Позначка: Forbes Ukraine

  • Інфляція пригальмувала: чи стане дешевше жити українцям уже цього літа

    Інфляція пригальмувала: чи стане дешевше жити українцям уже цього літа

    В Україні вперше за останні чотири місяці зафіксували уповільнення інфляції. У травні 2026 року зростання споживчих цін становило 0,9% проти 1,4% у квітні, 1,7% у березні та 1% у лютому. Відповідні дані 9 червня оприлюднила Державна служба статистики України.

    Позитивна динаміка дозволила знизити річний показник інфляції до 8,2%. Для порівняння, у квітні річна інфляція становила 8,6%, а в березні – 7,9%. Таким чином, після кількох місяців прискорення темпів зростання цін українська економіка отримала перші ознаки стабілізації.

    Згідно з даними Держстату, базова інфляція, яка не враховує найбільш волатильні категорії товарів та послуг, також продемонструвала уповільнення. У травні вона склала 0,7% порівняно з 0,9% у квітні та 1,5% у березні. Водночас у річному вимірі базова інфляція зросла до 7,9%, тоді як у квітні цей показник становив 7,6%.

    Економісти зазначають, що нинішнє сповільнення інфляції було очікуваним. Значною мірою воно пов’язане з так званим ефектом статистичної бази. У травні минулого року ціни також демонстрували досить високе зростання, тому нинішні показники виглядають більш помірними у річному вимірі.

    Аналітики Forbes Ukraine прогнозують, що у червні інфляція може тимчасово опуститися нижче 8% у річному вимірі. Однак експерти застерігають від надмірного оптимізму. На їхню думку, нинішнє сповільнення не означає остаточного перелому інфляційного тренду, а є радше короткостроковим явищем.

    На ситуацію з цінами продовжують впливати кілька факторів. Насамперед йдеться про наслідки війни, високі бюджетні витрати, коливання валютного ринку, логістичні труднощі та зростання виробничих витрат бізнесу. Крім того, суттєвий вплив на ціни мають тарифи, енергетична ситуація та обсяги імпорту.

    Ще у березні Національний банк України залишив облікову ставку на рівні 15%. Регулятор пояснював таке рішення необхідністю стримування інфляційного тиску та погіршенням інфляційних очікувань. Водночас НБУ наголошував, що фактична траєкторія інфляції загалом відповідає його прогнозам.

    У Нацбанку неодноразово зазначали, що одним із факторів інфляційного тиску залишається поступова девальвація гривні. Зростання курсу долара впливає на вартість імпортних товарів, пального та окремих категорій продукції, що зрештою відображається на споживчих цінах.

    Попри це, міжнародні фінансові організації та українські економісти загалом позитивно оцінюють макроекономічну ситуацію в країні. Значні золотовалютні резерви, стабільна підтримка міжнародних партнерів та контрольована політика НБУ дозволяють уникати різких інфляційних стрибків навіть в умовах повномасштабної війни.

    За оцінками експертів, ключовим викликом для другої половини 2026 року залишатиметься баланс між економічним відновленням та стримуванням цін. Якщо міжнародна фінансова допомога продовжить надходити у запланованих обсягах, а ситуація на валютному ринку залишатиметься контрольованою, Україна має шанси утримати інфляцію в однознаковому діапазоні до кінця року.

    Водночас на подальшу динаміку цін можуть вплинути нові ризики. Серед них – можливі зміни на світових енергетичних ринках, наслідки війни на Близькому Сході, коливання цін на продовольство, а також ситуація з врожаєм в Україні. Окрему роль відіграватиме й курс гривні, який залишається одним із головних факторів формування інфляційних очікувань.

    Таким чином, травень став першим місяцем за останній час, коли інфляція продемонструвала помітне уповільнення. Для українців це означає, що темпи подорожчання товарів та послуг дещо знизилися. Проте експерти наголошують: говорити про остаточну перемогу над інфляцією поки що зарано, адже економіка продовжує працювати в умовах високої невизначеності та воєнних ризиків.

