили про можливу дальність до 300 км залежно від конфігурації бойової частини.

    Саме ця характеристика ставить під сумнів припущення, що FP-7 могла безпосередньо вдарити по Москві, якщо пуск здійснювався з підконтрольної Україні території. Відстань значно перевищує офіційно заявлену дальність ракети. Тому Pelican могла бути застосована проти іншої цілі в межах тієї самої масштабної операції, зокрема у Воронезькому регіоні, який Зеленський також окремо згадав у своїй заяві. Де саме використовували цю систему, українська сторона поки не розкриває.

    Водночас удар по Московському регіону мав цілком підтверджені наслідки. Генеральний штаб ЗСУ повідомив про ураження Московського нафтопереробного заводу «Газпромнефть-Московский НПЗ» у Капотні. За повідомленням української сторони, на території підприємства виникла масштабна пожежа, а серед пошкодженого обладнання називали установку первинної переробки АВТ-6, комплексну установку переробки нафти та установку ізомеризації.

    Московський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств у Росії. Його потужність становить близько 11 млн тонн нафти на рік. За відкритими даними, він забезпечує значну частину паливного ринку російської столиці та Московської області, зокрема бензином, дизельним пальним і авіагасом.

    Reuters також підтвердило удар по нафтопереробному об’єкту в Москві під час надзвичайно масштабної атаки. За даними агентства, російська ППО протягом атаки заявляла про сотні перехоплених безпілотників, а лише на московському напрямку йшлося приблизно про 450 дронів. У Московській області були загиблі та постраждалі, а частина уламків пошкодила житлову забудову.

    Таким чином, нічна операція стала показовою не лише через масштаб, а й через різноманітність застосованих систем. Україна дедалі частіше використовує не один тип далекобійної зброї, а комплексний набір засобів — від важких ударних БПЛА до крилатих і балістичних ракет. Такий підхід ускладнює роботу російської ППО, оскільки різні засоби мають різні швидкості, профілі польоту та маршрути.

    FP-7 у цій системі може зайняти окрему нішу. За заявленими характеристиками це тактична балістична ракета малої дальності, розрахована на удари по стаціонарних цілях. Fire Point позиціонує її як мобільну наземну систему, а представники компанії раніше називали її дешевшим українським аналогом американського ATACMS.

    Раніше від України вже надходили сигнали, що FP-7 готують саме до реального бойового застосування. У серпні Defense News писало, що компанія розраховувала довести систему до бойової готовності до кінця вересня. А вже в середині вересня повідомлялося про перехід ракети до військових випробувань. Тож згадка Pelican Зеленським 20 вересня добре вкладається в заявлений раніше графік.

    Водночас поки зарано стверджувати, що це був удар саме FP-7 по Московському НПЗ. Президент назвав усі засоби, які працювали в межах операції, але не розподілив їх за конкретними цілями. Крім того, офіційна дальність FP-7 робить прямий удар по Москві малоймовірним без додаткових обставин, про які публічно не повідомлялося.

    Тому точніше говорити про перше публічно підтверджене бойове застосування Pelican у складі великої української далекобійної операції проти Росії, а не про доведений удар цією ракетою саме по Москві.

    Сам Зеленський пов’язав удари по російській нафтовій і логістичній інфраструктурі з необхідністю скорочувати ресурси, які Росія використовує для фінансування війни. Він також заявив, що Москва має спрямовувати зусилля не на створення нових ешелонів ППО навколо столиці, а на припинення війни.

    Поява Pelican серед реально застосованих систем водночас свідчить про ще один важливий процес: Україна поступово збільшує частку власного озброєння у далекобійних ударах. «Лютий», FP-1, «Паляниця», «Барс», «Фламінго», «Січень» та тепер Pelican демонструють, що українська програма deep strike вже складається не з однієї «чудо-зброї», а з цілої лінійки систем різного класу.

    І саме це може бути головним результатом ночі 20 вересня. Не окрема ракета, а здатність одночасно застосовувати десятки різних платформ проти нафтових, логістичних та інших стратегічно важливих об’єктів у російському тилу.

