Daypolitico

Позначка: Георгій Тихий

  • Болгарія припустила, що вибухнув український дрон-приманка: Київ пояснив, чи спрямовував його до країни

    Болгарія припустила, що вибухнув український дрон-приманка: Київ пояснив, чи спрямовував його до країни

    Болгарське Міністерство оборони заявило, що безпілотник, який вранці 8 серпня вибухнув неподалік міжнародного газопроводу, найімовірніше, був українським дроном-приманкою типу «Мая». Водночас у Міністерстві закордонних справ України наголосили, що Сили оборони не спрямовували жодних засобів у бік Болгарії навмисно.

    Про це повідомляє Міністерство оборони Болгарії, а також речник МЗС України Георгій Тихий у коментарі журналістам.

    За попередніми даними болгарського оборонного відомства, аналіз уламків безпілотника вказує на те, що він, найімовірніше, належав до типу «Мая». Це безпілотник-приманка, який українські військові використовують у бойових умовах.

    У Міноборони Болгарії зазначили, що висновок зробили на основі початкового аналізу залишків апарата. Водночас там наголосили, що наразі немає підстав вважати, що інцидент у Болгарії був навмисним.

    Безпілотник вибухнув уранці 8 серпня неподалік Трансбалканського газопроводу. За попередньою інформацією, апарат прилетів із боку Румунії, після чого перетнув болгарський кордон і вибухнув приблизно за 200 метрів від румунської компресорної станції та близько одного кілометра від болгарської компресорної станції.

    Під час польоту над територією Румунії та Болгарії дрон не був ідентифікований. Саме тому спочатку залишалося невідомим, звідки він запустився та кому належав.

    Унаслідок вибуху, за даними болгарської сторони, ніхто не загинув. Також не було пошкоджено будівлі чи об’єкти газотранспортної інфраструктури. Район навколо місця падіння безпілотника оточили, а болгарські служби почали встановлювати обставини інциденту.

    Після появи попередньої версії про можливе походження дрона українська сторона розпочала консультації з Болгарією.

    Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що Київ перебуває у тісному контакті з болгарською стороною та зацікавлений у встановленні всіх технічних обставин події.

    За його словами, Україна не спрямовувала жодних засобів у напрямку Болгарії навмисно. Українська сторона готова взаємодіяти з болгарськими партнерами для встановлення того, яким чином безпілотник опинився в повітряному просторі країни.

    Таким чином, сама наявність українського дрона-приманки серед уламків не означає, що Україна навмисно здійснювала запуск у напрямку Болгарії. Зокрема, залишається необхідність встановити весь маршрут польоту апарата та причини, через які він опинився на території Болгарії.

    В українському МЗС також наголосили, що першопричиною подібних інцидентів є війна Росії проти України. У відомстві зазначили, що бойові дії створюють загрози не лише для самої України, а й для держав регіону, зокрема країн, які розташовані поблизу Чорного моря.

    У Києві підкреслюють, що якнайшвидше припинення війни має критичне значення для безпеки всього регіону. Українська сторона водночас подякувала Болгарії за взаємодію та розуміння.

    Інцидент привернув особливу увагу через те, що Болгарія та Румунія є членами НАТО та Європейського Союзу. Потрапляння невідомого безпілотника до повітряного простору однієї з країн Альянсу стало предметом додаткової уваги з боку болгарських силових структур.

    Міністр оборони Болгарії раніше заявляв, що ситуацію планують обговорити на засіданні Північноатлантичної ради. За його словами, через невеликі розміри та низьку висоту польоту подібні безпілотники можуть бути складними для своєчасного виявлення.

    Це не перший випадок, коли на території або поблизу Болгарії фіксують безпілотники на тлі війни Росії проти України. Раніше Військово-морські сили Болгарії виявили та знищили невідомий дрон у Чорному морі біля узбережжя країни.

    Наразі болгарські та українські представники продовжують з’ясовувати обставини інциденту 8 серпня. Остаточні висновки щодо походження безпілотника, його маршруту та причин вибуху можуть бути зроблені після завершення аналізу уламків та інших матеріалів розслідування.

  • У Кракові пошкодили поховання видатного українця: що відомо

    У Кракові пошкодили поховання видатного українця: що відомо

    У польському Кракові на Раковицькому кладовищі невідомі пошкодили місце поховання видатного українського письменника, науковця, перекладача і професора Богдана Лепкого. З надгробка зник бронзовий барельєф із зображенням митця, встановлений у 1972 році. Українське Міністерство закордонних справ назвало інцидент свідомою провокацією та закликало польські органи влади провести всебічне розслідування.

