Позначка: Газпром нафта

  • Дістали за 2 500 км: Україна вдарила по найбільшому НПЗ Росії

    Дістали за 2 500 км: Україна вдарила по найбільшому НПЗ Росії

    Підрозділи Сил спеціальних операцій Збройних сил України уразили Омський нафтопереробний завод у Росії, розташований майже за 2 500 кілометрів від державного кордону України. Це один із найпотужніших НПЗ Росії та ключове підприємство компанії «Газпром нафта». У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили удар і повідомили, що на території заводу зафіксовано влучання з подальшою пожежею.

    За попередніми даними Генштабу, унаслідок атаки могла бути уражена установка первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-11. Її проєктна потужність становить 8,4 млн тонн нафти на рік. Саме такі установки є критично важливими для роботи НПЗ, адже з них фактично починається технологічний процес переробки сирої нафти на паливо та інші нафтопродукти. Ступінь пошкоджень підприємства наразі уточнюється.

    У Генштабі зазначили, що Омський НПЗ був задіяний у забезпеченні російської окупаційної армії. Крім того, це останній із 11 найбільших виробників бензину в РФ, який був уражений українськими військовими. Таким чином кампанія далекобійних ударів по російській нафтопереробці вийшла на новий рівень — географічно й технологічно.

    Омський НПЗ вважається найбільшим нафтопереробним заводом Росії. За відкритими даними, його потужність перевищує 21 млн тонн нафти на рік. Підприємство спеціалізується на виробництві автомобільних бензинів, дизельного пального, авіаційного гасу, мастил, нафтохімічної продукції та інших видів пального. Завод має один із найвищих показників глибини переробки в РФ — близько 99–100%, а також виробляє десятки видів нафтопродуктів.

    Саме через масштаби виробництва удар по Омському НПЗ має особливе значення. Це не регіональна нафтобаза і не невеликий завод, а один із головних центрів російської паливної системи. Підприємство забезпечує внутрішній ринок РФ, постачає пальне та інші нафтопродукти, а також має значення для логістики й промисловості. У 2024 році Reuters повідомляв, що Омський НПЗ переробив понад 21 млн тонн нафти і виробив понад 5 млн тонн автомобільного бензину, що становило суттєву частку російського виробництва.

    Перші повідомлення про атаку на Омський НПЗ з’явилися вдень 6 липня. Російська влада традиційно заявила про роботу ППО. Губернатор Омської області Віталій Хоценко повідомив, що в регіоні нібито збивали безпілотники, але водночас визнав падіння кількох дронів на території «промислового вузла». Український Генштаб згодом підтвердив, що удар був завданий саме по Омському НПЗ.

    За даними українських і OSINT-джерел, після удару на території заводу спалахнула пожежа. Окремі аналітики повідомляли, що удар міг припасти по технологічних колонах установки ЕЛОУ-АВТ-11, однак офіційно масштаб пошкоджень ще не підтверджений. Українська сторона наразі говорить про попереднє ураження установки та уточнення наслідків.

    Атака на Омський НПЗ стала частиною ширшої операції Сил оборони в ніч проти 6 липня. За повідомленням Генштабу, українські військові також завдали ударів по ще двох російських нафтопереробних заводах, пункту дислокації ракетної бригади та терміналу перевалки нафтопродуктів у тимчасово окупованому Криму. Це свідчить про комплексний характер ударів по російській військовій та паливній інфраструктурі.

    Останніми місяцями Україна значно наростила інтенсивність далекобійних атак по нафтопереробних підприємствах РФ. За оцінками західних медіа та українських джерел, удари по НПЗ уже спричинили перебої у роботі частини російських заводів, ремонтні простої та додатковий тиск на паливний ринок. Раніше Financial Times повідомляла, що з початку 2026 року кількість ударів по російських НПЗ різко зросла, а сама кампанія стала значно ефективнішою завдяки кращому плануванню, збільшенню виробництва далекобійних дронів та розвідувальній підтримці партнерів.

    Стратегічна логіка таких атак очевидна: нафтопереробка є одним із ключових елементів російської воєнної економіки. Заводи виробляють дизель, бензин, авіаційне пальне та інші продукти, необхідні для транспорту, промисловості й армії. Навіть часткове виведення з ладу окремих установок може змусити РФ переналаштовувати логістику, перекидати запаси, скорочувати експорт або ремонтувати обладнання, яке важко швидко замінити через санкції.

    Удар по Омському НПЗ також демонструє збільшення дальності українських можливостей. Відстань майже 2 500 км означає, що під загрозою опиняються не лише об’єкти у прикордонних чи західних регіонах РФ, а й стратегічна інфраструктура в глибокому тилу. Для Росії це створює додаткову проблему: захистити всі ключові НПЗ, нафтобази, термінали та військові об’єкти на такій території практично неможливо без розосередження систем ППО.

