Daypolitico

Позначка: газопровід

  • Росіяни потрапили у власну пастку під Куп’янськом

    Росіяни потрапили у власну пастку під Куп’янськом

    Українські військові під час масштабної підземної операції «Велес» на Харківщині зірвали спроби російської армії перекидати підкріплення до північної частини Куп’янська через систему газопроводів. Сили оборони пройшли понад 15 кілометрів підземними комунікаціями, вийшли до позицій противника та позбавили окупантів одного з ключових прихованих маршрутів проникнення до міста. За даними української сторони, втрати росіян унаслідок операції перевищили 100 військовослужбовців, ще понад 30 загарбників потрапили в полон.

    Про результати операції йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) за 28 жовтня. Аналітики зазначають, що українська операція не дозволила російським військам продовжити ефективне перекидання особового складу підземними маршрутами до північних районів Куп’янська. Водночас у місті залишаються невеликі групи російських військових, які проникли туди раніше, тому говорити про повне очищення Куп’янська від окупантів наразі передчасно.

    Операція «Велес» стала одним із найбільш незвичних прикладів використання підземної інфраструктури в сучасній війні. Українські військові не просто заблокували газопровід, який противник використовував для прихованого пересування, а фактично застосували проти російської армії її власну тактику. Дії під землею поєднувалися з ударами безпілотників, наземними операціями та роботою спеціально підготовлених підрозділів.

    Ще 27 жовтня президент Володимир Зеленський розповів про перші результати операції після доповіді військового командування. За словами глави держави, російські війська раніше намагалися використовувати підземні газові комунікації для обходу українських позицій та проведення штурмових дій. Однак українським захисникам вдалося перехопити ініціативу й використати ту саму інфраструктуру для удару по противнику.

    До реалізації операції залучили військовослужбовців 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія» та інші підрозділи Сил оборони. Командир корпусу Ігор Оболєнський пояснював, що підготовка потребувала ретельного вивчення підземних маршрутів, особливостей пересування противника та способів ведення бойових дій у надзвичайно обмеженому просторі.

    Особливістю «Велеса» стало те, що українські військові діяли в трубах діаметром приблизно 1–1,2 метра, розташованих на глибині від двох до чотирьох метрів. У деяких випадках бійцям доводилося вести стрілецькі бої безпосередньо всередині газопроводу. Такі умови ускладнювали пересування, евакуацію поранених, організацію зв’язку та використання звичайного озброєння.

    Окремі деталі підземного протистояння раніше описувало видання «Ненька інфо» у матеріалі про використання росіянами старих газопроводів під Куп’янськом. Зокрема, йшлося про облаштування противником барикад, укріплених позицій і підземних проходів, які мали допомогти російським штурмовикам непомітно просуватися в український тил. Саме такі маршрути становили серйозну загрозу обороні міста, оскільки дозволяли пересувати особовий склад без використання відкритої місцевості.

    За даними журналістів «Радіо Свобода», які поспілкувалися з учасниками операції, українські військові поетапно просувалися підземними комунікаціями, блокували окремі відрізки газопроводу та знищували позиції противника. Для цього застосовували FPV-дрони, важкі безпілотники та інші засоби ураження.

    Один із командирів підрозділу «Хартії» з позивним «Друїд» розповів, що російські військові намагалися облаштовувати додаткові виходи з газопроводу, щоб зберегти можливість пересування навіть після втрати основних маршрутів. Однак українські бійці заздалегідь виявляли частину таких спроб і готували засідки. Завдяки цьому вдалося поступово позбавити противника головної підземної логістичної артерії.

    Водночас військові наголошують, що знищення одного маршруту не означає повного припинення російських спроб проникнення до Куп’янська. Противник продовжує шукати інші можливості для перекидання невеликих штурмових груп, зокрема через забудову, лісосмуги та райони поблизу річки Оскіл.

    За словами речника Угруповання об’єднаних сил Віктора Трегубова, до проведення «Велеса» росіянам вдалося переправити до північних районів Куп’янська кілька десятків військовослужбовців. Частина окупантів проникла через район Голубівки, де противник намагався створити так звану сіру зону та закріпитися в житловій забудові.

    Однак після проведення української операції нових ефективних проникнень російських підрозділів у напрямку міста не фіксували. Це означає, що російське командування втратило можливість безперешкодно використовувати газопровід для постачання підкріплень. Водночас раніше перекинуті окупанти залишаються на окремих позиціях у північній частині міста.

    Як пояснив Трегубов в ефірі телемарафону, характер міської забудови Куп’янська також впливає на перебіг бойових дій. На відміну від майже повністю зруйнованого Вовчанська, у Куп’янську збереглися капітальні будівлі, які можуть використовуватися військовими як укриття та оборонні позиції. Саме тому витіснення невеликих російських груп залишається складним завданням навіть після перекриття маршрутів постачання.

    Важливу роль у бойових діях на Куп’янському напрямку відіграє річка Оскіл, яка розділяє район протистояння на дві частини. На східному березі російські війська намагаються ліквідувати українські позиції та розвивати наступ від Подолів і Куп’янська-Вузлового. Натомість на західному березі українські підрозділи здійснюють заходи з витіснення противника, тоді як окупанти намагаються утримати або відновити позиції поблизу Радьківки та Голубівки.

    Як повідомляло «Суспільне Харків» із посиланням на Трегубова, ліквідація прихованого підземного маршруту має ускладнити росіянам перекидання особового складу до північних районів міста. Водночас на Великобурлуцькому напрямку противник продовжує накопичувати сили, що може свідчити про підготовку до подальших наступальних дій.

