Позначка: Галина Данильченко

  • Яскраве життя та пригоди очільника Запоріжжя

    Яскраве життя та пригоди очільника Запоріжжя

    Скоро рік, як Іван Федоров був призначений на посаду голови Запорізької ОВА.  За цей короткий термін Федоров встиг стати фігурантом цілого ряду гучних скандалів пов’язаних з тотальною корупцією, “російською гадалкою”, “фейковим полоном” та навіть замовним вбивством.

    Почнемо з того, що Іван Федоров прийшов на посаду голови Запорізької ОВА уже із значним корупційним та бандитським шлейфом. Будучи мером Мелітополя, Федоров запам’ятався жителям “комунальним рекетом” та зв’язками з криміналітетом, зокрема місцевим бандитом-рецидивістом Артуром Горобцем (Тучою).

    Артур Туча входив до силового блоку Івана Федорова та попереднього мера Мелітополя, а нині народного депутата Сергія Мінько. Федоров і Мінько – давні друзі та партнери, разом з Артуром Горобцем  в матеріалах правоохоронців проходили як ОЗУ “Мелітопольські”.

    Артур Туча для Федорова та Мінько вирішував ряд задач – від фізичного усунення неугодних до банального рекету. Достовірно відомі наступні факти тиску на мелітопольських підприємців, зокрема ювелірів та фермерів. Щоб заставити платити фермерів Артур Туча палив урожай та сільскгосп техніку. Стосовно ювелірів, Федоров давав вказівку комунальним службам виключати світло в районі їх крамниць, а в цей час Артур Туча їх грабував. Так повторювалось до тих пір, поки ювеліри не погоджувались платити Федорову.

     

    Врятувати “полоненого Федорова”

    Але як з таким бэкграундом Володимир Зеленський призначив Івана Федорова головою Запорізької обласної військової адміністрації?

    Як ми повідомляли раніше, коли росіяни захопили Мелітополь, Федоров залишився як основний претендент на мера окупованого міста. Він “дружив” з російськими генералами, вони були частими гостями його нового офісу у ДК “Шевченко” (площа Перемоги, 4), все йшло до офіційного призначення.

    Водночас росіяни, навівши довідки про Федорова, його зв’язки з криміналітетом та наркотичну залежність передумали, так як Мелітополь для них має особливе стратегічне та ідеологічне значення. Замість Федорова мером окупованого міста стала маловідома, але без наркотичної залежності та кримінального шлейфу Галина Данильченко. Після чого Федоров вирішив повернутися на підконтрольну Україні територію, вигадавши історію про полон.

    Варто відзначити, що ці події відбувались у перші дні війни в умовах загального хаосу. Тож в “історію Федорова про полон” повірили, в першу чергу Володимир Зеленський, який підключив дипкорпус та виступив зі зверненням до міжнародної спільноти. Федорова відразу відпустили в обмін на “9 солдат-строковиків”.

    Увагу журналістів привернув “здоровий та сяючий” вигляд “полоненого Федорова”, на відміну від інших мерів Запорізької області, що повернулись з російського полону. Нагадаємо, першого заступника мера Енергодара Івана Самойдюка протримали в полоні майже рік  – він повернувся у тяжкому фізичному та моральному стані. Ще менше пощастило меру Дніпрорудного Запорізької області Євгену Матвєєву, тіло якого нещодавно повернули з російського полону.

    ФОТО: Іван Федоров в чудовій фізичній формі роздає інтерв’ю після “російського полону”

    Питання, чому так “повезло” в російському полоні саме Івану Федорову. Можливо через рідного дядю в Москві, який працював у силових структурах, чи завдяки імовірним контактам з російськими спецслужбами в Мінську та Стамбулі та відкритим рахункам в російському АТ “МОСКОМБАНК”, які Иван Федоров чомусь посоромився вносити в свою декларацію, але які знайшли журналісти нашого видання.

