Daypolitico

Позначка: Господарський суд міста Києва

  • Через суд у Києві намагаються повернути незаконно відчужене комунальне майно

    Через суд у Києві намагаються повернути незаконно відчужене комунальне майно

    Подільська окружна прокуратура Києва звернулася до суду з позовом про повернення у комунальну власність нежитлового приміщення, розташованого у будівлі на вулиці Нижній Вал, 39 у Подільському районі столиці.

    За даними прокуратури, вказане приміщення вибуло з власності територіальної громади на підставі судового рішення, ухваленого ще у 2010 році. Надалі це рішення було скасоване, оскільки під час його розгляду суду були надані недостовірні відомості, а також використано підроблені документи.

    Попри скасування судового рішення, право власності на об’єкт нерухомості залишилося зареєстрованим за юридичною особою. Це, за оцінкою прокуратури, створює підстави для витребування майна в інтересах громади міста.

    З метою відновлення порушених прав територіальної громади прокурор звернувся до Господарського суду міста Києва з відповідним позовом. Суд уже відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання.

    У прокуратурі зазначають, що повернення незаконно відчуженого комунального майна є одним із пріоритетних напрямів роботи, оскільки йдеться про збереження майнових активів громади та запобігання їх втраті внаслідок сумнівних судових рішень минулих років.

  • Скандальний суддя з Севастополя звільнив директора 112 каналу з-під санкцій

    Скандальний суддя з Севастополя звільнив директора 112 каналу з-під санкцій

    У квітні 2023 року суддя Господарського суду Києва Сергій Щербаков виніс рішення, яке фактично дозволило колишньому директору проросійського телеканалу 112.UA уникнути санкцій. Йдеться про Андрія Шевцова — людину з найближчого кола Віктора Медведчука.

    В ухвалі від 20 квітня суд задовольнив заяву про звільнення Шевцова з посади директора ТОВ «ІА „112.ЮЕЙ“» заднім числом — з 8 серпня 2022 року. Це дозволило формально уникнути санкційного статусу, адже на момент застосування санкцій він уже «не був» посадовою особою.

    Сам Сергій Щербаков — уродженець Севастополя, колишній суддя Нахімовського районного суду. В його декларації досі зазначено спільну власність на квартиру в окупованому Севастополі, яку він ділить із дружиною Аллою Щербаковою та її батьком. Там же в нього є й земельна ділянка на 10 соток, куплена ще до окупації у 2010 році.

    Попри те, що працює в Києві з 2017 року, суддя досі зберігає активи в Криму — що викликає запитання з огляду на війну, правову позицію України та моральні принципи державного службовця.

    У 2015 році родина Щербакова придбала квартиру в Крюківщині (64 кв. м) за 334 тис. грн — на той момент дуже занижена ціна. У 2023-му — вже зовсім інший рівень: дружина судді купує чотирикімнатну квартиру на Бульварно-Кудрявській, площею 105,7 кв. м. Її ринкова вартість — близько 18,5 мільйонів гривень. Ще 2 млн — паркомісце в тому ж будинку.

    Автопарк не відстає: у 2019 році в декларації з’являється Chevrolet Camaro за… 118 тис. грн, хоча ринкова ціна — понад пів мільйона. У 2023 році родина купує новий кросовер Cupra Formentor, вартістю близько 1,6 млн грн.

    Щербаков фігурує і в інших скандальних справах. У 2019 році він скасував штрафи Антимонопольного комітету для фірми, що належить екс-помічнику Максима Микитася. Йдеться про ТОВ “Північно-український будівельний альянс”, яке брало участь у змовах на тендерах, що принесли понад 3,3 млрд грн підрядів.

    Суддя, який дозволяє уникнути санкцій проросійським фігурантам — і при цьому має нерухомість у Криму, дороге житло, занижені вартісні активи, — викликає щонайменше сумнів у неупередженості. Чи є конфлікт інтересів? Чи були неправомірні вигоди? І головне — чому органи правопорядку не реагують?

  • Суддя Господарського суду Києва допоміг проросійському бізнесмену уникнути санкцій

    Суддя Господарського суду Києва допоміг проросійському бізнесмену уникнути санкцій

    Скандальний суддя Господарського суду Києва Роман Бойко опинився в центрі нового гучного антикорупційного розслідування. Його підозрюють у винесенні рішення в інтересах проросійського олігарха Ігоря Наумця — в обмін на хабар у розмірі 500 тисяч доларів. Ці дані журналісти видання «Багнет» отримали з двох незалежних джерел — серед учасників судового процесу та в правоохоронних органах.

