Daypolitico

Позначка: ФОП

  • Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) фактично поставили паузу в одному з найрезонансніших податкових питань — можливому запровадженні податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців. За підсумками перемовин у Вашингтоні сторони дійшли висновку, що ця ідея є надто чутливою як з економічної, так і з політичної точки зору, тому наразі її реалізація не розглядається як пріоритет. Натомість Україна разом із міжнародними партнерами зосереджується на пошуку альтернативних джерел наповнення державного бюджету, зокрема в контексті формування фінансової політики на 2027 рік.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко після участі у весняних зборах МВФ та Світового банку. За її словами, українська делегація провела низку консультацій із представниками фонду та європейських інституцій, під час яких вдалося донести позицію уряду щодо ризиків такого кроку. Вона наголосила, що МВФ із розумінням поставився до аргументів української сторони, визнавши, що запровадження ПДВ для ФОПів може викликати негативну реакцію в суспільстві та не знайти підтримки в парламенті.

    Питання оподаткування ФОПів залишається одним із найчутливіших у податковій політиці України, адже воно безпосередньо зачіпає сотні тисяч підприємців, які працюють у сфері торгівлі, послуг, ІТ та малого виробництва. У попередні місяці уряд розглядав можливість введення ПДВ для підприємців із певним рівнем доходу, що відповідало б європейській практиці, однак ця ініціатива викликала значний спротив з боку бізнесу. Представники малого бізнесу неодноразово заявляли, що такі зміни ускладнять ведення діяльності, збільшать адміністративне навантаження та можуть призвести до зростання цін для споживачів.

    Крім того, політична складова також стала важливим фактором. У Верховній Раді не сформувалося достатньої підтримки для ухвалення відповідного законопроєкту. Зокрема, представники парламентської більшості відкрито заявляли, що документ не готовий до розгляду, навіть попри те, що він розглядався як один із елементів співпраці з МВФ у межах програми фінансової підтримки. У підсумку уряд змушений був шукати більш збалансовані рішення, які б дозволили зберегти довіру міжнародних партнерів, не створюючи додаткового тиску на внутрішній ринок.

    У ході переговорів у Вашингтоні сторони погодилися, що в умовах повномасштабної війни Україна потребує гнучкішого підходу до реалізації структурних реформ. Це означає, що ключовим пріоритетом залишається макрофінансова стабільність, а не формальне виконання всіх вимог у встановлені строки. Саме тому питання ПДВ для ФОПів було відкладене, а натомість розпочато роботу над альтернативними інструментами наповнення бюджету.

    Серед таких інструментів уже розглядаються кілька напрямів. Зокрема, уряд схвалив законодавчі ініціативи щодо оподаткування цифрових платформ, що має на меті залучити до бюджету кошти від діяльності міжнародних онлайн-сервісів. Також обговорюються зміни до правил оподаткування міжнародних поштових відправлень, що може зменшити можливості для ухилення від податків у сфері електронної комерції. Окремо розглядається питання продовження дії військового збору як одного з ключових джерел фінансування оборонних потреб держави.

    Експерти зазначають, що відмова від негайного запровадження ПДВ для ФОПів не означає повної відмови від реформування податкової системи. Україна й надалі має зобов’язання перед міжнародними партнерами щодо розширення податкової бази та гармонізації законодавства з європейськими нормами. Водночас нинішній підхід демонструє прагнення уряду знайти баланс між необхідністю наповнення бюджету та підтримкою малого бізнесу, який залишається важливою складовою економіки.

    Співпраця з МВФ залишається критично важливою для України, адже фінансова допомога фонду є одним із ключових джерел підтримки економіки в умовах війни. Саме тому уряд намагається зберегти довіру партнерів, водночас адаптуючи реформи до реальних умов. У цьому контексті відмова від ПДВ для ФОПів виглядає як приклад компромісного рішення, яке дозволяє уникнути соціальної напруги та економічних ризиків.

    Очікується, що найближчим часом уряд представить нові пропозиції щодо податкової політики, які враховуватимуть як вимоги міжнародних партнерів, так і потреби українського бізнесу. Таким чином, дискусія навколо оподаткування ФОПів не завершена, але переходить у нову фазу — пошуку ефективних і водночас прийнятних для суспільства рішень.

