Daypolitico

Позначка: FPV-дрони

  • Другий удар став смертельним: російські дрони атакували Чернігів, є загиблий і поранений

    Другий удар став смертельним: російські дрони атакували Чернігів, є загиблий і поранений

    Російські війська в середу, 21 жовтня, двічі атакували одне з підприємств у Чернігові. Після першого удару 54-річний чоловік отримав акубаротравму. За кілька годин росіяни повторно вдарили по тому самому об’єкту, внаслідок чого загинув 61-річний місцевий житель, який перебував неподалік місця вибуху. Поліція розпочала розслідування за статтею про порушення законів та звичаїв війни. Одночасно російські безпілотники атакували інші населені пункти Чернігівської області, пошкоджуючи житлові будинки та спричиняючи поранення цивільних.

    Про наслідки атаки повідомила Національна поліція України.

    За інформацією правоохоронців, російські війська атакували підприємство у Чернігові вранці 21 жовтня. Повторний удар стався приблизно об 11-й годині.

    Перший удар по підприємству: постраждав 54-річний чоловік

    Зранку російський безпілотник атакував територію одного з міських підприємств.

    Унаслідок вибуху травму отримав 54-річний чоловік. Медики діагностували в нього акубаротравму.

    Акубаротравма виникає внаслідок впливу потужної вибухової хвилі та може супроводжуватися порушеннями слуху, запамороченням і головним болем.

    Начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський повідомив, що постраждалому надали медичну допомогу на місці.

    Водночас назву підприємства, його точне розташування та масштаби пошкоджень офіційно не розголошували.

    Повторна атака забрала життя місцевого жителя

    Приблизно об 11:00 російські війська завдали нового удару по підприємству.

    Цього разу наслідки виявилися смертельними.

    Загинув 61-річний мешканець Чернігова, який перебував неподалік від місця вибуху.

    За повідомленням ZN.UA, чоловік знаходився біля магазину поблизу атакованого об’єкта.

    Дмитро Брижинський підтвердив загибель людини внаслідок повторного влучання безпілотника.

    Таким чином, унаслідок двох атак на підприємство підтверджено одного загиблого та одного постраждалого.

    Офіційної інформації про інших жертв саме цих двох ударів у повідомленні поліції немає.

    Чому повторні удари становлять особливу небезпеку

    Повторні атаки по одному району створюють додаткові ризики для цивільних, рятувальників та працівників екстрених служб.

    Після першого вибуху на місці можуть перебувати люди, які намагаються допомогти постраждалим, оцінюють пошкодження або працюють поблизу.

    Якщо ворог завдає другого удару, кількість жертв може збільшитися.

    У випадку Чернігова повторна атака сталася через кілька годин після першої.

    Водночас наразі немає підтверджених даних, що російські військові цілеспрямовано атакували саме рятувальників або людей, які прибули допомагати після першого влучання.

    Обставини обох ударів мають встановити правоохоронці.

    Поліція відкрила кримінальне провадження

    На місці події працювали слідчо-оперативна група Чернігівського районного управління поліції та екстрені служби.

    Правоохоронці фіксували пошкодження, документували обставини загибелі цивільного та збирали докази російської атаки.

    Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 438 Кримінального кодексу України.

    Ця стаття передбачає кримінальну відповідальність за порушення законів та звичаїв війни.

    Правова оцінка конкретних дій російських військових залежатиме від результатів розслідування та встановлення всіх обставин ударів.

    Росія атакувала й інші населені пункти Чернігівщини

    Обстріли 21 жовтня не обмежилися обласним центром.

    За інформацією місцевої влади, російські безпілотники також атакували прикордонні громади Чернігівської області.

    У Семенівській громаді FPV-дрони влучали в житлові будинки.

    Унаслідок атак травми отримала 89-річна жінка.

    У Новгороді-Сіверському після ударів безпілотників виникли пожежі в житлових будівлях.

    За попередніми повідомленнями, молода жінка отримала осколкові поранення.

    Ці випадки є окремими епізодами російських атак на область і не входять до підтвердженої кількості жертв двох ударів по підприємству в Чернігові.

    Російські атаки на Чернігівщину тривають

    Напередодні, 20 жовтня, російські війська також атакували обласний центр.

    За словами начальника Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, під ударами безпілотників типу «Герань» опинилася транспортна інфраструктура міста.

    Крім того, протягом попередніх днів надходили повідомлення про пошкодження освітнього закладу у Чернігові.

    Тоді, за даними місцевої влади, діти та працівники не постраждали.

    Також російські дрони атакували підприємства у Новгороді-Сіверському, де повідомлялося про двох поранених чоловіків.

    Чернігівщина залишається одним із регіонів України, що регулярно потерпають від російських атак через близькість до кордону.

    Особливо небезпечна ситуація в прикордонних громадах, де противник використовує FPV-дрони та інші засоби ураження.

    Що відомо станом на 21 жовтня

    За підтвердженою інформацією Національної поліції:

    • Російські війська вранці атакували підприємство у Чернігові.
    • Під час першого удару акубаротравму отримав 54-річний чоловік.
    • Приблизно об 11:00 росіяни завдали повторного удару.
    • Загинув 61-річний місцевий мешканець, який перебував поблизу місця влучання.
    • Поліція розпочала розслідування за статтею про порушення законів та звичаїв війни.

    Повторна російська атака на підприємство в Чернігові забрала життя цивільного чоловіка. Водночас обстріли інших населених пунктів області призвели до нових поранень та пошкодження житлових будинків.

    Правоохоронці продовжують документувати наслідки ударів. Інформація про масштаби руйнувань та можливі нові обставини атак може уточнюватися.

  • «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту

    «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту

    Колись Святогірськ називали «донецькою Швейцарією»: ліси, крейдяні пагорби над Сіверським Дінцем, санаторії, туристи та Свято-Успенська лавра. Восени 2026 року картина зовсім інша. У прифронтовій громаді залишаються трохи більше тисячі людей, логістичні дороги контролюють російські безпілотники, частина населених пунктів живе без електрики та нормального мобільного зв’язку, а евакуація родин із дітьми триває буквально по кілька людей за раз.

    Одним із найяскравіших символів цього життя став начальник Святогірської міської військової адміністрації Володимир Рибалкін. У розмові з «Коротко про» він розповів, що кілька разів на день обходить територію громади, а на вулицю бере із собою рушницю через постійну загрозу FPV-дронів. У найбільш небезпечні райони він їздить уже в бронежилеті та касці. Сам Рибалкін описує ситуацію просто: дронів у небі настільки багато, що на окремих ділянках вони стали постійною частиною пейзажу.

