Daypolitico

Позначка: гранти

  • Стратегічна сировина та європейські гранти: естонський завод Silmet отримав фінансування від ЄС попри залежність від рідкісноземельних металів із РФ

    Стратегічна сировина та європейські гранти: естонський завод Silmet отримав фінансування від ЄС попри залежність від рідкісноземельних металів із РФ

    Європейська комісія офіційно відібрала проєкт канадської корпорації Neo Performance Materials для надання цільового фінансування з Інноваційного фонду ЄС. Ця транснаціональна компанія володіє ключовими промисловими активами в балтійському регіоні — заводом із переробки рідкісноземельних металів Silmet у місті Сілламяе, а також сучасним підприємством із випуску високопотужних постійних магнітів у Нарві. Виділення значних європейських субсидій спрямоване на розвиток високотехнологічного сектору, однак це рішення привернуло пильну увагу громадськості та експертних кіл через тривалу технологічну прив’язку виробничих ліній підприємства до сировинних постачань із території Російської Федерації.

    Влада Естонії, коментуючи рішення Брюсселя, виступила з чіткими вимогами до керівництва промислового гіганта. Офіційний Таллінн наголосив, що отримання потужної європейської фінансової підтримки накладає на Silmet пряме зобов’язання щодо негайного та безповоротного пошуку альтернативних каналів постачання рідкісноземельних елементів замість російських джерел. Естонські урядовці підкреслили, що в умовах повномасштабної війни та курсу Євросоюзу на повну економічну деізоляцію держави-агресора неприпустимо, аби європейські бюджетні кошти опосередковано підтримували гірничодобувні структури Росії, які сплачують податки до кремлівського військового бюджету.

    Для Європейського Союзу завод у Сілламяе та нарвський магнітний кластер є об’єктами виняткової стратегічної ваги в межах нещодавно ухваленого Акта про критичну сировину. Наразі це єдиний на континенті повноцінний виробничий вузол, здатний переробляти рідкісноземельні елементи для потреб виробництва вітрогенераторів, електромобілів та військової мікроелектроніки, що покликано знизити тотальну залежність Заходу від домінування Китаю. Проте історично Silmet роками використовував сировинні концентрати з російських родовищ, таких як Ловозерський комбінат. Надання фінансування з Інноваційного фонду покликане стати каталізатором переорієнтації технологічних ліній на руду з Північної Америки, Австралії чи африканських країн, що дозволить повністю розірвати небезпечні зв’язки з російським постачанням без зупинки європейських конвеєрів.

    Цей прецедент оголює складний компроміс між нагальною потребою досягнення промислової незалежності та жорсткими вимогами санкційної політики. Поки Єврокомісія робить ставку на стимулювання зелених інновацій та захист критичних ланцюгів доданої вартості, уряди прикордонних держав ЄС посилюють тиск на корпоративний сектор, вимагаючи прозорості ланцюгів постачання. Подальша доля проєкту в Нарві та Сілламяе залежатиме від здатності інвесторів у найкоротші терміни продемонструвати повну відмову від російського імпорту на користь надійних та безпечних міжнародних партнерів.

     

  • Економічний фронт для ветеранів: ексбанкір Андрій Оністрат назвав три причини відкривати бізнес під час війни

    Економічний фронт для ветеранів: ексбанкір Андрій Оністрат назвав три причини відкривати бізнес під час війни

    Незважаючи на високі воєнні та економічні ризики, нинішні умови в Україні створюють унікальне вікно можливостей для запуску власної справи, особливо для військовослужбовців, які повертаються до цивільного життя. Про доцільність відкриття бізнесу в умовах повномасштабного конфлікту та реальні варіанти для ветеранів розповів відомий український ексбанкір і військовий Андрій Оністрат у новому випуску спеціалізованого подкасту «Гроші війни».

