Позначка: Гізо Углава

  • Колишній заступник голови НАБУ Гізо Углава відкрив фірму разом із колишньою підлеглою

    Колишній заступник голови НАБУ Гізо Углава відкрив фірму разом із колишньою підлеглою

    Журналіст Юрій Ніколов звернув увагу на цікаву деталь у діяльності колишнього першого заступника голови НАБУ Гізо Улави. Створена місяць тому компанія «Углава та Азонс Інтелідженс» вже шукає співробітників, зокрема аналітиків та спеціалістів із закупівель.

    Співзасновником фірми є сам Углава, якого минулого року звільнили з НАБУ через підозри у витоку інформації корупціонерам. Директором компанії стала Тетяна Водоп’янова, його колишня підлегла в НАБУ, яка покинула відомство у 2023 році.

    Варто зауважити, що Водоп’янова є дружиною Віктора Павлущика, колишнього детектива НАБУ, який у 2024 році очолив НАЗК. Саме в той період Углава намагався залишитися у НАБУ та подав заяву на голову відомства Семена Кривоноса за дисциплінарний проступок. НАЗК розглянуло заяву та присвоїло Углаві статус «викривача».

    Тепер виникає потенційний конфлікт інтересів: Углава буде виплачувати зарплату Водоп’яновій, дружині керівника НАЗК. Журналіст підкреслює, що питання конфлікту інтересів у цій ситуації потребує пильного розгляду.

    Нагадаємо, що НАБУ вже без участі Улави викрило одну з найбільших корупційних схем, в матеріалах якої згадується фраза про «20 отдал в НАЗК». Деталі щодо причетних у відомстві Павлущика наразі встановлюються.

  • Перший аудит НАБУ за 10 років виявив системні провали: імітація контролю, зливи справ і мовчання щодо скандалів

    Перший аудит НАБУ за 10 років виявив системні провали: імітація контролю, зливи справ і мовчання щодо скандалів

    У травні 2025 року був оприлюднений перший за десять років зовнішній аудит діяльності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Незалежна комісія міжнародних експертів виявила низку глибоких структурних проблем у роботі органу, який мав би бути взірцем прозорості та відповідальності.

    Звіт аудиторів, до складу яких увійшли Роберт Вестбрукс (США), Мартін Арпо (Естонія) та Герміона Тереза Кроньє (ПАР), фіксує як провали в роботі внутрішнього контролю, так і ознаки надмірного впливу керівництва НАБУ на розслідування, зокрема на прикладі справи колишнього першого заступника директора Гізо Углави.

    Без вироків і з конфліктом інтересів

    Управління внутрішнього контролю (УВК) НАБУ не довело до вироку жодної справи, що стосується витоків інформації всередині бюро. Аудитори зазначають, що структура одночасно виконує профілактичні та слідчі функції, що створює прямий конфлікт інтересів. До того ж рішення про початок або припинення службового розслідування ухвалює особисто директор НАБУ Семен Кривонос.

    У 2023–2024 роках відкривалися окремі внутрішні провадження, однак жодне з них не завершилось навіть оголошенням підозри. Показово, що Кривонос уникає будь-яких конкретних коментарів щодо справ, які викликали суспільний резонанс, натомість публічно звинувачує адвокатів, суди, поліцію, СБУ — всіх, крім підлеглих детективів.

    Скандал “НАБУгейт” і адвокати з минулим

    У центрі уваги — київські адвокати під керівництвом Дмитра Борзих, яких у НАБУ вважають “найвпливовішими” і “небезпечними” супротивниками. Йдеться про так звану справу “НАБУгейт”, коли в офісі цих адвокатів детективи НАБУ встановили незаконне прослуховування, включно з переговорною кімнатою.

    Адвокати, більшість із яких раніше працювали в Головній військовій прокуратурі, заперечують усі звинувачення, стверджуючи, що дії НАБУ — це порушення адвокатської таємниці. ДБР уже відкрило кримінальне провадження проти детективів НАБУ.

    Мовчання у справі Углави

    Окрема увага у звіті — справі ексзаступника директора НАБУ Гізо Углави, якого звинувачували у витоках інформації про підготовку обшуків у справах з мільярдними збитками. Попри гучний резонанс, Углаву звільнили без підозри. Розслідування не завершено, а керівництво НАБУ публічно ігнорує цю тему.

    Журналісти фіксують появу Углави у закритих київських клубах, де він перебуває під охороною та у компанії осіб з кримінального середовища. Він мав повний доступ до стратегічних розслідувань НАБУ, а обсяг можливих витоків невідомий.

    Формальна підзвітність і KPI на папері

    Аудитори вказують на те, що внутрішній контроль фактично не перевіряє спосіб життя працівників бюро. Наприклад, у 2023 році проведено лише 6 перевірок, у 2024 — 10, і лише три з них закінчились службовими розслідуваннями. Показовим є також мовчання НАБУ щодо криптогаманців детективів, у яких виявлено мільйонні суми. Кривонос не надав жодної реакції.

    У звіті зазначено слова колишнього співробітника НАБУ:

    “Краще тобі менше скаржитись внутрішньому контролю”, — цитата з розділу 37 аудиту.

    Підсумок: НАБУ — “помірно ефективно”, але це майже провал

    Незалежна оцінка дала НАБУ формальну оцінку “помірно ефективно”, яка ледь перевищує мінімальний бал, що дозволяє уникнути питання про службову невідповідність директора Кривоноса. Однак фактичний висновок один: бюро потребує радикальної реформи внутрішнього нагляду, прозорості, та реальної відповідальності.

  • Юрій Голік – архітектор “Великого крадівництва”

    Юрій Голік – архітектор “Великого крадівництва”

    Юрій Голік, ключова фігура у проекті “Велике будівництво”, опинився під прицілом правоохоронних органів через звинувачення у недобросовісній діяльності. За свою кар’єру Голік використовував свій вплив і позиції, щоб маніпулювати державними контрактами та коштами, призначеними для інфраструктурних проектів, що призвело до значних фінансових втрат для держави. Тож в цьому розслідувані ми вирішили дослідити його шлях на держслужбі.

    Юрій Голік народився 21 грудня 1977 року в Луганську. В 1999 році отримав ступінь з фінансів і кредиту в Восточноукраїнському університеті імені Володимира Даля.

    У 1998 році, ще будучи студентом, Голік почав працювати менеджером з продажу реклами в луганській регіональній редакції газети «Теленеделя». Незабаром він став комерційним директором радіостанції «Європа Плюс» в Луганську.

    В 1999 році він придбав частину бізнесу в «Теленеделі» у власника Українського Медіа Холдингу Бориса Ложкіна і став керівником та співвласником нової компанії. Під його керівництвом компанія видавала газету, володіла радіостанцією, газетою безкоштовних оголошень, підприємством зовнішньої реклами та роздрібною мережею поширення газет та журналів.

