Daypolitico

Позначка: Фонд державного майна

  • Американці хочуть купити Одеський припортовий, але злякалися ударів РФ

    Американці хочуть купити Одеський припортовий, але злякалися ударів РФ

    Одна з найбільших приватизаційних угод 2026 року опинилася під загрозою через російські обстріли та політичну невизначеність. Одеський припортовий завод, який держава виставила на продаж за стартовою ціною 4,31 мільярда гривень, зацікавив інвесторів зі США та несподіваного українського претендента. Однак потенційні покупці не поспішають подавати заявки й перераховувати гарантійні внески. Американські компанії дедалі частіше звертаються до Фонду державного майна з питаннями про безпеку Одеси, ризики нових російських атак та перспективи українсько-американських відносин. Уже 19 жовтня має відбутися аукціон, який покаже, чи готовий великий капітал інвестувати в українську промисловість під час війни.

    Про ситуацію навколо продажу підприємства розповів голова Фонду державного майна України Дмитро Наталуха в інтерв’ю «Главкому».

    За його словами, інтерес до Одеського припортового заводу проявляють кілька американських компаній.

    Їх приваблює промисловий потенціал підприємства, його розташування поблизу морського порту та запропонована державою ціна.

    Однак ситуація різко ускладнилася після останньої хвилі російських обстрілів.

    Потенційні покупці почали сумніватися не стільки в комерційній привабливості підприємства, скільки в можливості безпечно володіти та управляти ним.

    Американські інвестори телефонують по кілька разів на день

    Дмитро Наталуха розповів, що представники американських компаній уважно стежать за розвитком воєнної ситуації в Україні.

    Після масованих російських атак вони дедалі частіше звертаються до Фонду державного майна за додатковими роз’ясненнями.

    Насамперед інвесторів цікавить, чи поширюється загострення безпекової ситуації на Одеську область.

    Особливе занепокоєння викликає можливість ударів по промисловій та портовій інфраструктурі.

    За словами Наталухи, представники американських компаній протягом останнього тижня телефонували по кілька разів на день, намагаючись з’ясувати, наскільки змінилися ризики.

    Інвестори також запитують, чи має українська влада інформацію про можливі подальші російські атаки.

    Однак наявність таких запитань ще не означає, що американські компанії остаточно відмовилися від участі в аукціоні.

    Станом на момент інтерв’ю потенційні покупці продовжували вивчати актив, але не ухвалили остаточних рішень щодо участі в торгах.

    Політика Трампа додала нових ризиків

    Окремою проблемою стала політична невизначеність у відносинах між Україною та Сполученими Штатами.

    За словами голови Фонду держмайна, американських інвесторів занепокоїли останні рішення адміністрації Дональда Трампа.

    Зокрема, йдеться про домовленості щодо російського дизельного пального та призупинення застосування нових санкцій проти Росії.

    На цьому тлі потенційні покупці почали цікавитися, чи не змінилося ставлення української держави до американського капіталу.

    Наталуха запевнив, що Україна залишається відкритою для інвесторів зі США.

    За його словами, правила приватизації не змінювалися, а участь у торгах відбувається на конкурентних засадах.

    Голова Фонду наголосив, що американські компанії можуть реєструватися на аукціон, сплачувати гарантійний внесок і змагатися за право придбати підприємство.

    Водночас останні політичні події стали ще одним чинником, який впливає на рішення інвесторів.

    Це важливо, оскільки придбання такого підприємства, як Одеський припортовий завод, передбачає довгострокові фінансові зобов’язання.

    Майбутньому власнику доведеться не лише сплатити вартість державного пакета акцій, а й вирішувати питання боргів, відновлення виробництва та подальшого розвитку підприємства.

    З’явився несподіваний український претендент

    Попри сумніви іноземних інвесторів, Фонд державного майна повідомив про нового потенційного учасника приватизації.

    За словами Наталухи, український інвестор, який раніше не демонстрував активної участі в процесі, несподівано почав цікавитися підприємством.

    Представники цього претендента запросили додаткову інформацію про актив і матеріали, необхідні для оцінювання його фінансового та виробничого стану.

    Голова Фонду вважає, що такий учасник потенційно може суттєво вплинути на перебіг приватизації.