  • «Тижневий обсяг ринку за три дні»: monobank влаштував iPhone-бум на 1,4 млрд грн

    «Тижневий обсяг ринку за три дні»: monobank влаштував iPhone-бум на 1,4 млрд грн

    Український ринок електроніки отримав одну з найгучніших подій року. За три дні платформа monomarket, яка працює на базі monobank, продала техніки Apple на понад 1,4 млрд грн. За оцінками учасників ринку, йдеться приблизно про 20 тисяч iPhone, що можна порівняти з тижневими продажами смартфонів Apple по всій Україні. Масштабна акція викликала ажіотаж серед покупців, але водночас поставила питання: чи вдалося monobank заробити на такому розпродажі, чи це була дорога маркетингова кампанія?

    Кампанія стартувала 29 травня після анонсу співзасновника monobank Олега Гороховського. У своєму Telegram-каналі він повідомив, що будь-яку техніку Apple на monomarket можна придбати у розстрочку до 20 платежів. Одночасно покупцям запропонували знижки на популярні моделі iPhone 15, iPhone 16 та нову лінійку iPhone 17. Розмір дисконту залежав від моделі та сягав від 3% до 16%.

    Пропозиція миттєво стала вірусною в соцмережах. Користувачів привабила не лише можливість придбати смартфон без переплат, а й сама тривалість розстрочки. Для українського ринку електроніки програма на 20 платежів є фактично безпрецедентною. Більшість великих ритейлерів пропонують розстрочку на 10–12 місяців, тоді як monomarket збільшив цей термін майже вдвічі.

    Уже через кілька днів Гороховський оприлюднив результати кампанії. За його словами, покупці оформили близько 47 тисяч замовлень на загальну суму понад 1,4 млрд грн. При цьому значну частину продажів сформували саме смартфони Apple. За оцінками учасників ринку, протягом акції було реалізовано близько 20 тисяч iPhone різних моделей.

    Такі показники стали справжньою несподіванкою навіть для представників галузі. Український ринок смартфонів Apple залишається одним із найбільших у сегменті преміальної техніки, однак реалізація десятків тисяч пристроїв за три дні є надзвичайно високим результатом навіть за мірками великих національних мереж.

    Експерти пояснюють успіх кампанії одразу кількома факторами. По-перше, monobank має одну з найбільших активних клієнтських баз серед українських фінансових сервісів. За останніми даними, кількість клієнтів банку перевищує 10 мільйонів користувачів. По-друге, сервісу вдалося поєднати дві найбільш привабливі для покупців умови — суттєву знижку та довгострокову розстрочку.

    Водночас фінансисти звертають увагу, що така акція могла виявитися не надто прибутковою для самого банку. Річ у тім, що програма «Покупка частинами» передбачає фінансування клієнтів за рахунок банку, а отже monobank фактично кредитує покупців на тривалий період. При високій вартості смартфонів Apple це означає значні витрати на фінансування угод.

    За оцінками ринкових аналітиків, собівартість залучення коштів та обслуговування розстрочки на десятки тисяч дорогих пристроїв могла коштувати банку десятки мільйонів гривень. Додатковим фактором стали знижки, які також зменшували потенційну маржу продажів.

    Втім, для monobank прямий прибуток міг бути не головною метою. Експерти припускають, що кампанія виконувала одразу кілька стратегічних завдань. По-перше, банк отримав величезний інформаційний ефект. Протягом кількох днів акція залишалася однією з найобговорюваніших тем у соцмережах та профільних медіа. По-друге, monomarket отримав тисячі нових клієнтів, які раніше не користувалися маркетплейсом банку.

    Крім того, продаж техніки через власну платформу дозволяє monobank розвивати екосистему додаткових сервісів. Останніми роками банк активно виходить за межі традиційного фінансового сектору та пропонує користувачам страхові продукти, сервіси бронювання, інвестиційні інструменти та маркетплейс товарів.

    Аналітики також звертають увагу на загальну ситуацію на ринку електроніки. Попри війну та складну економічну ситуацію, попит на продукцію Apple в Україні залишається стабільно високим. Смартфони американського виробника традиційно входять до числа найпопулярніших преміальних гаджетів серед українців. Особливо високий інтерес викликають нові моделі після виходу чергового покоління пристроїв.

    Для конкурентів monomarket акція стала серйозним викликом. Представники ринку визнають, що запропонувати аналогічні умови без значного фінансового навантаження буде складно навіть великим мережам електроніки. Саме тому багато експертів називають кампанію monobank не просто розпродажем, а масштабною маркетинговою операцією з посилення позицій на ринку.