    Про пошкодження поховання 5 липня повідомив львівський краєзнавець Ігор Мончук, який опублікував фото місця поховання до та після інциденту. За його словами, на гробниці Богдана Лепкого на Раковицькому цвинтарі раніше був барельєф роботи скульптора Григора Пецуха, однак тепер його на надгробку немає. Українські медіа з посиланням на МЗС повідомляють, що йдеться саме про викрадення барельєфа з надгробка.

    Пошкоджене місце поховання Богдана Лепкого у Кракові. Фото facebook/Ігор Мончук

    Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що українська сторона розцінює пошкодження місця поховання як акт вандалізму та провокацію, спрямовану на розпалювання напруження між Україною і Польщею. За його словами, Генеральне консульство України в Кракові вже звернулося до польської поліції, адміністрації Раковицького кладовища та міської влади Кракова із вимогою встановити всі обставини інциденту.

    Українська сторона очікує, що польські правоохоронці встановлять осіб, причетних до пошкодження поховання, а також забезпечать повернення або відновлення викраденого барельєфа. Крім того, МЗС просить вжити заходів для належної охорони місця поховання Богдана Лепкого, щоб подібні інциденти не повторювалися в майбутньому.

    Водночас польська поліція наразі не пов’язує інцидент із мотивами національного характеру. У коментарі польському виданню Fakt правоохоронці повідомили, що отримали заяву про пошкодження 5 липня близько 12:00. На місці провели огляд, а слідчі дії тривають. За попередньою оцінкою поліції, пошкодження могили могло статися протягом останніх двох тижнів.

    Богдан Лепкий — одна з помітних постатей української культури першої половини XX століття. Він був письменником, поетом, літературознавцем, перекладачем, педагогом і громадським діячем. Лепкий народився 1872 року на Тернопільщині, навчався у Львові, Відні та Кракові, а згодом працював у Ягеллонському університеті. Саме з Краковом пов’язана значна частина його життя й наукової діяльності.

    Лепкий відомий як автор численних поетичних і прозових творів, літературознавчих праць та перекладів. Одним із найвідоміших текстів, пов’язаних із його іменем, є пісня «Журавлі», відома також за першим рядком «Видиш, брате мій». Вона стала однією з найважливіших українських пісень про еміграцію, втрату дому й тугу за батьківщиною. Для українців у Польщі могила Лепкого є не лише місцем поховання письменника, а й важливим символом культурної пам’яті.

    Раковицьке кладовище у Кракові є одним із найвідоміших некрополів Польщі. Там поховані діячі польської культури, науки, політики, військові, а також представники інших національних спільнот, життя яких було пов’язане з Краковом. Саме тому інцидент із могилою Лепкого викликав широкий резонанс не лише серед українців у Польщі, а й в Україні.

    Ситуація набула особливого політичного звучання на тлі непростого періоду в українсько-польських відносинах. Останніми місяцями між Києвом і Варшавою виникали публічні суперечки навколо історичної пам’яті, зокрема щодо оцінки Української повстанської армії та вшанування українських військових формувань. Саме тому українське МЗС закликає не допустити використання інциденту для розпалювання ворожнечі між двома народами.

    Водночас важливо, що польська поліція поки не підтверджує політичного чи національного мотиву. Це означає, що остаточні висновки про причини пошкодження поховання можна буде робити лише після завершення розслідування. Наразі відомо лише те, що з надгробка зник бронзовий барельєф, а українська сторона офіційно вимагає встановити винних і відновити пошкоджене місце поховання.

    Українські дипломати наголошують, що збереження місць пам’яті є важливою частиною поваги між державами та суспільствами. У випадку з могилою Богдана Лепкого йдеться не просто про надгробок, а про пам’ять про людину, яка поєднувала українську й польську культурні традиції та тривалий час працювала в академічному середовищі Кракова.

    Нині українська сторона очікує від польських правоохоронців оперативного розслідування, встановлення всіх обставин та притягнення винних до відповідальності. Також Київ наполягає на поверненні або відновленні барельєфа, який десятиліттями був частиною поховання Богдана Лепкого на Раковицькому кладовищі.

  • Провокація проти України та Польщі: у Кракові викрали барельєф із могили Богдана Лепкого

    Провокація проти України та Польщі: у Кракові викрали барельєф із могили Богдана Лепкого

    У Польщі стався резонансний акт вандалізму щодо місця поховання одного з найвидатніших українських письменників, поетів і громадських діячів Богдана Лепкого. У ніч на 5 липня невідомі викрали бронзовий барельєф із його надгробка на Раковицькому кладовищі в Кракові. Міністерство закордонних справ України вже назвало інцидент свідомою провокацією, яка може бути спрямована на розпалювання ворожнечі між українцями та поляками. Українська сторона закликала польську владу оперативно розслідувати злочин, встановити винних, повернути або відновити викрадений барельєф і посилити охорону місця поховання.

    Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий.

    За його словами, українська влада розглядає те, що сталося, не як звичайний випадок крадіжки чи вандалізму, а як навмисну акцію, покликану завдати шкоди українсько-польським відносинам.

    “Розцінюємо цей акт вандалізму як свідому провокацію, спрямовану на подальше розпалювання ворожнечі між Україною та Республікою Польща”, — наголосив Георгій Тихий.

    У Міністерстві закордонних справ зазначили, що одразу після отримання інформації про інцидент Генеральне консульство України в Кракові розпочало взаємодію з польськими органами влади.

    Українські дипломати вже звернулися до поліції, адміністрації Раковицького кладовища та керівництва міста Кракова із проханням провести повне та неупереджене розслідування обставин злочину. Україна очікує, що польські правоохоронці оперативно встановлять осіб, причетних до викрадення барельєфа, притягнуть їх до відповідальності відповідно до польського законодавства та забезпечать повернення викраденого меморіального елемента або його повне відновлення.

    Окремо українська сторона порушила питання безпеки самого місця поховання. У зверненні до польської влади міститься прохання забезпечити належну охорону могили Богдана Лепкого, щоб унеможливити повторення подібних випадків у майбутньому.

    “Очікуємо на оперативне встановлення всіх обставин цього акту вандалізму, притягнення винних до відповідальності відповідно до законодавства Республіки Польща, а також вжиття дієвих заходів для недопущення подібних інцидентів у майбутньому”, — заявив речник українського зовнішньополітичного відомства.

    У МЗС наголошують, що повага до місць пам’яті та поховань є одним із фундаментальних принципів цивілізованих відносин між державами. Саме тому будь-які акти наруги над історичними пам’ятками чи могилами видатних діячів мають отримувати принципову правову оцінку.

    Особливу увагу в українському дипломатичному відомстві звертають на те, що інцидент стався в період, коли питання історичної пам’яті між Україною та Польщею перебувають у центрі суспільної уваги. Саме тому будь-які провокації можуть використовуватися для штучного загострення емоцій і створення додаткової напруги між двома народами.

    Богдан Лепкий є однією з ключових постатей української культури кінця ХІХ — першої половини ХХ століття. Він був письменником, поетом, прозаїком, літературознавцем, перекладачем, педагогом і професором, який зробив вагомий внесок у розвиток української літератури. Його творчість охоплює поезію, прозу, історичні романи, літературознавчі праці та переклади світової класики українською мовою.

    Широкому загалу Лепкий також відомий як автор слів пісні “Чуєш, брате мій”, яка стала одним із символів української еміграції та національної пам’яті.

    Значну частину свого життя письменник провів саме у Кракові. Він викладав у Ягеллонському університеті, активно займався науковою діяльністю та підтримував українське культурне життя за межами батьківщини.

    Після смерті 21 липня 1941 року Богдана Лепкого поховали на Раковицькому кладовищі в родинній усипальниці Шайдзінських поруч із його близьким другом Ігнатієм Шайдзінським.

    Через три десятиліття, у 1972 році, на його надгробку було встановлено бронзовий барельєф роботи українського скульптора Григора Пецуха. Саме цей мистецький елемент, який понад п’ятдесят років залишався невід’ємною частиною меморіалу, і був викрадений невідомими у ніч проти 5 липня.

    Раковицьке кладовище вважається одним із найвідоміших історичних некрополів Польщі. Воно існує понад два століття і є місцем поховання багатьох визначних діячів польської, української та європейської культури, науки, мистецтва й політики. Могила Богдана Лепкого протягом багатьох років була важливим місцем пам’яті для української громади Польщі, дипломатів, науковців, письменників та численних українців, які відвідують Краків.

    Інцидент із викраденням барельєфа відбувся на тлі попереджень українських спецслужб щодо можливих інформаційних та психологічних операцій Росії, спрямованих на погіршення українсько-польських відносин.

    Раніше Центр протидії дезінформації повідомляв, що російські спецслужби можуть активізувати кампанії навколо історичних тем, насамперед Волинської трагедії. За інформацією ЦПД, однією з цілей таких операцій є поширення сфальсифікованих документів і провокування нових конфліктів між українським та польським суспільствами.

    В українській владі неодноразово наголошували, що Кремль систематично використовує історичні питання як один із інструментів гібридної війни. Подібні інформаційні кампанії, а також акти вандалізму щодо пам’ятників, меморіалів і місць поховань можуть бути частиною ширших спроб посіяти недовіру між союзниками України та послабити підтримку Києва на міжнародній арені.

