Позначка: Генштаб ЗСУ

  • Фронт палає: Росія кинула сили на три ключові напрямки — за добу понад 230 боїв

    Фронт палає: Росія кинула сили на три ключові напрямки — за добу понад 230 боїв

    Російські війська продовжують надзвичайно інтенсивні наступальні дії на сході України. За минулу добу, 14 серпня, на всій лінії фронту відбулося 233 бойових зіткнення, а найбільший тиск противника українські військові фіксували на Костянтинівському, Покровському та Слов’янському напрямках. Лише на цих трьох ділянках російські підрозділи провели загалом 86 атак. Про це йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ станом на 08:00 15 серпня.

    Найгарячішою ділянкою фронту став Костянтинівський напрямок, де Сили оборони зафіксували одразу 34 атаки противника. Російські війська штурмували українські позиції в районах Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Торецького та Софіївки, а також намагалися просунутися в напрямках Степанівки, Довгої Балки й Кучерового Яру.

    Ситуація навколо Костянтинівки залишається складною вже тривалий час. Російська армія концентрує значні зусилля на цьому відтинку Донеччини. Ще в червні військові, які працюють на напрямку, повідомляли, що основні сили противник спрямовує безпосередньо на Костянтинівку. Аналітики DeepState тоді також характеризували ситуацію навколо міста як надзвичайно важку, повідомляючи про тиск противника з різних боків. На початку серпня проєкт знову фіксував просування російських військ поблизу Костянтинівки.

    Другим за інтенсивністю став Покровський напрямок. Там протягом доби російські війська провели 29 атак. Загарбники намагалися просунутися поблизу Дорожнього, Котлиного та Удачного, а також у напрямках Світлого, Нового Донбасу, Муравки, Білицького, Шевченка, Василівки та Сергіївки.

    Ще 23 штурмові дії противника Генштаб зафіксував на Слов’янському напрямку. Російські підрозділи атакували в районах Різниківки, Закітного та Кривої Луки, а також намагалися рухатися в напрямках Рай-Олександрівки, Озерного та Миколаївки. Таким чином, саме три напрямки Донеччини стали епіцентром російської наступальної активності протягом минулої доби.

    Водночас бойові дії високої інтенсивності тривали далеко не лише там. На Південно-Слобожанському напрямку Сили оборони відбили 12 атак. Росіяни намагалися просунутися в районі Стариці та Вовчанська, а також у напрямках Ізбицького, Вільчі, Лиману, Широкого, Аниксиного та Хатнього.

    На Куп’янському напрямку відбулося 14 наступальних дій противника — російські війська атакували в районі Голубівки та в напрямку Петро-Іванівки. На Лиманському напрямку окупанти п’ять разів намагалися прорвати українську оборону в напрямках Дробишевого та Лиману.

    На Північно-Слобожанському та Курському напрямках українські військові зупинили шість російських штурмів. Водночас противник активно використовував авіацію й артилерію: завдав чотирьох авіаційних ударів із застосуванням восьми авіабомб та здійснив десятки обстрілів українських позицій і населених пунктів.

    Менша, але стабільна активність російських військ фіксувалася й на південних ділянках фронту. На Олександрівському напрямку загарбники провели шість атак, намагаючись просуватися в напрямках Піддубного, Мирного, Вербового та Калинівського.

    На Гуляйпільському напрямку окупанти сім разів атакували українські позиції та намагалися рухатися в напрямках Рівного, Верхньої Терси та Новоселівки. На Оріхівському напрямку Сили оборони зупинили одну спробу росіян просунутися в напрямку Павлівки. На Придніпровському напрямку протягом звітної доби наступальних дій противника не зафіксовано.

    Окремо Генштаб звертає увагу на величезні масштаби застосування Росією засобів дистанційного ураження. За одну добу російські війська завдали 71 авіаційного удару, скинувши 241 керовану авіаційну бомбу.

    Крім того, противник застосував 10 626 дронів-камікадзе та здійснив 3042 обстріли українських позицій і населених пунктів. 36 обстрілів були проведені із реактивних систем залпового вогню. Ці цифри демонструють, що поряд із наземними штурмами російська армія продовжує масово використовувати безпілотники, авіацію та артилерію.

    Під артилерійським вогнем, зокрема, опинилася низка населених пунктів Сумської області: Нескучне, Бачівськ, Кореньок, Сопич, Товстодубове, Яструбщина, Волфине, Гірки, Безсалівка, Козаче, Середина-Буда та Рогізне. По Товстодубовому російські війська також завдали авіаційного удару.

    Українські війська водночас продовжували завдавати ударів по районах концентрації та системі управління російської армії. За інформацією Генштабу, авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили два пункти управління, п’ять районів зосередження живої сили, три артилерійські системи та вісім пунктів управління безпілотниками противника.

    Значними залишаються й втрати російської армії. За оцінкою Генштабу ЗСУ, протягом 14 серпня Росія втратила ще близько 1370 військовослужбовців, а сукупні втрати особового складу від початку повномасштабного вторгнення станом на ранок 15 серпня оцінювалися приблизно у 1 465 810 осіб. Ці показники є оцінками української сторони та не можуть бути незалежно перевірені в режимі реального часу.

