Позначка: Генеральний штаб

  • «Цю презентацію забудь»: Зеленський розповів, як Федоров хотів створити «міністерство війни»

    «Цю презентацію забудь»: Зеленський розповів, як Федоров хотів створити «міністерство війни»

    Президент Володимир Зеленський розкрив нові деталі конфлікту між колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим та колишнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. За словами глави держави, Федоров на початку своєї роботи в Міноборони пропонував фактично перебудувати систему військового управління та створити модель, яку Зеленський назвав «міністерством війни». Президент стверджує, що одразу відкинув цю концепцію, оскільки вона передбачала б надмірну концентрацію управлінських функцій у руках міністра оборони.

    Про це Зеленський розповів 23 серпня під час спілкування з журналістами. Його слова наводять Суспільне, LB.ua, «Українські новини» та інші українські медіа. Президент пояснив, що в українській системі Міністерство оборони передусім відповідає за забезпечення армії, оборонні закупівлі, політику та ресурсне забезпечення, тоді як безпосереднє військове командування має залишатися окремою вертикаллю. Саме тому пропозиція Федорова, за версією Зеленського, викликала у нього заперечення.

    «Я йому подзвонив ще на початку і сказав: “Міністерство війни, коли немає Головнокомандувача, а начальник Генштабу фактично під тобою — цю презентацію забудь”», — переказав Зеленський свою розмову з тодішнім очільником Міноборони. За його словами, Федоров тоді відповів, що почув позицію президента.

    Однак Зеленський стверджує, що згодом Федоров почав шукати інші механізми, щоб реалізувати схожу модель уже не напряму. Президент назвав такий підхід неправильним. Водночас він не поклав усю відповідальність за конфлікт лише на колишнього міністра оборони. За словами Зеленського, тодішній головнокомандувач Олександр Сирський також реагував на ініціативи Міноборони власними бюрократичними кроками, що лише поглиблювало суперечності між двома центрами управління.

    Президент визнав, що конфлікт між Федоровим і Сирським був «дуже серйозним». За інформацією «Українських новин», у певний момент вони фактично перестали нормально комунікувати напряму. Зеленський намагався втручатися в ситуацію і примирити двох посадовців, але суперечності навколо повноважень, реформування армії, цифровізації та системи управління лише посилювалися.

    За словами президента, в одній із розмов Федоров навіть запропонував радикальний варіант — «чесно двох звільнити», маючи на увазі самого себе та Сирського. Зеленський відповів, що під час війни не має наміру одночасно звільняти і міністра оборони, і головнокомандувача. Він наголосив, що такі кадрові рішення мають відбуватися послідовно, оскільки йдеться про дві ключові ланки системи оборони країни.

    Президент також звернув увагу на юридичну різницю між двома посадами. Головнокомандувача ЗСУ призначає і звільняє президент України, тоді як міністр оборони є членом Кабінету Міністрів і його призначення відбувається через Верховну Раду за відповідною процедурою. Таким чином, навіть політично одночасне «звільнення обох» означало б два різні кадрові механізми.

    Суперечка між Федоровим та військовим командуванням стала публічною влітку 2026 року. У липні з’явилися повідомлення про гострі розбіжності щодо реформування армії, управління закупівлями, цифровізації та співвідношення повноважень цивільного Міністерства оборони і військової вертикалі. Представники команди Федорова тоді визнавали, що спроби провести масштабні зміни зустріли серйозний опір усередині системи, хоча одночасно визнавали й помилки самого міністра у просуванні реформ. Про наявність конфлікту між Міноборони та Генштабом публічно говорили й військові.

    15 липня Федоров повідомив, що залишає посаду міністра оборони після розмови із Зеленським. Пізніше стало відомо, що президент пропонував йому кілька інших форматів роботи в державній команді. За словами Зеленського, таких пропозицій було чотири, однак Федоров їх не прийняв. Сам колишній міністр пояснював, що не бачить можливості бути ефективним у запропонованих форматах.

    Після цього політична історія навколо Федорова отримала новий розвиток. 18 серпня він заявив про «системну кризу управління» в Україні та розкритикував вплив приватних інтересів на роботу держави і парламенту. За його словами, такі інтереси проявляються, зокрема, в оборонному секторі, фармацевтиці, гральному бізнесі та податковій політиці.

    22 серпня Федоров пішов ще далі та заявив, що корупція заважає Україні завершити війну з сильної позиції. Він говорив уже не про окремих чиновників, а про «сотні людей», які роками заробляють на державному бюджеті та, за його твердженням, гальмують необхідні рішення. Колишній міністр стверджував, що під час роботи в Міноборони руйнував корупційні схеми, через що зіткнувся з опором різних груп впливу. При цьому конкретних прізвищ він не назвав, заявивши, що вони стануть відомі пізніше — з матеріалів правоохоронців, журналістських розслідувань або інших джерел.

    Федоров також заявив, що кілька тижнів не спілкувався із Зеленським. За його версією, історія з Міністерством оборони була лише однією «битвою», тоді як ширша боротьба стосується майбутнього державного управління. Він пов’язував активність громадян, антикорупційних органів та публічні скандали з необхідністю зміни системи.

    Паралельно 19 серпня Верховна Рада призначила новим міністром оборони Євгенія Хмару. Для цього він залишив військову службу і став цивільною особою, оскільки українське законодавство передбачає цивільний статус очільника оборонного відомства. Його кандидатуру вніс до парламенту Зеленський.

    Нинішні слова президента фактично вперше настільки детально пояснюють, що саме він вважає першопричиною конфлікту між Федоровим і військовим командуванням. Із його версії випливає, що суперечка була не лише особистою. Вона стосувалася принципового питання: хто і в яких межах має управляти Збройними силами під час повномасштабної війни.

    Федоров, за словами Зеленського, прагнув значно посилити роль Міністерства оборони й фактично вибудувати вертикаль, у якій Генеральний штаб опинився б ближче до прямого підпорядкування цивільному керівнику відомства. Президент таку конструкцію не підтримав. Водночас поведінку Сирського Зеленський також не назвав бездоганною, звинувативши військове командування у надмірній бюрократичній протидії ініціативам Міноборони.

    У результаті конфлікт завершився масштабними кадровими змінами в оборонному блоці, але політична дискусія після відставки Федорова не припинилася. Навпаки, його останні заяви про корупцію, управлінську кризу та необхідність демократичного оновлення зробили протистояння ще більш публічним.