    ФОТО: Фото – джерело НЕНЬКА.ІНФО

    Але факт залишається фактом, після вдалого повернення з “російського  полону”, Іван Федоров стає частим гостем всеукраїнських телеканалів, у нього що не кожен день беруть інтерв’ю. А згодом Володимир Зеленський призначає “героя” головою Запорізької ОВА.

    ФОТО: Володимир Зеленський зустрічає Івана Федорова після повернення з “полону”

     

    Самий скандальний губернатор

    Варто відзначити, що в українських спецслужб все ж таки були питання до призначення Федорова на посаду голови Запорізької ОВА.  Зокрема,  один з висновків СБУ був негативним, але “піар” переміг. Тож Федорова все ж призначили, що стало початком історії про “самого зашкварного губернатора”.

    Розпочав Іван Федоров своє “правління” із заміни мера Запоріжжя Анатолія Куртєва на свою людину – Регіну Харченко.

    ФОТО: Іван Федоров представяє журналістам нового мера Регіну Харченко

    Зробили це в не зовсім законний спосіб, тому суди йдуть по цей час. Але для заміни мера в ручному режимі та захоплення управління містом з мільярдним бюджетом Федорову потрібно було прибрати всіх “неугодних”.

     

    Вбивство Максима Денщика, в причетності до якого звинувачують Івана Федорова

    Тож в рамках зміни “влади” в Запоріжжі відбувається вбивство юриста Запорізької мерії Максима Денщика. З відео-інтерв’ю Максима  Денщика, яке він встиг дати буквально за тиждень до вбивства, і яке було опубліковане уже після його смерті, Денщик детально розказує про свій конфлікт з Іваном Федоровим та тиск з вимогою піти з посади.

    ФОТО: Скрін з Фейсбук Максима Денщика про погрози від Івана Федорова. Фото з місця вбивства Денщика через місяць

    Також варто відзначити, що після вбивства Максима Денщика у місті не тільки не ввели план-перехоплення для оперативного затримання кілера, але й зняли всі мобільні блокпости, що наводить на певні думки, на кшталт того, що хтось впливовой хотів дати можливість кілеру виїхати за межі області.

    В контексті вбивства Максима Денщика знову виринає фігура мелітопольського бандита Артура Тучі.

    Варто сказати, що після “чудесного” визволення з полону та повернення на підконтрольну Україні територію свого хазяїна – Івана Федорова, Артур Туча лишився в Мелітополі та займався звичними справами – грабежем та рекетом.

    На цей раз жертвами Тучі стали українці, які не змогли виїхати з окупованих територій. З них Туча та його банда, через грабіж та тортури вимагали гроші, за якоби “роботу на росіян”. Інформація дійшла до місцевої адміністрації і Артур Туча був затриманий росіянами, про що повідомляли місцеві ЗМІ.

    Але стається “чергове чудо” – невдовзі після арешту Артур Туча пропадає з російської в’язниці і з’являється біля Івана Федорова в Запоріжжі. Таке “чудо” для свого “ручного рекетира” міг організувати тільки Іван Федоров через контакти з окупаційною владою.

    Місцем базування для себе та інших членів Мелітопольської банди Туча вибрав ресторан Lihoy в центрі міста. Lihoy належить членам іншого запорізького злочинного угруповання – ОЗУ Арташі, позиції яких похитнулись після введення Володимиром Зеленським санкцій проти їх ватажка – Арташеса Саргсяна.

    Незважаючи санкції накладені Президентом, Іван Федоров наближає до себе Арташів з призначенням на пост мера Регіни Харченко, яка раніше працювала в їх юридичній компанії та купуючи дрони по завищеним в 2 рази цінам у фірми, в числі засновників яких ті ж самі представники ОЗУ Арташі.

    Тож не дивно, що слід вбивці Максима Денщика привів правоохоронців до ресторану Lihoy, де проходили общуки. До речі, після проведення обшуків ресторан Lihoy було закрито, а двоє членів з ОЗУ Мелітопольські, в тому числі Артур Туча, відправились в СІЗО.

    Згодом, щоб витягнути Артура Тучу з СІЗО, його коханка та, водночас, ще одна юристка ОЗУ Арташі, Тетяна Щербань робить спробу дачі хабара голові ДСР Запоріжжя Олександру Богдану в розмірі 100 тисяч доларів, але той відмовляється.

