Позначка: Голосіївський район

  • Євгеній Жуков подав у відставку після теракту в Києві

    Євгеній Жуков подав у відставку після теракту в Києві

    Начальник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Євгеній Жуков подав у відставку після резонансного теракту в Києві, що стався 18 квітня 2026 року. Про своє рішення він повідомив під час брифінгу, наголосивши, що вважає його справедливим у нинішній ситуації.

    За словами Жукова, рішення про звільнення було особистим і продиктоване відповідальністю за події, які сталися в столиці. «Я, як бойовий офіцер, ухвалив рішення подати рапорт на звільнення мене з посади. Думаю, так буде справедливо», — заявив він.

    Євгеній Жуков очолював Департамент патрульної поліції з вересня 2015 року і був одним із керівників, які стояли біля витоків реформи поліції в Україні. Його відставка стала одним із перших кадрових наслідків після трагедії, яка викликала широкий суспільний резонанс.

    Ідеться про напад, що стався у Голосіївському районі Києва. Озброєний чоловік відкрив вогонь по перехожих, після чого увірвався до супермаркету та захопив заручників. За офіційними даними, унаслідок атаки загинули шість людей, ще понад десять отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Під час спецоперації зловмисника ліквідували. Перед цим із ним намагалися вести переговори, однак вони не дали результату. Ситуація загострилася після того, як нападник убив одного із заручників.

    Після трагедії правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження за статтею про терористичний акт. Водночас розпочато низку внутрішніх перевірок щодо дій поліції під час інциденту.

    Зокрема, резонанс викликала інформація про те, що окремі поліцейські могли залишити місце події після перших пострілів, не надавши допомоги постраждалим. У зв’язку з цим було ініційовано службове розслідування, а причетних співробітників відсторонили від виконання обов’язків.

    Міністр внутрішніх справ доручив перевірити всі обставини реагування поліції, включно з оперативністю дій, координацією підрозділів і дотриманням інструкцій у кризових ситуаціях. Окремо Генеральна прокуратура відкрила провадження за фактом можливої службової недбалості.

    На цьому тлі відставка Жукова розглядається як політичний і управлінський крок, покликаний продемонструвати відповідальність керівництва поліції. Експерти зазначають, що подібні рішення часто ухвалюються після резонансних інцидентів, особливо якщо вони супроводжуються суспільною критикою дій правоохоронців.

    Водночас у професійному середовищі наголошують, що остаточні висновки щодо дій поліції мають бути зроблені лише після завершення всіх перевірок. Це стосується як оцінки роботи патрульних на місці події, так і загальної системи реагування на подібні загрози.

    Теракт у Києві став одним із найгучніших інцидентів за останній час і вкотре підняв питання безпеки у великих містах, а також ефективності правоохоронної системи в умовах війни. Події 18 квітня викликали широку дискусію щодо готовності служб реагувати на подібні загрози та необхідності вдосконалення протоколів дій.

    Наразі розслідування триває. Правоохоронці встановлюють мотиви нападника, перевіряють усі обставини інциденту та дії відповідальних служб. Очікується, що результати цих перевірок можуть призвести до нових кадрових рішень і змін у системі безпеки.

  • Теракт у Києві: нові відомості про нападника та перебіг трагедії

    Теракт у Києві: нові відомості про нападника та перебіг трагедії

    У Києві 18 квітня 2026 року стався один із найрезонансніших терактів за останній час — озброєний чоловік відкрив вогонь по перехожих у Голосіївському районі, після чого захопив заручників у супермаркеті. Подію офіційно кваліфікували як терористичний акт, а правоохоронці розпочали кримінальне провадження за відповідною статтею.

    За даними слідства, напад розпочався у другій половині дня. Озброєний чоловік рухався вулицями району та стріляв у випадкових людей. Очевидці повідомляли, що він підходив до жертв на близьку відстань і відкривав вогонь без попередження. Унаслідок цього на вулиці були загиблі та поранені.

    Після цього нападник забіг до супермаркету «Велмарт», де забарикадувався та взяв у заручники відвідувачів і персонал. На місце оперативно прибули підрозділи Національної поліції, спецпідрозділ КОРД та перемовники. Район події було оточено, рух транспорту перекрито.