    Сам Зеленський водночас наголошує, що позитивно ставиться до Федорова як до людини та колишнього члена своєї команди, але вважає, що той останнім часом «іде у неправильні речі» або його туди підштовхують.

    Таким чином, історія з невтіленим «міністерством війни» стала ще одним епізодом значно ширшої боротьби навколо моделі управління українською обороною. Із заяв Зеленського випливає, що йшлося не про створення нового міністерства як окремої державної установи в буквальному сенсі, а про концепцію значного розширення повноважень Міноборони та перерозподіл функцій між цивільним керівництвом і військовою вертикаллю. Саме цей момент і став одним із ключових джерел протистояння, яке зрештою завершилося відставками.

  • «Зі сподіваннями»: Залужний вперше оцінив Драпатого після зміни головкома ЗСУ

    «Зі сподіваннями»: Залужний вперше оцінив Драпатого після зміни головкома ЗСУ

    Колишній головнокомандувач Збройних сил України, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний уперше публічно прокоментував масштабні кадрові зміни у військовому керівництві країни та призначення генерал-майора Михайла Драпатого новим головнокомандувачем ЗСУ. Відповідь генерала виявилася надзвичайно лаконічною: на запитання журналіста, як він оцінює останні призначення, Залужний сказав — «Зі сподіваннями».

    Попри стислість, це перша публічна реакція Залужного на нову конфігурацію військового керівництва після липневих перестановок. Розгорнуто оцінювати рішення президента, роботу попереднього головкома Олександра Сирського чи перспективи Драпатого генерал не став.

    Під час спілкування із журналістами Залужного також запитали про його власне майбутнє. На тлі регулярних припущень щодо можливого повернення колишнього головкома до роботи в Україні він заявив, що станом на зараз не планує переходити на іншу посаду. Нині Залужний продовжує виконувати обов’язки посла України у Великій Британії.

    Його заява пролунала менш ніж через два тижні після однієї з найбільших кадрових перебудов у Збройних силах за останній час.

    Драпатий змінив Сирського на чолі ЗСУ

    21 липня президент Володимир Зеленський оголосив, що новим головнокомандувачем Збройних сил стане Михайло Драпатий. Наступного дня, 22 липня, призначення було юридично оформлене указом президента №630/2026.

    Драпатий змінив на посаді генерала Олександра Сирського.

    Оголошуючи рішення, Зеленський наголосив на військових результатах Сирського, згадавши оборону Києва, Харківську наступальну та Курську операції. Водночас президент заявив про необхідність нового етапу у військовому управлінні та оновлення конфігурації Генерального штабу. За його словами, відповідні зміни він обговорював із Драпатим, Євгенієм Хмарою та Павлом Палісою.

    Сам Драпатий після оголошення рішення подякував президенту за довіру, керівництву оборонного відомства — за підтримку, а Силам оборони — за новий етап служби.

    Одним із ключових принципів своєї роботи новий головком назвав повагу до військовослужбовців.

    «Працюватиму з повагою до людей, які тримають нашу країну», — заявив Драпатий після рішення про призначення.

    Таким чином, коротка фраза Залужного про «сподівання» пролунала вже після того, як новий головнокомандувач фактично розпочав роботу і провів перші наради у новому статусі.

    Драпатий уже вперше доповів на Ставці

    31 липня президент Зеленський провів засідання Ставки Верховного головнокомандувача в оновленому складі. На ньому вперше у статусі головкома доповідав Михайло Драпатий.

    Однією з центральних тем стала ситуація безпосередньо на фронті. Також керівництво держави та військові обговорювали забезпечення бойових підрозділів, далекобійні можливості України та інші питання ведення війни.

    Це засідання стало одним із перших практичних етапів переходу ЗСУ до роботи з новою системою військового керівництва.

    Сам Драпатий має значний бойовий досвід і воює проти Росії з 2014 року. Широкій аудиторії він став відомий після подій у Маріуполі навесні 2014-го. Надалі офіцер пройшов шлях від командира батальйону до керівництва великими військовими угрупованнями.

    У листопаді 2024 року Зеленський призначив Драпатого командувачем Сухопутних військ ЗСУ. У січні 2025-го він додатково отримав командування оперативно-стратегічним угрупованням військ «Хортиця», зберігши на той момент посаду командувача Сухопутних військ.

    У Головному управлінні розвідки після його призначення головкомом окремо відзначили шлях Драпатого від командира батальйону до керівника Збройних сил та його авторитет серед військових.

    Змінився не лише головком

    Перестановки у ЗСУ відбулися на тлі ширшого переформатування оборонного керівництва.

    17 липня Кабінет Міністрів поклав тимчасове виконання обов’язків міністра оборони на Євгенія Хмару. Відповідне рішення оформлене урядовим розпорядженням №723-р.

    До переходу в Міністерство оборони Хмара був відомий насамперед службою у Центрі спеціальних операцій «А» СБУ. Таким чином, упродовж кількох днів зміни торкнулися як політичного керівництва оборонного відомства, так і найвищої ланки військового командування.

    Зеленський, оголошуючи про Драпатого, фактично пов’язав ці рішення між собою, заявивши, що разом із новим головкомом, Хмарою та Палісою вже обговорював майбутню конфігурацію Генштабу.

    Саме тому слова Залужного можуть сприйматися ширше, ніж просто персональна оцінка Драпатого. Журналіст запитував колишнього головкома про нові призначення у військовому керівництві загалом, і він відповів лише: «Зі сподіваннями».

    Водночас робити з цієї фрази висновок про повну підтримку Залужним усіх кадрових рішень було б перебільшенням: генерал не деталізував, чого саме очікує від нової команди та як оцінює окремі призначення.

    Залужний повернувся до Києва на нараду дипломатів

    Нинішня заява Залужного пролунала під час його перебування в Україні. Як посол у Великій Британії він бере участь у нараді керівників українських закордонних дипломатичних установ.

    За словами генерала, робота дипломатів розпочалася з поїздки на прифронтову Чернігівщину, після чого продовжилася у Києві. Серед основних завдань дипломатичного корпусу він назвав роботу заради встановлення миру та зміцнення міжнародного лідерства України.

    Окремо колишній головком зосередився на питанні гарантій безпеки.

    За його оцінкою, фундаментом безпеки України має залишатися власна обороноздатність держави, пристосована до реалій сучасної високотехнологічної війни, разом із формуванням ефективних міжнародних безпекових союзів.

