Daypolitico

Позначка: фонд держмайна

  • Держава відкриває склади для бізнесу після ударів РФ: потенційно йдеться про сотні тисяч «квадратів»

    Держава відкриває склади для бізнесу після ударів РФ: потенційно йдеться про сотні тисяч «квадратів»

    Фонд державного майна України розпочав масштабний аудит складських приміщень, які перебувають на балансі державних підприємств. Держава хоче знайти вільні або недостатньо задіяні площі, які можна буде оперативно передати компаніям, що втратили логістичні центри, склади та виробничі об’єкти внаслідок останньої хвилі російських атак. За попередньою оцінкою, формально йдеться про кілька сотень тисяч квадратних метрів, однак реальний обсяг придатних для використання приміщень стане зрозумілим лише після фізичної перевірки об’єктів.

    Про початок аудиту заявив голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха. За його словами, робота стартувала за дорученням уряду після масованої атаки РФ 5 серпня, коли під ударами опинилася критично важлива для українського ритейлу та логістики інфраструктура.

    На папері потенційних площ багато. Йдеться про складські приміщення підприємств, які перебувають у сфері управління Фонду держмайна. Проте Наталуха попереджає, що цифра у сотні тисяч квадратних метрів поки не означає, що весь цей ресурс можна негайно передати бізнесу.

    Частина об’єктів може перебувати у незадовільному стані, не мати необхідних під’їзних шляхів, електропостачання чи обладнання, бути фактично зайнятою або не відповідати потребам сучасної логістики.

    Саме тому наступним кроком стануть виїзні перевірки у регіонах.

    «На папері це – одне, а в реальності може бути зовсім інакше», — пояснив Наталуха, наголосивши, що необхідно перевірити не лише фізичний стан приміщень, а й можливість їх фактичного використання.

    Після 5 серпня питання складів стало критичним

    Рішення уряду з’явилося після однієї з найболючіших атак на великий український бізнес за останній час.

    У ніч проти 5 серпня російські удари пошкодили або знищили логістичні, складські та виробничі потужності низки великих компаній. За відкритими даними, постраждали щонайменше 13 бізнесів. Серед них — NOVUS, «Нова пошта», Rozetka, Fozzy Group, «Сільпо», «Епіцентр», INTERTOP, PUMA, LIQUI MOLY Ukraine та Toyota Ukraine.

    У NOVUS повідомляли про кілька прямих ракетних влучань у логістичний центр, після яких він повністю припинив роботу. Rozetka втратила складський комплекс у Броварах. «Епіцентр» заявляв про руйнування двох логістичних комплексів та виробничих потужностей Epicentr Ceramic Corporation.

    «Сільпо» повідомило про пожежі на двох розподільчих центрах і загибель працівників. Основний логістичний склад INTERTOP був знищений, а PUMA втратила товарні запаси та попередила про можливі тимчасові проблеми з наявністю окремих позицій.

    Toyota Ukraine втратила склад запасних частин, а LIQUI MOLY Ukraine повідомила про знищення центрального складу продукції.

    Це означало удар не просто по окремих підприємствах. Великі розподільчі центри працюють як вузли, через які одночасно проходять сотні тисяч або навіть мільйони одиниць товарів. Втрата такого об’єкта змушує компанію буквально за години перебудовувати маршрути, переводити поставки безпосередньо від виробників, шукати сторонні склади та додатковий транспорт.

    Уряд залучив ФДМУ, Мінекономіки та АРМА

    Після атаки 5 серпня уряд доручив одразу кільком державним структурам знайти можливості для підтримки постраждалих компаній.

    До роботи залучили Міністерство економіки, Агентство з розшуку та менеджменту активів та Фонд державного майна. Їхнє завдання — зібрати перелік державних об’єктів, де існують складські площі, які можна було б передати бізнесу.

    Ідея виглядає просто: замість того щоб компанії місяцями шукали на комерційному ринку великі логістичні майданчики, держава може тимчасово використати власний майновий резерв.

    Однак найскладніше питання — як саме це юридично оформити.

    Склади за 1 гривню чи відкриті аукціони

    Фонд держмайна наразі розглядає декілька можливих схем передачі приміщень.

