Daypolitico

Позначка: G20

  • Лаврова не захотіли бачити на спільному фото: на саміті G20 стався дипломатичний скандал

    Лаврова не захотіли бачити на спільному фото: на саміті G20 стався дипломатичний скандал

    У США скасували традиційне групове фотографування міністрів закордонних справ країн G20 після того, як представники низки держав відмовилися позувати поруч із очільником російського МЗС Сергієм Лавровим. Дипломатичний інцидент стався під час зустрічі в Атланті 30 жовтня.

    Про це повідомляють Reuters та Bloomberg. За інформацією журналістів, рішення ухвалили американські організатори після заперечень з боку європейських делегацій.

    Одним із противників спільного фотографування з російським міністром став очільник МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль. Він наголосив, що через продовження російської агресії проти України відносини з Москвою не можуть вважатися нормальними.

    Німецький дипломат пояснив, що міжнародні переговори залишаються необхідними навіть за наявності серйозних суперечностей, однак учасники зустрічі повинні уникати символічних жестів, які можуть створювати хибне враження про відновлення звичайних відносин із Росією.

    За даними Reuters, проти спільного фото з Лавровим виступила приблизно третина учасників зустрічі, зокрема представники Канади та Австралії.

    Спочатку дипломати розглядали можливість зробити два окремі знімки — один за участю російського міністра, інший без нього. Проте зрештою фотографування повністю виключили з програми.

    У Державному департаменті США пояснили це прагненням уникнути зайвого конфлікту, який міг би відвернути увагу від основних питань переговорів.

    Зустріч міністрів G20 проходить на тлі розбіжностей між провідними державами щодо війни Росії проти України та подальших відносин із Москвою.

    Попри скасування фотографування, офіційні переговори відбулися. Учасники обговорюють глобальні економічні виклики, міжнародну безпеку та наслідки військових конфліктів.

     

  • Небезпечний реверанс диктатору: Берлін і Варшава б’ють на сполох через запрошення Путіна на саміт «Великої двадцятки» у Маямі

    Небезпечний реверанс диктатору: Берлін і Варшава б’ють на сполох через запрошення Путіна на саміт «Великої двадцятки» у Маямі

    Ініціатива Білого дому щодо повернення очільника кремлівського режиму Володимира Путіна за стіл світової дипломатії спровокувала хвилю серйозного занепокоєння та жорсткої критики серед ключових європейських союзників. Запрошення російського диктатора на майбутній саміт лідерів країн «Великої двадцятки», запланований на середину грудня дві тисячі двадцять шостого року на території гольф-комплексу Trump National Doral у Маямі під головуванням президента США Дональда Трампа, стало відвертим ударом по спільній лінії міжнародної ізоляції агресора. Американська сторона намагається виправдати цей ризикований жест необхідністю прямого обговорення припинення війни в Україні, проте лідери провідних держав Східної та Центральної Європи попереджають про катастрофічні побічні наслідки подібних дипломатичних кроків, які здатні не наблизити мир, а лише розпалити нові апетити загарбників.

    Найбільш різко та відверто на намір посадити лідера держави-агресора за один стіл із лідерами вільного світу відреагував прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Польський керманич нагадав про історичні паралелі, провівши прямий зв’язок із дискусіями під час першої каденції американського президента, коли на міжнародному саміті в Канаді вже лунали подібні заклики до реабілітації Москви. Тоді більшість партнерів справедливо вказали, що залучення очільника РФ стане фактичним виправданням його реваншизму, а сьогоднішня ситуація є незрівнянно гіршою та небезпечнішою. Очільник польського уряду підкреслив, що хоча Варшава не має прямого впливу на персональний список запрошених гостей американського саміту, його особистий політичний досвід категорично застерігає від подібних ілюзій. На його переконання, за нинішніх обставин Кремль сприйме таке запрошення не як стимул до пошуку компромісів, а виключно як слабкість західного табору та пряме заохочення до продовження своєї агресивної й варварської політики.