    Станом на 27 вересня у Святогірській громаді залишалися 1050 людей, серед них 42 дитини. За попередні десять днів вдалося евакуювати 18 мешканців, у тому числі п’ятьох дітей. Найважчою місцева влада називала ситуацію в Маяківському старостаті, де російські війська застосовують авіацію, реактивні системи залпового вогню та безпілотники. Дрони, за словами Рибалкіна, становлять загрозу не лише населеним пунктам, а й дорогам, якими рухаються цивільні, гуманітарні вантажі та евакуаційні автомобілі.

    «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту

    Цифри показують, наскільки повільно відбувається евакуація. Ще 15 вересня в громаді перебували 1065 людей, зокрема 47 дітей. Від початку місяця тоді вдалося вивезти 44 мешканців. До 27 вересня кількість жителів скоротилася лише до 1050, а дітей — до 42.

    Рибалкін пояснює це психологією людей, які роками живуть поруч із війною. Спочатку люди чують вибухи, але переконують себе, що небезпека ще далеко. Потім звикають до пошкоджених будинків, відсутності світла та зв’язку. Частина мешканців погоджується виїжджати лише тоді, коли бойові дії наближаються настільки, що залишатися вже фізично небезпечно. Проблема в тому, що на цьому етапі сама евакуація може бути значно складнішою.

    Особливо влада намагається переконати виїхати сім’ї з дітьми. Наприкінці вересня діти залишалися переважно у віддаленішому Хрестищенському старостаті. Зону примусової евакуації дітей у Донецькій області вже розширили, включивши окремі населені пункти Святогірської громади.

    Побут у самому Святогірську нагадує життя в ізольованому острові. Газопостачання було порушене після руйнувань 2022 року. За словами Рибалкіна, з 10 травня 2026-го Святогірськ і Маяківський старостат фактично залишаються без стабільного електропостачання та зв’язку: лінії пошкоджені, трансформатори зруйновані, а ремонтні бригади не можуть нормально працювати через обстріли. Щоб зателефонувати рідним, мешканці йдуть на височини, де ще можна «зловити» мобільний сигнал.

    «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту

    Водночас місто не повністю відрізане від базових товарів. Працюють два магазини, підприємці використовують Starlink, завдяки чому іноді можна розрахуватися карткою. Гуманітарні організації кілька разів на місяць привозять продуктові та гігієнічні набори. Поліція, комунальні служби, військова адміністрація та старости продовжують роботу попри загрозу.

    На початку вересня Святогірськ опинився ще й у центрі інформаційної війни. 1 вересня Володимир Путін заявив, що російські війська нібито захопили місто. Уже 7 вересня командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький записав відео безпосередньо з центру Святогірська на тлі лаври. Він заявив, що місто повністю контролює 60-та механізована бригада Третього корпусу і що Святогірськ є тиловою зоною українських сил. На той момент карти DeepState також не підтверджували російський контроль над містом.

    «Ненька інфо» раніше окремо розбирала цю історію та писала про розрив між заявами російського керівництва і ситуацією на місці. «Своя реальність»: що відбувалося навколо заяв РФ про Святогірськ

    Саме тут з’являється ще одна деталь — «Вівальді». Рибалкін закінчує свої відеозвернення словами, що громада «дивиться DeepState і слухає музику Вівальді, яку виконують Збройні сили». Йдеться не лише про композитора: «Вівальді» — назва наступальної операції Третього армійського корпусу на Лиманському напрямку.

    За даними самого Третього корпусу, під час першого етапу українські підрозділи звільнили Середнє та зачистили від російських груп близько 75 км² території. «Ненька інфо» детально писала про перший етап операції, окремо наголошуючи, що 75 км² зачистки не слід автоматично трактувати як 75 км² новозвільненої території. «Вівальді» на Донеччині: Білецький заявив про звільнення Середнього та зачистку 75 км²

    На другому етапі Третій корпус повідомив про звільнення Шандриголового та Дерилового і встановлення повного контролю над Дробишевим. За даними командування, тоді під український контроль повернули ще близько 40 км².  «Вівальді» набирає обертів: ЗСУ звільнили два села й повернули під контроль ще 40 км² Донеччини

    28 вересня Білецький оголосив про завершення третього етапу. За повідомленням Третього корпусу, українські сили звільнили Нове, Рідкодуб і Катеринівку, а також відновили контроль над Карпівкою та Новомихайлівкою. Корпус заявив, що за весь час «Вівальді» повернув під контроль 176 км². Заявлені українським командуванням дані щодо втрат російських сил — 2000 військових на третьому етапі та понад 250 полонених — незалежно в повному обсязі не підтверджені, тому їх коректно подавати саме як дані Третього корпусу.

    Операція стала ще й полігоном для нових технологій. Під час «Вівальді» Третій корпус повідомляв про застосування наземних роботизованих комплексів із гранатометами Bullspike, якими оператори керували з віддалених позицій. «Ненька інфо» писала, що такі системи використовували для атак на російські позиції без відправлення людей безпосередньо під вогонь. Третій корпус відправив роботів із гранатометами штурмувати позиції РФ

    Для Святогірська всі ці фронтові зміни — не абстрактні позначки на карті. Від ситуації на Лиманському напрямку залежить, чи зможуть у місто й надалі доставляти гуманітарну допомогу, евакуйовувати людей і хоча б частково підтримувати роботу інфраструктури.

    Тому фраза Рибалкіна про «музику Вівальді» звучить для місцевих зовсім інакше, ніж для решти країни. Тут стежать за картою фронту, виходять на гору, щоб зателефонувати близьким, ховаються від FPV-дронів і рахують не туристів, як колись, а тих, кого вдалося переконати евакуюватися. Святогірськ залишається під українським контролем, але його нинішнє життя дедалі більше визначає одна проста величина — відстань до лінії бойових дій.

  • КАБи накрили Суми, дрони били по громадах: уже 15 поранених, серед них двоє 14-річних

    КАБи накрили Суми, дрони били по громадах: уже 15 поранених, серед них двоє 14-річних

    Російські війська протягом минулої доби продовжували масовано атакувати Сумську область керованими авіаційними бомбами, безпілотниками, FPV-дронами, артилерією та мінометами. За уточненими даними Національної поліції України вранці 17 вересня, внаслідок російських атак загинув 64-річний чоловік, ще 15 цивільних дістали поранення та травми. Серед постраждалих — двоє 14-річних підлітків.

    Найбільше постраждалих зафіксували у Сумській громаді, яку російські війська атакували керованими авіаційними бомбами. За інформацією поліції, внаслідок ударів КАБами загинув 64-річний чоловік. Тілесні ушкодження отримали шестеро чоловіків віком 73, 69, 64, 50, 50 та 37 років, дві жінки віком 76 і 69 років, а також 14-річний хлопець і 14-річна дівчина.

