Daypolitico

Позначка: газові сховища

  • Кремль відкрито погрожує залишити Україну без світла: РФ готує нові масовані удари по енергетиці

    Кремль відкрито погрожує залишити Україну без світла: РФ готує нові масовані удари по енергетиці

    Росія фактично анонсувала новий етап повітряної кампанії проти України перед початком осінньо-зимового сезону. Міністерство оборони РФ 30 серпня заявило, що російські війська розпочали підготовку до масованих ударів по об’єктах українського енергетичного сектору. Москва називає майбутні атаки «відповіддю» на удари України по російській нафтовій та енергетичній інфраструктурі.

    Заява пролунала в особливо тривожний момент. До початку опалювального сезону залишаються лічені тижні, а Росія вже збільшує інтенсивність ударів по українських містах, енергетиці, портах та промисловості. Лише протягом останніх днів масштабні атаки спричиняли перебої з електропостачанням у кількох регіонах, а в ніч проти 30 серпня під ударом знову опинилася енергетична інфраструктура Миколаївщини.

    Тому нинішня заява російського Міноборони може означати не окрему погрозу, а підготовку до нової системної кампанії, подібної до тих, які Україна вже переживала попередніми зимами.

    Російське відомство стверджує, що рішення пов’язане з українськими атаками на російський паливно-енергетичний комплекс. За заявою Москви, підготовка до ударів уже розпочалася. Водночас Росія традиційно називає українські атаки по своїй нафтопереробній інфраструктурі ударами по «цивільних об’єктах», хоча Київ пояснює такі операції необхідністю зменшувати ресурсну базу російської війни.

    І саме тут з’являється важливий контекст.

    Протягом останніх місяців Україна значно активізувала удари по російських нафтопереробних заводах. Наслідки вже помітні на внутрішньому паливному ринку РФ. За даними Reuters, наприкінці серпня виробництво бензину в Росії впало приблизно до 70% внутрішнього попиту після атак на низку великих НПЗ. Добове виробництво скоротилося приблизно до 80 тисяч тонн за потреби близько 115 тисяч тонн.

    Росії довелося нарощувати імпорт пального та вводити додаткові обмеження. 29 серпня Москва продовжила заборону на експорт дизельного пального до 30 вересня. Обмеження стали частиною ширшої спроби стабілізувати внутрішній ринок на тлі пошкоджень НПЗ та дефіциту пального.

    Тобто між двома сторонами фактично формується дедалі жорсткіше енергетичне протистояння.

    Україна намагається бити по російській нафтовій промисловості — одному з ключових джерел доходів Кремля та важливій частині військової логістики.

    Росія у відповідь погрожує посилити атаки на українську електроенергетику.

    А наближення холодів робить таку ескалацію особливо небезпечною.

    Росія вже почала бити по енергетиці

    Певні ознаки нового етапу кампанії видно вже зараз.

    У ніч проти 30 серпня росіяни атакували Миколаївську область ударними безпілотниками Shahed і крилатими ракетами «Бандероль». Серед цілей був об’єкт енергетичної інфраструктури. Після удару виникли проблеми з електропостачанням у Миколаєві, а також у громадах Миколаївського та Баштанського районів. Енергетикам вдалося оперативно відновити подачу електрики.

    Під ударом тієї ж доби була і портова інфраструктура Миколаєва.

    Це продовжує тенденцію останніх тижнів. 24 серпня після російських атак нові знеструмлення фіксували у Донецькій, Харківській, Чернігівській, Запорізькій, Одеській та Миколаївській областях.

    Ще масштабніші атаки Україна пережила взимку 2025–2026 років.

    24 січня Росія завдала потужного удару по українській енергосистемі, після якого без електрики залишилися близько 1,2 млн споживачів по всій країні. Частина Києва одночасно мала проблеми з теплопостачанням у період сильних морозів.

    7 лютого РФ знову провела масштабну атаку на енергетичні об’єкти, використовуючи ракети та безпілотники.