    Пізніше, коханка Тучі та водночас його адвокатка Тетяна Щербань, через Фебсбук публічно звинувачує Олександра Богдана та представників іншого запорізького ОЗУ Тайсони, з якими в Арташів давній конфлікт за розподіл сфер впливу, у нападі на її машину. На наступний день суддя Орджонікідзевського суда Юлія Геєць приймає рішення випустити Артура Тучу під заставу, яке пізніше буде скасоване в апеляції.

    ФОТО: Щоб визволити коханця Артура Тучу адвокат Тетяна щербань звинувачує топ силовиків у нападі

    В даному контексті цікава деталь – Артур Туча знаходився під вартою у справі про вимагання (рекет), але за повідомленнями ЗМІ, найближчим часом йому мали вручити підозру у справі про вбивство Максима Денщика, по якій уже проходить частина його банди.

     

    Як Іван Федоров зробив із Запорізької області “корупційну кормушку”

    Отримавши повну владу в Запоріжжі та області, Іван Федоров разом зі своєю “мелітопольскою командою” стає фігурантом ряду журналістських розслідувань, в яких його звинувачують у розкраданні бюджетних коштів буквально на всьому: від ремонту доріг до будівництва підземних шкіл та фортифікацій.

    За підрахунками журналістів, тільки на будівництві підземних шкіл було роздербанено сотні мільйонів гривень, яке велось за “засекреченими цінами” та виявилося найдорожчим в Україні.

    Окремо ідуть крадіжки на ремонті та утриманні доріг, де в тендерах також перемагають компанії афілійовані з людьми Івана Федорова, зокрема з начальником Департаменту муніципального управління Запорізької міскради Геннадієм Тимченко.

    До прикладу, на тендерах, які оголошує Департамент зачасту виграють компанії з самими високими цінами, а роботи проводяться без технахляду та простроченими матеріалами. За вказівкою Геннадія Тимченко, роботи з нанесення дорожньої розмітки часто проводяться за мінусової температури, а асфальт кладеться прямо на сніг.

     

    Рекет “іменем Президента”

    Крім тотальної корупції – тобто розкрадання коштів українського бюджету, Іван Федоров почав “обілечувати” місцевих підприємців з підключенням комунальних служб. За наказом Федорова, комунальники перекопали весь центр міста, перекриваючи входи до кіосків та ресторанчиків місцевих підприємців, які відмовились платити данину.

     

    Російська гадалка та наркотична залежність Івана Федорова

    Для повноти портрета голови Запорізької ОВА Івана Федорова, варто згадати про скандал, який вибухнув після появи інформації про російську гадалку та, водночас коханку, Івана Федорова Альону Лоран. Лоран за допомогою Івана Федорова разом з дітьми виїхала до окупованого Криму, де відкрито підтримала окупаційні війська, що не завадило Івану Федорову регулярно користуватись її “послугами”.

    ФОТО: Коллаж Інформатор: Іван Федоров та його гадалка Алена Лоран

    Під час однієї зі сварок Федорова зі своєю гадалкою, які у них періодично виникали через ревнощі Лоран, вона виклала скірини їх з Федоровим переписки. Як виявилось, Федоров постійно консультувався з Лоран, по всіх робочих питаннях. На запит журналістів про достовірність цієї переписки, та чому в ній обговорюються топові українські силовики та політики, включаючи Президента, Федоров від коментарів відмовився.

    ФОТО: Скріни переписки Івана Федорова зі своєю гадалкою Аленою Лоран

    Але ображена Лоран пішла далі і достала з наркодиспансера в окупованому Мелітополі особисту медкарту Івана Федорова, з детальним описом всіх діагнозів Федорова, включаючи його враження від першого “вінта”. Матеріали потрапили в українські ЗМІ, а всі документи були викладені у відеоформаті, тобто їх достовірність сумнівів не викликає.

