Daypolitico

Позначка: Флорида

  • Мін’юст США висунув звинувачення Раулю Кастро: йому загрожує довічне або смертна кара

    Мін’юст США висунув звинувачення Раулю Кастро: йому загрожує довічне або смертна кара

    Міністерство юстиції США офіційно висунуло звинувачення колишньому президенту Куби Раулю Кастро та ще п’ятьом особам у справі про збиття двох цивільних літаків американської гуманітарної організації Brothers to the Rescue у 1996 році. Унаслідок атаки тоді загинули четверо людей, троє з яких були громадянами США.

    Про це повідомили Міністерство юстиції США та американські медіа, зокрема The New York Times.

    Обвинувальний висновок оприлюднив Федеральний окружний суд у Маямі. Під час спеціальної пресконференції виконувач обов’язків генерального прокурора США Тодд Бланш заявив, що Вашингтон розглядає справу як навмисне вбивство американських громадян, організоване представниками кубинської влади.

    За даними слідства, 94-річному Раулю Кастро інкримінують змову з метою вбивства громадян США, чотири пункти обвинувачення у вбивстві та два пункти щодо знищення повітряних суден. Разом із ним обвинуваченими проходять колишні кубинські військові та представники силових структур, серед яких є пілот винищувача, що безпосередньо брав участь у збитті літаків.

    Американська сторона стверджує, що саме Рауль Кастро, який у 1996 році обіймав посаду міністра оборони Куби, санкціонував операцію зі знищення літаків. За версією прокуратури, він особисто дав дозвіл на застосування бойової авіації проти екіпажів гуманітарної місії.

    Йдеться про інцидент, що стався 24 лютого 1996 року над Флоридською протокою. Кубинські винищувачі МіГ-29 та МіГ-23 збили два легкомоторні літаки організації Brothers to the Rescue, яка базувалася у Маямі. Організацію створили кубинські емігранти, які займалися пошуком та порятунком біженців, що намагалися втекти з Куби морем до США.

    Унаслідок атаки загинули Карлос Коста, Маріо де ла Пенья, Армандо Алехандре-молодший та Пабло Моралес. Американська влада наголошує, що літаки перебували у міжнародному повітряному просторі, а тому дії Куби були незаконними та порушували міжнародне право.

    У Гавані натомість роками наполягали, що літаки неодноразово порушували повітряний простір Куби. Після інциденту Фідель Кастро публічно взяв на себе політичну відповідальність за збиття літаків і заявив, що організація Brothers to the Rescue нібито займалася антиурядовою діяльністю, зокрема скидала листівки над Гаваною.

    Нові звинувачення з’явилися на тлі різкого загострення відносин між США та Кубою. Постійний представник Куби при ООН Ернесто Соберон Гусман уже назвав справу “політично мотивованою провокацією” та заявив, що адміністрація президента США Дональда Трампа намагається створити привід для подальшого тиску на острів.

    Своєю чергою президент Куби Мігель Діас-Канель раніше заявляв, що можливий військовий конфлікт між країнами може мати “непередбачувані та катастрофічні наслідки”.

    Напруженість між Вашингтоном і Гаваною посилилася після нещодавніх повідомлень американських ЗМІ про те, що Куба нібито придбала понад 300 військових безпілотників російського та іранського виробництва. За інформацією Axios, кубинська влада обговорювала можливість використання цих дронів для потенційних атак на американську військово-морську базу у Гуантанамо, військові кораблі США та місто Кі-Вест у штаті Флорида.

    Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес категорично заперечив ці заяви та звинуватив США у спробі сфабрикувати загрозу для виправдання нових санкцій і можливої військової ескалації.

    18 травня США вже запровадили нові санкції проти 11 високопосадовців Куби, а також проти головного розвідувального управління країни та Міністерства внутрішніх справ.

    Аналітики зазначають, що справа проти Рауля Кастро стала одним із найгучніших юридичних кроків США проти кубинського керівництва за останні десятиліття. Водночас експерти сумніваються, що колишнього лідера Куби реально вдасться екстрадувати до США, оскільки Гавана навряд чи погодиться на співпрацю у цій справі.

    Рауль Кастро є однією з ключових постатей Кубинської революції 1959 року. Разом із братом Фіделем Кастро він брав участь у поваленні режиму Фульхенсіо Батісти, який підтримували США. Протягом десятиліть Рауль очолював Міністерство оборони Куби, а у 2008 році офіційно став президентом країни після погіршення здоров’я Фіделя Кастро. У 2018 році він залишив посаду глави держави, однак ще тривалий час зберігав значний вплив на кубинську політику.