    Аналізуючи поточний стан економіки, Оністрат виділив три ключові причини, які роблять старт підприємницької діяльності актуальним і раціональним саме сьогодні:

    • Звільнення ринкових ніш та низька конкуренція: Через релокацію великих підприємств, закриття частини компаній та зміну логістичних ланцюжків на внутрішньому ринку утворився дефіцит товарів і послуг. Це дозволяє новим гравцям швидко зайняти своє місце без жорсткої конкурентної боротьби, яка була характерною для довоєнного часу.
    • Доступність грантового фінансування: В Україні зараз діє безпрецедентна кількість програм фінансової підтримки від держави та міжнародних донорів (зокрема урядові ініціативи «єРобота» та спеціалізовані ветеранські фонди). Це дає змогу отримати стартовий капітал на закупівлю обладнання чи сировини, мінімізуючи власні фінансові ризики.
    • Формування стійкого бізнесу майбутнього: Компанії, створені в умовах війни, від самого початку будуються на принципах максимальної гнучкості, енергонезалежності та стресостійкості. Підприємці, які здатні адаптуватися до відключень світла та кадрового голоду сьогодні, матимуть беззаперечну стратегічну перевагу на етапі масштабного повоєнного відновлення.

    Окрему увагу ексбанкір приділив розвитку ветеранського підприємництва. Для демобілізованих військових власна справа є не лише інструментом фінансової незалежності, але й важливим етапом соціально-психологічної реабілітації. Робота на себе дозволяє ветеранам самостійно регулювати робоче навантаження, уникати складнощів у корпоративній субординації та створювати комфортні робочі місця для своїх побратимів, формуючи спільноти з високим рівнем взаємодовіри.

    Експерт наголошує, що попри об’єктивні загрози — ракетні обстріли, мобілізацію працівників чи падіння купівельної спроможності — український ринок залишається живим, а суспільство потребує якісних локальних сервісів. Тому для тих, хто має чіткий бізнес-план та готовність до швидких рішень, війна не повинна ставати вироком для підприємницьких амбіцій.

     

  • Європейські гранти без типових помилок: для українських стартапів створили гайд

    Європейські гранти без типових помилок: для українських стартапів створили гайд

    Український фонд стартапів презентував Guide to Grants — практичний посібник, який має допомогти українським технологічним компаніям правильно готувати заявки на європейські гранти та не втрачати шанси на фінансування через типові помилки.

    Гайд представили під час IT Arena 2026 у межах сайд-івенту WIN2EDIH. Його уклала керівниця відділу партнерства та міжнародної співпраці Українського фонду стартапів Олена Ворошилова.

    Одне з головних правил — не намагатися штучно підлаштувати свій бізнес під конкретний грант. Спершу команді радять перевірити, чи відповідають її проєкт, цілі та заплановані результати вимогам програми. Навіть якщо назва конкурсу виглядає ідеальною, це ще не означає, що проєкт відповідає всім критеріям.

    Наступний крок — перетворити ідею на зрозумілу концепцію. Для цього потрібно чітко сформулювати проблему, запропоноване рішення та цілі, визначити KPI, попередній бюджет, строки реалізації й партнерів, яких необхідно залучити.

    Особливу увагу радять приділяти логіці самої заявки. Експерт має легко простежити ланцюжок: проблема → рішення → конкретні дії → вимірюваний результат. Команда також повинна виглядати переконливо: кожен учасник чи партнер має виконувати зрозумілу роль і мати відповідний досвід.

    Ще одна поширена помилка — формувати бюджет виходячи з максимально доступної суми гранту. Натомість Український фонд стартапів радить рахувати реальну вартість робіт, ресурси, навантаження на команду та розподіл обов’язків. Тобто спочатку має бути обґрунтований план, а вже потім — сума фінансування.

    Сам WIN2EDIH є Європейським цифровим інноваційним хабом, який працює з українськими малими й середніми підприємствами, стартапами та державними установами і допомагає їм із цифровими рішеннями та розвитком.

    Для українських технологічних компаній тема залучення фінансування залишається особливо актуальною. Лише в межах Startup Competition 2026 на IT Arena інвестори заявляли про готовність вкласти в українські проєкти понад $12,5 млн, а грантовий призовий фонд конкурсу становив $60 тис.

    У Мінцифри наголошують, що новий Guide to Grants має не просто зібрати перелік можливостей, а допомогти стартапам підходити до грантових конкурсів системно — від вибору програми до бюджету й формування команди.