    ФОТО: Листки з медичної картки мелітопольського наркодиспансера Івана Федорова

     

    “Здав Мелітополь, здасть і Запоріжжя” – що кажуть місцеві жителі про Івана Федорова

    Досить цікавою також є суспільна думка жителів Запоріжжя відносно Івана Федорова. Окрім звинувачень в тотальній корупції, рейдерстві та вбивстві Максима Денщика, в адресу Івана Федорова часто звучать звинувачення, на кшталт “здав Мелітополь, засть Запоріжжя”.

    Справа в тому, що багато жителів Мелітополя після окупації виїхали до Запоріжжя. Відповідно, наразі в Запоріжжі біль ніж достатньо свідків подій, коли Мелітополь без бою перейшов росіянам, та як Іван Федоров вільно спілкувався з російськими генералами. Тобто, українці, що виїхали із Мелітополя до Запоріжжя вважають Федорова зрадником. А зрадників ніде не люблять.

    Тільки перелічених у нашій публікації “зашкварів” було б більш ніж достатньо для відставки любого голови ОВА, призначеного Президентом. Але Іван Федоров лишається на посаді, та перетягує весь негатив на Офіс Президента, та особисто Володимира Зеленського.

  • Іван Федоров: “фейковий” полон, корупція та “російська” гадалка. Кому ОП довірив захист Запорізької області

    Іван Федоров: “фейковий” полон, корупція та “російська” гадалка. Кому ОП довірив захист Запорізької області

    Рішення Володимира Зеленського про призначення Івана Федорова головою Запорізької ОВА викликало неоднозначну реакцію суспільства. Зокрема Федорову пригадують корупційні скандали, історію з російською гадалкою Оленою Лоран, та стверджують, що російський полон Федорова був “фейковим”.

    Стосовно участі Івана Федорова у корупційних схемах, маємо відзначити, що вся сім’я Федорова так чи інакше була інтегрована у владні структури Мелітополя через батька – Сергія Федорова. Федоров-старший мав дружні відносини з тодішнім мером Дмитром Сичовим, за протекції якого зайняв посаду головного лікаря, а згодом став депутатом міської ради Мелітополя. Після депутатства Сергій Федоров стає власником дорогого медичного обладнання, зокрема томографів, які встановлюються на території комунальних та державних медзакладів міста.

    Штучно створена Сергієм Федоровими монополія на послуги медичної діагностики у Мелітополі робить сім’ю Федорових буквально мільйонерами. За допомогою цих грошей та зв’язків у 2010 році Сергій Федоров зміг провести у міськраду Мелітополя свого сина Івана Федорова від Партії Регіонів.

    У квітні 2011 року, 22-річний Іван Федоров разом зі своїм колишнім однокласником Олександром Щербаковим заснували ТОВ “Візард Груп”. Компанія встановила модульні котельні, які поставляли теплову енергію по суттєво завищеним тарифам в медичні та навчальні заклади міста без жодних тендерів. Після відкриття кримінального провадження №12015080140000706 у 2015 році (з матеріалами можна ознайомитись на сайті ЄДРСР) Федоров-Щербаков формально відійшли від управління компанією, а справу з часом “зам’яли”.

    Варто відзначити, що Іван Федоров разом з іншим регіоналом Сергієм Мінько контролювали практично всі корупційні потоки в Мелітополі: комунальні підприємства, перевезення, тендери, вивіз відходів. Але більш за все запам’ятався Федоров “комунальним рекетом”, через підконтрольне ТОВ “Тепло-Мелітополь”, яке фактично монополізувало надання послуг з централізованого теплопостачання та встановлювало “драконівські” тарифи для населення.

    Про корупційні схеми, скупку комерційної нерухомості та відмивання коштів родиною Федорових писали місцеві ЗМІ. В тому числі, багато цікавої та різнопланової інформації стосовно Федорова можна знайти на місцевому інсайдерському телеграм-каналі “Вазелін”.

