Daypolitico

Позначка: Гетьманцев

  • Уряд підвищує податки, коли бюджет перевиконано

    Уряд підвищує податки, коли бюджет перевиконано

    Голова фінансового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев оголосив, що робоча група, яка займається розробкою законопроєкту уряду щодо підвищення податків, погодила підвищення військового збору з доходів громадян з 1,5% до 5%. Також для фізичних осіб-підприємців третьої групи буде запроваджено військовий збір у розмірі 1%. Це рішення викликало широкий резонанс серед економістів та підприємців, які висловлюють занепокоєння щодо його наслідків для бізнесу та економіки країни загалом.

    Варто зазначити, що під час обговорення законопроєкту було виключено підвищення податку на прибуток банків з 25% до 50%. Це сталося через категоричну позицію Міністерства фінансів та Національного банку України, які виступили проти такого кроку. Як зазначив Гетманцев, підвищення податку на прибуток банків не було погоджено через ризики для стабільності банківського сектору, який показує значні фінансові результати.

    Фінансовий стан українських банків: зростання прибутків

    За перші сім місяців 2024 року чистий прибуток українських банків після оподаткування склав 93,6 мільярда гривень, що перевищує показники минулого року. За даними Національного банку України, доходи банків за цей період зросли на 17% і склали 293,7 мільярда гривень, зокрема процентні доходи зросли на 20,1% і досягли 201,8 мільярда гривень. Це свідчить про стабільність і навіть зростання фінансового сектору в умовах війни, що робить рішення про непідвищення податку на прибуток банків зрозумілим.

    Критика економічної політики: Михайло Кухар про ризики підвищення податків

    Старший економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар висловив різку критику щодо планів уряду підвищити податки в Україні. У своєму дописі в соціальній мережі Facebook Кухар звернув увагу на те, що бюджет України на 2023 рік був перевиконаний на 56% порівняно з планом, а прогнозоване перевиконання бюджету 2024 року становить не менше 30%. Кухар зауважив, що в умовах, коли підприємства банкрутують, а робітники втрачають робочі місця, підвищення податків може серйозно загрожувати виживанню приватного сектору економіки.

    На думку Кухара, ситуація, коли бюджет України не лише виконується, але й перевиконується, а західне фінансування значно перевищує заплановані показники, не вимагає додаткового податкового тиску на громадян та бізнес. Він назвав плани підвищення податків “диверсією проти внутрішньої економіки України у війну” і закликав уряд переглянути свою позицію.

  • МВФ вимагає від України перезавантаження фіскальних органів

    МВФ вимагає від України перезавантаження фіскальних органів

    Останні новини з України викликають значний інтерес у міжнародній спільноті, особливо у контексті відносин з Міжнародним валютним фондом. Україна, виконавши свої зобов’язання, пов’язані з ухваленням закону про перезавантаження банківського сектору (БЕБ), очікує отримання чергового траншу фінансування від МВФ у розмірі $2,2 мільярдів.

    Цей закон був структурним маяком на кінець червня.

    А також, має бути оприлюднено новий меморандум із новими структурними маяками. Очікується, що за тим самим сценарієм, який вже обкатаний на БЕБ, буде очищено митницю.

    Новий пріоритет Заходу

    За останні десять років в Україні закріпився стереотип про те, що західні партнери, вимагаючи від нас реформ, пріоритетну увагу приділяють посиленню антикорупційних структур, таких як НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС. Однак це пріоритет учорашнього дня. Зараз Захід має новий пріоритет: перезавантаження фіскальних органів, тобто структур, які “доять” бізнес.

    Ця зміна пріоритетів відбулася б незалежно від прізвищ президента, спікера парламенту та прем’єр-міністра. Вона має цілком об’єктивні причини:

    • За десять років українська влада виконала безліч вимог щодо створення, розвитку та посилення антикорупційних структур. І західним партнерам все складніше вигадувати, чого б вимагати ще в цьому напрямі.
    • Ефект від роботи НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС вийшов, звичайно, не нульовий, але все ж таки на порядок менший, ніж очікувався. Антикорупційні структури виявилися безсилими зламати схеми, побудовані за участю фіскалів.
    • Західний бізнес, який працює в Україні, скаржиться не так на корупцію чиновників, як на свавілля БЕБ, митниці та податкової. Якщо не вирішити цю проблему, буде неможливим надходження в Україну західних інвестицій для відновлення економіки від наслідків повномасштабної війни.
    • За останні два з половиною роки Захід влив в Україну більше ресурсів (фінансових та військових), ніж за попередні 30 років, тому зараз він має набагато потужніший набір інструментів для впливу на українську владу.