    Ці атаки показали логіку російської кампанії: Москва намагається одночасно пошкоджувати генерацію, підстанції, газову інфраструктуру та інші вузлові елементи системи, змушуючи Україну витрачати ресурси на аварійні ремонти.

    Тому нинішнє формулювання російського Міноборони про «масовані удари» сприймається особливо серйозно.

    Чому саме зараз

    Є кілька факторів, які роблять кінець літа — початок осені логічним моментом для нової російської кампанії.

    По-перше, наближається опалювальний сезон.

    Енергетична система в холодний період працює під значно більшим навантаженням, а тривалі пошкодження електростанцій або підстанцій можуть одночасно впливати на електро-, тепло- та водопостачання.

    По-друге, Росія останніми днями суттєво наростила інтенсивність повітряних ударів.

    ISW зазначає, що 28–29 серпня російські сили провели тривалу серію комбінованих ракетно-дронових атак, яка тривала понад 28 годин і була значною мірою сконцентрована на Києві та Київській області. Аналітики вважають, що подібні тривалі удари покликані виснажувати українську ППО та порушувати повсякденне життя.

    По-третє, Україна дедалі сильніше тисне на російську нафтопереробку.

    Удари по НПЗ вже змусили Кремль переходити до нестандартних заходів — від імпорту бензину до експортних заборон і адміністративного контролю над інфраструктурою. 24 серпня Володимир Путін навіть дозволив державі тимчасово перебирати контроль над стратегічними об’єктами, які влада визнає недостатньо захищеними від атак безпілотників.

    Отже, російська погроза може мати й елемент тиску: Москва намагається підняти для України ціну ударів по своїй нафтовій інфраструктурі.

    Чи готова Україна до зими

    Водночас ситуація перед зимою 2026–2027 років має одну важливу відмінність: Україна заздалегідь створила значні запаси газу.

    28 серпня перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що в українських підземних сховищах уже накопичено 14,6 млрд кубометрів газу. Це обсяг, необхідний для базового сценарію проходження осінньо-зимового періоду. Причому цільового показника вдалося досягти на місяць раніше від плану.

    Раніше уряд називав 13,2 млрд кубометрів критично необхідним мінімумом, який має дозволити пройти зиму навіть за низьких температур і масованих російських атак.

    Це означає, що з точки зору запасів газу Україна входить у сезон у кращій позиції.

    Але газ у сховищах сам по собі не гарантує безперебійного тепла.

    Як показали попередні зими, Росія може бити не лише по газовидобувних і газотранспортних об’єктах, а й по електростанціях, високовольтних підстанціях, трансформаторах та мережах, без яких нормальна робота міст також стає складною.

    Саме тому ключовим фактором цієї зими знову може стати не стільки кількість енергоресурсів, скільки здатність захистити та швидко ремонтувати інфраструктуру.

    Головна проблема — ППО

    Для України питання протиповітряної оборони залишається критичним.

    Останні російські атаки демонструють зміну тактики. Москва використовує не тільки звичайні Shahed, а й значно швидші реактивні безпілотники, балістичні ракети та комбінує різні типи засобів ураження.

    Масовані хвилі змушують ППО одночасно реагувати на десятки чи навіть сотні цілей.

    А якщо головними мішенями стануть трансформаторні підстанції, ТЕС, ГЕС чи газова інфраструктура, навіть кілька проривів можуть мати значні наслідки.

    Саме тому Володимир Зеленський протягом року неодноразово закликав партнерів збільшити поставки систем Patriot та боєприпасів до них. Під час масштабної атаки 27 серпня Україна вже використовувала нещодавно отримані американські комплекси Patriot для перехоплення російських балістичних ракет.

    «Битва за зиму» вже фактично почалася

    Говорити, що нова кампанія гарантовано призведе до масштабних блекаутів, зараз немає підстав.

    Українська енергосистема має досвід чотирьох років війни, створені запаси обладнання, розподілені ремонтні бригади та значно кращу підготовку до російських ударів, ніж у 2022 році.

    Але російська заява 30 серпня принципово змінює інформаційний фон.

    Москва вже не просто завдає ударів по окремих енергетичних об’єктах, а публічно заявляє про підготовку масштабної кампанії.