    Проте назву компанії або ім’я кінцевого бенефіціара не оприлюднили.

    Також не повідомлялося, яку суму український інвестор готовий запропонувати за завод.

    Тому стверджувати, що підприємство вже має визначеного українського покупця, немає підстав.

    До того ж, за словами Наталухи, станом на 15 жовтня жоден із потенційних претендентів ще не сплатив гарантійного внеску.

    Саме від фактичної реєстрації учасників залежатиме, чи відбудуться конкурентні торги.

    За скільки держава продає Одеський припортовий завод

    На продаж виставлено державний пакет акцій розміром 99,5667% статутного капіталу Одеського припортового заводу.

    Відповідно до офіційного повідомлення Фонду держмайна, аукціон запланований на 19 жовтня 2026 року.

    Стартова вартість пакета акцій становить 4 308 275 796 гривень без ПДВ.

    Цю ціну затвердив Кабінет Міністрів України розпорядженням від 15 липня 2026 року №698-р.

    Продаж відбуватиметься через державну електронну систему «Прозорро.Продажі».

    Для участі потенційні покупці повинні сплатити гарантійний внесок у розмірі 215 413 789,80 гривні.

    Крок підвищення ціни становить приблизно 43,08 мільйона гривень.

    Відповідно до офіційного оголошення аукціону, приймання заявок завершується 18 жовтня о 20:00.

    Початок торгів призначено на 19 жовтня о 12:10.

    Таким чином, вирішальний етап приватизації має відбутися вже найближчого понеділка.

    Чому завод вважають стратегічним активом

    Одеський припортовий завод розташований у місті Південне Одеської області.

    Підприємство спеціалізується на виробництві аміаку та карбаміду, які використовуються, зокрема, у виробництві мінеральних добрив.

    Його важливою перевагою є розташування поблизу морської транспортної інфраструктури.

    Це дозволяє поєднувати виробництво хімічної продукції з її перевалкою та експортом.

    ОПЗ тривалий час залишався одним із найбільших хімічних підприємств України.

    Проте останніми роками він зіткнувся зі значними фінансовими та виробничими проблемами.

    Промислове виробництво на підприємстві фактично простоює з 2021 року.

    Водночас завод зберігає виробничі потужності, які за відповідних умов можуть бути використані для відновлення роботи.

    За інформацією Фонду державного майна, площа земельної ділянки підприємства становить 252,41 гектара.

    Детальні характеристики об’єкта оприлюднені на державному порталі приватизації.

    Борги перевищують стартову ціну в кілька разів

    Одним із головних чинників, які впливають на інвестиційну привабливість підприємства, залишається його фінансовий стан.

    За даними, оприлюдненими в матеріалах про приватизацію, станом на кінець березня 2026 року активи ОПЗ оцінювалися приблизно в 4,33 мільярда гривень.

    Водночас прострочена кредиторська заборгованість підприємства становила близько 17,57 мільярда гривень.

    Окремо повідомлялося про заборгованість перед працівниками та бюджетом.

    Таким чином, сума прострочених боргових зобов’язань значно перевищує стартову ціну пакета акцій.

    Однак необхідно враховувати, що структура боргів, правові спори та порядок їхнього врегулювання можуть мати суттєве значення для майбутнього покупця.

    Стартова ціна 4,31 мільярда гривень не означає, що саме такою сумою обмежаться всі майбутні витрати інвестора.

    Потенційному власнику також доведеться оцінювати потреби підприємства в модернізації, забезпеченні сировиною, відновленні виробництва та виконанні умов приватизації.

    Саме тому навіть зацікавлені компанії можуть витрачати багато часу на фінансову та юридичну перевірку активу.

    Чотири іноземні компанії вже вивчали підприємство

    Ще влітку 2026 року Фонд державного майна повідомляв про значний інтерес до Одеського припортового заводу.

    У липні Дмитро Наталуха заявляв, що чотири іноземні компанії уклали угоди про нерозголошення інформації та отримали доступ до додаткових матеріалів про підприємство.

    Представники потенційних покупців також відвідували виробничі потужності.

    За словами голови Фонду, зацікавленість проявляли інвестори зі Сполучених Штатів, Близького Сходу та Азії.

    Проте підписання угоди про нерозголошення інформації не є заявкою на участь в аукціоні.