    Але, крім об’єктивних, схоже, є й суб’єктивні причини. Якби Банкова забезпечила правильне функціонування фіскальної сфери, то західні партнери, напевно, не вимагали б її негайного реформування.

    Перезапуск фіскальних органів розпочнеться з БЕБ. Його приклад чітко показує, яка технологія використовується задля досягнення бажаного. Вона складається із трьох кроків.

    Перший крок: домогтися обіцянки реформи

    Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки — це дітище нинішньої влади. Воно було створене три роки тому замість податкової міліції Державної фіскальної служби. Законопроект про БЕБ було внесено головою фінансового комітету Верховної Ради “слугою народу” Данилом Гетманцевим у липні 2020 р. та прийнято у січні 2021 р.

    Банкова разом із Гетманцевим відмовили G7, Євросоюзу та МВФ, які хотіли бачити конкурс на посаду директора БЕБ із вирішальним голосом міжнародних експертів. Було сформовано конкурсну комісію із трьох членів, призначених РНБО (тобто Володимиром Зеленським), та трьох членів, призначених парламентом (тобто “слугами народу”, читай — Зеленським). Не дивно, що до трійки фіналістів конкурсу увійшов голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник. Саме його у серпні 2021 р. Кабмін і призначив директором ВЕБ. Звичайно, було б наївно очікувати, що таке БЕБ буде непідконтрольним Банковій.

    Розпорядження Кабміну про початок діяльності БЕБ вийшло 24 листопада 2021 р. Проте за три місяці почалася велика війна. Залежність України від західних партнерів та їхніх грошей різко зросла. І до кінця 2022 р. Банкова стала демонструвати готовність провести перезавантаження БЕБ із урахуванням побажань Заходу.

    13 грудня 2022 р. Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами БЕБ. Очолив ТСК перший заступник Гетманцева на посаді голови парламентського комітету Ярослав Железняк (фракція партії “Голос”). 20 лютого 2023 р. комітет Гетманцева визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною. А 3 березня Гетманцев та Железняк із співавторами внесли до Ради законопроект №9080 про перезавантаження БЕБ. Він віддавав контроль за конкурсом західним партнерам.

    Усе це було зроблено в розрахунку на гроші МВФ. 24 березня 2023 р. президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів та голова Нацбанку підписали та направили МВФ меморандум про економічну та фінансову політику. Серед зобов’язань України там було записано внесення змін до закону про БЕБ та реорганізацію БЕБ.

    31 березня 2023 р. виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) для України у розмірі близько $15,6 млрд. Незабаром Україна отримала перший транш у розмірі $2,7 млрд.

    Другий крок: домогтися конкретного дедлайну

    11 квітня 2023 р. було звільнено директора БЕБ Мельника, і необхідність у новому конкурсі за новим законом зросла. Проте замість швидкої реформи вийшло змагання між Банковою та західними партнерами.

    Спершу українська влада банально затягувала процес. 19 червня 2023 р. вона направила МВФ новий меморандум, у якому повідомила про створення робочої групи для перегляду правової бази діяльності БЕБ. Цього вистачило, щоб виконавча рада МВФ виділила новий транш у розмірі майже $900 млн.

    За три місяці з’явилися результати діяльності робочої групи. 21 вересня законопроект №9080 був відкликаний, а замість нього 25 вересня Железняк та Гетманцев із співавторами внесли проект №10080. Потім 10 жовтня Гетманцев вніс доопрацьований проект №10080-1, і він 13 жовтня був рекомендований комітетом для прийняття у першому читанні.

    Цей проект влаштовував західних партнерів, і вони пояснили Києву, що настав час приступати до виконання обіцянки. 1 грудня українська влада направила МВФ новий меморандум, в якому ухвалення закону про реформування БЕБ було записано вже як структурний маяк на кінець червня 2024 р. Після цього виконавча рада МВФ виділила черговий транш у розмірі майже $900 млн.

    Третій крок: домогтися ухвалення закону

    Тепер уже затягувати процес було не можна, і Банкова змінила тактику. 29 грудня Кабмін схвалив новий законопроект про перезавантаження БЕБ, який означав, що офіс Зеленського забажав провести реформу за своїм сценарієм.

    29 січня 2024 р. урядовий законопроект був зареєстрований за №10439. Проти нього виступили посли G7 у листі до голови Ради Руслана Стефанчука, прем’єра Дениса Шмигаля та керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Проте Банкова домоглася, щоб 23 лютого проект №10439 було винесено на голосування у Раді. Втім, він набрав лише 222 голоси (за мінімально необхідних 226) і був відправлений на повторне перше читання.