    Один із варіантів — класична оренда через аукціон. Компанії змагатимуться за право користування конкретними приміщеннями відповідно до законодавства про оренду державного майна.

    Але така схема може виявитися надто повільною для бізнесів, які втратили склад сьогодні і вже завтра повинні десь розміщувати товар.

    Тому обговорюється інший механізм.

    За словами Наталухи, держава розглядає можливість передачі таких активів певній державній компанії за символічну орендну плату — умовно 1 гривню на місяць. Після цього держкомпанія могла б передавати площі в суборенду підприємствам, які цього потребують.

    Проте саме тут виникає головний ризик — непрозорий розподіл державного майна.

    Голова ФДМУ прямо зазначив, що необхідно знайти таку правову модель, яка дозволить діяти швидко, але при цьому не створить «простір для корупції». Тому остаточний механізм ще не визначено.

    Чому просто знайти порожній склад недостатньо

    Сучасна логістика вимагає значно більшого, ніж просто великої будівлі.

    Для продуктових мереж потрібні холодильні та морозильні потужності, санітарні умови та можливість швидко приймати велику кількість вантажівок. Інтернет-магазинам необхідні автоматизовані системи сортування, IT-інфраструктура, резервне живлення та місця для комплектації замовлень.

    Для виробників важливими є висота приміщень, навантаження на підлогу, вантажні рампи, залізничні під’їзди та доступність великих енергетичних потужностей.

    Тому кількасот тисяч квадратних метрів у державних реєстрах можуть після перевірки суттєво скоротитися.

    Саме з цієї причини Фонд планує фізично оглядати об’єкти в регіонах, а не покладатися виключно на інформацію державних підприємств.

    Росія дедалі частіше б’є саме по логістиці

    Нова ініціатива уряду з’явилася на тлі ширшої проблеми — російські сили дедалі частіше атакують українські складські, транспортні та логістичні об’єкти.

    31 липня російський удар зруйнував сортувальний термінал «Нової пошти» у Полтаві. Раніше під удари потрапляли складські споруди та вантажне відділення компанії в Ізюмі.

    У червні Росія атакувала логістичні потужності АТБ. У наступні тижні перелік постраждалого бізнесу продовжив розширюватися.

    Для економіки такі удари мають подвійний ефект. Безпосередньо компанія втрачає товар, будівлю, обладнання та транспорт. Але потім виникають додаткові витрати на оренду нових приміщень, переналаштування маршрутів і створення резервної логістики.

    Саме цей другий етап може зрештою відчути споживач.

    Бізнес готується дробити склади

    Голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук після серії ударів заявляв, що компанії будуть змушені диверсифікувати місця зберігання товарів.

    Простіше кажучи, замість одного величезного складу бізнес може переходити до кількох менших об’єктів у різних регіонах.

    Це підвищує живучість системи: знищення одного майданчика більше не паралізує всю логістику. Але така модель дорожча. Потрібно утримувати більше приміщень, мати додатковий транспорт, дублювати персонал та обладнання.

    Саме тому представники ринку попереджають, що зміна логістичної моделі може збільшити операційні витрати й у перспективі впливати на кінцеві ціни.

    Мінекономіки ще навесні зазначало, що наслідки російських атак на транспортну та енергетичну інфраструктуру залишаються одним із головних ризиків для економічного зростання, оскільки вони спричиняють перебої у виробництві й логістиці.

    Державні склади можуть стати тимчасовим «буфером»

    Саме тут аудит ФДМУ може дати бізнесу важливий резерв.

    Якщо державі вдасться швидко знайти хоча б частину придатних площ і створити прозорий механізм їх передачі, компанії отримають можливість пережити найскладніший період без термінового будівництва нових центрів.

    Особливо це важливо для великих мереж, які втратили десятки тисяч квадратних метрів логістичної інфраструктури одночасно.

    Водночас Фонд поки не називає остаточної кількості складів або конкретних адрес. Немає й точного переліку компаній, які зможуть претендувати на ці об’єкти.

    Тому головна цифра — «кілька сотень тисяч квадратних метрів» — наразі залишається лише потенційною.