  • Зеленський підписав закон про продовження військового збору після завершення воєнного стану

    Зеленський підписав закон про продовження військового збору після завершення воєнного стану

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає продовження дії військового збору ще на три роки після офіційного завершення або скасування воєнного стану. Про це йдеться у картці відповідного законопроєкту.

    Документ закріплює довгостроковий механізм фінансового забезпечення оборонних потреб держави та є частиною міжнародних зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом. Він входить до переліку структурних “маяків”, виконання яких є умовою для подальшого фінансування в межах програм макрофінансової підтримки.

    Закон встановлює такі ставки військового збору: для фізичних осіб — 5% від доходу, для фізичних осіб-підприємців 1, 2 та 4 груп — 10% від мінімальної заробітної плати, що у 2026 році становить близько 865 грн щомісяця, а для ФОП 3 групи та юридичних осіб — 1% від доходу. Військовий збір продовжить діяти автоматично ще протягом трьох років після припинення воєнного стану без необхідності окремого перегляду.

    Однією з ключових норм документа є створення у державному бюджеті спеціального фонду, до якого спрямовуватимуться надходження від військового збору. Ці кошти матимуть цільове призначення і використовуватимуться для фінансування оборонних потреб держави, а не надходитимуть до загального фонду бюджету. Це дозволяє забезпечити більш стабільне та прогнозоване фінансування сектору безпеки й оборони у середньостроковій перспективі.

    Верховна Рада ухвалила цей закон 7 квітня, його підтримали 257 народних депутатів. Рішення ухвалювалося на тлі необхідності забезпечення стабільних доходів державного бюджету в умовах тривалої війни та значного навантаження на фінансову систему.

    Економісти зазначають, що військовий збір залишається одним із ключових інструментів наповнення бюджету, оскільки утримується автоматично із доходів громадян і бізнесу та не потребує складного адміністрування. Умови його продовження після завершення воєнного стану розглядаються як елемент довгострокової фінансової моделі держави.

    Продовження дії військового збору також пов’язане з міжнародними зобов’язаннями України перед МВФ. Міжнародні партнери традиційно приділяють увагу стабільності доходної частини бюджету та здатності держави фінансувати оборонні й соціальні видатки без різких дисбалансів.

    Після початку повномасштабної війни податкова система України зазнала змін, спрямованих на адаптацію до воєнних умов. Військовий збір став одним із основних стабільних джерел фінансування оборонного сектору, і його продовження після завершення воєнного стану фактично формує довгострокову модель фінансового забезпечення безпеки держави.

  • Скандал із “сірою” технікою: Yabko працює попри обшуки та кримінальні справи

    Скандал із “сірою” технікою: Yabko працює попри обшуки та кримінальні справи

    Мережа магазинів техніки Yabko, яка опинилася в центрі гучного скандалу через підозри у контрабанді та ухилянні від сплати податків, продовжує працювати та навіть розширюватися, попри обшуки та вилучення товару на понад 100 млн доларів.

    Про це пише видання Телеграф.

    За даними правоохоронців, у лютому 2026 року Бюро економічної безпеки провело серію обшуків у Львові та інших містах. У результаті було вилучено значні обсяги техніки, а також фінансову документацію, печатки та матеріали, які можуть свідчити про масштабні схеми мінімізації податків.

    Попри слідчі дії, мережа Yabko не згорнула діяльність. Магазини продовжують працювати у звичному режимі, а компанія навіть відкриває нові торгові точки — зокрема, у Кам’янському та Борисполі.

    Крім того, компанія активно просуває акційні пропозиції зі знижками до 50%, що виглядає контрастно на тлі звинувачень у мільйонних збитках для бюджету.

    За версією слідства, мережа могла використовувати кілька схем для оптимізації податків:

    • ввезення техніки за заниженою вартістю;
    • використання підробних документів;
    • дроблення продажів через сотні підконтрольних ФОПів;
    • відсутність фіскальних чеків під час продажу.