    11 березня українська влада направила МВФ новий меморандум з тією ж обіцянкою реформування БЕБ. Оскільки дедлайн ще не настав, виконавча рада МВФ знову виділила транш у розмірі майже $900 млн.

    Щоб отримати наступний транш, потрібно було виконати обіцянку та ухвалити закон, причому у такому вигляді, який влаштовує західних партнерів. 11 квітня проект №10439 був прийнятий у першому читанні, після чого настав час вирішальних торгів між усіма зацікавленими сторонами.

    Торги тривали до 20 червня, коли проект №10439 було винесено на друге читання. Комітет Гетманцева 19 червня проголосував за редакцію, яка не сподобалася західним партнерам, і вони, схоже, поставили офіс Зеленського перед загрозою припинення співпраці з МВФ. Загроза подіяла. Вранці 20 червня, перед самим голосуванням, комітет Гетманцева переглянув своє рішення та ухвалив редакцію, яка відповідає зобов’язанням України.

    Після цього Рада прийняла проект №10439 у другому читанні та в цілому. Його остаточна редакція отримала позитивний відгук послів G7. Вони в той же день повідомили, що “вітають ухвалення закону про реформування БЕБ, який дозволить провести повну реструктуризацію та перезавантаження Бюро та його керівництва за участю міжнародних партнерів”.

    Наступний транш МВФ очікується у розмірі $2,2 млрд. За словами Железняка, виконавча рада МВФ може ухвалити рішення 28 червня. Тоді ж буде оприлюднено новий меморандум.

    Наступні у черзі

    Реформування БЕБ — це лише частина фіскальних структурних реформ, які зобов’язалася реалізувати Україна. Березневий меморандум містить великі абзаци про реформування податкової та митної служб, але без дедлайну. Железняк прогнозує, що у червневому меморандумі “буде суттєве оновлення структурних маяків, серед них ви побачите появу реформи митниці”.

    І це ще не кінець історії. Західні партнери вже готують наступні реформи, на які на Банковій чекають, скажімо так, без великої радості.

    Нещодавно The Washington Post розповіла деякі подробиці візиту до Києва держсекретаря США Ентоні Блінкена 14 травня. “Зустріч Зеленського та Блінкена була напруженою: український лідер висловив свою вдячність за військову допомогу США, але, схоже, був розчарований увагою Блінкена до корупції “, — повідомила газета, цитуючи “людей, знайомих із дискусією, які говорили на умовах анонімності через делікатність теми”.

    Минуло трохи більше місяця — і 21 червня до Києва приїхав заступник Блінкена з політичних питань Джон Басс. Він мав багато зустрічей (зокрема з антикорупційними активістами, керівником офісу Зеленського Андрієм Єрмаком, міністром оборони Рустемом Умеровим, міністром закордонних справ Дмитром Кулебою), але нашої теми стосуються дві зустрічі.

    У Верховній Раді Басс зустрівся з головою фракції “слуг народу” Давидом Арахамією, головою антикорупційного комітету парламенту “слугою народу” Анастасією Радіною, головою євроінтеграційного комітету парламенту Іванною Клімпуш-Цинцадзе (фракція “Європейської солідарності”) та Ярославом Железняком. За словами Железняка, це була “зустріч про реформи”: Басс привітав із ухваленням закону про перезавантаження БЕБ і “просив трохи допомогти з реформою митниці, Рахункової палати та АРМА”.

    А потім, за повідомленням американського посольства, Басс зустрівся з прем’єром Денисом Шмигалем, “щоб обговорити підтримку економіки України з боку США та реформи, які повернуть надходження до бюджету для підтримки захисників на передовій та сприятимуть залученню приватних інвестицій, необхідних для відновлення України”. Можна припустити, що також йшлося насамперед про реформу митниці. Вона — перша у черзі після БЕБ.

  • На “Великому будівництві” Хмельницької АЕС планують вкрасти 2 млрд доларів

    На “Великому будівництві” Хмельницької АЕС планують вкрасти 2 млрд доларів

    Журналіст Влад Вільний провів розслідування щодо “Великого будівництва” Хмельницької АЕС і повідомляє, що на ній планується розікрасти 2 млрд доларів.

    “25 січня цього року Міністр енергетики України Герман Галущенко заявив про те, що навесні влітку 24 року Україна почне будівництво чотирьох нових атомних реакторів на Хмельницькій АЕС. Це задумано для того, щоб компенсувати міцності Запорізької АЕС”
    , – нагадує він.