    Ця позиція фактично продовжує одну з ключових тез, яку Залужний просував і після переходу на дипломатичну роботу: навіть сильна міжнародна підтримка не може замінити Україні власних технологічно розвинених Збройних сил.

    «Зі сподіваннями» — поки вся оцінка

    На цьому тлі перша реакція Залужного на прихід Драпатого привертає особливу увагу. Колишній головком не став ні критикувати кадрову перебудову, ні давати новому командуванню гучних авансів.

    Фраза «зі сподіваннями» залишає простір для інтерпретацій, однак достовірно відомо лише те, що Залужний саме так відповів на запитання про нові призначення. Будь-які твердження про конфлікт, підтримку конкретних рішень або його ставлення до звільнення Сирського без додаткових заяв самого генерала були б спекуляцією.

    При цьому найближчі місяці стануть для нового військового керівництва показовими. Драпатий уже приступив до роботи, провів першу Ставку в статусі головнокомандувача, а президент прямо заявив про намір оновити конфігурацію Генерального штабу.

    Тож лаконічне «зі сподіваннями» від людини, яка сама майже три роки очолювала Збройні сили під час найважчого етапу російського вторгнення, стало першою — і поки що єдиною — публічною оцінкою Залужним нової військової команди України.

  • Драпатий призупинив набір до штурмових полків чи ні: що відомо насправді

    Драпатий призупинив набір до штурмових полків чи ні: що відомо насправді

    У Збройних силах України триває перегляд системи комплектування штурмових підрозділів, через що з’явилися повідомлення про нібито призупинення набору новобранців до окремих штурмових полків. Водночас офіційного підтвердження повної заборони наразі немає, а джерела та військові по-різному пояснюють ситуацію.

    За інформацією «Української правди», з 26 липня головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий нібито розпорядився тимчасово припинити поповнення штурмових полків особовим складом із територіальних центрів комплектування та батальйонів резерву. Видання також стверджує, що наразі переведення військовослужбовців до таких формувань також обмежене, а одним із небагатьох способів поповнення залишається повернення військових, які самовільно залишили частину до 12 червня.

    Як зазначає видання, до цього часу щонайменше 225-й і 425-й окремі штурмові полки мали можливість отримувати значно більше поповнення, ніж інші підрозділи. Зокрема, чисельність 425-го полку «Скала» суттєво перевищила штатну.

    Начальник відділення комунікацій 425-го окремого штурмового полку «Скала» Олексій Братущак підтвердив, що останніми днями підрозділ дійсно не отримує новобранців. Водночас він пояснив це тим, що Генеральний штаб проводить перевірку системи комплектування військових частин та справедливості розподілу особового складу між підрозділами.

    «Ми вітаємо таку ініціативу та готові зі свого боку всебічно допомагати та реагувати на виклики, які стоять перед військом на сучасному етапі», — заявив Братущак.

    Натомість військова кореспондентка Юлія Кирієнко заперечила інформацію про повне призупинення набору до штурмових полків. За її словами, зараз відбувається не заборона комплектування, а зміна пріоритетів у розподілі новобранців через формування нових бригад.

    «Працює справедливий розподіл людей. Свою частку потреби в новобранцях штурмові полки продовжують отримувати», — зазначила журналістка.

    Вона також повідомила, що паралельно триває процес трансформації штурмових полків у Сили швидкого реагування, які нещодавно очолив колишній командир 8-го корпусу Десантно-штурмових військ Дмитро Волошин.

    Станом на момент публікації Генеральний штаб ЗСУ офіційно не коментував інформацію щодо можливого призупинення або зміни порядку комплектування штурмових полків. Через це наразі немає підтвердження про повну заборону набору, а наявні дані свідчать про проведення перевірки системи розподілу особового складу та перегляд підходів до комплектування окремих підрозділів.

  • «Передаю армію, яка вже наступає»: Сирський підбив підсумки свого командування ЗСУ

    «Передаю армію, яка вже наступає»: Сирський підбив підсумки свого командування ЗСУ

  • «Буде значно важче, ніж він уявляє»: Залужний звернувся до нового головкома Драпатого

    «Буде значно важче, ніж він уявляє»: Залужний звернувся до нового головкома Драпатого

    Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний вперше публічно прокоментував призначення генерал-майора Михайла Драпатого новим головнокомандувачем ЗСУ. У своєму зверненні він не лише підтримав нового очільника української армії, а й попередив, що на нього чекають надзвичайно складні випробування. Водночас Залужний наголосив, що для військового керівника найважливішими залишаються честь, моральні принципи та почуття обов’язку, а не посади чи нагороди.

    Заява Залужного з’явилася вже наступного дня після того, як президент Володимир Зеленський оголосив про кадрові зміни у військовому керівництві. 21 липня глава держави повідомив про звільнення генерала Олександра Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ та призначення на його місце Михайла Драпатого. Це рішення стало одним із найрезонансніших кадрових кроків за час повномасштабної війни та викликало широкий суспільний резонанс.

    У своєму дописі Залужний майже не торкався політичної складової кадрових змін. Натомість він акцентував увагу на тому, що військова служба завжди ґрунтувалася на моральних принципах, а честь є головною цінністю офіцера.

    «Саме вона створює ідеї і шукає шляхи для їх реалізації. І саме це спонукає шукати людей, які з честю разом з тобою пронесуть свій важкий хрест. Ті, хто думає і робить інакше, завжди рано чи пізно отримають ганьбу», — написав дипломат.

    Найбільшу увагу привернули слова ексголовнокомандувача про майбутню роботу Михайла Драпатого. Залужний прямо визнав, що новому керівникові української армії доведеться працювати в надзвичайно складних умовах.

    «Новому головнокомандувачу Збройних сил України буде дуже важко. Значно важче, ніж він собі уявляє. Проте Михайлу точно вже ніколи не буде соромно», — зазначив він.

    Колишній головком також пояснив, чому, на його думку, саме почуття честі є визначальним для військового керівника. За словами Залужного, людина честі не керується особистими амбіціями чи прагненням утримати владу.

    «Людина честі не має ідолу, тому йому немає що втрачати. Єдине, що він має, — це лише обов’язок», — написав дипломат, завершивши звернення словами «Слава Україні! Слава ЗСУ!».