  • Україна створила власний турбореактивний двигун для “Фламінго”

    Україна створила власний турбореактивний двигун для “Фламінго”

    Українська компанія Fire Point повідомила про завершення розробки власного турбореактивного двигуна, який у перспективі може використовуватися на крилатій ракеті FP-5 “Фламінго”. У компанії вже збирають перші прототипи нового силового агрегату та планують завершити всі випробування до кінця року, після чого перейти до серійного виробництва.

    Про це генеральна директорка Fire Point Ірина Терех розповіла в інтерв’ю виданню TWZ.

    За її словами, новий двигун був створений у співпраці з тим самим конструкторським бюро, яке свого часу розробило турбореактивний двигун АІ-25. Саме його модифікація АІ-25ТЛ стала першим силовим агрегатом, який використовувався на крилатій ракеті FP-5 “Фламінго”.

    Терех зазначила, що під час розробки ракети компанія від самого початку закладала можливість інтеграції різних типів двигунів. Завдяки цьому платформа залишається універсальною та може адаптуватися до різних технічних рішень.

    За її словами, загалом “Фламінго” вже проходив випробування з п’ятьма різними двигунами.

    “‘Фламінго’ спочатку проєктувався як гнучка платформа, здатна працювати з різними типами двигунів. Тому ми дійсно можемо значно розширити перелік підтримуваних двигунів”, – заявила Терех.

    Розробка власного турбореактивного двигуна для безпілотних літальних апаратів тривала понад шість місяців. Наразі компанія перейшла до етапу виготовлення перших дослідних зразків.

    “Зараз ми збираємо перші 10 прототипів майбутніх турбореактивних двигунів із вентиляторним агрегатом нашого виробництва”, – повідомила керівниця Fire Point.

    Вона підкреслила, що створення турбореактивного двигуна є значно складнішим технологічним завданням, ніж виробництво самої ракети, оскільки потребує високої точності, складних матеріалів та великої кількості випробувань.

    За планами компанії, до кінця поточного року мають завершитися випробування всіх дослідних зразків. Після аналізу результатів інженери внесуть необхідні зміни до конструкції, а вже наступного року Fire Point розраховує розпочати серійне виробництво нового двигуна.

    Водночас Ірина Терех визнала, що компанії поки не вдалося реалізувати раніше озвучені плани щодо збільшення темпів виробництва крилатих ракет “Фламінго” до щонайменше семи одиниць на добу.

    За її словами, головною причиною стали фінансові чинники. Україна очікувала надходження коштів за кредитною програмою Європейського Союзу, однак обсяги державних замовлень виявилися нижчими за максимальні виробничі можливості підприємства. Через це компанія була змушена тимчасово скоригувати темпи виробництва.

    “На жаль, оскільки Україна очікувала надходження коштів за кредитом від Європейського Союзу, обсяг замовлень не відповідав максимальній виробничій потужності, тому обсяг виробництва було знижено… Ми розраховуємо наростити обсяг до зазначеного рівня. Ймовірно, до кінця цього року або на початку наступного. Це залежить від того, як надходитимуть контракти”, – пояснила Терех.

    Попри це, компанія продовжує активно розвивати власні оборонні технології. У липні Fire Point представила антибалістичні ракети FP-7.x для перспективної системи протиповітряної оборони Freyja. Раніше компанія також повідомила про успішні випробування цієї ракети, під час яких було підтверджено керований політ і швидкість до 2000 метрів за секунду. Крім того, Fire Point заявляла про плани співпраці з німецькою компанією Diehl Defence щодо створення системи наведення для нової ракети.

  • Ефективність застосування української ракети “Фламінго” стрімко зростає

    Ефективність застосування української ракети “Фламінго” стрімко зростає

    За інформацією наших джерел в Міноборони, ефективність застосування ракет “Фламінго” виробництва української оборонної компанії Fire Point  різко зросла, що показали удари по російському  військовому заводу  “Титан-Барикади” у Волгограді.

    “Нещодавнє влучання 3-х ракет у завод “Титан-Барикади” – це справжня сенсація.

    З 5-ти ракет у ціль влучили 3, це поки що найкращий результат за весь час існування проекту. До цього було запущено 34 ракети, але в ціль влучили лише 3.

