Позначка: генеративний ШІ

  • Google запускає музей, у якому картини генерує ШІ

    Google запускає музей, у якому картини генерує ШІ

    Google оголосила про запуск масштабного культурно-технологічного проєкту Dataland, який позиціонується як перший у світі музей мистецтва, повністю присвячений штучному інтелекту. Відкриття заплановане на 20 червня в Лос-Анджелесі, і, за задумом розробників, новий простір має стати не просто виставковою залою, а експериментальною платформою, де мистецтво створюється, змінюється та “оживає” у режимі реального часу завдяки алгоритмам машинного навчання.

    Проєкт Dataland розміщений у будівлі The Grand LA, яку спроєктував всесвітньо відомий архітектор Френк Гері, і займає площу приблизно 2,3 тисячі квадратних метрів. Архітектура простору відіграє важливу роль у концепції музею, оскільки він задуманий як повністю інтерактивне середовище, де технології та фізичний простір зливаються в єдину систему сприйняття. Ініціатива реалізується у співпраці Google з медіахудожником Рефіком Анадолом, який відомий своїми роботами на перетині штучного інтелекту, нейромереж та цифрового мистецтва.

    Центральною частиною відкриття стане виставка під назвою “Machine Dreams: Rainforest”, яка демонструватиме зображення, створені штучним інтелектом у режимі реального часу. Система генерує візуальні сцени з надзвичайно високою деталізацією, що, за заявами організаторів, досягає роздільної здатності до 1,2 мільярда пікселів. Ці цифрові “ландшафти” не є статичними творами, а постійно змінюються, реагуючи на алгоритмічні процеси та зовнішні фактори, що робить кожен візит відвідувача унікальним досвідом.

    Окрім візуальної складової, музей використовує складну багаторівневу систему взаємодії з аудиторією. Простір оснащений сенсорами, які аналізують рухи, присутність та реакції відвідувачів, формуючи адаптивне середовище, що змінює як звуковий супровід, так і візуальні елементи експозиції. Додатково система здатна генерувати ароматичні композиції, що перетворює музейний простір на повністю сенсорний досвід, де задіяні зір, слух і нюх одночасно.

    У Google пояснюють, що технологічною основою Dataland є моделі Gemini, які працюють на інфраструктурі Google Cloud. Це означає, що створення художнього контенту відбувається не локально, а у глобальних датацентрах компанії, після чого результат у реальному часі транслюється до музейного простору. Така архітектура дозволяє безперервно оновлювати експозицію, фактично перетворюючи музей на живу систему, яка ніколи не повторюється у тому самому вигляді.

    Запуск Dataland відбувається на тлі тривалої дискусії у світовому мистецькому середовищі щодо статусу творів, створених штучним інтелектом. Частина критиків вважає такі роботи інструментальним продуктом алгоритмів, тоді як інші розглядають їх як нову форму креативності, де людина виступає куратором або співтворцем, а не єдиним автором. У Google фактично займають позицію на користь другого підходу, просуваючи ідею ШІ як повноцінного учасника творчого процесу.

    Паралельно з відкриттям музею запускається програма AI Artist Residency, реалізована платформою Google Arts & Culture. Вона передбачає гранти у розмірі 25 тисяч доларів для митців, які працюють із технологіями штучного інтелекту, а також менторську підтримку від студії Refik Anadol Studio і доступ до інструментів машинного навчання Google. Протягом року роботи учасників програми планують демонструвати як у самому Dataland, так і на цифрових платформах компанії.

    Таким чином Dataland фактично поєднує в собі одразу кілька функцій — музей, дослідницьку лабораторію, художню платформу та технологічний демонстраційний центр. Експерти вже називають цей проєкт спробою переосмислити саму концепцію музею як інституції, де замість статичних експонатів існують динамічні цифрові системи, що постійно змінюються під впливом алгоритмів і взаємодії з людьми.