    За останні роки в Україні та Польщі вже неодноразово фіксувалися випадки осквернення пам’ятників, військових поховань та меморіалів, пов’язаних із двома народами. Значна частина таких інцидентів викликала широкий суспільний резонанс і ставала предметом спільних розслідувань українських та польських правоохоронців.

    У Міністерстві закордонних справ України переконані, що оперативне розслідування цього злочину та покарання винних стане важливим сигналом про неприйнятність будь-яких провокацій, спрямованих на підрив партнерських відносин між Україною та Польщею.

    Наразі українська сторона очікує результатів роботи польських правоохоронних органів і сподівається, що викрадений барельєф буде знайдений або відновлений, а місце поховання Богдана Лепкого й надалі залишатиметься символом спільної історичної пам’яті, а не інструментом для провокування нових конфліктів.

  • Тримали кілька місяців: Україна повернула моряків, захоплених Іраном в Ормузькій протоці

    Тримали кілька місяців: Україна повернула моряків, захоплених Іраном в Ормузькій протоці

    Українські дипломати домоглися звільнення чотирьох громадян України, яких навесні цього року затримали представники Корпусу вартових ісламської революції Ірану під час інциденту в Ормузькій протоці. Після кількох місяців переговорів моряки вже повернулися до своїх родин і перебувають у безпеці.

    Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий.

    За його словами, українці входили до складу екіпажу контейнеровоза Epimonidas, який був затриманий іранськими силовими структурами у квітні 2026 року під час проходження через Ормузьку протоку — одну з найважливіших морських артерій світу.

    Одразу після отримання інформації про захоплення українських громадян до роботи долучилися українські дипломати. Координацію зусиль здійснювали співробітники Департаменту консульської служби МЗС України та Посольства України в Греції.

    Дипломатам вдалося оперативно встановити особи українських моряків, підтримати зв’язок із їхніми родинами та розпочати переговорний процес із залученням міжнародних партнерів.

    Протягом кількох місяців представники української дипломатичної служби постійно контактували із судновласником, грецькою стороною, міжнародними організаціями та представниками держав-партнерів, які могли сприяти звільненню громадян України.

    У результаті проведеної роботи всіх чотирьох моряків вдалося повернути додому.

    “На сьогодні чоловіки вже залишили межі Ірану, повернулися до своїх сімей та перебувають у безпеці. Їхній стан здоров’я оцінюється як задовільний”, – повідомив Георгій Тихий.

    У Міністерстві закордонних справ наголосили, що захист українців за кордоном залишається одним із ключових пріоритетів дипломатичної служби навіть в умовах повномасштабної війни.

    “Ми вдячні колегам-дипломатам країн-партнерів, представникам компанії-судновласника та всім, хто долучився до повернення наших моряків. Це незмінний принцип української дипломатичної служби: Україна не залишає своїх людей”, – підкреслив речник МЗС.

    Інцидент стався на тлі різкого загострення ситуації в районі Ормузької протоки, яка є стратегічно важливим маршрутом для світової торгівлі нафтою та газом. Через цей вузький морський коридор проходить значна частина глобального експорту енергоресурсів із країн Перської затоки.

    Останніми місяцями регіон опинився в центрі міжнародної уваги через ескалацію напруженості між Іраном, США та низкою країн Заходу. На цьому тлі фіксувалися випадки затримання цивільних суден, перевірок екіпажів та обмеження навігації.

    Саме через загострення безпекової ситуації Міжнародна морська організація (IMO) нещодавно повідомила про підготовку масштабної евакуаційної операції для приблизно 11 тисяч моряків, які опинилися заблокованими на суднах у районі Ормузької протоки.

    Експерти зазначають, що ризики для цивільного судноплавства в регіоні залишаються високими. Будь-яке загострення між Іраном та його опонентами може вплинути не лише на світову торгівлю, а й на безпеку тисяч моряків із різних країн світу.

    Звільнення українських моряків стало одним із найбільш успішних консульських кейсів української дипломатії останніх місяців. Попри складну міжнародну ситуацію та обмежені можливості прямої комунікації з окремими сторонами конфлікту, Києву вдалося домогтися повернення громадян додому без втрат для їхнього здоров’я та життя.

    У МЗС наголошують, що й надалі працюватимуть над захистом українців за кордоном та оперативно реагуватимуть на будь-які випадки порушення прав громадян України в інших державах.

  • У МЗС заявили про роботу над стабілізацією відносин із Польщею

    У МЗС заявили про роботу над стабілізацією відносин із Польщею

    У Міністерстві закордонних справ України заявили, що наразі ведуть активну дипломатичну роботу з польською стороною, спрямовану на зниження напруги та поступове врегулювання загострення у двосторонніх відносинах. У відомстві підкреслюють, що Україна зацікавлена у збереженні конструктивного діалогу з Польщею як з одним із ключових партнерів у Європі, особливо в умовах триваючої російської агресії, коли співпраця між країнами залишається критично важливою для безпеки регіону та підтримки оборонних зусиль.