    Своєю чергою, офіційний Берлін також продемонстрував украй прохолодну та стриману реакцію на американську ініціативу. Речник федерального уряду Німеччини Штефан Корнеліус заявив, що німецька влада взяла до відома факт запрошення господаря Кремля, однак підкреслив відсутність будь-якого рішення щодо його реального приїзду з боку самого російського керівництва. У Берліні наголосили, що підготовка до саміту триває у тісній координації з міжнародними союзниками, але базова позиція залишається непохитною: на тлі не припиненої кровопролитної війни в Україні для німецького уряду не може бути жодної мови про повернення до так званих нормальних відносин із Російською Федерацією.

    Подібна одностайність Берліна та Варшави засвідчує глибоку кризу у поглядах на механізми завершення війни між новою адміністрацією у Вашингтоні та європейськими столицями. Надання кремлівському диктатору респектабельної міжнародної трибуни без попередніх реальних кроків до виведення військ та припинення ракетного терору ризикує зруйнувати світовий порядок і легітимізувати силовий переділ кордонів. Європейська спільнота наполягає на тому, що справедливий мир не може будуватися на кулуарних реверансах, а єдиним надійним шляхом до безпеки континенту залишається подальше посилення санкційного зашморгу та безкомпромісна всебічна підтримка української оборони.

  • Територіальні вимоги РФ прибрали з переговорного порядку денного — Зеленський

    Територіальні вимоги РФ прибрали з переговорного порядку денного — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що так звані «анкориджські домовленості» більше не є частиною нинішнього переговорного процесу щодо завершення війни. За його словами, переговори відійшли і від питання нейтрального статусу України, і від формули «3+2», яку пов’язували з вимогами Росії щодо окупованих українських територій.

    Формула «3+2» стосувалася російських вимог щодо визнання її суверенітету над Кримом, Донецькою та Луганською областями, а також окупованими частинами Херсонської та Запорізької областей. Зеленський наголосив, що нинішній переговорний процес уже відійшов від такої моделі.

    Президент окремо відзначив роль американської сторони, але заявив, що найбільше значення для зміни переговорної позиції мала ситуація на фронті та дії Збройних сил України. За його словами, відсутність значних російських просувань дає Києву можливість не погоджуватися на вимоги Москви, які українська сторона вважає неприйнятними.

    Паралельно Зеленський назвав три напрями, які нині обговорюються зі Сполученими Штатами як можливі кроки до припинення вогню. Перший — взаємна відмова від ударів по енергетичній інфраструктурі. Другий — домовленості щодо безпеки судноплавства та морських перевезень у Чорному морі. Третій — новий тристоронній формат переговорів за участю України, США та Росії.

    Водночас конкретний майданчик для такої зустрічі ще не визначений. Зеленський 24 вересня назвав серед можливих варіантів саміт G20 у грудні, зазначивши, що питання тристоронньої зустрічі вже обговорювалося з американською стороною.

    При цьому реального припинення вогню поки немає. Кремль того ж дня знову заявив, що Росія не погоджується на «тимчасове перемир’я» і наполягає на досягненні, за формулюванням Москви, остаточного миру. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що позиція РФ у цьому питанні не змінилася.

    Таким чином, станом на 24 вересня головна зміна полягає в тому, що за твердженням Зеленського, переговори відійшли від «анкориджської» формули та російських територіальних вимог у форматі «3+2», тоді як США просувають більш вузькі практичні кроки — енергетичну деескалацію, безпеку в Чорному морі та новий тристоронній раунд переговорів.

    Водночас це поки не означає досягнення домовленості про мир чи припинення вогню: сторони залишаються на різних позиціях щодо самого формату перемир’я та подальших умов переговорів.