  • «Чат мертвий»: OpenAI готує радикальне перезавантаження ChatGPT

    «Чат мертвий»: OpenAI готує радикальне перезавантаження ChatGPT

    Американська технологічна компанія OpenAI готує найбільшу трансформацію ChatGPT з моменту запуску сервісу наприкінці 2022 року. Згідно з інформацією Financial Times, компанія планує радикально змінити концепцію свого найвідомішого продукту, перетворивши його з популярного чат-бота на повноцінну платформу цифрових помічників та агентів штучного інтелекту, які зможуть виконувати реальні завдання від імені користувачів. Цей крок розглядається як ключовий елемент нової стратегії OpenAI, яка прагне забезпечити довгострокове зростання доходів, зміцнити свої позиції на ринку та підготуватися до можливого виходу на фондову біржу.

    За останні кілька років ChatGPT став одним із найвідоміших технологічних продуктів у світі. Після запуску у листопаді 2022 року сервіс буквально змінив ставлення суспільства до штучного інтелекту. Якщо раніше технології ШІ залишалися переважно інструментами для вузького кола фахівців, то ChatGPT зробив їх масовими та доступними для сотень мільйонів людей. Саме OpenAI стала компанією, яка фактично запустила глобальний бум генеративного штучного інтелекту, змусивши технологічних гігантів по всьому світу вкладати мільярди доларів у розвиток аналогічних систем.

    Однак успіх ChatGPT приніс компанії не лише популярність, а й нові виклики. Попри величезну аудиторію, яка, за даними видання, вже наближається до одного мільярда користувачів, OpenAI продовжує витрачати колосальні кошти на розвиток своїх моделей. Навчання сучасних систем штучного інтелекту вимагає величезних обчислювальних потужностей, дорогих графічних процесорів, будівництва центрів обробки даних та постійного вдосконалення інфраструктури. На цьому тлі інвестори дедалі частіше очікують від компанії не лише технологічних проривів, а й чіткої стратегії виходу на стабільну прибутковість.

    Саме тому керівництво OpenAI почало переглядати роль ChatGPT у власній екосистемі. Якщо раніше продукт сприймався як інструмент для спілкування зі штучним інтелектом, то тепер його дедалі більше розглядають як своєрідний вхідний портал до ширшого набору сервісів. Усередині компанії формується бачення ChatGPT як універсального цифрового центру, який поєднуватиме різноманітні інструменти для роботи, навчання, програмування, управління завданнями та автоматизації бізнес-процесів.

    Одним із головних напрямків майбутньої трансформації стане розвиток агентів штучного інтелекту. На відміну від звичайних чат-ботів, які переважно відповідають на запити користувачів, агенти здатні самостійно виконувати складні багатокрокові дії. Вони можуть аналізувати інформацію, ухвалювати проміжні рішення, взаємодіяти з іншими сервісами та завершувати поставлені завдання без постійного контролю людини. Саме цей напрямок у OpenAI дедалі частіше називають наступною великою еволюцією індустрії штучного інтелекту.

    У майбутньому такі системи можуть самостійно бронювати авіаквитки та готелі, координувати зустрічі, вести календарі, створювати презентації, працювати з електронною поштою, проводити аналіз документів, готувати звіти або виконувати складні робочі процеси у корпоративному середовищі. Іншими словами, йдеться про перехід від формату «запитання-відповідь» до формату «поставив завдання — отримав готовий результат».

    Особливе місце у новій стратегії відводиться продукту OpenAI Codex. Компанія має намір суттєво збільшити інвестиції в його розвиток, оскільки програмування вважається одним із найбільш перспективних напрямків застосування штучного інтелекту. В останні роки інструменти генерації коду стали одним із найшвидше зростаючих сегментів ринку ШІ. Великі корпорації дедалі активніше впроваджують такі рішення для автоматизації розробки програмного забезпечення, скорочення витрат та підвищення продуктивності команд.