    І саме тому поняття «битва за зиму» цього року може знову стати буквальним.

    З одного боку — Росія, яка намагається використовувати ракети та дрони для руйнування української енергетики.

    З іншого — Україна, яка накопичує газ, відновлює генерацію, посилює ППО і одночасно завдає ударів по російських НПЗ, створюючи проблеми вже для паливної системи противника.

    До того ж дипломатичного прориву, який міг би швидко завершити війну до холодів, поки не видно. Один із високопоставлених українських чиновників цього тижня заявив Reuters, що майбутні контакти з Росією, найімовірніше, спочатку матимуть лише технічний характер, а швидкого завершення війни до зими очікувати не варто.

    Таким чином осінь 2026 року може розпочатися відразу двома взаємопов’язаними кампаніями: Україна продовжуватиме тиснути на російську нафтову інфраструктуру, а Москва намагатиметься завдати максимальної шкоди українській енергосистемі.

    І якщо російська заява про підготовку «масованих ударів» справді переросте у нову масштабну кампанію, питання світла, тепла та захисту енергетичних об’єктів знову стане одним із ключових фронтів війни.

  • Європі загрожує дефіцит газу взимку: запаси впали до мінімуму

    Європі загрожує дефіцит газу взимку: запаси впали до мінімуму

    Запаси природного газу в країнах Європейського Союзу опустилися до рівня, який може створити додаткові ризики для енергетичної безпеки блоку напередодні опалювального сезону. Наразі європейські газові сховища заповнені значно менше, ніж у середньому за останні роки, а особливе занепокоєння викликає ситуація в Німеччині, яка має найбільші потужності зі зберігання газу в ЄС.

    Про це пише Politico.

    За даними видання, традиційна модель підготовки Європи до зими цього року опинилася під тиском. У нормальних умовах трейдери та комунальні підприємства протягом літа закуповують природний газ за відносно низькими цінами, закачують його до підземних сховищ, а взимку використовують або продають його в період підвищеного попиту. Такий підхід дозволяє ринку одночасно забезпечувати необхідні запаси та отримувати прибуток від сезонної різниці цін.

    Однак цього року ситуація змінилася. Вартість газу в літній період виявилася вищою, ніж очікували учасники ринку, що зробило активне поповнення сховищ менш привабливим з економічної точки зору. На ситуацію вплинули одразу кілька факторів, серед яких геополітична нестабільність, війна на Близькому Сході та зміни клімату.

    За останніми даними, газові сховища країн Євросоюзу заповнені приблизно на 58% від загальної місткості. Це приблизно на 16% нижче за середній рівень заповнення за останні п’ять років. Крім того, нинішній показник є найнижчим для цього періоду з 2011 року.

    Такий рівень запасів викликає занепокоєння напередодні холодного сезону, адже взимку споживання газу традиційно різко збільшується. Насамперед це стосується опалення житлових будинків, роботи промислових підприємств та виробництва електроенергії в окремих країнах.

    Водночас у Європейській комісії не вважають, що Євросоюзу безпосередньо загрожує фізична нестача газу цієї зими. Представники ЄК заявляють, що блок має достатньо інструментів для забезпечення енергетичної безпеки та продовжує стежити за ситуацією на ринку.

    Однак окремі аналітики оцінюють перспективи більш обережно. За розрахунками енергетичної компанії Rapidan, до листопада європейські газові сховища можуть бути заповнені лише приблизно на 65% від їхньої загальної місткості.

    Якщо такий сценарій справдиться, Європі буде складніше виконати встановлені перед початком опалювального сезону цілі щодо накопичення газу. Аналітики зазначають, що для прискорення закачування ЄС може знадобитися підвищити ціну, яку він готовий платити за природний газ. Це зробило б європейський ринок привабливішим для постачальників і стимулювало б додаткові обсяги поставок.

    Водночас вищі ціни на газ створюють іншу проблему. Якщо європейські країни будуть змушені активніше конкурувати за обмежені обсяги палива на світовому ринку, це може призвести до подальшого подорожчання газу. У результаті збільшаться витрати не лише держав та енергетичних компаній, а й промисловості та домогосподарств.