    Реальну картину Фонд держмайна очікує отримати після виїзних інспекцій.

    Якщо значна частина приміщень виявиться придатною, держава фактично отримає резервну логістичну мережу, яку зможе швидко задіювати після нових атак. Для українського бізнесу, що дедалі частіше стає прямою ціллю російських ударів, такий механізм може виявитися не просто економічною підтримкою, а способом зберегти безперервність поставок і не допустити серйозного дефіциту товарів.

  • Непрацюючий 17 років завод на Вінничині продали за мільйон новому власнику

    Непрацюючий 17 років завод на Вінничині продали за мільйон новому власнику

    Фонд державного майна України продав на аукціоні колишній Чечельницький спиртовий завод на Вінниччині, який не працював понад 17 років. Підприємство придбали за 1,2 млн грн, або 1,44 млн грн з урахуванням ПДВ.

    Як повідомляється, участь в аукціоні взяла лише одна компанія — ТОВ «Компанія Оіл-Транссервіс Груп», яка і стала переможцем торгів. Засновницею та керівницею підприємства є Яна Тараніна.

    До складу придбаного майнового комплексу входить значний обсяг активів. Йдеться про 40 об’єктів нерухомості загальною площею понад 11,5 тисяч квадратних метрів. Серед них — виробничі, складські та адміністративні будівлі, а також інша інфраструктура, розташована у селищі Чечельник Вінницької області та місті Кодима на Одещині.

    Окрім нерухомості, новий власник отримує 17 транспортних засобів, більшість із яких виготовлені ще у 1980–1990-х роках і перебувають у неробочому стані, а також інше рухоме майно.

    Чечельницький спиртовий завод раніше входив до структури державного концерну «Укрспирт». Водночас підприємство не функціонує з 2009 року і за цей час накопичило значні борги. Відповідно до умов приватизації, зобов’язання з їх погашення переходять до нового власника.

    Продаж об’єкта став частиною політики держави щодо приватизації збиткових і неактивних підприємств. Очікується, що новий інвестор зможе або відновити виробництво, або використати активи для інших господарських цілей.

    Водночас низька ціна продажу та відсутність конкуренції на аукціоні вкотре порушують питання про ефективність управління державними активами та їхню інвестиційну привабливість.

  • Жовтневий палац можуть повернути державі: прокуратура подала позов

    Жовтневий палац можуть повернути державі: прокуратура подала позов

    Заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах Фонду державного майна України подав позов до Федерації профспілок України та департаменту комунальної власності КМДА щодо повернення у державну власність однієї з ключових історичних будівель столиці.

    Йдеться про комплекс колишнього Інституту шляхетних дівчат, розташований у центрі Києва на Алеї Героїв Небесної Сотні, 1. Будівля є пам’яткою архітектури національного значення, зведеною у 1838–1843 роках за проєктом архітектора Вікентія Беретті. Сьогодні тут функціонує Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України, відомий як Жовтневий палац.

    Історично об’єкт має складну долю. Після революції 1917 року інститут припинив діяльність, у 1930-х роках у будівлі розміщувалося управління НКВС УРСР, а з 1958 року — палац культури. Нині це один із найбільших концертних майданчиків столиці, здатний вмістити понад дві тисячі глядачів.

    Прокуратура та Фонд держмайна вимагають скасувати свідоцтво про право власності Федерації профспілок України від 28 березня 2007 року на комплекс загальною площею 17 597,7 м². Також позов передбачає скасування державної реєстрації права приватної власності на головний корпус, флігель, а також допоміжні приміщення, включно з машинним відділенням, гаражами та складами.

    Ключова вимога — повернення об’єкта у державну власність як пам’ятки національного значення.

    У межах судового процесу Господарський суд міста Києва 2 березня частково задовольнив клопотання Федерації профспілок і залучив до справи Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) як третю сторону на боці відповідача.

    Це рішення пов’язане з тим, що об’єкт перебуває в управлінні АРМА на підставі ухвали Печерського районного суду Києва від 3 червня 2025 року. Агентство уклало договір управління майном із ТОВ «Комбінат Плюс» у липні того ж року.