    У матеріалах справи йдеться, що під час обшуків було виявлено документи, пов’язані більш ніж із 150 фізичними особами-підприємцями. Також знайдено печатки десятків компаній, які можуть бути частиною єдиної фінансової структури.

    Правоохоронні органи звертають увагу на діяльність Yabko не вперше. Ще з 2018 року розслідувалися можливі схеми контрабанди техніки Apple.

    У 2023 році фігурантів справи підозрювали в ухиленні від сплати податків, однак тоді справу закрили після відшкодування збитків.

    Попри численні заяви посадовців, зокрема представників податкової служби та парламенту, мережа продовжує стабільно працювати.

    Офіційно власниками Yabko вважаються підприємці Микола Кахнич і Віталій Турковець. Водночас журналісти вказують на можливі зв’язки з іншими бізнес-структурами та впливовими особами.

    Зокрема, у розслідуваннях згадуються компанії, пов’язані з бізнесменом Петром Димінським, який перебуває у розшуку з 2017 року.

    Попри гучні обшуки та нову кримінальну справу, ключове питання залишається відкритим: чи стане ця справа переломною для ринку “сірої” техніки в Україні.

    Наразі ситуація виглядає так, що навіть після масштабних слідчих дій бізнес продовжує працювати без суттєвих обмежень — відкриває нові магазини, проводить акції та зберігає свої позиції на ринку.

    Експерти зазначають: без системних рішень і реальних вироків подібні справи ризикують залишитися лише інформаційними приводами без довгострокових наслідків.

  • Слідство зацікавилось КЮЗ перевіряють десятки ФОПів і рух коштів

    Слідство зацікавилось КЮЗ перевіряють десятки ФОПів і рух коштів

    Один із найбільших виробників ювелірних прикрас в Україні — Київський ювелірний завод — опинився у центрі масштабного розслідування щодо можливих податкових махінацій. Правоохоронні органи ініціювали процедуру розкриття банківської таємниці підприємства, а також пов’язаних із ним фізичних осіб-підприємців.

    Про це пише видання ua.news.

    Слідство перевіряє діяльність ТОВ «Київський ювелірний завод» разом із мережею щонайменше 54 ФОПів. Вважається, що ці підприємці могли використовуватися як частина схеми мінімізації податкового навантаження та виведення коштів у тінь.

    За версією правоохоронців, підприємство могло застосовувати модель дроблення бізнесу. Йдеться про розподіл обороту між десятками ФОПів, що дозволяє працювати в межах спрощеної системи оподаткування, уникати сплати ПДВ та занижувати реальні обсяги доходів.

    Серед ознак, які вивчають детективи, — можлива скоординована діяльність групи осіб. У переліку фігурантів є підприємці з однаковими прізвищами, що може свідчити про використання пов’язаних осіб для ведення бізнесу.

    Окрему увагу приділяють технічним аспектам доступу до рахунків. Правоохоронці запитують у банків інформацію про ІР-адреси, номери телефонів, а також пристрої, з яких здійснювалися фінансові операції. Це має допомогти встановити фактичних бенефіціарів і реальних операторів рахунків.

    Слідство також звернуло увагу на соціальний портрет частини підприємців. Серед них значна кількість осіб похилого віку, які формально займаються оптовою торгівлею ювелірними виробами. Водночас місця їхньої реєстрації не мають необхідної інфраструктури для ведення такого бізнесу, що може свідчити про фіктивність діяльності.

    Окремі ФОПи демонструють короткий життєвий цикл — реєструються, проводять значні фінансові операції та швидко припиняють діяльність. Така практика може вказувати на використання їх як транзитних структур для обігу коштів.

    Аналітика також виявила концентрацію юридичних осіб за одними адресами, що часто є ознакою створення формальних компаній для фінансових операцій без реальної господарської діяльності.

    Фінансові показники самого підприємства за останні роки виглядають нерівномірно: після періоду стабільності у 2024 році зафіксовано різке покращення, яке вже у 2025-му змінилося спадом. Такі коливання можуть бути пов’язані зі зміною фінансової звітності.