    Американські аналітики також звернули увагу на ситуацію на інших ділянках фронту. Зокрема, протягом 27–28 жовтня російська армія продовжувала наступальні дії на півночі Сумської області, однак підтверджених територіальних просувань зафіксовано не було.

    Міністерство оборони РФ заявляло про нібито захоплення населеного пункту Барилівка на Сумщині, однак українське військове командування спростувало цю інформацію. За даними 8-го корпусу ЗСУ, населений пункт залишався під контролем Сил оборони.

    Водночас російське командування продовжує намагатися сформувати вздовж державного кордону буферну зону, яку окупанти могли б використовувати для утримання оборонних позицій і подальшого тиску на українські підрозділи. Українські військові, зі свого боку, завдають ударів по об’єктах противника на прикордонних територіях Росії.

    Зокрема, Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про ураження російського зенітного ракетного комплексу «Тор-М2» поблизу Ржави та радіолокаційної станції неподалік Малого Городкова в Курській області. Також українські військові атакували станцію радіоелектронної боротьби поблизу Сем’ячок у Брянській області. Такі удари спрямовані на зниження можливостей противника контролювати повітряний простір і забезпечувати роботу власних військових систем.

    На північний схід від Харкова російські підрозділи здійснювали спроби проникнення поблизу Малої Вовчі. Геолоковані відеоматеріали, оприлюднені 27 жовтня, зафіксували удари українських військових по позиціях противника на південь від цього населеного пункту.

    Міноборони РФ також заявляло про захоплення Алісівки, однак незалежного підтвердження російського просування на цій ділянці американські аналітики не виявили.

    Напруженою залишається ситуація на Лиманському напрямку. Російські війська продовжують спроби проникнення на українські позиції з півночі та намагаються реалізувати план охоплення української оборонної лінії з північного заходу. Одними з головних завдань противника залишаються захоплення Лимана та створення умов для форсування Сіверського Дінця.

    Крім того, 27–28 жовтня окупанти продовжували локальні наступальні дії на схід від Слов’янська та Краматорська, однак, за оцінкою ISW, не досягли підтверджених успіхів. Російське командування намагається посилити тиск на українську оборону в Донецькій області, розвиваючи наступ у напрямку Слов’янська, Краматорська та Дружківки.

    Таким чином, операція «Велес» має значення не лише для оборони окремих кварталів Куп’янська. Її результати демонструють, наскільки важливим у сучасній війні стало протистояння за приховані логістичні маршрути та використання інженерної інфраструктури для проведення бойових дій.

    Утім, попри значні втрати російської армії та перекриття одного з основних підземних шляхів, ситуація в місті залишається складною. Окремі групи окупантів продовжують утримувати позиції, а російське командування не відмовляється від спроб наступу на Харківщині.

    За оцінкою ISW та повідомленнями українського військового командування, головним результатом «Велеса» стало припинення ефективного використання газопроводу для перекидання російських військових до північних районів Куп’янська. Чи дозволить це українським захисникам остаточно витіснити противника з міста, залежатиме від подальшого розвитку бойових дій.

  • Понад 10 км під землею: «Хартія» заявила, що РФ веде цивільних через газогін

    Понад 10 км під землею: «Хартія» заявила, що РФ веде цивільних через газогін

    Розвідувальні безпілотники 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія» зафіксували групу цивільних, яких російські військові виводили з Куп’янської громади через газопровід «Шебелинка – Острогозьк». Серед дев’ятьох людей були діти, літні люди та людина на милицях.

    За даними «Хартії», людей провели з Куп’янська через Голубівку до газогону, після чого завели всередину труби. Військові стверджують, що цивільним доведеться пройти під землею понад 10 кілометрів, а вихід із труби розташований у лісовій місцевості, звідки людей можуть вивезти на окуповану територію.

    Поруч із цивільними рухалися чоловіки призовного віку в цивільному одязі. У «Хартії» припускають, що це могли бути російські військові, які зняли форму та використовували присутність дітей і літніх людей як прикриття. Це наразі саме оцінка українського підрозділу.

    Українські військові заявили, що спостерігали за групою з повітря, але не відкривали вогонь через присутність цивільних. Матеріали інциденту планують передати для розслідування можливих воєнних злочинів.

    Газопровід у цьому районі вже не вперше фігурує у бойових діях. Російські штурмові групи раніше використовували підземну інфраструктуру для прихованого проникнення в район Куп’янська. Українські військові намагалися пошкодити трубу та контролювали місця виходу російських груп.

    Останніми тижнями на Куп’янському напрямку тривають активні бойові дії. «Хартія» повідомляла про зачистку територій біля Дворічної та відновлення контролю над частиною Западного.

    У корпусі також попереджають, що відео з цивільними може згодом з’явитися в російських медіа як нібито «евакуація» або «порятунок мирних жителів». Українська сторона натомість заявляє, що людей вели під конвоєм і могли використовувати як прикриття для виходу військових.

  • У Болгарії пояснили появу дрона біля газопроводу: його могли збити з курсу засоби РЕБ

    У Болгарії пояснили появу дрона біля газопроводу: його могли збити з курсу засоби РЕБ

    Безпілотник, який 8 серпня залетів у повітряний простір Болгарії та згодом вибухнув неподалік міжнародного газопроводу, міг опинитися на території країни через вплив засобів радіоелектронної боротьби. Болгарські військові наразі вважають, що йдеться про український дрон-приманку «Мая». Водночас у Генеральному штабі Болгарії не бачать ознак того, що інцидент був навмисною атакою проти країни.