    Разом з тим, в контексті нещодавнього призначення Івана Федорова, вважаємо за необхідне нагадати корупційний скандал пов’язаний зі спробою Федорова у 2023 році завищити кошторис на будівництво льодової арени в Мелітополі на 56 мільйонів гривень. Абсурдність ситуації заключалась в тому, що за будівництво льодової арени держава розрахувалась, а кошторис збільшували уже після окупації Мелітополя росіянами.

    За ініціативи Івана Федорова з бюджет України мав заплатити за будівництво в окупованому Мелітополі
    За ініціативи Івана Федорова з бюджет України мав заплатити за будівництво в окупованому Мелітополі

    По ініціативі Івана Федорова 56 мільйонів гривень з державного бюджету мали перейти на рахунки афілійованого з Федоровим-Мінько ТОВ “Мелсіті”. Після розголосу в ЗМІ Казначейство України заблокувало платіж, а схемою зацікавились компетентні органи.

    Стосовно схеми фінансування з Держбюджету України витрат на тимчасово окупованих територіях Запорізької області за участі Івана Федорова, можемо навести ще один приклад, коли 4 200 000 гривень були виділені на закупівлю обладнання для анестезії та реанімації в уже окупованому Енергодарі. Згідно даних системи Prozorro обидва медицинські апарати були придбані після окупації міста. Виконавцем в схемі виступив Сергій Селевич, поставлений по квоті Федорова-Мінько директором Енергодарської медико-санітарної частини.

    Нагадаємо, що 4 березня російські окупаційні війська зайшли до Енергодару, а 7 квітня 2022 р. енергодарська СМСЧ оголосила прямий аукціон на придбання апаратів для анестезії S7100 зі стовідсодковою передоплатою. Таким чином мільйони гривень з держбюджету пішли на закупівлю дорогого медичного обладнання для потреб міста в окупації. Разом з тим, скоріш за все фізичної поставки апаратів до окупованої території не відбулось, так як це в принципі неможливо, тож в даному випадку мова йде про банальне розкрадання коштів держбюджету. Тож, як показує практика, схема повністю “робоча”.

    Скрін з системи Prozorro щодо закупівлі медичного обладнання для окупованого Енергодару
    Скрін з системи Prozorro щодо закупівлі медичного обладнання для окупованого Енергодару

    Крім корупційного кейсу, журналістів нашого видання зацікавила історія з “фейковим полоном мера Федорова”. Нагадуємо, що на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, Мелітополь без опору перейшов під окупаційну владу РФ. Мера міста Івана Федорова, по версії яку він сам озвучив, взяли у полон і до обміну 6 діб тримали у місцевому СІЗО.

    Варто відзначити, що аналіз інтерв’ю Івана Федорова відразу після полону показує ряд нестиковок. Перше, це відмінний фізичний стан Федорова: після перегляду відео складається враження, що Федоров імовірніше повернулась з курорту, чим з полону.

    Зокрема, відсутні сліди від кайданок чи мотузок на запястьях. Також Федоров в інтерв’ю українським медіа стверджував, що на обмін його везли «з мішком на голові», але це не завадило йому описати всі деталі дороги, такі як швидкість руху, назви населених пунктів та кількість російських солдат, що супроводжували його на різних етапах обміну.

    Фото Івана Федорова після “полону”

    Фото Івана Федорова після “полону”
    Фото Івана Федорова після “полону”

    Продовжуючи наше розслідування, ми зв’язались з людьми з близького оточення Івана Федорова, яким вдалось виїхати з окупованого Мелітополя на підконтрольні Україні території. На умовах анонімності, нам підтвердили, що Іван Федорів узагалі не був у полоні.

    Після заходу росіян до Мелітополя однією із перших була захоплена будівля мерії. Федоров, разом з невеликою кількістю “наближених”, переїхав у ДК “Шевченко (площа Перемоги, 4), де і знаходився увесь час “полону”. При цьому Федоров мав нормальний діалог з російськими військовими. За словами очевидців вони були частими гостями в його кабінеті. Іван Федоров пробував домовитись залишити собі посаду мера Мелітополя, але посада дісталась проросійській Галині Данильченко. Після чого, за інформацією наших джерел, у Федорова виникла ідея з “полоном”, щоб легітимізувати своє повернення на підконтрольну Україні територію.