    Крім того, у Сумській громаді внаслідок окремої атаки безпілотника травмувався 40-річний чоловік. Таким чином, лише в межах цієї громади в офіційному повідомленні поліції йдеться про загиблого та одинадцятьох людей, які постраждали внаслідок КАБів і дронової атаки.

    Раніше інформація про кількість потерпілих була меншою. Після ударів по Сумах повідомлялося спочатку щонайменше про п’ятьох, потім про шістьох постраждалих, а згодом ДСНС інформувала вже про дев’ятьох поранених, серед яких були двоє дітей. Уранці 17 вересня після уточнення інформації поліцією масштаб наслідків виявився значно більшим.

    Російський удар по Сумах 16 вересня припав на дві локації — приватний сектор та промислову зону міста. Після перших повідомлень Сумська міська військова адміністрація зазначала, що серед постраждалих є 14-річна дитина, якій допомогу надали на місці, а також дві жінки віком 69 і 76 років. Кількох чоловіків після атаки направили на медичне обстеження. Пізніше інформацію про кількість потерпілих неодноразово уточнювали.

    Атаки не обмежилися обласним центром. У Садівській громаді внаслідок удару російського безпілотника тілесні ушкодження отримав 30-річний чоловік.

    Ще троє цивільних постраждали у Хутір-Михайлівській громаді. Там російський дрон поранив трьох жінок віком 78, 71 та 56 років. Таким чином, за інформацією поліції, постраждалі протягом доби були щонайменше у трьох громадах області — Сумській, Садівській та Хутір-Михайлівській.

    Окремо правоохоронці повідомили ще про 60-річного чоловіка, який 17 вересня звернувся до медичного закладу через травми, отримані раніше — під час атаки російського БпЛА 15 вересня у Середино-Будській громаді. Цей випадок поліція згадує окремо від 15 потерпілих унаслідок атак протягом останньої доби.

    За даними Сумської обласної військової адміністрації, протягом доби російські війська здійснили понад 90 ударів по 27 населених пунктах у 12 територіальних громадах Сумщини. Найінтенсивніше російська армія атакувала населені пункти Сумського та Шосткинського районів. Для ударів застосовувалися керовані авіаційні бомби, артилерія, міномети, безпілотні літальні апарати та FPV-дрони.

    Унаслідок ударів пошкодження отримали не лише житлові будинки, а й об’єкти цивільної інфраструктури. Детальну інформацію про масштаби руйнувань місцеві служби продовжували уточнювати вранці 17 вересня. На місцях влучань працювали слідчо-оперативні групи поліції, які документували наслідки атак. Поліція Сумської області повідомила про відкриття кримінальних проваджень за фактами порушення законів та звичаїв війни.

    Особливо тяжкі наслідки зафіксували саме після застосування Росією керованих авіабомб по Сумах. КАБи дозволяють російській авіації завдавати ударів, не наближаючись безпосередньо до лінії фронту, а вибухи таких боєприпасів спричиняють значну зону руйнувань. У Сумах цього разу під ударом опинилися як житлова забудова, так і промислова частина міста. Дані щодо потерпілих протягом вечора 16 вересня та ранку наступного дня змінювалися саме в міру обстеження місць влучань та звернень людей до медиків.

    Ситуація в області залишається напруженою не першу добу. Напередодні, з ранку 15 до ранку 16 вересня, російська армія здійснила 80 обстрілів 21 населеного пункту у 13 громадах Сумщини. Для атак також використовували артилерію, FPV-дрони, інші БпЛА та керовані авіабомби. Тоді повідомлялося про пошкодження приватних домоволодінь, господарських споруд, автомобілів і цивільної інфраструктури.

    Ще добою раніше кількість обстрілів була ще більшою: з ранку 14 до ранку 15 вересня російські війська здійснили майже 110 атак по 21 населеному пункту 13 громад області. Тоді також були поранені цивільні, зокрема 15-річний хлопець у Сумській громаді.

    Таким чином, оновлена інформація правоохоронців суттєво змінила картину наслідків останньої доби. Якщо після перших повідомлень про удари по Сумах йшлося про п’ятьох-шестьох, а згодом про дев’ятьох постраждалих, то вранці 17 вересня поліція повідомила вже про 15 потерпілих у Сумській, Садівській та Хутір-Михайлівській громадах. Одна людина загинула. Серед поранених є двоє дітей — 14-річні хлопець і дівчина.

    Водночас у різних ранкових зведеннях є невелика розбіжність: у матеріалі, що посилається на дані ОВА, йдеться про 14 поранених за добу, тоді як Національна поліція повідомила про 15 постраждалих і навела їхній детальний вік та громади. Тому для актуального матеріалу коректніше посилатися саме на уточнене повідомлення поліції та чітко зазначати джерело цифри.

  • «Прикрив собою буквально»: поранений воїн ЗСУ відбив атаку трьох FPV і врятував непритомного побратима

    «Прикрив собою буквально»: поранений воїн ЗСУ відбив атаку трьох FPV і врятував непритомного побратима

    У 66-й окремій механізованій бригаді імені князя Мстислава Хороброго показали одну з найважчих евакуацій поранених за весь час використання підрозділом наземних роботизованих комплексів. Боєць самохідного артилерійського дивізіону з позивним «Британець», уже маючи численні осколкові поранення, супроводжував важкопораненого непритомного побратима і під час руху знищив зі стрілецької зброї три російські FPV-дрони. Два моменти збиття потрапили на відео.

    Відео 10 вересня оприлюднила сама 66-та ОМБр. За інформацією бригади, двоє військовослужбовців зазнали поранень унаслідок російської атаки. Один із них перебував у вкрай важкому стані й був без свідомості. «Британець» також отримав численні осколкові поранення та втратив частину засобів індивідуального захисту, однак залишився поряд із товаришем і фактично став його останнім захистом до моменту, коли обох вдалося вивести з небезпечної зони.

    Чекати на класичну евакуаційну групу було небезпечно: російські атаки продовжувалися. Тому військові задіяли наземний роботизований комплекс — безпілотну платформу, здатну перевозити поранених без необхідності відправляти під вогонь додаткових людей. Керував комплексом військовослужбовець із позивним «Мангуст», оператор першого механізованого батальйону «KASSTA». Саме його роботу разом із діями «Британця» у бригаді назвали ключовою для успіху місії.

    На оприлюднених кадрах видно, як наземний комплекс рухається з пораненим військовим, тоді як «Британець» іде поряд. У цей момент їх атакують російські FPV. Військовий відкриває вогонь зі стрілецької зброї та намагається збити безпілотники ще до того, як вони досягнуть платформи. За даними 66-ї бригади, загалом під час евакуації він знищив три FPV-дрони, причому два збиття зафіксувала камера.