    Попри заперечення прокуратури та Фонду держмайна щодо розширення кола учасників процесу, суд дійшов висновку, що участь АРМА є необхідною для повного та об’єктивного розгляду справи.

    Справу щодо права власності на один із символів центрального Києва розглядають як потенційно прецедентну — її результат може вплинути на подальшу долю інших об’єктів, які перебувають у користуванні профспілок.

  • Арешт у Дубаї: затримано партнера ексрадника Фонду держмайна Гмиріна у справі на 700 млн грн

    Арешт у Дубаї: затримано партнера ексрадника Фонду держмайна Гмиріна у справі на 700 млн грн

    У Дубаї заарештували Володимира Колота — родича та бізнес-партнера колишнього радника Фонду державного майна України Андрія Гмиріна. Його ім’я пов’язують із резонансною справою про корупційні схеми на державних підприємствах.

    Андрій Гмирін фігурує у кримінальному провадженні, яке стосується можливих зловживань під час роботи державних підприємств хімічної галузі. За версією слідства, схема могла діяти через продаж продукції пов’язаним комерційним структурам за заниженими цінами.

    Йдеться, зокрема, про операції з продукцією Одеського припортового заводу та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії. У результаті таких дій держава могла зазнати збитків на суму понад 700 мільйонів гривень.

    Фігурантом цієї історії також називають колишнього голову Фонду державного майна Дмитра Сенниченка, який працював у відомстві в період, коли, за даними слідства, могли відбуватися ці операції.

    Окрему увагу привернули й фінансові операції родини Гмиріна за кордоном. Протягом 2021–2023 років сім’я придбала в Об’єднаних Арабських Еміратах нерухомість на суму близько 14 мільйонів доларів.

    Колишній заступник голови Фонду держмайна Денис Ігнатовський також заявляв про контакти Гмиріна з представниками Офісу президента та повідомляв, що дав свідчення щодо можливої участі у схемах людей із близького оточення глави держави — Сергія Шефіра та Тимура Міндіча.

    Затримання Володимира Колота може стати новим епізодом у розслідуванні масштабної справи про ймовірні корупційні схеми на стратегічних державних підприємствах.

  • «Укрнафта» заплатить 842 млн грн за суборенду колишніх АЗС Shell

    «Укрнафта» заплатить 842 млн грн за суборенду колишніх АЗС Shell

    АТ «Укрнафта» 19 січня уклало дві угоди з ТОВ «Альянс Холдинг» щодо суборенди автозаправних станцій на загальну суму 841,90 млн грн. Йдеться про користування мережею АЗС, яка раніше працювала під брендом Shell.

    Згідно з умовами договорів, строк суборенди встановлено до 30 вересня 2028 року. У користування «Укрнафті» передано 117 майнових комплексів автозаправних станцій по всій території України, до складу яких входить як нерухоме, так і рухоме майно.

    Із загальної суми договорів 715,90 млн грн припадає на 99 автозаправних станцій, які «Альянс Холдинг» орендує у їхнього власника. Ще 126,00 млн грн стосуються 18 АЗС, які компанія використовує на умовах лізингу. Власником усіх зазначених заправок є ТОВ «Інвест-Регіон».

    Суборендна плата розраховуватиметься за єдиною формулою — 1,74 грн з ПДВ за кожен літр пального, реалізованого «Укрнафтою» на цих АЗС. При цьому зазначена вартість є граничною і не підлягає зміні протягом усього строку дії договорів.

    У грудні 2025 року «Укрнафта» повідомляла про завершення ребрендингу всіх 118 автозаправних станцій, які раніше працювали під брендом Shell. Ще раніше, у серпні 2025 року, було остаточно закрито угоду між «Укрнафтою» та компанією Shell Overseas Investments BV щодо придбання українською державною компанією контрольної частки у розмірі 51% у ТОВ «Альянс Холдинг».

    Продаж роздрібного бізнесу Shell в Україні відбувся на тлі націоналізації частини активів. У жовтні 2024 року Фонд державного майна України став власником 49% статутного капіталу «Альянс Холдингу». Ця частка раніше належала російському бізнесмену Едуарду Худайнатову, який потрапив під санкції після початку повномасштабної війни. За рішенням Вищого антикорупційного суду його українські активи були стягнуті в дохід держави.