    Варто відзначити, що в окупованому Мелітополі росіяни відразу конфісковували нерухомість та бізнес усіх про українських чиновників. При цьому будинок і бізнес Федорова не зачіпали. Більше того, бізнес Федорова, в тому числі томографи, працював у Мелітополі ще біля року (до весни 2023) а дохід від нього переводили Федорову на підконтрольну територію.

    В контексті зв’язків Івана Федорова з військовими РФ на ТОТ Запорізької області, варто також згадати кейс власників “Мелітопольського олійноекстракційного заводу”, колаборантів Людмили та Сергія Желєвих. Наразі подружжя Желевих перереєстрували завод в РФ, відкрито співпрацюють з окупаційними військами та отримали російське громадянство. Нагадаємо, Іван Федоров стверджував ніби-то Сергія Желева взяли у полон, що виявилося фейком, який був спростуваний МЗС Болгарії, де Сергій Желевий працював консулом.

    Довірена особа Сергія Желева, адвокат Андрій Безух, який згідно реєстрів РФ був зазначений як керівник “Мелітопольського олійноекстракційного заводу”, наразі знаходиться в Запоріжжі, серед близького оточення Івана Федорова. Згідно даних запорізького інсайдерського телеграм каналу Вазелін, в Запоріжжя Безух повернувся з міста Русе (Болгарія), після того як за дорученням Сергія Желева допоміг корпорації Cargill організувати схему по вивезенню захопленого бойовиками українського зерна з елеваторів ТОТ.

    Нагадаємо, що Cargill продовжує працювати і в Україні, і в РФ, а свою позицію щодо війни висловили в коментарі Російському Forbes. Разом з тим, Мелітополь був фактично захоплений не регулярною армією РФ, а бійцями незаконних терористичних формувань ДНР та “чеченськими” батальйонами. Власне з ними, за посередництва Сергія Желева, та за участі адвоката Андрія Безуха корпорація Cargill вела перемовини щодо вивозу зерна, що згідно міжнародного законодавства може розглядатись як “фінансування тероризму”.

    Також за інформацією ТГ каналу Вазелін, на фото вище юридичні особи пов’язані з Іваном Федоровим, що залишились працювати у Мелітополі після окупації.

    Скріни витягу реєстрів РФ зміни структури власників та керівників Мелітопольського олійноекстракційного заводу
    Скріни витягу реєстрів РФ зміни структури власників та керівників Мелітопольського олійноекстракційного заводу

    Нагадуємо, історія з “полоном” Федорова відбулась у перші дні війни, коли Україна знаходилась в критичній ситуації. До прикладу, з Києва була евакуйована більша частина спецслужб, а голова СБУ Баканов узагалі виїхав з країни та відмовлявся повертатись. В ситуації, коли співробітники розвідки та контррозвідки були вивезені з Києва, дійсно могла залишитись без уваги історія з “полоном” мера провінційного містечка. Ще цікава деталь, Іван Федоров після полону відмовився проходити поліграф, без пояснення причин відмови.

    Також в контексті призначення Івана Федорова цікавий кейс “російської гадалки Олени Лоран” (Алена Лоран), послугами якої користувався Федоров. В РФ існує практика, коли “гадалки”, які консультують політиків та ТОП чиновників контролюються ФСБ. Тим паче, що Олена Лоран публічно озвучувала проросійські наративи про перемогу російської армії і розпад України, та фіксувала усе спілкування з Федоровим. Але нас в даному кейсі зацікавила інша деталь: Федоров допоміг виїхати Олені Лоран разом з дітьми до Криму, “як до безпечного місця”. Чому саме Крим, а не Київ чи Львів для Івана Федорова “безпечне місце” важко уявити.

    Неоднозначний бекграунд голови Запорізької ОВА Івана Федорова піднімає ряд питань, в тому числі з урахуванням активних спроб наступу РФ в бік Запоріжжя. І першим має бути питання про проходження Федоровим поліграфа.