    Публічна підтримка Драпатого з боку Валерія Залужного має особливе значення з огляду на його авторитет серед українських військових і суспільства. Саме Залужний очолював ЗСУ в перші два роки повномасштабної війни та керував обороною України під час битви за Київ, Харківського контрнаступу й операції зі звільнення Херсона. Після звільнення з посади у 2024 році він був призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України у Великій Британії.

    Михайло Драпатий, який очолив українське військо, належить до покоління командирів, що здобули бойовий досвід ще з 2014 року. Він став широко відомим після операції у Маріуполі, коли командував проривом бронегрупи через барикади проросійських сил. Під час повномасштабної війни генерал брав участь в обороні Кривого Рогу, командував українськими військами під час звільнення правобережної Херсонщини, очолював Сухопутні війська та пізніше — Об’єднані сили. За останній рік він також відповідав за організацію оборони Харківського напрямку під час нового російського наступу.

    Призначення Драпатого відбулося на тлі масштабних кадрових змін у секторі оборони. Президент Володимир Зеленський повідомив, що разом із новим головнокомандувачем визначив пріоритети подальшого реформування Генерального штабу, розвитку далекобійних можливостей української армії та вдосконалення системи управління військами. За словами глави держави, нова конфігурація командування має забезпечити більш ефективне управління Силами оборони в умовах тривалої війни.

    Сам Драпатий після призначення заявив, що очолити українське військо під час війни є для нього великою честю та водночас абсолютною відповідальністю. Він наголосив, що працюватиме відповідально, зосереджено та з повагою до військовослужбовців, які щодня захищають державу. Новий головком також окремо подякував Олександру Сирському за внесок у зміцнення української армії, зазначивши, що саме в цій армії він сформувався як офіцер.

    Олександр Сирський після звільнення також виступив із публічною заявою. Він повідомив, що залишає посаду, коли українські війська продовжують виконувати бойові завдання, подякував військовослужбовцям за службу та наголосив, що передає новому головнокомандувачу армію, яка веде активні бойові дії.

    Заява Валерія Залужного стала однією з перших публічних реакцій високопоставлених українських військових на зміну керівництва ЗСУ. Ексголовком утримався від будь-яких політичних оцінок кадрового рішення та зосередився на моральній стороні військового служіння. Його слова багато експертів сприйняли як демонстрацію підтримки наступності командування та заклик зберігати єдність у період, коли українська армія продовжує протистояти російській агресії.

    Аналітики зазначають, що перед Драпатим стоїть низка надзвичайно складних завдань. Йому доведеться не лише координувати бойові дії на кількох напрямках фронту, а й продовжити реформування системи управління військами, розвиток безпілотних технологій, вдосконалення рекрутингу та підготовки особового складу. Саме тому слова Залужного про те, що новому головнокомандувачу буде «значно важче, ніж він собі уявляє», багато хто сприйняв не як емоційну оцінку, а як реалістичне попередження про масштаб відповідальності, яка лягає на нового керівника українського війська.

  • Чутки про відставку Сирського, протести та пошук наступника: що відомо про можливі кадрові зміни у ЗСУ

    Чутки про відставку Сирського, протести та пошук наступника: що відомо про можливі кадрові зміни у ЗСУ

    Тема можливої відставки головнокомандувача Збройних сил України генерала Олександра Сирського стала однією з найобговорюваніших в українському інформаційному просторі. На тлі протестних акцій, що розпочалися після кадрових змін у Міністерстві оборони, у медіа з’явилася низка повідомлень про можливу зміну військового керівництва. Водночас офіційна позиція Генерального штабу залишається незмінною: жодного рішення про звільнення Сирського наразі не ухвалено, а він продовжує виконувати свої службові обов’язки.

    Хвиля дискусій посилилася після публікацій західних видань Bloomberg та The Guardian. Bloomberg із посиланням на джерела повідомило, що президент Володимир Зеленський вивчає можливість кадрових змін та розглядає список потенційних кандидатів на посаду головнокомандувача. За даними агентства, серед найбільш імовірних претендентів називають командувача Об’єднаних сил Михайла Драпатого, хоча остаточного рішення ще не ухвалено. Видання також зазначає, що у списку можливих кандидатів нібито перебувають понад десять високопоставлених військових.

    Окремий резонанс викликала публікація The Guardian, у якій із посиланням на джерело у військовому середовищі стверджувалося, що питання полягає вже не стільки у тому, чи буде змінено головнокомандувача, скільки у виборі його наступника. Водночас це твердження базується на анонімних джерелах і не було підтверджене українською владою чи військовим керівництвом.

    Після появи таких повідомлень Генеральний штаб Збройних сил України оперативно виступив із офіційною заявою. У ній наголошується, що інформація про нібито звільнення Олександра Сирського та начальника Генерального штабу Андрія Гнатова не відповідає дійсності. У Генштабі підкреслили, що обидва генерали продовжують виконувати свої функціональні обов’язки, а звільнення з таких посад можливе виключно на підставі указу президента України. Жодного такого указу станом на 21 липня не оприлюднено.

    Посиленню суспільної уваги до теми сприяли й протестні акції, які в українських медіа отримали неофіційну назву “картонковий Майдан”. Спочатку учасники вимагали перегляду кадрових рішень щодо Міністерства оборони, однак згодом серед частини протестувальників почали лунати й заклики до зміни головнокомандувача ЗСУ. Саме ця обставина стала підставою для дискусій про те, чи готова влада реагувати на вимоги вулиці, особливо коли йдеться про військове командування під час повномасштабної війни.

    Політичні експерти, яких цитують українські медіа, звертають увагу на дві протилежні загрози. З одного боку, кадрове рішення, ухвалене після протестів, може бути сприйняте як поступка суспільному тиску, що створить прецедент впливу вуличних акцій на призначення найвищого військового керівництва. З іншого боку, відмова від будь-яких змін також може посилити політичну напругу та зберегти критику на адресу чинного військового керівництва.

    Окремо обговорюється питання кадрового резерву. Керівник благодійного фонду “Повернись живим” Тарас Чмут заявив, що в Україні є дуже обмежена кількість генералів, які потенційно здатні очолити Збройні сили. Серед можливих кандидатів він називав Михайла Драпатого, Олега Апостола, Андрія Білецького та Сергія Оболєнського, наголошуючи, що вибір фактично здійснюється серед кількох досвідчених командирів.

