Daypolitico

Позначка: Генштаб ЗСУ

  • Росія втратила ще сотні одиниць техніки та тисячі дронів: свіже зведення Генштабу

    Росія втратила ще сотні одиниць техніки та тисячі дронів: свіже зведення Генштабу

    Російська армія продовжує зазнавати значних втрат у війні проти України. За даними Генерального штабу Збройних сил України, станом на ранок 9 червня 2026 року загальні бойові втрати Російської Федерації від початку повномасштабного вторгнення перевищили 1,376 мільйона військовослужбовців.

    Лише за останню добу українські захисники ліквідували ще 1370 російських окупантів. Таким чином загальна кількість втрат особового складу армії РФ з 24 лютого 2022 року досягла приблизно 1 376 320 осіб.

    Окрім живої сили, російські війська продовжують втрачати значну кількість військової техніки. За даними Генштабу, протягом останньої доби Сили оборони України знищили чотири танки, п’ять бойових броньованих машин, 75 артилерійських систем, чотири реактивні системи залпового вогню та два засоби протиповітряної оборони.

    Особливо відчутними залишаються втрати ворога у сфері безпілотних технологій. За добу українські військові знищили або вивели з ладу 2103 безпілотники оперативно-тактичного рівня. Загалом від початку повномасштабної війни Росія втратила вже понад 338 тисяч безпілотних літальних апаратів різних типів.

    Також українські захисники знищили сім наземних роботизованих комплексів, чотири одиниці спеціальної техніки та 382 одиниці автомобільної техніки й автоцистерн.

    Загальні втрати російської армії станом на 9 червня 2026 року становлять:

    • близько 1 376 320 військовослужбовців;
    • 12 001 танк;
    • 24 710 бойових броньованих машин;
    • 43 639 артилерійських систем;
    • 1 851 реактивну систему залпового вогню;
    • 1 411 засобів ППО;
    • 436 літаків;
    • 353 гелікоптери;
    • 338 327 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
    • 4 733 крилаті ракети;
    • 33 кораблі та катери;
    • 2 підводні човни;
    • 104 796 одиниць автомобільної техніки та паливозаправників;
    • 4 253 одиниці спеціальної техніки.

    Одночасно Повітряні сили ЗСУ повідомили про результати відбиття чергової масованої повітряної атаки Росії.

    У ніч проти 9 червня ворог застосував ударні безпілотники типу Shahed, а також дрони «Гербера», «Італмас» та інші безпілотні апарати. Українська протиповітряна оборона продемонструвала високу ефективність, знищивши або подавивши засобами радіоелектронної боротьби 146 ворожих безпілотників.

    Водночас Повітряні сили зафіксували влучання двох керованих авіаційних ракет та 17 ударних безпілотників на 18 різних локаціях. Крім того, уламки збитих цілей впали ще на восьми окремих об’єктах.

    Росія продовжує активно використовувати дрони як один із головних інструментів атак на українську інфраструктуру та мирні міста. Водночас українська система протиповітряної оборони постійно нарощує ефективність, що дозволяє перехоплювати переважну більшість повітряних цілей.

    Експерти зазначають, що нинішній рівень втрат Росії залишається одним із найвищих за весь період повномасштабної війни. Особливо показовими є втрати у сфері безпілотних систем, які стали ключовим елементом сучасних бойових дій.

    Попри значні ресурси, які Кремль спрямовує на продовження війни, українські Сили оборони продовжують завдавати ворогу суттєвих втрат як на фронті, так і під час відбиття повітряних атак. Генеральний штаб наголошує, що боротьба триває на всіх напрямках, а українські військові продовжують утримувати оборону та знищувати наступальний потенціал російської армії.

    Повномасштабна війна Росії проти України триває вже 1567-му добу.

  • Китай відреагував на удар РФ по Чорнобильській АЕС: у Пекіні зробили заяву після атаки на ядерний об’єкт

    Китай відреагував на удар РФ по Чорнобильській АЕС: у Пекіні зробили заяву після атаки на ядерний об’єкт

    Після російського удару по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської атомної електростанції свою позицію вперше публічно озвучив Китай. У Пекіні заявили, що уважно стежать за ситуацією навколо безпеки ядерних об’єктів в Україні та наголосили на необхідності якнайшвидшого політичного врегулювання війни між Росією та Україною.

    Заява пролунала на тлі міжнародного резонансу після атаки російського безпілотника на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, розташоване в зоні відчуження неподалік Чорнобильської АЕС. Інцидент уже привернув увагу МАГАТЕ, урядів європейських держав та міжнародних організацій, а тепер до обговорення долучився й Пекін.

    Речник Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь під час офіційного брифінгу заявив, що Китай приділяє підвищену увагу безпеці ядерних об’єктів та ядерної інфраструктури. За його словами, гарантувати ядерну безпеку в регіоні можливо лише шляхом політичного врегулювання війни та зниження рівня військового протистояння.