  • Страх перед ізоляцією та втеча до Китаю: Путін проігнорує саміт G20 із Трампом заради безпечного візиту до Сі Цзіньпіна

    Страх перед ізоляцією та втеча до Китаю: Путін проігнорує саміт G20 із Трампом заради безпечного візиту до Сі Цзіньпіна

    Російський диктатор Володимир Путін готується здійснити показовий дипломатичний візит до Китайської Народної Республіки для участі в саміті лідерів Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, який прийматиме очільник КНР Сі Цзіньпін. Водночас кремлівський лідер з високою ймовірністю демонстративно проігнорує саміт країн «Великої двадцятки» у Сполучених Штатах Америки, попри перспективу особистої зустрічі з американським президентом Дональдом Трампом. Для глави держави-агресора ця поїздка до Шеньчженя у листопаді дві тисячі двадцять шостого року може стати першою особистою участю у заходах цього далекосхідного формату ще з дві тисячі сімнадцятого року. Окремі представники російського дипломатичного корпусу навіть плекали наївні сподівання щодо організації на полях китайського форуму безпрецедентної тристоронньої зустрічі лідерів трьох ядерних наддержав, намагаючись нав’язати Вашингтону новий формат геополітичного торгу.

    Проте за показною активністю Москви на східному напрямку криється банальне небажання ризикувати та панічний страх перед неминучою дипломатичною ганьбою на Заході. Імовірність появи очільника Кремля на форумі G20 у Флориді наразі оцінюється як мізерна, оскільки російський диктатор уже кілька років послідовно цурається багатосторонніх міжнародних майданчиків, де зберігається реальний ризик жорсткого протистояння із західними союзниками України. Перспектива відкритого конфлікту з делегаціями європейських держав, Канади, Японії, Південної Кореї та Австралії, а також високий ризик неочікуваної особистої появи на саміті президента України Володимира Зеленського заганяють російського автократа у глухий кут. Зустріч тет-а-тет із принциповими опонентами, які вимагають покарання за скоєні воєнні злочини, не вкладається у затишну картинку внутрішньої пропаганди, через що режим надає перевагу візитам виключно до дружніх або залежних авторитарних столиць.

    У цьому контексті участь у саміті в Китаї розглядається Москвою як чи не єдина можливість отримати найпомітнішу міжнародну трибуну з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну. Водночас геополітична шахівниця навколо Пекіна виглядає значно складнішою, ніж намагається демонструвати російська пропаганда. Сам китайський лідер веде власну прагматичну гру, балансуючи між економічними зв’язками з агресором та збереженням критично важливих ринків на Заході. Уже найближчими днями Сі Цзіньпін планує особисто відвідати Вашингтон задля прямих переговорів із Дональдом Трампом. Цей діалог розгортатиметься на надзвичайно напруженому тлі, адже глава Білого дому щойно підписав жорсткий закон про нищівні санкції проти Росії, ставлячи китайського партнера перед складним вибором щодо подальшої токсичної підтримки Москви.

    Додаткової інтриги навколо майбутнього східного вояжу додають і постійні чутки щодо стану здоров’я самого очільника Піднебесної. Нещодавня відсутність Сі Цзіньпіна на офіційній вечері лідерів країн БРІКС викликала хвилю спекуляцій у світовому інформаційному просторі щодо можливого перенесеного інсульту та фізичної спроможності довгостроково утримувати важелі влади. Попри це, Москва відчайдушно намагається вхопитися за китайський вектор як за рятівне коло у морі тотальної світової ізоляції. Втеча Путіна від діалогу на саміті двадцятки на користь безпечного китайського прийому вкотре підтверджує незворотну васальну залежність сучасного Кремля від настроїв у Пекіні.

  • «Я про це не думав»: Трамп зробив заяву про запрошення Путіна на G20

    «Я про це не думав»: Трамп зробив заяву про запрошення Путіна на G20

    Президент США Дональд Трамп заявив, що поки не визначився, чи запрошувати Володимира Путіна на саміт «Групи двадцяти», який Сполучені Штати прийматимуть у Маямі наприкінці 2026 року. Відповідаючи на пряме запитання журналіста про Росію, американський лідер сказав, що ще не думав про це питання, але пообіцяв його розглянути.

    Розмова відбулася під час спілкування Трампа з пресою після оголошення деталей майбутнього саміту G20. Президент США підтвердив, що захід відбудеться у його комплексі Doral поблизу Маямі. Також він заявив, що США планують запрошувати на зустріч не лише членів G20, а й окремі країни як спостерігачів. Зокрема, Трамп уже повідомив про запрошення Польщі.

    Коли журналісти запитали, чи буде запрошена Росія, Трамп відповів: «Цікаве питання. Я про це не думав». Після уточнення він повторив, що справді ще не розглядав це питання, і додав, що має намір подумати над ним.

