Позначка: гастрономія

  • «Львів сильно змінився»: Клопотенко несподівано закрив популярне кафе після чотирьох років роботи

    «Львів сильно змінився»: Клопотенко несподівано закрив популярне кафе після чотирьох років роботи

    Відомий український шеф-кухар, ресторатор та популяризатор української кухні Євген Клопотенко оголосив про закриття свого львівського бістро «Інші». Заклад, який працював у центрі Львова з 2022 року та став одним із найвідоміших гастрономічних проєктів міста воєнного часу, припинив роботу наприкінці травня 2026 року. Про своє рішення Клопотенко повідомив особисто у соціальних мережах, пояснивши, що проєкт виконав свою місію та досяг межі розвитку.

    Новина викликала значний резонанс серед львів’ян і гостей міста. У коментарях сотні відвідувачів поділилися спогадами про улюблені страви, атмосферу закладу та власні історії, пов’язані з кафе. Багато хто назвав закриття «Інших» однією з найнеочікуваніших гастрономічних подій року.

    За словами Клопотенка, проєкт народився у надзвичайно складний для країни період. У 2022 році Львів став одним із головних центрів прийому переселенців, волонтерів та людей, які рятувалися від війни. Саме тоді команда створила заклад, який мав не лише комерційну, а й соціальну місію.

    Шеф нагадав, що спочатку «Інші» працювали як відповідь на гуманітарний виклик перших місяців повномасштабної війни. У закладі діяло спеціальне безкоштовне меню для тих, хто потребував допомоги. За перший рік роботи команда нагодувала близько 150 тисяч людей.

    Згодом проєкт трансформувався у повноцінне кафе сучасної української кухні. Поруч із основним закладом з’явився бар, а меню почало поєднувати традиційні українські страви з сучасними гастрономічними підходами. Особливістю закладу залишався акцент на локальних продуктах, регіональних рецептах та переосмисленні української кулінарної спадщини.

    Однак, як пояснив ресторатор, за останні чотири роки змінився не лише сам проєкт, а й місто навколо нього.

    «За ці роки Львів сильно змінився. Змінився ресторанний ринок, конкуренція, поведінка гостей. І в якийсь момент ми побачили, що проєкт у нинішньому вигляді досяг своєї межі розвитку», – зазначив Клопотенко.

    Він підкреслив, що рішення про закриття не пов’язане з фінансовою катастрофою чи кризою, а є результатом стратегічного аналізу. На його думку, хороший бізнес повинен не лише створювати нові проєкти, а й вчасно завершувати ті, які вже виконали свою функцію.

    Ресторатор визнав, що існує спокуса безкінечно перезапускати концепцію, проводити ребрендинг або шукати нові формати. Проте іноді більш правильним рішенням є завершити історію на піку впізнаваності та позитивної репутації.

    Заклад «Інші» став одним із символів нової хвилі української гастрономії. Тут подавали авторський борщ, вареники, деруни та інші традиційні страви в сучасній інтерпретації. Особливу популярність здобули сезонні меню, гастрономічні вечері та нестандартні десерти.

    Відвідувачі згадують не лише кухню, а й атмосферу закладу. Для багатьох переселенців та військових родин «Інші» стали місцем зустрічей, відпочинку та повернення відчуття нормального життя у складні часи.

    Після оголошення про закриття користувачі соціальних мереж масово почали ділитися власними спогадами. У коментарях згадували знаменитий борщ зі сливовим ликваром, глінтвейн із грушею, творчі десерти та особливий підхід команди до сервісу.

    Попри закриття бістро, Клопотенко наголосив, що не залишає Львів і не завершує свою діяльність у місті. За його словами, нинішнє рішення означає лише завершення одного етапу та початок нового.

    Наразі шеф-кухар не розкриває деталей майбутніх проєктів, однак дає зрозуміти, що планує зосередитися на нових форматах розвитку української гастрономії.

    Євген Клопотенко залишається одним із найвпливовіших українських рестораторів. Окрім власних закладів, він відомий реформою шкільного харчування, популяризацією української кухні за кордоном, телевізійними проєктами та дослідженням традиційних рецептів різних регіонів України.