    У центрі уваги опинився саме Михайло Драпатий. Його ім’я згадують як українські, так і західні медіа. Додаткові обговорення викликала його зустріч із президентом Володимиром Зеленським 20 липня. Однак офіційно сторони не повідомляли, що під час цієї зустрічі обговорювалося питання заміни головнокомандувача.

    Політологи також наголошують, що незалежно від персоналій для президента одним із ключових завдань залишається збереження єдиної вертикалі управління Збройними силами. Умови повномасштабної війни роблять будь-які кадрові зміни особливо чутливими, адже новому керівнику необхідно швидко увійти в курс оперативної ситуації, налагодити взаємодію з Генеральним штабом, командуванням видів військ та міжнародними партнерами.

    Водночас слід розмежовувати підтверджені факти та інформацію, що базується на повідомленнях джерел. Станом на сьогодні підтверджено лише те, що західні медіа повідомили про можливі консультації щодо кадрових змін, а Генеральний штаб офіційно спростував інформацію про звільнення Сирського. Жодних указів президента про його відставку або призначення нового головнокомандувача не оприлюднено.

    Інформаційний простір наразі заповнений двома паралельними сюжетами. З одного боку — повідомлення західних видань про можливу підготовку кадрових рішень і пошук наступника головнокомандувача. З іншого — офіційна позиція Генерального штабу, який наголошує, що Олександр Сирський продовжує виконувати свої обов’язки, а будь-які повідомлення про його звільнення не відповідають дійсності. До моменту появи відповідного указу президента України всі розмови про відставку залишаються на рівні публічних обговорень, експертних оцінок та інформації анонімних джерел, а не підтверджених державою кадрових рішень.

  • «Михайле Альбертовичу, вибачте»: Сирський уперше відповів на заяви Федорова

    «Михайле Альбертовичу, вибачте»: Сирський уперше відповів на заяви Федорова

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський прокоментував суспільний резонанс навколо його відносин із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим. Головком заявив, що не сприймав розбіжності між ними як особистий конфлікт, попросив вибачення, якщо своєю поведінкою образив ексміністра, та закликав не перетворювати робочі суперечки на політичне протистояння.

    Свою позицію Сирський виклав в авторській колонці для видання «Мілітарний». Заява з’явилася після кількох днів публічних дискусій щодо відставки Федорова, роботи Генерального штабу та можливих кадрових змін у вищому військовому керівництві.

    Головнокомандувач зазначив, що для нього стало несподіванкою дізнатися про нібито особистий конфлікт із колишнім очільником Міністерства оборони. За його словами, взаємодія між ними залишалася робочою, хоча позиції двох інституцій щодо окремих питань могли не збігатися.

    «Для мене було несподіванкою дізнатися, що у нас із паном міністром був конфлікт. Я сприймав наші відносини як робочі: зі складними питаннями, з різними позиціями. Так і має бути між двома інституціями під час великої війни», — написав Сирський.

    Головком фактично визнав, що під час спільної роботи виникали гострі дискусії. Водночас він наголосив, що розбіжності між військовим командуванням і Міністерством оборони не слід автоматично трактувати як особисте протистояння керівників.

    Сирський особисто звернувся до Федорова

    Окрему частину заяви Сирський адресував безпосередньо Михайлу Федорову. Головнокомандувач попросив вибачення, якщо його жорсткий стиль роботи міг образити колишнього міністра.

    «Якщо я когось чимось образив: Михайле Альбертовичу, вибачте. Буваю жорстким», — заявив він.

    Водночас Сирський закликав Федорова та всіх, хто стежить за розвитком ситуації, зосередитися не на особистих взаєминах посадовців, а на головній меті — перемозі України у війні.

    Головнокомандувач підкреслив, що жодна окрема людина, незалежно від посади чи суспільної популярності, не може бути важливішою за державу, її армію та інституції.

    «Україна більша за Федорова, Сирського і будь-кого з нас. Україна вистоїть не тому, що в ній є незамінні люди, а тому, що в ній є армія, інституції та мільйони людей, які роблять свою роботу», — написав головком.

    За його словами, зведення складної ситуації у секторі оборони до боротьби двох конкретних посадовців може лише послабити державу та зіграти на користь Росії.

    «Звести цю війну до протистояння двох персон — найбільша послуга, яку ми можемо зробити ворогу», — наголосив Сирський.

    Головком заявив про небезпечний поділ суспільства

    Сирський також звернув увагу на формування в інформаційному просторі умовних «таборів» прихильників Федорова та Сирського. За його словами, такий поділ спрощує складні проблеми війська й підміняє професійну дискусію емоційними гаслами.

    Головком підкреслив, що питання мобілізації, оборонних закупівель, забезпечення бойових частин та управління військами не можуть вирішуватися лише через публічні кампанії або суперечки в соціальних мережах.

    «Війну виграє реальна робота, а не публічна драма навколо неї», — підсумував Сирський.

    Його заява стала відповіддю на резонансні слова Федорова, який після звільнення з посади міністра оборони публічно розповів про проблеми у взаємодії з головнокомандувачем і Генеральним штабом.

    Федоров стверджував, що частина ініціатив Міністерства оборони блокувалася або тривалий час погоджувалася військовим командуванням. Зокрема, він говорив про бюрократичні перешкоди під час упровадження нових систем забезпечення бригад безпілотниками. «Мілітарний» писав, що, за версією Федорова, погодження одного з таких проєктів затягнулося приблизно на чотири місяці.

    Водночас ексміністр визнавав роль Сирського у захисті України та наголошував, що не ставив президенту умову обирати між ним і головнокомандувачем. Федоров відзначав участь Сирського в обороні Києва та українських операціях 2022 року, однак заявляв, що сучасна технологічна війна потребує зміни системи управління й підходів до застосування дронів.

    Що Сирський говорив раніше

    Одразу після звільнення Федорова головнокомандувач уже публічно дякував йому за роботу в Міністерстві оборони. Тоді Сирський заявив, що Україні необхідно зосередитися на війні та ефективній стратегії, яка дає конкретні результати.

    Він також висловив сподівання, що Федоров надалі залишатиметься частиною державної команди.

    Однак після публічного брифінгу ексміністра та протестних акцій ситуація отримала значно ширший суспільний резонанс. Федоров заявив, що Сирський нібито не був готовий відкрито обговорювати проблеми та протидіяв окремим змінам у війську. Водночас частина його заяв стосувалася не особистих взаємин, а мобілізації, управління військами, технологічного розвитку та швидкості ухвалення рішень.