    «Китай закликає всі сторони спільними зусиллями домогтися деескалації та створити умови для поновлення переговорів», – заявив представник китайського зовнішньополітичного відомства. При цьому Пекін традиційно не назвав Росію стороною, відповідальною за атаку, наголосивши на необхідності стриманості з боку «всіх учасників конфлікту».

    Причиною реакції Китаю став удар російського ударного безпілотника по Централізованому сховищу відпрацьованого ядерного палива, що належить АТ «НАЕК Енергоатом». За даними Генерального штабу ЗСУ, атака була зафіксована в ніч на 7 червня близько 02:10. Російський дрон влучив у будівлю приймання контейнерів на території сховища поблизу населеного пункту Буряківка Київської області, приблизно за 15 кілометрів від Чорнобильської АЕС.

    Унаслідок удару будівля отримала суттєві пошкодження. Також виникла пожежа площею близько 40 квадратних метрів, яку рятувальники ліквідували протягом години. За офіційною інформацією, постраждалих немає. Радіаційний фон після атаки залишився в межах норми.

    В «Енергоатомі» повідомили, що відпрацьоване ядерне паливо не постраждало, а системи безпеки сховища виконали свої функції. Попри це інцидент викликав серйозне занепокоєння серед міжнародних експертів через сам факт удару по об’єкту ядерної інфраструктури.

    Міжнародне агентство з атомної енергії також відреагувало на подію. У МАГАТЕ підтвердили серйозні пошкодження будівлі перевантаження контейнерів, однак наголосили, що прямого впливу на ядерні матеріали або радіаційної загрози не зафіксовано. Організація продовжує моніторинг ситуації.

    Українська влада розцінила атаку як черговий прояв ядерного тероризму з боку Російської Федерації. У Генеральному штабі ЗСУ наголосили, що удар був завданий по об’єкту, призначеному для довгострокового та безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива з українських атомних електростанцій. Саме тому будь-які атаки на подібні об’єкти несуть потенційну загрозу не лише Україні, а й усьому європейському регіону.

    Служба безпеки України вже відкрила кримінальне провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни. Слідчі встановлюють усі обставини атаки та документують наслідки удару для подальшого міжнародного переслідування винних.

    Особливого символізму інциденту додає той факт, що це не перший удар Росії по об’єктах Чорнобильської зони. У лютому 2025 року російський безпілотник атакував Новий безпечний конфайнмент над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Тоді міжнародні експерти заявляли про загрозу глобальній системі ядерної безпеки, а на ліквідацію наслідків та дослідження пошкоджень було виділено додаткове міжнародне фінансування.

    Заява Китаю є важливою ще й тому, що Пекін традиційно уникає різких оцінок дій Москви. Водночас китайська сторона фактично визнала, що атаки на ядерну інфраструктуру становлять серйозну загрозу регіональній безпеці та потребують міжнародної уваги. Однак, як і раніше, офіційний Китай робить акцент на необхідності переговорів та політичного врегулювання війни.

    Наразі ситуація на території сховища залишається контрольованою. Українські фахівці продовжують обстеження пошкоджених конструкцій, а міжнародні організації стежать за розвитком подій. Радіаційна обстановка залишається стабільною, однак сам факт удару по одному з найважливіших ядерних об’єктів України знову привернув увагу світу до ризиків, які несе війна для ядерної безпеки всієї Європи.

  • Понад 8 тисяч скарг за чотири місяці: військовий омбудсман розкрила головні проблеми бійців ЗСУ

    Понад 8 тисяч скарг за чотири місяці: військовий омбудсман розкрила головні проблеми бійців ЗСУ

    В Україні продовжує набирати обертів робота Офісу військового омбудсмана, створеного для захисту прав військовослужбовців під час повномасштабної війни. За перші чотири місяці роботи до установи надійшло понад 8 тисяч звернень від військових, а тисячам захисників уже вдалося поновити порушені права.

    Про це повідомила військова омбудсманка Ольга Решетилова під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. За її словами, кількість звернень свідчить про значний суспільний запит на ефективний механізм захисту прав військовослужбовців, які сьогодні виконують бойові завдання на фронті та забезпечують оборону держави.

    «За чотири місяці роботи ми опрацювали понад 8 тисяч скарг. Тисячам військовослужбовців уже поновлено їхні права», — повідомила Решетилова.

    Найчастіше військові звертаються до омбудсмана через проблеми з лікуванням, проходженням військово-лікарських комісій та отриманням необхідної медичної допомоги. Саме питання медичного забезпечення сьогодні є одним із найболючіших для багатьох військовослужбовців, які після поранень або тривалого перебування в зоні бойових дій потребують якісного лікування та належного оформлення документів.

    За словами омбудсманки, значна частина звернень стосується направлення на ВЛК, тривалих бюрократичних процедур, затримок із проходженням комісій та труднощів із підтвердженням стану здоров’я після отриманих поранень чи захворювань під час служби.