  • 100 тисяч на місяць у ГО: скільки заробляла нова заступниця міністра оборони Любов Галан

    100 тисяч на місяць у ГО: скільки заробляла нова заступниця міністра оборони Любов Галан

    Нова заступниця міністра оборони України Любов Галан до переходу на державну службу очолювала правозахисний центр «Принцип», який працює у сфері захисту прав військовослужбовців і ветеранів. За даними декларації Галан, за попередній рік вона отримала від громадської організації близько 1,4 млн грн заробітної плати — тобто в середньому понад 100 тис. грн на місяць.

    Інформація про доходи Галан привернула увагу після її переходу до керівництва Міністерства оборони. Ще на початку червня стало відомо, що вона подала декларацію як кандидатка на посаду заступника міністра оборони. На той момент Галан офіційно була головою та співзасновницею ГО «Принцип», а також співзасновницею благодійної організації Frontline.Care.

    Як випливає з оприлюднених даних, основним джерелом фінансування «Принципу» є не комерційна діяльність. Організація залучає кошти партнерів та донорів для реалізації правозахисних і дослідницьких проєктів. Серед партнерів організації зазначаються міжнародні та українські донорські структури, зокрема Міжнародний фонд «Відродження».

    Водночас сам факт фінансування громадської організації грантами чи пожертвами не свідчить про порушення: така модель є стандартною для значної частини українського неприбуткового сектору. Донорські кошти можуть спрямовуватися не тільки безпосередньо на окремі проєкти, а й на оплату праці команди, дослідження, юридичну допомогу, комунікації та адміністративні витрати відповідно до умов конкретних грантових програм.

    Чим займається «Принцип»

    Правозахисний центр «Принцип» був створений після початку повномасштабної війни. Серед його співзасновників — Любов Галан та юрист і військовослужбовець Масі Найєм. Основним напрямом діяльності організації став захист прав військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх родин.

    Центр працював над питаннями проходження військово-лікарських комісій, оформлення статусів і виплат, лікування та реабілітації поранених, звільнення зі служби, соціальних гарантій, роботи системи рапортів і захисту військових від можливих порушень із боку командування.

    Діяльність організації була достатньо помітною, щоб «Принцип» потрапив до офіційного порадника Міністерства оборони з прав і соціальних гарантій військовослужбовців. У документі Міноборони серед громадських правозахисних організацій вказано Правозахисний центр «Принцип», а його очільниками зазначені Любов Галан і Масі Найєм.

    Галан також систематично брала участь у публічній дискусії щодо реформування військової сфери. Зокрема, вона порушувала питання військово-лікарських комісій, статусу обмежено придатних, захисту прав військовослужбовців та створення механізмів повідомлення про можливі порушення з боку командирів.

    У 2026 році «Принцип» продовжував дослідницьку діяльність. Зокрема, організація аналізувала практику залучення до війська людей, які були умовно-достроково звільнені з місць позбавлення волі для проходження військової служби. За наведеними організацією оцінками, цей механізм дозволив залучити приблизно 12 тисяч осіб.

    Від громадського сектору до Міноборони

    Перехід Галан до Міністерства оборони фактично означає, що тепер вона має можливість впливати на частину тих процесів, які раніше критикувала та пропонувала реформувати як представниця громадського сектору.

    У Міноборони до сфери її відповідальності віднесли розвиток і збереження людського капіталу Сил оборони. Йдеться про соціальний захист військовослужбовців та їхніх сімей, підготовку особового складу, питання охорони здоров’я, а також формування правил, які визначають права й обов’язки військових.

    Це безпосередньо перетинається з напрямами, якими «Принцип» займався протягом попередніх років. Галан ще до приходу у відомство публічно виступала за зміну системного підходу до військовослужбовця — від проходження ВЛК та оформлення документів до взаємодії з командуванням і державними органами.

    Співпраця Галан із державними структурами також почалася задовго до її призначення. Представники «Принципу» брали участь у заходах і робочих дискусіях із представниками Міністерства оборони та Міністерства у справах ветеранів. Частина рекомендацій громадських організацій щодо ветеранської політики згодом була врахована в урядових рішеннях.