    Також за добу Сили оборони, за даними Генштабу, знешкодили п’ять російських танків, три бойові броньовані машини, 62 артилерійські системи, дві РСЗВ та три засоби протиповітряної оборони. Крім того, до переліку втрат РФ увійшли 12 наземних робототехнічних комплексів, 1835 безпілотників, 522 одиниці автомобільної та чотири одиниці спеціальної техніки.

    Показовою є динаміка боїв. У зведенні за попередню добу повідомлялося про 222 бойові зіткнення, а найгарячішим також залишався Костянтинівський напрямок. Тобто високий рівень російської активності тут зберігається щонайменше кілька діб поспіль.

    Загалом ситуація на фронті свідчить, що російське командування продовжує концентрувати наступальну активність насамперед на Донеччині. Костянтинівський, Покровський та Слов’янський напрямки одночасно залишаються серед найбільш напружених ділянок. При цьому противник поєднує наземні атаки з масованим використанням FPV та інших ударних безпілотників, керованих авіабомб і артилерії.

    На Волинському та Поліському напрямках, за даними Генштабу, ознак формування наступальних угруповань противника не виявлено. Українські Сили оборони продовжують стримувати російські війська та завдавати їм втрат уздовж усієї лінії бойового зіткнення.

  • ЗСУ звільнили 745 кв. км території та 26 сіл: Зеленський розповів про результати наступу

    ЗСУ звільнили 745 кв. км території та 26 сіл: Зеленський розповів про результати наступу

    Українські військові провели масштабну наступальну операцію на Олександрівському напрямку, у межах якої з початку 2026 року вдалося повернути під контроль України 745 квадратних кілометрів території та 26 населених пунктів у Дніпропетровській, Донецькій і Запорізькій областях.

    Про результати операції 12 серпня повідомив президент України Володимир Зеленський після наради з військовим командуванням. Доповіді главі держави представили головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий, начальник Генерального штабу Ігор Скибюк та командувач Десантно-штурмових військ Олег Апостол.

    За словами Зеленського, активні дії українських підрозділів дозволили завдати суттєвих втрат російському угрупованню. Президент заявив, що російські втрати під час операції становили щонайменше 9550 військових убитими та понад 6600 пораненими. Крім того, українські військові взяли полонених, завдяки чому вдалося поповнити обмінний фонд України.

    «Ця наша наступальна операція виконана чітко — саме так, як і було визначено», — заявив Зеленський.

    Як уточнив Михайло Драпатий, наступальна операція на Олександрівському напрямку розпочалася 29 січня 2026 року. Під час першого етапу українські військові змогли звільнити близько 450 квадратних кілометрів території.

    Другий етап розпочався 5 травня. У його межах українські підрозділи повернули контроль ще приблизно над 490 квадратними кілометрами території. Під час цього етапу було звільнено 12 населених пунктів — вісім у Дніпропетровській області та чотири в Запорізькій.

    Загалом за два етапи операції, за даними українського військового командування, вдалося звільнити 745 кв. км та 26 населених пунктів.

    Окремо Драпатий повідомив, що протягом останнього тижня угруповання ДШВ у складі чотирьох бригад та двох штурмових полків відновило контроль приблизно над 15 квадратними кілометрами української території.

    Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив перелік 26 населених пунктів, над якими українські військові відновили контроль.

    До нього увійшли Березове, Воскресенка, Грушівське, Запорізьке, Зелений Гай, Зірка, Злагода, Калинівське, Красногірське, Маліївка, Мирне, Новогеоргіївка, Новогригорівка, Новомиколаївка, Новохатське, Олександроград, Піддубне, Привілля, Привільне, Рибне, Січневе, Степове, Тернове, Толстой, Цегельне та Ялта.

    Таким чином, результати операції стосуються одразу трьох областей — Дніпропетровської, Донецької та Запорізької.

    Одним із ключових результатів операції українське командування називає втрати російського угруповання. За оцінкою Зеленського, за час наступальних дій було ліквідовано щонайменше 9550 російських військових, ще понад 6600 отримали поранення.

    Українські військові також взяли частину російських військовослужбовців у полон. Це дозволило збільшити кількість людей, яких Україна потенційно зможе використати під час майбутніх обмінів.

    Водночас ці цифри є оцінкою української сторони, а незалежно перевірити заявлені втрати російської армії наразі неможливо.

    Попри завершення основних етапів описаної операції, українські підрозділи продовжують діяти на цьому відтинку фронту. За словами Драпатого, лише протягом останнього тижня десантно-штурмові підрозділи змогли повернути під контроль близько 15 квадратних кілометрів території.

    Водночас українське командування продовжує оцінювати ситуацію на інших ділянках фронту та визначати подальші дії Сил оборони. Доповіді Драпатого, Скибюка та Апостола Зеленському стосувалися не лише результатів наступальної операції, а й подальших кроків українського війська.

    Операція на Олександрівському напрямку стала одним із найбільш масштабних заявлених українських просувань цього року: 745 квадратних кілометрів повернуто під контроль України, 26 населених пунктів звільнено, а російське угруповання, за даними української сторони, зазнало значних втрат.