    За словами речника МЗС, українська дипломатія працює над тим, щоб “стишити гострі кути” у публічній площині та не допустити подальшої ескалації емоцій у політичних заявах і медійному просторі. У відомстві наголошують, що нинішні розбіжності не повинні ставити під сумнів стратегічний характер українсько-польських відносин, які будуються на спільних безпекових інтересах, історичному досвіді та масштабній практичній співпраці в умовах війни.

    Окремо в МЗС зазначають, що діалог між Києвом і Варшавою триває на різних рівнях, включно з політичними консультаціями та контактами дипломатичних команд. Українська сторона розраховує, що найближчим часом вдасться знайти взаємоприйнятні рішення щодо чутливих питань і повернути відносини до більш стабільного та прогнозованого формату.

    Попри поточне напруження, у зовнішньополітичному відомстві підкреслюють, що Польща залишається одним із найважливіших союзників України в Європейському Союзі та НАТО, а також ключовим партнером у питаннях військової, гуманітарної та політичної підтримки.

    Загалом українська дипломатія робить ставку на поступове зниження конфліктності, уникнення різких публічних заяв і повернення до практичного співробітництва, яке дозволить зберегти міцну основу двосторонніх відносин навіть у періоди політичних розбіжностей.

  • Скандал у Середземному морі: Україна вибачилася перед Грецією через морський безпілотник

    Скандал у Середземному морі: Україна вибачилася перед Грецією через морський безпілотник

    Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий офіційно вибачився перед Грецією за інцидент із морським безпілотником, який у травні виявили у грецьких територіальних водах поблизу острова Лефкада в Іонічному морі. Водночас українська сторона наголосила, що поява дрона стала наслідком обставин, спричинених повномасштабною агресією Росії проти України.

    Про це Тихий повідомив у соціальній мережі X.

    За його словами, Україна усвідомлює занепокоєння Греції щодо безпеки судноплавства та стабільності у Середземноморському регіоні. Він підкреслив, що Київ залишається відданим нормам міжнародного права, принципам безпеки цивільного мореплавства та прагне не допустити повторення подібних випадків у майбутньому.

    «Оскільки нинішні виклики міжнародній та регіональній безпеці, зокрема пов’язані з морською безпекою та діяльністю російського “тіньового флоту”, становлять предмет спільного занепокоєння як Греції, так і України, Україна наголошує на своїй відданості нормам міжнародного права та принципам безпеки цивільного судноплавства, відзначаючи зацікавленість у запобіганні подібним випадкам у майбутньому», – заявив речник МЗС.

    Тихий також наголосив, що цей випадок є ще одним свідченням того, що російська війна проти України створює ризики далеко за межами зони бойових дій. За його словами, наслідки конфлікту можуть впливати не лише на Україну, а й на дружні держави Європи та ширший міжнародний простір.

    У Міністерстві закордонних справ України окремо підкреслили важливість відносин з Грецією. Київ висловив вдячність Афінам та грецькому народу за підтримку України від початку повномасштабного російського вторгнення та підтвердив намір і надалі розвивати двостороннє співробітництво.

    «Україна, як і Греція, залишається відданою подальшому поглибленню дружніх відносин між нашими двома країнами та розвитку конструктивного діалогу в усіх сферах, що становлять взаємний інтерес», – зазначив Тихий.

    Інцидент набув міжнародного резонансу після того, як у травні рибалки виявили біля узбережжя острова Лефкада морський безпілотник. За даними грецьких медіа, йшлося про морський дрон моделі «Козак Мамай». Повідомлялося, що апарат міг втратити зв’язок із оператором через несправність систем дистанційного керування та дрейфував морем до грецьких вод.

    Згідно з інформацією місцевих ЗМІ, безпілотник нібито перевозив близько 100 кілограмів вибухівки. Грецькі посадовці припускали, що його потенційною ціллю міг бути один із кораблів російського «тіньового флоту», який використовується Москвою для обходу міжнародних санкцій та транспортування російських енергоносіїв.

    Після виявлення дрона влада Греції висловила серйозне занепокоєння через можливість поширення наслідків війни в Україні на акваторію Середземного моря. Афіни заявили, що не допустять перетворення регіону на театр військових дій.

    Зокрема, у травні міністр національної оборони Греції Нікос Дендіас заявив, що Україна має надати Греції «дуже велике вибачення» за цей інцидент.

    Водночас українське МЗС раніше зазначало, що не має підтверджень того, що виявлений безпілотник був пов’язаний з українськими операторами або перебував під контролем українських сил на момент його виявлення.