    У компанії Shell наполягали, що після початку повномасштабного вторгнення частка Худайнатова в «Альянс Холдингу» була скорочена до 2,56%, тоді як непряма частка Shell зросла до 97,44%. Попри це, державні органи визнали активи такими, що підлягають конфіскації.

    Станом на сьогодні структура власності «Альянс Холдингу» виглядає так: 51% належить АТ «Укрнафта», ще 49% — Фонду державного майна України. Засновником компанії «Інвест-Регіон», яка є власником автозаправних станцій, виступає сам «Альянс Холдинг».

  • Ексочільник прокуратури Харківщини міг посприяти продажу стратегічного НДІ наближеному бізнесу

    Ексочільник прокуратури Харківщини міг посприяти продажу стратегічного НДІ наближеному бізнесу

    Екскерівник прокуратури Харківської області, нині прокурор Олександр Фільчаков, у 2021 році, ймовірно, допоміг бізнесмену Ярославу Костенку придбати державне підприємство «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації».

    Підприємство володіє значним майновим комплексом: 9 тисячами квадратних метрів землі на праві постійного користування, 12 об’єктами нерухомості, автотехнікою й тисячами одиниць необоротних активів. Річний земельний податок перевищував 1,7 млн гривень. Попри цінність об’єкта, торги фактично не відбулися: лот за 34,82 млн гривень відійшов ТОВ «Девелоп груп», що належить Костенку, із мінімальним кроком підвищення ціни — лише на 400 тисяч гривень від стартової. Інших претендентів не було.

    За даними джерел розслідувачів, Костенко попередньо узгоджував «комбінацію» з керівництвом регіонального відділення Фонду держмайна, а сам процес сопровождувався регулярними дзвінками Фільчакова з проханням посприяти оформленню угоди. Костенка в Харкові відкрито описують як фінансового оператора місцевих еліт: на нього оформлені низка шинних бізнесів, будівельні компанії, нерухомість у столиці, а його житлом і автопарком, за словами інсайдерів, користуються посадовці силового блоку.

    Це не перший публічний скандал навколо прокурора. У 2011 році журналісти зафіксували заяви підприємця Юрія Скрипки про вимагання 150–200 тисяч гривень у «прокурорський фонд», за який нібито купили автомобіль Skoda Octavia для Фільчакова. Після розголосу прокурор пішов на підвищення, а заявник опинився в СІЗО.

    Новий масив запитань до Фільчакова з’явився і під час повномасштабного вторгнення. У перші тижні війни прокурор, за інформацією джерел у силових структурах, виїхав на Закарпаття, а згодом працював дистанційно з Дніпра, отримуючи службову документацію для підпису виїзним способом. Паралельно в інформаційному полі з’явилося іміджеве інтерв’ю, яке експерти назвали спробою «перезавантаження репутації».

    У матеріалах розслідувачів згадуються й давні контакти Фільчакова з колишнім прикордонником Вадимом Слюсарєвим, який перед війною виїхав до Росії, а згодом оформив на себе завод «Рапід» і вивіз частину активів в Угорщину. Їхня комунікація, за даними джерел, почалася ще в роки спільної роботи на дергачівському напрямку, критичному для контрабандних потоків.

    Попри численні конфлікти й публічні претензії, нині Фільчаков обіймає посаду заступника начальника відділу процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури. Його родина володіє нерухомістю вартістю понад 3,25 млн гривень, декларує майже 1,9 млн готівкою, користується преміальними авто, що записані на третіх осіб, а сам прокурор пересувається містом на броньованому Toyota Land Cruiser 300, який відсутній у декларації та не значиться службовим транспортом.

    Окрему увагу розслідувачі звертають на незадекларований будинок у Холодногірському районі Харкова, оформлений на тещу прокурора, і епізод із раптовим зникненням броньованого авто з-під будівлі прокуратури після публічного розголосу.