    Окремим напрямком роботи Офісу військового омбудсмана залишається захист прав іноземців та осіб без громадянства, які вступили до лав українських Сил оборони після початку повномасштабного вторгнення Росії. За словами Решетилової, офіс уже провів комплексне дослідження проблем, з якими стикаються іноземні добровольці, та підготував відповідні пропозиції щодо їх вирішення.

    Під час зустрічі з президентом також обговорювалися системні порушення прав військовослужбовців в окремих підрозділах Сил оборони України. Омбудсманка наголосила, що ключовим завданням залишається не лише реагування на конкретні скарги, а й усунення причин, які призводять до їх виникнення.

    «Важливо, щоб була готовність командирів не замовчувати, а вирішувати проблеми та взаємодіяти з Офісом військового омбудсмана», — зазначила Решетилова.

    Володимир Зеленський підтримав подальше посилення інституції військового омбудсмана та обговорив із керівницею офісу питання співпраці з Міністерством оборони, Генеральним штабом ЗСУ та іншими структурами сектору безпеки і оборони.

    Окрему увагу під час зустрічі приділили міжнародному напрямку роботи. Президент погодив проведення першого міжнародного форуму військових омбудсманів у Києві. Очікується, що захід стане майданчиком для обміну досвідом між Україною та країнами-партнерами щодо захисту прав військовослужбовців в умовах воєнних конфліктів.

    Зеленський наголосив, що Україна вже має унікальний досвід створення механізмів захисту прав військових під час повномасштабної війни та готова ділитися цими напрацюваннями на міжнародному рівні.

    «Україна має унікальний досвід розбудови системи захисту прав військовослужбовців під час повномасштабної війни й готова ділитися своїми напрацюваннями з партнерами», — заявив глава держави.

    Інститут військового омбудсмана в Україні почав формуватися наприкінці 2024 року. Саме тоді президент Володимир Зеленський призначив Ольгу Решетилову на цю посаду. Вже за перші 20 днів роботи вона повідомила про отримання 3876 звернень від військовослужбовців, що продемонструвало масштаб проблематики та необхідність створення окремого механізму захисту прав захисників.

    Важливим етапом розвитку інституції стало ухвалення у вересні 2025 року закону про військового омбудсмана. Документ визначив правові засади діяльності установи та встановив, що військовий омбудсман призначається строком на п’ять років.

    Того ж року указом президента було офіційно створено Офіс військового омбудсмана як постійний допоміжний орган при Президентові України. Його головною функцією став цивільний контроль за дотриманням прав військовослужбовців усіх складових Сил оборони.

    Створення такої інституції стало однією з відповідей держави на виклики повномасштабної війни. Умови тривалих бойових дій, масштабна мобілізація та значне навантаження на військову систему призвели до виникнення великої кількості питань щодо соціального захисту, медичного забезпечення, проходження служби та забезпечення законних прав військових.

    Сьогодні Офіс військового омбудсмана фактично став додатковим механізмом комунікації між військовослужбовцями та державними структурами. Кількість звернень продовжує зростати, а результати перших місяців роботи демонструють, що запровадження такого інструменту стало важливим кроком для посилення захисту українських захисників під час війни.

  • Удар по корвету “Бойкий”: у ЗСУ пояснили значення атаки для російського флоту

    Удар по корвету “Бойкий”: у ЗСУ пояснили значення атаки для російського флоту

    Ураження російського корвета «Бойкий» у районі Кронштадта суттєво знижує бойові спроможності Балтійського флоту Росії та водночас демонструє здатність України завдавати точкових ударів по військових об’єктах противника на відстані понад тисячу кілометрів. Про це повідомили Сили безпілотних систем, коментуючи результати операції.

    У відомстві зазначають, що удар по кораблю є частиною системних дій проти російської військово-морської інфраструктури в Балтійському регіоні. Мета таких операцій — поступове послаблення здатності Росії вести бойові дії на морі, а також ускладнення логістики та використання флоту для підтримки військових і економічних операцій, зокрема супроводу суден так званого «тіньового флоту».

    Корвет «Бойкий» належить до проєкту 20380 і є одним із сучасних бойових кораблів Балтійського флоту РФ. Він був збудований у 2011 році та введений до складу флоту у 2013-му. Судно оснащене керованим ракетним озброєнням і призначене для виконання широкого спектра завдань — від патрулювання до участі в бойових операціях у прибережних і морських районах. У російських джерелах його також пов’язують із діяльністю поблизу кордонів країн НАТО та супроводом комерційних танкерів, які Москва використовує для обходу санкцій у нафтовій торгівлі.

    За інформацією українських військових, з лютого 2026 року корабель перебував на плановому ремонті. Попри це, він залишався важливою одиницею для Балтійського флоту, оскільки подібні корвети є частиною основного бойового потенціалу Росії в цьому регіоні.