    Попри вражаючі результати, акцію вирішили не продовжувати після завершення триденного періоду. За словами Гороховського, кампанія була задумана як обмежена за часом пропозиція. Такий підхід додатково стимулював попит, адже покупці розуміли, що вигідні умови можуть зникнути будь-якої миті.

    У підсумку monomarket встановив один із найяскравіших рекордів українського ринку електроніки останніх років. Продаж техніки Apple на 1,4 млрд грн за три дні продемонстрував не лише силу бренду Apple, а й ефективність поєднання фінансових сервісів із сучасною електронною комерцією. Навіть якщо кампанія не принесла банку значного прямого прибутку, вона стала потужним інструментом залучення клієнтів і зміцнення позицій monobank у боротьбі за українського споживача.

  • Український агрогігант виходить на новий рівень: МХП купує одного з найбільших виробників курятини в Греції

    Український агрогігант виходить на новий рівень: МХП купує одного з найбільших виробників курятини в Греції

    Українська агропромислова група МХП, яка є найбільшим виробником курятини в Україні та одним із провідних експортерів аграрної продукції у Східній Європі, оголосила про масштабну угоду на міжнародному ринку. Компанія підписала домовленість щодо придбання частки у грецькому виробнику м’яса Th. Nitsiakos AVEE — найбільшому виробнику курятини в Греції та одному з ключових гравців місцевого продовольчого сектору.

    Про укладення угоди повідомила пресслужба МХП. Згідно з домовленостями, українська компанія поступово придбає 70% акцій грецького виробника протягом кількох років. Водночас сторони вже передбачили можливість подальшого збільшення частки МХП до 100%, що фактично означатиме повний контроль над бізнесом у перспективі.

    Завершення угоди залежить від виконання стандартних юридичних процедур та отримання необхідних дозволів від регуляторних органів Греції та Європейського Союзу.

    Засновник і генеральний директор МХП Юрій Косюк назвав угоду важливим кроком для розвитку міжнародного бізнесу компанії та зміцнення її позицій на європейському ринку.

    За словами Косюка, інвестиції в закордонні активи дозволяють компанії диверсифікувати ризики та забезпечувати стабільність українського бізнесу навіть в умовах війни. Він також нагадав, що лише протягом 2022–2025 років МХП інвестував у розвиток виробництва в Україні близько 30 млрд грн.

    Грецька компанія Th. Nitsiakos AVEE є одним із найстаріших і найпотужніших виробників м’ясної продукції в країні. Підприємство працює на ринку понад 50 років і займається виробництвом курятини, яловичини, свинини та кролятини. Крім того, компанія виробляє корми для тварин і має повністю інтегрований цикл виробництва.

    У структурі групи працює понад 1000 співробітників. До активів компанії входять чотири комбікормові заводи, розташовані в Яніні, Арті, Афінах та Салоніках. Щороку вони переробляють близько 350 тисяч тонн зернових культур та понад 200 тисяч тонн соєвого шроту.

    Також до складу бізнесу входять сучасні інкубатори, птахофабрики, м’ясопереробні підприємства, логістичні комплекси та складська інфраструктура. Загальна площа портових складів компанії становить близько 35 тисяч квадратних метрів. Окремим напрямом діяльності є завод із переробки тваринного білка потужністю до семи тонн продукції на годину.

    За підсумками 2025 року виторг Th. Nitsiakos AVEE склав близько 540 млн євро, що робить компанію одним із найбільших гравців продовольчого ринку Греції.

    Для МХП ця угода є черговим етапом міжнародної експансії. Компанія вже має активи не лише в Україні, а й у країнах Південно-Східної Європи. Придбання грецького виробника дозволить значно посилити присутність українського холдингу на ринку Європейського Союзу та отримати доступ до нових каналів збуту.

    На сьогодні МХП обробляє близько 350 тисяч гектарів сільськогосподарських земель у 12 областях України. Компанія експортує продукцію більш ніж у 80 країн світу та володіє портфелем із понад 15 харчових брендів. Серед найбільш відомих торговельних марок — «Наша Ряба», а також мережі «М’ясомаркет» і Döner Маркет.

    Фінансові результати компанії свідчать про активне зростання бізнесу. За підсумками 2025 року виручка МХП зросла на 24% і досягла 3,77 млрд доларів. Чистий прибуток компанії збільшився майже на третину — до 187 млн доларів.

    Скоригований показник EBITDA становив 569 млн доларів. Водночас рентабельність бізнесу дещо знизилася через зростання виробничих витрат та погіршення результатів окремих напрямів діяльності.