    Про це заявив начальник Генерального штабу Болгарії адмірал Еміл Ефтімов, повідомляє BGNES.

    За його словами, безпілотник міг змінити траєкторію польоту під впливом засобів радіоелектронної боротьби. Через це апарат, який використовувався під час війни Росії проти України, міг втратити початковий курс та опинитися за межами району, де мав виконувати своє завдання.

    Ефтімов наголосив, що наразі немає ознак того, що дрон був спрямований до Болгарії навмисно. За його оцінкою, інцидент є побічним наслідком бойових дій, які відбуваються неподалік болгарських кордонів.

    «Питання стояло про те, чи це “Шахед” чи ні — з’ясувалось, що ні. Цей інцидент — наслідок ведення бойових дій неподалік наших кордонів. Ми пристосовуємось, адаптуємось і розвиваємо необхідні спроможності», — заявив начальник болгарського Генштабу.

    Він також зазначив, що безпілотники такого типу можуть використовуватися як приманки для перевантаження або відволікання систем протиповітряної оборони. За словами адмірала, «Мая» може нести до 5 кг вибухової речовини.

    Ефтімов повідомив, що особисто перебував на місці вибуху безпілотника. За його словами, вибух не спричинив шкоди.

    Наразі болгарська сторона розглядає версію, що апарат є саме українським дроном-приманкою «Мая». Такі безпілотники можуть використовуватися для виконання допоміжних завдань під час повітряних атак, зокрема для створення додаткового навантаження на російську протиповітряну оборону.

    Інцидент стався вранці 8 серпня. Невідомий безпілотник увійшов у повітряний простір Болгарії з боку Румунії. Після перетину кордону він вибухнув неподалік міжнародного газопроводу.

    Місце падіння дрона привернуло особливу увагу через близькість до енергетичної інфраструктури. Міжнародні газопроводи мають стратегічне значення для енергетичної безпеки регіону, тому будь-які вибухи або падіння безпілотників поблизу таких об’єктів розглядаються болгарською владою як потенційно небезпечні інциденти.

    Водночас болгарське Міністерство оборони після аналізу апарата заявило, що він міг бути пов’язаний саме з українською приманкою «Мая». Це дозволяє розглядати подію не як навмисний удар по Болгарії, а як можливий наслідок застосування безпілотників у війні Росії проти України.

    Важливим фактором у цій ситуації є використання засобів радіоелектронної боротьби. РЕБ може впливати на роботу навігаційних систем безпілотників, перешкоджати передачі сигналів або змушувати апарат змінювати траєкторію польоту. У разі втрати точного управління безпілотник може відхилитися від запланованого маршруту та опинитися на території іншої держави.

    Саме таку версію зараз розглядають болгарські військові. За словами Ефтімова, жодних ознак навмисних дій саме проти Болгарії наразі не виявлено.

    Інцидент також показує, як війна в Україні створює додаткові безпекові ризики для сусідніх країн НАТО. Навіть якщо безпілотник не був спрямований проти конкретної держави, його технічні можливості, вплив РЕБ або інші фактори можуть призвести до перетину кордонів і появи небезпечних ситуацій.

    Для Болгарії це особливо актуально через її розташування на узбережжі Чорного моря та близькість до району бойових дій. Країна є членом НАТО, а її повітряний простір та інфраструктура потребують постійного контролю на тлі регулярного застосування Росією безпілотників і ракет у війні проти України.

    Болгарські військові наголошують, що саме тому країна продовжує адаптувати свої оборонні можливості до нових загроз. Йдеться, зокрема, про вдосконалення систем спостереження, виявлення безпілотників та реагування на потенційні порушення повітряного простору.

    Українська сторона зі свого боку заперечує будь-які навмисні дії проти Болгарії. У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що Київ нічого навмисно не спрямовував у бік болгарської території.

    Таким чином, наразі основною версією залишається випадкове потрапляння безпілотника на територію Болгарії після можливої втрати курсу під впливом засобів радіоелектронної боротьби. Вибух поблизу газопроводу не призвів до пошкоджень, а болгарські військові не вбачають у ньому ознак цілеспрямованої атаки на країну.

    Водночас інцидент демонструє, що наслідки війни можуть виходити далеко за межі безпосередньої зони бойових дій. Порушення повітряного простору, падіння безпілотників та ризики для критичної інфраструктури змушують сусідні з Україною держави посилювати контроль за повітряним простором і готуватися до нестандартних сценаріїв.

  • Невідомий дрон увійшов у повітряний простір Болгарії та вибухнув біля газопроводу

    Невідомий дрон увійшов у повітряний простір Болгарії та вибухнув біля газопроводу

    У Болгарії вранці 8 серпня стався інцидент із невідомим безпілотником, який увійшов у повітряний простір країни з боку Румунії та невдовзі вибухнув неподалік важливої газової інфраструктури. Безпілотник не вдалося ідентифікувати під час польоту, а його походження наразі встановлюють.

    Про інцидент повідомив прем’єр-міністр Болгарії Румен Радєв, передає Associated Press.

    За його словами, подія сталася невдовзі після 5:00 ранку поблизу кордону Болгарії та Румунії. Безпілотник перетнув кордон із боку Румунії, після чого вибухнув на території Болгарії.