    У 2007 році Голік продав свій медіа-бізнес в Луганську та заснував новий — газету і сайт безкоштовних оголошень «Бесплатка». У 2013 році його компанія стала однією з найбільших за доходами від реклами серед видавничих домів.

    У 2012 році до Голіка приєднався Валентин Резниченко, керівник радіогрупи УМХ, для підвищення доходів від реклами на радіостанціях. Після продажу УМХ Борисом Ложкіним у 2013 році Резниченко і Голік залишили компанію.

    Політична кар’єра Юрія Голіка розпочалася у 2014 році, хоча передумовою для цього стала його зустріч у 1999 році з Борисом Ложкіним, який був близьким соратником Петра Порошенка. Після обрання Порошенка президентом, Ложкін став головою його адміністрації.

    За кілька місяців після цього, близький друг Голіка, Валентин Резниченко, був призначений губернатором і втримав цю посаду найтриваліший час за історію незалежності — 1557 днів. На представленні нового голови обласної державної адміністрації всім було відомо, що Резниченко є ставлеником Ложкіна та буде працювати на користь своїх покровителів. Незважаючи на те, що Резниченко обіймав посаду понад 4 роки, він не запам’ятався значними досягненнями. Проте всюди був помітний його внештатний радник Голік, який представляв усі позитивні новини регіону і був головним ідеологом піар-служби обласної адміністрації.

    Для Голіка все складалося добре, але ситуація в області була не найкращою. Незважаючи на політику уряду та облдержадміністрації щодо великого будівництва і ремонту доріг, дороги Дніпропетровської області залишалися у дуже поганому стані, а закуплений асфальт коштував у 1.5 – 2 рази дорожче ринкової ціни.

    У кінці 2019 року депутати Дніпропетровської обласної ради від «Батьківщини» стверджували, що протягом останніх 4 років дует Резниченко-Голік адаптував тендери під потрібні підприємства за 10-15% від ціни закупівлі.

    Ці факти спонукали депутатів обласної ради створити тимчасову контрольну комісію з привлеченням зовнішнього аудиту для розгляду фактів крадіжок під час ремонту доріг. Такі методи боротьби з Голіком виявилися абсолютно неефективними.

    Тоді було розпочато кримінальне провадження №120180400000000232 за фактом привласнення коштів посадовими особами, призначеними на будівництво та обслуговування інфраструктури. В період з 2015 по 2019 рік 8 різних компаній отримали 130 мільярдів гривень на ремонт і будівництво доріг.

    Ці компанії мали одну спільну рису: вони були створені протягом року і зареєстровані на підставних осіб. Наприклад, ТОВ “Будінвест Інжиніринг”, засноване 19.11.2015, виставило рахунок за ремонт 8 кілометрів просілочної дороги Малозахарино-Богатое-Солнечное на 61,2 млн грн, тоді як інші підприємства виконували подібні ремонти в 2-2.5 рази дешевше.

    Тільки за кілька років «Будінвест Інжиніринг» отримав від обладміністрації півмільярда гривень лише на дороги, не враховуючи інші напрямки діяльності, такі як будівництво, послуги з обслуговування внутрішньобудинкових мереж тепло-, водопостачання і прибирання прибудинкових територій.

    Після перемоги Володимира Зеленського на виборах, було оновлено кадри на місцях. Літом 2019 року було звільнено голову Дніпропетровської ОГА Валентина Резниченко. Його радник Голік також втратив можливість впливу, але згодом він знову з’явився у великій політиці як радник новообраного прем’єра Олексія Гончарука. Гончаруку Голік порадив можливість отримання 30-% відкатів на ремонт доріг, оскільки державний бюджет на 2020 рік передбачав найбільшу суму на це за всі роки незалежності — понад 113 мільярдів гривен.

    Тим часом в Україні розпочалася програма «Велике Будівництво», згідно якого планувалося зведення сотень об’єктів, куратором якого в уряді став Юрій Голік попри скандали у Дніпропетровській ОДА. Про це він сам розповів у інтерв’ю для Liga.net.

    Відповідаючи на запитання про те, якими напрямками він займається як радник прем’єра, Голік сказав: «Координую певні речі. Зокрема, проект «Велике Будівництво» передбачав будівництво в 2020 році 100 шкіл, 100 дитячих садків, 100 стадіонів. До проекту мене залучили для роботи з 212 приймальними відділеннями по всій країні».

    Голік, як радник прем’єра, зосереджував свої зусилля на розробці рекомендацій для регіональних адміністрацій та безпосередніх виконавців з ефективного управління проектами.

    «Моя роль полягала у формуванні ідеології, вписуванні схеми роботи (включно до дат прийняття тих чи інших розпоряджень Кабміну), визначенні відповідальних, написанні посібників для проектувальників та підрядників, а також у поясненні всім суті – як це робити. Простіше кажучи: побачити, що не так, пояснити, як має бути, а далі чиновники самі уже втілюють це в якісь юридичні форми», – описав свої обов’язки Голік.

    Крім будівництва об’єктів інфраструктури для дітей та медичних установ, за даними видання, до зони відповідальності Голіка також входило масштабне дорожнє будівництво, в рамках якого уряд планував за п’ять років відремонтувати всі 24 000 км основних українських доріг. У 2020 році, як зазначив радник прем’єра в інтерв’ю, на ремонт та будівництво доріг було залучено рекордну суму, що перевищила 100 млрд гривень.

    Звісно що такі вкладення держави несли перспективи “відкатів” для людей, що займалися великим будівництвом, зокрема і для Юрія Голіка. А скандали, щодо корупції під час будівництва за участю Голіка не змусили себе чекати.

    14 травня 2020 року голова Укравтодору Олександр Кубраков відвідав Житомирську область, щоб перевірити хід реконструкційних робіт на дорозі М-06 Київ-Чоп, яка триває вже третій рік.

    Контракт на реконструкцію цієї дороги вартістю 42 мільйони євро було укладено ще у 2017 році з китайською корпорацією «Синогидро Корпорейшн Лімітед», за кредитом Європейського банку реконструкції та розвитку. Компанія мала розширити дорогу до чотирьох смуг в рамках національного коридору Європа – Азія.