    Одним із драйверів розвитку компанії залишається сегмент продукції з високою доданою вартістю. У 2025 році продажі перероблених м’ясних продуктів збільшилися на 27% і перевищили 57 тисяч тонн.

    Водночас виробництво соняшникової олії скоротилося на 41% через високу вартість сировини, а прибутковість цього напрямку суттєво знизилася. Виробництво м’яса птиці в Україні також дещо скоротилося — до 677 тисяч тонн, хоча виробничі потужності залишалися повністю завантаженими.

    Аналітики ринку відзначають, що угода з Th. Nitsiakos AVEE може стати однією з найбільших міжнародних інвестицій українського аграрного бізнесу за останні роки. Вона демонструє, що навіть в умовах повномасштабної війни українські компанії продовжують розширювати свою присутність на міжнародних ринках та інвестувати у стратегічні активи за кордоном.

    Якщо всі необхідні погодження будуть отримані, МХП зможе суттєво зміцнити свої позиції на ринку Європейського Союзу та перетворитися на одного з найбільших виробників м’ясної продукції в регіоні.

  • Zoom вклав $97 млн — і зірвав джекпот: інвестиція в Claude може принести компанії до $3 млрд

    Zoom вклав $97 млн — і зірвав джекпот: інвестиція в Claude може принести компанії до $3 млрд

    Компанія Zoom Communications несподівано стала одним із найбільших бенефіціарів буму штучного інтелекту. Інвестиція в американський ШІ-стартап Anthropic, який створив чатбот Claude, уже принесла Zoom близько $1 млрд прибутку, а потенційно ця сума може зрости до $3 млрд. Про це стало відомо після оприлюднення нових фінансових документів компанії та публікацій Bloomberg і Financial Times.

    Ще на початку 2023 року Zoom інвестувала приблизно $97 млн у Anthropic у межах стратегічного партнерства. Тоді компанія шукала шляхи інтеграції генеративного штучного інтелекту у власні сервіси відеозв’язку, корпоративних комунікацій та автоматизації робочих процесів. Перший транш становив близько $51 млн, а згодом компанія додатково вклала ще $46 млн.

    На той момент Anthropic лише набирала обертів після створення колишніми співробітниками OpenAI Даріо Амодеєм і Даніелою Амодей. Однак за два роки стартап перетворився на одного з головних конкурентів OpenAI, а його флагманська модель Claude — на одного з найпотужніших ШІ-асистентів на ринку.

    Станом на травень 2026 року вартість частки Zoom в Anthropic оцінюється приблизно у $1,27 млрд. Таким чином компанія вже отримала паперовий прибуток понад $1 млрд лише завдяки стрімкому зростанню оцінки Anthropic.

    Справжній ажіотаж навколо Anthropic почався після нового інвестиційного раунду, про який раніше повідомляло Financial Times. Компанія веде переговори щодо залучення ще $30 млрд фінансування, а її оцінка може перевищити $900 млрд. Якщо угоду буде завершено, вартість пакета Zoom може зрости майже до $3 млрд, що означатиме збільшення інвестиції майже у 30 разів.

    Аналітики вже називають вкладення Zoom однією з найуспішніших корпоративних інвестицій останніх років у сфері штучного інтелекту. Після публікації квартальної звітності аналітик KeyBanc Джексон Адер заявив, що «вчасна інвестиція у фінансову ракету» стала одним із ключових драйверів росту акцій Zoom останніми тижнями.

    Для самої Zoom ця історія має особливе значення. Після пандемії COVID-19 компанія зіткнулася зі складним періодом: попит на відеоконференції стабілізувався, конкуренція з боку Microsoft Teams та Google Meet посилилася, а інвестори почали вимагати нових напрямів розвитку. Саме тому ставка на генеративний ШІ стала для Zoom не лише технологічним експериментом, а й питанням довгострокового виживання.

    Компанія вже інтегрує моделі Claude у свої сервіси Zoom AI Companion, автоматичні підсумки зустрічей, інструменти для корпоративного аналізу та генерації контенту. На ринку вважають, що Zoom намагається перетворитися з простого сервісу відеодзвінків на повноцінну платформу для бізнес-комунікацій із вбудованим штучним інтелектом.