    У ніч на 3 червня 2026 року оператори 1-го окремого центру Сил безпілотних систем уразили корвет у сухому доці імені Велещинського, розташованому на території військово-морської бази в Кронштадті, поблизу Санкт-Петербурга. Відстань від України до цілі становить приблизно 1100 кілометрів, що, як наголошують у Силах оборони, є черговим підтвердженням можливостей українських безпілотних систем діяти в глибокому тилу противника та уражати стратегічно важливі об’єкти.

    Окремо повідомляється, що удар по «Бойкому» не був одиничним епізодом. Того ж дня українські дрони атакували також інші кораблі та об’єкти портової інфраструктури в районі Кронштадта. Цю інформацію підтвердив Генеральний штаб Збройних сил України, зазначивши, що масштаби пошкоджень наразі уточнюються.

    У Силах безпілотних систем підкреслюють, що подібні операції спрямовані не лише на фізичне знищення або пошкодження військових цілей, а й на системне послаблення можливостей російського флоту. Йдеться про ураження носіїв ракетного озброєння, пунктів управління, логістичних вузлів та критичної військово-морської інфраструктури, без якої неможливе повноцінне функціонування флоту.

    Раніше президент України Володимир Зеленський підтвердив серію ударів по об’єктах у Санкт-Петербурзі, Кронштадті та Тамбовській області, зазначивши, що до операцій були залучені різні підрозділи Сил оборони, зокрема СБУ, ССО, ГУР та Державна прикордонна служба. За його словами, такі дії є частиною системної роботи зі зниження військового потенціалу Росії та посилення обороноздатності України.

  • Сили оборони атакували військові кораблі в порту Кронштадт під Петербургом

    Сили оборони атакували військові кораблі в порту Кронштадт під Петербургом

    Сили оборони України завдали удару по російських кораблях та об’єктах інфраструктури в районі порту Кронштадт у Ленінградській області РФ, неподалік Санкт-Петербурга. Про це повідомили Генеральний штаб Збройних сил України та командування Сил безпілотних систем.

    За попередніми даними, під удар потрапили військові кораблі, що перебували на стоянці та в сухому доку, а також об’єкти інфраструктури Кронштадтського морського заводу. Масштаби пошкоджень наразі уточнюються.

    Раніше про атаку повідомив співвласник і головний конструктор компанії Fire Point Денис Штільєрман, який у публікації в соцмережі Х іронічно прокоментував події, пов’язавши їх із початком Санкт-Петербурзького міжнародного економічного форуму.

    Згодом ураження підтвердив Генштаб ЗСУ, зазначивши, що операція була спрямована на об’єкти в порту Кронштадт. Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді оприлюднив відео ураження російського корвета «Бойкий». За його словами, судно перебувало в сухому доці на території військово-морської бази.

    Кронштадт традиційно вважається ключовим військово-морським вузлом Росії в Балтійському регіоні. Тут розташовані об’єкти базування Балтійського флоту, а також важлива інфраструктура для обслуговування військових кораблів і логістики.

    Окрім ураження кораблів, повідомляється про влучання по резервуарному парку Кронштадтського морського заводу. За даними української сторони, зафіксовано щонайменше кілька осередків пожежі. Також удари були завдані по місцях стоянки військових суден.

    Відстань від території України до району ураження становить понад 1100 кілометрів, що свідчить про глибокий радіус дії українських безпілотних систем.

    Українські посадовці зазначають, що масштаби втрат російської сторони наразі уточнюються.

    Ця атака стала частиною серії ударів по об’єктах на північному заході Росії. Раніше повідомлялося про пожежу на Петербурзькому нафтовому терміналі після атаки дронів, а також про удари по інших промислових і військових об’єктах у регіоні.

    Генштаб ЗСУ підтверджував, що Сили оборони вразили низку важливих цілей у Росії, зокрема нафтову інфраструктуру та підприємства оборонного значення.

  • Дрони дістали за 700 км: Зеленський підтвердив удар по Саратовському НПЗ і серію “далекобійних санкцій” по Росії

    Дрони дістали за 700 км: Зеленський підтвердив удар по Саратовському НПЗ і серію “далекобійних санкцій” по Росії

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив успішне ураження Саратовського нафтопереробного заводу в Росії, який розташований приблизно за 700 кілометрів від лінії фронту. Удар став частиною української кампанії так званих «далекобійних санкцій» — системних атак по об’єктах, які забезпечують військову економіку та логістику держави-агресора.

    За словами глави держави, у ніч проти 31 травня українські воїни відпрацювали по низці важливих цілей на території Росії. Серед підтверджених результатів — ураження об’єктів у Саратовському, Ростовському та Кіровському регіонах, а також військового пункту базування на Каспійському морі.

    Зеленський наголосив, що Сили оборони України виконують далекобійні завдання відповідно до затверджених пріоритетів. За його словами, такі удари є відповіддю на російський терор проти українських міст і спрямовані на зниження воєнно-економічного потенціалу РФ.