    Пізніше Трампа окремо запитали, чи хотів би він бачити на G20 Путіна та голову КНР Сі Цзіньпіна. Президент США відповів, що хотів би їхньої участі, якщо вони самі цього захочуть, однак зазначив, що потенційно вони могли б приїхати у статусі спостерігачів. За його словами, якщо такий інтерес буде, Вашингтон готовий це обговорювати.

    Ця заява привернула увагу ще й тому, що раніше у США вже з’являлася інформація про можливе запрошення Путіна на саміт. У квітні Reuters із посиланням на повідомлення американських медіа писав, що Трамп нібито мав намір запросити російського президента на зустріч G20 у Маямі. Після цього Кремль заявляв, що участь Путіна в саміті можлива, але остаточного рішення не було.

    Таким чином, нова відповідь Трампа виглядає менш визначеною, ніж попередні повідомлення. Офіційного підтвердження того, що запрошення Путіну вже направлене або буде направлене, зараз немає.

    Саміт G20 у США має стати одним із найбільших міжнародних заходів 2026 року. Трамп ще раніше оголосив, що зустріч лідерів відбудеться у Trump National Doral Miami — його гольф-комплексі неподалік міжнародного аеропорту Маямі.

    Питання про участь Путіна особливо чутливе через продовження війни Росії проти України та активізацію дипломатичних контактів між Вашингтоном і Москвою.

    Лише 3 вересня Reuters повідомляв про нові сигнали щодо можливого переговорного процесу. Путін заявив про ймовірність мирної угоди, тоді як Володимир Зеленський повідомив, що американські переговорники найближчим часом мають відвідати і Київ, і Москву. Сам Трамп також заявляв про бажання провести нову зустріч із Путіним, однак пов’язував її з перспективою реального просування до мирної домовленості.

    Особисто Трамп і Путін востаннє зустрічалися на саміті в Анкориджі на Алясці. Після цього між ними зберігалися контакти, однак прориву в питанні завершення війни Росії проти України досягнуто не було.

    Можлива поява Путіна на великому міжнародному саміті у США мала б не лише дипломатичне, а й символічне значення. Росія формально залишається членом G20, попри міжнародну ізоляцію Москви після повномасштабного вторгнення в Україну.

    Сам формат «Групи двадцяти» об’єднує найбільші економіки світу, тому питання участі Росії постійно стає предметом політичних дискусій. Водночас країна не виключена зі складу G20, а російські делегації продовжують брати участь у роботі формату на різних рівнях.

    На цьому тлі слова Трампа залишають питання відкритим. З одного боку, він не підтвердив, що запрошення Путіна готується. З іншого — не виключив такої можливості й навіть заявив, що готовий обговорювати участь Путіна та Сі Цзіньпіна як спостерігачів.

    Це також вписується в ширший курс Трампа на збереження особистого дипломатичного каналу з Кремлем. Упродовж останніх місяців він неодноразово говорив про можливість нової зустрічі з Путіним, але наголошував, що вона матиме сенс лише тоді, коли буде шанс просунутися до домовленостей щодо війни.

    Тому остаточний склад гостей майбутнього саміту G20, зокрема можливість участі російського президента, може залежати від розвитку переговорів між Росією, Україною та США протягом найближчих місяців.

    Поки ж офіційна позиція Трампа зводиться до того, що рішення немає: питання запрошення Путіна він назвав цікавим і пообіцяв над ним подумати.

  • Дипломатичний демарш на саміті G20: раптова поява міністра РФ розлютила союзників та зірвала спільне фото

    Дипломатичний демарш на саміті G20: раптова поява міністра РФ розлютила союзників та зірвала спільне фото

    Рішення Сполучених Штатів запросити представника країни-агресора на офіційну зустріч міністрів фінансів країн «Великої двадцятки» у місті Ешвілл, штат Північна Кароліна, спричинило хвилю дипломатичного обурення серед ключових міжнародних партнерів. Присутність російського міністра фінансів Антона Сілуанова за одним столом із західними колегами стала першим прецедентом участі посадовця з РФ на подібному дипломатичному рівні з 2022 року.