    Проте, до 2020 року, підрядники все ще продовжували ремонт, не дотримуючись встановлених термінів. Олександр Кубраков особисто приїхав, щоб оглянути реконструкцію, і висловився досить різко:

    «Ми робимо все можливе, щоб підрядна організація в рамках спільного проекту зі Світовим банком могла завершити свою роботу вчасно. Але ми бачимо, що темпи роботи далекі від бажаних. Вважаю, що це питання репутації. По тому, як працює ця компанія, спостерігаємо ми всі. На кону, я думаю, стоїть репутація не тільки їх, а й інших китайських компаній. Коли нам скажуть, що китайські компанії готові зайти на ринок, то ми, всі жителі України, будемо складати свою думку залежно від того, як буде реалізований цей проект. Тому, я вважаю, що тут на кону стоїть не тільки їхня репутація, а й репутація інших китайських компаній. Думаю, вони це відчувають і розуміють».

    Загрози підряднику відразу обговорювалися у соціальних мережах, де Юрій Голік репостив з коментарем на кшталт «дивіться, які міжнародні компанії погані, а ви скаржитеся, що ми їх на ринок не допускаємо».

    Після звільнення з посади радника прем’єр-міністра Гончарука та голови Укравтодору, Юрій Голік наразі не займав жодної офіційної посади, проте вже активно висловлювався з питань дорожнього будівництва не тільки у Фейсбуці.

    Натомість, весною 2020 року Служба автомобільних доріг в Дніпропетровській області оголосила тендер майже на 2 мільярди гривень для ремонту 75 кілометрів дороги М-04. Укравтодор вкотре включив до тендерної документації свій «фільтр» від небажаних учасників тендеру, що пропускає лише кілька компаній, що входять до Національної Асоціації дорожників України.

    В квітні корпорація «Синогидро Корпорейшн Лімітед», входячи до рейтингу найбільших будівельних корпорацій Китаю, успішно оскаржила ці критерії в Антимонопольному комітеті, стверджуючи, що має міжнародний багаторічний успішний досвід у будівництві автомобільних доріг, але виконані контракти не вписувались у тимчасові рамки, передбачені документацією. Тендерна колегія АМКУ зобов’язала Дніпропетровську САД очистити тендерну документацію від дискримінаційних заточок.

    Тож провокація Юрія Голіка з метою привести до реконструкції дороги “потрібних людей” провалилася.

    Паралельно на початку квітня 2020 року радник прем’єр-міністра України, координатор Національної програми розвитку інфраструктури “Велике будівництво” Юрій Голік повідомив, що будівництво траси Н-31 Дніпро-Решетилівка буде завершено у 2020 році. На будівельні роботи у тому ж році було спрямовано 10,6 мільярдів гривень.

    Будівництво траси Н-31, що тривало вже кілька років, Юрій Голік охарактеризував як наймасштабніший проект у сфері дорожнього будівництва в Україні. Він зазначив, що роботи почалися з нуля на полях та болотах. Окрім цього журналісти дізналися, що за можливість працювати над таким проектом розгорнулися справжні баталії.

    “Після завершення будівництва дорога має з’єднати міста Маріуполь, Дніпро, Київ та Львів. Спочатку планувалося, що траса буде будуватися протягом 3-4 років. Президент Володимир Зеленський поставив завдання повністю завершити будівництво вже у 2020 році. Його доручення буде виконано”, — обіцяв Юрій Голік.

    Тоді дорогу почали будувати ударними темпами. Роботи на території Дніпропетровської області велися цілодобово.

    За словами начальника служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області Дмитра Чумаченка, робочі на той час завершували укладання третього шару асфальтобетону, наносили розмітку, проводили озеленення узбіч. Після цього по новій трасі вже можна було запускати транспорт.

    “Участок дороги буде введено в експлуатацію частинами. Найближчим часом відкриємо перші 11 кілометрів у Петриківці. Далі будуть відкриті решта участків”, — розповів Дмитро Чумаченко.

    Будівництво нової траси розпочалося у 2017 році. Спочатку як дорога регіонального значення Р-52, а потім як дорога національного значення Н-31. Тендери на будівництво дороги Р-52, а згодом дороги Н-31, яка проходить через регіон, проводила служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області.

    Перший тендер був проведений у червні 2017 року. Виграла його одеська компанія “Автомагістраль-Юг”, пов’язана з оточенням мера Одеси Геннадія Труханова.

    Згідно з договором, “Автомагістраль-Юг” мала побудувати 1 940 метрів дороги.

    За свої послуги компанія запросила 148 162 500 гривень. Відповідно, один метр дороги обійшовся державному бюджету у 76 372 гривні.

    У жовтні 2017 року Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області провела ще один тендер на будівництво 1 900 метрів дороги Р-52.

    Переможцем знову стало ТОВ “Автомагістраль-Юг”. Цінова пропозиція компанії склала 166 895 100 гривень. Таким чином, один метр будівництва дороги обійшовся у 87 839 гривень.

    Через кілька тижнів Служба автомобільних доріг оголосила тендер на будівництво траси державного значення Н-31. Загалом, згідно з технічним завданням, необхідно було побудувати 7 560 метрів дороги.

    Тендер провели лише через рік — 3 жовтня 2018 року. З ціновою пропозицією 427 995 000 торги виграв новий підрядник — ТОВ “Онур конструкціон інтернешнл”. Вартість одного метра будівництва дороги виявилася у цієї компанії нижчою цін “Автомагістраль-Юг” у 2017 році. Вона склала 56 613 гривень за метр будівництва дороги.

    Співзасновниками “Онур Конструкціон Інтернешнл” виступили Онур і Ісхан Четинджевиз з Туреччини, а також львів’янин Олег Фаріон. Компанія зареєстрована у Києві.

    За повідомленнями ЗМІ, “Онур Конструкціон Інтернешнл” входить у сферу впливу колишнього народного депутата і першого заступника голови фракції БПП Ігоря Кононенка.

    У листопаді 2018 року Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області провела тендер на будівництво 1 000 метрів дороги Н-31.

    Торги виграла компанія “Автомагістраль-Юг”, чия цінова пропозиція виявилася найвигіднішою і склала 220 000 000 гривень. Ціна одного метра дороги склала аж 220 000 гривень.

    На минулий рік Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області також провела низку тендерів на продовження будівництва траси Н-31. Один з них відбувся 20 травня. Згідно з тендерним завданням переможець торгів повинен був побудувати 2 055 метрів дороги.

    Тендер виграла вже знайома нам компанія “Автомагістраль-Юг”, запросивши за свої послуги 280 999 000 гривень. Таким чином ціна одного метра дороги склала 136 739 гривень.

    29 травня Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області провела ще один тендер на будівництво 3 500 метрів дороги Н-31.

    І його знову виграла “Автомагістраль-Юг”, чия цінова пропозиція склала 508 999 999 гривень. Таким чином метр побудованої дороги обійшовся у 145 428 гривень.

    Через три місяці, у серпні, був проведений тендер на будівництво 1 500 метрів дороги Н-31.

    З ціновою пропозицією 275 999 999 гривень його виграло ТОВ “Автомагістраль-Юг”. За будівництво одного метра траси компанія отримала 183 999 гривень.