    Історія «Інших» стала прикладом того, як ресторанний бізнес може поєднувати соціальну місію, підтримку людей у кризовий час та успішну гастрономічну концепцію. Саме тому новина про закриття викликала такий широкий суспільний резонанс.

    Втім, сам Клопотенко закликає не сприймати це як поразку чи кінець історії. Навпаки, він називає рішення частиною природного розвитку бізнесу та можливістю створити щось нове. А для тисяч гостей «Інші» залишаться одним із найяскравіших гастрономічних символів Львова часів великої війни.

  • Як їсти сюрстремінг і не втратити друзів: гід від експертів

    Як їсти сюрстремінг і не втратити друзів: гід від експертів

    Сюрстремінг — це ферментований балтійський оселедець, який витримується в бочках кілька місяців, набуваючи характерного смаку та аромату. Попри репутацію «сильно пахучої» страви, для шведів це давня кулінарна традиція та святкова подія. Сюрстремінг з’являється у продажу щороку в серпні на так звану «прем’єру», і хоча для багатьох він залишається екзотикою, справжні гурмани цінують його насичений умамі-смак, легку кислинку та м’яку текстуру.

    Чому сюрстремінг має сильний запах? Під час ферментації риби утворюються сірководень та аміни, що забезпечують характерне «амбре». Воно може нагадувати запах тухлих яєць або добре визрілого сиру, але на смак сюрстремінг часто виявляється набагато делікатнішим.

    Відкрити банку з сюрстремінгом можна кількома способами, аби уникнути неприємностей. Наприклад, проколоти дно банки під водою, що зменшить бризки і поширення запаху. Рекомендується робити це на свіжому повітрі, мати рукавички та підтримку друзів, а також відкрити банку з гумором.

    Як їсти сюрстремінг? У Швеції існують різні способи дегустації. Найпопулярніший — на хлібцях або хрусткому хлібі з маслом, картоплею, червоною цибулею та сметаною чи йогуртом. Також його можна їсти як оселедець: з картоплею, цибулею, твердим сиром і келихом пива. Важливо насолоджуватися ритуалом і атмосферою, адже сюрстремінг — це не просто їжа, а досвід.

    Сюрстремінг вчить, що запах не завжди дорівнює смаку, а кулінарна культура — це не лише традиційні страви. Правильне відкриття банки, компанія друзів та свіже повітря допомагають перетворити цю екзотичну рибу на справжню гастрономічну пригоду.

  • Що не варто їсти з коньяком: поради експертів

    Що не варто їсти з коньяком: поради експертів

    Коньяк — це міцний алкогольний напій із насиченим ароматом і смаковим букетом, тому закуски до нього варто підбирати так, щоб вони підкреслювали смак, а не перебивали його. Фахівці радять уникати продуктів із надмірною солоністю, гостротою, кислинкою або солодкістю, повідомляє РадіоТрек.

    До заборонених закусок відносять:

    • Надто солоне або гостре: солоні чипси, креветки, рибні консерви з яскравим смаком, гострі соуси та маринади.

    • Сильно кисле: лимон, оцетні закуски, соління та квашені овочі.

    • Солодке у надлишку: торт із кремом, цукерки з молочним шоколадом, солодкі газовані напої та коктейлі з соками.

    Натомість коньяк добре поєднується з продуктами, які підкреслюють його аромат:

    • Солодкі закуски: чорний або гіркий шоколад, горіхи (волоські, мигдаль, фундук), сухофрукти (курага, родзинки, інжир), мед або невеликі десерти з горіхами.

    • Солоні та м’ясні закуски: якісні тверді або напівтверді сири, копчене м’ясо, легкі чипси або крекери без надмірної солі.

    • Фрукти: яблука, груші, невеликі шматочки цитрусових — апельсини або мандарини.

    Головне правило: закуска не повинна бути занадто гострою або солоною, щоб не заглушити смак і аромат коньяку.