    30 жовтня 2024 року суддя Бойко задовольнив позов кіпрської компанії ES Mining Company Limited, фактичним власником якої є Ігор Наумець — проросійський бізнесмен, який перебуває під українськими санкціями. Згідно з рішенням суду, Держгеонадрам заборонено змінювати дані щодо власника спецдозволу на користування надрами, виданого на АТ «Коростенський кар’єр».

    Нагадаємо, що 12 травня 2023 року президент України ввів у дію санкції РНБО, якими ES Mining була внесена до списку фігурантів, що створюють загрозу національній безпеці.

    Рішення Бойка викликало обурення юристів та спостерігачів. Адже позов був поданий нібито від імені директора кіпрської компанії — Антоніса Бонтиціаноса, який, за словами джерел, ніколи не був в Україні і не звертався до суду. Відтак підозрюють, що документи, на підставі яких суд задовольнив позов, містили підроблений підпис.

    Журналісти також з’ясували, що Бойко нібито отримав пів мільйона доларів за ухвалення рішення на користь компанії Наумця. Ігор Наумець — фігурант численних розслідувань, має російське громадянство, є власником холдингу «Юнігран» та відомий своєю прихильністю до секти «АллатРа», яка активно підтримує російський наратив.

    “Суддя проігнорував прямі ознаки фальсифікації та санкційний статус позивача. А тепер намагається зачищати інформацію про хабар у мережі”, — повідомляють джерела.

    Попри резонанс справи, станом на сьогодні ані НАБУ, ані НАЗК не ініціювали відкриття провадження щодо ймовірного незаконного збагачення судді Бойка.

    Журналісти закликають правоохоронні органи перевірити:

    • джерела статків Романа Бойка;

    • його зв’язки з представниками ES Mining та структури «Юнігран»;

    • правомірність поданих до суду документів.

    Нагадаємо, що суддя Бойко вже раніше потрапляв у медійне поле — через суперечливі рішення та показне демонстрування «турботи» про свою репутацію, зокрема, спроби зняти з відкритого доступу критичні матеріали.

  • Суд зупинив дію спецдозволу для партнерів Газпрому

    Суд зупинив дію спецдозволу для партнерів Газпрому

    Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про зупинку дії спеціального дозволу № 5351, виданого ТОВ «Горизонти» на користування надрами Тинівського нафтогазового родовища у Львівській області. Ухвала була прийнята 16 серпня 2024 року і набрала законної сили в день її прийняття. Дане рішення може бути оскаржене протягом десяти днів.

    ТОВ «Горизонти» отримало цей спецдозвіл на онлайн-аукціоні Державної служби геології та надр України в грудні 2021 року. Спеціальний дозвіл надавав право компанії використовувати родовище в інтервалах глибин від денної поверхні до 400 метрів і без обмежень по глибині. Судова ухвала призупиняє діяльність компанії до подальшого розгляду справи.

    Рішення суду було прийнято на підставі позову іншого надрокористувача, ТОВ «Нафтогазрембуд-1», яке вже має спеціальний дозвіл на Тинівське родовище (№ 6562), виданий у вересні 2021 року. Представники «Нафтогазрембуд-1» стверджують, що новий спецдозвіл для ТОВ «Горизонти» перекриває ділянки та глибини, дозволені для розробки по їхньому дозволу.

    Зазначимо, що ТОВ «Горизонти» є частково володіє компанією, 20% акцій якої належить батьку голови Львівської обласної військової адміністрації (ОВА). Це викликало питання про потенційний конфлікт інтересів. Основним власником ТОВ «Горизонти» є Карел Комарек, який володіє 80% акцій компанії.

    Карел Комарек відомий як багаторічний партнер російського «Газпрому». Попри анексію Криму у 2014 році та початок повномасштабного вторгнення в Україні у 2022 році, Комарек не припинив співпрацю з головною російською газовою компанією. Разом із «Газпромом» Комарек збудував газосховище у Чехії, яке росіяни припинили використовувати у повному обсязі лише після введення в дію 10 пакету санкцій ЄС, що суттєво зменшило частку «Газпрому» у спільному проекті Moravia Gas Storage a.s. з 50%+ до 3%. Остаточно відносини з «Газпромом» Комарек розірвав лише у червні 2024 року під тиском влади Великої Британії.

    З 2011 року Карел Комарек також володів нафтогазовим бізнесом у Росії, зокрема, нафтовим терміналом «Самара». За даними СБУ та Держфінмоніторингу, цей термінал брав участь у постачанні нафтопродуктів до так званих «ДНР» та «ЛНР» ще до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Згідно із заявою компанії Комарека MND, термінал начебто був проданий восени 2022 року, але деталі угоди досі не опубліковані.