    Місце вибуху розташоване приблизно за 200 метрів від румунської компресорної станції та близько одного кілометра від болгарської компресорної станції Трансбалканського газопроводу. Вибух стався у відкритій місцевості, а внаслідок інциденту, за попередніми даними, ніхто не постраждав. Пошкоджень будівель або газової інфраструктури також не зафіксували.

    Радєв заявив, що місце події одразу оточили, а відповідні служби розпочали перевірку обставин інциденту. Болгарська влада також планує посилити спостереження за повітряним простором та захист стратегічних об’єктів.

    Особливу увагу привертає те, що безпілотник не був виявлений системами протиповітряної оборони Болгарії та Румунії під час польоту. За словами болгарської влади, невеликі розміри дрона та низька висота польоту могли ускладнити його виявлення.

    Міністр оборони Болгарії Дімітар Стоянов заявив, що характер вибуху може свідчити про наявність на борту безпілотника значної кількості вибухової речовини. На це, за його словами, вказували сила вибуху та великий стовп чорного диму, який утворився після детонації.

    Водночас остаточно встановити тип безпілотника, його вантаж і призначення можна буде лише після завершення роботи експертів на місці події.

    Наразі болгарська влада не заявляла, що безпілотник був російським або українським. Його маршрут дозволяє припускати, що він потрапив до Болгарії з території Румунії, однак це саме по собі не означає, що апарат був запущений із Румунії. Походження дрона та обставини його польоту ще належить встановити.

    Болгарський прем’єр також наголосив на необхідності посилення заходів безпеки на кордонах і біля стратегічних об’єктів. Після інциденту планується передислокація частини прикордонної поліції, відповідальної за виявлення безпілотників і реагування на подібні загрози.

    Подія вже привернула увагу болгарського військового керівництва через те, що Болгарія та Румунія є членами НАТО та Європейського Союзу.

    Міністр оборони Дімітар Стоянов заявив, що Болгарія має намір порушити питання про інцидент на засіданні Північноатлантичної ради на початку наступного тижня.

    Для Альянсу ситуація є чутливою з огляду на війну Росії проти України та численні випадки, коли безпілотники наближалися до повітряного простору або території країн НАТО. Водночас сам факт появи невідомого дрона в Болгарії наразі не дає підстав говорити про навмисну атаку на країну НАТО.

    Раніше Болгарія та інші держави Альянсу вже посилювали увагу до захисту критичної інфраструктури на тлі зростання кількості інцидентів із безпілотниками в Європі.

    Дрон вибухнув неподалік Трансбалканського газопроводу — важливої частини регіональної газотранспортної інфраструктури. Система має стратегічне значення для постачання газу в Південно-Східній та Центрально-Східній Європі, а її можливості використовуються і для зміни напрямків транспортування газу залежно від потреб регіону.

    Тому навіть відсутність пошкоджень унаслідок вибуху привернула особливу увагу болгарської влади. Вибух стався поблизу компресорних станцій, які є важливими елементами роботи газотранспортної системи.

    За попередніми даними, сам газопровід та пов’язані з ним об’єкти не постраждали. Водночас влада має встановити, чи був вибір місця вибуху випадковим, чи безпілотник міг прямувати саме до об’єкта енергетичної інфраструктури. Наразі жодних офіційних висновків про цілеспрямовану атаку немає.

    Інцидент у Болгарії стався на тлі кількох інших випадків із невідомими безпілотниками в Європі.

    У ніч на 8 серпня в німецькому місті Мехерніх повідомляли про проліт дронів над важливим логістичним об’єктом Бундесверу, де, за наявною інформацією, ремонтують системи протиповітряної оборони Patriot.

    Ще один інцидент стався 5 серпня в аеропорту Лейпцига. Там тимчасово призупиняли польоти після того, як неподалік злітно-посадкової смуги та українського транспортного літака Ан-124 виявили безпілотник. Згодом повідомлялося, що він міг містити вибухівку, а літак перевозив боєприпаси.

    Серія таких випадків привертає дедалі більше уваги європейських урядів, оскільки невеликі безпілотники складно своєчасно виявляти та ідентифікувати. Особливе занепокоєння викликають польоти поблизу військових об’єктів, аеропортів, енергетичної та іншої критичної інфраструктури.

    Водночас у кожному з цих випадків необхідно окремо встановлювати походження безпілотників і мету їхнього використання. Поки що болгарська влада не має підтверджень, що дрон, який вибухнув біля Трансбалканського газопроводу, був пов’язаний із Росією чи Україною.

    Розслідування триває. Болгарські служби мають встановити тип безпілотника, його маршрут, характер вибухового пристрою та обставини, за яких він зміг непоміченим перетнути повітряний простір Румунії та увійти до Болгарії.

  • Україна зробила офіційну заяву щодо підриву “Північних потоків”: Генпрокуратура поставила крапку

    Україна зробила офіційну заяву щодо підриву “Північних потоків”: Генпрокуратура поставила крапку

    Офіс Генерального прокурора України заявив, що за результатами проведених слідчих дій не встановлено жодних фактів, які б свідчили про причетність держави Україна, її органів влади чи посадових осіб до підриву газопроводів Nord Stream 1 та Nord Stream 2 у Балтійському морі восени 2022 року. Водночас українські правоохоронці наголосили, що кримінальне провадження триває, а для повного встановлення всіх обставин Київ має намір запропонувати Німеччині створення спільної слідчої групи.