    Правоохоронці намагалися врегулювати ситуацію мирним шляхом, однак переговори не дали результату. За словами міністра внутрішніх справ, під час перемовин нападник не реагував на вимоги скласти зброю, а ситуація ускладнилася після того, як він убив ще одного заручника. Саме це стало підставою для проведення штурму.

    У результаті спецоперації підрозділи КОРД ліквідували нападника. Заручників вдалося звільнити, однак уникнути жертв не вдалося. За офіційними даними, внаслідок теракту загинули щонайменше шестеро людей, ще понад десяток отримали поранення, серед них є дитина.

    Особу нападника встановили. За інформацією правоохоронців і медіа, ним виявився Дмитро Васильченков, 1968 року народження. Він народився в Москві, але мав зв’язки з Україною — раніше проживав у Бахмуті, а згодом переїхав до Києва.

    Також повідомляється, що чоловік використовував легально зареєстровану вогнепальну зброю — карабін Kel-Tec SUB-2000. Цей тип зброї доступний для цивільного придбання, що викликало додаткову дискусію в суспільстві щодо контролю за обігом зброї.

    За попередніми даними, перед нападом чоловік підпалив власну квартиру. Це може свідчити про те, що він не планував відступу і діяв усвідомлено, готуючись до тривалого протистояння з правоохоронцями.

    Щодо мотивів нападу, офіційної версії наразі немає. Слідство продовжується, і правоохоронні органи перевіряють різні гіпотези, зокрема можливі особисті, психологічні або ідеологічні чинники.

    Водночас у публічному просторі активно поширюються різні версії про біографію нападника та його погляди. Частина з них базується на неперевірених джерелах або припущеннях, тому експерти закликають утримуватися від передчасних висновків і чекати офіційних результатів розслідування.

    Подія викликала широкий резонанс у суспільстві. Обговорюються не лише обставини самого теракту, а й питання безпеки, контролю за зброєю, а також психологічного стану людей у воєнний час. Окремі публічні діячі звертають увагу на необхідність посилення роботи з інформаційною безпекою та протидії дезінформації.

    Теракт у Голосіївському районі став одним із найбільш кривавих інцидентів у столиці за останні роки. Він продемонстрував, що навіть у тилових містах зберігаються серйозні ризики для безпеки цивільного населення.

    Наразі правоохоронці продовжують розслідування, встановлюють усі обставини трагедії, а також перевіряють можливі зв’язки нападника та його мотиви. Очікується, що найближчим часом з’являться додаткові офіційні дані.

  • Зеленський розкрив деталі стрілянини в Києві

    Зеленський розкрив деталі стрілянини в Києві

  • Київське метро готує проєкт станції “Одеська” на синій гілці

    Київське метро готує проєкт станції “Одеська” на синій гілці

    Нова станція метро “Одеська” має стати продовженням Оболонсько-Теремківської лінії та потенційною заміною “Теремків” як кінцевої зупинки. Проєкт передбачає її будівництво на території району Теремки-III в Голосіївському районі, вздовж автодороги Київ — Одеса, на межі столиці та Київської області.

    Станцію назвали на честь Одесської площі, яка, у свою чергу, отримала назву через близькість до міжнародної траси М05E95, що з’єднує Київ та Одесу. За задумом містобудівників, “Одеська” повинна стати важливим транспортним вузлом, який поєднає столицю з південним напрямком та спростить пересування мешканців Голосіївського району.

    Проте через нестачу фінансування та воєнний стан роботи над проєктом поки що не розпочалися. Станом на 2026 рік кінцевою станцією синьої лінії залишається “Теремки”.

    У цей час столичні метробудівники зосереджені на Сирецько-Печерській лінії, де будуються станції “Мостицка” та “Варшавська”. Мер Києва Віталій Кличко заявив, що “Мостицка” відкриється вже цього року. Правий тунель від “Мостицкої” до “Сирця” готовий, прокладені частина вентиляційних вузлів та мереж.

    Особливість конструкції між “Мостицкою” та “Варшавською” — двоярусні монолітні тунелі, що дозволяють поїздам курсувати один за одним. Це створює технологічно унікальний відрізок у столичному метрополітені.

