Daypolitico

Позначка: Герань-4

  • Один удар перетворився на катастрофу: з’явилося відео детонації боєприпасів у Милі

    Один удар перетворився на катастрофу: з’явилося відео детонації боєприпасів у Милі

    У мережі з’явилися нові кадри масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області, де після російського удару по складу Сил оборони сталася одна з найтрагічніших подій останніх місяців. Відео, зняте з дуже близької відстані, зафіксувало потужний спалах, ударну хвилю та подальшу серію вибухів. Саме вторинна детонація боєприпасів після влучання російського безпілотника призвела до величезної зони руйнувань навколо складу.

    На оприлюднених кадрах видно різкий спалах, після якого до камери доходить потужна вибухова хвиля. Практично одразу чути нові вибухи — починається детонація боєприпасів. Точне місце, з якого було зроблено запис, а також особу автора відео офіційні служби не повідомляли. Тому визначати відстань до епіцентру лише за кадрами некоректно. Водночас відео дозволяє побачити, наскільки стрімко після першого вибуху ситуація перетворилася на масштабну надзвичайну подію.

    Трагедія сталася ввечері 28 серпня. Російський ударний безпілотник влучив у місце зберігання озброєння в селі Мила. СБУ повідомила, що йдеться про російський дрон типу «Герань-4». Після його влучання виникла пожежа, яка спричинила вторинну детонацію боєприпасів.

    Президент Володимир Зеленський згодом підтвердив, що на цьому об’єкті зберігалися снаряди, міни, інші боєприпаси та безпілотники Сил оборони. Він наголосив, що такого складу біля житлової забудови «точно не повинно було бути», а масштаб руйнувань безпосередньо пов’язаний із подальшою детонацією.

    Наслідки виявилися катастрофічними. За даними Національної поліції, станом на вечір 29 серпня було відомо про 37 загиблих. Ще четверо людей вважалися зниклими безвісти. Поліція на той момент повідомляла про 19 травмованих, серед яких двоє дітей, двоє поліцейських та співробітники ДСНС.

    Водночас у різних офіційних та медійних повідомленнях протягом 29 серпня фігурували різні цифри постраждалих — зокрема 42 людини. Це пояснюється тим, що інформація оновлювалася в міру роботи медиків і рятувальників. Тому для актуального матеріалу коректніше вказувати конкретний час, до якого належить та чи інша цифра, а не об’єднувати різні зведення в один показник.

    Найбільша кількість жертв припала на розташований поруч приватний пансіонат для людей похилого віку та людей з інвалідністю. За повідомленнями місцевої влади та ЗМІ, 34 із 37 загиблих перебували саме у цьому закладі. Пансіонат знаходився фактично навпроти території складів.

    Серед загиблих також був голова Дмитрівської громади Тарас Дідич. Зеленський повідомив, що він загинув, коли допомагав під час рятувальної операції. За свідченням одного з місцевих мешканців, яке наводить Суспільне, під час хаотичної детонації один зі снарядів влучив у його автомобіль.

    Масштаби руйнувань виявилися значно більшими, ніж можна було очікувати від самого влучання безпілотника. Поліція повідомила про пошкодження близько 130 будинків, 18 автомобілів, двох гаражів, складського та двох нежитлових приміщень, двох магазинів, трьох автозаправних станцій, підприємства, закладу та пансіонату.

    Репортери, які працювали в Милі після трагедії, описували на дорогах та подвір’ях уламки боєприпасів, патрони та частини боєголовок. У деяких місцях снаряди вилітали далеко за територію складу. Мешканцям доводилося залишати будинки буквально під час детонації. Суспільне наводить свідчення родини, яка спочатку ховалася в будинку, а потім була змушена тікати, коли споруда почала горіти й уламки боєприпасів падали поруч із людьми.