  • Куба заявила про підготовку США до нового вторгнення під приводом “загрози дронів”

    Куба заявила про підготовку США до нового вторгнення під приводом “загрози дронів”

    Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес заявив, що Сполучені Штати намагаються сфабрикувати інформацію про нібито загрозу з боку кубинських безпілотників, аби виправдати подальше посилення санкцій, міжнародний тиск та навіть потенційне військове вторгнення на острів. За словами глави кубинської дипломатії, Вашингтон створює “штучний образ ворога”, використовуючи інформаційні кампанії та витоки розвідувальних даних для формування атмосфери страху навколо Куби. Про це повідомляє Reuters.

    Причиною різкої реакції Гавани стала публікація американського видання Axios, у якій із посиланням на секретні дані розвідки стверджувалося, що Куба нібито придбала понад 300 військових безпілотників. У матеріалі йшлося про те, що кубинська влада могла обговорювати сценарії атак за допомогою дронів по американських військових об’єктах, зокрема по базі США в затоці Гуантанамо, військово-морських кораблях, а також по місту Кі-Вест у штаті Флорида, яке розташоване менш ніж за 150 кілометрів від кубинського узбережжя.

    Кубинська влада категорично заперечила ці твердження. Бруно Родрігес назвав публікацію частиною масштабної кампанії дезінформації та заявив, що Куба “нікому не погрожує і не прагне війни”. У своєму дописі в соціальних мережах він наголосив, що країна лише готується до можливого зовнішнього нападу, реалізовуючи право на самооборону, гарантоване Статутом ООН. За словами міністра, Гавана змушена зміцнювати власну оборону через агресивну політику США, які десятиліттями підтримують економічну блокаду острова та регулярно говорять про необхідність зміни режиму на Кубі.

    Заяви Родрігеса пролунали на тлі різкого загострення відносин між Гаваною та Вашингтоном. Після повернення до влади адміністрація президента США Дональда Трампа посилила риторику щодо країн, які американська влада вважає союзниками Росії, Ірану та Китаю. Куба дедалі частіше згадується в американських медіа та політичних заявах як потенційна загроза безпеці США у Карибському регіоні.

    Особливе занепокоєння у Вашингтоні викликає розвиток безпілотних технологій на Кубі та повідомлення про присутність на острові іранських військових радників. Американські чиновники стверджують, що Тегеран міг допомогти Гавані у модернізації дронових систем, а також у створенні програм підготовки операторів безпілотників. Офіційного підтвердження цієї інформації поки немає, однак у США дедалі активніше просувають тезу про формування “антиамериканського військового альянсу” за участі Куби, Ірану та Росії.

    Окрему увагу американська сторона приділяє можливій участі кубинських військових у війні Росії проти України. За оцінками окремих чиновників США, до 5 тисяч кубинських солдатів могли брати участь у бойових діях на боці Росії. Частина з них, як стверджують джерела у Вашингтоні, після повернення на Кубу передавала військовому керівництву досвід використання безпілотників, тактику сучасної війни та методи ведення бойових операцій із застосуванням дронів.

    У Гавані ці звинувачення називають бездоказовими та політично мотивованими. Кубинська влада переконана, що США навмисно створюють інформаційний фон, який дозволить виправдати подальшу ізоляцію країни або навіть силові дії. Представники кубинського уряду нагадують, що у минулому Вашингтон уже використовував звинувачення проти іноземних держав та політичних лідерів як привід для військових операцій, санкцій чи втручання у внутрішні справи інших країн.

    Напруження між країнами додатково посилилося після повідомлень Reuters про те, що Міністерство юстиції США розглядає можливість висунення офіційних звинувачень 94-річному колишньому лідеру Куби Рауль Кастро у справі про збиття у 1996 році двох літаків гуманітарної організації Brothers to the Rescue. Цей інцидент стався понад чверть століття тому, однак тепер американська влада нібито знову повернулася до цієї справи.

    У Гавані переконані, що відновлення старих кримінальних справ є елементом політичного тиску. Кубинські чиновники заявляють, що США намагаються створити юридичне та моральне підґрунтя для подальших жорстких дій проти кубинської влади. У країні також звертають увагу на нещодавні заяви Дональда Трампа після затримання венесуельського лідера Ніколаса Мадуро американськими спецпризначенцями. За даними джерел, Трамп тоді заявив, що “Куба може бути наступною”.