  • Прокурор Фільчаков допоміг бізнесмену Костенку викупити держінститут у Харкові

    Прокурор Фільчаков допоміг бізнесмену Костенку викупити держінститут у Харкові

    У Харкові викрито схему, у якій фігурують колишній керівник обласної прокуратури та діючий прокурор Олександр Фільчаков. За даними міжнародного детективного бюро Absolution, посадовець допоміг бізнесмену зі зв’язками у правоохоронних структурах, Ярославу Костенку, придбати державне підприємство — «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації».

    Підприємство розташоване за адресою провулок Кузнечний, 2, 4/6, і має у користуванні земельну ділянку площею 9062 квадратних метри. Щорічна сума земельного податку становить близько 1,77 мільйона гривень. До складу єдиного майнового комплексу входять 12 об’єктів нерухомості, автостоянки, огорожа, 4 автомобілі та понад тисяча одиниць обладнання й активів.

    За даними розслідування, Костенко звернувся до Фільчакова з проханням допомогти у викупі інституту через Регіональне відділення Фонду держмайна України в Харківській області, яким керував Дмитро Безпалов. Саме він, за словами свідків, отримував дзвінки від Фільчакова з наполегливими проханнями “підтримати” потрібне рішення.

    Після кількох контактів і погоджень підприємство було продане ТОВ «Девелоп груп», власником якого є Костенко. Вартість викупу становила 34,82 мільйона гривень — лише на 400 тисяч більше стартової ціни. Участь у конкурсі взяла лише одна компанія, що може свідчити про попередньо узгоджену угоду.

    Фактично, за незначну доплату бізнесмен отримав контроль над держпідприємством із цінною землею та майном у самому центрі Харкова. Розслідувачі вказують на можливі ознаки зловживання владою, конфлікт інтересів та потенційну корупційну складову у діях посадовців прокуратури й Фонду держмайна.

    Наразі деталі угоди перевіряються, а журналісти Absolution передали матеріали до антикорупційних органів.

  • Фігурант справи НАБУ Agro Gas Trading хоче приватизувати Одеський припортовий завод

    Фігурант справи НАБУ Agro Gas Trading хоче приватизувати Одеський припортовий завод

    Скандал навколо Одеського припортового заводу отримав нове продовження. Компанія Agro Gas Trading (AGT), яку детективи НАБУ та прокурори САП називають ключовим приватним партнером ОПЗ у період 2019–2021 років і фігурантом ймовірної збиткової для держави схеми толінгу газу, офіційно подала заявку на участь у приватизаційному аукціоні підприємства. Аукціон призначено Фондом держмайна на 25 листопада 2025 року, стартова ціна — 4,48 млрд грн. AGT підтвердила, що подала повний пакет документів і сплатила внесок для участі.

    Завод виставляють на продаж фактично повністю: планується відчуження понад 99% акцій ОПЗ через Prozorro.Sale. До лота входять виробничі, інфраструктурні й соціальні об’єкти, зокрема очисні споруди, оздоровчі та допоміжні комплекси, а також великі земельні ділянки. Станом на літо 2025 року на заводі працювало близько 1 400 людей, але фінансовий стан підприємства залишався критичним: у січні–червні 2025 року ОПЗ задекларував 322,6 млн грн доходу і водночас 280,8 млн грн збитку; за 2024 рік сукупний збиток перевищив 1,8 млрд грн, борги та прострочені зобов’язання сягали мільярдних сум, включно із заборгованістю по зарплаті та податках.

    Саме на тлі цієї збитковості ОПЗ і виник інтерес до того, хто тепер намагається його купити. За версією слідства НАБУ, у 2019–2021 роках «завод працював під AGT»: приватна компанія постачала газ, а натомість отримувала право збуту готової продукції (аміаку та карбаміду), залишаючи ОПЗ лише фіксовану «плату за переробку». Сума цієї плати, за даними детективів, не покривала навіть базових витрат заводу, тоді як основний прибуток концентрувався на сторонньому постачальнику. У розрахунках консалтингової групи «А-95» за 2020 рік, оприлюднених у медіа та відтворених у матеріалах слідства, AGT могла заробити близько 44 млн доларів, тоді як сам державний ОПЗ показав 1,2 млрд грн чистого збитку при виручці 2,3 млрд грн.