    За попередніми оцінками, йдеться про можливу системну модель мінімізації податків, яка дозволяла розподіляти значні обороти між десятками суб’єктів господарювання. Правоохоронці наразі перевіряють ці обставини у межах досудового розслідування.

  • Уряд вводить нові податки заради траншу МВФ: що зміниться для українців

    Уряд вводить нові податки заради траншу МВФ: що зміниться для українців

    Міністерство фінансів України 19 березня оприлюднило новий податковий законопроєкт, який має стати ключовою умовою для продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Документ передбачає низку змін, що безпосередньо вплинуть як на бізнес, так і на звичайних громадян, і має бути ухвалений Верховною Радою вже до кінця березня.

    Йдеться про виконання чотирьох ключових вимог, закріплених у меморандумі з МВФ. Зокрема, пропонується запровадити автоматичне оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Для таких доходів передбачена пільгова ставка 5%, а неоподаткований мінімум становитиме 2000 євро на рік. У разі перевищення цієї суми податок стягуватиметься лише з різниці. Водночас скористатися пільговим режимом зможуть лише ті, хто відповідатиме низці умов — зокрема, не матиме найманих працівників і відкриє окремий рахунок для таких доходів. Ідею вже підтримали великі гравці ринку, серед яких сервіси таксі та доставки.

    Другим важливим пунктом є продовження дії військового збору на рівні 5% для фізичних осіб. Його планують зберегти до завершення реформи Збройних Сил України, що фактично означає продовження податкового навантаження на громадян на невизначений термін.

    Третя зміна стосується запровадження ПДВ на товари, придбані на закордонних маркетплейсах. За новими правилами, податок має включатися у вартість товару та сплачуватися самими платформами. Водночас передбачено виняток: посилки вартістю до 45 євро, якщо вони надсилаються фізичними особами без комерційної мети, не оподатковуватимуться.

    Ще одна суттєва новація — обов’язкова сплата ПДВ для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування з річним доходом понад 4 млн грн. Ця норма має набути чинності з 1 січня 2027 року, що дає бізнесу певний час для адаптації.

    Ухвалення законопроєкту має критичне значення для фінансової стабільності країни. Саме від нього залежить отримання другого траншу від МВФ, який очікується вже у червні 2026 року. У владі відкрито визнають, що альтернативи співпраці з фондом наразі немає. Як пояснював голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев, МВФ виступає своєрідним фінансовим “якорем”, від якого залежить підтримка з боку інших міжнародних партнерів.

    Ситуацію ускладнює й зовнішній контекст. Зокрема, блокування Угорщиною та Словаччиною кредитної допомоги від Європейського Союзу, а також геополітичні фактори, пов’язані з Близьким Сходом, створюють додаткові ризики для української економіки.

    Очікується, що Верховна Рада розгляне законопроєкт уже наступного тижня. У разі його ухвалення країна зможе зберегти макрофінансову підтримку, однак ціною цього стануть нові податкові правила, які відчують як підприємці, так і пересічні українці.

  • Кабмін може зобов’язати частину ФОП платити ПДВ: нові правила можуть торкнутися 257 тисяч підприємців

    Кабмін може зобов’язати частину ФОП платити ПДВ: нові правила можуть торкнутися 257 тисяч підприємців

    Кабінет міністрів розглядає можливість змінити правила оподаткування для фізичних осіб-підприємців. За попередніми оцінками, близько 257 тисяч ФОПів можуть бути зобов’язані реєструватися платниками податку на додану вартість, якщо їхній річний оборот перевищує приблизно 3–4 млн гривень.

    Йдеться приблизно про третину всіх підприємців в Україні. Для решти малого бізнесу правила спрощеної системи оподаткування можуть залишитися без змін.

    За інформацією LIGA.net, у Кабміні вважають, що розширення бази платників ПДВ дозволить збільшити доходи державного бюджету приблизно на 40 млрд гривень щороку.

    Раніше обговорювався значно нижчий поріг — близько 1 млн гривень річного обороту. У такому разі нові податкові правила могли б торкнутися значно більшої кількості підприємців. Наразі уряд розглядає компромісний варіант із підвищенням ліміту до приблизно 4 млн гривень на рік.