    Особливе місце в цій ситуації займає Німеччина. За останніми даними, у серпні її газові сховища були заповнені лише приблизно на 47% від загальної національної місткості. Це, за даними Politico, найнижчий рівень заповнення з моменту початку ведення відповідної статистики.

    Ситуація в Німеччині має значення далеко за межами самої країни. Газові сховища ФРН є одними з найбільших у Європі, а їхня сумарна місткість становить понад 20% від загальної місткості сховищ у всьому Євросоюзі.

    Саме тому проблеми з накопиченням газу в Німеччині можуть вплинути на весь європейський енергетичний ринок. Якщо Берлін не зможе достатньо швидко наростити запаси, йому доведеться активніше закуповувати газ у період, коли попит зростатиме. Це може створити додатковий тиск на ціни та посилити конкуренцію між європейськими державами за поставки.

    Politico називає Німеччину однією з найбільш вразливих країн ЄС у цьому питанні саме через масштаб її економіки та розмір газової інфраструктури. Будь-які серйозні перебої з постачанням або недостатній рівень запасів у ФРН можуть мати наслідки для сусідніх держав, оскільки європейський газовий ринок значною мірою взаємопов’язаний.

    У разі дефіциту Німеччина може бути змушена активніше купувати газ на спотовому ринку. Якщо одночасно зростатиме попит в інших європейських країнах, це може спричинити подальше підвищення цін у всьому блоці.

    Попри це, німецьке Міністерство енергетики наразі не пішло на пряме втручання в роботу ринку. Відомство визнало, що поточний рівень запасів є історично низьким, однак відмовилося зобов’язувати державні компанії закуповувати газ за нинішніми цінами.

    Таким чином, Берлін фактично залишає рішення про темпи закупівлі газу учасникам ринку, розраховуючи на подальше поповнення сховищ упродовж найближчих місяців.

    Для Європи ситуація є особливо складною через те, що після початку повномасштабної війни Росії проти України ЄС значно скоротив залежність від російського трубопровідного газу. Європейські країни збільшили імпорт скрапленого природного газу, наростили поставки з Норвегії та інших країн і намагалися диверсифікувати джерела енергопостачання.

    Однак така диверсифікація не усуває ризику цінових коливань. Європа конкурує за скраплений газ із країнами Азії, а будь-які геополітичні конфлікти, перебої з видобутком чи транспортуванням енергоресурсів можуть швидко позначитися на вартості палива.

    Додатковим фактором невизначеності залишається ситуація на Близькому Сході. Будь-яке загострення в регіоні може впливати на глобальні енергетичні ринки та збільшувати вартість транспортування і постачання енергоресурсів.

    Водночас остаточні наслідки нинішнього рівня запасів залежатимуть від погоди взимку. Теплий сезон може дозволити Європі пройти опалювальний період без серйозних проблем, тоді як тривала холодна погода різко збільшить споживання газу та посилить тиск на запаси.

    Тому нинішній рівень заповнення сховищ не означає автоматичного виникнення дефіциту взимку. Однак низькі запаси залишають Європу з меншим запасом міцності у випадку різкого похолодання, перебоїв із постачанням або нового стрибка цін на світовому ринку.

    Раніше генеральний директор найбільшого європейського постачальника природного газу Equinor заявляв, що Європа, ймовірно, не встигне заповнити газові сховища до 80% до початку зими. Такий рівень традиційно розглядається як важливий орієнтир для підготовки до опалювального сезону.

    Крім того, нещодавно повідомлялося про зміни в структурі газового імпорту окремих країн Європи. Зокрема, Бельгія збільшила залежність від імпорту російського скрапленого природного газу на тлі змін на світовому енергетичному ринку та наслідків війни на Близькому Сході.

    Таким чином, Європа входить у другу половину літа з помітно нижчими, ніж зазвичай, запасами природного газу. Безпосередньої загрози нестачі палива Єврокомісія наразі не бачить, проте ситуація залишатиметься залежною від темпів закачування газу, світових цін, доступності імпортних поставок та погодних умов у холодний період. Особливу увагу в найближчі місяці буде прикуто до Німеччини, оскільки її газові сховища мають величезне значення для стабільності всього європейського енергетичного ринку.