    Це лише етап попереднього вивчення об’єкта.

    Наявність кількох компаній, які ознайомилися з документацією, не гарантує, що вони надалі внесуть гроші та братимуть участь у торгах.

    Чому приватизація може не відбутися

    Одеський припортовий завод уже неодноразово намагалися приватизувати.

    Попередні спроби ускладнювалися боргами, юридичними питаннями, коливаннями на світовому ринку добрив та недостатньою кількістю покупців.

    Нинішня ситуація має додатковий ризик — повномасштабну війну.

    Одеська область регулярно зазнає російських ракетних і дронових атак.

    Для інвесторів це означає необхідність враховувати можливі пошкодження промислового обладнання, обмеження логістики та витрати на відновлення.

    Крім того, покупець має оцінити можливості страхування воєнних ризиків і перспективи експорту готової продукції.

    Показовою стала ситуація з іншим великим державним підприємством — «Сумихімпромом».

    Його приватизаційний аукціон, призначений на 13 жовтня, не відбувся через відсутність учасників.

    Це демонструє, що інтерес до промислових активів не завжди перетворюється на реальні інвестиційні рішення.

    Водночас повторення такого сценарію для ОПЗ не є неминучим.

    Підсумок залежатиме від того, чи подадуть потенційні покупці заявки у встановлений строк.

    Що буде з підприємством після аукціону

    Якщо для участі зареєструється достатня кількість претендентів, продаж відбуватиметься на конкурентних засадах із підвищенням ціни.

    Потенційна конкуренція між українськими та іноземними компаніями може збільшити суму, яку держава отримає від приватизації.

    Однак якщо бажаючих придбати підприємство не буде, заплановані торги можуть визнати такими, що не відбулися.

    У такому разі організатор матиме визначати подальші кроки відповідно до законодавства про приватизацію.

    Можливим варіантом є повторне виставлення активу на продаж за новими умовами.

    Проте конкретного рішення щодо повторного аукціону Одеського припортового заводу наразі немає.

    Станом на 18 жовтня 2026 року Одеський припортовий завод залишається у процесі приватизації, а остаточний склад учасників аукціону ще не оголошений.

    Американські інвестори продовжують цікавитися підприємством, але побоюються російських обстрілів і політичної невизначеності.

    Одночасно з’явився український претендент, який може вплинути на результат торгів.

    Чи перетвориться цей інтерес на реальні заявки та фінансові пропозиції, стане відомо після завершення реєстрації та проведення аукціону.

    Для держави продаж Одеського припортового заводу стане перевіркою того, наскільки великий бізнес готовий вкладати мільярди гривень у стратегічні українські підприємства навіть під час повномасштабної війни.

  • Жовтневий палац у Києві повернуть державі: суд ухвалив рішення

    Жовтневий палац у Києві повернуть державі: суд ухвалив рішення

    Жовтневий палац у Києві, який має статус пам’ятки культурної спадщини національного значення, повернуть у державну власність. Відповідне рішення ухвалив Господарський суд міста Києва.

    Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.

    Суд задовольнив позов Київської міської прокуратури щодо повернення державі будівлі Міжнародного центру культури і мистецтв, відомої як Жовтневий палац.

    Комплекс є пам’яткою культурної спадщини національного значення та одним із найбільших концертних майданчиків України. За даними Фонду державного майна України, орієнтовна вартість будівлі становить близько 1 млрд гривень.

    Будівлю звели у 1838–1842 роках за проєктом архітектора Вікентія Беретті. Спочатку вона була корпусом Київського інституту шляхетних дівчат, а згодом у споруді розміщувалися різні державні установи.

    Із Жовтневим палацом пов’язані й трагічні сторінки української історії. У його стінах працівники НКВС розстрілювали представників української інтелігенції. Серед них були Кость Буревій, Олекса Близько, Григорій Косинка, Тарас та Іван Крушельницькі, Дмитро Фальківський.

    У 1979 році будівля отримала статус пам’ятки національного значення. Її включили до переліку об’єктів культурної спадщини, які не підлягають приватизації та можуть перебувати виключно у державній власності.

    Попри цей статус, право власності на будівлю було зареєстроване за Федерацією професійних спілок України.