    Президент також повідомив, що лише протягом тижня українські цілі були досягнуті у Ярославському, Рязанському, Воронезькому, Волгоградському, Ростовському, Новгородському, Нижньогородському та Краснодарському регіонах Росії. Йдеться про відстані від 300 до 1200 кілометрів від державного кордону України.

    Окремо Зеленський подякував Збройним силам України, Службі безпеки України та українським розвідкам за результативність і точність.

    Найбільшу увагу цього разу привернув удар по Саратовському НПЗ. Раніше Генеральний штаб ЗСУ офіційно повідомив, що в ніч на 31 травня підрозділи Сил оборони України уразили нафтопереробний завод «Саратовський» у Росії. На території підприємства після атаки виникла масштабна пожежа.

    Саратовський НПЗ є одним із ключових підприємств нафтопереробки у Поволжі та входить до структури російської компанії «Роснєфть». Його проєктна потужність становить близько 7 мільйонів тонн нафти на рік. Завод виробляє бензин, дизельне пальне, мазут та інші нафтопродукти, частина яких може використовуватися для забезпечення потреб російської військової логістики.

    За даними Генштабу, цілями Сил оборони стали не лише нафтопереробні потужності. Українські військові також уразили лінійну виробничо-диспетчерську станцію «Лазарєво» у Кіровській області. Цей об’єкт є елементом магістральної нафтотранспортної інфраструктури РФ і пов’язаний із перекачуванням сировини трубопроводом «Сургут — Горький — Полоцьк».

    Крім того, під ударом опинився склад паливно-мастильних матеріалів у районі Матвєєвого Кургану Ростовської області. За інформацією українського командування, цей об’єкт використовувався для забезпечення російських військ на Донецькому напрямку.

    Також повідомлялося про удари по командно-спостережному пункту противника в Курській області, пунктах управління безпілотниками у Бєлгородській області та на Донеччині, майстерні з виробництва і ремонту БпЛА в Донецьку, а також районах зосередження живої сили та техніки російських військ.

    Атака на Саратовський НПЗ стала продовженням серії ударів по російській нафтовій інфраструктурі. За останні місяці українські сили неодноразово били по НПЗ, нафтобазах, паливних складах і логістичних вузлах у різних регіонах РФ. Зокрема, Саратовський завод уже раніше потрапляв під атаки, а Генштаб повідомляв про його ураження і в попередні періоди війни.

    Такі операції мають не лише військове, а й економічне значення. Нафтопереробні заводи та паливні бази забезпечують російську армію пальним, а також залишаються важливою частиною економіки РФ. Удари по цих об’єктах змушують Москву перекидати ресурси на ремонт, посилювати охорону інфраструктури та перебудовувати логістичні маршрути.

    Напередодні Зеленський також повідомляв про успішне ураження об’єкта російської нафтової галузі в Армавірі Краснодарського краю, розташованого приблизно за 500 кілометрів від українського кордону. Тоді президент наголосив, що Україна поєднує юридичні санкції з практичними далекобійними діями по об’єктах, які працюють на війну.

    За словами Зеленського, усі типи тиску на Росію — дипломатичний, економічний, санкційний і військовий — мають працювати на наближення миру. Українська влада розглядає далекобійні удари як відповідь на постійні російські атаки по цивільній інфраструктурі, містах, енергетиці та логістичних об’єктах України.

    У ніч на 31 травня Росія також здійснила масштабну дронову атаку по Україні, застосувавши 229 безпілотників різних типів. Українські сили ППО збили або подавили більшість повітряних цілей, однак частина дронів досягла об’єктів у різних регіонах. Саме на цьому тлі Київ продовжує наполягати: удари по воєнно-економічному потенціалу РФ є відповіддю на російський терор.

    Наразі масштаби пошкоджень на Саратовському НПЗ та інших уражених об’єктах уточнюються. Російська влада традиційно намагається применшувати наслідки таких атак, однак повідомлення про пожежі, вибухи та збої у роботі підприємств регулярно з’являються у місцевих Telegram-каналах і підтверджуються супутниковими або моніторинговими даними.

    Українське командування заявляє, що операції зі зниження військово-економічного потенціалу Росії триватимуть і надалі.

  • Україна вдарила по серцю нафтової логістики РФ: Генштаб підтвердив атаку на Саратовський НПЗ та стратегічний вузол «Лазарєво»

    Україна вдарила по серцю нафтової логістики РФ: Генштаб підтвердив атаку на Саратовський НПЗ та стратегічний вузол «Лазарєво»

    Сили оборони України продовжують системно завдавати ударів по критично важливих об’єктах військової та паливної інфраструктури Російської Федерації. У ніч на 31 травня українські безпілотники та ракетні підрозділи провели масштабну операцію, у результаті якої були уражені Саратовський нафтопереробний завод, стратегічна нафтотранспортна станція «Лазарєво» у Кіровській області, а також низка військових об’єктів ворога на території Росії та окупованих районів України.