    “Автомагістраль-Юг” продовжила вигравати тендери на будівництво траси Н-31 і в поточному році. Так у квітні компанії дістався ще один підряд від Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області.

    “Автомагістраль-Юг” мала побудувати 2 200 метрів дороги за 361 999 998 гривень.

    А це означає, що метр будівництва траси коштує 164 545 гривень.

    Кілька днів тому Служба автомобільних доріг провела ще один тендер на будівництво дороги Н-31. Найвигідніша цінова пропозиція виявилася у ТОВ “Автомагістраль-Юг”. Вона склала 623 999 999 гривень. За ці гроші компанія має побудувати 3 100 метрів траси. А це означає, що один метр дороги обійдеться у 201 290 гривень.

    21 квітня замовник будівельних робіт оголосив про намір укласти договір зі своїм фаворитом “Автомагістраль-Юг”. З великою долею ймовірності саме ця компанія продовжить будівництво дороги та завершить його.

    Звичайно, на вартість будівництва дороги впливає багато факторів. Це і перелік видів робіт, які необхідно виконати підряднику, і складність цих робіт, і зростання курсу долара, що відбивається на ціні будівельних матеріалів, палива та ГСМ. Найімовірніше, цим і пояснюється те, чому вартість будівництва одного метра траси Н-31 коливається від 56 613 гривень до 220 000 гривень. Але з огляду на те, що минулого року “будівництвом століття” зацікавилися співробітники правоохоронних органів, допускаємо, що на вартість, в тому числі, вплинула і корупційна складова, без якої, на жаль, не обходиться жодне будівництво.

    У листопаді 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено провадження № 42019040000000710 за частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

    Згідно з визначенням Жовтневого районного суду від 21.11.2019 року, в рамках якого прокурори ходатайствували про накладення арешту на грошові кошти Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, правоохоронці запідозрили співробітників даної Служби та посадових осіб ТОВ “Автомагістраль-Юг” у злочинному змові. Мета змови — привласнення бюджетних коштів під час здійснення будівництва доріг.

    На думку співробітників правоохоронних органів, учасники змови створили схему, яка дозволила завищити вартість дорожньо-будівельних робіт. Крім представників Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області та ТОВ “Автомагістраль-Юг”, учасниками цієї протиправної схеми також були представники Державної фіскальної служби та Державного агентства автомобільних доріг України “Укравтодор”.

    “Але ж до чого тут Юрій Голік?” – запитаєте ви. В кінці травня 2021 року журналісти розкрили причетність куратора “Великого бідвництва” та його звязки з аміністрацією президента.

    Впродовж перших п’яти місяців 2021 року фірма «Автомагістраль-Юг», пов’язана із заступником голови ОП Кирилом Тимошенком, підписала документи на виконання дев’яти тендерів по ремонту доріг у Харківській області на загальну суму майже 5 млрд гривень. Для порівняння, у попередні чотири роки, з 2017 по 2020 рік, ця ж компанія зібрала контрактів на суму 5-6 млрд гривень, згідно з системою закупівель «Прозорро». Всього ж по Україні, «Автомагістраль-Юг» виграла тендери на суму майже 29 млрд гривень.

    Цей різкий злет у тендерних перемогах на Харківщині збігся з призначенням Айни Тимчук на посаду голови Харківської облдержадміністрації наприкінці листопада 2020 року. Тимчук, родом з Дніпра, як і Тимошенко, має довгий досвід роботи на керівних посадах у місцевій владі цього міста.

    Фірма «Автомагістраль-Юг», формально зареєстрована в Одесі, має філію в Дніпрі, згідно з Єдиним госреєстром юридичних осіб, яка носить назву «Дніпропетровське будівельне управління». Це, разом із іншими факторами, вказує на тісний зв’язок фірми із регіоном.

    Однак, серед ключових фігур, що сприяли успіхам компанії, особливе місце займає Юрій Голік. Він відігравав вирішальну роль у стратегії розширення присутності фірми на державних тендерах в Україні. Юрій Голік, який працював незмінним советником у Дніпропетровській ОГА, мав значний досвід у організації тендерів через систему «ProZorro». Незважаючи на формальне положення внештатного радника, що не зобов’язує подавати е-декларації, Голік залишався малодоступним для звинувачень у корупції.

    Коли Кирило Тимошенко став заступником голови Офісу Президента, Голік отримав посаду радника з питань «Великого будівництва» і продовжив курувати будівництво та ремонт інфраструктурних об’єктів, де й далі не займав формальних штатних позицій. Під його впливом «Автомагістраль-Юг» змогла отримати перевагу у тендерних процедурах, вигравши найбільш вигідні договори.

    Завдяки такому впливовому захисту і стратегічному позиціонуванню в системі держзакупівель, Юрій Голік не лише сприяв успіху «Автомагістралі-Юг» на тендерних аренах, але й підтримував її відносну недоторканність від правових переслідувань, навіть незважаючи на численні скандали та обвинувачення в корупції.

    Також Юрій Голік приховував свої доходи від податкової служби та НАЗК контролюючи низьку підприємств.

    Однією з таких компаній була дорожньо-будівельна компанія «Буд Інвест Інжиніринг», створена у 2015 році у місті Дніпро зі статутним капіталом трохи більше одного мільйона гривень. Компанія здобула перемогу в 334 державних закупівлях на загальну суму 22,28 млрд гривень. Офіційним директором компанії був Дмитро Литнарович, а бенефіціарними власниками значились Яна Хланта, Павло Чухно і сам Дмитро Литнарович.

    У період з 2015 по 2019 рік Голік обіймав посаду нештатного радника голови обласної державної адміністрації, де відповідав за формування інфраструктурної та бюджетної політики, кадровий аудит, впровадження проектного менеджменту, а також систем ProZorro та iGov. Ймовірно, завдяки його зусиллям «Буд Інвест Інжиніринг» уклала договори на суму 13,02 млрд гривень із Службою автомобільних доріг Дніпропетровської області та на суму 8,87 млрд гривень із Департаментом житлово-комунального господарства і будівництва Дніпропетровської ОГА.

    Згідно з реєстром юридичних осіб, Юрій Голік був бенефіціарним власником ТОВ «Сучасні медіа технології» зі статутним капіталом 54,4 млн гривень. Він також володів рекламним агентством ТОВ «Безкоштовка прінт», зареєстрованим у Дніпрі, частиною компанії ТОВ «Креативна країна» та частиною ІТ-компанії «КШ сервіси» разом з Іллею Кенигштейном.