    Поки що остаточні наслідки удару по Омському НПЗ невідомі. Офіційно підтверджено влучання, пожежу та попереднє ураження установки ЕЛОУ-АВТ-11. Подальший вплив на виробництво залежатиме від масштабу пошкоджень, тривалості ремонту та можливості заводу швидко компенсувати втрати іншими технологічними лініями.

    Однак сам факт ураження найбільшого НПЗ Росії за тисячі кілометрів від України вже став важливим сигналом: українські Сили оборони продовжують переносити війну на російську військово-промислову та паливну інфраструктуру, яка забезпечує агресію проти України.

  • Росія шукає бензин за кордоном: після атак ЗСУ ключовий завод зупинився щонайменше на пів року

    Росія шукає бензин за кордоном: після атак ЗСУ ключовий завод зупинився щонайменше на пів року

    Московський нафтопереробний завод, який є одним із ключових об’єктів паливної інфраструктури Росії, може залишатися виведеним з експлуатації щонайменше шість місяців після серії українських ударів безпілотниками. За оцінками джерел агентства Reuters, підприємство навряд чи відновить повноцінну роботу до кінця 2026 року, що може суттєво поглибити паливну кризу в Російській Федерації.

    Про це Reuters повідомило 24 червня з посиланням на двох співрозмовників у російській нафтогазовій галузі. За їхніми словами, пошкодження після атак українських безпілотників виявилися настільки серйозними, що ремонт вимагатиме не менше пів року.

    Московський НПЗ, який належить компанії «Газпром нафта», є найбільшим постачальником пального для російської столиці та Московської області. Саме цей завод забезпечує близько 40% потреб регіону в бензині та приблизно половину потреб у дизельному паливі. Крім того, підприємство відіграє важливу роль у забезпеченні пальним аеропортів московського авіавузла.

    Завод двічі потрапляв під удари українських безпілотників у червні. Першу атаку було здійснено 16 червня. Тоді, за інформацією Reuters, було пошкоджено одну з основних установок первинної переробки нафти, яка забезпечувала понад половину виробничих потужностей підприємства. Через два дні, 18 червня, відбулася ще одна масштабна атака, під час якої було уражено сучасний комплекс Euro+, введений в експлуатацію лише у 2020 році. Саме цей об’єкт забезпечував майже половину загальної потужності заводу.

    У результаті двох ударів фактично були виведені з ладу обидві ключові технологічні лінії підприємства. За оцінками галузевих експертів, без їх відновлення завод не може здійснювати повноцінну переробку сирої нафти.

    За підсумками 2024 року Московський НПЗ переробив близько 11,6 мільйона тонн нафти. Підприємство виробило 2,9 мільйона тонн бензину та понад 3,2 мільйона тонн дизельного пального. Через це його зупинка створює додатковий тиск на внутрішній паливний ринок Росії.

    На тлі масштабних атак по російській енергетичній інфраструктурі Москва вже зіткнулася з проблемами у паливному секторі. Reuters повідомляє, що українські удари по нафтопереробних заводах призвели до скорочення виробництва бензину приблизно на чверть у порівнянні з минулим роком. У багатьох регіонах фіксуються черги на автозаправних станціях та зростання цін на пальне.

    Ситуація настільки загострилася, що російська влада вже розглядає низку надзвичайних заходів. Зокрема, обговорюється можливість повної заборони експорту дизельного пального, а також імпорту бензину з інших країн для стабілізації внутрішнього ринку. За даними Reuters, Росія навіть звернулася до Казахстану з проханням про постачання бензину через дефіцит на внутрішньому ринку.

    Крім того, Державна дума РФ уже схвалила зміни до податкового законодавства, які мають допомогти російським нафтопереробникам пережити кризу. Серед запропонованих кроків — використання пального нижчої якості, відтермінування модернізації заводів та додаткові компенсації для виробників.

    Аналітики зазначають, що удари по Московському НПЗ мають не лише економічне, а й символічне значення. Завод розташований приблизно за 15 кілометрів від Кремля і вважається одним із найбільш захищених промислових об’єктів Росії. Його ураження стало черговим свідченням того, що українські далекобійні безпілотники здатні досягати стратегічних цілей у самому серці РФ.

    Водночас російська влада офіційно не коментує масштаби пошкоджень на підприємстві. Компанія «Газпром нафта» також не надала Reuters офіційної відповіді щодо термінів відновлення роботи заводу.