    Інформацію про результати операції офіційно підтвердив Генеральний штаб Збройних сил України. За даними військового командування, атака стала частиною стратегії зі зниження військово-економічного потенціалу країни-агресора та порушення логістики забезпечення російської армії.

    Одним із головних об’єктів удару стало ПАТ «Саратовський нафтопереробний завод», розташований у Саратовській області Росії. Це підприємство входить до структури російської державної нафтової компанії «Роснєфть» і є одним із ключових нафтопереробних центрів Поволжя. Проєктна потужність заводу становить близько 7 мільйонів тонн нафти на рік.

    За повідомленнями російських джерел та місцевих жителів, після атаки на території підприємства спалахнула масштабна пожежа. У мережі почали з’являтися відеозаписи із густим димом та вогнем на території виробничого комплексу. Російські служби були змушені екстрено реагувати на наслідки удару, а працівники підприємства проводили аварійне скидання тиску з технологічних систем для запобігання більш серйозним наслідкам.

    Військові експерти зазначають, що Саратовський НПЗ має важливе значення не лише для цивільної економіки Росії. Підприємство виробляє бензин, дизельне пальне та інші нафтопродукти, частина яких використовується для забезпечення російських військових підрозділів. Порушення його роботи може вплинути як на регіональний паливний ринок, так і на військову логістику окупаційних сил.

    Ще більш стратегічного значення набув удар по лінійній виробничо-диспетчерській станції «Лазарєво» у Кіровській області. Цей об’єкт є важливим вузлом магістрального нафтопроводу Сургут – Горький – Полоцьк, який використовується для транспортування нафти із Західного Сибіру до нафтопереробних підприємств та експортних напрямків.

    Станція забезпечує підтримку тиску в трубопроводі та безперервність транспортування сировини. Саме через такі вузли проходять значні обсяги російської нафти, яка надалі експортується через порти Балтійського моря або використовується всередині країни. Виведення подібного об’єкта з ладу може створити серйозні труднощі для логістики нафтової галузі РФ та призвести до тимчасового скорочення поставок.

    Окрім ударів по паливній інфраструктурі, Сили оборони України продовжили ураження військових об’єктів ворога. У Ростовській області Росії було атаковано склад паливно-мастильних матеріалів поблизу населеного пункту Матвєєв Курган. За даними Генштабу, цей об’єкт використовувався для забезпечення російських підрозділів, які ведуть бойові дії на Донецькому напрямку.

    Також українські військові завдали ударів по системі управління російських військ. У Курській області зафіксовано ураження командно-спостережного пункту противника в районі населеного пункту Бегоща. Подібні об’єкти відіграють важливу роль у координації бойових дій, передачі наказів та управлінні військовими підрозділами.

    Додатково були атаковані пункти управління безпілотними літальними апаратами в районах Графовки Бєлгородської області та Калинового на тимчасово окупованій території Донецької області. Останнім часом саме безпілотники стали одним із головних інструментів російської армії на фронті, тому знищення відповідної інфраструктури має важливе оперативне значення.

    Ще однією ціллю стала велика майстерня з виробництва та ремонту безпілотників у Донецьку. Такі об’єкти забезпечують технічне обслуговування ударних і розвідувальних БпЛА, які активно використовуються російськими військами проти українських позицій та цивільних об’єктів.

    Генштаб також повідомив про успішні удари по районах концентрації особового складу та військової техніки противника в Донецьку та районі селища Желанне. Деталі щодо втрат російської сторони наразі уточнюються.

    Останні місяці демонструють зміну підходів українських Сил оборони до ведення війни на великій відстані. Якщо раніше основними цілями ставали військові аеродроми, склади боєприпасів та бази зберігання техніки, то нині дедалі більше уваги приділяється паливній та транспортній інфраструктурі Росії. Саме нафта і нафтопродукти залишаються одним із головних джерел доходів російського бюджету та фінансування війни проти України.

    Аналітики наголошують, що систематичні удари по НПЗ, нафтобазах, насосних станціях та логістичних вузлах можуть мати накопичувальний ефект. Навіть якщо окремі об’єкти відновлюються відносно швидко, постійна загроза атак змушує Росію витрачати значні ресурси на захист критичної інфраструктури та ремонт пошкоджених об’єктів.

    У Генеральному штабі наголосили, що операції зі знищення військово-економічного потенціалу держави-агресора триватимуть і надалі. Українські військові підкреслюють, що всі уражені об’єкти прямо або опосередковано працюють на забезпечення російської армії, а тому є законними військовими цілями в умовах збройного конфлікту.

    Наразі результати ударів уточнюються, однак уже відомо, що нічна атака стала однією з наймасштабніших операцій останнього часу проти паливної інфраструктури та системи військового управління Російської Федерації.