  • Російський НПЗ припинив роботу після атаки українських дронів: що відомо

    Російський НПЗ припинив роботу після атаки українських дронів: що відомо

    Російський нафтопереробний завод «Орскнефтеоргсинтез» в Оренбурзькій області припинив переробку нафти після атаки українських безпілотників у ніч на 11 серпня. За даними джерел Reuters у галузі, внаслідок удару на підприємстві сталася пожежа та були пошкоджені нафтопереробні установки.

    Орський НПЗ розташований у місті Орськ приблизно за 1900 кілометрів від українського кордону. Підприємство є одним із середніх за масштабом російських нафтопереробних заводів і має номінальну потужність близько 5,76 млн тонн сирої нафти на рік, або приблизно 115,2 тисячі барелів на добу.

    За інформацією Reuters, після атаки завод повністю зупинив переробку. Джерела агентства повідомили, що безпілотники пошкодили окремі установки підприємства. Оператор НПЗ — компанія Forteinvest — наразі публічно не прокоментувала ситуацію.

    У ніч на 11 серпня Генеральний штаб Збройних сил України офіційно повідомляв про ураження «Орскнефтеоргсинтезу» підрозділами Сил оборони України. Українські військові зазначили, що на об’єкті було зафіксовано пожежу, а масштаби завданих збитків на той момент встановлювалися.

    Підприємство має важливе значення для регіонального паливного ринку. У 2024 році завод переробив близько 4,2 млн тонн сирої нафти. За цей період на ньому виробили приблизно 1,8 млн тонн дизельного пального, 600 тисяч тонн бензину, 500 тисяч тонн бітуму та 200 тисяч тонн мазуту.

    Зупинка Орського НПЗ відбувається на тлі масштабної кампанії українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Упродовж останніх місяців атаки призводили до перебоїв у роботі низки нафтопереробних підприємств, через що Росія вже стикається з проблемами на внутрішньому паливному ринку. Reuters раніше повідомляв про дефіцит пального в окремих регіонах Росії, зростання цін та обмеження продажу бензину.

    Удар по Орському НПЗ також привертає увагу через відстань до України. Підприємство розташоване далеко вглибині території Росії, що демонструє здатність українських далекобійних безпілотників досягати об’єктів російської паливно-енергетичної інфраструктури на значній відстані.

    Для російського паливного сектору чергова зупинка НПЗ створює додаткове навантаження на систему переробки. Якщо ремонт пошкоджених установок затягнеться, це може скоротити обсяги виробництва бензину та дизельного пального й посилити необхідність компенсувати дефіцит за рахунок інших заводів або імпорту.

    Таким чином, атака на «Орскнефтеоргсинтез» стала черговим ударом по російській нафтовій галузі. Підприємство припинило переробку після пошкодження установок, а масштаби та строки відновлення його роботи наразі залишаються невідомими.

  • Генштаб підтвердив масштабний удар по Росії

    Генштаб підтвердив масштабний удар по Росії

    У ніч на 2 серпня Сили оборони України завдали серії ударів по військовій та паливній інфраструктурі Росії. Під ураження потрапили Саратовський нафтопереробний завод, військовий аеродром “Енгельс”, нафтобаза в Калузькій області, а також об’єкти, пов’язані з підготовкою та запуском російських ударних безпілотників.

    Про це повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.

    У Генштабі зазначили, що операція була проведена в межах заходів зі зниження воєнно-економічного потенціалу країни-агресора. Однією з головних цілей став Саратовський нафтопереробний завод у Саратовській області.

    За інформацією військових, зафіксовано пряме влучання по території підприємства, після чого на об’єкті виникла пожежа.

    Саратовський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Поволжя. Його виробничі потужності дозволяють переробляти близько 7 мільйонів тонн нафти на рік. Підприємство забезпечує виробництво бензину, дизельного пального, авіаційного пального та інших нафтопродуктів, які, за даними Генштабу, використовуються для потреб військово-промислового комплексу та збройних сил Росії.

    Ще однією важливою ціллю став військовий аеродром “Енгельс” у Саратовській області. Українські військові повідомили про успішне ураження об’єкта та виникнення пожежі на його території.

    Авіабаза “Енгельс” є однією з ключових баз стратегічної авіації Росії. Саме там дислокуються стратегічні бомбардувальники Ту-95МС і Ту-160, які регулярно застосовуються для запуску крилатих ракет по українських містах та об’єктах критичної інфраструктури.

    Крім того, Сили оборони України завдали удару по нафтобазі “Людиновська”, розташованій у місті Людиново Калузької області. За інформацією Генерального штабу, цей об’єкт використовується для зберігання та постачання паливно-мастильних матеріалів, зокрема для забезпечення потреб російської армії.

    Також українські військові повідомили про ураження місця зберігання, підготовки та запуску ударних безпілотників у районі населеного пункту Навля Брянської області. Подібні об’єкти відіграють важливу роль у забезпеченні російських атак дронами по території України.

    Окремо Генеральний штаб повідомив, що 1 серпня українські сили також уразили пункти управління безпілотниками противника. Удари були завдані по об’єктах у районах Ольхожемчугова Курської області Росії, а також Берестка на Донеччині, Січневого Дніпропетровської області та Яблукового Запорізької області.