    Раніше архітектори також демонстрували, як могло б виглядати метро у Львові. Його будівництво розпочалося ще у 1980-х, але через течію річки Полтави під проспектом Свободи та ризик пошкодження історичних будівель проєкт довелося зупинити.

    Проєкт станції “Одеська” поки що залишається на папері, але саме він може стати наступним великим кроком у розвитку київського метро, якщо фінансування та безпекова ситуація дозволять його реалізувати.

  • «Київавтодор» віддав 423 млн компанії депутата Шумахера без конкурсу: підрядник фігурує у кримінальних справах

    «Київавтодор» віддав 423 млн компанії депутата Шумахера без конкурсу: підрядник фігурує у кримінальних справах

    Комунальна корпорація «Київавтодор» у грудні уклала одразу два великі договори на капітальні ремонти у Голосіївському районі столиці. Загальна вартість робіт становить 422,79 млн грн, і обидва контракти дісталися ТОВ «Ростдорстрой» — компанії, співвласником якої є чинний депутат Одеської міськради Юрій Шумахер, соратник позбавленого громадянства Геннадія Труханова.

    Договори підписані без конкуренції — «Ростдорстрой» був єдиним учасником тендерів.

    423 мільйони на два ремонти: що саме замовили

    1. Капремонт вулиці Героїв Маріуполя — 145,15 млн грн

    Підрядник до вересня 2026 року має замінити дорожнє покриття, облаштувати тротуари, велодоріжку, дощову каналізацію, зовнішнє освітлення, світлофори, дорожні знаки, розмітку та зелені насадження.

    Останній капремонт цієї вулиці, за даними КМДА, проводили ще 1984 року.

    Проєктну документацію «Київавтодор» замовив у квітні 2025 року за 3,75 млн грн.

    2. Ремонт шляхопроводу на Стратегічному шосе — 277,64 млн грн

    До кінця 2026 року компанія має відновити конструкції мостового полотна, опори, прогонові будови, комунікації, освітлення та встановити нові бар’єри й розмітку.

    Шляхопровід експлуатується з 1989 року, а спроби його капітально відремонтувати тривають понад шість років.

    У 2022 році підряд на 98,64 млн грн отримувала компанія «Укртрансміст», але контракт розірвали через початок повномасштабної війни.

    «Ростдорстрой» отримує мільярди з бюджету попри кримінальні справи

    Згідно з даними Clarity Project, компанія уклала 773 державні договори на понад 101 млрд грн.
    Тільки «Київавтодор» передав цій структурі вже дев’ять контрактів на суму понад 2,55 млрд грн.

    Компанія фігурує у низці кримінальних проваджень:

    • НАБУ розслідує можливу розтрату 200 млн грн при ремонті доріг у Миколаївській області.
    • Нацполіція розслідує привласнення щонайменше 300 млн грн під час реконструкції Дегтярівського шляхопроводу в Києві.
    • Є підозри щодо завищення цін та невідповідності проєктній документації під час робіт у Полтавській та Миколаївській областях.

    Окремий резонанс спричинив обвал Дегтярівського шляхопроводу в Києві у 2023 році — підрядником теж був «Ростдорстрой». Смертей вдалося уникнути лише дивом.

    Політичні та бізнесові зв’язки компанії

    Співвласник «Ростдорстрою» Юрій Шумахер — депутат Одеської міськради від партії «Довіряй справам», пов’язаної з колишнім мером Одеси Геннадієм Трухановим, якого у жовтні 2025 року позбавили громадянства України.

    У групу «Ростдорстрой» входять також ПП «Київшляхбуд» та низка компаній у сфері нерухомості.

    Київавтодор» продовжує співпрацю попри розслідування

    Генеральний директор «Київавтодору» Олександр Федоренко, який очолює корпорацію з 2020 року, неодноразово критикувався громадськими організаціями за відсутність конкуренції на дорожніх тендерах та системну співпрацю з одним і тим самим підрядником.

    Департамент транспортної інфраструктури КМДА, якому підпорядковується «Київавтодор», із вересня 2025 року тимчасово очолює Роман Лелюк.

  • Використала посаду для збагачення: у Києві судитимуть депутатку за розкрадання бюджету

    Використала посаду для збагачення: у Києві судитимуть депутатку за розкрадання бюджету

    Правоохоронці передали до суду обвинувальний акт стосовно чинної депутатки Київської міської ради, яку звинувачують у зловживанні службовим становищем і привласненні понад 300 тисяч гривень бюджетних коштів.