    Саме тому OpenAI поступово зміщує акценти від універсального чат-бота до систем, які здатні виконувати реальну роботу. Показовою стала заява одного зі старших співробітників компанії, якого цитує Financial Times: «Чат мертвий». Ця фраза стала відображенням настроїв усередині OpenAI, де все більше фахівців переконані, що традиційна модель спілкування з чат-ботом уже досягла своєї природної межі розвитку. Наступний етап полягає в тому, щоб штучний інтелект не просто надавав інформацію, а діяв самостійно та приносив практичну користь.

    Такі зміни відбуваються на тлі дедалі жорсткішої конкуренції в галузі. Одним із головних суперників OpenAI залишається Anthropic, яка активно розвиває власну модель Claude та поступово завойовує дедалі більшу частку корпоративного ринку. Водночас значні ресурси у сферу штучного інтелекту вкладають також Google, Microsoft, Meta та інші технологічні гіганти. Конкуренція між ними вже давно вийшла за межі створення найпотужнішої мовної моделі й дедалі більше концентрується навколо побудови цілих екосистем продуктів та сервісів.

    Ще кілька років тому головним завданням OpenAI було переконати людей у можливостях генеративного штучного інтелекту. Сьогодні ж перед компанією стоїть інша мета — перетворити ці технології на стабільний бізнес із прогнозованими доходами. Для цього необхідно створювати продукти, за які готові регулярно платити не лише окремі користувачі, а й великі компанії.

    Саме корпоративний сегмент розглядається як ключове джерело майбутніх прибутків. Бізнес-клієнти потребують інструментів для автоматизації процесів, роботи з великими масивами даних, управління документацією та підвищення ефективності співробітників. Агенти штучного інтелекту, здатні виконувати комплексні завдання без участі людини, потенційно можуть стати одним із найдорожчих і найприбутковіших продуктів на ринку.

    Аналітики зазначають, що якщо OpenAI реалізує свої плани, це може стати найбільшою зміною в історії ChatGPT та одним із найважливіших етапів розвитку всієї індустрії штучного інтелекту. Фактично компанія прагне створити універсального цифрового помічника, який стане невід’ємною частиною повсякденного життя мільйонів людей та робочих процесів тисяч компаній. Якщо раніше користувачі зверталися до ChatGPT за відповідями на запитання, то в майбутньому вони можуть доручати йому виконання повноцінних завдань, залишаючи штучному інтелекту дедалі більше функцій.

    Таким чином OpenAI готує не просто оновлення свого найпопулярнішого продукту, а масштабну трансформацію всієї концепції взаємодії людини зі штучним інтелектом. І саме від успішності цієї стратегії може залежати не лише майбутнє компанії, а й подальший розвиток глобального ринку ШІ, який уже зараз оцінюється у сотні мільярдів доларів і продовжує зростати рекордними темпами.

  • Zoom вклав $97 млн — і зірвав джекпот: інвестиція в Claude може принести компанії до $3 млрд

    Zoom вклав $97 млн — і зірвав джекпот: інвестиція в Claude може принести компанії до $3 млрд

    Компанія Zoom Communications несподівано стала одним із найбільших бенефіціарів буму штучного інтелекту. Інвестиція в американський ШІ-стартап Anthropic, який створив чатбот Claude, уже принесла Zoom близько $1 млрд прибутку, а потенційно ця сума може зрости до $3 млрд. Про це стало відомо після оприлюднення нових фінансових документів компанії та публікацій Bloomberg і Financial Times.

    Ще на початку 2023 року Zoom інвестувала приблизно $97 млн у Anthropic у межах стратегічного партнерства. Тоді компанія шукала шляхи інтеграції генеративного штучного інтелекту у власні сервіси відеозв’язку, корпоративних комунікацій та автоматизації робочих процесів. Перший транш становив близько $51 млн, а згодом компанія додатково вклала ще $46 млн.