    Фактично боєць одночасно виконував кілька завдань: сам залишався пораненим, контролював стан непритомного товариша, рухався поряд із евакуаційною платформою та відбивав атаки безпілотників. У 66-й ОМБр наголосили, що для підрозділу ця операція стала однією з найскладніших за весь час використання наземних роботизованих комплексів.

    Міністерство оборони України також звернуло увагу на цей епізод. У своєму інформаційному ефірі відомство окремо згадало «Британця» як військового, який супроводжував евакуаційний НРК із пораненим побратимом і збив три російські дрони, що намагалися уразити групу.

    Важливий у цій історії не лише особистий вчинок військового, а й сама технологія евакуації. Наземні роботизовані комплекси дедалі активніше використовують там, де відправлення звичайного автомобіля або евакуаційної групи створює надто великий ризик для людей. ЗСУ офіційно зазначають, що такі платформи можуть виконувати одразу кілька функцій: евакуювати поранених, доставляти боєприпаси та медичне майно, проводити логістичні й навіть розвідувально-ударні операції.

    Для 66-ї бригади це вже не експериментальна технологія. Підрозділ системно використовує наземних роботів на бойових завданнях. За власними даними бригади, лише у квітні її оператори НРК успішно виконали 183 місії. За результативністю застосування наземних комплексів підрозділ тоді піднявся на 11-те місце серед усіх підрозділів і на сьоме — серед частин Сухопутних військ у відповідному рейтингу системи Delta.

    У лютому перший механізований батальйон «KASSTA» вже повідомляв про дві успішні евакуації поранених за допомогою НРК протягом однієї доби. За словами військових, такі місії готуються заздалегідь: оператори вивчають маршрут, оцінюють ризики від ворожих безпілотників і лише після цього запускають платформу. Одна з операцій тоді тривала майже всю ніч.

    Навесні та влітку інтенсивність використання роботів лише зростала. У травні військові 66-ї ОМБр повідомляли, що за п’ять днів провели три евакуації поранених за допомогою наземних комплексів, а в червні встановили новий для себе рекорд — чотири евакуйовані військовослужбовці за добу.

    Причина такого активного переходу до роботизованої логістики — різке збільшення так званої «кілзони» на сучасному фронті. Невеликі FPV-дрони дозволяють противнику контролювати підступи до позицій і полювати на транспорт, через що навіть кілька кілометрів між передовою та безпечнішою зоною можуть стати надзвичайно небезпечними для евакуаційних автомобілів. Наземний робот не усуває цей ризик повністю, але дозволяє не відправляти під удари ще одну групу людей.

    Сама 66-та бригада раніше повідомляла про постійні атаки російських FPV на НРК на Лиманському напрямку. У березні військові показували інший епізод, коли оператор завдяки різкому маневру в останній момент урятував наземний комплекс від прямого влучання ворожого дрона. Тоді в бригаді прямо зазначали, що противник докладає значних зусиль, аби ускладнювати українську логістику саме ударами безпілотників.

    Масштаб цієї дронової загрози добре видно і зі статистики підрозділу. За підсумками серпня 66-та ОМБр повідомляла про знешкодження понад 600 російських FPV-дронів на Лиманському напрямку. Це показує, наскільки щільним стало застосування безпілотників безпосередньо над передовою й наскільки складними сьогодні є навіть завдання, які раніше вважалися відносно звичайними — підвезення боєприпасів чи евакуація пораненого.

    На цьому тлі відео з «Британцем» демонструє відразу дві реальності сучасної війни. Перша — людина все ще залишається вирішальним фактором навіть за активного використання роботів. Наземний комплекс зміг фізично вивезти важкопораненого, але під час атак FPV його прикривав інший військовий. Друга — роботизація вже безпосередньо рятує життя, дозволяючи евакуювати людей із районів, куди відправлення додаткового екіпажу могло б призвести до нових втрат.

    У бригаді не повідомили публічно ані точне місце проведення операції, ані актуальний стан обох поранених військових. Такі деталі з міркувань безпеки не розкриваються. Тому достовірно відомо саме те, що показано й підтверджено 66-ю ОМБр: двоє військовослужбовців були поранені, один перебував без свідомості, евакуацію проводили за допомогою НРК, а «Британець» під час неї знищив три ворожі FPV.

    Волонтерка Катерина Ножевнікова, поширивши відео, написала, що ці кадри мають побачити якомога більше людей. Вона звернула увагу на те, що військовий рухався відкритою місцевістю під загрозою дронів, але все одно залишався поряд із пораненим товаришем.

    Саме ця деталь і зробила історію резонансною: «Британець» уже сам потребував допомоги, проте в момент евакуації продовжив прикривати іншого. А роботизована платформа й оператор «Мангуст» дали шанс завершити місію без відправлення під нові атаки ще однієї групи військових.

  • Після арешту у справі про дрони командир 112-ї бригади ТрО опинився в одній камері з росіянами

    Після арешту у справі про дрони командир 112-ї бригади ТрО опинився в одній камері з росіянами

    Наприкінці лютого мер Києва Віталій Кличко публічно передав 112-й окремій бригаді територіальної оборони чергову партію — 1925 безпілотників різних типів і станції керування. З початку року, за його словами, столичний бюджет спрямував бригаді 100 мільйонів гривень на оснащення. Такі передачі стали регулярними, міська владапозиціонує 112-ту як «свою» київську бригаду, що пройшла оборону столиці у 2022-му і згодом воювала на сході.

    28 серпня Служба безпеки України та Офіс генпрокурора повідомили про затримання колишнього командира цієї ж бригади. Полковника Владислава Косенка, який очолював 112-ту з вересня 2023 року, підозрюють в організації схеми на закупівлі 580 FPV-дронів вартістю понад 12 мільйонів гривень. Безпілотники призначалися для підрозділів на харківському напрямку. За версією слідства, договори виявилися фіктивними, акти приймання-передачі — підробленими. Жоден дрон до військ не дійшов. Косенко, як стверджують у СБУ, вимагав від підлеглих приховати відсутність техніки під час перевірок і списати її як втрачену в бою. Разом із ним затримали ще трьох осіб. Командувач Сил територіальної оборони звільнив Косенка з посади. Підозру оголошено за статтею про перешкоджання законній діяльності Збройних сил.

    Косенко — кадровий офіцер, випускник Київського вищого радіотехнічного училища ППО. У 2012-му пішов у запас, після 24 лютого 2022-го повернувся до строю, командував батальйоном, брав участь у боях під Бахмутом і на Харківщині. Бригада під його керівництвом зберігала публічний образ столичного підрозділу, тісно пов’язаного з міською владою.