    Засідання фінансового блоку «двадцятки» відкрив очільник Міністерства фінансів США Скотт Бессент. Проте поява чиновника з Москви одразу спровокувала відкрите невдоволення з боку європейських делегацій, які наголосили на неприпустимості толерування держави, що веде повномасштабну загарбницьку війну.

    Міністр фінансів Польщі Анджей Доманський публічно висловив безкомпромісну позицію та нагадав колегам про триваючу збройну агресію проти України.

    «Ми не довіряємо Росії. Вони постійно брешуть, і треба бути дуже, дуже обережним, обговорюючи з ними будь-які питання», – висловив свою позицію польський міністр.

    Жорстку оцінку подіям дав і міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль. За його словами, в той час, як Європейський Союз готує черговий пакет потужних санкційних обмежень проти Москви, допуск російського посадовця на переговори в Ешвіллі надсилає надзвичайно тривожний сигнал щодо готовності Вашингтона координувати спільні зусилля з тиску на Кремль.

    «Мені хотілося б отримати від американської сторони чіткіші роз’яснення щодо того, що його не слід приймати тут як звичайного гостя», – зауважив міністр.

    Напруга під час зустрічі призвела до повного зриву протокольних традицій. Більшість представників країн G20 категорично відмовилися від спільної офіційної фотосесії з російським посадовцем. У підсумку традиційне пам’ятне фото було зроблене без участі представника РФ.

    Показовий демарш міжнародних партнерів відбувся на тлі спроб Кремля використати майданчик для власної легітимізації та заяв про очікування запрошення російського диктатора на майбутній грудневий саміт лідерів у Маямі.

     

  • Трамп готовий бачити Путіна на саміті G20 у США: що стоїть за можливим запрошенням і як реагує світ

    Трамп готовий бачити Путіна на саміті G20 у США: що стоїть за можливим запрошенням і як реагує світ

    Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість запросити Володимира Путіна на саміт G20, який має відбутися у грудні 2026 року в Маямі. Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела в американській адміністрації та Державному департаменті США. Йдеться про один із найбільш резонансних дипломатичних сигналів останнього часу, який може суттєво вплинути на геополітичний баланс і позиції Заходу щодо Росії.

    За інформацією видання, зустріч світових лідерів планують провести на території приватного гольф-курорту Трампа «Doral» у Маямі. У Держдепі наголошують, що чинна адміністрація прагне забезпечити «ефективний і продуктивний саміт», а тому не виключає участі Росії у всіх засіданнях. Сам Трамп під час спілкування з журналістами підтвердив, що не бачить проблеми у можливому візиті російського президента, підкресливши свою традиційну позицію щодо необхідності діалогу навіть із опонентами: за його словами, розмова з усіма сторонами може бути «дуже корисною».

    Втім, попри ці заяви, офіційних запрошень наразі не розіслано, і остаточне рішення ще не ухвалене. Більше того, навіть у самій Росії звучать суперечливі сигнали. Заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Панкін стверджує, що запрошення вже було направлене «на найвищому рівні», тоді як речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що формат участі Росії ще визначається і залежатиме від подальших обставин.

    Ця ситуація розгортається на тлі триваючої війни Росії проти України та збереження санкційного тиску з боку Заходу. Після повномасштабного вторгнення у 2022 році Росія фактично опинилася в частковій міжнародній ізоляції, а її участь у ключових глобальних форматах стала предметом політичних дискусій. Саміт G20 залишається одним із небагатьох майданчиків, де представники РФ можуть потенційно взаємодіяти з лідерами провідних економік світу.

    Експерти звертають увагу, що можливе запрошення Путіна може бути частиною ширшої стратегії США. Зокрема, йдеться про спробу відновити канали комунікації з Москвою або ж використати саміт як інструмент дипломатичного тиску. Водночас така ініціатива викликає занепокоєння серед союзників Вашингтона, адже може бути сприйнята як сигнал пом’якшення позиції щодо Росії.