    І це майже за рік існування “Фламінго”. Саме тому “виробництво 3-х ракети на день” – це казка.

    Водночас, всім підконтрольним ОП журналістам спустили команду висвітлювати “Фламінго” та “Штілермана” в позитивному ключі на безоплатній основі” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, АТ “ФНВЦ “Титан-Барикади” виробляє пускові установки, артилерійські системи та компоненти для ракетних комплексів, зокрема “Іскандер-М”, “Ярс” і “Тополь-М”.

  • Новий удар по військовій машині Кремля: ЗСУ дісталися Криму, Волгограда та двох російських НПЗ

    Новий удар по військовій машині Кремля: ЗСУ дісталися Криму, Волгограда та двох російських НПЗ

    У ніч проти 28 червня Сили оборони України провели чергову масштабну операцію проти військової інфраструктури Росії та окупаційних військ. Під удар потрапили стратегічно важливі об’єкти у тимчасово окупованому Криму, на окупованій частині Донецької області та безпосередньо на території Росії. Генеральний штаб Збройних сил України офіційно підтвердив ураження залізничного мосту, складу боєприпасів, двох великих нафтопереробних заводів, а також повідомив нові подробиці успішної атаки на оборонний завод «Титан-Барикади» у Волгограді.

    Однією з головних цілей операції став залізничний міст у районі Ічок на тимчасово окупованій території Криму. За даними Генштабу, саме цей об’єкт російські війська активно використовували для перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів та матеріально-технічного забезпечення своїх підрозділів на півдні України. Результати ураження наразі уточнюються, однак українські військові наголошують, що удари по логістичних маршрутах залишаються одним із пріоритетних напрямків роботи Сил оборони.

    Паралельно українські військові завдали удару по складу боєприпасів російських військ у районі Амвросіївки на тимчасово окупованій території Донецької області. Цей склад забезпечував окупаційне угруповання на східному напрямку, тому його ураження може вплинути на можливості противника щодо ведення бойових дій. Остаточні масштаби завданих збитків наразі встановлюються.

    Окремо Генеральний штаб повідомив подробиці нічної атаки на два російські нафтопереробні заводи. Першою ціллю став НПЗ «Слов’янський» у місті Слов’янськ-на-Кубані Краснодарського краю. За офіційною інформацією, на території підприємства зафіксовано влучання та подальшу масштабну пожежу. Підприємство належить компанії «Славянск ЭКО» і входить до числа найбільших незалежних нафтопереробних заводів півдня Росії, забезпечуючи виробництво пального як для цивільного сектору, так і для потреб російської військової логістики.

    Другим об’єктом став Ярославський нафтопереробний завод «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі. За інформацією Генштабу, на підприємстві також зафіксовано влучання з подальшим задимленням території. Остаточні результати атаки ще уточнюються. Ярославський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії, здатним переробляти близько 15 мільйонів тонн нафти щороку. Завод виробляє автомобільні бензини, дизельне пальне, авіаційний гас та інші нафтопродукти, що використовуються для забезпечення російської армії та військової логістики.

    Під час брифінгу Генеральний штаб також оприлюднив нові деталі удару, завданого 27 червня по стратегічному підприємству «Титан-Барикади» у Волгограді. За результатами аналізу підтверджено, що українські ракети влучили одразу у три виробничі цехи оборонного комплексу. Унаслідок атаки виникла пожежа, а два цехи зазнали часткових руйнувань.

    Завод «Титан-Барикади» є одним із ключових підприємств російського оборонно-промислового комплексу. Він спеціалізується на виробництві артилерійських систем, пускових установок для оперативно-тактичних ракетних комплексів, компонентів для ракетного озброєння та іншої військової техніки. Саме тому цей об’єкт входить до переліку стратегічних цілей українських Сил оборони.

    Президент України Володимир Зеленський раніше підтвердив успішне ураження двох російських НПЗ, зазначивши, що «далекобійні санкції» України продовжують системно послаблювати воєнно-економічний потенціал Росії. За словами глави держави, удари по підприємствах паливно-енергетичного комплексу спрямовані на зменшення ресурсів, які працюють на забезпечення російської військової машини.