    Заява Генпрокуратури пролунала через тиждень після того, як Федеральна прокуратура Німеччини повідомила про направлення обвинувального акта до суду щодо громадянина України Сергія К., якого німецькі слідчі підозрюють у причетності до диверсії на газопроводах. За версією німецького слідства, підозрюваний на момент подій був військовослужбовцем України. Водночас українська сторона наголошує, що проведене нею розслідування не підтвердило участі державних органів України або надання будь-яких наказів чи доручень щодо організації підриву.

    Що заявили в Офісі Генерального прокурора

    У відомстві повідомили, що після відкриття кримінального провадження було проведено комплекс процесуальних дій та аналіз отриманої інформації.

    За офіційною позицією прокуратури:

    • не встановлено фактів причетності держави Україна до організації вибухів;
    • відсутні докази того, що українські державні органи чи посадові особи видавали накази або координували підрив газопроводів;
    • слідство триває, збір доказів продовжується;
    • Україна планує звернутися до компетентних органів Німеччини із пропозицією створити спільну міжнародну слідчу групу для обміну матеріалами та координації розслідування.

    У прокуратурі наголосили, що взяли до уваги рішення Федеральної прокуратури Німеччини про передачу обвинувального акта до суду та мають намір детально вивчити матеріали, які можуть бути передані в рамках міжнародної правової допомоги.

    Чому справа знову опинилася в центрі уваги

    Новий етап міжнародного розслідування розпочався після того, як 2 липня Федеральна прокуратура Німеччини підтвердила передачу до суду обвинувального акта щодо колишнього українського військовослужбовця Сергія К. Йому інкримінують участь у диверсії проти цивільної енергетичної інфраструктури, організацію вибуху та інші злочини. За даними німецьких слідчих, підозрюваний був екстрадований із Італії до Німеччини наприкінці 2025 року.

    У матеріалах німецького слідства стверджується, що диверсійна група діяла з використанням орендованої яхти та спеціального водолазного обладнання. Прокуратура Німеччини також заявила, що, за її версією, підозрюваний міг діяти “за дорученням державних органів України”. Саме ця теза викликала широкий міжнародний резонанс.

    Водночас українська Генпрокуратура наголошує, що власне досудове розслідування не підтвердило існування доказів, які б свідчили про участь української держави або її представників у плануванні чи виконанні цієї операції.

    Що відомо про вибухи на Nord Stream

    Вибухи на газопроводах Nord Stream 1 і Nord Stream 2 сталися 26 вересня 2022 року в акваторії Балтійського моря неподалік острова Борнгольм.

    Унаслідок кількох потужних підводних вибухів були пошкоджені три з чотирьох ниток газопроводів. Nord Stream 1 на той момент уже не здійснював постачання газу через різке загострення відносин між Росією та країнами Європейського Союзу після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, тоді як Nord Stream 2 так і не був введений в експлуатацію через рішення Німеччини призупинити його сертифікацію.

    Після вибухів розслідування розпочали Німеччина, Данія та Швеція. Згодом Данія і Швеція припинили власні кримінальні провадження, тоді як основне розслідування продовжила Федеральна прокуратура Німеччини.

    Україна пропонує співпрацю

    На тлі нових процесуальних рішень Берліна українська сторона заявила про готовність до максимально відкритої співпраці.

    Створення спільної слідчої групи, за задумом Генпрокуратури, має дати змогу оперативно обмінюватися доказами, координувати міжнародні процесуальні дії та забезпечити повне встановлення всіх обставин вибухів.

    Водночас українські правоохоронці наголошують, що остаточні висновки можуть бути зроблені лише після завершення всіх слідчих дій та оцінки доказової бази, яка наразі продовжує формуватися.

    Таким чином, справа про підрив газопроводів Nord Stream залишається однією з найрезонансніших міжнародних кримінальних справ останніх років. Поки німецьке правосуддя готується до судового процесу щодо одного з підозрюваних, Україна офіційно заявляє про відсутність встановлених доказів причетності держави до диверсії та виступає за подальше міжнародне співробітництво у розслідуванні.

  • Контракт на $1 млрд і скасовані санкції: розслідування виявило зв’язки між соратниками Трампа та газовим проєктом у Боснії

    Контракт на $1 млрд і скасовані санкції: розслідування виявило зв’язки між соратниками Трампа та газовим проєктом у Боснії

    У Боснії і Герцеговині розгортається масштабний політичний та корупційний скандал міжнародного рівня. Журналісти британського видання The Guardian оприлюднили розслідування, в якому стверджується, що компанія, пов’язана з оточенням президента США Дональд Трамп, отримала контракти на суму понад 1 мільярд доларів після скасування американських санкцій щодо проросійського політика Мілорад Додік.

    За даними журналістів, ключову роль у цій історії відіграє американська компанія AAFS Infrastructure and Energy. Попри відсутність значного досвіду в реалізації великих інфраструктурних проєктів, саме вона отримала можливість стати головним виконавцем масштабних енергетичних проєктів у Боснії і Герцеговині.

    Йдеться про будівництво стратегічного газопроводу «Південний інтерконектор», який має з’єднати газотранспортні системи Хорватії та Боснії і Герцеговини та забезпечити транспортування американського газу до регіону. Загальна вартість проєкту оцінюється приблизно у 300 млн євро.

    Однак це лише частина потенційної угоди. Згідно з конфіденційними документами, які опинилися у розпорядженні журналістів, компанія також претендує на будівництво трьох електростанцій загальною вартістю близько 900 млн євро. Таким чином сукупна вартість майбутніх контрактів перевищує один мільярд доларів.