    Голік також активно займався видавничою діяльністю. 2021 року вийшли з друку серія книг «Велика земля» — «Велике будівництво 2020» та «Велике будівництво 2020. Обличчя». За два роки до цього він випустив книгу «Не для слабаків безкінечність» про свою роботу в «команді Резниченка», однак публічно не оголошував про отриманий гонорар. Варто зазначити, що використання видавництва книг як засобу «відмивання» доходів є популярною схемою серед чиновників та політиків.

    А вже 2023 року правоохоронцями було викрито неназване приватне підприємство, яке у період між 2018 та 2020 роками, працювало на Юрія Голіка, тоді вже обтяженого кримінальними провадженнями і втеклого до ЄС, виконувало ремонтні роботи на ділянках автомобільних доріг у Київській та Житомирській областях за умовами контрактів, укладених зі Службами автомобільних доріг. За даними слідства, вартість ремонтних робіт, які не можна було прийняти до експлуатації, сягнула понад 121 млн гривень, які були неправомірно отримані з бюджету.

    Літом 2020 року Юрій Голік був офіційно відсторонений від проєкту «Велике будівництво», і замість нього на посаду радника прем’єра був призначений Тарас Сиротинський. Хоча, враховуючи усю картину з сьогоднення – очевидно, що зняття Голіка з посади було піар-ходом, і в наступні роки Юрій продовжував збагачувати себе та своїх покровителів у владі на Великому Будівництві.

    На той час у Укравтодорі керував Олександр Кубраков. Він не приховував, що створює таку модель ринку ремонту доріг, де мільярди освоюють лише обрані компанії. На запитання про те, як стати підрядником Укравтодору, Кубраков відповідав риторично: «Немає картелю?» Зрозуміло, кому легше сказати ні – картелю чи звичайним учасникам ринку?

    Чинна модель передбачала розіграш мільярдних тендерів у вузькому колі лідерів картелю «Автомагістраль-Юг», «Онур» та «Ростдорстрой», а також лідерство місцевих компаній у декількох регіонах. Решта отримували лише ситуативні частки і субпідрядні залишки.

    Фактично реальні торги переносилися з державних процедур Укравтодору на приватні суперечки генпідрядників, які вибирали субпідрядників за власними правилами. Таким чином, маржа, яку «Укравтодор» закладав у очікувану вартість державних торгів, ділилася не за правилами системи «Прозорро», а на приватній території.

    Ідеологом цієї схеми був Юрій Голік. Голік та Резниченко були давніми соратниками. Вони зустрілися ще у двотисячних, коли Резниченко був віце-президентом медіахолдингу УМХ Ложкіна, а Юрій Голік керував рекламним напрямком холдингу в Луганській області, після чого перейшов у головний офіс.

    Але і непублічному збагаченню Голіка прийшов кінець. 3 травня 2023 року Юрій Голік, куратор проекту «Велике будівництво», був затриманий оперативниками НАБУ на Столичному шосе у Києві, коли їхав з дому. Про це повідомив колишній народний депутат Ігор Мосійчук.

    У рамках справи про розкрадання коштів керівництвом Дніпропетровської ОВВ на чолі з Валентином Резниченком, Голіку було вручено підозру за ч. 2 ст. 28, 368-5, ч. 3 ст. 209 КК (незаконне збагачення в складі організованої групи з подальшою легалізацією коштів), його мобільний телефон було вилучено, і йому наказано з’явитися до слідчого.

    В справі, розслідування якої досі триває також фігурує колишній заступник голови офісу президента Кирил Тимошенко.

    Це розслідування стосується того, як приватна компанія отримала 1,5 мільярда гривень на ремонт доріг у Дніпропетровській області, встановивши таким чином рекорд за фінансуванням відновлення доріг по всій Україні. Підприємство асоціюють з близькою подругою колишнього голови ОВА Валентина Резниченка.

    Як було повідомлено, за результатами виїзного засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, було відкрито низку кримінальних проваджень через зловживання з боку керівництва Дніпропетровської обласної адміністрації.

    Усі кримінальні провадження були зареєстровані 10 лютого 2023, наступного дня після засідання ВСК. Відомості до реєстру внесені слідчими Головного управління Нацполіції у Дніпропетровській області, яке з 2020 року очолює Анатолій Щадило. Він керував місцевою поліцією весь час, поки головою обласної адміністрації був Валентин Резниченко, якого парламентарії також підозрюють у участі в крадіжках.

    Кримінальне провадження 12023040000000141 було відкрито за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Дніпропетровської області, які отримали як гуманітарну допомогу 11,5 тис. ноутбуків і подальше розпорядження ними на власний розсуд (ч. 2 ст. 364 КК України).

    В той же час журналістам стало відомо, що Юрій Голік мав готовий план відходу. Начальнику Дніпропетровської обласної військової адміністрації Володимир Орлов видав розпорядження від 20 квітня поточного року під номером 139/0/527-23 «Про виїзд за межі України водіїв», яке дозволяло водіям, що здійснюють перевезення гуманітарного вантажу, залишити країну.

    Але ось саме «Додаток» до цього розпорядження:

    Після скандалу, спровокованого цим розпорядженням, очікувалися жалюгідні пояснення від в.о. військового адміністратора Владимира Орлова та показ були розгорнуті звіти про «волонтерську допомогу» від Голіка.

    Вже 2024 року у справі Резниченка-Голіка експертиза виявила 300 мільйонів гривень збитків. Ще 1,2 мільярда гривень було класифіковано як нецільове використання бюджетних коштів у рамках “Великого будівництва”.

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) продовжували розслідування кримінального провадження за тендерами на ремонт доріг у Дніпропетровській області, які виграла компанія “Стройинвест інжиніринг”, пов’язана з колишнім головою ОВА Валентином Резниченком та його незмінним консультантом з ОПУ Юрієм Голіком.

    Основним завданням у справі було доведення того, що державі завдано збитків. Це вдалося зробити, незважаючи на опір Державної аудиторської служби, яка контролюється міністром фінансів Сергієм Марченком.

    Міністр так і не дав дозволу керівнику Держаудитслужбі підписати офіційний висновок аудиту по справі “Стройинвест інжиніринг” для НАБУ. Однак серед співробітників служби знайшлися чесні працівники, які допомогли Бюро, – пише Інна Ведернікова у статті “У пошуках “крота”. Чим може закінчитися криза між НАБУ та САП”.

    Протягом року двічі проводилися обшуки у будинку Голіка, під час другого у нього вилучили телефон.

    На минулому тижні стало відомо про витоки інформації з НАБУ в рамках справи Резниченко-Голіка, підтвердження яких було знайдено у телефоні Голіка.

    Так, у процесі пошуків детективи знайшли переписку трьох осіб. Вже ідентифіковано особу №1 – це детектив НАБУ. Особистість №2 – Георгій Біркадзе. З особою №3 складніше, але можливо, йдеться про першого заступника директора НАБУ Гізо Углаву.