    Цей зв’язок має довшу фінансову історію. Ще в лютому 2025 року спеціалізована військова прокуратура розслідувала можливе розкрадання сотень мільйонів гривень, які Київська міська державна адміністрація виділяла 112-й бригаді. У 2023–2024 роках частина отримала 615 мільйонів на безпілотники та обладнання. Слідство тоді вказувало на договори із завищеними цінами, обхід публічних тендерів і обналічування через низку компаній. Серед фігурантів називали посадовців КМДА, департаменту муніципальної безпеки та представників самої бригади. Імена конкретних радників міністра оборони у відкритих матеріалах того провадження не фігурували.

    За відомостями, отриманими редакцією, після арешту Косенка поміщено до СІЗО в статусі державного злочинця, там він утримується в одній камері з російськими ув’язненими. Такий режим, за цією інформацією, обрано як інструмент тиску, щоб надати справі максимальної публічності. У забезпеченні бригади, згідно з тими самими відомостями, помітну роль відігравали депутати Київської міської ради, радник міністра оборони і особисто мер. Відкриті джерела підтверджують лише регулярні публічні передачі техніки та бюджетні транші від міста, прямих доказів участі конкретних депутатів чи радника в конкретній схемі на 12 мільйонів поки немає.

    112-та бригада залишається однією з небагатьох столичних частин, чиє постачання міська влада демонструє як власну політичну вітрину. Арешт її недавнього командира ставить питання не лише про 580 неіснуючих дронів, а й про те, наскільки глибоко фінансові потоки між КМДА і бригадою виходили за рамки публічних церемоній. Слідство триває. Подальші процесуальні рішення покажуть, чи залишиться справа локальним епізодом, чи зачепить ширше коло тих, хто роками вибудовував систему забезпечення київської тероборони.

  • Росія тричі за кілька днів ударила по енергетиці ДТЕК: 30 тисяч родин досі без світла

    Росія тричі за кілька днів ударила по енергетиці ДТЕК: 30 тисяч родин досі без світла

    Російські війська за останні кілька днів тричі атакували енергетичні об’єкти ДТЕК у Дніпропетровській області, причому останній удар стався вже 31 серпня. У компанії повідомляють про суттєві пошкодження обладнання, а через наслідки атак десятки тисяч родин залишилися без електроенергії. Енергетики вже повернули світло більш ніж 40 тисячам домогосподарств, однак ще близько 30 тисяч осель станом на понеділок залишаються знеструмленими. Відновлювальні роботи тривають, але в прифронтових районах їх ускладнює безпекова ситуація.

    За офіційною інформацією ДТЕК Дніпровські електромережі, два удари по енергооб’єктах сталися 29 серпня, а третій — 31 серпня внаслідок атаки FPV-дрона. У всіх трьох випадках було пошкоджене обладнання, а на двох об’єктах після влучань виникли пожежі. Загоряння вдалося оперативно ліквідувати силами ДСНС, при цьому персонал енергетичних об’єктів не постраждав. Компанія з міркувань безпеки не розкриває, які саме об’єкти були атаковані і наскільки критичними є пошкодження.

    Масштаб наслідків атак добре видно за кількістю знеструмлених споживачів. За останні дві доби енергетики ДТЕК відновили електропостачання для понад 40 тисяч родин у 46 містах і селах Дніпропетровської області. Водночас приблизно 30 тисяч домівок поки що залишаються без світла, а аварійні бригади можуть розпочинати ремонт лише після того, як отримають дозвіл від Збройних сил України та Державної служби з надзвичайних ситуацій. У компанії підкреслюють, що фахівці працюють цілодобово, але близькість до районів бойових дій суттєво ускладнює та подекуди сповільнює відновлення.

    При цьому атаки на мережеву інфраструктуру виявилися не єдиними ударами Росії по енергетичних підприємствах ДТЕК цієї ночі. Вночі 31 серпня російський безпілотник також атакував одну з шахт компанії на Дніпропетровщині. Внаслідок удару поранення отримав працівник підприємства: йому надали першу допомогу на місці, після чого доправили до лікарні. За останніми даними компанії, його стан стабільний.

    Таким чином, лише протягом кількох днів російські атаки торкнулися як електромережевої, так і вугільної інфраструктури регіону. Дніпропетровщина залишається одним із найбільш уразливих для таких ударів регіонів через близькість до фронту та велику концентрацію енергетичних і промислових підприємств. Лише від вечора 30 серпня до ранку 31-го російські війська понад десять разів атакували чотири райони області безпілотниками, артилерією та авіабомбами. За даними обласної влади, внаслідок цих ударів також був поранений цивільний, пошкоджені підприємство та житлові будинки.

    Це далеко не перша масштабна атака на енергетику Дніпропетровщини протягом серпня. 5 серпня після ударів Росії по об’єктах ДТЕК Дніпровські електромережі без електроенергії залишилися близько 126 тисяч жителів Нікополя, Марганця, Покрова та прилеглих населених пунктів. Тоді компанія також повідомляла про значні пошкодження енергетичного обладнання, а терміни ремонту залежали не тільки від масштабу руйнувань, а й від можливості безпечно допустити бригади до місць ударів.

    Ще важчими були наслідки атаки на одну із шахт ДТЕК Енерго 17 серпня. Тоді внаслідок масованого удару російських дронів загинув працівник підприємства, ще один гірник дістав поранення, а інфраструктура шахти зазнала серйозних пошкоджень. Тобто нинішня атака на шахту стала вже черговою за останні два тижні. У ДТЕК наголошують, що російські війська систематично атакують як безпосередньо енергетичні об’єкти, так і підприємства, які забезпечують роботу енергетичної системи.

    Масштаб проблеми видно й у загальній статистиці відновлень. Лише з 17 по 23 серпня оператори систем розподілу ДТЕК повернули електроенергію майже мільйону родин у чотирьох областях та Києві після російських обстрілів. На Дніпропетровщині за цей період світло вдалося повернути більш ніж 311 тисячам осель. Це свідчить про те, що енергетики змушені практично безперервно ремонтувати мережі, які повторно потрапляють під удари.

    Нова серія атак особливо тривожна на тлі наближення осінньо-зимового сезону. Росія протягом попередніх років уже намагалася системними ударами по генерації, підстанціях і мережах створити масштабний дефіцит електроенергії та проблеми з теплопостачанням в Україні. Тепер удари по Дніпропетровщині показують, що енергетична інфраструктура знову залишається серед пріоритетних цілей російських безпілотників. При цьому ризики для системи визначатимуться не тільки масштабом окремих руйнувань, а й частотою повторних атак, які не дають енергетикам достатньо часу для повного відновлення обладнання.