    3 червня Греція офіційно висловила дипломатичний протест Україні через інцидент із морським дроном, знайденим на узбережжі острова Лефкада. Після цього українська сторона виступила із заявою, в якій висловила жаль щодо ситуації та підтвердила готовність до подальшого діалогу з Афінами з питань регіональної безпеки.

  • «Америка втекла з Києва?» Заява Каллас спричинила міжнародний скандал: що насправді сталося з посольством США

    «Америка втекла з Києва?» Заява Каллас спричинила міжнародний скандал: що насправді сталося з посольством США

    Заява верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас про те, що посольство США нібито залишило Київ після нових погроз Росії, викликала широкий резонанс в Україні та за її межами. У Міністерстві закордонних справ України були змушені терміново спростовувати інформацію про евакуацію американської дипломатичної місії, а в Офісі президента назвали ситуацію «дивною».

    Новий інформаційний скандал розгорівся на тлі різкого загострення російської риторики щодо Києва та хвилі погроз з боку Москви. Кремль останніми днями відкрито заявляє про можливість «систематичних ударів» по українській столиці, а російське МЗС навіть закликало іноземні дипломатичні місії та громадян інших держав залишити Київ.

    Саме на цьому тлі 28 травня під час брифінгу перед зустріччю міністрів закордонних справ країн ЄС на Кіпрі Кая Каллас зробила заяву, яка миттєво спричинила хвилю обговорень.

    Очільниця європейської дипломатії наголосила, що Росія намагається компенсувати відсутність успіхів на фронті терором проти цивільного населення України.

    «Ось що робить Росія. Адже на полі бою вона насправді не здобуває переваги. Тож зараз вони насправді посилюють терористичні атаки, бо інакше це не можна назвати: вони створюють страх у суспільстві. Це не працювало чотири роки, і я не думаю, що це спрацює зараз», — сказала Каллас.

    Однак найбільший резонанс викликала інша її фраза. Коментуючи ситуацію з дипломатичними місіями в українській столиці, вона заявила, що «майже всі посольства залишилися в Києві», а потім додала: «Америка пішла».

    Ці слова миттєво підхопили російські пропагандистські ресурси та низка міжнародних медіа. У соцмережах почали поширюватися повідомлення про нібито евакуацію американського посольства з Києва через загрозу нових ударів Росії.

    Уже невдовзі Міністерство закордонних справ України було змушене офіційно реагувати на ситуацію. Речник МЗС Георгій Тихий прямо заявив, що інформація про виїзд американського посольства не відповідає дійсності.

    «Інформація про виїзд посольства США не відповідає дійсності», — наголосив він.

    Речник МЗС Георгій Тихий

    Пізніше ситуацію прокоментували і в Офісі президента України. Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин заявив, що слова Каллас могли бути неправильно інтерпретовані або стосуватися тимчасових заходів безпеки під час останніх масованих атак.

    «Можливо, малося на увазі про обставини перед тим ударом у ніч на неділю. Ми чули, що американські дипломати з Києва тоді поїхали. В будь-якому випадку Україна вдячна всім посольствам, які працюють у Києві», — пояснив Литвин.

    За даними українських джерел, йдеться не про повноцінну евакуацію дипломатичної місії, а про тимчасові заходи безпеки, які могли застосовуватись після попереджень про масовані російські удари.

    Ситуація виникла на тлі нової хвилі інформаційного та психологічного тиску з боку Кремля. Напередодні Росія заявила про підготовку нових ударів по Києву та пригрозила атаками по «центрах ухвалення рішень». У Москві також закликали іноземних дипломатів залишити українську столицю.

    У Києві переконані, що подібні заяви є елементом психологічної війни. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував дипломатичним місіям, які продовжують працювати у столиці попри російські погрози.

    За словами глави МЗС, Кремль намагається залякати не лише українців, а й міжнародних партнерів України, однак ця стратегія вже не дає такого ефекту, як на початку повномасштабного вторгнення.

    Тим часом у Польщі на російські погрози відреагували ще жорсткіше. Варшава викликала посла РФ після заяв Москви про можливість систематичних ударів по Києву. Польська сторона наголосила, що навіть у межах заявленої Росією «спецоперації» цілями не можуть бути цивільні об’єкти та мирне населення.

    На цьому тлі західні аналітики вважають, що Кремль намагається створити атмосферу максимальної невизначеності та страху. Останніми тижнями Росія справді значно активізувала повітряні атаки по Україні.

    Лише під час однієї з останніх масованих атак РФ випустила сотні дронів та десятки ракет різних типів. Президент Володимир Зеленський у листі до президента США Дональда Трампа та Конгресу заявив, що Росія застосувала навіть дві балістичні ракети типу «Орєшнік».