    Критики цієї ідеї наголошують, що допуск Путіна до саміту G20 без суттєвих змін у його політиці може підірвати єдність Заходу та створити небезпечний прецедент. Зокрема, українські та європейські політики неодноразово заявляли, що Росія має нести відповідальність за свої дії, а не повертатися до глобальних переговорних форматів без виконання міжнародних вимог.

    На цьому тлі показовою є реакція частини експертного середовища. Голова організації «Україна в НАТО» Юрій Романюк зазначив, що подібні кроки можуть грати на руку Кремлю, адже створюють додаткову напругу між союзниками та послаблюють консолідовану позицію Заходу. У ширшому контексті це також може вплинути на переговорні процеси щодо війни в Україні, де будь-які сигнали про «нормалізацію» відносин із Росією сприймаються вкрай чутливо.

    Варто також враховувати, що сам формат G20 передбачає участь як західних країн, так і держав Глобального Півдня, багато з яких займають більш нейтральну позицію щодо війни. Саме тому питання участі Росії часто стає компромісним і залежить від балансу інтересів усіх сторін.

    Окрему увагу привертає й місце проведення саміту — приватний курорт Трампа. Це додає політичного та іміджевого виміру події, адже поєднує державну дипломатію з особистим бізнес-простором президента США. Подібне рішення може викликати додаткові дискусії як у самих США, так і серед міжнародних партнерів.

    Наразі ситуація залишається невизначеною. Чи буде надіслано офіційне запрошення Путіну, чи погодиться він на участь і якою буде реакція інших країн — ці питання залишаються відкритими. Водночас уже зараз зрозуміло, що сама можливість такого кроку свідчить про складність сучасної геополітики, де навіть у період гострих конфліктів зберігається потреба у діалозі, хай і суперечливому.

    Саміт G20 у Маямі може стати не просто економічним форумом, а ключовою подією, яка визначить подальший формат взаємодії між світовими лідерами в умовах нової глобальної реальності — з війною в Європі, напруженням у відносинах між США і Китаєм та зростанням ролі регіональних конфліктів.

  • США хочуть повернути РФ у глобальну політику: у Польщі пояснили, навіщо це Вашингтону

    США хочуть повернути РФ у глобальну політику: у Польщі пояснили, навіщо це Вашингтону

    Колишній міністр закордонних справ Польщі, сенатор Ґжеґож Схетина заявив, що США розглядають можливість часткового повернення Росія у глобальну політику. На його думку, головна стратегічна мета Вашингтона полягає в тому, щоб послабити союз Москви з Китаєм і переформатувати баланс сил на світовій арені.

    Про це він заявив в ефірі проєкту Slawa.tv «Український фокус. День» на телеканалі «Еспресо», коментуючи нові тенденції у зовнішній політиці США.

    За словами Схетини, американська адміністрація прагне показати, що Росія може залишатися гравцем у глобальній політиці, якщо погодиться на певні правила гри. Йдеться не про повноцінне повернення до міжнародної спільноти, а радше про обмежену взаємодію в рамках конкретних інтересів.

    «США хочуть продемонструвати, що Росія може бути партнером у визначених питаннях. Це глобальний формат, спрямований на те, щоб відтягнути її від Китаю», — пояснив польський політик.

    Водночас він висловив скепсис щодо реалізації такого сценарію. За його словами, співпраця між Москвою та Пекіном за останні роки стала настільки глибокою, що розірвати її буде надзвичайно складно. Росія дедалі більше залежить від Китаю економічно, технологічно та політично, що робить її маневр у бік Заходу малоймовірним.

    Експерти також відзначають, що після початку повномасштабної війни проти України Росія значно активізувала співпрацю з Китаєм, зокрема у сфері торгівлі енергоносіями, фінансових розрахунків і технологій. Китай став одним із ключових економічних партнерів Москви, що частково компенсувало втрати від західних санкцій.

    На цьому тлі США можуть прагнути хоча б частково зменшити рівень цієї залежності, створивши альтернативні канали взаємодії з Росією. Однак така стратегія викликає серйозні дискусії як серед союзників Вашингтона, так і всередині самих США.

    Схетина звернув увагу ще на один важливий аспект — дипломатичні сигнали, які можуть свідчити про зміну підходу. Зокрема, він згадав можливу участь Росії у міжнародних самітах, включно з «Групою двадцяти» — G20.