    Дискусія навколо змін у податковій системі для ФОПів триває на тлі переговорів України з міжнародними партнерами щодо розширення податкової бази. Раніше Верховна Рада не підтримала законопроєкт про цифрові платформи №14025, до якого уряд планував додати правки, пов’язані з вимогами МВФ щодо змін у податковій політиці. Детальніше про це можна прочитати у матеріалі.

    Питання податкових змін для малого бізнесу активно обговорюється і в контексті співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Серед можливих кроків — розширення бази оподаткування та перегляд частини податкових пільг. Про нову програму співпраці України з МВФ та її умови раніше повідомляло наше видання.

    Остаточне рішення щодо змін у правилах оподаткування для ФОПів поки не ухвалене. Однак уряд продовжує обговорювати можливі варіанти реформування податкової системи.

  • В Україні можуть зупинити частину соціальних виплат та фінансування доріг

    В Україні можуть зупинити частину соціальних виплат та фінансування доріг

    В Україні існує ризик призупинення низки соціальних виплат, а також фінансування дорожньої інфраструктури та інших невоєнних витрат держави. Про це заявив перший заступник голови парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк.

    За його словами, проблема пов’язана з тим, що Верховна Рада поки не може ухвалити низку законопроєктів, які є важливими для отримання фінансової допомоги від міжнародних партнерів.

    Йдеться насамперед про рішення, необхідні для продовження програм фінансування з боку Міжнародного валютного фонду та Європейського Союзу. Частина цих законодавчих ініціатив уже викликала серйозні дискусії у парламенті.

    Зокрема, раніше депутати не підтримали законопроєкт про оподаткування цифрових платформ. Документ передбачав нові правила для міжнародних онлайн-сервісів і цифрових компаній, які працюють на українському ринку.

    Крім того, на розгляді парламенту перебувають майбутні зміни до податкового законодавства, які можуть стосуватися запровадження норм щодо податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців.

    За словами представників парламенту, без ухвалення цих законів Україна може зіткнутися з труднощами у залученні фінансування від міжнародних партнерів. У такому випадку держава буде змушена переглянути витрати бюджету, що може вплинути на соціальні програми та інші цивільні видатки.

    Експерти зазначають, що в умовах війни зовнішня фінансова допомога залишається одним із ключових джерел наповнення бюджету, тому затримка з ухваленням необхідних рішень може створити додатковий тиск на економіку.

  • Рада не підтримала вимоги МВФ: провалено голосування за податок на цифрові платформи і реформу соцдопомоги

    Рада не підтримала вимоги МВФ: провалено голосування за податок на цифрові платформи і реформу соцдопомоги

    Верховна Рада не підтримала низку важливих законопроєктів, які стосуються податкової політики та соціальної допомоги. Йдеться про ініціативи, що мали стати частиною реформ у 2026 році.

    Зокрема, парламент не ухвалив законопроєкт №14025 про оподаткування цифрових платформ, відомий як «податок на OLX». За документ проголосували лише 168 народних депутатів із необхідних 226.

    Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, до другого читання уряд планував внести до законопроєкту додаткові правки, пов’язані з виконанням вимог МВФ. Серед них — скасування пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців, а також закріплення підвищеного військового збору на рівні 5% навіть після завершення воєнного стану. Однак парламент не підтримав ініціативу.

    Крім того, Рада провалила голосування і за законопроєкт №14051 щодо запровадження базової соціальної допомоги. Його підтримали 193 депутати при необхідних 226 голосах.

    Документ передбачав реформування системи соціальних виплат шляхом об’єднання п’яти різних видів державної допомоги в одну — базову соціальну допомогу. Планувалося, що нова система почне діяти з 2026 року.

    Наразі доля обох законопроєктів залишається невизначеною, а їх повторний розгляд у парламенті можливий після доопрацювання.

  • Податковий комітет ВР заявив про можливі порушення у бізнесі Дар’ї Кочуріної

    Податковий комітет ВР заявив про можливі порушення у бізнесі Дар’ї Кочуріної

    Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив про можливе ухилення від сплати податків у бізнесі Дар’ї Кочуріної — дружини одеського податківця Хандусенка.