  • Європі загрожує дефіцит газу

    Європі загрожує дефіцит газу

    Європа може опинитися перед серйозним дефіцитом природного газу, якщо перебої у постачанні енергоносіїв через Ормузьку протоку триватимуть ще один–три місяці. Про це попереджають аналітики норвезької енергетичної компанії Equinor у своєму новому звіті, який цитує Reuters.

    Фахівці зазначають, що нинішня ситуація на світових енергетичних ринках залишається вкрай нестабільною через напруженість на Близькому Сході та ризики тривалого порушення логістики постачання скрапленого природного газу (ЗПГ). У разі затяжних перебоїв Європа може не встигнути накопичити достатні запаси палива до початку опалювального сезону, що створить передумови для нового енергетичного шоку.ф

    За даними організації Gas Infrastructure Europe, станом на зараз підземні сховища газу в країнах Європейського Союзу заповнені трохи більш ніж на 35%. Це суттєво нижче за середній сезонний рівень, який зазвичай становить близько 50% у цей період року.

    Європейські держави щороку намагаються сформувати достатній газовий резерв у літній період, щоб досягти встановленої ЄС цілі — заповнення сховищ на рівні приблизно 90% до початку зими. Однак поточна ситуація створює ризики невиконання цього плану у разі тривалих перебоїв на світових ринках.

    Аналітики Equinor попереджають, що саме Ормузька протока залишається одним із ключових вузьких місць глобальної енергетичної логістики, через який проходить значна частина експорту нафти та скрапленого газу з країн Перської затоки.

    У звіті компанії зазначається, що базовий сценарій передбачає часткову стабілізацію ринку у разі швидкого відновлення судноплавства. Проте навіть у цьому випадку Європа зможе вийти лише на обмежений рівень запасів.

    «Якщо війна закінчиться завтра і рух через протоку швидко відновиться, ми зможемо досягти прийнятного, хоча й обмеженого, рівня запасів у 75%. Але якщо блокада триватиме від одного до трьох місяців, ситуація може стати критичною», — заявила старша віцепрезидентка Equinor.

    У більш песимістичному сценарії, який розглядають аналітики, Європа може зіткнутися з різким дефіцитом скрапленого природного газу через конкуренцію з азійськими ринками. Країни Азії традиційно активно закуповують ЗПГ, і в умовах обмеженої пропозиції це посилює конкуренцію за кожен доступний танкер.

    У такій ситуації, попереджають експерти, ціни на газ можуть різко зрости, а промислові споживачі в ЄС можуть бути змушені скорочувати використання енергії. Це потенційно зачепить енергомісткі галузі — металургію, хімічне виробництво та важку промисловість, які й так працюють в умовах підвищених витрат.

    Водночас аналітики зазначають, що Європа має певний запас стійкості завдяки відносно м’яким зимам останніх років та зусиллям із диверсифікації постачання газу після скорочення імпорту з традиційних джерел. Це дозволило накопичити частину резервів, які наразі пом’якшують ризики короткострокових кризових сценаріїв.

    Однак ситуація залишається залежною від зовнішніх факторів, насамперед геополітичної стабільності на Близькому Сході. Ормузька протока є стратегічним маршрутом, через який проходить значна частина світових поставок нафти та скрапленого газу, тому будь-які перебої миттєво відбиваються на глобальних енергетичних ринках.

    На цьому тлі світові ціни на енергоносії продовжують демонструвати високу волатильність. Ринки реагують не лише на ситуацію з постачанням, а й на невизначеність щодо переговорів між США та Іраном, а також загальну напруженість у регіоні.

    Раніше повідомлялося, що через загострення конфлікту в районі Перської затоки світ уже зіткнувся зі значним скороченням постачань нафти. За оцінками аналітиків, за кілька місяців втрати можуть перевищити мільярд барелів, що створює додатковий тиск на енергетичні ринки.