    Вибухи тривали багато годин. Ще вдень 29 серпня у районі складів періодично лунала детонація, залишалися осередки відкритого вогню, а рятувальники не могли безпечно потрапити на окремі ділянки. До ліквідації наслідків залучили піротехнічні підрозділи та роботизовану техніку, щоб працювати там, де перебування людей було занадто небезпечним.

    Через вибухи тимчасово перекривали ділянку міжнародної траси М-06 Київ — Чоп, відомої як Житомирська траса. Дорогу очищали від уламків та вибухонебезпечних предметів. Після перевірки піротехніками рух транспортних засобів відновили.

    Трагедія спричинила не лише рятувальну операцію, а й кримінальне розслідування. СБУ відкрила провадження одразу за двома статтями Кримінального кодексу — статтею 437 про злочин агресії та статтею 425 про недбале ставлення до військової служби. Слідство має встановити як обставини російського удару, так і те, чому значна кількість вибухових матеріалів зберігалася настільки близько до житлових будинків.

    Міністр внутрішніх справ Іван Вигівський повідомив, що правоохоронці разом із СБУ та Офісом генерального прокурора з’ясовують усі деталі. Станом на ранок 30 серпня було опитано близько 40 свідків, а вилучені речові докази направили на експертизи. Слідство окремо перевіряє обставини розміщення боєприпасів серед цивільної забудови.

    Міністерство оборони після трагедії закликало керівників складових Сил безпеки й оборони та підприємств українського оборонно-промислового комплексу провести повний аудит місць зберігання зброї та боєприпасів. У відомстві підкреслили: склади з вибухонебезпечними матеріалами не повинні розташовуватися біля житлових будинків.

    Особливо гостро ситуація сприймається через те, що це вже не перша схожа трагедія на Київщині. Президент нагадав про випадок у Вишневому 6 липня 2026 року, де після російського удару також почалася детонація складів із боєприпасами. Тоді загинули люди й були пошкоджені сотні будинків. Саме тому Зеленський назвав повторення такого сценарію «абсолютно неприпустимим».

    Водночас Генеральний штаб ЗСУ наголосив, що першопричиною трагедії залишається російська агресія та удар по українській території. Тобто розслідування можливих порушень правил зберігання боєприпасів не змінює факту, що детонацію запустило влучання російського ударного безпілотника.

    Масштаб події привернув і міжнародну увагу. Reuters та Associated Press повідомили про щонайменше 37 загиблих, причому AP називає удар у Милі найсмертоноснішою російською атакою в Україні у 2026 році станом на кінець серпня. За інформацією агентства, з небезпечної зони евакуювали понад 370 людей.

    30 серпня на Київщині оголошено Днем жалоби за загиблими.

    Нові відео з місця трагедії тепер дозволяють побачити те, що сухі цифри передати не можуть: після першого спалаху починається ланцюг вибухів, а ударна хвиля буквально накриває територію навколо. Саме вторинна детонація перетворила російське влучання в катастрофу, яка забрала десятки життів і залишила після себе великий сектор зруйнованої житлової забудови.

    Втім, слідство ще триває, тому остаточні висновки про відповідальних за розміщення складу, дотримання правил безпеки та всі обставини трагедії робити зарано. Вже підтверджені дві ключові обставини: удар завдала Росія, а боєприпаси, які після нього детонували, зберігалися у безпосередній близькості до цивільної забудови. Саме поєднання цих факторів і призвело до такого масштабного числа жертв.

  • Росія зупинила виробництво реактивних «Герань-3»: ГУР розкрило, що готує Кремль натомість

    Росія зупинила виробництво реактивних «Герань-3»: ГУР розкрило, що готує Кремль натомість

    Росія припинила виробництво реактивних ударних безпілотників «Герань-3». За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, ця модель була перехідною версією, яку російські розробники створили перед переходом до нового покоління реактивних дронів.

    Про це повідомляє «Мілітарний» із посиланням на інформацію, отриману від ГУР МО України.

    «Герань-3» створювали на основі конструкції «Герань-2». Російські розробники суттєво не змінювали планер попередньої моделі, однак замінили силову установку. Замість поршневого двигуна на безпілотник встановили реактивний Telefly JT80.