    У Генеральному штабі підкреслили, що Сили оборони й надалі продовжуватимуть системні удари по військовій, транспортній та паливній інфраструктурі держави-агресора. Основною метою таких операцій залишається зниження бойових можливостей російської армії, порушення логістики окупаційних військ та ускладнення забезпечення фронту технікою, боєприпасами й паливом.

    Останні удари демонструють комплексний підхід українських військових: одночасне ураження транспортної інфраструктури, складів боєприпасів, паливних підприємств та оборонних заводів дозволяє послідовно послаблювати військовий потенціал Росії далеко за межами лінії фронту. Саме така стратегія, за оцінками експертів, дедалі більше впливає на здатність окупаційних військ підтримувати інтенсивність бойових дій.

  • Україна готує “ракетний сюрприз” для Росії: що відомо про нову RUTA, власні КАБи та майбутній щит Європи

    Україна готує “ракетний сюрприз” для Росії: що відомо про нову RUTA, власні КАБи та майбутній щит Європи

    Український військово-промисловий комплекс виходить на новий рівень розвитку. На тлі затяжної війни, масованих атак Росії та постійної потреби у далекобійній зброї Україна разом із західними партнерами розробляє нові типи озброєння, які можуть суттєво змінити баланс сил не лише на фронті, а й у всій системі європейської безпеки, повідомляють ЗМІ.

    Одним із найгучніших проєктів останніх місяців стала спільна українсько-німецька розробка нової крилатої ракети RUTA. Її створюють у співпраці з німецьким оборонним гігантом Rheinmetall, а перші випробування планують провести вже у 2027 році.

    За попередніми даними, ракета матиме дальність польоту до 2000 кілометрів, що фактично дозволить Україні уражати стратегічні цілі далеко в тилу Росії. Експерти наголошують: йдеться не просто про черговий далекобійний засіб, а про нову філософію ударних систем, створених з урахуванням досвіду сучасної війни та боротьби з потужною російською ППО.

    Військовий експерт та засновник фонду «Реактивна пошта» Павло Нарожний пояснив, що RUTA має принципово інше компонування, ніж уже відома українська ракета «Фламінго». Якщо у «Фламінго» двигун винесений зовні, то у новій ракеті він інтегрований у корпус. Це значно покращує аеродинаміку та дозволяє використовувати різні типи двигунів без суттєвого перепроєктування конструкції.

    За словами Нарожного, RUTA буде значно дорожчою за «Фламінго», однак і значно потужнішою та технологічнішою. Особливу увагу розробники приділяють системі навігації та стійкості до російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Експерт наголошує, що сучасна крилата ракета не може покладатися лише на супутникову навігацію, адже GPS-сигнали активно глушаться. Тому, найімовірніше, RUTA використовуватиме систему навігації за рельєфом місцевості — технологію, коли камера сканує поверхню та звіряє її із заздалегідь завантаженими картами.

    Ще одна ключова особливість — повітряний запуск. Ракету планують запускати з літаків, що дозволить значно збільшити дальність та гнучкість застосування. Водночас саме ця складність робить проєкт дорожчим і технологічно вимогливішим.

    На думку військовослужбовця Сил ТрО ЗСУ Олександра Мусієнка, спільний українсько-німецький проєкт може стати початком формування нового європейського «ракетного щита» неядерного стримування.

    За його словами, у Європі дедалі краще усвідомлюють: дипломатія без сильної зброї більше не працює. Саме тому Німеччина, Нідерланди та інші країни зацікавлені у створенні власних високоточних ракетних систем, здатних стримувати Росію без використання ядерної зброї.

    Мусієнко зазначає, що сьогодні жодна європейська країна фактично не має власних неядерних балістичних ракет, а багато держав змушені закуповувати американські ATACMS. Співпраця з Україною, яка отримала унікальний бойовий досвід, може змінити ситуацію.

    Фактично формується новий оборонний союз технологій: український досвід фронту поєднується з європейськими фінансами, промисловістю та доступом до глобальних технологічних ринків.