    На цьому тлі у соціальних мережах почали поширюватися чутки про можливу відставку Сирського. Генеральний штаб 20 липня спростував повідомлення про вже ухвалене кадрове рішення та наголосив, що головнокомандувач продовжує виконувати свої обов’язки.

    Заява Сирського стала першою розгорнутою спробою головкома відповісти на звинувачення та знизити напругу навколо ситуації. Він не заперечив існування робочих суперечок, але відкинув трактування цих розбіжностей як особистої війни між двома посадовцями.

    Головний акцент Сирський зробив на необхідності зберегти єдність, не допустити політизації командування армією та повернути суспільну увагу до ситуації на фронті.

  • Драпатий, Білецький, Прокопенко та Апостол: кого Зеленський запросив на серію закритих зустрічей

    Драпатий, Білецький, Прокопенко та Апостол: кого Зеленський запросив на серію закритих зустрічей

    Президент України Володимир Зеленський 20 липня провів у Києві серію окремих зустрічей із високопоставленими українськими військовими. До розмов запросили командувачів корпусів, Об’єднаних сил і Десантно-штурмових військ, а також одного із заступників начальника Генерального штабу.

    Упродовж дня глава держави поспілкувався із командувачем Об’єднаних сил ЗСУ Михайлом Драпатим, заступником начальника Генерального штабу Володимиром Горбатюком, командиром 3-го армійського корпусу Андрієм Білецьким, командиром 2-го корпусу Національної гвардії «Хартія» Ігорем Оболєнським, командувачем Десантно-штурмових військ Олегом Апостолом і командиром 1-го корпусу НГУ «Азов» Денисом Прокопенком. Про зустрічі Зеленський повідомляв окремими дописами в соціальних мережах.

    Розмови відбувалися на тлі активних обговорень можливої зміни вищого військового керівництва, зокрема чуток про відставку головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Водночас ані президент, ані Офіс президента офіційно не пов’язували зустрічі з підбором нового головкома.

    Оприлюднені Зеленським повідомлення свідчать, що головною темою була ситуація на фронті, розвиток корпусної системи, застосування безпілотників, постачання озброєння та подальша стратегія дій Сил оборони.

    Про що говорили з Михайлом Драпатим

    Під час зустрічі з командувачем Об’єднаних сил Михайлом Драпатим президент заслухав оцінку становища на ключових ділянках фронту. Йшлося, зокрема, про бойову ситуацію в Сумській, Харківській, Луганській і Донецькій областях.

    Зеленський окремо відзначив досвід Драпатого у налагодженні взаємодії між різними військовими частинами й підрозділами. За словами президента, для ефективного ведення бойових дій важливо забезпечити злагодженість командування, обмін інформацією та спільне планування операцій.

    Це була не перша така розмова останніми днями. Ще 19 липня Зеленський повідомляв про нараду з Драпатим, Горбатюком та Апостолом, під час якої обговорювали ситуацію на напрямках, загальний перебіг війни, потреби в протиповітряній обороні та виконання контрактів на виробництво безпілотників.

    Білецький доповів про ситуацію на напрямку

    Окрему зустріч президент провів із командиром 3-го армійського корпусу Андрієм Білецьким. Зеленський назвав його доповідь ґрунтовною та зазначив, що вони обговорили не тільки становище на напрямку відповідальності корпусу, а й ширшу стратегію України на фронті.

    «Ціную і загальний погляд на перспективи України на фронті та стратегію дій», — написав глава держави після розмови.

    Президент уже зустрічався з Білецьким кількома днями раніше. Тоді командир 3-го корпусу також доповідав про оперативну ситуацію, потреби підрозділів та можливості посилення українських позицій.

    Повторна розмова привернула особливу увагу через повідомлення анонімних Telegram-каналів, які називали Білецького серед можливих кандидатів на вищі командні посади. Проте жодних офіційних підтверджень таких припущень немає.

    Оболєнський розповів про дрони та корпусну систему

    Командир 2-го корпусу НГУ «Хартія» Ігор Оболєнський доповідав президенту про бойову роботу корпусу та застосування безпілотних систем. Зеленський відзначив ширше використання дронів у підрозділах «Хартії» та досвід переходу до корпусної структури.

    Корпус «Хартія» сформований на основі однойменної бригади Національної гвардії. Його підрозділи беруть участь у бойових діях, а командування розвиває власну систему управління, розвідки та застосування безпілотників.

    Зустріч з Оболєнським могла бути частиною ширшого обговорення того, як досвід окремих бойових формувань масштабувати на інші частини Сил оборони. Утім, це висновок із тем, оприлюднених президентом, а не офіційно названа причина серії переговорів.

    Апостол попередив про нові загрози

    Під час розмови з командувачем Десантно-штурмових військ Олегом Апостолом президент обговорив активні дії українських десантників та ситуацію на фронті.

    Зеленський заявив, що цінує здатність Апостола бачити ширший розвиток подій і завчасно визначати нові загрози. Окремою темою стали операції ДШВ на Олександрівському напрямку, а також потреби десантних підрозділів.

    Десантно-штурмові війська традиційно залучаються до операцій на найбільш напружених ділянках фронту, тому їхня оцінка ситуації є важливою для планування резервів, ротацій та активних дій.

    Горбатюк говорив про зброю та підтримку партнерів

    Із заступником начальника Генерального штабу Володимиром Горбатюком президент обговорив забезпечення Сил оборони озброєнням, постачання від міжнародних партнерів і виконання оборонних контрактів.

    Серед ключових пріоритетів Зеленський раніше називав посилення протиповітряної оборони та повне виконання домовленостей щодо виробництва всіх типів безпілотників.

    Горбатюк відповідає за один із важливих напрямів роботи Генштабу, пов’язаний із плануванням, взаємодією штабів та забезпеченням потреб військ. Його участь у зустрічах свідчить, що обговорення стосувалося не тільки ситуації на окремих ділянках фронту, а й загальноармійських питань.

    Прокопенко доповів про корпус «Азов»

    Президент також провів розмову з командиром 1-го корпусу Національної гвардії «Азов» Денисом Прокопенком. За повідомленнями медіа, він доповів про розвиток корпусу, ситуацію на напрямку відповідальності та бойовий досвід підрозділів.

    Прокопенко очолює 1-й корпус НГУ «Азов», сформований у межах переходу Сил оборони до корпусної системи управління.