    У Генштабі наголосили, що бойова робота зі знищення військової інфраструктури противника триває. Українські сили продовжують системно завдавати ударів по об’єктах, які забезпечують логістику, паливне постачання, стратегічну авіацію та застосування ударних безпілотників Росії.

    Нагадаємо, цієї ж ночі стало відомо про атаку безпілотників на логістичний центр Wildberries у Самарській області, який є одним із найбільших вузлів зберігання та розподілу товарів у Росії. Також російські джерела повідомляли про пожежі в Саратовській області після ударів по району Саратовського НПЗ та військового аеродрому “Енгельс”. Повідомлення Генерального штабу ЗСУ стало першим офіційним підтвердженням ураження низки цих стратегічно важливих об’єктів.

  • Ще мінус 1470 окупантів: ЗСУ за добу знищили понад 80 артсистем і майже 2 тисячі дронів РФ

    Ще мінус 1470 окупантів: ЗСУ за добу знищили понад 80 артсистем і майже 2 тисячі дронів РФ

    Сили оборони України протягом минулої доби, 31 липня, знешкодили ще близько 1470 російських військовослужбовців. Загальні бойові втрати армії РФ у живій силі від початку повномасштабного вторгнення, за оцінкою Генерального штабу Збройних сил України, сягнули приблизно 1 млн 447 тис. 620 осіб.

    Водночас українські військові продовжили завдавати значних втрат російській артилерії, безпілотній авіації, автомобільній техніці та засобам протиповітряної оборони.

    Оновлені дані про втрати противника Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив уранці 1 серпня. У штабі традиційно наголошують, що через високу інтенсивність бойових дій підрахунок уточнюється.

    Особливо великими минулої доби стали втрати росіян у артилерії. Сили оборони знищили 82 артилерійські системи противника. Артилерія залишається одним із головних інструментів російської армії на фронті, тому систематичне ураження гармат і самохідних установок безпосередньо впливає на можливості російських підрозділів підтримувати штурмові дії та обстрілювати українські позиції.

    Крім того, за добу російські війська втратили чотири реактивні системи залпового вогню та два засоби протиповітряної оборони.

    Ще чотири одиниці бойових броньованих машин були знищені або виведені з ладу.

    Найпомітнішою цифрою у новому зведенні стали втрати російських безпілотників. За інформацією Генштабу, протягом доби було знешкоджено 1838 БпЛА оперативно-тактичного рівня.

    Високі втрати безпілотних систем відображають те, наскільки масштабно обидві сторони нині використовують дрони на полі бою. Йдеться про розвідувальні апарати, ударні FPV-дрони, баражувальні боєприпаси та інші безпілотні платформи, які використовуються для розвідки, коригування артилерії та безпосереднього ураження цілей.

    Російська армія також втратила 16 наземних робототехнічних комплексів. Такі системи дедалі активніше використовуються на фронті для логістики, доставки боєприпасів, евакуації, мінування та виконання інших завдань у небезпечних районах.

    Значних втрат противник зазнав і в автомобільній техніці. За даними Генштабу, українські військові за добу знищили або пошкодили 463 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн, а також одну одиницю спеціальної техніки.

    Автомобільний транспорт має критичне значення для забезпечення російських підрозділів на передовій. Саме ним доставляють особовий склад, боєприпаси, пальне, продовольство та інше спорядження, тому великі втрати цієї категорії створюють додаткові проблеми для логістики окупаційних сил.

    Загалом, за даними Генштабу ЗСУ, бойові втрати Росії у живій силі від 24 лютого 2022 року до 1 серпня 2026 року оцінюються приблизно у 1 447 620 осіб. Цей показник включає вбитих і поранених військовослужбовців противника, які були виведені з бойового складу.

    Українська сторона не розкриває детальної методології щоденного підрахунку втрат противника. Незалежно перевірити всі цифри в умовах активних бойових дій неможливо, тому вони залишаються оперативною оцінкою Генерального штабу.

    Водночас дані про втрати техніки частково підтверджуються відео та фотографіями з фронту, матеріалами підрозділів Сил оборони та відкритими OSINT-джерелами. Остаточні цифри можуть уточнюватися після отримання додаткової інформації з районів бойових дій.

    Високі добові втрати Росії фіксуються на тлі продовження інтенсивних боїв одразу на кількох напрямках фронту. Російські війська продовжують проводити штурмові дії, активно застосовуючи артилерію, авіацію та ударні безпілотники.

    Українські сили, своєю чергою, концентруються на ураженні живої сили, артилерійських позицій, пунктів управління, логістики та безпілотних систем противника. Окремим напрямом залишається боротьба із російськими засобами ППО та далекобійними системами, знищення яких дозволяє розширювати можливості українських ударних засобів.

    Таким чином, лише за одну добу російська армія, за оцінкою Генштабу, втратила близько півтори тисячі військових, десятки артилерійських систем та сотні одиниць техніки. Найбільша кількісна втрата припала на безпілотники — понад 1,8 тисячі апаратів різного призначення.