    Водночас у Повітряних силах ЗСУ наголошують: попри масштабність атак, можливості Росії не є безмежними. За оцінками військових експертів, РФ не здатна підтримувати темп надмасованих ударів щодня через обмежені запаси високоточного озброєння.

    Саме тому в Україні вважають, що інформаційні погрози Кремля часто мають не менше значення, ніж самі обстріли. Москва намагається створити враження тотальної небезпеки та спровокувати паніку серед населення й іноземних партнерів Києва.

    Окрему увагу експерти звертають на символічність моменту. Скандал із заявою про «виїзд» американського посольства виник саме тоді, коли Україна активно просить США та союзників про додаткові системи Patriot і ракети для протиповітряної оборони.

    У Києві наголошують: попри інформаційні атаки та погрози Кремля, дипломатичне життя столиці продовжується, а міжнародні партнери залишаються поруч з Україною.

    Станом на зараз жодних офіційних повідомлень про евакуацію посольства США з Києва не було. Американська дипломатична місія продовжує роботу в українській столиці.

  • Греція заявила про “український” морський дрон біля своїх берегів: у МЗС закликали не поспішати з висновками

    Греція заявила про “український” морський дрон біля своїх берегів: у МЗС закликали не поспішати з висновками

    У Греції спалахнув резонанс навколо морського безпілотника, який виявили біля острова Лефкада у Середземному морі. Міністр оборони країни Нікос Дендіас заявив, що знайдений апарат нібито має українське походження та створює загрозу для міжнародного судноплавства. Водночас у Міністерстві закордонних справ України наголосили, що наразі немає жодних підтверджень причетності Києва до інциденту.

    Про це повідомляє Associated Press.

    Інцидент стався ще 7 травня, коли місцевий рибалка натрапив на морський дрон у прибережній печері біля грецького острова Лефкада. За даними грецьких ЗМІ, апарат перебував у воді неподалік узбережжя та мав ознаки бойового безпілотника. Чоловік відбуксирував його до порту, після чого на місце прибули військові та сапери.

    Пізніше дрон перевезли на військово-морську базу Греції для детального дослідження. Вибухівку, яку міг перевозити апарат, знищили контрольованим способом.

    Міністр оборони Греції Нікос Дендіас під час зустрічі очільників оборонних відомств країн ЄС у Брюсселі заявив, що Афіни “вже мають впевненість”, ніби знайдений апарат є українським морським дроном.

    За його словами, характеристики безпілотника нагадують морські дрони типу Magura V3, які Україна активно використовує для ударів по російських кораблях та військових об’єктах у Чорному морі.

    “Ми тепер маємо впевненість, що це український БПЛА”, — заявив Дендіас.

    Глава грецького Міноборони назвав ситуацію “надзвичайно серйозною проблемою” та наголосив, що поява подібних безпілотників у Середземному морі може становити небезпеку для міжнародного судноплавства.

    “Присутність цього морського дрона впливає на свободу судноплавства та безпеку морських перевезень”, — підкреслив він.

    На цьому тлі в українському МЗС закликали утриматися від поспішних висновків.

    Речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий заявив, що Київ наразі не має жодної інформації про знайдений у Греції апарат та його можливе походження.

    “В української сторони станом на зараз немає жодної інформації про знайдений у Греції дрон. Немає жодних свідчень про його приналежність до українських операторів морських дронів”, — зазначив Тихий.

    У МЗС також наголосили, що Україна готова співпрацювати з грецькою стороною для встановлення всіх обставин інциденту, якщо Афіни звернуться з відповідним офіційним запитом.

    Історія викликала значний резонанс не лише в Греції, а й серед європейських партнерів України. Частина експертів звертає увагу, що морські дрони могли потрапити у Середземне море різними шляхами, а остаточні висновки щодо походження апарата робити зарано.

    Водночас у західних медіа нагадують, що українські морські безпілотники Magura стали одним із найефективніших інструментів ураження російського флоту під час повномасштабної війни.

    Саме завдяки атакам морських дронів Україна змогла суттєво обмежити активність Чорноморського флоту РФ, змусивши російські кораблі залишити частину баз у тимчасово окупованому Криму.

    Безпілотники типу Magura здатні долати сотні кілометрів, нести вибухівку та атакувати великі морські цілі. Їх неодноразово використовували під час ударів по російських кораблях, катерах та інфраструктурі.

    Однак офіційно Україна традиційно не розкриває деталей виробництва та використання морських дронів.

    На цьому тлі поява невідомого безпілотника біля берегів Греції викликала занепокоєння через ризики для цивільного судноплавства та туристичного сектору країни.

    Особливо чутливою тема є для Греції з огляду на одну з найбільших торговельних флотилій у світі та стратегічну роль морських перевезень для економіки держави.