    Що відомо про 1,4 млн грн доходу

    Окрему увагу після призначення привернула декларація Галан. За інформацією, оприлюдненою українськими медіа на підставі деклараційних даних, за рік вона отримала в ГО «Принцип» приблизно 1,4 млн грн заробітної плати. У перерахунку на 12 місяців це становить у середньому близько 117 тис. грн щомісяця.

    Втім, середній місячний показник не обов’язково означає, що Галан щомісяця отримувала однакову суму: декларація відображає сукупний річний дохід, а не помісячні виплати.

    Також повідомлялося, що у декларації нової заступниці міністра не зазначено значних грошових заощаджень. Водночас протягом звітного періоду вона придбала електромобіль. Ці відомості стали предметом уваги ЗМІ після її переходу на високу державну посаду.

    Важливо й те, що відкриті деклараційні дані самі по собі не вказують на незаконність отриманих доходів. Заробітна плата керівника громадської організації може фінансуватися з грантових та інших дозволених джерел, якщо це відповідає умовам фінансування та законодавству.

    Чому призначення Галан важливе для Міноборони

    Кар’єрний перехід Любові Галан цікавий насамперед через зміну її ролі. Протягом кількох років вона представляла організацію, яка вимагала від держави реформувати систему взаємодії з військовими, а тепер сама стала частиною керівництва відомства, відповідального за реалізацію цих змін.

    Одним із ключових питань стане те, чи зможе Міноборони перенести напрацювання громадського сектору в масштаб державної системи. Йдеться про сотні тисяч військовослужбовців, ветеранів і членів їхніх сімей, а отже — про значно більші масштаби відповідальності, ніж у межах окремої громадської організації.

    Сама Галан має багаторічний досвід саме в проблематиці прав військових. Її публічні матеріали свідчать, що серед питань, які вона систематично порушувала, були корупційні ризики у ВЛК і військкоматах, процедури подання рапортів, захист поранених та обмежено придатних військовослужбовців, а також механізми реагування на можливі зловживання командирів.

    Таким чином, історія із зарплатою у понад 100 тис. грн на місяць є лише одним із аспектів біографії нової заступниці міністра. Значно важливішим для оцінки її роботи стане те, чи вдасться їй уже на державній посаді реалізувати ті зміни у сфері захисту військовослужбовців, за які «Принцип» виступав із моменту свого створення.

  • Бізнес після російських атак отримав “зелене світло”: Кабмін прибрав важливі перевірки

    Бізнес після російських атак отримав “зелене світло”: Кабмін прибрав важливі перевірки

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке має суттєво прискорити відновлення підприємств, пошкоджених або знищених унаслідок російської агресії. Відтепер значна частина нерухомого майна бізнесу, яке постраждало через бойові дії, буде звільнена від державних перевірок. Уряд пояснює, що таким чином підприємці зможуть спрямувати ресурси не на проходження контрольних процедур, а безпосередньо на відбудову виробництва, складів, офісів та інших об’єктів.

    Про нове рішення повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, зміни є частиною комплексної державної політики підтримки українського бізнесу в умовах повномасштабної війни та мають зменшити адміністративне навантаження на підприємців, які зазнали збитків через російські обстріли.

    Нові правила передбачають, що державний контроль більше не здійснюватиметься щодо кількох категорій нерухомості. Насамперед це об’єкти, які були повністю знищені або пошкоджені внаслідок бойових дій. Крім того, перевірки не проводитимуться щодо майна, розташованого на територіях активних або можливих бойових дій, а також на тимчасово окупованих територіях. До переліку також увійшли об’єкти, що знаходяться на землях ризикованого землеробства або на територіях, забруднених чи потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами.

    За оцінками уряду, нововведення охопить десятки тисяч об’єктів по всій країні. Це як виробничі підприємства, так і складські комплекси, офіси, логістичні центри та інші комерційні будівлі, які постраждали від російських атак або перебувають у небезпечних регіонах. Саме необхідність проходження численних перевірок нерідко ставала одним із факторів, що затримував відновлення бізнесу після руйнувань. Тепер підприємства отримають можливість швидше розпочинати ремонтні роботи та повертатися до повноцінної діяльності.