    За словами народного депутата, підприємиця володіє двома магазинами одягу в Києві та Одесі, а також активно здійснює онлайн-продажі. Водночас офіційні податкові надходження від цієї діяльності є мінімальними.

    Гетманцев повідомив, що проаналізував роботу бізнесу, який спеціалізується на продажі одягу вартістю від кількох тисяч до кількох десятків тисяч гривень. За публічними заявами самої власниці, лише онлайн-магазин може обробляти понад 300 замовлень щоденно. Крім того, у швейному цеху, пов’язаному з діяльністю компанії, нібито працюють близько 70 швачок, а встановлене обладнання оцінюється приблизно у 20 мільйонів гривень.

    Попри масштаби діяльності, офіційно бізнес представлений лише двома компаніями. За даними, озвученими депутатом, одна з них — «Накарат радіп йонг» — у 2025 році сплатила до бюджету 5,8 тисячі гривень податків. Інша компанія — «Ліор Бутік» — за його словами, не звітує та не здійснює податкових платежів.

    Основна ж діяльність, як стверджує Гетманцев, оформлюється через фізичних осіб-підприємців другої групи. За два роки, за його даними, у договорах публічної оферти змінювалися щонайменше сім різних ФОПів. Під час контрольних закупівель в інтернет-магазині також були зафіксовані рахунки від інших підприємців.

    Народний депутат зазначив, що за його підрахунками бюджет може недоотримувати понад 145 мільйонів гривень податків щороку. Він назвав таку модель роботи прикладом ситуації, коли великий бізнес формально працює як малий, використовуючи спрощену систему оподаткування.

    Гетманцев публічно запропонував Дар’ї Кочуріній переоформити діяльність на загальну систему оподаткування. Водночас він зауважив, що податкова служба має надати оцінку наведеним фактам у межах чинного законодавства.

    Наразі публічної реакції з боку підприємниці щодо озвучених звинувачень немає.

  • Підрядника Сил оборони запідозрили у виведенні коштів через криптогаманці

    Підрядника Сил оборони запідозрили у виведенні коштів через криптогаманці

    Український виробник засобів радіоелектронної боротьби під брендом Contra Drone опинився в центрі гучного скандалу через ймовірне використання криптовалют і криптогаманців для виведення коштів. Йдеться про діяльність ФОП Яковчука Андрія Юрійовича та пов’язаної з ним компанії ТОВ «Флай-Груп Україна», яка бере участь у державних тендерах на постачання обладнання РЕБ для Сил оборони України.

    Згідно з наявними даними, власниками ТОВ «Флай-Груп Україна» є Юрков Тимофій Олександрович з Києва та Яковчук Андрій Юрійович із Нетішина. Статутний капітал компанії, яка регулярно перемагає у державних закупівлях, становить лише кілька тисяч гривень, що викликає запитання щодо її фінансової спроможності виконувати багатомільйонні контракти.

    У матеріалах, які стали підставою для суспільного резонансу, зазначається, що кошти, отримані за контрактами на постачання засобів РЕБ, можуть виводитися через підконтрольних фізичних осіб-підприємців під виглядом оплати за послуги. Подальший рух грошей, за твердженнями авторів розслідування, здійснюється через криптогаманці та операції з криптовалютами, що ускладнює відстеження фінансових потоків.

    Окрему увагу привернули витрати родини підрядника. Згідно з опублікованими документами, лише на внутрішні потреби родина витратила близько одного мільйона гривень, а ще понад 932 тисячі гривень було витрачено на відпочинок у країнах Європи. Такі суми, на думку критиків, не відповідають офіційно задекларованим можливостям малого бізнесу зі скромним статутним капіталом.

    При цьому Яковчук бере участь у численних тендерах, пов’язаних із закупівлею обладнання для потреб оборони. З огляду на воєнний стан та критичну важливість засобів РЕБ для фронту, будь-які підозри у нецільовому використанні коштів або їх відмиванні можуть мати не лише фінансові, а й безпекові наслідки.