    Слідство НАБУ та САП кваліфікує цю модель як корупційну угоду з ознаками організованої групи. У матеріалах детективів згадуються ексголова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко (його слідство називає організатором схеми), бізнесмен Андрій Гмирін, колишній директор ОПЗ Микола Парсентьєв, а також співвласники Agro Gas Trading — Олександр Горбуненко та Володимир Колот. За даними антикорупційних органів, лише Сенниченко міг отримати понад 1,3 млн доларів неправомірної вигоди. У квітні 2023 року НАБУ оголосило Сенниченка в розшук у справі щодо можливого виведення коштів із заводу.

    AGT публічно відкидає звинувачення, стверджуючи, що ніяких «відкатів» або змови не було, а всі контракти з ОПЗ укладалися на ринкових умовах. Компанія наголошує, що працювала прозоро, поставляла газ заводу тоді, коли ринок був нестабільний, а ціни різко коливалися, і саме цим нібито забезпечила ОПЗ можливість не зупинятись. В офіційній звітності AGT за 2020 рік зафіксований прибуток на рівні близько 164,5 млн грн при виручці понад 5,4 млрд грн — показники, які суттєво нижчі за неофіційні оцінки «десятків мільйонів доларів» маржі, оприлюднені критиками.

    Новий поворот у ситуації полягає в тому, що тепер саме ця компанія хоче отримати контроль над усім активом, який, за підозрами антикорупційних органів, раніше фактично працював в її інтересах. Це викликає очевидні запитання: якщо AGT отримає ОПЗ у приватну власність, чи не буде легалізовано ту саму модель, яка, за версією слідства, коштувала державі понад 2 млрд грн збитків? Критики називають це «винагородою за схему», особливо з огляду на те, що завод залишається збитковим, а борги — величезними, тож купівля його сьогодні означає отримати контроль над стратегічним хімічним вузлом за відносно низьку стартову ціну, але з потенціалом відновлення після війни.

    Інша лінія напруги — роль Kernel Group, агрохолдингу Андрія Веревського. Kernel офіційно вважається ще одним претендентом на участь в аукціоні: компанія має фінансовий ресурс і логістичні активи в Одеській області, а сам Веревський останні роки активно консолідує переробку, експорт і портову логістику. Kernel задекларував понад 4 млрд доларів виторгу за фінансовий рік, що завершився 30 червня 2025 року, скоротив борги майже вдвічі — до близько 143 млн доларів — і заявив про готовність інвестувати в інфраструктуру для глибшої переробки та експорту.

    На ринку вже кілька тижнів циркулює версія, що саме Kernel є «реальним покупцем» ОПЗ. У низці публічних заяв і дописів активістів стверджується, що компанія Веревського ще раніше внесла гарантійний внесок у розмірі близько 50 млн грн для участі в приватизації. Це подають як знак, що результат аукціону нібито фактично вирішено заздалегідь і вся процедура 25 листопада буде лише формальністю.

    Водночас важливо зафіксувати: і Kernel, і Фонд держмайна публічно не підтверджували, що переможець уже визначений. За офіційними правилами Prozorro.Sale, заявки на участь приймаються до вечора 24 листопада 2025 року, гарантійний внесок становить понад 224 млн грн, а стартова ціна пакета акцій — 4,48 млрд грн з кроком підвищення приблизно 44,9 млн грн. Формально на торги може вийти будь-який інвестор, який встигне виконати вимоги закону про приватизацію й внесе забезпечення.

    На практиці ж ситуація виглядає політично отруєною. З одного боку стоїть AGT — компанія, що вже давно ототожнюється зі схемами, які НАБУ вважає збитковими для держави, і чиї співвласники фігурують у кримінальних провадженнях поруч із колишнім керівництвом Фонду держмайна. З іншого боку — Kernel Андрія Веревського, один з найсильніших приватних гравців в агроекспорті, якого опоненти публічно звинувачують у спробі «тихо забрати» стратегічний хімічний актив під власну логістичну імперію.