    Паралельно Україна працює і над іншими типами озброєння. Одним із головних проривів може стати створення власних керованих авіабомб — аналогів російських КАБів, які останні два роки залишаються однією з найбільших загроз для українських позицій та прифронтових міст.

    Генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко заявив, що українські КАБ уже проходять активну стадію розробки за підтримки західних партнерів, зокрема Франції. За попередньою інформацією, перші моделі матимуть бойову частину вагою близько 250 кілограмів, однак надалі потужність можуть збільшити.

    Військові експерти вважають, що поява українських високоточних авіабомб може суттєво змінити ситуацію на фронті, особливо у питаннях контрбатарейної боротьби та ураження укріплених позицій противника.

    Ще одним перспективним напрямком стали реактивні дрони-перехоплювачі. Українські інженери вже працюють над системами, здатними знищувати не лише «Шахеди», а й російські КАБи та інші повітряні цілі.

    Такі системи можуть стати відповіддю на одну з головних проблем сучасної війни — масоване використання дешевих ударних засобів, які перевантажують класичну ППО.

    Водночас український miltech продовжує масштабувати виробництво дронів. Компанія Vyriy Industries нещодавно презентувала новий метод серійного виробництва безпілотників, який дозволяє значно збільшити обсяги випуску.

    А компанія PG Robotics активно просуває безпілотник Lucky Strike-2 — ударний дрон нового покоління, створений спеціально під реальні потреби фронту.

    Крім того, в Україні дедалі частіше говорять про можливу появу власної балістичної ракети вже у 2026 році. Якщо цей проєкт буде реалізований, Україна вперше отримає власний інструмент стратегічного стримування такого рівня.

    Паралельно тривають роботи над українським аналогом ракет для систем Patriot. У цьому напрямку Києву допомагають європейські партнери, зацікавлені у створенні незалежної від США системи протиповітряної оборони.

    Фактично війна стала каталізатором безпрецедентного розвитку українського ВПК. Якщо ще кілька років тому Україна здебільшого залежала від імпорту західного озброєння, то тепер дедалі більше переходить до моделі спільного виробництва та власних високотехнологічних розробок.

    Експерти зазначають: головна перевага українського оборонного сектору — унікальний бойовий досвід, якого сьогодні немає жодна інша країна світу. Саме тому українські ракети, дрони та системи ППО дедалі частіше розглядаються не лише як зброя для фронту, а й як потенційна основа нової архітектури безпеки Європи.

  • Україна випробовує власну крилату ракету з дальністю як у російських «Калібрів»

    Україна випробовує власну крилату ракету з дальністю як у російських «Калібрів»

    Україна працює над створенням власних крилатих ракет, здатних уражати цілі далеко вглиб території Росії. Це має зменшити залежність від західних партнерів у питанні постачання далекобійного озброєння. Як повідомляє The Wall Street Journal, журналісти видання побували на одному з секретних об’єктів компанії Fire Point — виробника ракети «Фламінго».

    За даними компанії, великий паливний бак дозволяє ракеті «Фламінго» долати понад 1800 миль. Це значно більше, ніж дальність більшості західних ракет, які нині є на озброєнні України, і співставно з можливостями російських крилатих ракет «Калібр» та Х-101.

    Водночас фахівці з оборонних технологій застерігають, що проєкт поки не довів реальну здатність досягати заявленої дальності. На їхню думку, габарити й маса ракети можуть робити її повільнішою та більш помітною для засобів ППО противника. У Fire Point визнають, що з моменту створення було здійснено менше сотні запусків, але кожен з них використовується для вдосконалення конструкції.

    Ракета створюється в умовах обмеженого бюджету, тому розробники свідомо відмовилися від багатьох дорогих елементів малопомітності та складних систем наведення, притаманних західним зразкам. Інженери випробували різні системи керування польотом, у тому числі наддорогі, але врешті зупинилися на відкритому програмному рішенні, доступному в інтернеті. Реактивні двигуни для «Фламінго» беруть зі старих радянських літаків.

    Швидке розширення виробництва зробило Fire Point пріоритетною ціллю для Росії. За даними компанії, по її об’єктах двічі завдавали ударів. Щоб зберегти безперервність виробництва, у кожного ключового заводу є резервна копія з таким самим обладнанням, готова почати роботу у разі знищення основної лінії.