    Ці слова в Гавані сприйняли як пряму загрозу. Кубинська влада вважає, що Вашингтон намагається повторити сценарій тиску, який уже використовувався щодо інших латиноамериканських держав. На цьому тлі керівництво Куби продовжує посилювати риторику про необхідність захисту суверенітету та підготовки країни до можливого зовнішнього конфлікту.

    Аналітики зазначають, що нинішня криза може стати найсерйознішим загостренням між США та Кубою за останні роки. На тлі глобальної нестабільності, війни в Україні та зростання ролі дронів у сучасних конфліктах будь-які звинувачення у розвитку безпілотних програм швидко перетворюються на фактор міжнародної напруги. Для Куби ж питання оборони дедалі більше стає не лише внутрішньою безпекою, а й частиною великого геополітичного протистояння між США, Росією та їхніми союзниками.

  • США готують нову операцію? У команді Трампа обговорюють силовий сценарій щодо Куби — Politico

    США готують нову операцію? У команді Трампа обговорюють силовий сценарій щодо Куби — Politico

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість застосування військових інструментів щодо Куби, водночас офіційно наголошуючи на пріоритеті дипломатії. Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела, знайомі з обговореннями у Білому домі. Йдеться про потенційне використання так званої «кінетичної сили» — терміну, який у військовій практиці означає прямі силові дії, однак наразі цей варіант не є основним і розглядається як один із можливих сценаріїв розвитку подій.

    За даними видання, у Вашингтоні одночасно ведуться переговори з кубинською владою щодо можливих економічних реформ. США наполягають на трансформаціях, які передбачають часткову приватизацію державних підприємств, розширення доступу до інтернету, збільшення іноземних інвестицій та переорієнтацію енергетичного ринку Куби, зокрема закупівлю енергоносіїв у Сполучених Штатів. Такі кроки, на думку американської сторони, могли б стати компромісом і знизити напруження без застосування сили.

    Водночас внутрішньополітичний тиск у США, особливо з боку кубинської діаспори у Флориді, значно ускладнює ситуацію. Саме ця громада традиційно виступає за жорстку політику щодо Гавани і є важливим електоральним ресурсом для Республіканської партії. Представники цієї групи закликають адміністрацію Трампа не обмежуватися санкціями та переговорами, а розглянути радикальніші кроки, включно з можливим втручанням.

    Зокрема, сенаторка штату Флорида Ілеана Гарсія заявила, що без чіткого плану дій щодо зміни політичного режиму на Кубі підтримка Трампа серед виборців у Південній Флориді може суттєво знизитися. Вона наголосила, що багаторічна риторика про необхідність змін на острові має бути підкріплена конкретними рішеннями.

    Експерти зазначають, що питання Куби для американської політики має не лише зовнішньополітичне, а й внутрішнє значення. Штат Флорида традиційно відіграє ключову роль у президентських виборах, а позиція кубинсько-американської громади може впливати на результати голосування. Саме тому Білий дім змушений балансувати між дипломатією та жорсткою риторикою.

    На цьому тлі економічна ситуація на Кубі продовжує погіршуватися. Країна стикається з серйозною енергетичною кризою, спричиненою скороченням постачання нафти, зокрема з Венесуели. Часті відключення електроенергії впливають на транспортну систему, медицину, водопостачання та продовольчу безпеку. За словами американських чиновників, ситуація на острові наближається до критичної точки.

    Окремі джерела у Вашингтоні описують стан справ на Кубі як «соціально напружений», зазначаючи, що накопичені економічні проблеми можуть призвести до внутрішніх потрясінь. Саме це, на думку аналітиків, і створює підґрунтя для активізації американської політики щодо острова.

    Водночас адміністрація Трампа вже вжила низку кроків для посилення тиску на Кубу. Йдеться про розширення санкцій, зокрема в енергетичному секторі, а також обмеження співпраці з третіми країнами, які намагаються постачати нафту на острів. Ці заходи мають на меті змусити кубинське керівництво піти на поступки.

    Сам Трамп раніше заявляв, що Сполучені Штати можуть «взяти Кубу під контроль», якщо ситуація загостриться. Водночас він підкреслював, що наразі пріоритетом залишається інший напрямок — конфлікт на Близькому Сході. За його словами, Вашингтон спочатку має завершити поточні військово-політичні завдання, після чого зможе активніше зайнятися кубинським питанням.

    Аналітики наголошують, що навіть обговорення можливого силового сценарію не означає неминучості військової операції. Подібні сигнали часто використовуються як інструмент політичного тиску та переговорної стратегії. Водночас вони можуть підвищувати напруження в регіоні та викликати занепокоєння серед союзників США.