    У прокуратурі зазначили, що перебування Жовтневого палацу у приватній власності створювало ризик його подальшого відчуження.

    У зв’язку з цим Київська міська прокуратура звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України.

    Суд погодився з доводами прокурора та задовольнив позов, ухваливши рішення про повернення пам’ятки у державну власність.

    Нагадаємо, у січні Київська міська прокуратура звернулася до суду з вимогою повернути державі будівлю Міжнародного центру культури і мистецтв у центрі столиці, відому як колишній Жовтневий палац.

  • Керівник департаменту ФДМ володіє 5 тоннами золота в банках Москви

    Керівник департаменту ФДМ володіє 5 тоннами золота в банках Москви

    Журналіст Юрій Ніколов повідомив про резонансний випадок, пов’язаний із майновим станом керівника одного з департаментів Фонду державного майна України на прізвище Мельник. Чиновник є вихідцем із Луганщини та переїхав на підконтрольну Україні територію після окупації регіону у 2014 році.

    Згідно з офіційною декларацією, Андрій Мельник володіє 5 тоннами золота, яке фізично зберігається у банках Москви. Посадовець має сертифікати та документи, що підтверджують право власності на ці активи, хоча наразі він не може ними користуватися.

    Крім значних запасів золота, Мельник задекларував спецдозволи на розробку родовищ, розташованих на тимчасово окупованій території Луганської області.

    Юрій Ніколов висловлює сумніви щодо логіки перебування такої заможної людини на державній службі з відносно низькою заробітною платою та підкреслює потенційні ризики для національної безпеки. Зокрема, виникає питання щодо можливої залежності українського чиновника, який керує державними активами, від російської сторони, що контролює доступ до його багатомільйонних статків у Москві.

    Ця ситуація ставить під сумнів прозорість управління державними ресурсами та безпеку стратегічно важливих об’єктів, адже чиновник із значним фінансовим інтересом за кордоном може опинитися під тиском зовнішніх факторів.

  • Депутат Веревський може стати власником Одеського припортового заводу

    Депутат Веревський може стати власником Одеського припортового заводу

    Одеський припортовий завод, один із найбільших та стратегічно важливих промислових об’єктів країни, опинився у центрі гострої публічної дискусії на тлі оголошеної Фондом державного майна великої приватизації. За повідомленнями активістів і кількох публікацій у мережі, процес підготовки та проведення електронного аукціону викликає підозри щодо порушень і наявності заздалегідь «узгодженого» переможця.

    До приватизаційного лоту входить 99,5667% акцій підприємства та пакет із 45 одиниць нерухомого майна загальною площею понад 285 тис. кв. м — виробничі комплекси, логістичні потужності, соціально-оздоровчі об’єкти, а також об’єкти нерухомості на території Івано-Франківської області (зокрема пансіонат у Яремче). Офіційно аукціон має відбутися через систему ProZorro.Продажі 25 листопада 2025 року.

    Проте в низці дописів і заяв громадських активістів ідея «великої приватизації» подається як фасадна — і, мовляв, реальний розподіл активу вже відбувся в кулуарах. Зокрема, у повідомленнях фігурує назва компанії «Кернел Холдинг S.A.», яку пов’язують із бізнесменом Андрієм Веревським: нібито компанія вже внесла гарантійний внесок у розмірі 50 млн грн, через що сам аукціон розглядають багатьма як формальність із відомим наперед переможцем. Ці твердження подаються як позиція авторів публікацій і потребують підтвердження від сторін.

    У публічних заявах активістів і експертів лунає ще одна критична претензія: відсутність актуальної державної екологічної оцінки стану заводу та прилеглих територій. Зауважують, що згідно з вимогами для приватизації стратегічних об’єктів та об’єктів з потенційним впливом на довкілля, має бути проведена відповідна екологічна експертиза або оцінка — й використання застарілих висновків може ставити під сумнів законність подальших рішень. Якщо ці оцінки відсутні або не відповідають чинним вимогам, це може стати підставою для оскарження результатів аукціону в судовому порядку, наголошують правники, опитані в публікаціях.