    На той момент Anthropic лише набирала обертів після створення колишніми співробітниками OpenAI Даріо Амодеєм і Даніелою Амодей. Однак за два роки стартап перетворився на одного з головних конкурентів OpenAI, а його флагманська модель Claude — на одного з найпотужніших ШІ-асистентів на ринку.

    Станом на травень 2026 року вартість частки Zoom в Anthropic оцінюється приблизно у $1,27 млрд. Таким чином компанія вже отримала паперовий прибуток понад $1 млрд лише завдяки стрімкому зростанню оцінки Anthropic.

    Справжній ажіотаж навколо Anthropic почався після нового інвестиційного раунду, про який раніше повідомляло Financial Times. Компанія веде переговори щодо залучення ще $30 млрд фінансування, а її оцінка може перевищити $900 млрд. Якщо угоду буде завершено, вартість пакета Zoom може зрости майже до $3 млрд, що означатиме збільшення інвестиції майже у 30 разів.

    Аналітики вже називають вкладення Zoom однією з найуспішніших корпоративних інвестицій останніх років у сфері штучного інтелекту. Після публікації квартальної звітності аналітик KeyBanc Джексон Адер заявив, що «вчасна інвестиція у фінансову ракету» стала одним із ключових драйверів росту акцій Zoom останніми тижнями.

    Для самої Zoom ця історія має особливе значення. Після пандемії COVID-19 компанія зіткнулася зі складним періодом: попит на відеоконференції стабілізувався, конкуренція з боку Microsoft Teams та Google Meet посилилася, а інвестори почали вимагати нових напрямів розвитку. Саме тому ставка на генеративний ШІ стала для Zoom не лише технологічним експериментом, а й питанням довгострокового виживання.

    Компанія вже інтегрує моделі Claude у свої сервіси Zoom AI Companion, автоматичні підсумки зустрічей, інструменти для корпоративного аналізу та генерації контенту. На ринку вважають, що Zoom намагається перетворитися з простого сервісу відеодзвінків на повноцінну платформу для бізнес-комунікацій із вбудованим штучним інтелектом.

    Anthropic тим часом продовжує стрімко нарощувати вплив у глобальній ШІ-індустрії. Компанія була заснована у 2021 році групою колишніх працівників OpenAI, які зробили акцент на так званому “безпечному ШІ” — системах із кращим контролем, нижчим ризиком помилок і більш передбачуваною поведінкою моделей.

    Саме Claude став одним із найбільш обговорюваних продуктів 2025–2026 років. Модель активно використовують у програмуванні, роботі з документами, корпоративній автоматизації та створенні автономних ШІ-агентів. У багатьох тестах Claude демонструє результати, які напряму конкурують із GPT-моделями OpenAI.

    Окрему увагу інвесторів привертає й те, хто саме вкладає кошти в Anthropic. Серед головних партнерів компанії — Amazon і Google, які вже інвестували десятки мільярдів доларів у розвиток Claude та хмарної інфраструктури для навчання моделей. Amazon використовує Anthropic як ключового ШІ-партнера для розвитку AWS, тоді як Google інтегрує рішення компанії у власну екосистему.

    Фактично ринок штучного інтелекту перетворюється на нову “золоту лихоманку” Кремнієвої долини. Інвестори дедалі активніше оцінюють не поточний прибуток компаній, а їхню здатність контролювати майбутню інфраструктуру ШІ. Саме тому оцінки Anthropic, OpenAI та інших гравців зростають рекордними темпами.

    Financial Times раніше писала, що потенційний вихід Anthropic, OpenAI та SpaceX на біржу може спровокувати один із найбільших перерозподілів капіталу на Волл-стріт за останні десятиліття. Інституційні інвестори, пенсійні фонди та технологічні корпорації вже зараз намагаються отримати доступ до компаній, які можуть стати домінантами нової епохи штучного інтелекту.

    Для Zoom ця історія стала рідкісним прикладом того, як компанія, яку ще нещодавно вважали “переможцем пандемії, що втратив темп”, раптом опинилася серед головних фінансових вигодонабувачів AI-буму. І якщо оцінка Anthropic справді наблизиться до $900 млрд, інвестиція Zoom може стати одним із найуспішніших корпоративних рішень у сучасній історії технологічного ринку.