    У міжнародному контексті ситуація навколо Куби також може вплинути на ширші геополітичні процеси. Острів традиційно має тісні зв’язки з Росією та Китаєм, а будь-яка ескалація може стати фактором загострення глобального протистояння.

    На даному етапі США одночасно використовують дипломатичні та санкційні інструменти, не виключаючи при цьому жорсткіших варіантів. Подальший розвиток подій залежатиме від внутрішньої ситуації на Кубі, позиції американських союзників і загальної геополітичної динаміки.

  • Президент України Володимир Зеленський готує переговори у Флориді щодо припинення війни

    Президент України Володимир Зеленський готує переговори у Флориді щодо припинення війни

    Найближчими днями президент України Володимир Зеленський може здійснити візит до американського штату Флорида для проведення ключових переговорів, пов’язаних із майбутніми форматами припинення війни. Місцем зустрічей розглядається резиденція Мар-а-Лаго, яка вважається одним із центрів неформальної політичної координації у США.

    Очікується, що поїздка може відбутися вже 28 грудня. Переговори мають стати продовженням активних контактів українського керівництва з представниками американського політичного істеблішменту, які відбулися напередодні Різдва.

    Раніше Володимир Зеленський публічно розповів про тривалу телефонну розмову з представниками команди президента США — Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. За словами глави держави, обговорення було максимально предметним і стосувалося не загальних декларацій, а конкретних форматів зустрічей, термінів і рішень, необхідних для зупинення бойових дій.

    Президент України наголосив, що Київ підготував низку практичних пропозицій. Частина документів перебуває на фінальній стадії доопрацювання, а деякі вже повністю готові. Зеленський підкреслив, що Україна переходить від загальних формулювань до чітких і структурованих рішень, які можуть бути покладені в основу переговорного процесу.

    Загальний тон міжнародних контактів навколо цих ініціатив характеризується стриманим інтересом і підвищеною увагою. Після серії нещодавніх зустрічей високого рівня у Флориді та Маямі питання мирного врегулювання війни в Україні знову опинилося в центрі політичних дискусій у США.

    Водночас залишається низка принципових проблем, які досі не мають чіткого вирішення. Йдеться насамперед про гарантії безпеки для України, механізми примусу до виконання домовленостей та юридичні зобов’язання Росії у разі укладення будь-яких угод. Саме ці питання називають найскладнішими у майбутніх переговорах.

    Стратегія Києва полягає у випередженні можливого скептицизму з боку американської політики, орієнтованої на внутрішні інтереси. Україна пропонує не абстрактні очікування, а готову дорожню карту, яка має поєднати безпекові інтереси США з реальним шляхом до завершення війни, що продовжує виснажувати ресурси Заходу.

    Різдвяна дипломатична активність української сторони розглядається як чіткий сигнал: Київ більше не очікує готових мирних планів від Вашингтона чи Брюсселя. Україна формує власне бачення завершення війни і виносить його безпосередньо на стіл переговорів із майбутньою американською адміністрацією.

  • У родини міністра оборони України виявили нерухомість і бізнес у США

    У родини міністра оборони України виявили нерухомість і бізнес у США

    Родина міністра оборони України Рустема Умерова проживає у Сполучених Штатах Америки — у місті Бока-Ратон, штат Флорида. Про це заявила виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк. Вона опублікувала фото будинку з басейном, де, за її словами, мешкають дружина, троє дітей, брат і батько Умерова.

    Окрім проживання, за словами Каленюк, члени родини українського міністра мають у США зареєстровані бізнеси, зокрема художню галерею. «Не знаю, навіщо їм художня галерея в Америці, але факт є фактом — бізнес є, і вся родина там живе», — написала Каленюк у соцмережах.

    Активістка оприлюднила ці дані в контексті критики Міністерства оборони за недостатню ефективність у протидії масованим атакам дронів-камікадзе «Шахед». «Коли ти впевнений, що над Флоридою “Шахеди” не літають, то, мабуть, і турбуватись нема про що», — іронізувала Каленюк.

    Раніше, ще у 2023 році, Міністерство оборони підтверджувало, що родина міністра дійсно проживає у США з 2016 року. Як стверджували у відомстві, виїзд був пов’язаний з погрозами на адресу Умерова. При цьому Міноборони заперечувало, що його діти мають американське громадянство.

    Новою деталлю стала інформація про батька та брата міністра, які також, за словами Каленюк, перебувають у США, хоча офіційно це раніше не підтверджувалось.