    Ставка для держави тут вища за просто черговий продаж великого заводу. Одеський припортовий — це вузол, через який традиційно йшли аміак і карбамід, а також точка потенційного перезапуску хімічного експорту після війни. Його приватизація — тест на прозорість великої приватизації у воєнний час. Якщо торги дійсно перетворяться на «формальність», як припускають критики, то історія ОПЗ стане не історією оздоровлення заводу, а історією того, як один із найбільш резонансних антикорупційних кейсів отримав елегантну бізнес-розв’язку.

  • Укрзалізниця продала невідомий комплекс активів за 123 млн грн

    Укрзалізниця продала невідомий комплекс активів за 123 млн грн

    На платформі Prozorro 22 жовтня відбувся аукціон із продажу комплексу активів АТ «Українська залізниця». Стартова ціна становила 117,6 млн грн, а остаточна пропозиція переможця — 123 млн. Різниця між двома учасниками склала лише 200 гривень. Однак головне питання — що саме продали — залишається без відповіді. Про це пише блогер Володимир Бондаренко.

    У документації зазначено лише код закупівлі «05100000-6 — Комплекс активів підприємства». Жодних деталей про склад, призначення або розташування майна у відкритому доступі немає. Невідомо, чи були між собою пов’язані два учасники торгів, а також — хто саме став переможцем.

    У кулуарах ринку ходять чутки, що йдеться не про стратегічні об’єкти, а про родовище корисних копалин, однак прозорої інформації від «Укрзалізниці» немає. Якщо це не оборонна таємниця, то такий рівень закритості виглядає щонайменше підозріло.

    Експерти ставлять питання: чому продаж проводить не Фонд держмайна, а сама залізниця, і чи не приховується під грифом «комплекс активів» банальний дерибан державного майна. Згадують і керівника компанії Євгена Перцовського, якому закидають непрозорість рішень, а також начальника служби безпеки Олександра Риковцева, колишнього співробітника НАБУ.

    Суспільство не має доступу ні до декларацій керівництва, ні до списку проданих об’єктів. Тим часом вартість угоди — понад три мільйони доларів — зникає у звітах без жодного пояснення.

  • Топкерівництво держорганів отримувало в середньому 131,2 тис. грн — лідер НАЗК із 366,6 тис. грн

    Топкерівництво держорганів отримувало в середньому 131,2 тис. грн — лідер НАЗК із 366,6 тис. грн

    У серпні 2025 року середня зарплата державних службовців становила 61,6 тисячі гривень — більш ніж утричі вище за середню заробітну плату по країні (19,8 тис. грн), йдеться в оприлюднених даних Міністерства фінансів. За рік показник для працівників державного апарату підвищився на 8,6% (з 55,8 тис. грн у серпні 2024 року), проте темпи росту виявилися нижчими за рівень інфляції за цей період (13,2%), що знижує реальну купівельну спроможність.

    У центральних органах виконавчої влади, де в серпні отримували зарплату 22 904 особи, найвищі середні виплати зафіксовано в Антимонопольному комітеті (97,5 тис. грн), Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) — 97,1 тис. грн, НКРЕКП — 94,3 тис. грн та Державній митній службі — 90,1 тис. грн. Високі середні зарплати також були у Фонді держмайна (89,9 тис. грн), Апараті Верховної Ради (85,3 тис. грн) та Секретаріаті Кабміну (81,7 тис. грн).

    Окремо Мінфін відзначає, що серед 495 керівників державних органів середня оплата праці становила 131,2 тис. грн. Найвищі середні виплати керівництва зафіксовані в НАЗК — 366,6 тис. грн, Міністерстві національної єдності — 289 тис. грн, Фонді держмайна — 284,6 тис. грн та в АРМА — 255,9 тис. грн. Ряд керівників отримували понад 200 тис. грн на місяць, зокрема в Рахунковій палаті (209 тис. грн) та Антимонопольному комітеті (201,8 тис. грн).

    Таким чином, дані Мінфіну підтверджують значний розрив між зарплатами державних службовців і середніми доходами українців, а також різницю в темпах зростання оплати праці та інфляції. Поки що збереження таких розривів означає, що незважаючи на номінальне зростання виплат у держсекторі, реальні доходи чиновників у цілому зростають повільніше від здорожчання життя.