    Особливу увагу викликало те, що компанію визначили виконавцем проєкту без проведення відкритого міжнародного тендеру. Представники антикорупційних організацій уже заявили про ризики непрозорого використання державних ресурсів.

    У боснійському представництві організації Transparency International попередили, що реалізація подібних схем у країні, яка традиційно має високий рівень корупції, може мати серйозні негативні наслідки для держави та її інвестиційного клімату.

    Розслідування також звертає увагу на власників і партнерів компанії AAFS. Боснійський підрозділ підприємства створив бізнесмен Амер Бекан, якого раніше звинувачували у порушеннях виборчого законодавства.

    Серед американських партнерів фірми журналісти називають адвоката Джессі Бінналл та бізнесмена Джо Флінн. Обидва вважаються близькими до політичного оточення Дональда Трампа.

    Джессі Бінналл відомий як один із провідних юристів родини Трампів, а Джо Флінн є братом колишнього радника президента США з національної безпеки Майкл Флінн.

    Саме політичні зв’язки компанії стали підставою для припущень про можливий обмін політичних рішень на економічні вигоди.

    Центральною фігурою скандалу став Мілорад Додік — лідер боснійських сербів, який тривалий час підтримує тісні контакти з російським керівництвом та особисто з президентом РФ Володимир Путін.

    Під час президентства Джо Байдена проти Додіка та членів його родини були запроваджені американські санкції. Вашингтон звинувачував політика у корупції, використанні державної влади для особистого збагачення та підриві демократичних інституцій Боснії і Герцеговини.

    Після повернення Дональда Трампа до Білого дому ситуація змінилася. За даними The Guardian, Додік розпочав активну кампанію з метою домогтися скасування санкцій та налагодити контакти з новою адміністрацією США.

    Журналісти стверджують, що до цієї кампанії були залучені американські лобісти та політичні консультанти. Серед них згадується і Майкл Флінн, який, за даними розслідування, отримав 100 тисяч доларів за місяць роботи над проєктом.

    У жовтні адміністрація Трампа без публічного пояснення причин скасувала санкції щодо Додіка. Після цього політична ситуація навколо газопроводу почала швидко змінюватися.

    Невдовзі Боснію відвідав Дональд Трамп-молодший. Його зустрічав син Мілорада Додіка — Ігор Додік. Після цього, як зазначають журналісти, боснійський політик перестав блокувати реалізацію газового проєкту, хоча раніше мав можливість накласти на нього вето.

    Експерти зазначають, що ситуація викликає особливий резонанс через стратегічне значення проєкту. Наразі Боснія значною мірою залежить від російських поставок газу через інфраструктуру, яка проходить територією Сербії. Новий газопровід мав би сприяти диверсифікації джерел постачання та зменшенню енергетичної залежності від Москви.

    Втім непрозорість процесу викликає занепокоєння як у Брюсселі, так і серед міжнародних партнерів країни. За даними журналістів, представники Європейського Союзу вже попередили боснійську владу про можливі ризики для процесу євроінтеграції та подальшого фінансування з боку ЄС.

    Наразі жодних офіційних звинувачень щодо незаконності угоди не висунуто. Водночас оприлюднені факти можуть стати підставою для подальших перевірок та розслідувань як у США, так і в Боснії і Герцеговині.

    Скандал продовжує набирати обертів, а його розвиток може мати наслідки не лише для енергетичного сектору Балкан, а й для міжнародної репутації політичного оточення Дональда Трампа.

  • Путін не домігся згоди Китаю на “Силу Сибіру-2”

    Путін не домігся згоди Китаю на “Силу Сибіру-2”

    Глава Кремля Володимир Путін під час переговорів у Пекіні не зміг домогтися від лідера Китаю Сі Цзіньпіна остаточного політичного та фінансового схвалення будівництва нового масштабного газопроводу “Сила Сибіру-2” — проєкту, який у Москві розглядають як ключовий елемент переорієнтації енергетичного експорту після фактичної втрати значної частини європейського ринку.

    Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів, а також на підсумкові коментарі сторін після зустрічей російської та китайської делегацій у Пекіні.

    За задумом Кремля, “Сила Сибіру-2” мала б стати стратегічним енергетичним маршрутом, який з’єднає російські газові родовища із західним Китаєм через територію Монголії. Передбачалося, що трубопровід зможе транспортувати до 50 мільярдів кубометрів природного газу щорічно, фактично компенсуючи Москві втрати від різкого скорочення поставок до Європейського Союзу після запровадження санкцій і розриву енергетичної залежності.

    Однак, як зазначає видання, очікуваного прориву на переговорах не відбулося. Попри демонстративно оптимістичні заяви про “поглиблення стратегічного партнерства” та “розуміння основних параметрів проєкту”, жодних конкретних рішень щодо початку будівництва, фінансової моделі чи кінцевих термінів запуску газопроводу публічно не оголошено.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков після переговорів фактично підтвердив відсутність остаточних домовленостей. За його словами, сторони нібито мають “загальне бачення” маршруту та базової архітектури проєкту, однак ключові деталі — включно з умовами реалізації та строками — залишаються невизначеними.

    “Є загальне розуміння основних параметрів. Є розуміння маршруту та того, як він буде будуватися. Але деякі деталі ще потрібно узгодити”, — заявив Пєсков, фактично визнавши, що проєкт залишається на рівні політичної концепції, а не підготовленого до запуску будівництва.