    Інцидент також відбувається на тлі зростання напруги у Чорноморському регіоні та дедалі активнішого використання безпілотних технологій у війні між Україною та Росією.

    Наразі офіційних результатів технічної експертизи дрона грецька сторона не оприлюднила.

  • Україна відкриє посольство в Сирії та запускає тристоронню співпрацю з Туреччиною

    Україна відкриє посольство в Сирії та запускає тристоронню співпрацю з Туреччиною

    Україна планує відкрити посольство в Сирії та активізувати взаємодію з країнами Близького Сходу. Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий під час брифінгу 8 квітня.

    За його словами, українська делегація вже відвідала Сирію, де обговорювалося відкриття дипломатичних представництв у Дамаску та Києві. Йдеться про взаємне відновлення повноцінних дипломатичних відносин між країнами.

    Окрім цього, сторони домовилися про запуск нового формату співпраці за участю України, Сирії та Туреччини. Тристоронній механізм передбачає координацію зусиль у сфері безпеки, політики та економіки.

    У МЗС також повідомили про намір посилити взаємодію з країнами Близького Сходу та Азії, зокрема у безпековій сфері.

    Під час брифінгу окремо обговорювалися й інші питання зовнішньої політики, зокрема ситуація навколо конфлікту між Іраном та США, парламентські вибори в Угорщині, а також створення посади спеціального посла з питань військовополонених і зниклих безвісти.

    За словами Тихого, відкриття посольств і новий формат співпраці мають сприяти зміцненню дипломатичних зв’язків України в регіоні та розширенню економічної і політичної взаємодії.

  • У Києві назвали «угорську делегацію» туристами, після чого Сійярто звинуватив Зеленського у брехні

    У Києві назвали «угорську делегацію» туристами, після чого Сійярто звинуватив Зеленського у брехні

    Між Києвом і Будапештом спалахнула нова дипломатична суперечка після появи в Україні групи громадян Угорщини, яких у медіа назвали «делегацією», що нібито прибула перевірити стан нафтопроводу «Дружба». У Міністерстві закордонних справ України заявили, що ці люди не мають жодного офіційного статусу і в’їхали до країни як звичайні громадяни.

    Речник МЗС Георгій Тихий пояснив, що група угорців перетнула кордон за стандартною процедурою, яка діє для громадян країн Шенгенської зони. За його словами, ці особи не мають на території України офіційного статусу делегації та не мають запланованих зустрічей з українськими посадовцями.

    У дипломатичному відомстві наголосили, що називати їх офіційною делегацією некоректно. Українська сторона також підтвердила, що отримувала від Угорщини запит щодо можливого візиту урядової делегації на чолі із державним секретарем Міністерства енергетики Габором Чепеком. Йшлося про переговори з українськими посадовцями та ознайомлення зі станом нафтопроводу «Дружба».

    Посольство Угорщини надіслало відповідну дипломатичну ноту до МЗС України 10 березня. Того ж дня українська сторона відповіла, що запропоновані дати візиту є неприйнятними та запропонувала узгодити нові терміни дипломатичними каналами. Таким чином, офіційний візит угорської делегації погоджений не був.

    Президент України Володимир Зеленський 11 березня також заявив журналістам, що не має офіційної інформації щодо мети перебування угорської групи в Україні.

    «А що робить тут делегація? Мені невідомо. У Міністерстві закордонних справ мені сказали, що приїхали люди. Вони охарактеризували це як приватну поїздку», — сказав він перед зустріччю з президенткою Бундестагу Юлією Кльокнер.

    Реакція Будапешта була різкою. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто звинуватив Зеленського у брехні та заявив, що угорська сторона заздалегідь повідомила Україну про приїзд своєї делегації.

    За словами Сійярто, дипломатична нота з повідомленням про візит була направлена Києву ще 10 березня. Він стверджує, що делегація на чолі із заступником міністра енергетики Габором Чепеком мала намір перевірити стан нафтопроводу «Дружба» і провести зустріч із міністром енергетики України Денисом Шмигалем.

    Крім того, угорський міністр звинуватив Україну у нібито ударах по інфраструктурі російського газопроводу «Турецький потік», через який Угорщина отримує значну частину газу.

    «Без “Турецького потоку” Угорщина просто не зможе безпечно отримувати газ із географічної та фізичної точки зору», — написав Сійярто у соціальних мережах.

    У своїх заявах глава угорського МЗС також знову заговорив про так звану «нафтову блокаду» та звинуватив Україну у «нападах на суверенітет» Угорщини.

    Таким чином історія з групою угорських громадян, які прибули до України без погодженого дипломатичного візиту, переросла у черговий політичний конфлікт між Києвом і Будапештом на тлі енергетичних та політичних суперечок.