    Компанія не розкриває точні обсяги виробництва, але заявляє про плани вийти на темп до семи ракет «Фламінго» на добу. Технічна директорка Fire Point Ірина Терех повідомила, що кожна ракета виготовляється під конкретне замовлення Збройних сил України та запускається протягом двох днів після завершення складання.

    Fire Point активно використовує весь доступний в Україні досвід ракетобудування. Терех вивчає радянські інструкції зі створення ракет, а одним із консультантів компанії є 92-річний інженер, який брав участь у радянській ракетній програмі.

    Експерт з ядерних і ракетних технологій Університету Осло Фабіан Хоффманн зазначає, що навіть сам факт появи в Україні власної оборонної промисловості, здатної виробляти далекобійну зброю, є стратегічним досягненням. За його словами, ракети можуть не гарантувати точного влучання, але здатні створювати постійну загрозу для цілей у глибині Росії, що саме по собі має серйозний військовий ефект. Потужна далекобійна зброя, яку важко перехопити, підриває одну з ключових переваг Росії у війні — її величезну територію.

  • У Fire Point працювали фігуранти «плівок Міндіча»: що відомо про компанію дронів і ракет

    У Fire Point працювали фігуранти «плівок Міндіча»: що відомо про компанію дронів і ракет

    Компанія Fire Point, яка постачає дрони та ракети «Фламінго» для української армії, опинилася у центрі нового скандалу після оприлюднення даних про її зв’язки з особами, причетними до справи «Міндічгейт». Про це повідомляє «Слідство Інфо», посилаючись на співвласника компанії Дениса Штілермана.

    За словами Штілермана, його «особистим банкіром» був Михайло Цукерман — брат Олександра Цукермана, який фігурує на «плівках Міндіча» як партнер головного підозрюваного у справі «Енергоатому». Сам Олександр Цукерман перебуває у розшуку. Водночас Штілерман стверджує, що не контактував із Михайлом Цукерманом з 2024 року.

    Ще один фігурант «плівок Міндіча» — Ігор Фурсенко, відомий під позивним «Рьошик», — працював у Fire Point на посаді адміністратора. Нині він перебуває під арештом. Штілерман підтвердив, що Фурсенко допоміг його родині виїхати з Росії, що, зі свого боку, викликало підозри щодо можливого російського громадянства бізнесмена.

    За даними НАБУ, Фурсенко міг брати участь у фінансових операціях, пов’язаних із відмиванням коштів у схемах «Енергоатому». На «плівках» він згадує, що йому складно переносити в руках 1,6 млн доларів. Про його зв’язок з компанією Fire Point раніше говорив і народний депутат Олексій Гончаренко.

    Штілерман також підтвердив, що Fire Point фігурує у розслідуванні НАБУ щодо можливого завищення цін під час закупівлі дронів для Держспецзв’язку. У низці інтерв’ю він називав себе головним розробником ракети «Фламінго».

    Журналісти наголошують, що «Фламінго» — це та сама ракета, яку Fire Point і президент Володимир Зеленський презентували як ударну зброю, здатну долати до 3000 кілометрів з тонною вибухівки, перевершуючи ефективність «Томагавків». Однак на практиці ракета не стала серійною, а з фронту надходять повідомлення про її низьку ефективність і вразливість до російських систем ППО, зокрема «Панцирів».

    Журналіст Юрій Ніколов заявив, що українські дрони й ракети Fire Point не завдали очікуваних збитків російській нафтопереробній інфраструктурі, що дозволило Кремлю повністю відновити не лише власне виробництво пального, а й експорт. За його словами, проєкт «Фламінго» виявився експериментальним і не довів свою ефективність.

    Богдан Мірошниченко, посилаючись на представників Генерального штабу, підтвердив, що «Фламінго» не має доведеної бойової результативності.

    Раніше ЗМІ повідомляли, що справжнім власником Fire Point може бути бізнесмен Тимур Міндіч, близький до президента Зеленського та головний підозрюваний у справі «Енергоатому». У компанії офіційно заперечують будь-який зв’язок із Міндічем.