    Водночас уряд наголошує, що скасування перевірок не означає повної відмови від державного контролю. Він і надалі залишатиметься обов’язковим у сферах, які стосуються захисту життя та здоров’я людей, екологічної безпеки, національної безпеки, а також виконання міжнародних зобов’язань України. Таким чином Кабмін намагається знайти баланс між дерегуляцією та необхідністю забезпечення суспільної безпеки.

    Рішення про скасування частини перевірок стало одним із кількох нових інструментів підтримки підприємств, які постраждали через російські обстріли. Паралельно уряд продовжує реалізацію програм фінансової допомоги, що були оновлені цього літа.

    Одним із ключових механізмів стала нова програма кредитування в межах державної ініціативи «Доступні кредити 5–7–9%». З 1 липня підприємства можуть отримати пільгові кредити на відновлення пошкодженого майна у розмірі до 150 млн гривень. Особливістю програми стала рекордно низька ставка — лише 0,1% річних протягом перших двох років користування кредитом. Після завершення цього періоду застосовуватимуться стандартні умови програми.

    Окрім кредитування, держава розширює можливості страхового захисту бізнесу. Для підприємств у всіх регіонах України передбачено компенсацію страхової премії до 3 млн гривень. Для компаній, що працюють у прифронтових областях, максимальна компенсація збитків може сягати 30 млн гривень. Подати заявки можна через мережу центрів «Дія.Бізнес» або за допомогою механізмів, які реалізує Експортно-кредитне агентство України.

    Також уряд залишив чинною програму грантової підтримки виробничих підприємств. Українські компанії можуть отримати до 16 млн гривень на відновлення виробничих потужностей, закупівлю обладнання або модернізацію підприємств після руйнувань. Гранти є безповоротною державною допомогою за умови виконання визначених програмою критеріїв.

    Окремий напрямок підтримки стосується збереження робочих місць. У межах програми «Точка опори» підприємства можуть отримувати компенсацію частини заробітної плати працівників та єдиного соціального внеску. Таким чином уряд прагне допомогти компаніям утримати персонал навіть у випадках, коли виробництво тимчасово призупинене через наслідки російських атак.

    Необхідність ухвалення такого рішення стала особливо очевидною після чергової хвилі масованих російських обстрілів українських міст. Лише останніми днями суттєвих пошкоджень зазнали десятки підприємств, серед яких великі логістичні комплекси, торговельні мережі, виробничі підприємства та офіси. Зокрема, було знищено складські приміщення одного з найбільших українських ритейлерів електроніки MOYO, пошкоджень зазнали об’єкти групи ERC, дилерський центр Porsche Center Kyiv Airport, магазин «Агромат», готель CityHotel Residence та низка інших підприємств.

    В уряді підкреслюють, що нові правила є частиною ширшої економічної політики «Зроблено в Україні», яка передбачає дерегуляцію, розширення доступу до фінансування, грантову підтримку, страхування воєнних ризиків та стимулювання інвестицій навіть в умовах війни. Очікується, що поєднання цих механізмів дозволить скоротити час відновлення пошкоджених підприємств, зберегти тисячі робочих місць і підтримати економічну активність у регіонах, які найбільше потерпають від російської агресії.

    Попри війну, уряд робить ставку на максимально швидке повернення бізнесу до роботи. Саме тому дерегуляція, фінансова підтримка та мінімізація бюрократичних процедур розглядаються як один із ключових інструментів економічної стійкості України в умовах затяжної війни.

  • Світовий банк вливає $3,39 млрд в Україну: на що підуть гроші

    Світовий банк вливає $3,39 млрд в Україну: на що підуть гроші

    Світовий банк ухвалив рішення про запуск нової програми фінансової підтримки України загальним обсягом 3,39 млрд доларів США, яка спрямована на зміцнення економічної стійкості держави, підтримку приватного сектору та просування структурних реформ, необхідних для довгострокового зростання та інтеграції з Європейським Союзом. Про це йдеться в офіційному пресрелізі міжнародної фінансової інституції.