    Наразі ДТЕК не називає ані конкретних об’єктів, які були пошкоджені під час трьох останніх атак, ані вартості завданих збитків. Також не повідомляється, скільки часу знадобиться для повного відновлення електропостачання всім споживачам, які залишаються без світла. Головним фактором залишається безпека ремонтних бригад: у прифронтових районах вони можуть виїжджати на місце лише після дозволу військових та рятувальників.

    Таким чином, за кілька днів Дніпропетровщина пережила одразу кілька ударів по критично важливій інфраструктурі, а десятки тисяч людей усе ще чекають на відновлення електропостачання. Те, що удари повторюються з інтервалом у один-два дні, створює додаткове навантаження на енергосистему та ремонтні бригади. І на тлі наближення холодного сезону саме регулярність таких атак стає не менш небезпечною, ніж масштаб руйнувань після одного масованого обстрілу.

  • Зброя, яка думає сама: українські інженери створюють системи, що змінюють поле бою

    Зброя, яка думає сама: українські інженери створюють системи, що змінюють поле бою

    Українська оборонна промисловість за роки повномасштабної війни пройшла шлях від екстреного виробництва FPV-дронів у невеликих майстернях до створення автономних систем, здатних самостійно знаходити повітряні цілі, роботизованих комплексів для розмінування та технологій, у яких штучний інтелект дедалі більше перебирає на себе роботу оператора.

    Саме кільком таким розробкам присвячений новий матеріал NV про український військово-промисловий комплекс. Серед найбільш незвичних рішень — турель із використанням ШІ, яка має автоматично виявляти та знищувати FPV-дрони, а також магнітна система для наземного роботизованого комплексу, здатна провокувати спрацювання певних мін ще до наближення самої машини.

    І це вже не окремі експерименти ентузіастів. Український defense tech фактично сформував окрему екосистему, яка налічує тисячі команд і проєктів.

    За актуальними даними державного оборонного кластера Brave1, у його системі зареєстровано понад 2500 компаній та більш ніж 5000 розробок. Серед них понад 500 виробників безпілотників, понад 300 команд у сфері РЕБ та радіоелектронної розвідки, понад 200 розробників наземних роботизованих комплексів і більш ніж 200 команд, які працюють зі штучним інтелектом. Окремими напрямами вже стали ракети, морські дрони та боєприпаси.

    Тобто йдеться не просто про масштабування виробництва звичайних FPV.

    Війна поступово переходить у фазу, де вирішальними стають автономність, швидкість реакції та мінімізація участі людини в найбільш небезпечних операціях.

    Одним із головних прикладів цього тренду є боротьба з FPV-дронами.

    Невеликі ударні безпілотники стали одним із наймасовіших засобів ураження на фронті. Через їхню дешевизну противник може використовувати десятки апаратів на обмеженій ділянці, а час між виявленням FPV і його ударом часто вимірюється секундами.

    Людина фізично не завжди встигає побачити ціль, оцінити траєкторію, розвернути зброю та відкрити вогонь.

    Тому наступний логічний крок — передати частину цього циклу машині.

    Саме тут з’являються автоматизовані турелі з комп’ютерним зором та алгоритмами розпізнавання об’єктів. Система може постійно контролювати сектор, знаходити невеликі рухомі цілі, супроводжувати їх і допомагати оператору або автоматично наводити зброю.

    Це не означає, що людина повністю зникає з процесу застосування зброї. Рівень автономності залежить від конкретної системи та режиму її використання. Але сама тенденція очевидна: час від виявлення цілі до реакції скорочується максимально.

    Подібні процеси вже відбуваються і в українській протиповітряній обороні.

    У червні український оборонний сектор повідомив про успішні бойові випробування технології, яка автоматизує до 95% процесу перехоплення ударних безпілотників. Фактично оператору вже не потрібно вручну виконувати весь політ дрона-перехоплювача від старту до контакту з ціллю.

    Brave1 паралельно почав стратегічну співпрацю з командуванням Повітряних сил у напрямі так званого «малого ППО». До кластера вже входять понад 100 розробників дронів-перехоплювачів, а одним із ключових напрямів є протидія швидкісним, зокрема реактивним, безпілотникам.

    Інший напрям революції відбувається не в небі, а на землі.

    Наземні роботизовані комплекси дедалі частіше використовують для доставки вантажів, евакуації поранених, встановлення мін, розвідки, вогневої підтримки та інших завдань, де присутність військовослужбовця створює надмірний ризик.

    Але у таких машин є фундаментальна проблема — мінні поля.

    Саме тому команда Trinity Robotics, яку згадує NV, розробила спеціальне магнітне рішення для НРК. Його завдання — створювати магнітне поле попереду роботизованої платформи та провокувати спрацювання окремих мін із магнітними датчиками до того, як безпосередньо до них доїде сам робот.

    Ідея проста лише на перший погляд.

    Сучасні протитанкові міни можуть реагувати не тільки на безпосередній фізичний тиск. Частина боєприпасів має магнітні датчики, які фіксують зміну магнітного поля під час наближення великої металевої техніки.

    Якщо штучно створити потрібний сигнал на безпечній відстані перед платформою, міну теоретично можна змусити спрацювати раніше.

    У такій логіці робот фактично отримує своєрідний «електромагнітний щуп».

    Водночас це не універсальний засіб розмінування: різні міни мають різні принципи спрацювання, захист від саперних методів та алгоритми протидії. Але для наземних роботів навіть часткове зменшення ризику на мінованій ділянці може мати велике значення.

    Особливо важливо, що подібні технології народжуються не в лабораторіях, відірваних від фронту.

    Українська модель оборонних інновацій передбачає дуже короткий цикл: військові формують потребу — компанія створює прототип — виріб тестується — отримує відгуки з бойових підрозділів — конструкцію переробляють — і цикл повторюється.

    Саме швидкість цього процесу стала однією з причин, через які український досвід активно вивчає НАТО.

    Заступниця генерального секретаря Альянсу Радміла Шекерінська в липні прямо заявила, що Україна перетворилася з отримувача допомоги на «постачальника безпеки». За її словами, країни НАТО та ЄС уже не просто допомагають Києву, а переймають український досвід, знання та технологічні рішення.

    В Альянсі навіть створено окремий центр JATEC у Польщі, де українські військові та експерти разом із представниками НАТО систематизують уроки війни та адаптують їх до майбутніх доктрин Альянсу.

    І це відбувається на тлі колосального зростання самого українського ВПК.

    Лише у 2025 році Міністерство оборони допустило до експлуатації понад 1300 нових українських зразків озброєння та військової техніки — на 25% більше, ніж роком раніше. Найбільшу групу становили безпілотні авіаційні комплекси — понад 550 зразків. Ще понад 270 припало на різні боєприпаси.

    У 2026 році темпи не знизилися.