    У Генеральному штабі наголошують, що дані оперативні та продовжують уточнюватися в міру надходження інформації з передової.

  • Драпатий окреслив формулу перемоги України: головком розповів, що має змінити хід війни

    Драпатий окреслив формулу перемоги України: головком розповів, що має змінити хід війни

    Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий окреслив своє бачення того, яким шляхом Україна може досягти перемоги у війні з Росією. За його словами, ключовими елементами стратегії є посилення бойових операцій у різних доменах, застосування асиметричних підходів, розвиток українських військових технологій та системне зниження військового й економічного потенціалу Росії.

    Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

    29 липня Михайло Драпатий провів першу телефонну розмову з верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі та командувачем Збройних сил США в Європі генералом Алексусом Гринкевичем. Під час переговорів сторони обговорили ситуацію на фронті, потреби української армії та подальшу взаємодію між Україною і союзниками.

    Під час розмови український головнокомандувач представив власне бачення подальших дій, які, на його переконання, мають забезпечити перевагу над російськими військами.

    За словами Драпатого, одним із головних пріоритетів залишається посилення операцій у різних доменах сучасної війни. Він також наголосив на необхідності не допустити проникнення російських військ у смуги української оборони, збільшити масштаби дальнього та середнього вогневого ураження противника, а також продовжити реформування структури Збройних сил шляхом розвитку армійських корпусів і розширення їхньої автономності.

    Окрему увагу головнокомандувач приділив сучасним технологіям, які, за його словами, дедалі більше визначають перебіг бойових дій.

    “Працюємо над тим, щоб підвищити рівень летальності ворожих втрат і знизити економічні спроможності Москви. Застосовуємо для цього асиметричні підходи та українські технології”, – заявив Драпатий.

    Під час розмови він також висловив вдячність генералу Алексусу Гринкевичу за особисту підтримку України та зусилля, спрямовані на зміцнення української системи протиповітряної оборони. За словами головнокомандувача, додаткові засоби ППО залишаються одним із найважливіших напрямів міжнародної військової допомоги.

    Крім того, Драпатий відзначив внесок президента США Дональда Трампа та міністра оборони США Піта Гегсета у забезпечення України необхідним озброєнням. Йдеться, зокрема, про військову допомогу, яка надається в межах програми Prioritized Ukraine Requirements List (PURL), що передбачає пріоритетне забезпечення українських Сил оборони необхідними видами озброєння та техніки.

    Розмова стала першою офіційною комунікацією між Михайлом Драпатим і генералом Алексусом Гринкевичем після призначення українського військового на посаду головнокомандувача ЗСУ. Вона підтвердила продовження тісної координації між Україною та союзниками по НАТО у питаннях військової підтримки, розвитку оборонних спроможностей і спільного реагування на російську агресію. За оцінкою українського командування, поєднання сучасних технологій, асиметричних рішень, міжнародної допомоги та системного посилення Збройних сил має стати основою для досягнення стратегічних цілей України у війні.

  • Україна дістала стратегічний тил РФ: Генштаб підтвердив удар по секретному комбінату «Пріоритет»

    Україна дістала стратегічний тил РФ: Генштаб підтвердив удар по секретному комбінату «Пріоритет»

    Сили оборони України продовжують завдавати ударів по військовій та логістичній інфраструктурі Росії як на тимчасово окупованих територіях України, так і в глибокому тилу РФ. У Генеральному штабі Збройних сил України повідомили, що 27 липня та в ніч на 28 липня українські підрозділи уразили низку важливих об’єктів противника, серед яких стратегічний комбінат «Пріоритет» Росрезерву в Удмуртській Республіці, а також склади паливно-мастильних матеріалів, матеріально-технічного забезпечення та безпілотників у тимчасово окупованому Криму й Луганській області.

    У Генштабі зазначили, що операція проводилася в межах системної кампанії зі зниження воєнно-економічного потенціалу Росії. Основною метою стали об’єкти, які забезпечують окупаційні війська паливом, матеріально-технічними ресурсами та безпілотними системами.

    Однією з головних цілей став склад матеріально-технічних засобів і склад паливно-мастильних матеріалів поблизу населеного пункту Ічкі (колишнє Совєтське) на тимчасово окупованій території Криму. За інформацією Генерального штабу, ці об’єкти використовувалися для забезпечення російського військового угруповання, яке діє на півдні України. Відомо також про ураження складу безпілотних літальних апаратів російських військ поблизу Червонопопівки Луганської області. Ураження такого об’єкта може вплинути на використання розвідувальних і ударних БПЛА на окремих ділянках фронту.

    Окрему увагу привернув удар по Федеральній державній казенній установі «Комбінат “Пріоритет”» у селищі Борок Камбарського району Удмуртської Республіки. Генеральний штаб повідомив, що після атаки було зафіксовано влучання та пожежу на території підприємства.

    Комбінат «Пріоритет» входить до структури Росрезерву — державної системи матеріальних резервів Російської Федерації. Це закритий стратегічний об’єкт, який перебуває під воєнізованою охороною та призначений для довгострокового зберігання запасів пального, нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів на випадок воєнного часу або надзвичайних ситуацій. Раніше підприємство мало назву «Горизонт». Інформація про обсяги запасів і діяльність комбінату офіційно не розголошується.