    27 червня 2024 ЗМІ переповнювались новинами про затримання колишнього куратора проекту “Велике будівництво” та проведення обшуків у Кирила Тимошенка в рамках справи про витоки з НАБУ. Того ж вечора Кирило Тимошенко через свій Telegram-канал заявив: «Сенсація скасовується! Підтверджую проведення обшуку у мене за справою, до якої я не маю жодного стосунку. Всі вимоги правоохоронців мною виконано, особисто до мене претензій немає».

    Фамілія колишнього заступника керівника Офісу президента, а нині радника міністра оборони, фігурує у гучному кримінальному розслідуванні Національного антикорупційного бюро, пов’язаному з витоком внутрішніх документів про перевірку використання бюджетних коштів на президентський проект “Велике будівництво”.

    Кирило Тимошенко з червня 2020 року очолював Координаційну раду з реалізації програми “Велике будівництво”. Цей консультативно-консультативний орган при президенті Володимирі Зеленському включав трьох міністрів (інфраструктури, розвитку громад та територій і охорони здоров’я) та голову “Укравтодору”. За даними ЗМІ, до початку масштабного військового нападу Росії на Україну на ремонт доріг в рамках “Великого будівництва” було направлено понад 200 млрд грн.

    У січні 2023 року, на тлі скандалу з можливою розтратою коштів на дорожнє будівництво в Дніпропетровській області, Кирило Тимошенко залишив свою посаду в Офісі президента. Через кілька місяців, у вересні, він виграв суд проти Національного агентства з питань запобігання корупції, яке підозрювало його в корупції. З березня 2024 року Тимошенко став радником міністра оборони Рустема Умерова.

    НАБУ, яке провело обшуки у Кирила Тимошенка, особливу увагу приділило документації, пов’язаній з “Великим будівництвом”, проектом, який досліджував і курував Юрій Голік.

    За результатами обшуку в Тимошенка виявлені докази, що можуть підтвердити його зв’язок з Голіком. Серед вилучених документів та електронних записів були дані про можливі зустрічі Тимошенка з Голіком та іншими ключовими фігурами. Високий Антикорупційний Суд арештував техніку Тимошенка, включаючи MacBook та два iPhone 15, які могли містити корисну для слідства інформацію.

    Одночасно з Тимошенком, обшуки проходили і у Юрія Голіка. У результаті було арештовано його мобільні телефони та ноутбук, що зберігали дані про дорожнє будівництво та потенційні зловживання. Матеріали, виявлені під час обшуків, підтвердили знання Голіка про хід кримінальних справ, що спричинило появу нового кримінального провадження, пов’язаного з витоками інформації з НАБУ.

    13 червня 2024 стало відомо, що будучи підозрюваним у справі САП та НАБУ Консультант Офісу Президента У Юрій Голік залишив територію України через систему “Шлях” із довідкою про інвалідність, тепер він перебуває в Австрії. Цю інформацію підтвердили джерела ZN.UA у Державній прикордонній службі України.

    Вже під час написання цього матеріалу стало відомо, що Голік повернувся до України, на своїй сторінці у Фейсбук він публікує пости, як займається волонтерською діяльністю та спортом попри свою “інвалідність”.

    Дуже цікавить його безтурботність в цій ситуації. Як після переховування від слідства за кордоном Юрій Голік спокійно веде свої соцмережі ніби нічого не сталося? Можливо ті хто зливав йому хід слідства у НАБУ міг і “порішати” за зупинку слідства? Можливо і так, враховуючи прибутки та зв’язки Голіка, що він отримав на “Великому будівництві” та реконструкції інфраструктури вже під час війни.

  • Перший заступник директора Углава залишає бюро через скандал

    Перший заступник директора Углава залишає бюро через скандал

    У Національному антикорупційному бюро України відбулися суттєві зміни: Семен Кривонос, директор НАБУ, звільнив Гізо Углаву з посади першого заступника. Це рішення стало наслідком скандалу, пов’язаного з розголошенням конфіденційних даних та публічними критичними заявами Углави на адресу бюро.

    Гізо Углава став ключовою фігурою скандалу про ймовірне розголошення даних досудового розслідування представниками бюро. Через це директор НАБУ Семен Кривонос відсторонив його від виконання обов’язків і призначив низку службових розслідувань.

    За результатами службового розслідування Кривонос прийняв рішення про звільнення Углави з посади. Як повідомили в НАБУ, Углава вчинив “низку дій та висловлювань негативного характеру, спрямованих на персональну та професійну дискредитацію працівника бюро, який подав службову записку про можливі факти витоку інформації”.

    “Зазначені дії (тиск Углави на викривача – ред.) сформували у працівників НАБУ розуміння можливості настання негативних наслідків за викривальну діяльність, що є неприпустимим порушенням найвищих стандартів етики та доброчесності, якими мають керуватись в свої роботі працівники та вище керівництво НАБУ”, – наголосили у бюро.

    Водночас сам Углава заявив, що буде звертатися до суду, щоб довести свою правоту.

    “Сьогодні я, Гізо Углава, перший заступник директора НАБУ, здаю своє посвідчення та жетон №001, і завершую свою службу на цій важливій посаді”, – вказав Углава.

    Він нагадав, що 9 років пропрацював в НАБУ, тобто з моменту створення цього антикорупційного органу.

    “Я керував ключовими операціями та розслідуваннями, які призвели до розкриття великих корупційних схем. Ми разом із командою впровадили сучасні методи розслідування і зміцнили міжнародне співробітництво, що дало змогу НАБУ стати визнаним і ефективним органом… Попереду нові виклики, але мої принципи та переконання залишаються незмінними, тож боротьбу за справедливість не закінчено”, – заявив Углава.

    Варто зазначити, що після того, як Углава сам опинився по той бік слідства, він визнав, що бюро опинилося під загрозою втрати незалежності, а детективи перебувають під політичним тиском, що суттєво знижує ефективність боротьби з корупцією. Зокрема, під тиском активістів та голови антикорупційного комітету ВР Анастасії Радіної.

    Він також скаржився на упередженість і заангажованість детективів НАБУ, і заявив, що висновки у справі проти нього щодо зливів інформації з бюро зроблені вже давно “без суду і слідства”.

    Окрім того, Углава подав заяву в Національне агентство з запобігання корупції про можливе порушення антикорупційного законодавства керівником бюро Семеном Кривоносом і став викривачем. За його словами, НАЗК розпочало моніторинг та контроль щодо можливого порушення директором НАБУ антикорупційного законодавства.