    Якщо прогнози щодо шестимісячного ремонту підтвердяться, Москва може зіткнутися з найсерйознішими проблемами із забезпеченням паливом за весь період повномасштабної війни. Експерти не виключають, що наслідки ударів по нафтопереробній інфраструктурі Росії відчуватимуться ще протягом багатьох місяців і матимуть прямий вплив як на цивільний сектор, так і на військову логістику країни-агресора.

  • Пекельний ранок для Москви: вибухи, дрони та транспортний колапс

    Пекельний ранок для Москви: вибухи, дрони та транспортний колапс

    Ранок 16 червня для Москви розпочався із серії вибухів, роботи протиповітряної оборони та масштабних обмежень в авіасполученні. Російська столиця та Підмосков’я опинилися під масованою атакою безпілотників, а одним із головних наслідків став удар по Московському нафтопереробному заводу.

    Місцеві жителі повідомляли про звуки вибухів у різних районах Москви та області ще до світанку. У соціальних мережах з’явилися десятки відео з польотами безпілотників, спалахами в небі та роботою російської ППО.

    Мер Москви Сергій Собянін заявив, що сили протиповітряної оборони нібито збили близько 60 безпілотників, які прямували до російської столиці. За його словами, на місцях падіння уламків працювали екстрені служби.

    Втім, попри заяви про «успішне відбиття атаки», уникнути влучань не вдалося.

    Дрони атакували Москву: горить найбільший НПЗ міста.
    Дрони атакували Москву: горить найбільший НПЗ міста.
    Дрони атакували Москву: горить найбільший НПЗ міста.

    Найрезонанснішою подією ранку став удар по Московському нафтопереробному заводу. Спочатку про можливе ураження об’єкта повідомили російські телеграм-канали та місцеві жителі, які публікували кадри задимлення і пожежі.

    Згодом факт атаки фактично підтвердив і сам мер Москви.

    За словами Собяніна, один із безпілотників пошкодив об’єкт Московського НПЗ. Він заявив, що постраждалих немає, а на місці працюють аварійні служби.

    Московський нафтопереробний завод є одним із найбільших підприємств такого типу в Росії. Він входить до структури «Газпром нафти» та забезпечує значну частину паливного ринку російської столиці та центрального регіону країни.

    Підприємство працює з 1938 року та має потужність переробки близько 11 мільйонів тонн нафти щорічно. Саме тому будь-які інциденти на території заводу привертають особливу увагу як російської влади, так і військових аналітиків.

    На тлі атаки серйозні проблеми виникли і в роботі московських аеропортів.

    Росавіація повідомила про введення тимчасових обмежень на прийом і відправлення рейсів у Шереметьєво та Внуково. Згодом роботу призупинили також Домодєдово та Жуковський.

    Фактично більшість головних повітряних воріт російської столиці протягом кількох годин працювали з перебоями або були тимчасово заблоковані. Через це виникли затримки рейсів, а частину літаків перенаправляли на запасні аеродроми.

    Окремі повідомлення надходили і з Підмосков’я.

    Зокрема, очевидці повідомляли про роботу ППО в Павлівському Посаді. За даними російських ресурсів, там було зафіксовано проліт безпілотників і спроби їх перехоплення.

    Масована атака на Москву стала черговим випадком, коли бойові дії дедалі активніше переносяться на територію самої Росії. Якщо ще два роки тому удари по російській столиці вважалися винятковою подією, то нині безпілотники регулярно долають сотні кілометрів і досягають стратегічних об’єктів у центральних регіонах РФ.

    Особливе значення мають атаки на нафтопереробні заводи та об’єкти паливної інфраструктури. Такі підприємства забезпечують не лише цивільний сектор, а й відіграють важливу роль у функціонуванні військової машини Росії.

    Примітно, що цієї ж ночі під ударом опинився ще один паливний об’єкт. У Краснодарському краї після атаки безпілотників виникла пожежа на нафтобазі в районі станиці Полтавська.

    Російська влада традиційно заявила, що займання нібито стало наслідком падіння уламків збитого дрона. Подібні пояснення регулярно використовуються після атак на об’єкти критичної інфраструктури.

    Поки що офіційної інформації про масштаби пошкоджень Московського НПЗ немає. Також невідомо, чи вплине атака на роботу підприємства та обсяги виробництва пального.

    Водночас сам факт підтвердженого удару по одному з найбільших нафтопереробних заводів Росії став однією з найгучніших подій ранку 16 червня.

    Для Москви цей день розпочався не з парадів і заяв про безпеку столиці, а з вибухів, пожежі на стратегічному об’єкті та паралізованої роботи аеропортів.