    Anthropic тим часом продовжує стрімко нарощувати вплив у глобальній ШІ-індустрії. Компанія була заснована у 2021 році групою колишніх працівників OpenAI, які зробили акцент на так званому “безпечному ШІ” — системах із кращим контролем, нижчим ризиком помилок і більш передбачуваною поведінкою моделей.

    Саме Claude став одним із найбільш обговорюваних продуктів 2025–2026 років. Модель активно використовують у програмуванні, роботі з документами, корпоративній автоматизації та створенні автономних ШІ-агентів. У багатьох тестах Claude демонструє результати, які напряму конкурують із GPT-моделями OpenAI.

    Окрему увагу інвесторів привертає й те, хто саме вкладає кошти в Anthropic. Серед головних партнерів компанії — Amazon і Google, які вже інвестували десятки мільярдів доларів у розвиток Claude та хмарної інфраструктури для навчання моделей. Amazon використовує Anthropic як ключового ШІ-партнера для розвитку AWS, тоді як Google інтегрує рішення компанії у власну екосистему.

    Фактично ринок штучного інтелекту перетворюється на нову “золоту лихоманку” Кремнієвої долини. Інвестори дедалі активніше оцінюють не поточний прибуток компаній, а їхню здатність контролювати майбутню інфраструктуру ШІ. Саме тому оцінки Anthropic, OpenAI та інших гравців зростають рекордними темпами.

    Financial Times раніше писала, що потенційний вихід Anthropic, OpenAI та SpaceX на біржу може спровокувати один із найбільших перерозподілів капіталу на Волл-стріт за останні десятиліття. Інституційні інвестори, пенсійні фонди та технологічні корпорації вже зараз намагаються отримати доступ до компаній, які можуть стати домінантами нової епохи штучного інтелекту.

    Для Zoom ця історія стала рідкісним прикладом того, як компанія, яку ще нещодавно вважали “переможцем пандемії, що втратив темп”, раптом опинилася серед головних фінансових вигодонабувачів AI-буму. І якщо оцінка Anthropic справді наблизиться до $900 млрд, інвестиція Zoom може стати одним із найуспішніших корпоративних рішень у сучасній історії технологічного ринку.

  • Засновник Helsi вклав €8 млн у новий український завод: компанія вже отримала замовлення майже на мільярд

    Засновник Helsi вклав €8 млн у новий український завод: компанія вже отримала замовлення майже на мільярд

    Співзасновник медичних сервісів Helsi та Lilo Самвел Акобян інвестував близько €8 млн у розвиток українського виробництва розумних лічильників і модемів передачі даних Gridwe. Компанія, яка стартувала лише у 2024 році, вже заявляє про сотні мільйонів гривень виграних тендерів, а до кінця 2026-го розраховує вийти на виторг близько 1 млрд грн.

    Про це Акобян повідомив в етері YouTube-проєкту «Business Breakfast із Володимиром Федоріним».

    Gridwe спеціалізується на виробництві газових лічильників, smart-лічильників та модемів передачі даних на базі технології Інтернету речей (IoT). Йдеться про обладнання, яке дозволяє автоматично передавати дані про споживання газу, води чи електроенергії без необхідності ручного зняття показників.

    За словами Самвела Акобяна, приблизно 90% продукції компанії наразі купують державні структури та компанії, зокрема облгази. Він зазначив, що в Україні фактично відсутнє масштабне локальне виробництво газових smart-лічильників, тому компанія вирішила зайняти цю нішу.

    «В Україні фактично немає виробника газових розумних лічильників», — заявив Акобян.

    У 2026 році Gridwe вже виграла тендери на 600 млн грн у сегменті лічильників та ще на 192 млн грн у напрямку модемів передачі даних. Загальна сума укладених контрактів перевищує 790 млн грн, і це лише за перші місяці року.

    «Рік ще не закінчився. Думаю, ми завершимо його з виторгом близько 1 млрд грн», — прогнозує підприємець.

    Компанія також розпочала сертифікацію продукції для європейського ринку. У Gridwe вважають, що можуть бути конкурентними не лише в Україні, а й у ЄС, зокрема завдяки нижчій собівартості виробництва та локалізації.

    Акобян наголосив, що український виробник має цінову перевагу над імпортерами, які роками домінували на ринку.

    «Імпортерам складно конкурувати з нами по ціні», — пояснив він.