  • Gmail отримав ШІ, який пише листи у стилі користувача

    Gmail отримав ШІ, який пише листи у стилі користувача

    Google суттєво розширила можливості свого ШІ-інструмента Help me write у сервісі Gmail, перетворивши його з допоміжного редактора текстів на більш автономного помічника, який може створювати й оформлювати електронні листи у стилі конкретного користувача. Про це повідомляє 9to5google, зазначаючи, що оновлення розгортається поступово і супроводжується глибшою інтеграцією штучного інтелекту в поштовий сервіс.

    Ключовою зміною стало те, що Help me write тепер здатний не лише редагувати або покращувати вже написані чернетки, а й генерувати повноцінні листи з нуля, орієнтуючись на стиль спілкування користувача. Система аналізує попередні листування, щоб відтворювати характерні мовні конструкції, тональність і рівень формальності, що потенційно дозволяє створювати повідомлення, які виглядають максимально «живими» та персоналізованими.

    Паралельно з цим Google впроваджує нову функцію AI Inbox у мобільному застосунку Gmail для Android та iOS. Вона інтегрована в бічне меню і розміщується поруч зі стандартною вкладкою «Вхідні», повторюючи логіку десктопної версії сервісу. Наразі ця можливість перебуває у бета-стадії та доступна обмеженому колу користувачів, зокрема передплатникам пакета Google AI Ultra.

    Важливим елементом оновлення є розширення доступу ШІ до даних користувача. За умови надання дозволу Help me write може підключатися не лише до Gmail, але й до Google Drive, щоб використовувати файли, документи та інший контент для формування більш змістовних і контекстних листів. Це дозволяє автоматично додавати вкладення, посилання або фрагменти документів, які мають відношення до теми листування, без необхідності ручного пошуку з боку користувача.

    У Google зазначають, що новий інструмент орієнтований на широкий спектр сценаріїв використання, зокрема ділову комунікацію, управління проєктами та освітні завдання. Серед прикладів — відповіді клієнтам і партнерам, підготовка робочих звітів для керівництва, обмін інформацією всередині команд, координація завдань, надання зворотного зв’язку, підготовка внутрішніх оголошень, презентація нових проєктів, пошук партнерств, комунікація між учителями та батьками, а також оформлення грантових заявок. Таким чином, інструмент фактично охоплює як корпоративну, так і освітню сферу використання електронної пошти.

    Окремо підкреслюється, що оновлений Help me write поступово стає частиною ширшої екосистеми Google, у якій штучний інтелект інтегрується в ключові сервіси компанії. Йдеться не лише про автоматизацію окремих функцій, а про створення єдиного середовища, де ШІ може працювати з різними типами даних користувача та формувати цілісні сценарії взаємодії.

    Доступ до нових можливостей розширюється поетапно. Окрім підписників Google AI Ultra, функції стають доступними користувачам тарифів AI Plus і Pro, а також корпоративним клієнтам Business Starter, Standard і Plus, Enterprise-рівнів та освітнього пакета Google AI Pro for Education. Це свідчить про поступове масштабування технології від тестових користувачів до широкого бізнес- і освітнього сегментів.

    Фактично Google продовжує трансформацію Gmail із класичного поштового сервісу в платформу, де значну частину комунікаційних задач може виконувати штучний інтелект. Це змінює підхід до електронного листування, зменшуючи навантаження на користувача і водночас піднімаючи питання про межу між особистою та автоматизованою комунікацією.

  • «Вайб-кодинг» — слово року 2025: як ШІ робить програмування людяним

    «Вайб-кодинг» — слово року 2025: як ШІ робить програмування людяним

    Британський словник Collins Dictionary назвав словом року 2025 термін «вайб-кодинг» (vibe coding). Це поняття описує новий підхід у програмуванні, коли завдяки штучному інтелекту людина може створювати код, використовуючи звичайну мову.