  • Російський пропагандист Баранець закликав убивати українських дітей після удару по Старобільську

    Російський пропагандист Баранець закликав убивати українських дітей після удару по Старобільську

    Черговий скандал навколо російської пропаганди спалахнув після заяви російського військового оглядача та полковника у відставці Віктор Баранець, який в ефірі фактично закликав до вбивства українських дітей. Як повідомляє Цензор.НЕТ, резонансні слова прозвучали на тлі повідомлень російської сторони про удар по тимчасово окупованій території Луганської області.

    В ефірі одного з російських пропагандистських майданчиків Баранець емоційно коментував атаку по об’єкту в районі Старобільська. Він заявив, що хотів би, аби “дітей тих, хто запускав безпілотники”, також “ховали”, щоб вони “знали, що таке людське горе”. Ці слова викликали хвилю обурення в українському сегменті соцмереж, адже фактично йдеться про відкритий заклик до насильства проти цивільних та дітей.

    Скандальна заява пролунала після того, як російські медіа почали поширювати інформацію про нібито удар ЗСУ по навчальному корпусу університету та гуртожитку на окупованій частині Луганщини. Російська сторона стверджує, що внаслідок атаки є загиблі та поранені.

    Водночас Генеральний штаб Збройних сил України спростував інформацію про нібито ураження цивільної інфраструктури в Старобільську. Українські військові заявили, що в ніч на 22 травня 2026 року було завдано ударів виключно по військових цілях російських окупантів.

    За даними Генштабу, серед уражених об’єктів були нафтопереробний завод, склади боєприпасів, системи протиповітряної оборони, пункти управління та місця розташування живої сили противника. Окремо українська сторона повідомила про удар по одному зі штабів російського підрозділу “Рубікон” у районі Старобільська.

    Йдеться про російський “Центр перспективних безпілотних технологій”, представники якого, за даними українських військових, регулярно беруть участь в атаках по українських містах та цивільній інфраструктурі. Саме цей підрозділ спеціалізується на використанні безпілотників і технологій для ударів по території України.

    На тлі інформаційної кампанії Кремля російський диктатор Володимир Путін також прокоментував ситуацію. Він назвав нібито український удар по гуртожитку “терактом” і закликав українських військових “не виконувати злочинних наказів”. Водночас жодних незалежних доказів того, що удар був спрямований саме по цивільному об’єкту, російська сторона не надала.

    Заяви Баранця вкотре стали прикладом агресивної риторики, яка регулярно звучить у російських державних медіа після початку повномасштабної війни проти України. Російські пропагандисти неодноразово публічно закликали до ударів по цивільній інфраструктурі, знищення українських міст та ескалації війни.

    Українські експерти та правозахисники неодноразово наголошували, що подібні висловлювання можуть розцінюватися як розпалювання ненависті та виправдання воєнних злочинів. Особливий резонанс викликають заяви, у яких прямо згадуються діти або цивільне населення.

    Паралельно ситуація на окупованій Луганщині залишається напруженою. У регіоні регулярно фіксуються удари по військовій логістиці окупантів, складах боєприпасів і командних пунктах. Українська сторона заявляє, що завдає ударів виключно по військових об’єктах, тоді як Росія систематично використовує інформаційні кампанії для звинувачень України в атаках на цивільних.

    Окремо українська влада звертає увагу на те, що саме Росія протягом усієї повномасштабної війни регулярно атакує українські міста ракетами, дронами та авіабомбами, що призводить до загибелі мирних жителів, зокрема дітей.

  • Генштаб: Сили оборони зупинили Сизранський НПЗ і уразили низку ключових об’єктів РФ

    Генштаб: Сили оборони зупинили Сизранський НПЗ і уразили низку ключових об’єктів РФ

    Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив зупинку роботи Сизранського нафтопереробного заводу на території Росії, а також ураження низки важливих командних пунктів, логістичних вузлів, складів боєприпасів та засобів управління російських окупаційних військ у межах комплексних дій Сил оборони.

    Про це йдеться у офіційному повідомленні Генштабу ЗСУ, оприлюдненому в Telegram.

    За даними українського військового командування, у період 25 травня та в ніч на 26 травня 2026 року Сили оборони України здійснили низку скоординованих ударів по об’єктах противника як на тимчасово окупованих територіях України, так і в глибині території Російської Федерації. У Генштабі наголошують, що ці дії спрямовані на послаблення системи управління, логістики та матеріально-технічного забезпечення російських військ.

    Зокрема, підтверджено ураження командного пункту російських підрозділів у районі Очеретиного Донецької області, який, за попередніми оцінками, використовувався для координації дій на окремих напрямках фронту. Також зафіксовано ураження пункту управління полку російських військ у районі Верхньої Криниці Запорізької області, що могло вплинути на керування підрозділами на південному напрямку.