    Окрім газових рішень, компанія планує розширення у сегмент електролічильників та smart-систем для водопостачання. Йдеться про комплексні рішення для цифровізації комунальної інфраструктури, які стають дедалі актуальнішими на тлі модернізації енергосистеми та підготовки України до інтеграції з європейськими стандартами.

    Технології smart-metering останніми роками активно розвиваються у світі. В ЄС поступово переходять до систем автоматичного обліку ресурсів, які дозволяють в режимі реального часу контролювати витрати газу, електроенергії чи води, зменшувати втрати та оптимізувати роботу мереж. В Україні ж цей ринок досі значною мірою залежав від імпортного обладнання.

    На цьому тлі інвестиція у локальне виробництво виглядає стратегічною. Особливо з урахуванням того, що війна та логістичні проблеми суттєво ускладнили імпорт електроніки та компонентів.

    Самвел Акобян відомий насамперед як співзасновник Helsi — одного з найбільших медичних цифрових сервісів України. Платформа дозволяє записуватися до лікарів, отримувати електронні рецепти та взаємодіяти із системою eHealth.

    У 2022 році телеком-оператор «Київстар» придбав мажоритарну частку Helsi приблизно за $15,2 млн. Уже у травні 2025-го компанія збільшила свою частку до 97,99%, викупивши акції Самвела Акобяна та іншого співзасновника Ярослава Іваненка. Сума угоди тоді склала ще $10,5 млн.

    Після виходу з Helsi Акобян продовжив інвестувати у нові технологічні напрями. У 2023 році він запустив сервіс медичного страхування Lilo. Його модель полягає у страхуванні не конкретних послуг, а діагнозів. Станом на зараз сервіс має близько 3500 клієнтів.

    Також у 2024 році підприємець створив сервіс Bubibo — платформу для власників домашніх тварин. За словами Акобяна, проєкт уже готується до виходу на міжнародні ринки та потенційно може генерувати десятки мільйонів доларів виторгу протягом перших кількох років.

    Паралельно в Україні зростає інтерес до ринку IoT-рішень. Ще у 2024 році «Vodafone Україна» повідомляв про співпрацю з «Нафтогазом» у напрямку використання IoT SIM-карт для smart-лічильників. Це свідчить про поступову цифровізацію комунальної інфраструктури та підготовку до масового впровадження автоматизованих систем обліку.

    Аналітики ринку зазначають, що попит на такі рішення може лише зростати. Після війни Україна потребуватиме масштабної модернізації енергетики, комунального сектору та інфраструктури. Саме тому інвестиції у високотехнологічне виробництво всередині країни дедалі частіше розглядають як перспективний напрямок для українського бізнесу.

    На тлі цього Gridwe може стати одним із найбільш помітних українських виробників у сфері smart-інфраструктури, особливо якщо компанії вдасться закріпитися не лише на внутрішньому, а й на європейському ринку.

  • Від 500 до 64 000 гривень: чому українські вишиванки коштують як масмаркет і як люксовий одяг

    Від 500 до 64 000 гривень: чому українські вишиванки коштують як масмаркет і як люксовий одяг

    Напередодні Всесвітнього дня вишиванки український ринок традиційного одягу переживає черговий сплеск попиту. За словами представників етнобрендів, у травні продажі вишитих сорочок зростають приблизно на 30%, а сам ринок продовжує стрімко розшаровуватися: поряд із масовими моделями за кількасот гривень дедалі активніше продаються дизайнерські та реконструйовані вишиванки вартістю у десятки тисяч гривень.

    Про це йдеться у матеріалі Forbes Ukraine, для якого журналісти поспілкувалися з українськими виробниками етноодягу та дослідили, з чого формується ціна на сучасну українську вишиванку.

    Сьогодні український ринок вишитого одягу охоплює надзвичайно широкий ціновий діапазон. Найдешевші моделі можна знайти на маркетплейсах за 500–800 гривень. Водночас авторські або реконструйовані вишиванки ручної роботи можуть коштувати 40 000–64 000 гривень і більше.

    За словами засновниці бренду Khrystyna Rachytska Христини Рачицької, далеко не все, що продається на ринку під назвою «вишиванка», справді є традиційною вишитою сорочкою.

    «Вишиванка — це традиційний продукт із конкретним історичним кроєм, орнаментами, кольорами та символікою», — пояснює Рачицька.

    Саме складність виконання, техніка вишивки, тканина та рівень автентичності найбільше впливають на кінцеву ціну виробу.