    Зустріч із ним також відбулася не вперше. Зеленський уже проводив консультації з командиром «Азову» в межах серії розмов із бойовими командирами, чиї підрозділи мають власний досвід організації управління, підготовки особового складу та застосування сучасних технологій.

    Чи пов’язані зустрічі з можливою відставкою Сирського

    Серія переговорів відбувалася на тлі поширення непідтверджених повідомлень про можливу відставку Олександра Сирського. Частина анонімних Telegram-каналів навіть публікувала списки ймовірних претендентів на посаду головнокомандувача, включаючи військових, із якими зустрічався Зеленський.

    Однак такі списки не мають офіційного підтвердження. Сам факт зустрічі з військовим командиром не означає, що його розглядають на конкретну посаду.

    20 липня Генеральний штаб спростував повідомлення про вже нібито ухвалене рішення щодо звільнення Сирського. У Генштабі наголосили, що головнокомандувач ЗСУ та начальник Генерального штабу Андрій Гнатов продовжують виконувати свої обов’язки. Відставка посадовців такого рівня оформлюється указом президента, якого на момент поширення чуток не було.

    Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин також закликав не очікувати негайних кадрових призначень і критично оцінювати повідомлення анонімних каналів.

    Отже, офіційно серію зустрічей у Києві пояснювали обговоренням ситуації на фронті, стратегії дій, розвитку корпусів, застосування дронів і забезпечення війська. Припущення про «кастинг» на посаду головнокомандувача залишаються версією медіа та анонімних джерел, а не підтвердженим фактом.

  • Сирський оголосив догану комбату Філімонову: Генштаб пояснив, що стало причиною

    Сирський оголосив догану комбату Філімонову: Генштаб пояснив, що стало причиною

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський притягнув до дисциплінарної відповідальності командира 108 окремого штурмового батальйону Сергія Філімонова. Підставою для такого рішення стали результати службового розслідування щодо протиправних дій військовослужбовців батальйону, які сталися навесні цього року в Дніпропетровській області.

    Про це повідомили у Генеральному штабі ЗСУ, а також підтвердив сам Сергій Філімонов у своїх соцмережах.

    Командир батальйону лаконічно повідомив про отримане дисциплінарне стягнення.

    «Отримав догану від Сирського. Служу українській нації», — написав Філімонов.

    Згодом у Генеральному штабі пояснили, що дисциплінарне стягнення накладено відповідно до наказу Головнокомандувача ЗСУ №270 від 27 червня 2026 року. Рішення ухвалили після завершення службового розслідування, яке тривало з травня та стосувалося дій окремих військовослужбовців 108 окремого штурмового батальйону безпілотних систем 59 окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка.

    У Генштабі зазначили, що службове розслідування встановило порушення майором Сергієм Філімоновим вимог окремих статей Дисциплінарного статуту та Статуту внутрішньої служби Збройних сил України. Саме це стало підставою для оголошення догани. Водночас дисциплінарні стягнення отримали й інші військовослужбовці цієї військової частини.

    Причиною розслідування став інцидент, який стався 1 травня 2026 року в місті Шахтарське Дніпропетровської області. Тоді правоохоронці затримали трьох військовослужбовців 108 окремого штурмового батальйону.

    За даними слідства, їм повідомили про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 146 Кримінального кодексу України — незаконне позбавлення волі або викрадення людини, а також частиною четвертою статті 296 Кримінального кодексу — хуліганство із застосуванням зброї або інших предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень.

    У Генеральному штабі наголосили, що командири всіх рівнів несуть персональну відповідальність за дотримання військової дисципліни та законності у підпорядкованих підрозділах, а будь-які випадки порушення законодавства або статутних вимог підлягають ретельній перевірці.

    Ім’я Сергія Філімонова останнім часом також згадувалося у зв’язку з публічними дискусіями навколо 108 окремого штурмового батальйону. Зокрема, повідомлялося, що раніше у цьому підрозділі проходив службу Дмитро Козятинський, який після кадрових змін у Міністерстві оборони закликав громадян долучатися до акцій протесту.

    Пізніше начальниця медичної служби батальйону «Вовки Да Вінчі» Аліна Михайлова заявила, що командування нібито розшукувало Козятинського. Водночас вона наголосила, що той звільнився із Збройних сил ще рік тому та більше не має стосунку до військової служби.

    Нагадаємо, Сергій Філімонов очолив 108 окремий штурмовий батальйон, який раніше був відомий як підрозділ «Вовки Да Вінчі», у лютому 2024 року. Його призначення тоді супроводжувалося публічною дискусією щодо керівництва батальйоном, оскільки на посаду також претендував Юрій Капустяк.

  • Кулеба попередив про фатальні наслідки: Зеленський має або звільнити Сирського, або обмежити його вплив

    Кулеба попередив про фатальні наслідки: Зеленський має або звільнити Сирського, або обмежити його вплив

    Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба прокоментував гострий конфлікт між колишнім очільником Міністерства оборони Михайлом Федоровим та головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським. За його оцінкою, після того як президент Володимир Зеленський фактично зробив вибір на користь однієї зі сторін, повернення Федорова на попередню посаду вже не забезпечить нормальної та продуктивної роботи оборонного відомства.

    Кулеба провів паралель із власним досвідом роботи на посаді міністра закордонних справ. Він пригадав ситуацію, коли президент у питаннях зовнішньої політики дедалі більше покладався на тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За словами дипломата, саме тоді він дійшов висновку, що перебування на міністерській посаді втрачає сенс, якщо глава держави зробив ставку на іншу людину у відповідній сфері.

    «Немає сенсу залишатися міністром будь-чого, якщо президент у цій сфері зробив ставку на іншу людину», — заявив Кулеба. Він додав, що в подібній конфігурації посадовець може формально зберігати повноваження, але фактично втрачає можливість реалізовувати власну політику та впливати на ключові рішення.

    Саме тому, на думку колишнього глави МЗС, заклики повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони не вирішують головної проблеми. Навіть у разі формального поновлення він опинився б у ситуації, коли президент, міністр і головнокомандувач діють окремо та не мають спільного бачення. Кулеба описав таку модель як існування кожного керівника у власній «бульбашці», що особливо небезпечно для держави, яка веде повномасштабну війну.

    Конфлікт між Федоровим і Сирським став публічним після серії різких заяв колишнього міністра оборони. Федоров звинуватив військове керівництво у блокуванні запропонованих Міністерством оборони реформ, зокрема змін у системі комплектування війська та запровадження нової моделі контрактів.