    Як повідомили у поліції Києва, на момент вчинення злочину жінка очолювала благодійний фонд, який орендував комунальне приміщення площею 168 квадратних метрів у Голосіївському районі столиці.

    Згідно з умовами договору, організація мала право на викуп цієї нерухомості. Щоб зменшити суму, яку потрібно було сплатити місту, депутатка ініціювала проведення так званих «невід’ємних поліпшень» — ремонтних робіт, вартість яких була штучно завищена.

    Після цього вона не лише приватизувала приміщення за заниженою ціною, а й отримала з бюджету компенсацію в розмірі 300 тисяч гривень, пояснюючи це «витратами на ремонт».

    Слідчі зібрали достатньо доказів, аби передати справу до суду. Депутатці інкримінують злочини, передбачені статтями Кримінального кодексу України про привласнення майна та зловживання владою.

    Наразі суд має визначити міру покарання.

  • Поліція Києва затримала нападника, який поранив чоловіка у ресторані

    Поліція Києва затримала нападника, який поранив чоловіка у ресторані

    У Голосіївському районі Києва правоохоронці затримали 21-річного іноземця, який під час конфлікту в одному з розважальних закладів завдав ножових поранень 20-річному місцевому жителю. Про це повідомила пресслужба поліції Києва.

    За даними слідства, іноземець на терасі закладу почав чіплятися до незнайомої дівчини. Її супроводжуючий, 20-річний киянин, зробив зауваження та намагався припинити зухвалу поведінку. У відповідь зловмисник почав бійку, дістав ніж і завдав потерпілому три удари у груди та руки.

    Постраждалого госпіталізували, а нападника затримали на місці події. За фактом умисного тяжкого тілесного ушкодження та хуліганства розпочато досудове розслідування. Наразі вирішується питання щодо обрання затриманому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    Затриманому загрожує до восьми років позбавлення волі за вчинені злочини.

  • У двох районах Києва «будують» шкільні укриття, що не відповідають ДБН

    У двох районах Києва «будують» шкільні укриття, що не відповідають ДБН

    У Києві викрито схему розпилу коштів на будівництві протирадіаційних укриттів у школах №186 на вул. Сєченова та НВК №209 «Сузір’я» на Березняківській. За даними розслідування, посадовці районних адміністрацій забезпечили перемогу у тендерах підконтрольним компаніям і вибудували систему «відкатів» через фіктивні договори. Контракти отримали ПрАТ «Укратоменергобуд» і ТОВ «БК “Мега Стайл”» — загалом на понад півмільярда гривень, з умовами, що дозволяли збільшувати вартість робіт без належного контролю та оплачувати їх без підтверджувальних актів.

    Аналіз техдокументації показав, що укриття проєктували під стадіонами, а захисний шар перекриття становив близько 50 сантиметрів замість щонайменше двох метрів, як цього вимагають чинні норми для захисних споруд (ДБН В.2.2-5:2023). Такі конструкції фактично не здатні виконувати функцію сховища під час ракетних обстрілів і створюють ризики для життя дітей. Чиновники просували ці рішення попри відсутність у підрядників релевантного досвіду саме у сфері будівництва захисних споруд.

    Формально міська влада затверджувала робочі проекти укриттів для школи №186 і оголошувала закупівлі для «Сузір’я», однак реальний зміст договорів і параметри робіт викликають запитання. За наявними документами, рішення про будівництво споруди подвійного призначення для школи №186 ухвалювали у 2024 році, а у 2024–2025 роках публікувалися тендери на зведення таких укриттів, що підтверджує офіційний статус проектів і масштаби фінансування.

    Ключовий вузол претензій — відповідність нормам безпеки. Діючі ДБН для захисних споруд визначають мінімальні параметри міцності та геометрії конструкцій, які не можуть бути довільно «оптимізовані» під кошторис, зокрема щодо товщини захисних елементів, висоти приміщень і шляхів евакуації. У випадку зі шкільними об’єктами на Голосієво й Березняках виявлені відхилення несумісні з вимогами до протирадіаційних укриттів.