    Критики приватизації також побоюються, що у разі передачі контрольного пакета «непрозорим» структурам буде створено ризики для національної безпеки та енергетичної незалежності: ОПЗ має важливі логістичні й виробничі функції, які можуть впливати на роботу критичної інфраструктури регіону. У світі подібні ризики зазвичай ретельно оцінюються компетентними органами під час продажу стратегічних активів, але у відкритих повідомленнях громадськості критикують швидкість і непрозорість поточної процедури.

  • Україна вперше приватизує завод, конфіскований у рамках санкцій

    Україна вперше приватизує завод, конфіскований у рамках санкцій

    Фонд державного майна (ФДМ) оголосив про намір приватизувати 100% акцій заводу “ПентоПак”, який був конфіскований у російсько-грецького олігарха Івана Саввіді. Голова ФДМ Віталій Коваль оголосив цю інформацію.

    Початкова вартість пакета акцій “ПентоПак” становить 203,7 мільйонів гривень, аукціон заплановано на 31 травня.

    ПрАТ “ПентоПак” є одним з найбільших українських виробників упаковки для м’ясних і ковбасних виробів. Компанія спеціалізується на виробництві багатошарової синтетичної термоусадкової оболонки. Продукція “ПентоПак” використовується в українських компаніях, таких як “Рудь”, “Глобино”, “М’ясна гільдія”, а також експортується до понад тридцяти країн світу.

    Завод “ПентоПак”, його офісні та складські приміщення розташовані в Борисполі поблизу Києва. На підприємстві працює 193 особи.

    Попередній власник заводу, Іван Саввіді, втратив його через підтримку російської агресії. Саввіді є засновником групи “Агроком”, власником м’ясопереробних та упаковочних заводів, тепличних господарств і заводу з виробництва газованої води. Він також був депутатом російського парламенту від партії “Єдина Росія”. Крім російського громадянства, у Саввіді також є грецьке громадянство, і він має бізнес і володіння в Греції, зокрема портом і футбольним клубом ПАОК у Салоніках.

    Саввіді публічно підтримує окупацію території України та здійснює бізнес в окупованому Криму.

    У перші місяці російської агресії проти України, федерація “Греки Росії”, на чолі з Саввіді, передала силовим структурам та екстреним службам окупаційної влади в Донецьку автомобілі підвищеної прохідності та генератори. Мережа продуктових магазинів “Асорті”, що належить Саввіді, функціонує в тимчасово окупованих Севастополі та Сімферополі, сприяючи інтеграції півострова в Росію.

  • ТРЦ Ocean Plaza виставлено на продаж за майже 2 млрд гривень

    ТРЦ Ocean Plaza виставлено на продаж за майже 2 млрд гривень

    Фонд державного майна встановив початкову ціну Ocean Plaza, одного з найбільших ТРЦ в Києві, на суму понад 1,65 млрд гривень. Про це повідомив голова фонду, Віталій Коваль.

    “Початкова ціна Ocean Plaza складає 1 651 633 236 гривень. Наступний крок – розробка проекту відповідного рішення для подання на розгляд та затвердження Кабінету Міністрів. Після цього ми визначимо дату проведення аукціону”, – сказав Коваль. За його словами, Ocean Plaza має численні переваги, включаючи вигідне розташування (поруч із станцією метро “Либідська”), велику площу та відмінний технічний стан.

    На аукціон буде виставлено 66,65% статутного капіталу ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь”, який держава отримала після конфіскації майна підсанкційних російських олігархів Ротенбергів. Іншим великим акціонером Ocean Plaza є компанія “Ланіта Інвест” Андрія Іванова, якій належить 33,5%.

    Продаж Ocean Plaza відбудеться у рамках так званої “великої приватизації”, яку останній раз проводили ще у 2021 році. У відміну від попередніх аукціонів продаж ТРЦ Ocean Plaza буде проводитися в системі Prozorro.

    “Велика приватизація є потужним каталяком для економіки, що одночасно поповнює бюджет та зменшує зовнішні запозичення, а також передає непрофільні активи новому ефективному власнику, створюючи умови для їхнього подальшого розвитку”, – повідомила пресслужба Фонду держмайна України.

    Нагадаємо, що в червні 2022 року депутати Верховної Ради підтримали у першому читанні законопроєкт №7451, спрямований на спрощення приватизації майна під час війни. За цим законопроєктом проголосували 226 парламентарів – мінімально необхідна кількість для прийняття рішення.