    Окремо українські сили завдали ударів по об’єктах, пов’язаних із застосуванням безпілотних систем противника. Йдеться про пункти управління дронами російських військ у районах Нестерянки на Запоріжжі та Новогродівки на Донеччині. У Генштабі зазначають, що такі об’єкти відіграють ключову роль у веденні розвідки, коригуванні вогню та здійсненні ударів по українських позиціях, тому їхнє виведення з ладу має оперативне значення.

    Крім того, ураження зазнали склад безпілотних літальних апаратів противника, а також склад матеріально-технічних засобів у районі Новопетриківки на Донеччині. Ще один склад забезпечення, за даними Генштабу, було уражено безпосередньо в Донецьку. Також повідомляється про ураження залізничної цистерни з паливно-мастильними матеріалами в районі Дебальцевого, що могло ускладнити постачання пального для російських підрозділів на цьому напрямку.

    Окремим блоком у повідомленні Генштабу йдеться про результати попередніх ударів по території Російської Федерації. Зокрема, підтверджено зупинку роботи Сизранського нафтопереробного заводу в Самарській області, по якому українські сили завдали удару 21 травня. Підприємство є частиною російської нафтопереробної інфраструктури, що забезпечує паливом як цивільний сектор, так і окремі логістичні потреби.

    Також 25 травня було уражено лінійну виробничо-диспетчерську станцію “Ярославль”, де, за даними Генштабу, пошкоджено обладнання та частину резервуарних ємностей. Подібні об’єкти використовуються для транспортування та зберігання нафтопродуктів, що є критично важливими для функціонування енергетичного сектору РФ.

    Крім того, підтверджено ураження 24 травня російської радіолокаційної станції 1Л125 “Ніобій-СВ” у районі Ярська на тимчасово окупованій території Луганської області. За оцінками військових, такі системи забезпечують виявлення повітряних цілей і відіграють важливу роль у протиповітряній обороні російських військ.

    У Генеральному штабі ЗСУ підкреслили, що Сили оборони України продовжують системно реалізовувати заходи, спрямовані на зниження наступального потенціалу РФ, порушення її логістичних ланцюгів та ускладнення управління військами на різних рівнях. У відомстві наголосили, що подібні операції є частиною загальної стратегії стримування російської агресії та послаблення її військових можливостей.

    Військові також зазначили, що удари по об’єктах забезпечення та управління суттєво ускладнюють здатність російської армії підтримувати інтенсивність бойових дій, зокрема через перебої в постачанні пального, озброєння та засобів зв’язку.

    Раніше повідомлялося, що після серії атак українських безпілотників низка великих нафтопереробних підприємств у центральних регіонах Росії була змушена скоротити або повністю зупинити виробництво, що вплинуло на внутрішній паливний ринок країни.

  • Росія втратила понад тисячу військових за добу: Генштаб оновив втрати армії РФ

    Росія втратила понад тисячу військових за добу: Генштаб оновив втрати армії РФ

    Генеральний штаб Збройних сил України оприлюднив оновлені дані щодо втрат російської армії у війні проти України. За минулу добу українські Сили оборони ліквідували або поранили ще 1110 російських окупантів.

    Загальні втрати армії РФ від початку повномасштабного вторгнення, за оцінками Генштабу, вже сягнули близько 1 355 920 військових.

    Окрім живої сили, російські війська за добу втратили значну кількість техніки та озброєння. Зокрема, українські захисники знищили:

    • 1 танк;
    • 4 бойові броньовані машини;
    • 61 артилерійську систему;
    • 1 реактивну систему залпового вогню;
    • 2 засоби протиповітряної оборони;
    • 7 наземних роботизованих комплексів;
    • 1843 безпілотники оперативно-тактичного рівня;
    • 292 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
    • 4 одиниці спеціальної техніки.

    У Генштабі наголосили, що наведені цифри продовжують уточнюватися через інтенсивність бойових дій на фронті.

    Від початку повномасштабної війни Росія, за даними українського військового командування, вже втратила близько 11 950 танків, 24 603 бойові броньовані машини, 42 640 артилерійських систем та 1800 реактивних систем залпового вогню.

    На тлі активних бойових дій Росія продовжує масовані атаки по українських містах. У ніч проти 24 травня ворог здійснив масштабний комбінований удар по Києву із застосуванням дронів, крилатих та балістичних ракет. За даними міської влади, пошкодження зафіксували більш ніж на 40 локаціях у різних районах столиці.

    Під ударами опинилися житлові будинки, торгові центри, ринки, об’єкти інфраструктури та навчальні заклади. Найбільше постраждали Шевченківський район та Лук’янівка, де вигорів ТРЦ «Квадрат» і Лук’янівський ринок.

    У Генштабі та Силах оборони неодноразово наголошували, що високі втрати російської армії пов’язані з активними бойовими діями одразу на кількох напрямках фронту, а також із постійними ударами українських військових по складах, логістиці та техніці окупантів.