    Аналітики, яких цитує The Washington Post, вважають, що позиція Пекіна є свідомо виваженою і обережною. Китай, який є одним із найбільших імпортерів енергоресурсів у світі, не поспішає брати на себе довгострокові зобов’язання щодо масштабної інфраструктури, особливо в умовах глобальної енергетичної трансформації та диверсифікації постачання.

    Крім того, після різкого скорочення російського експорту до Європи Китай опинився у вигіднішій переговорній позиції. Фактично Пекін має змогу диктувати умови співпраці, зокрема щодо ціни на газ, обсягів постачання та інвестиційної участі в проєкті. Це створює ситуацію, у якій Москва стає дедалі більш залежною від китайського ринку як майже єдиного великого напрямку експорту трубопровідного газу.

    Проєкт “Сила Сибіру-2” у російських планах розглядається як продовження вже чинного газопроводу “Сила Сибіру-1”, який постачає газ зі східносибірських родовищ до Китаю. Однак новий маршрут мав би значно більшу пропускну здатність і геополітичну вагу, оскільки фактично переформатовував би енергетичну карту Євразії.

    Попередні оцінки експертів свідчать, що реалізація такого проєкту потребуватиме багатомільярдних інвестицій і щонайменше 8–10 років будівництва за умови політичного та фінансового погодження. Водночас відсутність остаточного рішення з боку Китаю ставить під сумнів навіть орієнтовні терміни запуску.

    Для Кремля цей проєкт має не лише економічне, а й політичне значення. Після втрати значної частини європейського енергетичного ринку Росія намагається переорієнтувати експорт на Азію, насамперед на Китай та частково Індію. Проте така переорієнтація супроводжується зростанням залежності від обмеженої кількості покупців, що послаблює позиції Москви у переговорах.

    За даними WP, Китай наразі більше зацікавлений у збільшенні закупівель газу через вже існуючу інфраструктуру, яка не потребує додаткових капітальних витрат, ніж у фінансуванні нового трубопроводу. Такий підхід дозволяє Пекіну зберігати гнучкість і мінімізувати довгострокові ризики.

    Окремо видання звертає увагу на ширший контекст російсько-китайських відносин. Попри публічні заяви про “безмежне партнерство” та спільну критику політики США і Заходу, економічні інтереси сторін не завжди збігаються. Китай продовжує діяти прагматично, уникаючи кроків, які могли б надмірно посилити залежність від російських енергоресурсів.

    Також у матеріалі зазначається, що під час переговорів обговорювалися питання глобальної безпеки та міжнародної політики, зокрема позиція щодо США та західних країн, яких Москва і Пекін традиційно критикують за “односторонню гегемонію”. Водночас ці політичні заяви не трансформувалися у швидкі економічні рішення.

    Окремим фактором взаємозалежності залишається технологічний аспект. Китай є важливим постачальником електронних компонентів і технологій подвійного призначення, які використовуються як у промисловості, так і у військовому виробництві. Це створює додаткові важелі впливу Пекіна у відносинах із Москвою, яка водночас залежить від китайських постачань і в енергетичному, і в технологічному вимірах.

    Переговори в Пекіні стали вже 25-м візитом Володимира Путіна до Китаю за час його перебування при владі. Попри демонстративну дипломатичну теплоту, відсутність конкретних рішень щодо “Сили Сибіру-2” підкреслює головний тренд двосторонніх відносин: Китай продовжує зміцнювати стратегічне партнерство з Росією, але при цьому не поспішає брати на себе зобов’язання, які могли б обмежити його економічну свободу дій.

  • Путіна зустріли в Пекіні вигуками та прапорами: навіщо Кремль терміново їде до Сі після переговорів Китаю і США

    Путіна зустріли в Пекіні вигуками та прапорами: навіщо Кремль терміново їде до Сі після переговорів Китаю і США

    Російський диктатор Володимир Путін увечері 19 травня прибув до Пекіна з офіційним візитом, який у Кремлі вже назвали одним із ключових зовнішньополітичних заходів року. Літак глави РФ приземлився у столиці Китаю на тлі нової хвилі геополітичної напруги, переговорів США та КНР, а також дедалі складнішої ситуації для російської економіки через війну проти України та санкції Заходу.

    У китайській столиці Путіна зустрічали з помпою: в аеропорту вишикували почесний караул, а спеціально організовані групи людей із прапорами Росії та Китаю ритмічно скандували привітання на адресу російського диктатора. На оприлюднених відео видно, як десятки людей в однакових костюмах синхронно вигукують лозунги та махають прапорами двох держав.

    Основні переговори між Путіним та лідером КНР Сі Цзіньпіном заплановані на 20 травня у Пекіні. Як повідомляють китайські державні медіа, сторони мають обговорити двосторонні відносини, економічне співробітництво, енергетику, транспортні коридори та міжнародну ситуацію.

    Речник МЗС Китаю Го Цзякунь заявив, що нинішня поїздка стане вже 25-м візитом Путіна до КНР. У Кремлі ж напередодні заявили про «особливо привілейоване стратегічне партнерство» між Москвою та Пекіном. Таке формулювання озвучив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.

    Однак за зовнішньою демонстрацією дружби приховується значно складніший контекст. Головною темою переговорів фактично може стати енергетика, а точніше — спроба Кремля знову переконати Китай погодитися на запуск масштабного газопроводу «Сила Сибіру-2». Проєкт Москва просуває вже понад десять років, але Пекін досі не дав остаточного схвалення.

    За даними Bloomberg, які цитують українські та міжнародні медіа, Путін уже вп’яте за останні чотири роки намагатиметься домовитися із Сі Цзіньпіном про запуск цього трубопроводу.