    Лише протягом травня Міноборони допустило до експлуатації 175 нових зразків, причому майже 93% із них були створені українськими виробниками.

    Brave1 водночас розширив фінансування найперспективніших технологій. У липні кластер разом із Силами оборони визначив 53 технологічні пріоритети у дев’яти напрямках, а максимальний грант для окремої розробки збільшено до 8 млн грн.

    Ще показовіші масштаби накопиченого фінансування. За перші три роки роботи Brave1 профінансував майже 1000 грантів на суму понад 5,8 млрд грн.

    Причому технологічний пошук ведеться одразу у кількох критичних напрямах.

    Навесні Міноборони тестувало нове покоління українських дронів-бомберів зі збільшеною дальністю, більшою вантажопідйомністю та захищеним каналом зв’язку.

    У квітні Brave1 випробував нові FPV-системи, спеціально створені для роботи в умовах активної російської радіоелектронної боротьби. У тестах брали участь одразу вісім українських виробників.

    Паралельно розвиваються перехоплювачі, роботизовані наземні системи, автономна навігація, комп’ютерний зір і системи прийняття рішень на основі ШІ.

    По суті, Україна зараз намагається вирішити одну фундаментальну проблему сучасної війни: як максимально прибрати військового з тієї точки, де його може вбити противник.

    Якщо вантаж можна доставити наземним роботом — людина не повинна їхати під FPV.

    Якщо дрон здатен сам знайти Shahed — оператору не потрібно вручну вести перехоплювач десятки кілометрів.

    Якщо автоматична турель реагує на FPV за секунди — військовому не треба самому стояти біля кулемета і чекати на дрон.

    Якщо міну можна підірвати перед наземною платформою — до неї не потрібно відправляти сапера.

    У цьому й полягає головна зміна українського defense tech: це вже не просто створення більшої кількості зброї. Це поступовий перехід до роботизованого та алгоритмічного поля бою, де людина визначає завдання, а дедалі більшу частину небезпечної роботи виконують машини.

    Саме тому український досвід сьогодні цікавить НАТО.

    Шекерінська наголошувала, що союзники вже використовують уроки України у питаннях безпілотних систем, радіоелектронної боротьби, швидкої адаптації та ухвалення рішень. Підтримка України, за її словами, одночасно допомагає самим країнам Альянсу вдосконалювати власне стримування та оборону.

    Тобто за чотири роки великої війни відбулася принципова зміна.

    На початку вторгнення Україна критично залежала від того, яку техніку партнери погодяться передати зі своїх запасів.

    У 2026 році ситуація вже інша: західні компанії інвестують в українську оборонну промисловість, НАТО вивчає українські технологічні рішення, а українські інженери створюють системи, яких ще кілька років тому не існувало навіть як окремої категорії озброєння.

    І саме турель, яка сама бачить FPV, чи робот із магнітом-сапером найкраще демонструють, у який бік рухається війна майбутнього: менше людей у зоні прямої небезпеки, більше роботів, сенсорів, алгоритмів і штучного інтелекту.

  • Завдяки Андрію Єльцеву чергова партія димових шашок відправляється на фронт

    Завдяки Андрію Єльцеву чергова партія димових шашок відправляється на фронт

    Відомий ізраїльський бізнесмен Андрій Єльцев та його компанії “Galocor OÜ” і “Appire FZCO” вчергове допоміг ЗСУ, задонативши на виробництво димових шашок для потреб 71-шої окремої аеромобільної бригади ДШВ, які уже передані на фронт.

    Завдяки Андрію Єльцеву чергова партія димових шашок відправляється на фронт
    Завдяки Андрію Єльцеву чергова партія димових шашок відправляється на фронт

    “Завдяки димовим шашкам, виготовленими на донат Андрія Єльцева, наші бійці мають ефективний засіб для маскування під час виконання бойових задач на передовій. Зокрема ми використовуємо дим для сховку від FVP та евакуації поранених” – зазначила військова 71-шої окремої аеромобільної бригади ДШВ.

    Нагадаємо, Андрій Єльцев та його компанії “Galocor OÜ” і “Appire FZCO”  уже не вперше допомагають ЗСУ гуманітарними грузами та ремонтом техніки, яка відправляється на передову.

  • Vyriy залучає $5 млрд: інвесторам обіцяють 25% річних, але без гарантії повернення коштів

    Vyriy залучає $5 млрд: інвесторам обіцяють 25% річних, але без гарантії повернення коштів

    На початку серпня Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зареєструвала дебютний випуск облігацій Vyriy Industries на 5 млрд грн. Папери трирічні, з офертою, номіналом в одну тисячу гривень та датою погашення 26 липня 2029 року. Купонна дохідність у перший рік — 25% з виплатою кожні 35 днів. Уже з 13 серпня через закритий недиверсифікований фонд Inzhur MilTech ці облігації стали доступними роздрібним інвесторам від тисячі гривень. Схема передбачає, що фонд як інституційний інвестор купує папери емітента, а громадяни, у свою чергу, купують сертифікати цього фонду.

    Vyriy позиціонує себе як одного з найбільших виробників FPV-дронів. За заявами компанії, її продукцію використовують понад 200 підрозділів Сил оборони, а кожен четвертий FPV на фронті її. У 2024-му виручка наближалася до мільярда гривень. Власник — Олексій Бабенко, водночас співвласник видання «Бабель». Кошти від розміщення, за офіційними поясненнями, підуть на поповнення оборотного капіталу та масштабування поставок.

    Але за цим стоїть інша реальність. 7 липня Державне бюро розслідувань провело обшуки більш ніж на сорока локаціях — офіс, виробництва, будинки родичів Бабенка, низка контрагентів. Слідство перевіряє можливе штучне завищення вартості безпілотників, поставлених у 2025 році за контрактами приблизно на 7 млрд грн. У матеріалах фігурує мережа з більш ніж 150 ФОПів і господарюючих суб’єктів з ознаками фіктивності, через які нібито створювалися завищені витрати. Сума операцій, що потрапили в поле зору фінмоніторингу, перевищувала 197 млн грн. Вилучили близько 40 млн грн готівки в офісі. Печерський суд пізніше відмовив у арешті 32,1 млн грн і повернув їх компанії. Бабенко наполягає, що дрони продавалися на 25–26% дешевше ринку, а мережа дрібних постачальників — звичайна практика локалізації.

    Найцікавіший пункт усієї конструкції стосується саме повернення грошей. Це не державні папери і не забезпечений заставою інструмент. Корпоративні облігації Vyriy незабезпечені. У документах фонду прямо зазначено, що держава не гарантує ні дохідність, ні повернення інвестицій. Серед перелічених ризиків — можливий дефолт емітента, реструктуризація його зобов’язань, проблеми з ліквідністю, девальвація та воєнні ризики.