    Для обслуговуючих робіт на Хмельницькій АЕС, ще з вісімдесятих років там існує структура, яка називається “Управління Будівництва Хмельницької АЕС”, що містить у собі потрібний технічний персонал і відповідне обладнання для реалізації своєї діяльності, серед, якого, зокрема, й унікальний кран – crl k10 000 двобаштовий самохідний підіймальний підйомний кран на рейковому ходу повноповоротний, призначений для зведення промислових споруд із масою елементів, що монтуються, до 240 тонн. Таких кранів випущено всього 15 штук у світі, а в Україні він один.

    Відповідно і тендер на 2 млрд доларів без конкурсу мало б отримати “Управління Будівництва Хмельницької АЕС”, бо тільки такий кран може здійснювати будівництво атомних реакторів на АЕС. А отже немає конкуренції.

    Але раптом податкова в рахунок “копійчаного” боргу вилучає цей унікальний кран і продає іншій кампанії. Усе це робиться за патронату Гетьманцева. Заборгованість, через яку вилучили кран, для такого підприємства несуттєва – 3,5 млн грн. і цілком допустима. Кран непорівнянний з такою заборгованістю.

    Цікаво, що незадовго до цього помічники голови комітету з податків Верховної Ради Данила Гетьманцева. За його вказівкою організували практично рейдерське захоплення податкової в Хмельницькій області. Ірину Зленко, керівника Головного управління державної податкової служби у Хмельницькій області, викликали до Києва і без пред’явлення причин у грубій формі дали пряму вказівку піти у відставку. А перед цим призначити на своє місце ручного виконавця Данила Гетьманцева Сергія Забашту. Власне цей “фунт” і підписав документ щодо вилучення унікального крана для того, щоб виставити його на торги. Кран продали за 31,5 млн грн акціонерному товариству “Енергоатом”, це в десятки разів дешевше за його реальну ціну.

    “Ну судіть самі за сухими фактами ланцюжок має такий вигляд: 25 січня міністр енергетики України Герман Галущенко заявляє про те, що Україна планує влітку восени почати будівництво на Хмельницькій АЕС. Протягом двох тижнів після цієї заяви відбувається брутальна зачистка в Хмельницькій податковій, ще за 2 тижні провертається схема з крадіжкою крана і ще за кілька тижнів у квітні офіційно оголошується про початок будівництва. Бюджет цього великого будівництва 2 млрд американських доларів”
    , – виводить схему журналіст на своєму YouTube-каналі “Свободный”.

    Журналіст зазначає, що “Енергоатом”, який монополізував будівництво цих енергоблоків за підтримки Гетьманцева, замішаний у цілій низці корупційних схем.

    “Тобто руками Данила Гетьманцева з очевидним і зафіксованим ДБР криміналом створено монополію з освоювання 2 млрд доларів США на Великому будівництві Хмельницької АЕС”
    , – підсумовує Влад Вільний.

    Він констатує, що ці гроші ці 2 млрд доларів будуть тотально розкрадені.

  • Державний борг України перевищив історичну позначку в 5 трлн гривень

    Державний борг України перевищив історичну позначку в 5 трлн гривень

    Державний борг України перевищив історичну позначку в 5 трлн гривень, заявив голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, станом на 30 листопада 2023 року борг становив 5 122,5 млрд грн або 140,8 млрд доларів у валютному еквіваленті.

    Гетманцев пояснив, що прискорений приріст державного боргу у листопаді пов’язаний з отриманням траншу макрофінансової допомоги від ЄС, позик від Світового банку та розміщенням облігацій внутрішнього державного боргу.

    Зазначено, що за період з 28 лютого 2022 року державний борг збільшився на 87,6%, що становить +2 392,4 млрд грн, у валютному еквіваленті — на 50,9%, або +47,5 млрд доларів. Зовнішній держборг в структурі боргу складає 68,6%, а борг у валюті (зовнішній + валютні облігації) — 71,4%.

    Гетманцев підкреслив, що частину зовнішнього боргу України було реструктуризовано перед офіційними кредиторами G7 та Паризьким клубом до березня 2027 року, перед комерційними кредиторами — до серпня 2024 року, що призвело до значної економії в розрахунках на обслуговування та погашення держборгу.

    Депутат також відзначив, що залишаються високими, проте контрольованими рівні боргового навантаження. За підсумками 2023 року співвідношення державного боргу до ВВП очікується на рівні близько 85%, що, хоча і є високим показником, проте відповідає попереднім прогнозам та позначається зменшенням темпів зростання у порівнянні з попередніми роками.