    Паралельно країни регіону намагаються мінімізувати ризики шляхом розвитку альтернативних маршрутів експорту. Зокрема, частина держав інвестує у нові трубопроводи та логістичні коридори, які дозволяють обійти Ормузьку протоку та зменшити залежність від її стабільності.

    Експерти підкреслюють, що в разі затяжної кризи Європа може зіткнутися з черговим енергетичним шоком, який за масштабом впливу може бути співставним із попередніми кризами останніх років і суттєво вплинути на економічне зростання регіону.

  • Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Європейський Союз зіткнувся зі значним зростанням витрат на імпорт енергоносіїв на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході. За даними Європейської комісії, за 44 дні після початку війни витрати ЄС на закупівлю викопного палива збільшилися більш ніж на 22 мільярди євро.

    Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, зазначивши, що ситуація на енергетичних ринках залишається вразливою, а перебої з постачанням енергоресурсів із регіону Перської затоки можуть зберігатися навіть у разі швидкого завершення бойових дій.

    У Брюсселі наголошують, що нинішня криза вкотре підкреслила залежність ЄС від глобальних постачань викопного палива та чутливість європейського ринку до геополітичних потрясінь. Саме тому Єврокомісія вже підготувала пакет коротко- та довгострокових заходів для стабілізації енергетичної системи.

    Серед оперативних кроків — координація між державами-членами ЄС щодо закупівлі газу та управління запасами у сховищах, а також можливість скоординованого вивільнення стратегічних запасів нафти у разі різкого дефіциту. Окремо розглядаються механізми підтримки домогосподарств і галузей економіки, найбільш уразливих до стрибків цін на енергоносії.

    Єврокомісія також закликає країни-члени до узгодженого підходу у сфері енергетичної політики, щоб уникнути фрагментації ринку та цінових дисбалансів усередині ЄС. Паралельно обговорюються заходи зі зниження попиту на енергію, які мають бути тимчасовими та не обмежувати свободу вибору споживачів.

    Окремий акцент робиться на структурних змінах енергетичної системи ЄС. Йдеться про прискорення диверсифікації постачань енергоресурсів, розвиток інфраструктури для імпорту скрапленого природного газу (LNG), а також збільшення частки відновлюваних джерел енергії. Ці кроки є частиною довгострокової стратегії ЄС зі зменшення залежності від нестабільних регіонів і викопного палива.

    У Брюсселі також зазначають, що енергетичні ринки Європи залишаються надзвичайно чутливими до зовнішніх факторів. Після новин про ескалацію конфлікту на Близькому Сході ціни на газ у Європі суттєво зросли, що підтверджують і ринкові індикатори. Аналітики пов’язують це з очікуваннями можливих перебоїв у постачанні та загальною невизначеністю на глобальних ринках.

    На цьому тлі ЄС продовжує політику, започатковану після попередніх енергетичних криз, зокрема щодо обов’язкового заповнення газових сховищ до зимового сезону та створення спільних механізмів закупівель, які дозволяють державам-членам координувати свої дії та зменшувати цінову конкуренцію між собою.

    Європейська комісія планує представити оновлений пакет антикризових пропозицій на рівні лідерів ЄС найближчим часом. Очікується, що частина рішень буде винесена на обговорення під час неформального засідання Європейської Ради на Кіпрі.

    Таким чином, енергетична політика ЄС знову опинилася в центрі уваги через нову хвилю глобальної нестабільності, яка впливає як на ціни для споживачів, так і на довгострокову стратегію енергетичної безпеки Європи.

  • Економіст Олексій Кущ пояснив чому Україні загрожує нова газова криза

    Економіст Олексій Кущ пояснив чому Україні загрожує нова газова криза

    Економіст Олексій Кущ у своїй колонці пояснює, як ескалація на Близькому Сході може вплинути на європейський газовий ринок, чому ціни на енергоносії вже зростають та які сценарії має Україна, щоб уникнути дефіциту газу наступної зими.