    Особливістю цієї операції стала значна відстань до цілі. Комбінат розташований більш ніж за 1300 кілометрів від державного кордону України, що вкотре демонструє можливості українських далекобійних ударних засобів ураження. Саме на цій відстані знаходиться один із найважливіших резервних паливних об’єктів Росії, який забезпечує державні стратегічні запаси.

    Ще 27 липня президент України Володимир Зеленський підтвердив успішне проведення далекобійної операції. За його словами, українські сили завдали ударів по нафтових об’єктах у Ростовській області, Ярославській області та Удмуртській Республіці. Президент назвав ці атаки частиною реалізації стратегії «далекобійних санкцій», спрямованої на зменшення можливостей Росії фінансувати війну проти України.

    OSINT-аналітики та низка незалежних дослідників ще після перших повідомлень про атаку припустили, що ціллю українських безпілотників став саме комбінат «Пріоритет». Аналіз відеозаписів пожежі та геолокації підтвердив, що удар припав на територію стратегічного підприємства Росрезерву в селищі Борок. Російська влада офіційно підтвердила масштабну атаку безпілотників на Удмуртію, однак традиційно не розкрила, які саме об’єкти зазнали ураження.

    Голова Удмуртії Олександр Бречалов назвав атаку «наймасованішою за останній час» для регіону. За його словами, жертв серед населення немає. Водночас російські медіа повідомляли про тимчасові обмеження роботи окремих підприємств та евакуацію персоналу поблизу району атаки.

    У Генеральному штабі наголосили, що удари по логістичній інфраструктурі, паливних базах та складах противника залишаються одним із ключових напрямків дій Сил оборони України. Такі операції покликані ускладнити забезпечення російської армії паливом, боєприпасами та матеріальними ресурсами, що безпосередньо впливає на її можливості вести бойові дії.

    Водночас Генштаб підкреслив, що Сили оборони й надалі системно здійснюватимуть заходи, спрямовані на послаблення військового потенціалу Росії та припинення її збройної агресії проти України. За результатами проведених ударів триває уточнення остаточних наслідків ураження всіх зазначених об’єктів.

  • «Сторінка і новина фейкові»: Генштаб спростував заяву Драпатого про аудит ЗСУ

    «Сторінка і новина фейкові»: Генштаб спростував заяву Драпатого про аудит ЗСУ

    Інформація про нібито початок комплексного аудиту у Збройних силах України, поширена в соціальній мережі X від імені головнокомандувача Михайла Драпатого, не відповідає дійсності. Акаунт, з якого була опублікована заява, є підробленим і не має стосунку до українського воєначальника.

    Про це речник Генерального штабу ЗСУ Дмитро Лиховій повідомив у коментарі LIGA.net у неділю, 26 липня.

    «Сторінка і новина фейкові», — наголосив представник Генштабу, коментуючи поширене повідомлення про нібито масштабні перевірки військових частин.

    У фальшивому дописі стверджувалося, що у Збройних силах нібито розпочався комплексний аудит, покликаний оцінити реальний стан справ у кожному підрозділі. Серед напрямів такої перевірки називали боєготовність, забезпечення, укомплектованість особовим складом, якість підготовки військовослужбовців та ефективність системи управління.

    Крім того, автори фейкового повідомлення приписали Драпатому слова про те, що під час перевірок нібито «недоторканних не буде», а всі відповідальні за зловживання, недбалість чи порушення мають понести покарання.

    Через резонансне формулювання та актуальність теми допис швидко потрапив до українських медіа й Telegram-каналів. Частина інформаційних ресурсів опублікувала новину без перевірки, представивши повідомлення з підробленого акаунта як офіційну заяву головнокомандувача.

    У Генеральному штабі наголосили, що відповідна сторінка в соціальній мережі X не належить Михайлу Драпатому. Сам допис також не є офіційною заявою керівництва ЗСУ.

    Громадян і представників засобів масової інформації закликали перевіряти походження повідомлень, звертати увагу на назву акаунта, історію публікацій, наявність підтвердження сторінки та звіряти інформацію з офіційними ресурсами Генштабу, Міністерства оборони й командування Збройних сил.

    Спростування є особливо важливим через те, що тема аудиту українських військових структур уже ставала предметом маніпуляцій протягом липня. Раніше в соціальних мережах і низці медіа поширювали твердження про нібито масштабні перевірки бойових бригад та виявлені перевитрати на суму близько 300 млрд грн.

    15 липня Дмитро Лиховій заявляв, що за наявною у Генерального штабу інформацією масштабні аудити в бойових бригадах ЗСУ у 2026 році не проводилися. Дані про такі перевірки та нібито встановлені перевитрати до органів військового управління Збройних сил не надходили.

    Тоді в Генштабі пояснили, що повідомлення виникли внаслідок маніпулятивного трактування публікації The Economist. Окремі видання та блогери пов’язали згаданий у матеріалі аудит із можливими кадровими рішеннями у військовому керівництві, хоча саме першоджерело не містило такого прямого висновку.