    На його думку, такі кроки можуть бути частиною тестування позиції міжнародної спільноти.

    «Американці перевіряють реакцію. Якщо країни G20 чітко заявлять, що Росія не має бути на цих зустрічах, Вашингтон змушений буде це врахувати», — зазначив він.

    Водночас польський політик наполягає, що ізоляція Росії має залишатися пріоритетом для міжнародної спільноти. Він підкреслив, що президент РФ Володимир Путін несе повну політичну відповідальність за війну проти України і не повинен повертатися до глобальних політичних процесів.

    «Путіна слід відсторонити від світової політики. Він має бути ізольований і розуміти, що є агресором», — наголосив Схетина.

    Ця позиція відображає настрої значної частини європейських політиків, які вважають, що будь-які спроби нормалізації відносин із Росією без припинення війни можуть підірвати міжнародне право та створити небезпечний прецедент.

    У ширшому контексті дискусія про роль Росії у світі пов’язана з глобальним переформатуванням системи міжнародних відносин. Після 2022 року світ дедалі більше рухається у бік багатополярності, де зростає роль регіональних центрів сили та стратегічних альянсів.

    Для США ключовим викликом залишається протистояння з Китаєм, яке охоплює економічну, військову та технологічну сфери. У цьому контексті будь-яке послаблення російсько-китайського партнерства може розглядатися як стратегічна перевага.

    Водночас існує ризик, що надмірно прагматичний підхід до Росії може послабити єдність Заходу. Країни Європи, особливо ті, що безпосередньо межують із Росією, значно обережніше ставляться до будь-яких спроб діалогу з Кремлем.

    Крім того, питання участі Росії в міжнародних форматах залишається політично чутливим. Після повномасштабного вторгнення багато міжнародних організацій обмежили або припинили співпрацю з Москвою, а її участь у глобальних форумах стала предметом постійних дискусій.

    Заява Ґжеґожа Схетини підкреслює складність сучасної геополітичної ситуації. США можуть шукати нові підходи до взаємодії з Росією, однак такі кроки стикаються з серйозними обмеженнями — як через війну в Україні, так і через глибоку інтеграцію Москви з Пекіном.

    Подальший розвиток цієї стратегії залежатиме від кількох факторів: динаміки війни, позиції союзників США, а також внутрішньополітичних рішень у самому Вашингтоні. Водночас очевидно, що питання місця Росії у світовій політиці залишатиметься одним із ключових у найближчі роки.

  • «Велика двадцятка» зменшує підтримку України на тлі тиску щодо мирних переговорів — Financial Times

    «Велика двадцятка» зменшує підтримку України на тлі тиску щодо мирних переговорів — Financial Times

    На саміті «Великої двадцятки» (G20), що відбувся у Ріо-де-Жанейро, було прийнято декларацію, в якій спостерігається послаблення підтримки України з боку світових лідерів. Аналіз цього документу, проведений Financial Times, вказує на зростаючий тиск на Україну, а також на світову спільноту для припинення війни через мирні переговори з Росією.

    У ній Україні присвячено лише один параграф проти семи, які були на минулому саміті в Нью-Делі.

    Раніше узгоджена критика Росії пом’якшилася і містить лише загальну згадку «людських страждань», спричинених вторгненням. І немає критики обстрілів цивільної інфраструктури та ядерних загроз.

    В узгодженій учора заяві згадуються «негативні додаткові наслідки війни» і вітаються «ініціативи, які підтримують всеосяжний, справедливий і міцний мир».

    Хоча «Велика двадцятка» вже другий рік поспіль відмовляються відкрито засудити вторгнення РФ, торік у заяві було набагато більше конкретики.

    Джерело повідомило, що деякі європейські країни намагалися зробити формулювання жорсткішими, «але ніхто не хотів заходити надто далеко, інакше почалася б бійка і не було б ніякої заяви».

    У підсумку центральні теми декларації – оподаткування надбагатих людей, скорочення бідності, припинення вогню в секторі Газа, реформа Радбезу ООН і зміна клімату.