    Йдеться про Першу програму політики розвитку під назвою «Робочі місця в Україні та зростання приватного сектору» (DPO), яка стала частиною ширшої стратегії Світового банку щодо підтримки України в умовах повномасштабної війни. Основний акцент програми зроблено на створенні нових робочих місць, залученні приватних інвестицій, модернізації економічного регулювання та посиленні конкурентоспроможності української економіки.

    Загальний фінансовий пакет у розмірі 3,39 млрд доларів сформований із кількох джерел міжнародної підтримки. Зокрема, 1,04 млрд доларів становить позика Світового банку, яка є базовим компонентом фінансування. Ще 540 млн доларів надано у вигляді кредитного підсилення від фонду ADVANCE Ukraine, який підтримується урядом Японії, що свідчить про активну участь азійських партнерів у фінансуванні українських реформ. Додатково передбачено 500 млн доларів гарантій від уряду Великої Британії, які зменшують фінансові ризики та підсилюють стійкість програми. Найбільшу частку становить грант у розмірі 2,35 млрд доларів від фонду F.O.R.T.I.S., що дозволяє значно розширити обсяг допомоги без збільшення боргового навантаження на Україну.

    У Світовому банку наголошують, що ця програма є частиною системної міжнародної підтримки України, яка допомагає забезпечувати базові бюджетні потреби держави під час війни, одночасно закладаючи основу для післявоєнного відновлення та економічної трансформації. Важливо, що це лише перша з двох запланованих операцій у межах ширшої програми політики розвитку, що передбачає довгостроковий характер співпраці.

    Фінансування буде спрямоване на три ключові напрями реформ, кожен з яких має стратегічне значення для економічного розвитку країни. Перший напрям передбачає стимулювання приватних інвестицій через удосконалення правової бази державно-приватного партнерства, розширення доступу малого та середнього бізнесу до фінансових інструментів, а також продовження процесів приватизації державних підприємств. Ці кроки мають створити більш сприятливе середовище для розвитку підприємництва та залучення капіталу.

    Другий напрям зосереджений на вирішенні проблеми дефіциту робочої сили, який став одним із ключових викликів для економіки України. У цьому контексті програма передбачає модернізацію житлової політики, підтримку ветеранського бізнесу, розширення можливостей працевлаштування жінок, а також реформування системи підготовки кадрів для зменшення розриву між потребами роботодавців і навичками працівників. Це має сприяти більш ефективному функціонуванню ринку праці.

    Третій напрям спрямований на поглиблення інтеграції України з внутрішнім ринком Європейського Союзу. Йдеться про гармонізацію екологічного законодавства з європейськими стандартами, підвищення прозорості державної підтримки аграрного сектору, а також інтеграцію українського енергетичного ринку до європейської системи. Це є важливим етапом на шляху до повноцінної економічної інтеграції з ЄС.

    У Світовому банку підкреслюють, що попри війну Україна продовжує впроваджувати системні реформи та демонструє здатність підтримувати макроекономічну стабільність. Регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи Боб Сом зазначив, що Україна поступово створює умови для залучення приватного капіталу, розвитку ринкових інституцій і наближення до членства в Європейському Союзі.

    Окремо у фінансовій установі наголосили, що за останні роки міжнародна підтримка дозволила Україні забезпечувати критично важливі державні послуги для понад 20 мільйонів громадян, включно з охороною здоров’я, освітою, енергетикою, житловою політикою та підтримкою малого й середнього бізнесу.

    Таким чином, нова програма Світового банку розглядається як один із ключових інструментів фінансової стабілізації та структурної трансформації української економіки, який поєднує короткострокову бюджетну підтримку з довгостроковими реформами, спрямованими на відновлення та зростання країни.