    У Генштабі також наголошували: якби в ході офіційної перевірки справді були встановлені масштабні надмірні витрати, мали б розпочатися процедури визначення винних, відшкодування збитків і передання матеріалів до правоохоронних органів.

    Водночас у відкритих джерелах раніше з’являлися заяви голови фонду «Повернись живим» Тараса Чмута про оцінювання військових частин за системою приблизно зі 160 критеріїв. За його словами, аналіз мав допомогти визначити слабкі та сильні підрозділи й надалі ефективніше розподіляти особовий склад і техніку. Проте це повідомлення не підтверджує існування саме того «комплексного аудиту», про який ішлося у фейковій заяві від імені Драпатого.

    Отже, одночасно в інформаційному просторі циркулюють кілька різних повідомлень, які не слід змішувати. Окремі процеси оцінювання бойової ефективності підрозділів можуть відбуватися в межах поточної роботи військового керівництва, однак гучна заява про офіційний старт загального аудиту, нібито зроблена Михайлом Драпатим у соціальній мережі X, є підробкою.

    Фейковий допис був побудований так, щоб виглядати правдоподібно. У ньому використовувалася офіційна стилістика, актуальні для армії проблеми та жорстка теза про відсутність «недоторканних». Саме такі емоційні формулювання часто сприяють швидкому поширенню дезінформації, оскільки користувачі діляться повідомленнями ще до перевірки джерела.

    Ситуація також демонструє ризики для медіа під час роботи з дописами у соціальних мережах. Навіть сторінка з фотографією та ім’ям відомого посадовця не може автоматично вважатися офіційним джерелом. Перед публікацією необхідно перевіряти посилання на акаунт, дату його створення, попередні дописи та шукати підтвердження на офіційних сторінках державних органів.

    Особливо небезпечними такі фейки є під час війни, коли неправдиві повідомлення про кадрові рішення, перевірки, втрати або внутрішні конфлікти можуть бути використані для дискредитації військового керівництва та зниження довіри до Збройних сил.

    У Генштабі закликали не поширювати інформацію з неперевірених акаунтів і користуватися офіційними каналами. Станом на момент спростування Михайло Драпатий не робив заяви про початок описаного в підробленому дописі комплексного аудиту та не публікував слів про те, що під час цієї перевірки «недоторканних не буде».

    Таким чином, оприлюднена раніше новина про нібито оголошений головнокомандувачем аудит ЗСУ потребує спростування. Її першоджерелом був фейковий акаунт, а приписані Драпатому слова не є справжніми.

  • В Офісі президента відреагували на чутки про відставку Сирського: що заявили

    В Офісі президента відреагували на чутки про відставку Сирського: що заявили

    В Офісі президента України прокоментували чутки, які останніми днями активно поширюються в соціальних мережах та окремих медіа щодо можливої відставки головнокомандувача Збройних сил України генерала Олександра Сирського. Радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин заявив, що найближчим часом не варто очікувати термінових кадрових рішень, а інформацію з анонімних Telegram-каналів закликав сприймати критично.

    За словами Литвина, інформаційний простір зараз переповнений непідтвердженими повідомленнями про нібито масштабні кадрові перестановки у військовому керівництві. Він наголосив, що не слід очікувати призначень або звільнень «вже сьогодні» лише тому, що про це повідомляють анонімні джерела.

    Його заява пролунала на тлі численних публікацій про можливу заміну головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та начальника Генерального штабу генерал-лейтенанта Андрія Гнатова.

    Практично одночасно із заявою Офісу президента офіційну позицію оприлюднив і Генеральний штаб ЗСУ. У військовому командуванні наголосили, що інформація про нібито звільнення Сирського не відповідає дійсності. Також у Генштабі спростували повідомлення щодо можливого звільнення начальника Генерального штабу Андрія Гнатова.

    «Генерал Олександр Сирський продовжує виконувати свої службові обов’язки», – зазначили у Генеральному штабі. Аналогічно повідомлено, що генерал-лейтенант Андрій Гнатов також залишається на своїй посаді. У відомстві окремо нагадали, що звільнення з таких посад здійснюється виключно на підставі указу президента України.

    Чутки про можливі кадрові зміни почали активно поширюватися після серії зустрічей президента Володимира Зеленського з українськими військовими командирами.

    20 липня глава держави провів окремі переговори із заступником начальника Генерального штабу Михайлом Драпатим, керівником Об’єднаних сил ЗСУ Володимиром Горбатюком, командиром 3-го армійського корпусу Андрієм Білецьким та командиром корпусу «Хартія» Ігорем Оболєнським. Сам факт цих зустрічей спричинив нову хвилю припущень щодо можливих кадрових перестановок у військовому керівництві. Водночас офіційно їхній зміст не пов’язували із заміною головнокомандувача.

    Напередодні президент також повідомляв, що проводить консультації з командирами різних рівнів щодо подальших рішень у сфері оборони. Після цього в інформаційному просторі з’явилися численні публікації про можливі кадрові зміни, однак жодного офіційного рішення щодо звільнення Сирського або Гнатова не було оприлюднено.