    Проєкт «Сила Сибіру-2» має постачати до Китаю до 50 мільярдів кубометрів газу щороку через територію Монголії. Для Росії цей маршрут критично важливий після фактичної втрати значної частини європейського газового ринку через повномасштабне вторгнення в Україну та санкції ЄС.

    До складу російської делегації увійшли керівники «Газпрому» та «Роснефти» Олексій Міллер і Ігор Сєчін, а також віцепрем’єри, міністри та представники російського енергетичного сектору. Це лише підкреслює, наскільки важливим для Кремля є енергетичний блок переговорів.

    Росія сподівається використати нинішню нестабільність на світових енергетичних ринках для тиску на Китай. Після загострення ситуації на Близькому Сході та ризиків для морських маршрутів постачання енергоносіїв Москва намагається переконати Пекін у необхідності збільшення сухопутних поставок газу.

    Втім, експерти зазначають, що Китай продовжує займати вичікувальну позицію. Основна проблема полягає у вартості газу та умовах контракту. Пекін прагне отримувати російський газ за ціною, максимально наближеною до внутрішньоросійської, тоді як Кремль намагається компенсувати втрати від європейського ринку.

    На цьому тлі особливо показовим є те, що візит Путіна до Китаю відбувається майже одразу після переговорів Сі Цзіньпіна з президентом США Дональдом Трампом. Американсько-китайський саміт у Пекіні став одним із найгучніших дипломатичних заходів останніх місяців і засвідчив, що Китай намагається балансувати між Вашингтоном та Москвою.

    Як пише South China Morning Post, Пекін прагне зберігати стратегічну гнучкість і не хоче повністю ставати на бік Росії у глобальному протистоянні із Заходом. Для КНР критично важливими залишаються економічні зв’язки зі США та Європою, які значно перевищують обсяги торгівлі з РФ.

    Додатковий резонанс викликала й нещодавня публікація Financial Times, у якій стверджувалося, що Сі Цзіньпін під час переговорів із Трампом нібито критично висловився щодо дій Путіна та війни проти України. Однак МЗС Китаю офіційно спростувало цю інформацію.

    Політологи звертають увагу, що Кремль зараз особливо залежний від Китаю — як у питаннях експорту енергоносіїв, так і в технологічній та фінансовій сферах. Після кількох років санкцій Росія дедалі активніше переорієнтовує свою економіку саме на китайський ринок.

    Голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак вважає, що під час візиту Путін намагатиметься переконати китайське керівництво, що війна проти України нібито «йде за планом» і Росія контролює ситуацію.

    Попри гучні заяви Кремля про «безмежне партнерство», аналітики зазначають: сьогодні саме Китай диктує умови відносин із Росією. І нинішній візит Путіна до Пекіна може стати одним із найважливіших тестів того, наскільки далеко Сі Цзіньпін готовий підтримувати Москву в умовах затяжної війни та глобального геополітичного конфлікту.

  • ЄС та США  стали на бік Угорщини в питанні відновлення роботи нафтопроводу “Дружба”. Джерела

    ЄС та США  стали на бік Угорщини в питанні відновлення роботи нафтопроводу “Дружба”. Джерела

    За інформацією наших джерел, нафтопровід Дружба відновить свою роботу до кінця наступного тижня.

    “ЄС передали чіткий сигнал, що в умовах енергетичної кризи будь-які дії проти країн Європейського Союзу будуть однозначно розцінюватися як ворожі.

     Крім того, Джаред Кушнер контактував з Кирилом Будановим та підтвердив, що позиція США у даному питанні аналогічна позиції ЄС : нафтопровід треба відкрити на максимальну потужність і, крім того, обмежити бойові операції в Чорному морі, щоб уникнути пошкоджень нафто- і газопроводу.

     Крайній термін для запуску «Дружби» — 14 березня” – зазначає джерело.

  • У Київській області розірвали контракт на будівництво газопроводу після втручання БЕБ

    У Київській області розірвали контракт на будівництво газопроводу після втручання БЕБ

    Аналітики Територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області запобігли можливому неправомірному використанню майже 5 мільйонів гривень бюджетних коштів під час закупівлі послуг із будівництва промислового газопроводу.

    Під час моніторингу системи публічних закупівель фахівці виявили, що одна з державних установ визначила переможцем тендеру приватне підприємство та уклала з ним договір на суму понад 4,9 мільйона гривень із ПДВ. Однак подальша аналітична перевірка засвідчила, що компанія-фігурант внесена до зведених відомостей Антимонопольного комітету України через вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

    Згідно з вимогами законодавства у сфері публічних закупівель, замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо протягом останніх трьох років той притягувався до відповідальності за подібні порушення. Незважаючи на це, контракт із підприємством було підписано.

    У БЕБ наголосили, що ігнорування таких норм підриває принципи прозорості, добросовісної конкуренції та ефективного використання бюджетних коштів. У зв’язку з виявленими ризиками територіальне управління направило відповідні рекомендації замовнику та Державній аудиторській службі.

    Після проведення перевірки аудитори підтвердили факт недотримання вимог законодавства у сфері закупівель та зобов’язали розірвати укладений договір. Контракт було достроково припинено, що дозволило уникнути потенційної розтрати державних коштів.

    У Бюро економічної безпеки зазначають, що посилення контролю за тендерними процедурами залишається одним із ключових напрямів роботи, особливо в умовах воєнного стану, коли питання ефективного використання бюджетних ресурсів набуває особливої ваги.