    Саме новий двигун дозволив істотно збільшити швидкість апарата. За даними української розвідки, «Герань-3» могла розвивати швидкість приблизно від 300 до 370 км/год та долати відстань до 1000 км.

    Таким чином, порівняно з попередньою версією реактивний безпілотник отримав значно вищу швидкість. Це, своєю чергою, скорочує час, який українська система протиповітряної оборони має для його виявлення, супроводу та перехоплення.

    Попри зовнішню схожість із «Герань-2», внутрішнє обладнання дрона також було оновлене. На борту встановили інерційну навігаційну систему SADRA, блок вимірювання тиску, блок розподілу потужності та інші електронні модулі.

    Для захисту від засобів радіоелектронної боротьби росіяни використовували супутникову систему «Комета-М12». Вона оснащена адаптивною антенною решіткою із 12 елементів, яка має підвищувати стійкість апарата до спроб придушення супутникового зв’язку.

    Водночас значна частина електронної начинки «Герань-3» має іноземне походження. За підрахунками української розвідки, у конструкції безпілотника використовували 45 іноземних компонентів.

    Найбільше серед них було американських деталей — 22 компоненти. Також у дроні виявили елементи китайського, швейцарського, німецького, британського та японського виробництва.

    Наявність іноземних компонентів у російському ударному безпілотнику вкотре демонструє залежність російського військово-промислового комплексу від імпортної електроніки. Попри санкції та обмеження на експорт технологій, Росія продовжує знаходити можливості для отримання компонентів, необхідних для виробництва озброєння.

    За інформацією ГУР, «Герань-3» не була кінцевим варіантом російської реактивної лінійки. Її розглядали як перехідну модель перед створенням «Герань-4».

    Новий безпілотник уже отримав спеціально розроблений планер, адаптований під потужніший реактивний двигун Telefly LX-WP-160. Саме зміна конструкції та силової установки має дозволити росіянам збільшити характеристики нового апарата.

    Зокрема, злітна маса «Герань-4» зросла приблизно з 350 до 450 кг. Потужніший двигун, за даними української розвідки, має забезпечити подальше збільшення швидкості та дальності польоту.

    Таким чином, припинення виробництва «Герань-3» не означає відмови Росії від реактивних ударних дронів. Навпаки, за оцінкою української розвідки, Москва переходить до наступної моделі, яка має бути краще пристосована для використання реактивного двигуна.

    Росія останнім часом активно вдосконалює сімейство ударних безпілотників, які застосовує проти України. На початку серпня повідомлялося про появу нової версії «Герань-4 Сикер», яку оснастили сучаснішою системою наведення та оптико-електронним модулем.

    Таке обладнання має підвищувати точність ураження цілей та давати дрону можливість ефективніше працювати навіть у випадках втрати зв’язку з оператором.

    Зростання швидкості російських безпілотників створює додаткові виклики для української протиповітряної оборони. Чим швидше рухається ціль, тим менше часу залишається на її виявлення та перехоплення, особливо якщо дрон летить на низькій висоті.

    Україна паралельно розробляє власні засоби протидії таким загрозам. Зокрема, Збройні сили України представили автоматизовану систему перехоплення швидкісних безпілотників ZIRKA, яку створили з урахуванням необхідності боротьби з реактивними «Геранями».

    Росія також продовжує експериментувати з бойовим оснащенням ударних дронів. Раніше повідомлялося про виявлення боєприпасів зі збідненим ураном, якими були оснащені окремі «Герань-2», застосовані під час атак на Україну.

    Отже, зупинка виробництва «Герань-3» може бути пов’язана не зі згортанням програми реактивних дронів, а з переходом Росії до нової конструкції. Якщо інформація ГУР підтвердиться, основним наступним етапом розвитку цієї лінійки стане «Герань-4», яку розробляють спеціально під потужніший реактивний двигун.