    Представники ринку пояснюють: найдешевші моделі здебільшого виготовляють машинною вишивкою на фабричних тканинах, нерідко із синтетичними домішками. Такі вироби часто виробляються масово та мають мінімальну частку ручної роботи.

    Натомість дорожчі сорочки створюються вручну або комбінують ручну та машинну техніки. У виробництві використовують натуральний льон, конопляні тканини, бавовну преміумкласу або спеціально виткане полотно. Окремі бренди також працюють із реконструкцією старовинних технік вишивки та архівних орнаментів різних регіонів України.

    Саме ручна праця формує основну частину вартості преміальної вишиванки. На створення однієї сорочки майстрині можуть витрачати від кількох тижнів до кількох місяців роботи залежно від складності орнаменту та кількості елементів.

    У сегменті люксових етнобрендів значну роль відіграє також дизайн, обмежені колекції, індивідуальне пошиття та використання рідкісних технік. Частина виробників працює фактично у форматі haute couture — із ручним викроюванням, персоналізованими орнаментами та ексклюзивними тканинами.

    Попит на вишиванки в Україні залишається стабільно високим після початку повномасштабної війни. Якщо раніше для багатьох українців вишита сорочка асоціювалася переважно зі святковим або офіційним одягом, то тепер вона дедалі частіше стає елементом повсякденного гардероба та символом культурної самоідентифікації.

    Представники брендів розповідають, що після 2022 року значно зріс інтерес до автентичної української культури, локальних виробників та традиційного одягу. Водночас посилився й міжнародний інтерес до українських етномотивів.

    Українські бренди дедалі активніше продають продукцію за кордон — до США, Канади, країн ЄС та Австралії. Частину попиту формує українська діаспора, однак останніми роками вишиванки все частіше купують і іноземці, які цікавляться українською культурою.

    На ринку також посилилася конкуренція між масовим виробництвом та нішевими етнобрендами. Частина виробників робить ставку на доступні моделі та великі обсяги продажів, тоді як інші працюють у сегменті повільної моди та ексклюзивного одягу.

    Виробники наголошують: ціна вишиванки залежить не лише від тканини чи складності орнаменту, а й від самого підходу до створення виробу. У преміальному сегменті покупець платить не просто за одяг, а за ручну працю, автентичність, дослідження регіональних технік та культурну цінність речі.

    Частина брендів співпрацює з етнографами, музеями та приватними колекціонерами, щоб відтворювати старовинні українські сорочки максимально точно. Такі реконструкції можуть включати навіть ручне ткацтво полотна або використання технік, які сьогодні знають лише одиниці майстрів.

    Водночас масовий сегмент ринку продовжує активно розвиватися через високий попит у дні національних свят, випускних, корпоративних подій та державних заходів. Саме у травні виробники традиційно фіксують один із найбільших піків продажів.

    За оцінками учасників ринку, попит на український етноодяг продовжить зростати й надалі. Вишиванка поступово перестає бути лише символічним одягом «на свято» і перетворюється на повноцінний елемент сучасної української моди.

    Окремий тренд останніх років — інтеграція традиційної вишивки у сучасний дизайн. Українські бренди дедалі частіше поєднують автентичні орнаменти з oversize-силуетами, мінімалізмом, сучасним кроєм та streetwear-естетикою.

    Водночас самі виробники визнають: масовість ринку створює й проблему підміни понять. Через популярність вишиванок дедалі більше товарів із простими декоративними елементами продаються як «традиційний український одяг», хоча фактично не мають нічого спільного з історичною вишивкою.

    Саме тому експерти радять звертати увагу не лише на зовнішній вигляд виробу, а й на техніку виконання, тканину, походження орнаментів та інформацію про бренд.

  • Українські дрони загнали Путіна у бункери: у Forbes пояснили, чому Кремль почав ховатися

    Українські дрони загнали Путіна у бункери: у Forbes пояснили, чому Кремль почав ховатися

    Російський диктатор Володимир Путін дедалі частіше змушений ховатися у підземних укриттях через посилення українських ударів углиб території РФ. Українські дрони та ракети вже змінюють не лише хід війни, а й поведінку самого Кремля.

    Про це пише Forbes із посиланням на керівника проєкту UkraineAlert Пітера Дікінсона.

    За словами аналітика, саме українські удари по військових і стратегічних об’єктах у Росії стали головною причиною того, що Путін усе частіше ізолюється та змінює місця перебування.