  • Єврокомісія може заморозити €2 млн для Венеційської бієнале через участь Росії

    Єврокомісія може заморозити €2 млн для Венеційської бієнале через участь Росії

    Європейська комісія ініціювала процедуру перегляду фінансування Венеційської бієнале та попередила про можливе замороження або повне скасування гранту обсягом 2 мільйони євро. Причиною такого кроку стало рішення організаторів допустити участь російського павільйону в цьогорічній мистецькій виставці. Про це повідомляє Euronews.

    За інформацією видання, 10 квітня президент Венеційської бієнале П’єтранджело Буттафуоко отримав офіційного листа від Виконавчого агентства Європейського Союзу з питань освіти та культури. У документі йдеться про запуск процедури перегляду фінансування у зв’язку з присутністю Росії на одному з найвідоміших культурних майданчиків світу.

    Європейська комісія надала організаторам 30 днів для надання пояснень і аргументації рішення щодо допуску російського павільйону. Після завершення цього терміну Брюссель оцінить отриману відповідь і ухвалить подальше рішення щодо збереження або припинення фінансування.

    Йдеться про грантову підтримку, яка, за даними Euronews, передбачена для Венеційської бієнале до 2028 року. У разі якщо пояснення організаторів не будуть визнані переконливими або позиція щодо участі Росії залишиться незмінною, фінансування може бути повністю зупинене.

    Питання участі Росії у бієнале викликало широку дискусію в європейських політичних колах. За даними ЗМІ, протягом останніх тижнів низка депутатів Європарламенту закликала Єврокомісію зайняти більш жорстку позицію та переглянути підтримку заходу у випадку збереження російської участі.

    У Брюсселі раніше також заявляли, що можливість позбавлення бієнале грантового фінансування розглядається як один із інструментів реагування на рішення щодо участі держави-агресора у міжнародному культурному проєкті.

    Окремо свою позицію висловили представники Європейської комісії, зокрема виконавча віцепрезидентка Хенна Вірккунен та комісар ЄС з питань культури Гленн Мікаллеф. У спільній заяві вони засудили рішення керівництва бієнале про допуск російського павільйону, яке було озвучене ще 10 березня.

    На тлі цього Україна закликала організаторів переглянути рішення, наголошуючи на неприпустимості участі держави, що веде повномасштабну війну, у провідних міжнародних культурних подіях. Подібні заклики також лунали з боку окремих країн Європейського Союзу.

    Водночас керівництво Венеційської бієнале наполягає, що рішення про допуск російського павільйону не порушує правил заходу. Організатори підкреслюють, що бієнале має залишатися «простором для діалогу, відкритості та художньої свободи», а культурні події повинні бути відокремлені від політичних процесів.

    Цьогорічна участь Росії стала першою на Венеційській бієнале з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. У межах російської експозиції заплановані мистецькі проєкти за участі художників із різних країн, а сам павільйон позиціонується як міжнародний культурний майданчик поза політичними обмеженнями.

    Подальша доля фінансування Венеційської бієнале буде визначена після завершення 30-денного терміну, який Єврокомісія надала організаторам для офіційної відповіді та роз’яснень.

  • Як «борець з корупцією» заробляє на тендерах держлікарень

    Як «борець з корупцією» заробляє на тендерах держлікарень

    Владислав Смірнов позиціонує себе як підприємець, громадський діяч та публіцист, регулярно критикуючи владу України на численних медійних майданчиках. Проте детальний аналіз його діяльності демонструє, що справжні джерела доходів Смірнова значною мірою пов’язані з державною системою, проти якої він виступає.

    Основні бізнес-структури Владислава Смірнова — ТОВ «Онкомедика», ТОВ «Медичний конструктор» та ТОВ «Ельрент» — заробляють на тендерах державних лікарень. «Онкомедика» виграла 216 тендерів на загальну суму понад 143 млн грн, а «Медичний конструктор» — на понад 17 млн грн. При цьому лише одна компанія з трьох показує прибуток; решта — збиткові та мають суттєві кредитні зобов’язання.

    Ці факти ставлять під сумнів образ Смірнова як «борця з корупцією». Його критика влади часто носить оціночний характер, а конкретики та реальних пропозицій щодо реформ — мало. Більшість аналітичних матеріалів присвячена широкому спектру питань, від медичних закупівель до геополітичних оцінок, де експертиза Смірнова виглядає сумнівною.