    Окремо звертає на себе увагу історія підрядників. «Мега Стайл» уже потрапляла в поле зору аудиторів і журналістів через невідповідність кошторисів та завищення цін у інших закупівлях комунальних структур Києва, що ставить питання до доброчесності відбору і тут.

    На тлі суми, що підбирається до 830 мільйонів гривень за двома проектами, найбільше обурює те, що «укриття» на папері в реальності можуть не захистити дітей. Без негайної експертизи проектних рішень і повної ревізії договорів ризики перетворяться на фактичну небезпеку.

  • У Києві виявлено сказ: встановлено зону карантину в Голосіївському районі

    У Києві виявлено сказ: встановлено зону карантину в Голосіївському районі

    У Києві введено карантинні обмеження через виявлення сказу у дикої лисиці в Голосіївському районі. Хвору тварину знайшли неподалік будинку відпочинку «Конча Заспа» на Столичному шосе. Держпродспоживслужба повідомила про встановлення 10-кілометрової зони безпеки навколо місця виявлення збудника.

    У районі запровадили спеціальні заходи з боротьби зі сказом. Ветеринарні служби вже погодили план дій, який передбачає контроль за дикими й безпритульними тваринами, перевірку домашніх улюбленців та посилену вакцинацію.

    Мешканців закликають не контактувати з тваринами, які поводяться підозріло, уникати годування диких звірів і негайно звертатися по медичну допомогу у разі укусу чи подряпин. Особливу увагу рекомендують приділити вакцинації домашніх собак і котів.

    Сказ — смертельно небезпечне вірусне захворювання, яке без своєчасного лікування неминуче призводить до летальних наслідків. Єдиний спосіб захисту — профілактична вакцинація та швидке звернення до лікаря у випадку контакту з потенційно інфікованою твариною.

  • У Києві мешканці перекрили вулицю через незаконну забудову у Голосіївському районі

    У Києві мешканці перекрили вулицю через незаконну забудову у Голосіївському районі

    У Голосіївському районі Києва триває скандал навколо забудови на вул. Ціолковського, 44. Про це пише видання КВ.

    Місцеві мешканці вже кілька років борються проти проєкту, який зводиться під виглядом реконструкції приватної садиби. Насправді, як стверджують протестувальники, забудовники знесли невеликий будинок і почали будувати багатоповерховий комплекс на понад півсотні квартир.

    За документами, ділянка мала призначення для “садибної забудови”. Але компанія, пов’язана з девелопером “450 Group”, почала масштабне будівництво. Люди переконані, що інфраструктура мікрорайону не витримає такої кількості мешканців: уже зараз фіксуються перебої з водопостачанням, пошкодження каналізаційних колодязів, просідання ґрунту і тріщини в сусідніх будинках.

    Мешканці наголошують: нова будівля займає до 90% ділянки при дозволених 50%, а місця для паркінгу взагалі не передбачено. Також ігнорується вимога погодження будівництва із КП “СУППР”, адже територія вважається зсувонебезпечною.

    Люди неодноразово зверталися до КМДА, ДАБК та поліції. У серпні 2023 року навіть було відкрито кримінальне провадження за фактом самоправства. Але справу фактично “заморозили”.

    Тоді мешканці вдалися до радикальних дій: перекривали вулицю старими автомобілями з написами проти забудови. Однак, будівництво триває, адже правоохоронні органи та чиновники поки не зупинили процес.

    Девелопером виступає компанія “450 Group”, відома своїми скандальними проєктами — “O47” на вул. Ольжича та “B44” на Булаховського. Її власник, Олександр Рябчун, нині проходить обвинуваченим у справі про відмивання грошей і підробку документів при іншому будівництві.

    Власником землі на Ціолковського є Олександр Невойт, який, за даними журналістів, пов’язаний із Рябчуном.

    Скандал на Ціолковського — лише один із десятків прикладів незаконної забудови в Києві, коли на землях для приватних будинків виростають багатоповерхівки. Подібні конфлікти вже були у Жулянах (ЖК “Parkland”) і на Караваєвих Дачах.

    Місцеві жителі вимагають від КМДА та правоохоронців припинити практику “садибних багатоповерхівок” і домогтися знесення незаконних об’єктів.