    На тлі ескалації навколо Ірану ціни на газ у Європі різко пішли вгору. Якщо на початку року котирування на головному європейському хабі TTF трималися на рівні близько €30–33 за МВт·год, то на початку березня вони піднімалися вдвічі — до €60 за МВт·год і вище.

    Для України це ще один сигнал: готуватися потрібно вже зараз. У періоди дефіциту газ на ринку дорожчає дуже швидко.

    Є кілька джерел, де Україна потенційно може взяти додатковий ресурс.

    Перший варіант — імпорт газу з Європи. Це найшвидший інструмент, але і найдорожчий. Крім того, у разі дефіциту країни ЄС передусім забезпечуватимуть власні потреби, що робить імпорт менш передбачуваним.

    Додатковий тиск створює і ситуація із власними запасами європейців: вони входять у сезон закачування газу з рівнем заповненості сховищ приблизно на 60%. Це не тільки значно нижче, ніж торік — 68%, а й взагалі один із найнижчих показників за останні п’ять років.

    Невизначеність і слабка ринкова кон’юнктура посилюють конкуренцію за ресурс і підвищують ризик нових цінових стрибків.

    Другий варіант — нарощувати власний видобуток.

    При споживанні 19–20 млрд кубометрів у 2025 році видобуток природного газу в Україні впав до 16,9 млрд кубометрів проти понад 19 млрд кубометрів роком раніше. А от імпорт блакитного палива навпаки зріс майже в дев’ять разів — з 724 млн кубометрів до рекордних 6,5 млрд.

    Тобто країна майже покриває власні потреби, але у пікові періоди все одно змушена імпортувати газ.

    Водночас запуск нових свердловин — це тривалий процес, який потребує значних інвестицій, часу і певної стабільності та передбачуваності. Через російську агресію на жодну з цих складових не можна покладатися: росіяни продовжують атакувати газову інфраструктуру і, схоже, будуть це робити, поки війна триватиме.

    Нарешті, третій варіант — запуск родовищ, які вже готові працювати.

    Найшвидший спосіб отримати додатковий ресурс — відновити роботу тих підприємств, які вже мають інфраструктуру і можуть видобувати газ. Частина таких ліцензій сьогодні заблокована, хоча родовища могли б давати додаткові обсяги вже зараз.

    Наприклад, британська компанія Enwell Energy раніше заявляла, що за наявності стабільних умов з боку регулятора могла б забезпечити додаткові обсяги газу, конденсату і нафти для українського ринку.

    Схожі дискусії точаться і навколо інших активів.

    У ситуації, коли енергетичні ризики для Європи лише зростають, затягування таких рішень виглядає дедалі менш зрозумілим. Після зміни частини управлінської команди у владі з’являється можливість переглянути рішення, які блокують видобуток, і нарешті запустити ресурси, що могли б працювати на економіку країни вже сьогодні.

    Принаймні заяви Міністерства економіки про намір розібратися з проблемою ліцензій додають обережного оптимізму.

    У підсумку варіанти на столі добре відомі: імпорт, збільшення власного видобутку і запуск родовищ, які вже готові працювати.

    Питання лише в тому, як швидко будуть прийматися рішення.

    Адже до початку нового сезону закачування газу залишається зовсім небагато часу. Можна сподіватися на стабілізацію ситуації на світових ринках, але енергетична політика будується не на надіях, а на підготовці до найгірших сценаріїв.

  • Масований удар по українській енергетиці 22 березня знову наблизив Україну до графіків відключень електрики

    Масований удар по українській енергетиці 22 березня знову наблизив Україну до графіків відключень електрики

    Економіст Андріан Прокіп розповідає про цей та інші наслідки ворожої атаки.

    НОВІ АТАКИ. ДО ВІДКЛЮЧЕНЬ ПРИГОТУВАТИСЬ

    Минулого тижня трапилось те, до чого усі начебто мали бути психологічно готовими, але сподівались, що не станеться – масовані обстріли енергосистеми. Після ретельно спланованої атаки 22 березня (а вона була саме такою) кілька днів поспіль здійснювались удари меншого масштабу.