    Для України це означає необхідність подальшого розвитку засобів виявлення та перехоплення швидкісних ударних безпілотників, оскільки Росія продовжує вдосконалювати характеристики своїх далекобійних систем.

  • Росія зробила реактивні “Шахеди” ще небезпечнішими

    Росія зробила реактивні “Шахеди” ще небезпечнішими

    Російські окупаційні війська модернізували реактивний ударний безпілотник “Герань-4 Сикер”, який є однією з новітніх модифікацій дронів типу “Шахед”. Нове оснащення передбачає встановлення сучасної системи наведення та оптико-електронного модуля, що має підвищити точність ураження цілей навіть у разі втрати зв’язку на завершальному етапі атаки.

    Про це повідомляє “Мілітарний”.

    Фахівці видання проаналізували фотографії уламків модернізованої версії безпілотника та звернули увагу на суттєві конструктивні зміни. Найпомітнішою стала оновлена носова частина апарата, в якій розмістили компактний оптико-електронний модуль. За оцінками аналітиків, саме він відповідає за фінальне наведення дрона на визначену ціль.

    Експерти зазначають, що модернізація включає систему донаведення, яка дозволяє безпілотнику продовжувати виконання бойового завдання навіть у разі втрати каналу зв’язку під час пікірування. Це означає, що дрон здатний самостійно завершити атаку на об’єкт, використовуючи оптичне наведення, що потенційно підвищує ефективність його застосування та ускладнює протидію засобами радіоелектронної боротьби.

    Крім основної системи наведення, на безпілотнику виявили ще одну камеру. За даними OSINT-дослідників, це китайська модель Dahua TiOC Dual-Lens Panoramic із панорамним кутом огляду 180 градусів. Імовірно, вона використовується для широкого огляду місцевості перед атакою та забезпечення ситуаційної обізнаності. Також серед можливих функцій розглядається виявлення українських дронів-перехоплювачів, які останнім часом дедалі активніше використовуються для боротьби з російськими ударними БпЛА.

    За інформацією “Мілітарного”, модернізована версія “Герань-4 Сикер” має заявлену дальність польоту до 550 кілометрів, крейсерську швидкість близько 300 км/год та бойову частину масою 50 кілограмів. Водночас максимальна швидкість реактивного безпілотника може досягати 500 км/год, що значно ускладнює його перехоплення мобільними вогневими групами та частиною українських дронів-перехоплювачів.

    Аналітики також зазначають, що російські війська вже застосовують ці реактивні безпілотники для ударів по портовій інфраструктурі та цивільних суднах у Чорному морі. Використання швидкісних реактивних дронів у таких операціях свідчить про прагнення Росії підвищити ефективність повітряних атак по важливих логістичних об’єктах.

    Перші випадки застосування реактивної “Герані-4” були зафіксовані ще на початку травня 2026 року, коли безпілотник потрапив у поле зору українського дрона-перехоплювача. На різних екземплярах фахівці виявили два типи китайських турбореактивних двигунів — Telefly LX-WP-160 із тягою близько 160 кгс та Telefly TF-TJ2000A із тягою приблизно 200 кгс. Останній також використовується на реактивному безпілотнику “Герань-5”.

    Новий планер дозволяє дрону активно маневрувати на швидкостях 300–400 км/год, а практична висота польоту становить до 5 тисяч метрів. Для базової модифікації “Герань-4” дальність польоту оцінювалася приблизно у 450 кілометрів, тоді як модернізована версія отримала збільшений запас ходу.

    Фахівці наголошують, що поява нової системи наведення створює додаткові виклики для української протиповітряної оборони. Висока швидкість реактивних модифікацій та можливість автономного донаведення роблять такі безпілотники складнішими цілями для мобільних вогневих груп і частини наявних засобів перехоплення.