    За словами Федорова, успішний перехід ЗСУ на нові контракти залежав не лише від цифрових рішень чи фінансування, а й від готовності командирів та Генерального штабу змінювати усталені підходи. Він стверджував, що на найвищому рівні ініціативи Міноборони стикнулися зі свідомим спротивом, а відповідальність за системну кризу у сфері мобілізації поклав особисто на Сирського.

    Федоров також заявив, що запропоновані його командою зміни почали блокувати, тоді як головнокомандувач нібито уникав прямого обговорення проблем. Колишній міністр звинуватив Сирського в інтригах і небажанні зосередитися на пошуку асиметричних способів протидії Росії.

    «Замість того, щоб придумати, як асиметрично перемогти Росію, він придумав, як розколоти країну», — заявив Федоров, описуючи наслідки протистояння між оборонним відомством та військовим командуванням.

    Президент Володимир Зеленський публічно визнав, що між міністром оборони та головнокомандувачем існували серйозні суперечності. За інформацією джерел «Української правди», під час спілкування з депутатами фракції «Слуга народу» президент пояснював кадрові рішення тим, що більше не міг допустити постійного протистояння між Міністерством оборони та Генеральним штабом.

    Співрозмовники видання передавали слова Зеленського про те, що ситуація доходила до абсурду: Сирський міг звинувачувати Міноборони у ненаданні ресурсів для певних операцій, тоді як Федоров стверджував, що необхідні засоби були передані, але військове керівництво неправильно їх використовувало.

    Президент наголошував, що у країні, яка воює, Міністерство оборони та Генеральний штаб не можуть вести боротьбу між собою. Водночас він нібито визнав, що за логікою ситуації змінювати варто було б обох керівників, однак одночасно ухвалити два настільки масштабні кадрові рішення він не готовий.

    Після відставки Федорова Зеленський заявив, що той має залишитися у президентській команді, однак не уточнив, яку саме посаду йому можуть запропонувати. Президент також прокоментував акції на підтримку колишнього міністра, зазначивши, що громадяни мають право висловлювати свою позицію, а влада чує суспільство.

    Сирський у відповідь на гостру критику не став публічно розбирати кожне звинувачення Федорова. Головнокомандувач подякував колишньому міністру за роботу та побажав йому залишатися в команді України. Він наголосив, що керівництву держави та військовим зараз необхідно зосередитися на війні й ефективній стратегії, яка, за його словами, демонструє конкретні результати.

    Водночас Дмитро Кулеба вважає, що проблема значно ширша за особисті взаємини двох посадовців. Окрему увагу він звернув на небезпеку надмірної концентрації впливу в руках однієї людини. За словами дипломата, українська політична історія вже демонструвала, що ситуація стає загрозливою, коли певний посадовець починає вважати себе всесильним і переконаний, що може вирішувати з президентом будь-які питання на власну користь.

    Кулеба прямо заявив, що глава держави має або розв’язувати питання про звільнення Сирського, або встановити для головнокомандувача чіткі інституційні обмеження. На думку колишнього міністра, не можна чекати, доки ситуація погіршиться, оскільки наслідки помилок у військовому управлінні вимірюються не лише політичними рейтингами чи кар’єрами чиновників.

    «За це буде заплачено людськими життями і дедалі більшими руйнуваннями», — попередив Кулеба.

    Ця заява стала однією з найжорсткіших публічних оцінок ролі Сирського з боку колишнього високопосадовця. Кулеба фактично закликав президента не обмежуватися заміною міністра оборони, а оцінити весь механізм ухвалення рішень у секторі безпеки й оборони.

    Ситуація навколо Федорова і Сирського оголила давню проблему розподілу повноважень між цивільним та військовим керівництвом. Міністерство оборони відповідає за формування політики, ресурсне забезпечення, закупівлі, цифровізацію та організацію системи комплектування. Головнокомандувач і Генеральний штаб безпосередньо відповідають за планування та ведення бойових дій, застосування військ і реалізацію рішень на фронті.

    У теорії ці дві частини оборонної вертикалі повинні працювати як єдина система. Однак за відсутності довіри та чітких механізмів координації суперечки щодо ресурсів, мобілізації, кадрової політики чи технологічних реформ можуть перетворюватися на боротьбу за вплив.

    До публічної дискусії долучилися й представники військового середовища. Командувач Об’єднаних сил Михайло Драпатий підтримав курс на зміни, який асоціювали з командою Федорова, та наголосив, що армії потрібні нові правила. За його словами, правильні рішення не повинні залежати лише від особистої сміливості окремого командира або від підтримки конкретної команди в міністерстві.

    Раніше Сирський і Федоров публічно заперечували наявність масштабного конфлікту. Ще наприкінці червня головнокомандувач говорив, що кожна зі сторін виконує власні завдання, хоча й визнавав періодичне виникнення питань і суперечностей. Федоров також описував відносини з військовим керівництвом як робочі. Однак після урядових перестановок накопичені розбіжності вийшли у публічну площину.

    За даними джерел у парламентській фракції «Слуга народу», Зеленський не планував повторно вносити кандидатуру Федорова на посаду очільника Міноборони. Серед можливих претендентів на міністерське крісло називали Ігоря Клименка. Водночас остаточна роль Федорова в оновленій системі влади на момент появи цих повідомлень залишалася невідомою.

    Колишній міністр закордонних справ переконаний, що механічне повернення Федорова не відновить ефективність системи, якщо базове політичне рішення президента вже ухвалене. Для нормальної роботи міністр повинен мати не лише формальні повноваження, а й реальну довіру глави держави, можливість впливати на рішення та узгоджувати дії з військовим командуванням.

    Заява Кулеби стосується не лише кадрової долі Федорова або майбутнього Сирського. Вона порушує ширше питання про те, як у воюючій державі розподіляється влада, хто несе відповідальність за рішення та чи існують інституційні запобіжники від надмірного посилення окремих посадовців.

    На думку ексглави МЗС, конфлікт не можна просто приховати черговими кадровими перестановками. Якщо президент зберігає Сирського на посаді, він має чітко визначити межі його повноважень і забезпечити систему контролю. Якщо ж така модель не працює, кадрове рішення потрібно ухвалювати до того, як управлінські помилки призведуть до нових втрат на фронті та руйнувань у тилу.