    «Удари безпілотників та ракет України є ключовою причиною, чому Путін усе частіше відступає до своїх бункерів», — заявив Дікінсон.

    Він наголосив, що Кремль тепер змушений враховувати ризик атак навіть по Москві та інших глибоких тилових регіонах Росії.

    Аналітик вважає, що російський диктатор боїться не лише зовнішніх загроз, а й внутрішньої нестабільності всередині країни.

    «Він також боїться власного народу… і добре усвідомлює, що Україна має здатність завдавати ударів глибоко всередині Росії», — пояснив Дікінсон.

    На його думку, постійний страх перед атаками та політичними ризиками робить Путіна дедалі більш ізольованим.

    «Він дедалі більше стає параноїком», — зазначив експерт.

    У Forbes підкреслюють, що Україна активно нарощує можливості своїх далекобійних дронів і ракет, які дедалі частіше досягають військових об’єктів, нафтобаз, аеродромів та логістичних центрів у глибині Росії.

    За словами Дікінсона, Київ таким чином демонструє Кремлю, що Росія більше не може почуватися недоторканною.

    «Послання Москві чітке: Київ сигналізує, що має можливість завдати сильного удару у відповідь», — наголосив він.

    Аналітики також звертають увагу, що постійні атаки змушують Росію витрачати дедалі більше ресурсів не на фронт, а на захист власної території та критичної інфраструктури.

    На цьому тлі дедалі символічнішим виглядає і сам парад 9 травня у Москві, який цьогоріч став одним із найкоротших за останні роки. Захід на Красній площі тривав лише 45 хвилин і вперше за довгий час відбувся без демонстрації важкої військової техніки.

    Російська влада пояснила це “поточною оперативною ситуацією”, однак захід супроводжувався безпрецедентними заходами безпеки та масштабними відключеннями мобільного Інтернету у центрі столиці РФ.

    На Красній площі перебувала велика кількість силовиків і співробітників охорони, а небо над Москвою посилено контролювали системи ППО через побоювання можливих атак українських безпілотників.

    Парад проходив на тлі оголошеного триденного перемир’я між Україною та Росією, яке мало діяти з 9 до 11 травня. Попри це, вже у ніч на 9 травня Росія атакувала Україну дронами та балістичною ракетою.

    За даними української сторони, окупанти запустили понад 30 безпілотників. Більшість із них вдалося знищити силам протиповітряної оборони, однак одну балістичну ракету перехопити не вдалося.

    У Forbes вважають, що нинішня поведінка Путіна свідчить про зміну психологічного стану Кремля на четвертий рік повномасштабної війни. Якщо на початку вторгнення Росія розраховувала швидко захопити Київ і диктувати умови, то тепер сама змушена посилювати захист Москви та ховати керівництво у бункерах.

    «Путін знає, що війна йде жахливо погано, і дедалі більше росіян це розуміють», — підсумував Пітер Дікінсон.

  • У Києві інтерес до купівлі бізнес-нерухомості підскочив на 58 відсотків

    У Києві інтерес до купівлі бізнес-нерухомості підскочив на 58 відсотків

    Український ринок комерційної нерухомості демонструє відновлення після складного періоду: за зиму кількість відгуків на оголошення про продаж зросла приблизно на 33% при майже незмінному обсязі пропозиції.

    Найбільш помітна динаміка спостерігається у Києві. За даними Forbes Ukraine, у столиці кількість оголошень про продаж навіть скоротилася на 6%, однак інтерес покупців значно зріс — кількість відгуків підскочила одразу на 58%. Така тенденція свідчить про суттєве посилення попиту на комерційні об’єкти.

    Схожа ситуація фіксується і в сегменті оренди. У Києві кількість відгуків на орендні оголошення зросла на 47%, тоді як обсяг пропозиції залишився стабільним. Це означає, що конкуренція серед орендарів також посилюється.

    Експерти ринку пов’язують таку динаміку з поступовим відновленням бізнес-активності, адаптацією компаній до умов війни та зростанням попиту на приміщення для торгівлі, логістики та сервісів. Водночас обмежена кількість нових об’єктів на ринку створює додатковий тиск і може призвести до подальшого зростання цін.

    Загалом ситуація свідчить про поступове пожвавлення економіки та повернення інвесторського інтересу до комерційної нерухомості навіть в умовах воєнного часу.