    Останні кадрові дискусії розгорнулися після відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони. Сам Зеленський раніше заявляв, що між керівництвом Міністерства оборони та військовим командуванням існували серйозні розбіжності, які негативно впливали на взаємодію. Після цього в медіа почали активно обговорювати можливість подальших кадрових рішень у військовому керівництві.

    Попри численні припущення, станом на вечір 20 липня жодних офіційних документів про зміну головнокомандувача ЗСУ чи начальника Генерального штабу не оприлюднено. І в Офісі президента, і в Генеральному штабі наголошують, що інформація про звільнення Сирського, яка поширюється анонімними джерелами, не відповідає дійсності, а сам генерал продовжує виконувати свої службові обов’язки.

  • Україна паралізувала головну логістику Криму: Керченська переправа втратила 75% спроможності

    Україна паралізувала головну логістику Криму: Керченська переправа втратила 75% спроможності

    Сили безпілотних систем України заявили про суттєве послаблення логістичних можливостей Росії між Краснодарським краєм і тимчасово окупованим Кримом. За словами командувача СБС Роберта Бровді (позивний «Мадяр»), у межах операції «МоЛоЧКа» українські військові спільно зі Службою безпеки України протягом двох тижнів липня вивели з ладу більшість поромів Керченської переправи, через що її пропускна спроможність скоротилася приблизно на 75%.

    За інформацією Бровді, до початку операції перевезення між портом Кавказ і портом Крим забезпечували чотири основні пороми — «Лаврентій», «Панагія», «Ейськ» та «Марія», а судно SKS-One перебувало в резерві. Саме ці плавзасоби забезпечували перекидання військової техніки, транспорту та вантажів через Керченську протоку після неодноразових ударів по Кримському мосту.

    За словами командувача СБС, пором «Ейськ» був уражений 12 та 13 липня й після цього відбуксируваний до порту Керч. Відновлювати його та повертати на лінію російська сторона, за оцінкою українських військових, не планує. Аналогічна ситуація із судном SKS-One, яке після серії ударів 7, 12 і 13 липня затонуло в районі порту Камиш-Бурун і більше не підлягає відновленню.

    Ще один пором — «Марія» — також неодноразово зазнавав ударів упродовж липня. Його відбуксирували до порту, а повернення до експлуатації наразі не планується. Водночас «Лаврентій» та «Панагія», які раніше також були пошкоджені ударами СБС, СБУ та Головного управління розвідки, втратили можливість самостійно пересуватися. За словами Бровді, зараз вони використовуються лише як несамохідні баржі у буксирному режимі, що майже вдвічі зменшує їхню ефективність і робить більш уразливими для нових атак.

    Командувач Сил безпілотних систем зазначив, що до початку операції один пором міг перевозити від 8 до 15 одиниць техніки залежно від її маси. Загальна добова пропускна спроможність усієї переправи становила приблизно 180–250 транспортних засобів, причому близько 80% цього трафіку використовувало Міністерство оборони РФ для забезпечення своїх військ на тимчасово окупованому Кримському півострові. Після проведення операції, за оцінкою українських військових, працює лише близько чверті довоєнної спроможності переправи.

    Водночас Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про ситуацію на фронті станом на 16:00 19 липня. За даними військового командування, від початку доби відбулося 60 бойових зіткнень. Найбільш інтенсивні бої тривали на Покровському, Слов’янському, Костянтинівському, Лиманському та Південно-Слобожанському напрямках.

    На Покровському напрямку російські війська здійснили 15 атак, намагаючись прорвати українську оборону поблизу Торецького, Удачного, Філії, а також у напрямках Кучерового Яру, Нового Донбасу, Білицького, Світлого, Шевченка та Новопідгородного. На Слов’янському напрямку українські військові відбили 14 штурмів, а на Костянтинівському — сім атак, частина боїв на момент публікації ще тривала.

    Також противник активно діяв на Лиманському, Південно-Слобожанському, Гуляйпільському, Краматорському та Оріхівському напрямках. На Куп’янському, Придніпровському та Олександрівському напрямках наступальних дій російських військ не зафіксовано. Українські сили продовжують стримувати ворога по всій лінії фронту та завдавати ударів по його тилових об’єктах.

    Окремо Генеральний штаб оприлюднив оновлені дані про втрати російської армії за минулу добу. За офіційною оцінкою, Росія втратила ще 1600 військовослужбовців, а також значну кількість озброєння та техніки. Зокрема, українські військові знищили 2 танки, 8 бойових броньованих машин, 82 артилерійські системи, 3 реактивні системи залпового вогню, 6 засобів протиповітряної оборони, 1769 безпілотників оперативно-тактичного рівня, 18 крилатих ракет, 605 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, 9 наземних роботизованих комплексів і 3 одиниці спеціальної техніки.

    Загалом, за даними Генштабу, від початку повномасштабного вторгнення орієнтовні втрати російської армії вже перевищили 1,43 млн військових. Українське командування наголошує, що удари по логістичних маршрутах, таких як Керченська переправа, у поєднанні зі щоденним виснаженням противника на фронті залишаються одним із ключових елементів стратегії зі зриву забезпечення російського угруповання в окупованому Криму та на півдні України.