    Звільнення Гізо Углави, який відкрито заявив про політичний тиск і заангажованість детективів, безсумнівно, матиме серйозні наслідки для роботи НАБУ. Це звільнення може створити серйозний внутрішній конфлікт і розкол серед працівників НАБУ. Адже звинувачення Углави в бік керівництва бюро та звинувачення у витоку інформації свідчать про можливі внутрішні розбіжності, які впливають на цілісність команди.

    Така ситуація безсумнівно впливає на довіру суспільства до роботи антикорупційних органів, яка і без того надзвичайно низька.

    До того ж, Углава вже заявив про свій намір звертатися до суду, що може призвести до подальшого загострення конфлікту і викликати нові хвилі критики на адресу НАБУ. Зрештою, цей конфлікт може призвести до змін у підходах до розслідувань всередині бюро, а якщо звинувачення Углави виявляться правдивими, це може підштовхнути й до зміни керівництва НАБУ.

    Заяви про необ’єктивність та політичну заангажованість НАБУ неодноразово вже звучали, однак антикорупціонери на них не звертали увагу.

    Наочним прикладом є справи антикорупціонерів проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Він неодноразово заявляв про те, що детективи однобоко ставилися до справи проти нього через політичну заангажованість. Обидві справи проти нього розвалилися у судах, однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

    Існує також занепокоєння щодо порушень презумпції невинуватості з боку НАБУ, як у справах проти Миколи Сольського та нардепа  Сергія Кузьміних.

    Харківська правозахисна група також критикувала НАБУ за заяви, що порушують презумпцію невинуватості. Справжньою причиною переслідування Сольського там вважають реформування ринку землі в Україні.

  • Гізо Углава подав заяву на директора НАБУ до НАЗК

    Гізо Углава подав заяву на директора НАБУ до НАЗК

    Конфлікт в антикорупційній сфері в Україні набирає нових обертів. Гізо Углава, глава антикорупційної організації, подав офіційну заяву до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо можливих порушень антикорупційного законодавства з боку Семена Кривоноса, директора Національного антикорупційного бюро України.

    Перший заступник директора НАБУ Гізо Углава подав заяву в Національне агентство з запобігання корупції про можливе порушення антикорупційного законодавства керівником бюро Семеном Кривоносом і став викривачем. Про це він повідомив на своїй фб-сторінці.

    “Заяву про наявність у директора НАБУ реального конфлікту інтересів щодо мене я подавав до Дисциплінарної комісії, УВК та на імʼя самого Директора. Але її проігнорували всі вище перераховані. Тоді ж аналогічну заяву було подано до профільного органу – НАЗК”, – зазначив Углава.

    За його словами, НАЗК розпочало моніторинг та контроль щодо можливого порушення директором НАБУ антикорупційного законодавства.

    Він наголосив, що Кривонос тисне на нього з вимогами звільнитися, ухвалює рішення під зовнішнім впливом, а не на основі закону, а також вчиняє дії, що підривають верховенство права задля досягнення приватного інтересу.

    “У звʼязку з наведеним, відповідно до закону, мені присвоєно статус викривача. Важливо підкреслити, у рамках службових розслідувань директор НАБУ вже вчинив протиправні дії в умовах наявного конфлікту інтересів. НАЗК необхідно ще перевірити ці обставини для забезпечення довіри до антикорупційної системи України”, – вказав Углава.

    Це вже не перша заява першого заступника директора НАБУ Гізо Углави про зовнішній вплив на антикорупціонерів та необ’єктивність їх розслідувань. Раніше Углава заявив, що бюро опинилося під загрозою втрати незалежності, а детективи перебувають під політичним тиском, що суттєво знижує ефективність боротьби з корупцією. Зокрема, під тиском активістів та голови антикорупційного комітету ВР Анастасії Радіної.

    Він також скаржився на упередженість і заангажованість детективів НАБУ, і заявив, що висновки у справі проти нього щодо зливів інформації з бюро зроблені вже давно “без суду і слідства”.

    Заяви про необ’єктивність та політичну заангажованість НАБУ неодноразово вже звучали, однак антикорупціонери на них не звертали увагу.

    Наочним прикладом є справи антикорупціонерів проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Він неодноразово заявляв про те, що детективи однобоко ставилися до справи проти нього через політичну заангажованість. Обидві справи проти нього розвалилися у судах, однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

    Існує також занепокоєння щодо порушень презумпції невинуватості з боку НАБУ, як у справах проти Миколи Сольського та нардепа  Сергія Кузьміних.

    Харківська правозахисна група також критикувала НАБУ за заяви, що порушують презумпцію невинуватості. Справжньою причиною переслідування Сольського там вважають реформування ринку землі в Україні.

  • Гізо Углава звинуватив директора НАБУ в порушенні антикорупційного законодавства

    Гізо Углава звинуватив директора НАБУ в порушенні антикорупційного законодавства

    Перший заступник директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Гізо Углава повідомив про серйозні звинувачення на адресу свого керівника, директора НАБУ Семена Кривоноса. Углава подав заяву до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) про можливе порушення антикорупційного законодавства з боку Кривоноса і отримав статус викривача.

    Звинувачення 

    Гізо Углава стверджує, що подав до НАЗК заяву про конфлікт інтересів, який нібито існує між ним і директором НАБУ. Він зазначив, що попередні спроби звернення до Дисциплінарної комісії та інших органів були проігноровані. У заяві до НАЗК Углава вказав на такі порушення:

    • Особистий тиск з вимогою звільнитися.
    • Вчинення дій, які підривають верховенство права задля досягнення приватного інтересу.
    • Прийняття рішень не на основі закону, а під тиском.

    Згідно з його словами, ці обставини стали підставою для надання йому статусу викривача.

    Углава зазначив, що у зв’язку з розпочатим моніторингом та статусом викривача, директор НАБУ не має законних повноважень для прийняття рішення щодо дисциплінарних стягнень стосовно нього. Він також підкреслив, що директор НАБУ повинен вжити відповідних правових заходів у цьому випадку.

    Обшуки та розслідування

    Цей конфлікт розгорівся на фоні нещодавніх подій, коли Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) спільно з Національною поліцією провела обшуки в НАБУ. Прокурори САП згодом уточнили, що обшуки були проведені не в приміщеннях НАБУ, а за місцем проживання детектива НАБУ, одного з підрозділів, у справі про розголошення даних досудового розслідування.

    На фоні цих подій Національне антикорупційне бюро розпочало досудове розслідування щодо можливого витоку інформації, а директор НАБУ Семен Кривонос підтвердив затвердження висновку службового розслідування щодо можливого тиску на викривачів корупції.

  • Гізо Углава подав позов проти «Центру протидії корупції»

    Гізо Углава подав позов проти «Центру протидії корупції»

    Заступник глави Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Гізо Углава взяв рішучий крок у відповідь на обвинувачення, що були висунуті проти нього з боку «Центру протидії корупції» та його керівника Віталія Шабуніна.