    У разі банкрутства Vyriy Industries держателі облігацій (а через них — власники сертифікатів фонду) потрапляють у четверту чергу кредиторів за Кодексом України з процедур банкрутства. Спочатку задовольняються вимоги щодо зарплат, податків, забезпечених заставами та низки інших пріоритетних зобов’язань. Лише після повного погашення попередніх черг доходить до незабезпечених кредиторів. Якщо активів не вистачає — вимоги вважаються погашеними. Жодного спеціального механізму захисту, державного поручительства чи страхового покриття в конструкції немає. Інвестор фонду купує не прямий доступ до виробничих активів компанії, а вимогу до емітента, яка в процедурі банкрутства конкурує з усіма іншими незахищеними кредиторами.

    Раніше, у 2024–2025 роках, Vyriy вигравала великі тендери Агентства оборонних закупівель, але відмовлялася підписувати частину контрактів, посилаючись на перевантаження потужностей. У результаті фронт не отримав десятки тисяч дронів, а закупівлі частково зривалися.

    Паралельно Inzhur, заснований екснардепом Андрієм Журжієм, продовжує розвивати власні проєкти в нерухомості та енергетиці. Фонд Inzhur Energy стикався із судовими заборонами на будівництво газопоршневої станції в Софіївській Борщагівці через претензії місцевих жителів і прокуратури. Аудитори Deloitte другий рік поспіль видають думку із застереженням щодо керуючої компанії і третій рік відзначають суттєву невизначеність щодо безперервності її діяльності. Водночас Inzhur заявляє про плани залучити для Vyriy до 5 млрд грн і вже розглядає можливість короткострокового розміщення вільних коштів свого REIT-фонду в ті самі облігації.

    Фактично, Inzhur MilTech переносить частину ризику з виробника на інвестора. Якщо Vyriy зможе наростити виробництво і виконати заявлені показники, вкладники отримають дохід. Якщо ж компанія зіткнеться з проблемами, відповідати за свої інвестиції доведеться вже їм. Для оборонного бізнесу, де результати залежать не тільки від попиту на продукцію, але й від державних контрактів, регуляторних рішень та роботи самого виробника, це важлива деталь цієї пропозиції.

     

     

  • ГУР завдало нового удару по ППО РФ у Криму: уражено дві пускові С-400 та антену «Оріона»

    ГУР завдало нового удару по ППО РФ у Криму: уражено дві пускові С-400 та антену «Оріона»

    Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про чергову успішну операцію на території тимчасово окупованого Криму. На початку серпня оператори спецпідрозділу Group 13 завдали удару по елементах російської системи протиповітряної оборони та інфраструктурі безпілотної авіації. За даними розвідки, було уражено дві пускові установки зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф», а також антену управління російськими безпілотниками «Оріон».

    Про результати операції ГУР повідомило, оприлюднивши відео бойової роботи. На кадрах зафіксовано застосування новітніх багатоцільових морських платформ Magura, які виступали носіями FPV-дронів. Саме за допомогою цих безпілотників українські розвідники завдали ударів по російських військових об’єктах на півострові.

    У розвідці зазначили, що під час операції були уражені дві пускові установки С-400 та антена, яка використовувалася для управління російськими ударно-розвідувальними безпілотниками «Оріон». Офіційної інформації про ступінь пошкодження комплексів або їхнє повне знищення наразі не оприлюднено. Також ГУР не розкриває точного місця проведення операції з міркувань безпеки.

    У повідомленні української розвідки наголошується, що орієнтовні втрати російської армії внаслідок цієї операції можуть сягати десятків мільйонів доларів. Така оцінка пов’язана з високою вартістю сучасних засобів протиповітряної оборони та обладнання для керування безпілотними комплексами.

    Особливістю операції стало використання нового підходу до застосування морських безпілотників. Якщо раніше платформи Magura переважно використовувалися як ударні морські дрони проти кораблів або для атак безпосередньо власною бойовою частиною, то цього разу вони виконували роль мобільних платформ для запуску FPV-дронів. Це дозволило значно розширити можливості українських морських безпілотних систем і збільшити дальність ураження наземних цілей.

    Система С-400 «Тріумф» є одним із найсучасніших російських зенітних ракетних комплексів великої дальності. Вона призначена для боротьби з літаками, крилатими та балістичними ракетами, а також безпілотниками. Один дивізіон С-400 складається з кількох пускових установок, радіолокаційних станцій та командного пункту. Саме тому навіть ураження окремих пускових установок може суттєво знизити бойові можливості комплексу до моменту їхньої заміни або ремонту.

    Не менш важливою ціллю стала антена управління безпілотними літальними апаратами «Оріон». Ці російські БпЛА належать до класу середньовисотних ударно-розвідувальних безпілотників тривалого польоту та використовуються для ведення розвідки, коригування артилерійського вогню й нанесення ударів керованими боєприпасами. Пошкодження елементів системи управління може тимчасово обмежити можливості їхнього застосування на окремій ділянці.

    Спецпідрозділ Group 13 уже неодноразово проводив успішні операції проти російських військових об’єктів у Чорному морі та Криму. Саме цей підрозділ став відомим завдяки застосуванню морських дронів Magura проти кораблів Чорноморського флоту РФ, а також завдяки першому в історії знищенню повітряної цілі за допомогою морського безпілотника. За даними ГУР, за три роки діяльності підрозділ уразив понад два десятки російських військових цілей, включаючи кораблі, літаки та вертольоти.

    Це вже не перший успішний удар української розвідки по російських системах протиповітряної оборони у Криму. На початку серпня ГУР повідомляло про ураження двох російських радіолокаційних станцій за допомогою новітніх морських платформ Magura, оснащених FPV-дронами. Такі операції демонструють еволюцію українських безекіпажних морських систем, які дедалі частіше використовуються не лише проти кораблів, а й для високоточних ударів по наземних військових об’єктах.

    Офіційних коментарів Міністерства оборони Росії щодо заяви української розвідки на момент публікації не було. Також російська сторона не підтверджувала інформацію про втрати елементів комплексу С-400 або антени управління безпілотниками.

    Україна систематично завдає ударів по військовій інфраструктурі в тимчасово окупованому Криму, розглядаючи півострів як важливий логістичний та військовий плацдарм Росії. Основними цілями таких операцій залишаються системи протиповітряної оборони, аеродроми, склади боєприпасів, командні пункти та інші об’єкти, які забезпечують діяльність російських військ на південному напрямку. Остання операція Group 13 свідчить про подальший розвиток тактики застосування морських безпілотних платформ та їх інтеграції з FPV-дронами для ураження високовартісних військових цілей.