    Енергетична система зазнала серйозних уражень і втрат. ДТЕК, наприклад, повідомляє про втрати половини потужностей на тривалий період. Вагома втрата частини потужностей ДніпроГЕСу. Фактично серйозних втрат зазнали балансуючі потужності. Здебільшого втрати у прифронтових областях, але й у інших регіонах суттєві пошкодження і втрати потужностей.

    Удару зазнала і газова інфраструктура. І відразу інформаційна атака буде спрямована на надійність зберігання газу нерезидентів в українських сховищах.

    1. Раніше я писав, що варто очікувати атаку по енергетичній інфраструктурі ще до наступної зими, але вважав, що вони припадуть на літо, коли енергосистема буде на етапі активної ремонтної кампанії, та потенційно може виникати дефіцит потужностей. Ворог вирішив діяти раніше. З одного боку, їх логіка може виходити з очікувань щодо виснаженості нашої повітряної оборони, в умовах затримки допомоги від США – вирішили не чекати, коли відновляться активні поставки систем ППО та ракет до них. З іншого боку, проміжок між російськими виборами до інавгурації нового президента США був очікуваним періодом посилення ескалації (якщо коротко, то Байден поганий для кремлівських, але Трамп іще гірший, бо непрогнозований і може бути радикальнішим у тиску). Тож ворог хоче змусити нас до заморозки до моменту потенційної зміни адміністрації у Вашингтоні.
    2. Втрата великих обсягів потужностей робить нас різко залежними від імпорту. І, звісно ж, суттєво підрізає всі надії на експорт. Та і не можна виключати, що уряд знову повернеться до заборони експорту у випадку погіршення ситуації. Якщо вона буде передчасною чи надто довгою, то стане черговим ударом по енергетичним компаніям, яким і без того не вистачає коштів на проведення ремонтів. А потреба в ремонтах, зрозуміло, зростає з кожним обстрілом.
    3. Ми стали дуже близькими до графіків відключень. Наразі ми більш-менш проходимо стабільно за рахунок імпорту. Проте, велика частина споживачів Харкова та Одеси досі знеструмлені, і коли вони будуть підключеними, зросте загальне споживання і більшим буде ризик дефіциту, а отже — і графіків. Це вже не говорячи про ризик додаткових пошкоджень внаслідок обстрілів. Але суттєвою мірою, запровадження відключень залежить від нас самих – чи зможемо ми проявити відповідальне споживання в пікові години. Максимально по можливості варто вирівнювати споживання протягом доби, переношуючи частково його на ніч, і не вмикати одночасно потужних електроприладів, особливо в години пікового навантаження. Але якщо Вам чи Вашим сусідам не вдасться цього зробити, то з цим легко впораються графіки відключень, наприклад, аварійних – швидко, без зайвих розмов і вмовлянь. Проте, не буде і комфорту.
    4. Як вирішувати проблему дефіциту? Нам потрібна розподілена генерація, напівпікова та пікова – багато та малої потужності, розосереджений по країні. А також розвиток мереж, зокрема низького класу напруги, для підвищення надійності роботи системи, яку, відповідно, було б складніше вивести з ладу ракетними ударами. Мабуть, зараз варто не фантазувати про майбутні обсяги експорту газу (а про це нещодавно говорив очільник “Нафтогазу” Олексій Чернишов), а про те, скільки його буде потрібно для забезпечення роботи децентралізованої генерації. Розмови про те, як зростатиме з дня на день наш експорт, виглядають як вперте непомічання слоника у кімнаті. Зрозуміло, експорт важливий для економіки. Але давайте просто не будемо загадувати, а враховувати усі ризики для газотранспортної системи і сховищ в умовах потенційних масштабних обстрілів. Надійність та безперебійність енергопостачання передусім.
    5. Для реалізації рішення про розбудову нової малої децентралізованої генерації у нас є практично все, окрім стимулів появи такої генерації. Адміністративні методи тут, на жаль (чи на щастя), не спрацюють. Але як тільки будуть економічні стимули для інвестування у такі потужності та інфраструктуру, вона почне з’являтися. Це, зокрема, і про проблему боргів на ринку, і про цінові обмеження.