    Окрім бізнесу, він активно залучав гранти від західних партнерів через ГО «Експертно-аналітичний центр «Медичний конструктор», на які і будував свій публічний образ аналітика та громадського діяча. Конфлікти з колишнім партнером Олександром Пугачем навіть призвели до судових процесів, що лише підкреслює інтерес Смірнова до контролю над ресурсами та впливом.

    У підсумку Владислав Смірнов демонструє типову для частини українських «активістів» модель: публічна боротьба з системою поєднується з отриманням значних доходів від тієї ж системи. Поки він критикує владу, його бізнес процвітає завдяки держзакупівлям, а грантові надходження допомагають формувати позитивний імідж у медіа та серед електорату.

    Ця історія нагадує, що у країні, де корупційні схеми глибоко вкорінені, нові «борці за справедливість» часто шукають не реформ, а власної вигоди в існуючих потоках.

  • Українці можуть отримати до 1 млн грн на відкриття приватного садочка

    Українці можуть отримати до 1 млн грн на відкриття приватного садочка

    Кабінет Міністрів України розширив можливості державної грантової програми «Власна справа». Відтепер українці можуть отримати до 1 мільйона гривень на відкриття або розвиток приватних дитячих садків, ясел чи центрів розвитку дитини. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки.

    Гранти надаватимуться за умови створення нових робочих місць і часткового співфінансування. Залежно від суми, підприємці мають найняти від двох до чотирьох працівників і вкласти частину власних коштів. До 500 тис. грн держава надасть у разі створення щонайменше двох робочих місць. Для отримання гранту від 500 тис. до 1 млн грн необхідно створити щонайменше чотири робочі місця. При цьому 70% суми надає держава, а 30% — має внести підприємець.

    Грантові кошти можна використати на:

    • ремонт і облаштування приміщень;

    • придбання меблів, техніки та інтерактивного обладнання;

    • закупівлю іграшок та методичних матеріалів;

    • послуги реклами та маркетингу;

    • транспортні засоби для потреб закладу;

    • запуск садочка за франшизою.

    Подати заявку можна через портал «Дія» разом із бізнес-планом. Адмініструє програму Державна служба зайнятості.

    Цей крок уряду спрямований на розширення доступу до дошкільної освіти, підтримку малого бізнесу та створення нових робочих місць, особливо в регіонах, де спостерігається дефіцит дитсадків. Також ініціатива сприятиме поверненню батьків до економічно активного життя, створюючи якісні умови для догляду та розвитку дітей.

  • Бюджетний дефіцит України зріс на 87,5 млрд без урахування грантів

    Бюджетний дефіцит України зріс на 87,5 млрд без урахування грантів

    Україна відзвітувала про зменшення дефіциту державного бюджету у 2025 році. За січень–травень розрив між доходами та видатками склав 426 млрд грн, що на 9% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Однак, як пише Forbes Ukraine, це лише видимість покращення — без урахування грантів дефіцит зріс на 87,5 млрд грн, або на 17%.

    В останні роки гранти стали критичним джерелом наповнення українського бюджету. За перші п’ять місяців 2025 року країна отримала 169 млрд грн безповоротної допомоги, що становить 16% від усіх доходів. Водночас у травні нові гранти взагалі не надходили, і це вже викликає тривогу щодо стійкості фінансування в другому півріччі.

    Гранти формально не вважаються боргом, але фактично є зовнішнім бюджетним донором, що компенсує нестачу власних надходжень. Саме тому фахівці аналізують дефіцит без урахування грантів — і ця методика стала новим стандартом останніх трьох років.

    Формально цифри виглядають позитивно — дефіцит менший, ніж торік. Але реальна картина показує інше: українська економіка генерує ще менше власних доходів, ніж у 2024 році. А от видатки не зменшуються — особливо на сектор безпеки й оборони, соціальні виплати, обслуговування боргу.

    Якщо гранти зменшаться або припиняться, дефіцит може різко поглибитися, а уряду доведеться або нарощувати внутрішні запозичення, або знову переглядати податкову систему.