    Як пояснюють лексикографи Collins, вибір цього слова відображає глобальний перехід до епохи генеративного ШІ, де межа між людською креативністю та машинними алгоритмами стає дедалі тоншою.

    Що таке «вайб-кодинг»

    Термін уперше використав Андрей Карпаті — колишній директор із ШІ в компанії Tesla та один із засновників OpenAI. Він описав «вайб-кодинг» як стан, коли створюючи застосунок або програму, людина «забуває, що код узагалі існує». Іншими словами, достатньо просто висловити ідею словами — а далі все зробить штучний інтелект.

    Ця концепція втілює ключову зміну у сфері технологій: програмування стає не технічною, а творчою діяльністю, де інтерфейс між людиною і комп’ютером — це мова, а не синтаксис коду.

    Інші слова року за версією Collins

    Крім «вайб-кодингу», до короткого списку потрапили й інші терміни, що відображають суспільні тренди, технологічні інновації та зміни у стилі життя:

    • «Біохакінг» — модифікація власного тіла чи процесів організму задля покращення здоров’я або продуктивності.
    • «Кланкер» — іронічна назва для роботів чи систем ШІ, що походить із фан-культури «Зоряних війн».
    • «Глейз» — надмірна похвала або лестощі.
    • «Аура-фармінг» — створення харизматичного іміджу в соцмережах і геймерських спільнотах.
    • «Бролігархія» — жартівливий опис впливових «тех-братів», які керують великими IT-компаніями.
    • «Генрі» (high earner, not rich yet) — люди з високими доходами, які все ще не відчувають себе заможними.
    • «Кулкейшн» — подорож у прохолодні регіони на противагу традиційним “спекотним” відпусткам.
    • «Таскмаскінг» — імітація бурхливої роботи без реальної продуктивності.
    • «Мікро-пенсія» — коротка перерва між періодами роботи для особистого відновлення.

    Як зазначив керівник Collins Алекс Бікрофт, вибір «вайб-кодингу» як головного слова року символізує перехід людства до нової епохи технологічного мислення.

    «Безшовна інтеграція людської креативності та машинного інтелекту показує, як природна мова змінює наше сприйняття комп’ютерів і процес програмування», — підкреслив він.

  • Молодь дедалі менше користується Wikipedia через штучний інтелект

    Молодь дедалі менше користується Wikipedia через штучний інтелект

    Інтернет-енциклопедія Wikipedia фіксує значне зниження відвідуваності, а головним чинником називають генеративний штучний інтелект, зокрема ChatGPT та Google AI Overviews. За даними Wikimedia Foundation, користувачі дедалі рідше переходять безпосередньо на сайт, отримуючи відповіді від ботів, які базуються на контенті самої Вікіпедії.

    Людські перегляди сторінок знизилися на 8% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, повідомив Маршалл Міллер, керівник відділу розвитку спільноти Wikimedia Foundation. Водночас аналітика показала, що частина трафіку надходила від ботів, які обходять системи виявлення, що вказує на активне використання AI-систем для збору інформації з Wikipedia.

    Генеративний ШІ суттєво змінив поведінку користувачів. “Пошукові системи тепер дають відповіді безпосередньо користувачам, часто базуючись на даних з Wikipedia,” — зазначає Міллер.

    Дослідження Adobe Express підтверджує цю тенденцію: 77% американців, які користуються ChatGPT, сприймають його як пошукову систему, а 30% довіряють ШІ більше, ніж Google чи Bing. Крім того, молодші покоління дедалі частіше шукають інформацію на коротких відеоплатформах, таких як TikTok, YouTube Shorts чи Instagram Reels, обходячи традиційний веб.

    Ця зміна ставить під питання роль Wikipedia як основного джерела знань у мережі та показує вплив генеративного ШІ на інформаційні звички користувачів.