    Углава, висловивши своє незадоволення у Facebook, заявив про подання позову про захист честі та гідності через розпалену конфронтацію.

    Шабунін, нагадаємо, стверджував, що Углава злив інформацію про розслідування, і вимагає відставки. Було розпочато досудове розслідування. Углава звинувачення заперечує, а нещодавно пройшов поліграф.

    «Останні кілька місяців спостерігаю дуже агресивну кампанію особисто проти мене та установи. Ця медійна кампанія ведеться за чітким планом і, на мою думку, ретельно координується деякими представниками громадських організацій, які, на жаль, часто вдаються до маніпуляцій. Автори цих атак, схоже, до кінця не усвідомлюють усю абсурдність власної поведінки, а також наслідки, якими може все закінчитися. Боротьба за вплив і владу не повинні ставити під загрозу долю НАБУ», – заявляє Углава.

    Раніше глава НАБУ Кривонос також звинуватив Шабуніна в тиску.

  • Гізо Углава надав розслідуванню “свій” тест на поліграфі

    Гізо Углава надав розслідуванню “свій” тест на поліграфі

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) опинилося в центрі скандалу після того, як перший заступник директора Гізо Углава пройшов тест на поліграф за межами бюро, інформується у ЗМІ. Цей крок викликав обурення і сумніви щодо об’єктивності результатів, оскільки у НАБУ було запропоновано пройти поліграф власними силами.

    Гізо Углаву запрошували пройти поліграф в бюро, однак він вирішив пройти його в іншому місці. Про це повідомив директор антикорупційного бюро Семен Кривонос на виїзному засіданні комітету ВР з питань антикорупційної політики.

    Углава фігурує в одному зі службових розслідувань щодо ймовірного витоку інформації з НАБУ. Директор бюро відсторонив його від виконання обов’язків на час досудового розслідування.

    На засіданні комітету Кривонос повідомив, що через ймовірний злив інформації проводять кілька службових розслідувань і одне з них незабаром завершиться.

    Поки що Углава не проходив поліграф в НАБУ, але пройшов його поза бюро. Його результати він опублікував на своїй фб-сторінці. За результатами цього поліграфічного дослідження Углава нібито не причетний до зливів з НАБУ.

    Детективи НАБУ не вперше маніпулюють експертизами, тож і ситуація з Углавою – не виключення. Наприклад, експертизи у справах “Ротердам+” та ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Як заявляла адвокат Ірина Одинець, НАБУ програло у суді, бо протягом розслідування детективи у вказаних справах “малювали” судові експертизи у дружніх приватних конторах, а потім ними маніпулювали. Сам Володимир Омелян також зазначав, що детективи залучали “сумнівних експертів” під час розслідування справи проти нього.

    До того ж нещодавно НАБУ намагалося злити експертизу по справі проти ексміністра агрополітики Миколи Сольського, яку самі ж і замовили і яка, вочевидь, мала свідчити про невинуватість Сольського.

  • Главу НАБУ закликають провести розслідування щодо витоку інформації з бюро, про який повідомили журналісти

    Главу НАБУ закликають провести розслідування щодо витоку інформації з бюро, про який повідомили журналісти

    Директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Семена Кривоноса закликають провести службове розслідування за повідомленнями про можливий витік інформації агентства його працівниками. З таким закликом звернувся голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

    «Триває другий місяць від повідомлення детектива НАБУ про злив матеріалів слідства. Проте Кривонос досі не розпочав службового розслідування щодо оприлюднених журналістами фактів (і не лише щодо них)», — написав Шабунін.

    Журналісти-розслідувачі Bihus.Info повідомили, що конфіденційну інформацію щодо роботи НАБУ — внутрішні документи бюро, ухвали, скриншоти листувань тощо — «зливали» фігуранти розслідувань самого НАБУ.

    Докази цьому знайшли у вилучених слідством телефонах бізнесмена Юрія Голика, який називав себе «ідеологом “великого будівництва”». За даними Bihus.Info, інформація до Голика надходила через його соратника Георгія Біркадзе, колишнього голову Броварської РДА, якого зараз називають радником Офісу президента. Причетним також називають детектива НАБУ Валерія Полюгу.

    Журналісти також стверджують, що знахідки та інформація зі «зливів» вказують на ймовірну причетність до витоків керівництва НАБУ, зокрема першого заступника директора НАБУ Гізо Углави.

    Наприкінці травня стало відомо, що Управління внутрішнього контролю НАБУ розслідує можливий витік інформації за статтями 364 та 387 Кримінального кодексу України та навіть провело обшуки вдома у детектива НАБУ, але не в приміщеннях агентства. Провадження розпочали після службової записки викривача-співробітника НАБУ. На час розслідування директор НАБУ усунув Углаву від обов’язків, за його ж заявою про можливий конфлікт інтересів.

    Американське видання NBC News повідомило, що питання боротьби з корупцією викликало напруженість у відносинах між Києвом та Вашингтоном, а останні події у НАБУ стали прикладом постійної необхідності реформ.

    Шабунін заявив, що після розслідування Bihus.Info у Telegram-каналах почалася «активна кампанія з порятунку Углави». «Йде другий місяць кризи довіри до керівництва НАБУ. Стає все більше схоже, що проблема не так в Углаві, як у Кривоносі», — зазначив Шабунін.

  • Голобуцький розкрив справжню мету кампанії проти заступника директора Углави

    Голобуцький розкрив справжню мету кампанії проти заступника директора Углави

    Інформаційна кампанія проти Гізо Углави, першого заступника голови Національного антикорупційного бюро (НАБУ), має на меті “перезавантаження” Бюро, сприятливе для ініціаторів медійних атак. Про це стверджує політичний експерт Олексій Голобуцький у своєму пості на Facebook.

    “Завдяки потоку статей, які приписують Углаві витік інформації з НАБУ, вже створена думка, що він винен. Ця думка досить майстерно нав’язана громадськості. Це перший напад на Углаву за 10 років його роботи в НАБУ, під час якої він не потрапив у жоден скандал”, — зауважує Голобуцький.

    Експерт вважає, що можливі замовники цієї кампанії можуть бути різні, включаючи Офіс президента. Проте він не виключає інших варіантів, оскільки серед фігурантів розслідувань НАБУ знаходяться багато осіб із грошима, впливом та зв’язками. Голобуцький також підкреслює, що наразі в НАБУ проводиться аудит за участю американських аудиторів, результати якого будуть готові у вересні.

    “Такі події, як медійні атаки на Углаву, можуть вплинути на роботу аудиторів та зробити їх більш обережними. Це може призвести до “перезавантаження” роботи НАБУ, що і є метою замовників цієї кампанії”, — заключає експерт.