    Водночас Україна продовжує працювати над відповіддю на нові загрози. Зокрема, в країні вже презентували систему автоматизованого перехоплення швидкісних ударних дронів ZIRKA, яка розроблена саме для боротьби з реактивними безпілотниками типу “Герань-4”. Паралельно українські фахівці продовжують вдосконалювати технології протидії ударним БпЛА, які Росія регулярно застосовує під час атак на українські міста та критичну інфраструктуру.

    Раніше також повідомлялося, що під час дослідження уламків російських ударних дронів типу “Герань-2” у Чернігівській області були виявлені елементи зі збідненим ураном. У зв’язку з цим громадян закликають не наближатися до уламків збитих безпілотників, а одразу повідомляти про їх виявлення поліцію, ДСНС та саперні підрозділи для безпечного обстеження та знешкодження.

  • ГУР: Росія планує довести частку реактивних “Шахедів” до 50%

    ГУР: Росія планує довести частку реактивних “Шахедів” до 50%

    Росія планує суттєво наростити виробництво реактивних ударних безпілотників і збільшити їхню частку до 50% у загальному випуску дронів типу “Шахед”. Про це повідомили представники Головного управління розвідки Міністерства оборони України, інформацію передає видання «Оборонці» у матеріалі, присвяченому розвитку російських далекобійних БПЛА та перспективам протидії української системи ППО.

    За даними ГУР, російська оборонна промисловість уже перейшла до серійного виробництва реактивних безпілотників “Герань-4” і “Герань-5”. Також повідомляється, що наявні виробничі потужності дозволяють випускати до 500 таких апаратів на місяць. Окремо зазначається, що серійне виробництво “Герані-3” планується розпочати у другій половині цього року.

    У розвідці наголошують, що стратегічна мета Росії полягає у зміні структури застосування ударних БПЛА. Йдеться про поступове збільшення частки реактивних дронів до рівня близько 50% від загальної кількості безпілотників типу “Шахед”, які використовуються для ударів по території України.

    Також у ГУР повідомляють, що у 2026 році Росія може вийти на масштабні обсяги виробництва: до 60 тисяч ударних далекобійних безпілотників і ще приблизно 50 тисяч дронів-приманок, які застосовуються для перевантаження української системи протиповітряної оборони та відволікання засобів перехоплення.

    За оцінками української розвідки, “Герань-5” є або копією, або технологічним аналогом іранського безпілотника Karrar. Повідомляється, що цей тип дрона здатен розвивати швидкість до 600 км/год, що суттєво відрізняє його від класичних ударних “Шахедів” і наближає за характеристиками до малої крилатої ракети або дрона-ракети.

    У ГУР також зазначають, що застосування реактивних безпілотників наразі переважно має випробувальний характер. Це означає, що Росія продовжує тестування нових типів озброєння без їх масового бойового використання у повному обсязі, проте паралельно розширює виробництво.

    За інформацією розвідки, для запусків таких дронів Росія використовує спеціально підготовлені майданчики, які в матеріалах називають “дронодромами”. Серед них згадуються об’єкти в Орловській області, а також території на тимчасово окупованих районах, зокрема в районі Донецького аеропорту.

    Окремо ГУР наводить технічні характеристики “Герані-5”, які вже фіксувалися у попередніх дослідженнях. Зокрема, йдеться про повну злітну масу близько 850 кг, крейсерську швидкість у межах 450–600 км/год, дальність польоту до 950 км та тривалість польоту до двох годин. Максимальна висота польоту заявляється до 6 км, хоча фактичне застосування, за даними розвідки, фіксується переважно на висотах від 200 метрів до 3 км.

    Також зазначається, що ці безпілотники використовують супутникову навігацію “Комета-М12” із багатоканальною антеною, яка підвищує стійкість до засобів радіоелектронної боротьби та ускладнює придушення сигналу під час польоту.

    У ГУР підкреслюють, що розвиток реактивних ударних дронів є одним із напрямків, який Росія використовує для підвищення ефективності повітряних атак та ускладнення роботи української системи протиповітряної оборони через зростання швидкості та маневреності цілей.